Вільні економічні зони (ВЕЗ), як доведено світовим досвідом, є одним з найбільш ефективних інструментаріїв для стимулювання швидкого розвитку регіонів, залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення і сприяння експорту

Проблематика суті і цілей створення спеціальних (вільних) економічних зон  досить досліджена у світовій науковій літературі.

Розгляду діяльності ВЕЗ в Україні присвячені роботи таких  вітчизняних вчених, як, наприклад, Данько Т.П., Дергачев В.А., Макогон Ю.В., Кузьменко В.П., Кузнецова Л.І., Снєгур В.Г., Окрут З.М.

Проте питання про відродження вільних зон в сьогоднішній економічній літературі   є одним з найбільш неоднозначних, гостро полемічних і тому вимагає окремого аналізу.

Метою дослідження є вивчення сучасного стану та  особливостей функціонування вільних економічних зон в Україні на предмет доцільності  їх  відродження.

Практика впровадження ВЕЗ в Україні показала, що декларовані у свій час цілі по залученню іноземних інвестицій і нових технологій та активізації спільної підприємницької діяльності (спочатку для окремого регіону, де встановлена і працює ВЕЗ, а пізніше для всієї держави), у реальності не були досягнуті.

Сьогодні перед Україною стоять завдання наново  ввести в  дію  такий  важливий  чинник  стимулювання  розвитку  економіки,  як спеціальні (вільні) економічні зони. Проте в перспективі  ухвалення рішення центральних і місцевих органів влади про доцільність  створення нових ВЕЗ  в  регіонах  повинні  будуватися  на    розробці  техніко-економічного обгрунтування.

Необхідно    довести,  що  витрати  на  створення  спеціалізованих зон будуть перекриті прибутками від її діяльності,  що  буде досягнутий позитивний соціально-економічний ефект для держави, території розміщення, суб’єктів зони і населення.

Відродження ВЕЗ мають бути результативними за  економічними, технічними, фінансовими, соціальними і екологічними показниками.  Розглядаючи методичні основи і концепцію ефективного відродження  ВЕЗ, необхідно визначити  критерії оцінки їх економічної  ефективності  і  результативності  за  такими  параметрами,  як платежі  за  використання  земельних  ресурсів  і  інфраструктурні  послуги, платежі по наданих кредитах, податки і так далі.

Структура економіки України є неоднорідною, а розвиток територій -нерівномірним, внаслідок чого існує і різна інвестиційна привабливість регіонів країни. Тому відродження будь-яких спеціалізованих регіональних зон в новому форматі  обов’язково  повинно    будуватися  на  основі  жорсткої  виробничої міжрегіональної  кооперації  всіх  територіальних  суб’єктів  і  розвитку взаємопов’язаного внутрішнього ринку (товарного, фінансового, сировинного).

Щоб   механізм ВЕЗ реально запрацював, повинні бути реалізовані всі ті заходи, які закладені в пакеті нових законопроектів: надійна система захисту від проникнення до них спекулятивного капіталу, від спроб ухилення від  сплати  податків  або  відмивання  коштів  під  виглядом  інвестицій; державна  експертиза  інвестиційних  проектів;  реалізації  схем  мінімізації податків  (коли  пільги  не  можуть  бути  в  більшому  розмірі,  ніж  обсяг інвестицій); пріоритет технологічно передових галузей з високою доданою вартістю  і  високооплачуваними  робочими  місцями;  чіткі  повноваження місцевим органам влади з відбору інвестиційних проектів; дієвий рівень державного контролю за інвестиційними процесами.

Але, на нашу думку,  навіть якщо всі ці заходи будуть реалізовані, необхідно  розуміти,  що  спеціалізовані  зони  можуть  використовуватися тільки в обмеженому форматі, як додатковий чинник вирішення локальних, але не загальнодержавних завдань.

Сьогодні вони надзвичайно важливі для реабілітації  депресивних  регіонів в Україні і  модернізації  технологічно  відсталих енергоємних галузей зі слабкою диверсифікації продуктів і ринків.

Список літератури:

1. Закон Украины об общих принципах создания и функционирования специальных (свободных) экономических зон от 13.10.92 с изменениями от 15.05.2003, от 25.03.2005, от 19.01.2006г.
2. Бабкіна С. І. Проблеми та перспективи відродження в Україні спеціальних (вільних) економічних зон / С. І. Бабкіна // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет». Економічні науки. — 2013. — Вип. 152. — С. 114-120