Як нам відомо,  рівень життя відображає ступінь розвитку та задоволення фізичних і соціальних потреб населення, а також умови в суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб. Тому підвищення рівня життя сприяє покращенню якості життя, тобто умов існування людини.

Основні показники рівня життя:

— загальний обсяг споживання матеріальних благ і послуг, рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг;

— реальні доходи населення, розмір заробітної плати, надходження доходів з інших джерел (за рахунок пенсій, допомог, стипендій, реалізації продукції особистого підсобного господарства, дивідендів і відсотків на інвестовані у виробництво особисті трудові доходи);

— умови праці, тривалість робочого і вільного часу;

— забезпеченість житлом, комунальними і соціальними послугами, транспортом, зв’язком;

— показники освіти, тривалості життя, охорони здоров’я й т. ін.

На життєвий рівень населення негативно впливає інфляція. Тому в умовах інфляційних процесів, розбалансованості ринку товарів і послуг, порушення народногосподарських пропорцій в економіці важлива роль належить державі щодо регулювання доходів населення, тобто індексація всіх видів доходів з метою компенсації збитків населення від зростання споживчих цін.

На сьогоднішній день позитивні зрушення в соціальній та економічній сфері хоча і помітні, але ледве перевищують показники статистичної похибки.

Багато з тих, хто змушений економити навіть на їжі, 92,5% переконані у постійному здорожчанні вартості життя. Дана тенденція або сприйняття ситуації опосередковано обумовлює іншу фундаментальну проблему для економіки в цілому. Внутрішній ринок не розвивається, так як бідне населення не в змозі купляти практично нічого, крім їжі, а багаті купують здебільшого імпортне. Таким чином не споживаючи товари, які виробляються всередині країни, українці створюють передумови для довгострокової нестабільності економіки.

Другою за актуальністю проблемою, є збільшення розриву між бідними та багатими верствами населення.

На сьогоднішній день відбувається зниження економічного розвитку й дані зміни були зумовлені:

• погіршенням економічної ситуації: макроекономічна нестабільність, корумпованість владних структур, криза фінансової системи, проведення невдалої політики держави в економічні й сфері, зростання державного боргу та дефіциту бюджету, зменшення прямих іноземних інвестицій, регрес в інноваційному середовищі, застарілість основних засобів на підприємствах (понад 75 %) та відмова від їх оновлення чи хоча б модернізацію;
• погіршенням стану екосистеми: зростання викидів у повітряне та водне середовище, особливо в промислових районах країни (Київ, Дніпропетровськ, Донецьк), Україна з кожним роком відчуває дефіцит питної води (нині 4 млрд м3);
• погіршенням соціальної ситуації: зменшення реальних доходів населення на 8,5 %, незадовільний стан медичного обслуговування, «відплив умів», незадовільний стан культурного середовища (музеї, парки, ботанічні сади) і як наслідок погіршення якості життя та людського розвитку населення.

Тому виходячи з даних обставин, можна сказати, що за рік вартість життя в Україні зросла на третину. Зарплати безнадійно відстають і, на думку експертів, годі уявити, де вони можуть отримати поштовх для майбутнього зростання.

Коли зупиниться зростання цін або почнеться пропорційне збільшення доходів населення зараз важко сказати.

Як повідомлялося, фактичний індекс споживчих цін у грудні 2010 року становив 142,3% до грудня 2009 року проти 109,1%, офіційно оприлюднених Держкомстатом. Це означає, що в 2010 році цінове навантаження на сімейні бюджети переважної більшості українців зросло не на 9%, а на 42%.

Як повідомляє Департамент статистики, на споживчому ринку в березні ціни на харчові продукти і безалкогольні напої зросли на 1,8%. Найбільше (на 9,5% і 4,6%) подорожчали овочі і фрукти. На 4,0-2,0% підвищилися ціни на продукти переробки зернових, м’ясо птиці, хліб, макаронні вироби і рис. Разом з цим на 3,0-0,7% подешевшали тваринні жири, молоко, свинина, яйця, масло і сири.

Зростання цін на алкогольні напої та тютюнові вироби на 0,9% переважно пов’язане з подорожчанням алкогольних напоїв на 1,5%.

Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива підвищилися на 1,2%, в т.ч. плата за квартиру — на 3,6%, водопостачання — на 2,6%, каналізацію — на 2,5%, гарячу воду, опалення — на 1,7%.

Підвищення цін у сфері охорони здоров’я на 0,8% головним чином зумовлено подорожчанням фармацевтичної продукції на 1,2%.

Відомо, що підвищення рівня життя сприяє поліпшенню якості життя, тобто умов існування людини. Якість життя характеризується насамперед рівнем споживанням товарів і послуг, а також включає соціальні результати економічного та політичного розвитку, а саме: середню тривалість життя, рівень захворюваності, умови й охорону праці, соціальну захищеність населення, поліпшення соціального середовища, забезпечення прав людини.

Отже, підсумовуючи, зазначимо, що зараз варто очікувати реальні результати проведених соціальних реформ, які дадуть можливість справедливо розподілити результати економічного розвитку завдяки:

• забезпеченню динамічного зростання рівня реальних доходів населення;
• створенню умов для подальшого розвитку прошарку середнього класу громадян.

Якщо відбудеться суттєве поліпшення матеріального становища більшості населення, то це дасть можливість підвищувати рівень освіти, медичного обслуговування населення, зокрема і бідних його верств, що позитивно позначиться на трудовому потенціалі. Це, в свою чергу, збільшить можливості подальшого нарощування темпів економічного зростання.
Список використаної літератури

1. Новицький В. Вартість життя та доходи на працю в Україні:актуальні проблеми [Текст] / В Новицький // Україна: аспекти праці. — 2010. — № 8. — С. 27-29
2. Україна у цифрах 2011 // Україна у цифрах [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication.