Вступ

Актуальність теми. Обмінний курс національної валюти впливає на всі сфери господарського життя країни: зовнішню торгівлю, рух капіталів, зовнішню заборгованість і, як результат, конкурентні позиції країни в цілому. За допомогою обмінних курсів валют пов’язуються вартісні показники національного та світового ринків. Зростання курсу національної валюти неодмінно викличе ріст цін на міжнародному ринку на продукцію, вироблену в країні, і навпаки. В той же час, динаміка валютного курсу не лише викликає зміну, а й відображає особливості цінової конкурентоспроможності нашої країни. Збільшення попиту на експортовані товари та зростання питомої ваги країни в загальному обсязі світового експорту підвищує попит на національну валюту і викликає зростання її обмінного курсу. Такі зміни обмінного курсу, в свою чергу, позначаються на обсягах та структурі експортно-імпортних операцій і, як наслідок, загальній конкурентоспроможності країни.

Конкурентоспроможність національних виробників відносно іноземних визначається динамікою реального обмінного курсу, особливо це стосується експортоорієнтованих країн (до яких належить і Україна).

Багато країн, що мають високі показники інфляції та не можуть конкурувати на міжнародному ринку «за якістю», сприймають девальвацію, як єдиний шлях до покращення торгівельного балансу. Але зміна номінального обмінного курсу при незмінних темпах інфляції викликає зміну реального курсу, що не завжди позитивно відображається на обсягах експортно-імпортних операцій. Сучасні проблеми курсоутворення, аналіз основних чинників реального валютного курсу гривні та оцінка його рівноважного значення висвітлені у наукових працях відомих українських вчених: Я. Белінської, О. Береславської, Т. Вахненко, А. Гальчинського, Е. Наймана, С. Корабліна, І. Крючкової, В. Лисицького та ін.

1. Валютний курс і зовнішня торгівля

На міжнародну торгівлю істотно впливають валютні курси, які є своєрідним місточком між вартісними показниками національного і міжнародного ринку. Вплив валютного курсу відображається у цінових співвідношеннях експорту й імпорту, а це, у свою чергу, викликає зміни у внутрішньо економічній ситуації та коригує діяльність фірм, що працюють на експорт та/або конкурують з імпортом.

Суб’єкти господарської діяльності, використовуючи валютний курс, мають можливість порівняти свої виробничі затрати з цінами світового ринку. Валютний курс впливає на прибуток підприємців і конкурентоспроможність їх продукції на міжнародному ринку.

З огляду на численні чинники валютні курси не можуть бути абсолютно незмінними протягом тривалого часу, проте їх різкі коливання не можна вважати позитивним явищем. Валютні курси є індикатором нестабільності міжнародних економічних відносин загалом і валютно-кредитних та фінансових зокрема. Історія знає чимало прикладів, коли від різких змін валютних курсів багатіли одні держави і біднішали інші.

Знецінення національної валюти вигідне експортерам і невигідне імпортерам. У разі такої ситуації експортери мають можливість знизити ціни в іноземній валюті на свою продукцію.

Експортери одержують премії, обмінюючи одержану іноземну валюту (яка стала дорожчою) на національну валюту (яка стала дешевшою). Свою продукцію експортери реалізують за цінами, що нижчі за середньосвітові. Отже, експортери збагачуються у той час,коли їх країна біднішає.

Зниження курсу національної валюти підвищує вартість імпорту,оскільки іноземні постачальники змушені збільшувати ціни на свою продукцію, щоб компенсувати втрату надходжень від зниження валютного курсу країн своїх зарубіжних контрагентів. У результаті у країнах, де національна валюта знецінюється, зростають ціни, скорочується імпорт і споживання іноземних товарів, і це загалом негативно позначається на внутрішній економічній кон’юнктурі. Зниження валютного курсу посилює тягар зовнішніх боргів, зафіксованих у іноземній валюті, стає невигідною репатріація прибутків, одержаних іноземними інвесторами у валюті країни, в якій вони інвестували. Такі прибутки реінвестують або ж використовують для придбання товарів за внутрішніми цінами країни інвестування з метою їх подальшого експорту.

Якщо валютний курс у країні підвищується, то це негативно позначається на її експортних галузях. Зміни в обмінних валютних курсах неминуче призводять і до змін у цінах імпортованих та експортованих такими країнами товарів.

Отже, на конкурентоспроможність товарів на міжнародних ринках впливають не лише чинники виробництва, а й обмінні курси. Існує чимало прикладів того, як стійке зростання обмінного курсу національної валюти спричинило втрату конкурентоспроможності продукції відповідної країни попри те, що її технологічний рівень, а також особливості менеджменту не викликали жодних сумнівів і занепокоєнь.

Високий валютний курс сприяє розширенню імпорту до такої країни та зростанню надходжень іноземних інвестицій. Збільшується репатріація прибутків від іноземних інвестицій. Реальна сума зовнішнього боргу, зафіксована в іноземній валюті, скорочується.

Отже, як бачимо, обмінний валютний курс є своєрідною палицею на два кінці. Зрозуміло, що уряди окремих країн можуть піддатися спокусі використати обмінний курс для вирішення певних проблем. Існує багатий арсенал заходів завищення і заниження валютного курсу. Завищення курсу національної валюти означає його офіційне встановлення на рівні, що перевищує паритетний. Занижений курс, навпаки, встановлюється на рівні, що менший за паритетний.

У зв’язку з валютним курсом слід згадати і про інфляцію. Якщо темпи інфляції перевищують темпи зниження валютного курсу, то(за інших однакових умов) зростає імпорт товарів з метою їх продажу за високими цінами. Якщо ж зовнішнє знецінення валюти інтенсивніше за внутрішнє, то створюються умови для так званого валютного демпінгу.

В окремих країнах може використовуватись кілька валютних курсів для різних учасників зовнішньоекономічної діяльності. Наприклад, у сфері комерційних операцій застосовується офіційний валютний курс, а щодо міжнародного руху капіталу — ринковий. Практика свідчить, що валютний курс за комерційними операціями,як правило, занижений. Уряди вдаються до таких маніпуляцій, щоб пожвавити економіку та підвищити конкурентоспроможність експорту. У такій країні зростає виробництво, однак скорочується споживання, підвищуються внутрішні ціни, що негативно позначається на добробуті населення.

Штучне підтримання постійного валютного курсу, рівень якого значно розбігається з паритетним, може призвести до серйозних негативних наслідків, що підтвердив приклад Аргентини на зламі тисячоліть.

Зміни валютних курсів викликають перерозподіл між країнами тієї частини сукупного суспільного продукту, що реалізується у сфері міжнародної торгівлі.

Прихильники механізму плаваючих валютних курсів вважають,що вільне коливання валютних курсів адекватно реагує на попит і пропозицію іноземних валют, автоматично коригує дефіцит і активи платіжних балансів. Плаваючі валютні курси значно впливають на ціноутворення, інфляцію, міжнародний рух капіталу (передусім короткотермінового). Надходження спекулятивного іноземного капіталу («гарячих грошей» — hot money) до країни, що підвищила курс своєї національної валюти, використовується урядами для прискорення економічного розвитку та покриття дефіциту державного бюджету.

Відплив капіталів з країни скорочує інвестування і спричиняє інші негативні наслідки, зокрема зростання безробіття. Валютний курс є ареною жорсткої боротьби не лише між національними експортерами та імпортерами (з огляду на протилежність їх інтересів),а й між державами. Проблеми валютного курсу завжди актуальні з наукової і практичної точок зору, оскільки міжнародна торгівля неможлива без використання валюти.

2. Реальний валютний курс як показник конкурентоспроможності країни

Говорячи про конкурентоспроможність крани на світових ринках, слід розрізняти номінальний та реальний валютні курси. Номінальний валютний курс – це ціна одиниці національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти, що діє на даний момент на валютному ринку країни. Зміна номінального обмінного курсу не обов’язково пов’язана зі змінами конкурентних позицій.

Номінальний і реальний курси валют стосовно двох країн можуть набувати різновекторної динаміки. Номінальний курс може стабільно знижуватися, при цьому реальний — в окремі періоди зростати.

Виходячи зі співвідношення (1), реальний валютний курс залежить від трьох величин: номінального валютного курсу, рівня зовнішніх та внутрішніх цін.

Реальний валютний курс — важливий економічний індикатор міжнародної конкурентоспроможності економіки. Він значно впливає на розвиток зовнішньої торгівлі країни. Проведення ефективної валютної політики неможливе без комплексного аналізу поведінки саме реального обмінного курсу, його впливу на обсяги експортно-імпортних операцій.

Слід відмітити, що серед науковців не існує єдиної думки стосовно відповідності між реальним та рівноважним обмінним курсом гривні. Одні вважають, що поступова девальвація дозволить покращити сальдо торгівельного балансу країни. Інші відстоюють політику ревальвації гривні. На її користь свідчить той факт, що за результатами 2008 року відносно попереднього реальне здешевлення гривні щодо долара США становило 51%, при цьому дефіцит торговельного балансу зріс у 2 рази (на 109%).

В багатьох країнах з перехідною економікою спостерігаються тенденції до укріплення реального курсу національної валюти, що пояснюється процесом вирівнювання цінових пропорцій на міжнародному та внутрішньому ринках [1, с. 73].

В Україні понад 75% міжнародних платежів, зокрема, розрахунки за експортно-імпортними операціями здійснюються в доларах США. Досить часто дана валюта використовується і як засіб платежу та накопичення. Левову частку валютних резервів країни також складає долар США. Тому для проведення розрахунків та аналізу впливу реального валютного курсу гривні на конкурентоспроможність країни обрано валюту — долар США за період з 2000 по 2008 рр.

Рис. 1. Динаміка сальдо торговельного балансу та РОК гривні щодо долара США

З рис. 1. видно, що протягом 2000-2002 рр. спостерігалося реальне здешевлення гривні, що дало позитивний результат і дозволило втримувати позитивне сальдо торговельного балансу. Починаючи з 2002 р. реальний обмінний курс гривні щодо долара США починає зростати. Зростання відбувалося за рахунок високих темпів інфляції в країні без відповідного коригування номінального валютного курсу.

Скорочення від’ємного сальдо торговельного балансу в майбутньому можливе ймовірніше за рахунок зменшення обсягів імпорту, ніж за рахунок зростання обсягів експорту. За результатами січня-квітня 2009 р. до відповідного періоду 2008 р. експорт зменшився на 40,5%, імпорт — на 69,8%. За період з 2001 р. по 2008 р. співвідношення між обсягами експортно-імпортних операції змінилися відповідно з 51:49 на 44:56.

Процес ревальвації реального обмінного курсу в економіці, що розвивається, закономірний. Особливістю зростання реального курсу гривні є високий показник рівня інфляції в країні. За таких умов процес укріплення гривні не міг бути довготривалим.

Таблиця 1. Темпи проросту експорту, імпорту та індекс РОК гривні щодо долара США

Рік	Експорт, у % до попереднього періоду	Імпорт, у % до попереднього пері­оду	Індекс РОК гривні щодо долара США
2001	109,55	114,07	1,13
2002	110,74	104,99	1,09
2003	123,99	128,71	0,91
2004	142,61	131,26	0,98
2005	107,48	120,36	0,97
2006	113,21	121,96	0,98
2007	127,39	135,35	0,95
2008	105,78	117,39	1,46

Як свідчать дані табл..1, з поступовим реальним зміцненням гривні за період 2003-2007 років обсяг експортованої продукції зростав. Найвищі темпи приросту експорту зафіксовані у 2004 р. (42,61%) та 2007 р. (27,39%). З чого можна зробити висновок, що експортна продукція України може конкурувати на міжнародних ринках не лише за рахунок «ціни», але й за рахунок «якості». Слід відмітити, що обсяги імпортованої продукції зростали найвищими темпами також в 2004 та 2007 рр. і становили, відповідно, 31,26% та 35, 35%.

Аналізуючи вище викладене, можна зробити такі висновки:

—         період з 2000 р. по 2008 р. характеризується високою мінливістю реального обмінного курсу, що негативно позначається на динаміці сальдо торговельного балансу. Для досягнення позитивних результатів в сфері міжнародної торгівлі необхідна підтримка реального валютного курсу на стабільному рівні. Корегування його величини можливе через зміну номінального валютного курсу з врахуванням зміни внутрішніх цін.

—         досягнення позитивного сальдо торговельного балансу за рахунок здешевлення національної валюти вичерпало свої можливості. Застосування такого методу регулювання на сучасному етапі є неприйнятним для України. Збереження слабкої гривні не стимулює проведення модернізації виробництва, дозволяючи експортерам витримувати конкуренцію лише за рахунок нижчих цін.

—         для підтримки конкурентоспроможності вітчизняних товарів на міжнародних ринках достатньо втримувати темпи реального зростання курсу гривні у відповідності до темпів зростання продуктивності праці.

3. Влив зміни курсу національної валюти на умови торгівлі

Проблема порівняння вартості продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках пов’язана з валютно-курсовою політикою країн і здійснює вплив на ефективність зовнішньоторговельних зв’язків. Умови торгівлі перебувають під певним впливом змін курсу національної валюти. Ключовим моментом розробки економічної політики в умовах погіршення умов торгівлі є іноземні запозичення. Політика запозичень повинна формуватися таким чином, щоб забезпечити зовнішню і внутрішню збалансованість.

Умови попиту і пропозиції в маленькій країні характеризуються тим, що як попит на експорт, так і пропозиція по імпорту є нескінченно еластичними по ціні.

При нормальній еластичності ціни від пропозиції і попиту на експорт знецінення національної валюти однозначно призводить до погіршення умов торгівлі. Тільки тоді, коли пропозиція експорту не еластична по ціні або попит на експорт повністю еластичний по ціні, умови торгівлі залишаються незмінними. Якщо існує повна залежність від імпорту, тоді за нормальних умов слід рахуватися з тим, що знецінення призводить до погіршення як платіжного балансу, так і умов торгівлі. Погіршення платіжного балансу відбувається у разі, коли цінова еластичність попиту на експорт (розглянута як абсолютна величина) менша, ніж 1. Звичайно така цінова еластичність реальна, що показують емпіричні дослідження для багатьох країн.

Знецінення однозначно призводить до погіршення умов торгівлі. Але і тоді, коли попит на імпорт і експорт мають малу цінову еластичність, слід рахуватися з тим, що при знеціненні національної валюти буде спостерігатися погіршення як платіжного балансу, так і умов торгівлі.

Отже, держава може використати жорстку фінансово-кредитну політику для ліквідації зовнішнього дефіциту, але така політика не замінює переоцінку реального валютного курсу. Реальна девальвація потрібна тому, що у разі, коли відносні ціни не змінюються, жорстка фінансово-кредитна політика призводить до надлишку пропозиції товарів, які не надходять до сфери міжнародної торгівлі, що в свою чергу, призводить до безробіття. Реальна девальвація примушує фірми в експортоорієнтованому секторі наймати робочу силу, яка вивільняється з виробництва товарів, що не надходять до сфери міжнародної торгівлі. Таким чином створюється рівновага на товари, що виробляються всередині країни і в той же час збільшується величина позитивного сальдо рахунку поточних операцій, яка виникає внаслідок жорсткої фінансово-кредитної політики.

Зміна державних витрат впливає аналогічним чином, що і зміна оподаткування, однак при цьому необхідно конкретизувати, чи змінюються витрати на товари, які не надходять до сфери міжнародної торгівлі, або на товари, які експортуються. Скорочення витрат на товари, які не надходять до сфери міжнародної торгівлі, скорочує внутрішній попит. При незмінності валютного курсу, цін на товари, які не надходять до сфери міжнародної торгівлі, на них з’являється додаткова пропозиція. Усунення цього надлишку пропозиції вимагає зниження цін на них, тобто реальної валютної девальвації, яка сприяла б перепливу ресурсів з виробництва товарів, які не надходять до сфери міжнародної торгівлі, в експортоорієнтований сектор. Зростання виробництва товарів, що експортуються, веде до позитивного сальдо торгівельного балансу.

Отже, валютний курс має великий вплив на соціально-економічний розвиток країни і, відповідно, є важливим показником стабільності фінансового ринку. Проблема забезпечення стабільності валютного курсу є одною з основних проблем створення сприятливих умов для розвитку вітчизняної економіки.

Висновки

Отже, зміни валютного курсу суттєво впливають на розвиток макроекономічних процесів у національній економіці та на зовнішньоекономічні позиції країни. Від валютного курсу залежить стан платіжного балансу, зовнішньої торгівлі, рух довгострокових та короткострокових капіталів тощо.

При зниженні курсу національної валюти експортери можуть реалізовувати продукцію за нижчими від світових цінами. Відповідно це призведе до збільшення експорту. Але зниження курсу національної валюти паралельно призведе і до зменшення імпорту, оскільки ціни на імпортні товари підвищаться , а це, в свою чергу, призведе до зростання цін в країні, і як наслідок зменшить імпорт. При таких умовах обсяг вітчизняного виробництва збільшиться і це призведе до економічного зростання та підвищення добробуту населення. Прибутки, які отримують іноземні інвестори в валюті країни, де знизився курс стає невигідно вивозити, і тому ці прибутки реінвестують або використовують для закупівлі вітчизняних товарів для подальшого експорту. Зниження курсу національної валюти має також і негативний наслідок, яким є збільшення обсягу державного боргу,який був виражений в іноземній валюті.

Підвищення курсу національної валюти сприятиме зменшенню експорту товарів, оскільки ціни на національні товари підвищуються. Кількість імпортованих товарів збільшується з метою перепродажу їх за високими цінами, що призводить до занепаду вітчизняного виробника. Відбувається вивезення прибутків іноземних інвесторів. Сума боргу, вираженого в іноземній валюті зменшується, оскільки вона знецінюється.

Також не менш важливим показником, ніж зміна фізичних обсягів експорту і імпорту, є показник «умови торгівлі» — відношення експортних і імпортних цін для даної країни. Так, зміна курсу валюти на 1% призводить до зміни імпортних цін на 0,8% і експортних – на 0,1-0,6% в залежності від країни. Отже, за рівних умов зниження курсу національної валюти погіршує «умови торгівлі», а його підвищення – поліпшує. Ці фактори в сукупності визначають вплив валютного курсу на торговий баланс країни.

Коливання курсу валют також можуть впливати на національну економіку таким чином:

• падіння курсу національної валюти може служити одним із факторів розвитку інфляції в країні;
• рiзко зростають ризики в міжнародній торгiвлі й інвестицiях, що значно ускладнює поточне і перспективне планування зовнiшньоекономiчних операцiй;
• пiдвищується iмовiрнiсть дестабiлiзуючих дій спекулянтiв, що може привести до великих економiчних витрат внаслiдок значного перевищення прибутковостi спекулятивних операцiй над середньою нормою прибутку в економiцi.

З огляду на вищезазначене, можна стверджувати, що коливання валютного курсу впливають на співвідношення експортних та імпортних цін, конкурентоспроможність фірм, прибуток підприємств. Різкі коливання посилюють нестабільність міжнародних економічних, зокрема валютно-кредитних та фінансових відносин, спричиняють негативні соціально-економічні наслідки. Збільшення курсу гривні до курсу американської та європейської валют сприяє втраті українцями значної частини їх валютних заощаджень. Відповідно до цього необхідно приймати відповідні заходи для захисту заощаджень громадян, а також інтересів суб’єктів господарювання від підвищення курсів валют по відношенню до гривні. Для цього громадянам потрібно зберiгати свої валютнi цiнностi в банках та страхувати їх вiд зниження курсiв валют, а державi необхiдно застосовувати валютнi резерви для стабiлiзації валютних курсiв.

Список використаної літератури

1. Навой А. О расчете и использовании реального курса национальной валюты в рамках денежнокредитной политики / Навой А. // Вопросы экономики. — 2006. — №2.. — С. 65-74.
2. Сытникова О.Ю. Система показателейстатистики валютных курсов / Сытникова О.Ю. // Вопросы статистики. — 2005. — №9. — С. 69-77.
3. Мельник Т. Вплив валютного курсу на зовнішньоторговельні операції / Мельник Т. // Вісник КНТЕУ. — 2006.- №2. — С. 48-57.
4. Вахненко Т.П. Оптимизация валютно-курсовой политики в Украине / Вахненко Т.П. // Экономика Украины. — 2005. — №1. — С. 28-35.
5. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.bank.gov.ua — Назва з титул. екрана.
6. Федеральная служба государственной статистики России [Електронный ресурс]. — Режим доступа: www.gks.ru — Назва з титул. екрана.
7. Організація економічного співробітництва та розвитку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.oecp.org — Назва з титул. екрана.