Вступ

Актуальність теми. Наукова обробка документів здійснюється сьогодні всюди, де людина має з ними справу. Процеси складання бібліогра­фічних описів, систематизації, предметизації, анотування, скла­дання бібліографічних оглядів широко використовуються в бібліотеках. Без них неможливо комплектувати й організову­вати бібліотечний фонд, неможливо інформувати читачів про склад і зміст цього фонду.

Уся бібліографічна робота бібліоте­ки — інформаційна і довідкова — ведеться з використанням різноманітних видів аналітико-синтетичної обробки. Уся ро­бота з безпосереднього обслуговування читачів не може обі­йтися без різних видів такої обробки. Поняття “аналітико-синтетична обробка документів” має різне тлумачення і різне наповнення, що відображається на змісті учбової дисципліни. Спираючись на сучасні термінологічні словники, стандарти, посібники, можна встановити, що в інформатиці під аналітико-синтетичною обробкою інформації розуміють переробку інформації, що міститься в документах з метою вилучення необхідних відомостей, їх оцінки, порівняння і узагальнення. В бібліографії аналітико-синтетичну обробку документів розуміють як процес бібліографування, а саме процеси, що забезпечують ідентифікацію документів, інформацію про них. В каталогізації метою аналітико-синтетичної обробки є розкриття складу і змісту документального фонду, що дає можливість ідентифікувати документи і здійснювати бібліографічний пошук.

Кожна галузь визначає певні види або процеси аналітико-синтетичної обробки. В інформатиці це, як правило, анотування, реферування, вилучення фактів і підготовка оглядів; в бібліографії – складання бібліографічних описів (БО), анотування, індексування, складання бібліографічних оглядів та покажчиків; в каталогізації – складання БО, індексування, анотування.

1. Використання аналітико-синтетичної переробки документної інформації

Бібліографічні установи, наприклад Книжкова палата Укра­їни, здійснюють реєстрацію та облік друкованої продукції в країні, видають державні бібліографічні покажчики (“Літо­пис книг”, “Літопис журнальних статей” тощо), друковані карт­ки для бібліотек. У процесі цієї роботи вони мають справу з різноманітними видами наукової обробки.

В органах науково-технічної інформації найчастіше вико­нують процеси реферування, індексування, наукового перекладу, складання аналітичних оглядів, вилучення фактів з документів, проте вони постійно мають справу і з бібліографічними опи­сами, і з анотаціями. Адже ці органи ведуть довідковий апа­рат — каталоги, картотеки, банки даних — і публікують вели­ку кількість інформаційних матеріалів: реферативні журна­ли, експрес-інформації, наукові переклади, реферативні збірни­ки тощо.

У книгах часто подають анотацію, а також бібліографіч­ний опис видання, його класифікаційний індекс, а в спеціаль­них журналах і збірниках наводять класифікаційні індекси окремих статей. Це вимога стандарту на видавничу продук­цію. Отже, наукову обробку здійснюють і видавництва. Крім того, вони публікують інформаційні матеріали про твори, що готуються до друку, рекламні оголошення тощо [5, c. 35].

Книжкова торгівля, установи, що розповсюджують періо­дичні видання, також інформують про наявні документи, а також про ті, що будуть надходити, рекламують свій товар і завдяки цьому вимушені використовувати бібліографічний опис, анотування, складання оглядів.

Велика робота з документами ведеться в архівах. Сюди вони надходять, тут зберігаються, тут ними можна користува­тися. Хоч це й своєрідні матеріали, але це документи, які не­обхідно обробити, щоб забезпечити можливість подальшого використання їх. Архівні документи потребують аналітико-синтетичної обробки.

Значна кількість різноманітних документів зберігається в музеях, особливо літературних, персональних музеях діячів науки, мистецтва, громадських і політичних діячів. Тут їх та­кож обробляють, щоб потім використовувати в науково-дослід­ницькій роботі.

Більшість людей стикаються у своїй трудовій діяльності та повсякденному житті з різноманітними видами аналітико-синтетичної обробки документів. Наукові працівники, прово­дячи дослідження, передусім розшукують літературу про об’єкт, який вивчається. Складаючи звіт про виконане дослі­дження, вони обов’язково подають у ньому огляд літератур­них джерел з теми, список використаної літератури. Такі ж списки, як правило, вміщують у наукових статтях, монографі­ях, у них же є посилання на документи, що цитуються і згаду­ються. Усе це потребує використання бібліографічних описів. Виробничники постійно звертаються до нормативно-техніч­ної документації і посилаються на неї при розробці проектів, креслень, ознайомлюються з реферативними й оглядовими виданнями. Працівники офісів постійно мають справу з діло­вими документами, які також підлягають певній обробці для зручності подальшого зберігання й пошуку [1, c. 17].

Студенти, учні не можуть обійтися без розшукування потріб­ної літератури, без використання і складання списків літерату­ри. Читачі періодичних видань мають змогу ознайомитися з оглядами, рецензіями, що публікуються в таких виданнях і часто супроводжуються бібліографічними описами. Бібліогра­фічні описи, анотації, що вміщуються в книгах, допомагають читачам орієнтуватися в їхньому змісті, формі, призначенні.

Усі розглянуті види обробки документів не є формальними, вони потребують певних, а часто і значних інтелектуальних зусиль людини. В основі їх лежать наукові методи пізнання (аналіз і синтез), тому вони об’єднуються поняттям “наукова обробка документів” на противагу технічній обробці, яка є облі­ком і реєстрацією документів, що увійшли до фонду [3, c. 27].

Висновки

Отже, для орієнтації в потужних документно-інформаційних по­токах, для проведення ефективного й оперативного пошуку інфор­мації здійснюється наукова (або аналітико-синтетична) обробка документів. Її суть полягає у згортанні інформації про первинні документи на основі застосування методів аналізу і синтезу.

Оскільки користувачі ставлять різні вимоги до згортання інформації про ознаки документів, існують різні види аналі­тико-синтетичної обробки. Безумовно до них можна зараху­вати такі: складання бібліографічних описів, індексування, ано­тування і реферування.

Різноманітні види аналітико-синтетичної обробки доку­ментів використовуються всюди, де люди мають справу з до­кументами, а найбільше у сфері документних комунікацій.
Список використаної літератури

1. Аналітико-синтетична обробка документів : підруч. для студ. ін-тів культури / Е. Т. Карачинська, Є. А. Медведєва, В. К. Удалова, Л. Г. Хромченко. – X. : ХДІК, 2006. – 258 с.
2. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : ДСТУ ГОСТ 7.1 : 2006 . – К. : Держстандарт України, 2007. – 48 с.
3. Власова Г. В. Аналітико-синтетична переробка інформації: навч. посіб./ Г. В. Власова, В. І. Лутовинова, Л. І. Титова. – К. : ДАКККіМ, 2006. – 291 с.
4. Горбаченко Т. Г. Аналітико-синтетична переробка документної інформації : навч. посіб. / Т. Г. Горбаченко. – К. : Ун-т «Україна», 2004. – 236 с.
5. Кушнаренко Н. Наукова обробка документів: Підручник / Наталя Миколаївна Кушнаренко, Валерія Костянтинівна Удалова. — 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 334 с.