Вступ

Можливість оскарження рішення публічного чи приватного суб’єкту права, на наш погляд, є природнім правом людини. Не є виключенням із цього правила й судова влада. В механізмі держави провідне місце щодо оскарження рішень суддів першої інстанції належить апеляційним судах. Невід’ємне місце в їх системі займають адміністративні апеляційні суди, які переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції [1].

Від того, як чітко будуть на законодавчо-му рівні виписані права і обов’язки адміністративних апеляційних судів, правове положення у суспільстві як публічних юридичних осіб, на пряму чи опосередковано залежить ефективність забезпечення прав і свобод громадян. Іншими словами, без належного визначення та законодавчого закріплення правого статусу адміністративних апеляцій-них судів не можливо забезпечити права і свободи громадян фізичних і юридичний осіб, поновленім яких не відбулося на першій стадії розгляду адміністративної справи.

До проблеми правового статусу апеляцій-них адміністративних судів звертали свої погляди науковці-правники В.Б. Авер’янов, В.М. Бевзенко, В.В. Галунько, Ю.В. Гридасов, Ю.А. Коротких, А.А. Іванищук, С.О. Короєд , А.О. Неугодніков, С.Ф. Скакун та ін. Проте, на сучасному етапі розвитку суспіль-них відносин в Україні ця проблематика вимагає подальшого розвитку.

Тому мета дослідження полягає в тому, щоб на основі теорії права, діючого вітчизняного та міжнародного законодавства визначити правовий статус апеляційних адміністративних судів, як провідної інституції захисту прав, свобод і законних інтересів не владних осіб, від порушень з бо-ку суб’єктів владних повноважень, забезпечити ті, що на першій інстанції адміністративного судочинства зробити не вдалось. Новизна роботи полягає в подальшому роз-витку правового статусу апеляційних адміністративних судів, як закріпленого державою, через законодавство юридичне становище системи адміністративних судів України, згідно з якими вони як орган державної влади і юридична публічна особа здійснюють діяльність шляхом виконання своїх зобов’язань перед народом України, в першу чергу, щодо здійснення чесного і справедливого правосуддя, як суди другої інстанції у порядку, встановленому процесуальним законом та наділених по виконанню цього певними правами.

1. Правовий статус та повноваження апеляційних судів

Апеляційні суди є другим рівнем (ланкою) в системі судів загальної юрисдикції, які призначені реалізувати конституційний принцип щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. В Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди. Судові округи (територія, на яку поширюється юрисдикція суду) в загальних і спеціалізованих апеляційних судах не співпадають. Окрім того, в підсистемі загальних судів назва суду і межі судового округу визначені законом. Щодо спеціалізованих судів, то вирішення вказаного питанім віднесено до компетенції Президента України [4].

Тим самим, усі апеляційні суди в України визнаються другим рівнем (ланкою) в системі судів, які реалізують природне право громадян та конституційний принцип щодо забезпечення оскарження рішень суду першої інстанції, і одним видів апеляційних суддів є окружні апеляційні адміністративні, які утворюються Президентом України

А.Ю. Коротких визначив, що адміністративний суд є єдиним спеціальним органом судової влади, який забезпечує контроль за діяльністю публічної адміністрації шляхом здійснення правосуддя. Законодавець наділив адміністративний суд правовим статусом, завдяки якому кожний має доступ до своєчасного та результативного захисту порушених прав та інтересів [5].

Згідно до діючого законодавства судоустрій правовий статус апеляційних адміністративних судів будується за загальними принципами судоустрою, а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. При цьому окружні адміністративні суди є невід’ємною частиною системи судоустрою. До основних повноважень апеляційного суду відносяться здійснення правосуддя у порядку, встановленому КАСУ, зокрема, суди аналізують судову статистики у сфері адміністративного судочинства, проводять узагальнення судової практики адміністративних суддів першої інстанції суддів, здійснюють інформування про результати узагальнення судової практики рішень (ухвал) адміністративних судів із найбільш складних та резонансних справ відповідних адміністративних судів першої інстанції та надають допомогу адміністративним судам першої інстанції в застосуванні адміністративного законодавства.

А.О. Неугоднікова, присвятивши проблемі адміністративно-правового статусу адміністративного суду окрему студію, вважає, що він складається з: організаційного блоку, до якого належать положення, що визначають порядок утворення і структуру органу, порядок встановлення посади, а також порядок призначення до складу органу і заміщення відповідної посади; цільового блоку, який, в свою чергу, включає функції та задачі цього органу. Вчена вважає, що до основних функцій адміністративного суду належить: функція правосуддя; функція судового контролю; до допоміжним функціям належить: дозвільна функція, кадрова функція; організаційна функція та ін.; компетенції адміністративного суду (предметна та функціональна), яка представляють собою сукупність прав та обов’язків суду: предмета визначає повноваження органу судової влади; функціональні повноваження — це різного характеру дії вказаного судового органу у процесі здійснення правосуддя, пов’язанні з вирішальними діями суду по керівництву процесом [6].

З урахуванням точки зору А.О. Неугоднікової можна стверджувати, що правовий статус апеляційних адміністративних судів мав би характеризуватися організаційний блоком — порядком утворення і структурою системи окружних апеляційних судів та цільового блоку, до складу якою входять функції та задачі адміністративних апеляційних суддів.

У відповідності до положень КАСУ, апеляційні адміністративні суди мають наступні основні зобов’язання: переглядати судові рішення в адміністративних справах в апеляційному порядку колегією у складі трьох суддів; розглядати адміністративні справи у двомісячний строк з дня надходження апеляційної скарги; переглядати судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги; при підготовці справи до апеляційного розгляду суддя-доповідач зобов’язаний протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження: з’ясовувати склад учасників адміністративного процесу; надсилати копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі; з’ясовувати обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі; пропонувати особам, що беруть участь у справі, подати нові докази; після закінчення апеляційного провадження справа не пізніш як у семиденний строк має бути направлена до адміністративного суду першої інстанції, який її розглянув; у разі прийняття постанови або ухвали суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження справа повертається до адміністративного суду першої інстанції невідкладно після набранім постановою або ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили [1].

Таким чином, апеляційні адміністративні суди, в контексті адміністративно-правового статусу, в першу чергу, зобов’язані чесно, не- упереджено і справедливо переглядати судові рішення в адміністративних справах в апеляційному порядку у строк, встановлений КАСУ з дня надходження апеляційної скарги.

По виконанню зазначених обов’язків апеляційні адміністративні суди мають наступні основні права: можливість здійснювати розгляд адміністративної справи в письмовому провадженні, виходити за межі доводів апеляційної, досліджувати докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції або з порушенням вимог, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі, визнати постанову суду не чинною і закрити провадження у справі [1].

Усе вище викладене дає можливість сформулювати такі висновки щодо змісту правового статусу апеляційних адміністративних судів:

—         правовий статус апеляційних судів, це юридично закріплене державою становище системи адміністративних судів України, згідно з якими вони як орган державної влади і юридична публічна особа здійснює свою діяльність;

—         правовий статус апеляційних судів поперед всього, це сукупність їх обов’язків і прав;

—         апеляційні суди є другим рівнем (ланкою) в системі судів загальної юрисдикції, які призначені реалізувати конституційний принцип щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду;

—         невід’ємною частиною системи адміністративних судів та апеляційних судів є апеляційні адміністративні суди, які є спеціалізованими судами у системі судів загальної юрисдикції;

-усі апеляційні суди в України є другим рівнем (ланкою) в системі судів, які реалізують природне право громадян (а також інших осіб) та конституційний принцип щодо забезпечення оскарження рішень суду першої інстанції, одним із видів апеляційних суддів є окружні апеляційні адміністративні, які утворюються Президентом України;

—         апеляційні адміністративні суди зобов’язані переглядати судові рішення в адміністративних справах в апеляційному порядку колегією у складі трьох суддів, розглядати їх у двомісячний строк в межах апеляційної скарги;

—         по виконанню зазначених обов’язків апеляційні адміністративні суди мають право здійснювати адміністративної справи в письмовому провадженні, виходити за межі доводів апеляційної, досліджувати докази, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду.

2. Види, склад і структура апеляційного суду

Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційний суд міста Києва.

Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п’ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

Апеляційні суди є внутрішньо структурованими. На відміну від місцевих судів, де внутрішня спеціалізація залежить від можливостей кожного суду окремо, структурованість апеляційних судів не тільки закріплена в законі, ним визначений і порядок утворення цих структур.

Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суди першої інстанції, з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які утворюються в апеляційних округах.

Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються у відповідних апеляційних округах.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддів цього суду строком на три роки.

Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду.

Секретар судової палати:

1) організовує роботу відповідної палати;

2) контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати;

3) інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

В апеляційних судах утворюються судові палати. Їх кількість залежить від виду апеляційного суду. Зокрема, в апеляційних судах областей функціонують традиційно дві палати: судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. Натомість в апеляційному господарському суді можуть утворюватись судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Так, наприклад, у Харківському апеляційному господарському суді, кількість суддів котрого досить значна, утворено три судові палати з розгляду окремих категорій справ:

— у спорах за участі податкових та інших контролюючих органів;

— у справах про банкрутство;

— у спорах, пов’язаних з укладанням, зміною, виконанням договорів.

Апеляційні суди займають в судоустрої України важливе місце. Це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Апеляційні суди мають однакову компетенцію та рівні права щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів. Апеляцію може бути подано на вироки, рішення, постанови, ухвали судів, які не набрали законної сили, у випадках, передбачених цивільним процесуальним, кримінально-процесуальним, господарським та адміністративним процесуальним законодавством.

У результаті розгляду справи апеляційний суд вправі за наявності підстав, передбачених ЦПК, КПК, ГПК, КАС скасувати, змінити судове рішення, постановити нове судове рішення або залишити судове рішення без змін.

Крім апеляційної перевірки законності та обґрунтованості судових рішень місцевих судів, апеляційні загальні суди розглядають інші питання, що віднесені законом до їх компетенції.

Суддя апеляційного суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом. Розглядаючи судові справи, суддя повинен суворо додержувати процедури судового розгляду, передбаченої процесуальним законодавством, правильно тлумачити і застосовувати матеріальний закон, дотримувати правила професійної етики.

Судді беруть участь у розгляді справ у апеляційному порядку. Вони можуть бути головуючими в судовому засіданні або входити до складу колегії суддів. При розгляді справи в апеляційному порядку судді можуть бути як головуючими, так і доповідачами по справі або членами складу суду. Беручи участь у розгляді справи, суддя вживає необхідних заходів процесуального та організаційного характеру, які мають забезпечити розгляд справи в апеляційному порядку.

Судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими для усіх державних органів, установ, організацій і підприємств, службових осіб і громадян та підлягають виконанню на усій території України. Звернення до виконання цих документів покладено на суд, який їх постановив. Суддя апеляційного суду здійснює контроль за зверненням до виконання судових рішень, які постановлені під його головуванням. Порядок звернення судових рішень до виконання передбачений Інструкцією з діловодства в апеляційних загальних судах. 

Висновки

Отже, правовий статус апеляційних адміністративних судів, це закріплене державою, через закони (в першу чергу, Закон України «Про судоустрій та статус суддів» та КАСУ) та інших нормативно-правових актів юридичне становище системи адміністративних судів України, згідно з якими вони як орган державної влади і юридична публічна особа здійснюють свою діяльність шляхом виконання своїх зобов’язань перед народом України та наділених по виконанню їх прав. Виявлено, що основними обов’язками адміністративних судів є здійснювати чесно і справедливо правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом, переглядати судові рішення в адміністративних справах в апеляційному порядку колегією у складі трьох суддів, розглядати їх у двомісячний строк в межах апеляційної скарги. Основними правами є можливість здійснювати адміністративної справи в письмовому провадженні, виходити за межі апеляційних доводів, досліджувати докази, приймати рішення по адміністративній справі (залишити апеляційну скаргу без задоволення, змінити або скасувати постанову). 

Список використаної літератури

1. Конституція України.
2. Закон України “Про судоустрій в Україні” від 7.02.2002р.
3. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004р.
4. Грошевой Ю.М., Марочкін І.Є. Органи судової влади України.-К.- 2007.
5. Єршов В.В. Статус суду в правовій державі.- К.- 2012.
6. Організація судових та правоохоронних органів.- Навч. посібник.- І.Є.Марочкін, В.В. Афанасьєв., В.С.Бабкова.-Х.-Право.- 2010.
7. Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи.- Київ.- Юрінком Інтер.- 2014.
8. Ковальский В.С. Суд, правоохоронні, правозахисні органи України.- К. 2012.