Вступ

1. Характеристика туристичної фірми “Меридіан''

1.1. Загальна характеристика організаційної структури підприємства і організація управлінської роботи

1.2. Конкурентне середовище підприємства

2. Аналіз діяльності туристичної фірми

3. Вибір та оцінка підходів, щодо ведення бізнесу на туристичній фірмі “Меридіан”

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Туризм — це сфера господарського комплексу, що забезпечує десяту частину світового валового продукту. Ця галузь розвивається швидкими темпами і в найближчі роки вона може стати найбільш важливим сектором підприємницької діяльності.

Туристичний бізнес приваблює підприємців невеликим стартовим капіталом, швидким терміном його окупності, постійним зростанням попиту на туристичні послуги, високим рівнем рентабельності і тому знання основ туристичної діяльності має надзвичайно важливе значення при підготовці працівників туристичної сфери, підвищенні професійного рівня, вивченні світової економіки та економіки України.

Туризм на початку XXIстоліття характеризується як один із видів економічної діяльності, що стрімко й динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування.

Світова туристична індустрія пережила справжній бум у ювілейному 2000 році та утримує темпи зростання кількості туристів і надходжень від туристичної діяльності в наступних роках XXIстоліття.

Щорічно число подорожуючих збільшується на 5-7% і вже досягло 7000 млн. чоловік у рік. Надходження від туризму також сягнули рекордної відмітки і щороку складають близько 500 млрд, доларів.

Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної туріндустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.

У сучасному світі туризм — це багатобічне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками.

1. Характеристика туристичної фірми “Меридіан”.

1.1. Загальна характеристика організаційної структури підприємства і організація управлінської роботи

Туристична фірма "Меридіан" знаходиться в місті Кіровоград, м. Кировоград, Готель «Европа», ком.812 Тел./Факс(0522) 24-42-50 Тел.(0522) 27-16-27 E-mail: tverdostup@romb.net

Фірма заснована в 1993році. Має ліцензію Лиц, Госкомтура Украины №04282 от 2.03.2000 г. на надання всіх туристських послуг.

Генеральний директор — Твердоступ Любов Іванівна .

Це товариство з обмеженою відповідальністю.

За роки успішної діяльності це турагенство знайшло своїх постійних клієнтів, я має досить велику популярність в місті та за його межами, придбала великий досвід роботи і завоювала симпатію своїх партнерів і клієнтів.

На підприємстві працюють: ген. директор, менеджер по внутрішньому туризму, по іноземному туризму, рекламного відділу. З екскурсоводами фірма працює по договорам.

До повноважень директора, як керівника підприємством відносяться такі, як вміле ведення фірмової політики, своєчасне та помірковане прийняття рішень різної складності.

До повноважень менеджера фірми відносяться: обґрунтований вибір рекламної політики, своєчасне реагування на зміни у зовнішньому середовищу фірми, попередження керівництва та прийняття обґрунтованих рішень, щодо змін у політиці фірми, консультаційне — інформаційне забезпечення клієнтів.

Основними видами діяльності компанії являються : прийом на відпочинок і лікування дорослих, молоді, дітей в Одесі та Одеській області, в Карпатах, Криму, бронювання готелів , проведення екскурсійних програм , організація конференцій, фестивалів , семінарів , спортивних зборів , продаж путівок по Дніпру і Чорному морю та відпочинок на горно лижних курортах Європи.

Існують такі форми поїздок :

• індивідуальні поїздки (фірма виступає як турагент);
• прийом індивідуалів;
• прийом груп;
• прийом груп на конференції і семінари.

Мають договірні відносини з готелями Одеси : "Юність" , "Вікторія" , "Чорне море" , "Красна" , "Лондонська" , "Пасаж" , "Спартак" , "Центральна" , "Аркадія" , "Моцарт" ; з санаторіями і пансіонатами такими , як : пансіонат "Валентина" , військовий санаторій "Одеський" ₅ санаторій "Чорномор-гідрострой" , санаторій "Магнолія" , "Чорне море" , будинок відпочинку "Кооператор" ; з дитячими пансіонатами : "Мрія" , "Лазурний" , "Сергіївка", "Лескі", "Хаджибей" і Англійський табір; з базами відпочинку : "Примор'я", "Море".

Також фірма укладає договірні відносини з транспортними компаніями , з іншими туристичними підприємствами і з екскурсійними бюро , які мають потрібну інформацію чи туристичний продукт.

Об'єктом страхування є майнові інтереси , що пов'язані з відшкодуванням витрат за надання послуг у разі раптового захворювання чи нещасного випадку подорожуючих осіб.

Туристів, які приїжджають з інших країн ( в основному це росіяни), фірма не застраховує, А особам , які проживають на території України _} компанія надає послугу страхування, яка входить у вартість путівки ,

Для турфірми кращим варіантом є включення в контракт вимоги обов'язкового страхування туристів, страховка повинна бути такою. Щоб забезпечити оплату передбачених страховим полісом витрат.

Туристська страховка представляє собою значно більший, ніж звичайна медична страховка., спектр захисту від численних страхових випадків. Це (в додаток до медичної страховки і страхування життя і здоров’я) — крадіжка майна, повернення вартості путівки при відмовленні від поїздки по поважним причинам, відставання від групи, передчасне повернення.

Сторони туристського контракту обов'язково узгоджують вибір страхової фірми.

Об'єктами страхування в туризмі являються не лише туристи, але й тур фірма.

Безпека туристів на території України гарантується державою. Держкомітет України по туризму, разом з зацікавленими підприємствами і відомствами, розробляє програму забезпечення захисту і безпеки туристів. Суб'єктами туристської діяльності розробляються конкретні заходи щодо забезпечення туристів, екскурсантів, запобігання травматизму і нещасних випадків і несуть відповідальність за їх виконання.

На підприємстві працює один комп'ютер , який підключений до мережі "Internet". Рекламу туристичної фірми можна побачити на сайті : hup:// www.lourism.com.ua На сторінках сайта можна почерпнути багато корисної інформації про діяльність фірми, основні напрямки поїздок, розцінки на послуги та багато іншого.

Фірма „Меридіан" бере участь на різних ярмарках і виставках в країнах Європи .Також розміщує рекламу в газетах, по телебаченню. Входить в різні каталоги.

Туристська фірма „ Меридіан" додержує всі нормативи, які пов'язані з туристською діяльністю. Тури та їх технічна документація відповідає нормативним вимогам, які направлені на захист прав споживачів. Вони контролюються в процесі проведення сертифікацій туристської продукції. Технологічна документація комплектується в папки турів.

В набір технологічної документації обов'язково включають :

• технологічна карта туристської подорожі по маршруту;
• інформаційний листок до путівки тур подорожі
• лист бронювання
• бланки договорів з клієнтами — тур агентства
• договір з партнерами — постачальниками послуг (готельними, транспортними компаніями, екскурс іонними бюро і т.д.)
• калькуляція і розрахунок вартості тура
• розгляд маршруту
• графік руху по маршруту
• карта — Схема маршруту
• текст подорожньої екскурсії (для автобусних турів)
• розгляд технологічних особливостей тура
• тексти пам'яток для туристів
• довідкові матеріали по маршруту
• варіанти рекламних проспектів і буклетів
• прайс — листи (каталоги).

„Меридіан" використовує різні типи маршрутів, такі як: лінійні, радіальні, кільцеві і кросинг тури. В основному це маршрути по Україні, Європі, близькому і далекому зарубіжжю. Для кожного виду туристів фірма пропонує відповідний маршрут.

Туристські документи — документи, які видаються гіду — перекладачу, чи керівнику групи, діють з першого до останнього пункту обслуговування групи ( туриста ) на маршруті. Складаються з книжки підтвердження, маршрутного листа, туристичної путівки з відривними талонами на транспорт і харчування, а також проїзних документів.

З усіх екскурсійних поїздок які організовує фірма, найживописніші це екскурсії по Одесі, Кіровограду. Із різноманітних за тематикою екскурсій клієнт має змогу вибрати ту яка йому найбільш сподобається. Дослідження конкурентного статусу підприємства. Оцінка сильних та слабких сторін підприємства.

В останні роки спостерігається деяке пожвавлення в рості туристичної галузі в цілому по Україні. Для більшої ясності інформацію можна відобразити у вигляді графіку.

Для досягнення вищого рангу проводяться роботи над покращенням загальної результативності роботи підприємства.

Зробивши аналіз діяльності туристичного підприємства «Меридіан» ми можемо побачити сильні та слабкі сторони його діяльності. До позитиву підприємства можна віднести:

• вдале розміщення відносно території міста (воно знаходиться в центрі);
• орієнтованість на клієнтів середнього рівня (яких на даний момент
  більшість);
• наявність власного транспорту;
• наявність всіх необхідних засобів зв'язку (факс, Інтернет і т.д),
  до негативі підприємства можна віднести:
• малий робочий колектив;
• недостатність транспорту (в наявності один мікроавтобус);
• не досить широке використання рекламної діяльності.

В зв'язку із розширенням туристичної галузі та спектру послуг відповідно зростає і попит на туристичні послуги. Приведемо такий приклад: за даними на 2000 рік у місті Кіровоград хоч раз на рік користувався туристичними послугами кожен п'ятнадцятий житель, а на даний момент, кожен п'ятий.

На прикладі даного підприємства нам не вдасться чітко відобразити структуру підрозділів, що виконують комерційні функції. Тому що на підприємстві працює всього два працівники, директор та менеджер.

До обов'язків директора даного підприємства відноситься:

• управління діяльністю;
• укладання угод;
• сплата податків та інше.

До обов'язків менеджера відноситься:

• обов'язки секретаря;
• пошук нових напрямків співробітництва;
• обробка інформації;
• робота з клієнтом;
• обов'язки експедитора та ін.

Підприємство визначає обсяги пропонованого продукту на основі аналізу потреб ринку. В залежності від сезону та виду послуг, В пік сезону підприємство намагається пропонувати нові види послуг. Наприклад, тур з екскурсією, а в екскурсію в свій час включається ще один вид послуг (дайвінг, сьорфінг і т.д.). В пік, під час різкого зросту попиту на підприємстві необхідно вводити ще одного працівника з ціллю підвищення продуктивності підприємства.

До обов'язків директора відноситься:

• управління діяльністю;
• укладання угод;
• створення політики підприємства та ін.

До обов'язків секретаря референта відноситься:

• складання розпорядку дня;
• прийом інформації;
• обробка інформації;
• статистичний аналіз об'єму продаж підприємства;
• сплата податків та ін.

До обов'язків менеджера відноситься:

• безпосередня робота з клієнтом;
• пошук нових напрямків співробітництва;
• контроль та корегування рекламної діяльності підприємства;
• обов'язки експедитора та ін.

На даний момент на підприємстві є всі засоби зв'язку та власний транспорт, що дозволяє своєчасно та якісно задовольняти потреби клієнтів та підприємства.

Туристичне підприємство «Меридіан» ввело графік заїздів туристів. З тою метою, щоб постійно були завантажені всі місця відпочинку, що пропонує підприємство. Такий графік існує не тільки на даному підприємстві, це загальновизнаний спосіб роботи туристичних підприємств.

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості, балансування в часі надходжень і втрат платіжних засобів, підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків.

Головний зміст фінансової діяльності туристичного підприємства полягає в належному забезпеченні фінансування.

Закон України "Про туризм" передбачає наступні джерела фінансування туризму. "Туристична діяльність здійснюється за рахунок:

— власних фінансових ресурсів суб'єктів туристичної діяльності, грошових внесків громадян і юридичних осіб;

• позичкових фінансових коштів (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);
• безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань підприємств, установ, організацій і громадян;
• позабюджетних фондів;
• коштів фонду розвитку України, що формується за рахунок відрахувань суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності;
• іноземних інвестицій;
• надходжень від туристичних лотерей;
• інших джерел, не заборонених законодавством України".

Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здачі в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний фонд, кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.

Фінансова діяльність туристичного підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства є першою і найбільш необхідною інформацією як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

Основними джерелами формування прибутку туристичного підприємства є:

• прибуток від надання туристичних послуг або від продажу туристичного продукту. (Це основна складова загального прибутку);
• прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в оренду, дивіденди на цінні папери, надходження з депозитних вкладів, дохід від володіння борговими зобов'язаннями, надходження від економічних санкцій тощо,
• прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів (матеріальних активів), нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо. Його розраховують як різницю між ціною продажу та залишковою вартістю.

Розглянута схема обчислення величини загального прибутку за його джерелами має важливе значення для його аналізу та прийняття господарських рішень.

Основною складовою валового доходу є виручка від надання туристичних послуг та продажу туристичного продукту, У нього включають також прибуток від продажу майна і від позареалізаційних операцій. Валові втрати — це витрати на реалізовану продукцію, а також втрати від продажу майна.

Амортизаційні відрахування виокремлено із загальної суми витрат, оскільки їх нарахування контролюється фіскальними органами в особливому порядку.

У фінансовій політиці підприємства важливе місце займає розподіл і використання одержуваного прибутку як основного джерела фінансування інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників.

Із загального прибутку сплачується податок згідно з умовами, передбачуваними законодавством про оподаткування прибутку підприємств.

Рентабельність капіталу обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

1.2. Конкурентне середовище підприємства

Важливою умовою високої конкурентноздатності підприємства в сфері туризму є вміння аналізувати господарську діяльність, реально оцінювати фінансовий стан і на цій основі коректувати і планувати роботу підприємства як на внутрішньому, гак і на зовнішньому ринку.

Основними показниками оцінки динаміки складу і структури фінансових ресурсів є:

а) джерела власних коштів;

• статутний фонд;
• нерозподілений прибуток;
• резервний капітал.

б) джерела позичкових коштів;

• довгострокові кредити і позички;
• короткое фокові кредити і позички;
• кредиторська заборгованість.

Собівартість туристичного продукту (послуги) — це грошова форма витрат на формування (виробництво) та збут туристичного продукту чи послуги. Чим краще працює підприємство (інтенсивно використовує виробничі ресурси), тим нижчою є собівартість. Тому собівартість є одним із важливих показників ефективності виробництва.

Собівартість туристичного продукту (послуги) має тісний зв'язок з ціною і є базою при ціноутворенні.

В системі господарювання в сфері туризму, подібно як і в інших виробничих сферах, застосовується багато видів цін, які різняться за певними класифікаційними ознаками. Так, за класифікаційною ознакою рівня встановлення та регулювання застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні, та вільні ціни.

Ціноутворення в індустрії туризму — це комплексний захід, обумовлений різноманітністю продукту, високим рівнем конкуренції і складністю визначення точної оцінки майбутнього попиту,

Політика ціноутворення в туристичній сфері визначається різними факторами, тому і методи ціноутворення можуть застосовуватися різноманітні.

Вибір методу ціноутворення та встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії і тактики туристичного підприємства.

Будь-яке підприємство повинно мати впорядковану методику встановлення ціни на вироблену ним продукцію чи послуги.

Оптимально встановлена ціна на туристичний продукт повинна повністю забезпечувати повернення всіх витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією цього продукту, а також отримання певного прибутку.

Ціноутворення в сфері послуг і в туризмі зокрема має цілий ряд особливостей:

1. туристичні послуги є кінцевим продуктом, призначеним безпосередньо для споживання, тому ціни на послуги — це роздрібні ціни;
2. стійкий попит на туристичні послуги залежить від індивідуальних особливостей людини, тому при встановленні цін на них необхідно враховувати наступний психологічний момент: ціна не повинна викликати негативні емоції у потенційних покупців;
3. процеси виробництва, реалізації і споживання послуг співпадають в часі, тому в сфері туризму застосовується сезонна диференціація цін і тарифів. Попит на туристичні послуги носить сезонний характер;
4. туристичні послуги реалізуються як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, тому при оцінці якості і стандартизації беруться до уваги міжнародні вимоги, бо ціни для іноземних туристів, як правило, більш високі, ніж для вітчизняних, і встановлюються у вільно конвертованій валюті,

5) ціни на туристичні послуги включають споживацьку вартість, яка не набирає безпосередньо товарної форми (наприклад, пам'ятки історії,
культури, архітектури тощо) або не є продуктами праці, а створені природою
(гори, водоспади).

2. Аналіз діяльності туристичної фірми.

Аналізуючи діяльність туристичної фірми “Меридіан” необхідно чітко визначити ті показники, які характеризують ефективність ведення бізнесу. Всі визначені показники було згруповано в дві групи:

1. Показники, які характеризують динаміку господарської діяльності підприємства (Додаток 1).
2. Показники за бальною оцінкою, які характеризують позиції підприємства серед конкурентів.

Показники за бальною оцінкою, які характеризують позиції підприємства серед конкурентів було проаналізовано за допомогою порівняння з аналогічними показниками обраних конкурентів. До конкурентів, які ми обрали, відносяться туристична фірма “САМ” м.Кіровоград вул.. Преображенська 3-А та фірма “Мелодія Тур” м. Кіровоград вул.. Карла Маркса 33.

Інші показники за бальною оцінкою, які характеризують позиції підприємства серед конкурентів представлені у Додатку 2.

Аналізуючи стан розвитку турфірми “Меридіан” на туристичному ринку м. Кіровограду необхідно зазначити, що турфірма займає гідне місце серед інших підприємств регіону, але існує велика кількість ризиків для її діяльності, що в свою чергу відбивається на постійному пошуку альтернативних можливостей для підвищення рівня конкурентоспроможності.

3. Вибір та оцінка підходів, щодо ведення бізнесу на туристичній фірмі “Меридіан”.

Вибір підходів до управління партнерськими стосунками здійснюється функціональною групою з розвитку підходів:

• для взаємовідносин із замовниками – групою “Організація процесів, що пов’язані із споживачем”;
• для взаємовідносин з організаціями, що представляють органи влади – групою “Лідерство”;
• для взаємовідносин з постачальниками (включаючи постачальників послуг – учбові, консалтингові, наукові) – групою “Партнерство”. Керівник групи – директор, координатор – менеджер.

З метою взаємоузгодження підходів, в групу “Лідерство”, входять керівники. Крім того, підходи взаємоузгоджені із відповідними процесами системи управління. Вони введені довідниковим додатком, як матеріал для планування розвитку інтегрованої системи управління. Наприклад, опитування постачальників всіх видів ресурсів, започатковане у 2003 році, не регламентується процесом “Закупівлі” в рамках системи якості, проте використовується як пілотний проект і краща практика. А Комплексним планом розвитку передбачено ввести у 2004 році опитування постачальників, їх інформування, залучення їх у вдосконалення в обов’язковий регламент системи якості.

Для вибору підходів до взаємовідносин за напрямком “Партнерство” було обрано такі джерела: показники вимірювання підходів в рамках підкритеріїв; минулий досвід з управління вказаними процесами; ідеї, пропозиції постачальників; зовнішні технології (рекомендації консалтингових організацій, досвід кращих підприємств, конкурентів); оцінка за участю у конкурсах.

З метою обґрунтування обраних підходів виявляється ставлення керівників, постачальників всіх видів ресурсів не тільки до існуючих , а і перспективних методів співробітництва (загальна схема опитування наведена у вступній частині).

В зв’язку із стратегією, направленою на альтернативу вибору постачальників, розроблено такі підходи. На підприємстві ведеться номенклатура закупівлі основних видів матеріально-технічних ресурсів. За кожною категорією закупівель закріплено відповідального. Такий підхід дозволяє нам зосередитись на основних поставках, забезпечити ритмічність і простежуваність в управлінні по основними закупівлями. Номенклатура закупівель переглядається на початку кожного року на підставі річного плану закупівель.

Перелік критеріїв в основному вміщує: якість, вартість, умови оплати, періодичність поставки, можливість довгострокових угод, можливість встановлення партнерських взаємовідносин, вимоги до системи управління і технологій, об’єми і асортимент поставок. В залежності від характеру діяльності визначається спосіб перевірки можливостей постачальника. Як правило, ми здійснюється відвідування постачальників, що з кожним постачальником ми вирішуємо це індивідуально.

Кожен співробітник підприємства може ініціювати внесення змін, доповнень.

Реєстр постачальників переглядається на підставі актуалізації, номенклатури і класифікатору, даних вхідного контролю, експлуатації. Кожен співробітник, що використовує закуплені ресурси може надати у відділ постачання інформацію про незадоволеність закупівлею в ході експлуатації. Дана інформація відображається у Реєстрі постачальника, після чого категорія постачальника за підсумками аналізу може бути переглянута. Хоча ми здебільше вирішуємо проблеми, що виникають і зберігаємо вигідні взаємовідносини.

У співробітництві із постачальниками сировини ми визначаємо схему дій при невідповідних поставках з метою мінімізації втрат (підтримують всі постачальники сировини).

Пошук постачальників здійснюється з таких джерел: Інтернет, ділові видання, рекламні публікації, участь у семінарах, виставках та інших. По можливості ми намагаємося заключати довгострокові угоди з постачальниками.

Вибір постачальників послуг – учбових, наукових, консалтингових здійснює відповідальний співробітник на підставі авторитетності і іміджу закладу, якості послуг, тривалості взаємовідносин, вартості послуг.

В плані наукових розробок взаємовідносини здійснює вище керівництво. Не менше одного разу у квартал проходять ділові зустрічі з метою обміну стратегією, визначення необхідності з проведення спільних семінарів.

Основними формами партнерських стосунків є сумісне навчання, обмін делегаціями, обмін інформацією, створення сумісних робочих груп.

Також за бажанням партнерів для них може проводитися навчання, зокрема такі навчання проводяться щорічно директором, іншими спеціалістами. Рішення про приймання делегації приймає директор. Такі екскурсії дозволяються, до речі, і для конкурентів. В ході екскурсії її учасникам надається можливість спілкування з персоналом.

З метою вдосконалення описаних підходів у взаємодії з постачальниками здійснюються вимірювання:

• рівень задоволеності партнерів;
• кількість сумісних груп з партнерами;
• рівень дефектності при вхідному контролі;
• збільшення частки поставок на підставі довгострокових договорів;
• збільшення числа потенційних постачальників.

Показники обираються на підставі рекомендацій консалтингових організацій, минулого досвіду планування, досвіду інших підприємств.

Ефективність підприємства туристичної сфери визначають як відношення результатів його діяльності до витрат, направлених на їх якісне досягнення (використання).

Під ефективністю на турфірмі “Меридіан” розуміють визначений конкретний результат (ефективність дії будь-чого).

Наприклад, інноваційна діяльність підприємства “Меридіан” охоплює науково-технічні розробки. До науково-технічних розробок можна віднести введення додаткового транспорту, Тому, що на підприємстві на даний момент знаходиться один мікроавтобус «Iveko», цього досить недостатньо в пік сезону, і підприємство наймає додатковий транспорт, А щоб уникнути цього і збільшити потенціал підприємства необхідно придбати ще один автобус бажано люкс класу. Ще буде досить корисно для даного підприємства створити свій сайт в мережі «Інтернет» тому що на даний час в зв'язку з розвитком культури взагалі, люди досить часто користуються мережею «Інтернет» для пошуку інформації та отримання послуг. І тому сайт в мережі буде досить вчасним і незамінним помічником в роботі підприємства.

Також не мало дієвим буде введення додаткового робітника, як це наводилось вище. Тому що підприємство мало забезпечене кадрами, тобто на даний момент на підприємстві знаходиться всього два робітники, що викликає перевантаження і надмірне обкладання обов'язками наявний колектив.

Туристичне підприємство «Меридіан» являється турагентом і на даний момент не збирається проявляти себе як туроператор, і його влаштовує робота з клієнтом середнього класу і на даний момент знаходиться на самоокупності йому не потрібні додаткові спонсори, Підприємство не буде вести розробки інвестиційної допомоги з боку спонсорів.

Інноваційний характер виробництва, його висока наукоємна, пріоритетність питань якості продукції змінили вимоги до працівника, підвищили значущість творчого відношення до праці і високого професіоналізму. Це привело до істотних зміною в принципах, методах і соціально-психологічних питаннях управління персоналом.

Вимоги творчою підходу працівників до виробництва зумовили підвищення їх самостійності і відповідальності за виконувану роботу, активна участь в ухваленні управлінських рішень, безпосередню зацікавленість в результатах праці, що в свою чергу призвело до підвищення задоволеності працівників виконуваною роботою.

Важливе значення в розробці кадрової політики мають принципи і вимоги, що пред'являються до працівників (як менеджерам, гак і фахівцям), що приймаються на роботу.

В компанії робиться орієнтація на вузьку спеціалізацію менеджерів, тому особливу увагу при прийомі на роботу надається спеціалізованим знанням і професійним навикам.

В задачі менеджерів входить зробити:

• Зробиш працівників здібними до сумісних дій;
• Додати їх зусиллям ефективність і результативність;
• Згладити властиві людям індивідуальні особливості
• Організовувати і контролювати діяльність груп;
• Вирішувати конфліктні ситуації і виробляти компромісні рішення.

Для аналізу проблеми кадрового складу менеджери постійно одержують інформацію: про втрати на підбір і розстановку кадрів; про сучасний рівень текучості кадрів; про прогнозовану потребу в кадрах різних професій.

Звільнення персоналу, включаючи менеджерів, супроводжується серією оцінних і виховних прийомів, за винятком екстремальних ситуацій.

Молоді працівники активно притягуються до участі в ухваленні управлінських рішень, а також навчаються за рахунок компанії з метою подальшого підвищення в посади і просування вгору по ієрархічним сходам.

Загальний рівень заробітної платні в країні залежить від ступеня розвитку продуктивних сил суспільства: технології, продуктивності, організації праці і т.п. Так, порівняння середнього рівня ставок заробітної платні і США і Західній Європі підтверджує дану закономірність.

Концепція «мінімуму засобів існування», яка бере початок від Д. Рикардо і Т. Мальтуса, зводить заробітну платню до фізично необхідного мінімуму засобів існування. Насправді, у міру розвитку людської цивілізації збільшується і та частина суспільного багатства, яка затрачується на оплату праці працівників.

Теорія марксиста розглядає заробітну платню як грошовий вираз вартості товару робоча сила (здібності до праці) і визначає її як вартість засобів існування, необхідних для відтворювання робочої сили. Чи означає це зведення заробітної платні до фізіологічного мінімуму засобів існування? Вартість робочої сили не може зводитися до цього мінімуму, а включає потреби, породжені економічними, соціальними, культурними умовами, в яких формується робочий клас. В той же час визначення низької межі вартості робочої сили фізичним мінімумом засобів існування і твердження про прагнення підприємця звести заробітну платню до даної ший межі, навряд чи правомірно для сотенних країн Заходу. Як показує листяна практика цих країн, на ринку праці середній рівень реальної заробітної платні встановлюється на більш високому рівні, ніж фізіологічний мінімум засобів існування. Ринок праці зрештою визначає диференціацію заробітної платні різних категорій працівників.

Заробітна платня виступає в різних формах: відрядної, почасової з елементами відрядності; широко поширені премії і додаткові виплати залежно від кваліфікації праці, ступеня складності, привабливості і т.д. Всі способи винагороди приймають форму ставки заробітної платні. 1 тут важливо не тільки те, яку заробітну платню одержує працівник, але і яка кількість товарів і послуг можна на неї придбати. Треба розрізняти номінальну заробітну платню, тобто її грошовий розмір, і реальну заробітну платню, під якою розуміється певна кількість придбавшійся на дану оплату праці товарів і послуг.

За інших рівних умов можна вивести співвідношення цих величин.Істотний вплив на величину реальної заробітної платні надають попит і пропозиція на робочу силу.

Висновки

В роботі було розглянуто основні теоретико-методологічні аспекти посередницької діяльності туристичної фірми, звітність підприємства, проаналізовано та розроблено програму розвитку підприємства туристичної сфери. Підводячи підсумки написаної роботи ще раз зупинимось на основних поняття, таких, як туризм, туристичний бізнес, туристичний продукт та ін..

Туризм являє собою сферу господарського комплексу, що забезпечує десяту частину світового валового продукту. Ця галузь розвивається швидкими темпами і в найближчі роки вона може стати найбільш важливим сектором підприємницької діяльності.

Туристичний бізнес приваблює підприємців невеликим стартовим капіталом, швидким терміном його окупності, постійним зростанням попиту на туристичні послуги, високим рівнем рентабельності і тому знання основ туристичної діяльності має надзвичайно важливе значення при підготовці працівників туристичної сфери, підвищенні професійного рівня, вивченні світової економіки та економіки України.

Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної туріндустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.

У непростих умовах перехідного періоду український туризм із року в рік працює динамічно та прибуткове, нарощує обсяги виробництва товарів і послуг, підвищує якість і культуру обслуговування.

Згідно з оцінками Міністерства економіки України продукти та послуги, пов'язані з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 10% валового національного продукту, а за загальними оцінками, близько 15% робочої сили в Україні зайнято в туристичному бізнесі та супутніх галузях.

Туристична діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив розвитку промисловості, створюючи таким чином нові робочі місця, зростання доходів населення, одночасно забезпечує збереження пам'яток історії, архітектури, культури.

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного й повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу й держави.

У сучасному світі туризм — це багатобічне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками.

Розвитку туризму у світі сприяли політичні, економічні, технічні, культурологічні та соціальні фактори. Інтенсивний розвиток туризму спостерігається в країнах із сприятливою внутрішньою і зовнішньою політикою, стійким економічним розвитком, високим рівнем культури, соціальною підтримкою громадян.

Розвиток туризму в Україні суттєво впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання, і є одним із найбільш перспективних напрямків структурної перебудови економіки.

Список використаних джерел

1. Анъшин В. М. Инвестиционный анализ: Учеб.-практ. пособие. М.:Дело, 2000.
2. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента: Учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2000.
3. Беренс В., Хавронек П. М. Руководство по оценке эффективностиинвестиций/ Пер. с англ. М.: Инфра-М, 1995.
4. Бард В. С. Финансово-инвестиционный комплекс. М.: Финансыи статистика, 1998.
5. Бочаров В. В. Управление денежным оборотом предприятий икорпораций. М.: Финансы и статистика, 2001.
6. Бочаров В. В. Инвестиционный менеджмент: Учеб. пособие. СПб.:Питер, 2000.
7. Бочаров В. В. Финансовый анализ: Учеб. пособие. СПб.: Питер,2001.