referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

Трудовий колектив як суб’єкт трудового права

Індивідуальна трудова діяльність при певній кількості ви­конавців забезпечує перехід до більш складного соціального явища — спільної діяльності. Спільна праця в тій чи іншій сфері суспільне корисної діяльності об’єднує працюючих в трудовий колектив, який є соціальною спільністю людей.

Об’єднання людей в їх трудовій діяльності здійснюється на об’єктивній і суб’єктивній основі. На об’єктивній основі пра­цівник, який поступив на роботу, незалежно від своєї волі вклю­чається в склад трудового колективу, оформлення якого здій­снюється залежно від внутрішньої структури підприємства. На суб’єктивній основі проводиться за волевиявленням працівників об’єднання в організації за професією — професійні спілки та інші громадські організації.

Через відносини з іншими людьми особа існує, проявляє себе в суспільстві. Вона виконує обумовлену трудовим догово­ром роботу, дотримується встановленого на підприємстві ре­жиму роботи, правил внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином, суспільно корисна діяльність, спільна праця є об’єктивною передумовою формування колективу. Справжній колектив виникає там, де люди усвідомлюють свою відпові­дальність за загальну справу, спільно вирішують питання, що постають перед ними, де складаються і стають дійовою силою громадська думка колективу, свідома дисципліна.

Підприємство і трудовий колектив — поняття невід’ємні одне від одного. Підприємство виступає не тільки як суб’єкт трудових відносин у зв’язку із застосуванням праці, а й як гос­подарська одиниця, де працівники створюють особливий суб’єкт права — трудовий колектив.

Трудовий колектив виникає разом зі створенням підприєм­ства, установи, організації. До нього входять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства на ос­нові трудового договору, а також інших форм, що викликають виникнення трудових відносин працівників з підприємством. Відносини ж колективізму для кожного працівника виникають з дня, коли працівник фактично розпочинає виконувати тру­дові обов’язки. Підставою, що викликає виникнення трудових відносин, є переважно трудовий договір.

Але трудовий договір регулює відносини працівника з влас­ником або уповноваженим ним органом, підприємством. Відно­сини ж між самими працівниками в колективі не завжди підпа­дають під регулювання норм права. Ці відносини можуть регу­люватись навіть нормами громадських організацій чи моралі. Відносини по об’єднанню працівників в організації за професією регулюються Статутом професійних спілок України чи статута­ми галузевих профспілок. В Конституції України закріплено лише право громадян на такі об’єднання.

Відносини трудових колективів з власниками або уповно­важеними ними органами є правовими, але не трудовими, ос­кільки своїм змістом мають не працю, а лише її організацію і умови, за яких ця праця здійснюється.

Повноваження трудових колективів усіх видів підприємств, де використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачене статутом, загальними зборами працюючих. Такі безпосередні відносини можливі тоді, коли підприємства неве­ликі за своїми розмірами, і для розв’язання конкретних питань у кожному випадку є можливість зібрати всіх працюючих. В умовах же великого підприємства вирішення питань вироб­ництва безпосередньо всіма працюючими є досить складним, у зв’язку з чим виникає необхідність використання представниць­кої демократії. В таких випадках повноваження трудового ко­лективу можуть реалізовуватись конференцією або виборними органами трудового колективу, такими, як рада трудового ко­лективу, комітет підприємства, страйковий комітет тощо. Вони, як правило, обираються таємним голосуванням на загальних зборах або конференції трудового колективу строком на два-три роки не менш як двома третинами голосів.

Трудовим колективам чинним законодавством надані по­вноваження по укладенню колективних договорів, впроваджен­ню досягнень науки, техніки, розвитку творчої ініціативи пра­цюючих, участі в організації, нормуванні, оплаті праці, вико­ристанню фондів економічного стимулювання, поліпшенню умов і охорони праці, соціально-культурних та житлово-побу­тових умов працюючих. Трудові колективи за поданням влас­ника або уповноваженого ним органу і профспілкового коміте­ту затверджують правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства. За порушення трудової дисципліни трудові ко­лективи можуть застосовувати до своїх членів заходи громадсь­кого стягнення, які можуть враховуватись при визначенні сис­тематичності невиконання працівником без поважних причин покладених на нього обов’язків, що є однією з підстав розір­вання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.