Вступ

У процесі господарсько-фінансової діяльності підприємств постійно виникають ситуації, коли має місце необхідність вибору одного з декількох можливих варіантів дії. В умовах ринкової економіки існує висока ступінь невизначеності економічної поведінки суб’єктів ринку. Тому значну роль відіграють методи перспективного аналізу, що дозволяють приймати управлінські рішення на основі оцінки можливих у майбутньому ситуацій та вибору з кількох альтернативних варіантів рішень.

Розроблення та здійснення ефективних управлінських рішень є найважливішою передумовою забезпечення конкурентоспроможності продукції організації та самої організації на ринку, а також створення оптимальної структури організації, здійснення обґрунтованої кадрової політики та раціоналізації інших сторін діяльності організації. Так, значна частина підприємств банкрутує через те, що не мають достатніх знань та навичок господарювання. Тому будь-яка комерційна акція (приватизація державного підприємства, створення приватної фірми, залучення інвестицій, перехід на нову технологію, організація випуску нової продукції тощо) вимагає ретельної та професійно грамотної підготовки до її здійснення. Наскільки ґрунтовно буде підготовлена, організована та проведена така робота, настільки успішно реалізуватиметься підприємницька ідея. У свою чергу, таким результатом роздумів, критичного аналізу та пошуків відповідей на питання реалізації нової ідеї і є бізнес-план.

 

 

1. Структура, логіка розроблення та оформлення бізнес-плану

За сучасних умов господарювання бізнес-план практично є робочим інструментом, що використовується в усіх сферах підприємництва. Його розробляють у разі організації нової фірми; об’єднання існуючих підприємств та створення на базі цього інтегрованого організаційно-правового утворення; трансформації власності; започаткування зовнішньоекономічної діяльності. Тобто бізнес-план — це ретельно підготовлений документ, що розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Він надає можливість передбачати не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу (прибутку). Таким чином, бізнес-план можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї підприємства [4].

До основних завдань розробки бізнес-плану належать: оцінка новизни та прогресивності підприємницької ідеї, її сильних та слабких сторін; визначення витрат, фінансових ресурсів та джерел фінансування; обґрунтування та вибір стратегії діяльності фірми, визначення концепції її розвитку в період реалізації підприємницької ідеї; оцінка кон’юнктури ринку та рівня конкуренції; визначення ступеня можливого господарського ризику; пошук надійних партнерів для розробки й реалізації інноваційно-інвестиційного проекту; прогнозування (приблизні розрахунки) очікуваних результатів реалізації нової підприємницької ідеї в перші та наступні три-п’ять років.

Щодо конкретних умов господарювання в Україні бізнес-план має замінити за змістом та призначенням техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) доцільності розробки та реалізації проекту. Для вітчизняних підприємств ретельно розроблений та обґрунтований бізнес-план є важливим підґрунтям для їх бізнес-пропозицій, що може використовуватися під час переговорів з міжнародними партнерами, інвесторами, кредиторами тощо. Варто зазначити, що процес розроблення бізнес-планів є дуже важливим та складним. Через це, підприємство повинно або звернутися за допомогою до відповідних компаній, або розробити його власними силами з використанням міжнародних стандартів розроблення бізнес-планів з метою відповідності західним вимогам [6, с. 28-29].

Більшість відомих на світовому ринку міжнародних компаній свого часу стали результатом успішної реалізації бізнес-планів. Згодом деякі з них, такі як аудиторська компанія KPMG, розробили власну методику розроблення бізнес-планів, що зараз являє собою збірник міжнародних стандартів, якими користуються провідні західні компанії. Такий інтерес до методики написання бізнес-планів пов’язаний з тим, що бізнес-план є одним з головних інструментів вираження комерційних та інвестиційних ідей підприємства, одним із способів привернення уваги інвесторів та залучення зовнішніх ресурсів для втілення бізнес- проектів.

В умовах кризи роль бізнес-планування значно зростає, оскільки воно надає можливість значно підвищити конкурентоспроможність підприємства, скоротити тривалість ух-валення управлінських рішень, оптимізувати виробничі та фінансові цикли. Ефективне використання цих знань дає можливість успішно розширювати поточний бізнес та відкривати нові напрями діяльності, відповідно до цього розробляти цілі організації та досягати їх, нівелювати ризики бізнесу.

У загальному плані актуальність ефективного бізнес-планування при його використанні полягає у можливості підприємства: розширити або модернізувати виробництво; освоїти нові ринки (продукцію, послуги); відкрити нові напрями діяльності; дістати доступ до кредитної лінії; взяти участь в спільному підприємстві; донести до інвестора бізнес-ідеї та підприємницькі рішення [4].

Враховуючи існуючу проблему інвестиційної привабливості та брак власних коштів у більшості вітчизняних підприємств, бізнес-планування виступає головним інструментом інвестиційного управління, що дає можливість грамотно вести діалог з міжнародними інвесторами стосовно їх участі у розвитку нових напрямів та діючих сфер діяльності підприємства. Це відбувається за рахунок того, що бізнес-план допомагає визначити цілі проекту, структуру, об’єм та графік інвестицій, спрогнозувати фінансові потоки та плановані результати, а також оцінити ризики та ефективність інвестиційного проекту. Таким чином, через бізнес- планування підприємство презентує свій проект, демонструє його переваги та вигоду для інвесторів та самого підприємства.

Також на етапі оцінювання ідеї нового підприємства або виходу на новий ринок компанії, що вже діє, бізнес-план допомагає інвесторові ухвалити рішення про доцільність інвестування в проект. Крім того, професійно складений бізнес-план є обов’язковою умовою отримання банківського кредиту та залучення зовнішніх інвестицій [4].

Виходячи з вищевикладених функцій, які виконує бізнес-план в наш час, підприємства прагнуть створювати якісні бізнес-плани якщо не власними силами, то шляхом залучення до цього спеціальних компаній, в тому числі маркетингових, консалтингових та аудиторських, які надають відповідні послуги з бізнес-планування. Ті ж самі учасники можуть проводити експертизу проектів, запропонованих підприємствами, що включає в себе оцінювання основних положень бізнес-плану або ТЕО, концепції проекту, його фінансової привабливості, коректності розрахунків, достовірності інформації.

Ще однією перевагою роботи з такими компаніями є те, що у бізнес-плануванні вони використовують сучасні методики та програмне забезпечення, що надає можливість моделювати бізнес-процеси для підприємств будь- якої форми власності, галузевої приналежності та масштабу діяльності. Яскравим прикладом таких компаній на вітчизняному ринку консалтингових послуг є компанія «Соломон-консалтинг», яка рекомендується групою управління проектами міжнародних кредитних ліній Національного банку України як консалтингова фірма, що має багатий досвід роботи з проектами міжнародних фінансових організацій.

Під час роботи з підприємствами з питань бізнес-планування відповідні компанії вже на стадії проведення експертизи часто виявляють серйозні методологічні помилки, які, у разі реалізації проекту, можуть призвести до істотних фінансових втрат. Це відбувається внаслідок найгрубіших помилок, що завдають розробники таких документів. Зазвичай, виділяють дванадцять найпоширеніших помилок, які досі мають місце під час розроблення та презентації бізнес- планів та в результаті стають перешкодою для реалізації комерційних ідей підприємства [8, c. 32-33].

1)       Стилістика викладу. Орфографія, пунктуація, стиль промови — є важливими складовими бізнес-плану, відсутність яких може призвести до того, що іноземний інвестор поставить під сумнів можливості підприємства щодо відповідної організації бізнесу;

2)       Недбалість в оформленні. Під даним недоліком мається на увазі бізнес-план, де відсутні зміст, пагінація, немає заголовків у таблиць, дані на діаграмах не позначені, є велика кількість технічної термінології, яка роз’яснюється простою мовою тощо;

3)       Брак інформації. Бізнес-план обов’язково має містити інформацію з таких запитань, як клієнти компанії, продукт, маркетинг, фінанси, управлінська команда, конкуренти. Зокрема, в маркетинговому плані неодмінно повинна відображатися інформація про ринок, на якому має намір працювати компанія, тенденції його розвитку. Нарешті, обов’язковим є наявність фінансових прогнозів, показників грошового потоку, річних балансів та розроблений відповідно до цього фінансовий план підприємства;

4)       Невизначеність результатів. Відсутність чітких результатів практично унеможливлює фінансування того чи іншого проекту. У цьому випадку інвестор не розуміє до кінця очікування підприємства, мету його проекту та кінцевий результат у вигляді свого прибутку. Проте, бувають ситуації, коли підприємство навмисно не розкриває всю сутність проекту з метою збереження своїх інтересів та комерційної таємниці. У такому випадку, відповідно до загальноприйнятої зарубіжної практики, інвестору можна запропонувати резюме як початкова інформація, з коротким описом діяльності підприємства, аналіз ринку та основні пункти бізнес-ідеї. У такій ситуації, резюме повинно зацікавити інвестора настільки, щоб він захотів ознайомитися з додатковою та детальнішою інформацією, викладеною у бізнес-плані;

5)       Зайва інформація. Бізнес-план не повинен містити зайві подробиці, зокрема, пов’язаними із описом існуючих послуг та товарів, якими займається дане підприємство. Бізнес-план не повинен бути занадто великим, але бути змістовним, локанічним та чітким у викладенні головної підприємницької ідеї.

Бізнес-план не повинен бути дуже переповнений технічними термінами, це навряд зацікавить інвестора, який, можливо не розбирається досконало у цій темі. Якщо ж для запропонованого проекту технічні деталі є важливими, то можна зробити спеціальний технічний додаток до бізнес-плану, де будуть представлені технічні схеми та відповідні пояснення до них. Це не буде нагромаджувати основний зміст бізнес- плану зайвою інформацією і в той же час надасть вичерпну інформацію інвестору [5].

Такі ж самі принципи покладені в основу презентації бізнес-плану, яка також часто буває наповнена великою кількістю інформації, що абсолютно не має ніякого відношення до проекту. Досить не професійно для інвестора виглядає бізнес-план, в якому половина інформації являє особисті досягнення авторів, тридцять відсотків інформації представлена професійними термінами, а на безпосередній опис самого бізнесу відводиться лише двадцять відсотків;

6)       нереалістичні факти та необґрунтовані припущення. Слід в обов’язковому порядку представляти лише реальні фізичні показники, тоді рівень потенційного доходу для інвесторів буде максимально переконливим. Деякі фахівці радять спочатку закладати не особливо оптимістичний сценарій та невисокі показники, а, навпаки, виходити з песимістичного прогнозу реалізації даного проекту. Крім того, плани з маркетингу повинні ґрунтуватися лише на реалістичних припущеннях;

7)       Заперечення ризиків. При написанні бізнес-плану необхідно обов’язково зазначити усі ризики, що супроводжують даний бізнес, адже інвестори не повірять в проект. Саме тому, поряд з інформацією про ризики підприємство повинно запропонувати всі можливі способи їх пом’якшення та нівелювання;

8)       Відсутність конкуренції. Найпоширеніша помилка, яка простежується під час розроблення бізнес-планів, це ситуація, коли підприємство вважає, що воно не має конкурентів. Така думка є помилковою, оскільки будь-який бізнес має хоча б непрямих конкурентів. Тому, розробляючи бізнес-план, необхідно обов’язково детально проаналізувати ситуацію на ринку, в якому підприємство зайняло свою нішу [1, с. 114];

9)       Недостовірна та неперевірена інформація. Сюди можна віднести інформацію про учасників команди підприємства, які насправді не входять до неї. Те ж саме стосується помилкової інформації про засновників підприємства та склад його керівників. Також слід пам’ятати, що велика частина потенційних інвесторів, в першу чергу, звертає увагу на біографії учасників команди, а вже потім на аналітичну записку. Отже, до складання біографії членів власної команди необхідно підійти максимально серйозно;

10)     Відсутність детального фінансового прогнозу. Одним з головних розділів будь-якого бізнес-плану є фінансовий план підприємства, в тому числі його фінансові прогнози, які повинні розбиватися не тільки по роках. Прогнози необхідно робити помісячно, принаймні для першого року реалізації проекту. Операційні витрати та початкове фінансування повинно бути показано окремо. Далі допустима поквартальна деталізація на період від трьох до п’яти років. Дуже важливо продемонструвати інвесторам, яким чином та коли будуть повернуті вкладені інвесторами кошти, оскільки їх в першу чергу цікавить рівень окупності інвестицій, а не безпосередньо доходи компанії. З цією метою у фінансовому розділі бізнес-плану слід розрахувати показник періоду окупності, що відображає час, за який інвестори зможуть повернути свої вкладення.

У свою чергу, детальний опис всіх можливих джерел витрат та доходів повинен відповідати на питання: коли підприємство почне приносити прибуток та в якому розмірі можна буде одержати прибуток з даного проекту. Саме тому, бізнес-план повинен містити розділ з остаточними фінансовими показниками для вже існуючого та прогнозами для потенційного підприємства.

Звіти про рух фінансів мають вирішальне значення лише у тих випадках, коли кошти компанії обмежені. У згаданих звітах слід відобразити кредиторську та дебіторську заборгованість по кожному кварталу. Взагалі звіт про рух грошових коштів для експертів не має вирішального значення — прибутковість підприємства ще не свідчить про те, що інвестори отримуватимуть прибуток.

У той же час не варто включати в бізнес-план розділ про фінансові показники, що відображають обов’язкове падіння або, навпаки, зростання відповідних показників діяльності підприємства. Такі дані виглядають дуже нереалістично та свідчать про те, що автор бізнес-плану не володіє достатньою інформацією.

11. Недостатньо конкретний та точний аналіз ринку. Для кращого розуміння інвесторами конкурентоспроможності аналізованого підприємства в бізнес-плані, слід провести дослідження ринкової частки підприємства, його замовників, постачальників, якщо такі є, партнерів, клієнтів та конкурентів. Такий аналіз дає можливість спрогнозувати тенденції розвитку даного підприємства на певному ринку товарів або послуг, зробити відповідні висновки стосовно майбутнього положення підприємства на ньому, та, як наслідок, майбутніх прибутків.
12. Орієнтовні операційні витрати. Незалежно від того, чим займається підприємство, якщо воно планує продавати та виробляти послугу або продукт, воно повинне володіти конкретними даними про всі витрати, які несе в процесі своє операційної діяльності (змінні, постійні, прямі та непрямі, витрати на аутсорсинг тощо).
13. Відсутність чіткої бізнес-цілі. Основним і, мабуть, найпершим недоліком будь-якого бізнес-плану є відсутність чіткої бізнес-цілі, заради чого взагалі складається даний документ. Перш за все, повинна простежуватися чітка бізнес- мета та реальні способи її досягнення.

Зазначені помилки найбільш поширені під час розроблення та презентації бізнес-плану. Деякі з них можуть здаватися недостатньо важливими та серйозними, але якщо бізнес-план складено вірно, то він надає можливість вирішити такі завдання, як:

—      позначити ключові цілі для менеджерів;

—      полегшити аналіз та подальшу реалізацію бізнес — ідей;

—      залучити необхідних інвесторів.

Крім того, бізнес-план може сприяти підвищенню конкурентоспроможності підприємства та, як наслідок, збільшенню його доходів та прибутків. При цьому варто пам’ятати, що по мірі досягнення тих чи інших бізнес-цілей, підприємство має коригувати свій бізнес-план відповідно до змін та нових тенденцій ринку та внутрішнього середовища підприємства [3].

2. Експертиза бізнес-плану

Важливим питанням є якість розробленого бізнес-плану. Його оцінку можуть здійснювати як ініціатори відповідних підприємницьких проектів, так і зовнішні користувачі відповідної інформації: інвестори, кредитори, органи державної влади.

Найчастіше для цього застосовується експертний підхід. До базових критеріїв належать: наочність, повнота, достовірність і якість поданої інформації.

Експертиза бізнес-проекту передбачає вже не тільки перевірку правильності розробки документації, а діагностику досяжності поставлених стратегічних цілей. При цьому основна увага приділяється маркетинговим аспектам, а сама експертиза проводиться за участю зовнішніх консультантів.

Предметом експертизи бізнес-проекту за скороченим варіантом є якість і ціна продукції, потреби кінцевих споживачів, система каналів розповсюдження, методи просування продукції на ринок. Експерти повинні зробити висновок про достовірність наведеного в бізнес-плані прогнозу можливого обсягу продажу [9].

Усі висновки експертизи оформляються як звіт, з відповідними рекомендаціями щодо корекції бізнес-плану.

Основними недоліками, які можуть бути виявлені експертизою бізнес-плану, є:

— брак, неструктурованість або неналежна структурованість інформації;

—брак або низька інформативність графіків і діаграм;

—некоректна методика розробки відповідних розділів і помилки в розрахунках;

—неузгодженість окремих розділів;

—недостатнє технічне обґрунтування підприємницького проекту [7, c. 104].

Таким чином, зазначити, що в ринкових умовах господарювання жодне підприємство не може працювати прибутково без ретельно підготовленого плану. Що динамічнішим і невизначенішим стає середовище діяльності, то більше порядку має бути на самому підприємстві — успіх проекту не можливий без чіткого уявлення перспектив. Виникнення будь-якої підприємницької ідеї (створення нового бізнесу, або вдосконалення існуючого) ставить багато питань: яким є ринок продукту, хто потенційні споживачі, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Через те для отримання відповідей на всі ці питання важливим є складання якісного бізнес-плану. 

Висновки

Отже, в наш час бізнес-план став основним документом, без якого не може обійтися жодне підприємство, оскільки саме в ньому відображається детальний аналіз-розрахунок про-ведення запропонованого виробничо-економічного рішення. Крім того, без бізнес-плану неможливе і банківське фінансування певного проекту

Згідно з рекомендаціями експертів, суть бізнес-плану має бути викладена вже у перших рядках. Слід в обов’язковому порядку дотримуватися стрункої концепції. У декількох реченнях необхідно вміти пояснити, у чому полягають конкурентні переваги представленого проекту, оскільки інвестори цікавляться, яким саме способом підприємство буде досягати успіху. Фахівці зауважують, що в більшості бізнес-планів такі важливі моменти відсутні.

Саме тому, ефективний бізнес-план повинен вказати на ключові переваги проекту та причини, з яких користувачі повинні будуть платити за певну послугу або товар. При цьому для інвесторів необхідно зазначити суму фінансових коштів, необхідних підприємству для старту, розширення або підтримки його поточної діяльності. Не варто забувати й про перспективи та можливості зростання, ризики та способи їх нівелювання, список членів команди, партнерів, конкурентів, а також діючих та потенційних клієнтів підприємства. Це надасть повну картину для інвесторів, що допоможе прийняти більш зважене рішення щодо фінансування того чи іншого проекту та можливих преференцій для них. 

Список використаної літератури

1. Єфремов В.С. Стратегічне планування в бизнес-системах /В.С. Єфремов. — М.: Финпресс, 2001. — 197 с.
2. Как написать бизнес-план для малого бизнеса. Создание проекта бизнес-плана фирмы, компании, организации [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http:// dengifinance.ru/razrabotka-biznes-plana/kak-sostavit- biznes-plan.html
3. Як скласти бізнес-план [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://pro-hroshi.blogspot.com/2013/01/ blog-post_978.html
4. Бізнес-планування [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.solomon-group.com/consulting/ service4_ua.html
5. Бізнес-план : технологія розробки та обгрунтування: Навчальний посібник/ С.Ф. Покропивний, С.М. Соболь, Г.О. Швиданенко та ін. — 2-е вид., доп.. — К.: КНЕУ, 2002. — 379 с.
6. Барроу К. Бізнес-план: Практичний посібник/ Колін Барроу, Пол Барроу, Роберт Браун. — 3-є вид.. — К.: Знання, 2001. — 285 с.
7. Варналій З. Основи підприємництва: Навчальний посібник/ Захарій Варналій,. — 3-тє вид., виправл. і доп.. — К.: Знання-Прес, 2006. — 350 с.
8. Кривонос А. Бізнес-планування на підприємстві: Навчальний посібник/ Анатолій Кривонос,; Міжрегіональна академія управління персоналом. — К.: МАУП, 2005. — 159 с.
9. Місце бізнес-планів у системі планування районних спілок [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.ukrcoop-journal.com.ua/2009-2/num/jurko.htm
10. Бізнес-планування розвитку підприємства та підвищення його конкурентоспроможності [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rusnauka.com/31_PRNT_- 2010/Economics/73988.doc.htm