Важливим елементом криміналістичної характеристики злочинів, зокрема і злочину, передбаченого ст. 317 КК України, є спосіб вчинення злочину. Спосіб вчинення злочину має важливе значення для розкриття та розслідування злочину. О. Закатов і Н. Соловйова вважають, що спосіб вчинення будь-якого злочину — одна з обставин, що обов’язково мають бути встановлені під час розслідування [2, 23]. З огляду на це питання способу вчинення злочину постійно були предметом пильної уваги вчених впродовж багатьох років розвитку криміналістики. Не можна залишити поза увагою цей елемент і під час розробки основ методики розслідування організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів.

Метою статті є дослідження поняття «спосіб вчинення злочину» та його змісту, проведення класифікації способів вчинення злочину, передбаченого ст. 317 КК України.

Насамперед з’ясуємо зміст поняття «спосіб вчинення злочину». Для цього необхідно проаналізувати семантичне значення слова «спосіб» та відповідні погляди провідних криміналістів.

Спосіб — певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось; те, що слугує знаряддям, засобом тощо у якій-небудь справі, дії [1, 1375]. На підставі викладеного спосіб вчинення злочину можна визначити як дію, прийом (систему дій чи прийомів) вчинення злочину. Спосіб характеризується знаряддям і засобом вчинення злочину.

У криміналістичній теорії представлено різні погляди стосовно визначення способу вчинення злочину. Так, на думку М. Салтевського, спосіб вчинення злочину — комплекс динамічних актів рухів, що залишають у навколишньому середовищі зміни — сліди злочину, які є джерелом інформації для розкриття злочинів, виявлення і викриття винних [16, 424]. В. Шепітько вважає, що спосіб злочину — це образ дій злочинця, що виражається у певній системі операцій і прийомів. Спосіб учинення злочину (modus operandi system) свідчить про те, як, яким чином особа вчиняє суспільно небезпечне діяння, які прийоми, методи і засоби вона застосовує для цього. Спосіб вчинення злочину характерний насамперед для злочинної дії як активної, вольової суспільно
небезпечної поведінки особи [7, 275-276]. М. Яблоков слушно зазначає, що під способом вчинення злочину необхідно розуміти об’єктивно та суб’єктивно зумовлену систему поведінки суб’єкта до, в момент та після вчинення злочину, що залишає різні характерні сліди зовні, які дають змогу за допомогою криміналістичних прийомів і засобів отримати уяву про сутність події, що відбулась, своєрідність поведінки правопорушника, його окремих особистих даних і відповідно визначити найбільш оптимальні методи вирішення завдання розкриття злочину [21, 39]. Н. Панов вважає, що спосіб вчинення злочинів — це певний порядок, метод, послідовність поступів і прийомів, що застосовуються особою при вчиненні навмисних і необережних злочинів та які сполучені з виборчим використанням засобів вчинення злочинів [14, 24]. На думку А. Колесніченка та

В. Коновалової, під способом злочину необхідно розуміти образ дій злочинця, що виражається в певній, взаємозалежній системі операцій і прийомів підготовки, вчинення і приховування злочину [4, 22]. Г. Зуйков стверджує, що спосіб вчинення злочину є системою дій з підготовки, вчинення та приховування злочину, детермінованих умовами зовнішнього середовища та психофізіологічними властивостями особи, що можуть бути пов’язані з вибірковим використанням відповідних знарядь чи засобів та умов місця і часу [3, 10]. М. Скригонюк зазначає, що спосіб учинення злочину — це зумовлений (детермінований) цілою низкою суб’єктивних і об’єктивних факторів комплекс дій суб’єкта (суб’єктів) щодо підготування, учинення і приховання злочинного діяння. Не всі способи містять три названих елементи. Є такі злочини, наприклад, «імпульсивні», які складаються тільки з дій щодо їх вчинення. Це безмотивне чи з хуліганських спонукань нанесення тілесних ушкоджень. Спосіб учинення злочину є стрижнем його криміналістичної характеристики [17, 248-249].

Аналіз поглядів криміналістів дає підстави дійти висновку, що спосіб вчинення злочину охоплює його підготовку, вчинення та приховування. Крім того, спосіб вчинення злочину в кожному конкретному випадку характеризується визначеними знаряддями, засобами, умовами місця, часу та слідами вчинення злочину.

Отже, спосіб вчинення злочину можна визначити як прийом, дію (систему дій чи прийомів) з підготовки, вчинення або приховування злочину, що характеризується конкретними знаряддями, засобами, слідами, умовами місця, часу вчинення злочину.

Спосіб вчинення злочину слід розглядати у трьох аспектах: безпосереднє вчинення злочину, а також його підготовка і приховування.

Стосовно способів вчинення злочину, передбаченого ст. 317 КК України, слід зазначити, що вказана норма передбачає кримінальну відповідальність за організацію, утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою. Таким чином, за особливостями об’єктивної сторони можна виокремити насамперед три способи вчинення цього злочину:

1) організацію місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

2) утримання таких місць;

3) надання приміщення з метою незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Вивчення судово-слідчої практики та доктринальних положень криміналістики та кримінального права [5; 6; 8-13; 15; 18; 19] дає підстави визначити способи вчинення злочину, передбаченого ст. 317 КК України, таким чином.

Організація місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів може полягати у таких діях: 1) підшуканні, найманні, пристосуванні, облаштуванні приміщень або інших місць;

2) готуванні пристроїв для вживання, виробництва та виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, придбанні або виготовленні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; 3) підшукуванні та залученні клієнтів (споживачів); 4) наймання обслуги для обслуговування таких місць; 5) підшукуванні та залученні співучасників;

6) розробленні, готуванні та застосуванні конспіративних заходів.

Утримання місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин — це матеріальне забезпечення, охорона, залучення й обслуговування клієнтів, здійснення конспіративних заходів.

Надання приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — це забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз, що полягає у дозволі незаконного вживання, виробництва чи виготовлення зазначених предметів у приміщенні, яким винний користується або яке знаходиться в його володінні.

Способи вчинення досліджуваного злочину можна класифікувати залежно від мети організації, утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщень з цією метою.

Залежно від мети організації місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів можна виокремити:

1) організацію місць для незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

2) організацію місць для незаконного виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

3) організацію місць для незаконного виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

4) організацію місць для незаконного вживання, виробництва і виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Залежно від мети утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів можна виокремити:

1) утримання місць для незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

2) утримання місць для незаконного виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

3) утримання місць для незаконного виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

4) утримання місць для незаконного вживання, виробництва і виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Залежно від мети надання приміщень для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів можна виокремити:

1) надання приміщень для незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

2) надання приміщень для незаконного виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

3) надання приміщень для незаконного виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

4) надання приміщень для незаконного вживання, виробництва і виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Вивчення судово-слідчої практики дає підстави за кількістю осіб, яким надається приміщення для вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, розрізняти надання таких приміщень для однієї особи, двох осіб, трьох осіб, чотирьох і більше осіб.

Особливості вчинення злочину, передбаченого ст. 317 КК України, можуть залежати від окремих кваліфікуючих ознак. На нашу думку, це вчинення злочину групою осіб та із залученням неповнолітнього. Тому залежно від кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ст. 317 КК України, необхідно розрізняти два способи вчинення злочину:

1) учинення злочину групою осіб;

2) учинення злочину із залученням неповнолітнього.

Дії з приводу організації, утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщень з цією метою можуть бути поєднані з вчиненням інших злочинів:

1) незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням чи збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України);

2) викраденням, привласненням, вимаганням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК України);

3) незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням чи пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України);

4) незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням чи пересиланням прекурсорів (ст. 311 КК України);

5) схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 315 КК України).

З огляду на зазначене способи організації, утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів можна поділити на прості — вчинення лише злочину, передбаченого ст. 317 КК України, та складні — поєднанні з вчиненням злочинів, які передбачені іншими статтями.

Зазначені злочини можна також розглядати як готування до організації, утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Ознаки способу вчинення злочину, які відображаються у комплексі різноманітних типових слідів. До типових матеріальних слідів, що виявляються в осіб, що організовують, утримують зазначені місця чи надають відповідні приміщення, а також відвідувачів зазначених місць, можна віднести: 1) сліди наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів на руках чи під нігтями; 2) сліди ін’єкцій на тілі; 3) відповідні сліди у крові та сечі; 4) наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, що знаходяться на (в) одязі чи особистих предметах; 5) предмети, за допомогою яких виготовляються і вживаються наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги; 6) предмети для зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (обгортки, коробки тощо); 7) запах від одягу особи, що виготовляє наркотичні засоби, психотропні речовин або їх аналоги.

Отже, спосіб вчинення злочину — це прийом, дія (система дій чи прийомів) з підготовки, вчинення або приховування злочину, що характеризується індивідуальними знаряддями, засобами, слідами, умовами місця та часу вчинення злочину. Спосіб вчинення злочину слід розглядати у трьох аспектах: безпосереднє вчинення злочину, а також його підготовка і приховування.

Способи організації, утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів можна класифікувати за різними критеріями: за особливостями об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 317 КК України; залежно від мети організації, утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та надання приміщень; за кількістю осіб, яким надається приміщення для вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; залежно від кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ст. 317 КК України; залежно від наявності чи відсутності поєднання з вчиненням інших злочинів (статті 307, 308, 309, 311, 315 КК України).

У подальших дослідженнях необхідно проаналізувати способи підготовки та приховування злочину, передбаченого ст. 317 КК України.

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К., 2009. — 1736 с.
2. Закатов А. А. Характеристика способов совершения детоубийства / А. А. Закатов, Н. А. Соловьева // Белкинские чтения «Памяти учителя». — Н. Новгород, 2001. — С. 23-28.
3. Зуйков Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09. — М., 1970. — 34 с.
4. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : учеб. пособие /
5. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. — Харьков, 1985. — 56 с.
6. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. Расширенный уголовно-правовой анализ / Н. М. Андреев, А. А. Арутюнов, О. Я. Баев ; под общ. ред. В. В. Мозякова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М., 2003. — 880 с.
7. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів : навч. посіб. — 3-тє вид., допов. та переробл. — К., 2007. — 592 с.
8. Криміналістика : підруч. / кол. авт. : В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. / за ред. проф. В. Ю. Шепітька. — 4-те вид., переробл. і допов. — X., 2008. — 464 с.
9. Кримінальне право України. Особлива частина : підруч. / Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, А. Клименко, М. І. Мельник та ін. ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. — 3-тє вид., переробл. та допов. — К., 2009. — 744 с.
10. Кримінальне право України : Особлива частина : підруч. / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., засл. діяча науки і техніки України Є. Л. Стрельцова. — X., 2009. — 496 с.
11. Кримінальне право. Особлива частина : підруч. / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін. ; відп. ред. В. І. Шакун. — К., 1999. — 896 с.
12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, Кримінальний кодекс України : наук.-практ. комент. / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 3-тє вид., переробл. та допов. — Х., 2006. — 1184 с.
13. В. К. Грищук та ін. ; за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — 5-тє вид., переробл. та до- пов. — К., 2008. — 1216 с.
14. Організований наркобізнес (поняття, форми, підстави кримінальної відповідальності) / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Л. В. Дорош та ін. ; за заг. ред. Ю. В. Бауліна, Л. В. Дорош. — X., 2005. — 256 с.
15. Панов Н. И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления. — Харьков, 1984. — 111 с.
16. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маля- ренка ; упоряд. П. П. Пилипчук. — К., 2007. — 408 с.
17. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : підруч. — К., 2006. — 588 с.
18. Скригонюк М. І. Криміналістика : підруч. — К., 2005. — 496 с.
19. Уголовное право России. Особенная часть : учеб. / отв. ред. д-р юрид. наук, проф. Б. В. Здраво- мыслов. — М., 1996. — 560 с.
20. Уголовное право Российской Федерации : учеб. пособие : в 3 т. / под ред. В. П. Ревина, Р. А. Базарова. — Челябинск, 2001. — Т. II. Особенная часть. — 223 с.
21. Уголовное право. Особенная часть : учеб. / под ред. проф. А. И. Рарога. — М., 1996. — 480 с.
22. Яблоков Н. П.Криминалистическая характеристика финансовых преступлений // Вестник Московського университета. — 1999. — Серия 11. Право № 1. — С. 31-43.