Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. Особливо негативно відбивається інфляція на всіх сторонах соціально-економічного життя в Україні, що є порушенням процесу суспільного відтворення внаслідок перенасичення сфери обігу грошовими знаками понад реальні потреби господарського комплексу та їх знецінення. Інфляційні процеси викликають стрімке зростання цін, зниження життєвого рівня населення, позбавлення підприємців стимулів, викривлення економічних орієнтирів, загострення економічних і соціальних суперечностей. Україна переживає період високих темпів розвитку інфляційного процесу, що вимагає розроблення заходів таргетування цього явища.

Метою і завданням дослідження є комплексний аналіз інфляційного процесу в Україні на сучасному етапі та розкриття теоретичних засад і обґрунтування практичних рекомендацій щодо запобігання або усунення цього процесу на підставі результатів аналізу динаміки інфляційних процесів в Україні у 2008 році; визначення причин виникнення інфляції та внесення пропозицій щодо захисту інтересів національної економіки.

Матеріалами дослідження слугували наукові праці вітчизняних вчених щодо вивчення інфляційного процесу, нормативно-правові акти, що регулюють грошово-кредитні відносини в Україні. Методологічною основою роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Системний підхід — це основа методологічної конструкції всієї статті, що визначає стратегію дослідження системи валютного регулювання у сучасних умовах. Використовувалися також методи наукового пізнання — класифікація, сходження від абстрактного до конкретного, логіко-семантичний та системно-структурний.

Протягом останніх семи місяців в Україні відбулося рекордне зростання цін, що не постерігалося з 2000 року. Як видно з рисунка, інфляція споживчих цін прискорилася з 14,2% в серпні 2007року до 30,2% у квітні 2008 року.

Щомісяця за цей період споживчі ціни зростали на 2-4%. Ціни на м´ясні продукти, олію та жири, фрукти, овочі, що разом становлять 26,2% споживчого кошика, зросли в середньому на 68,7%.

Зростання індексу цін виробників також різко прискорилося: з 20,4% у серпні 2007 року до 37,5% у квітні 2008 року. Серед цін виробників насамперед зростали ціни на енергоносії — на 45% для сировини і на 69% для продуктів переробки — і на продукцію металургії, де ціни на руду зросли на 89%, а на готовий продукт на 53%.

Зміни цін пояснюються переважно екзогенними чинниками. Швидке зростання ресурсоємних економік країн, таких як Китай та Індія, потягнуло за собою підвищення цін на метали, харчові продукти, енергоносії. Несприятливі погодні умови в 2007 році та збільшення виробництва біопалива зумовили особливо різке зростання світових цін на харчові сільськогосподарські товари. Українська економіка зазнала також впливу специфічних для неї шоків, таких як підвищення цін на імпортований газ та відновлення доступу на російський ринок для української продукції тваринництва. Масштаб впливу зовнішніх шоків на загальний рівень цін визначався, зокрема, нездатністю сільського господарства та харчової промисловості України пристосуватися до нових ринкових умов. Така ситуація склалася через монополізацію й надмірне регулювання цих секторів, зокрема регулювання цін, обмеження експорту та субсидії.

Динаміка монетарної бази та індексу споживчих цін

Однак визначальними чинниками прискорення інфляції були стимулююча монетарна політика, імпортована з США за режиму фіксованого валютного курсу, та вторинні наслідки високої інфляції. Завдяки прив´язці гривні до долара США велика різниця між процентними ставками в Україні й закордоном стимулювала значні потоки капіталу в Україну. НБУ продав 36 млрд грн. для підтримки валютного курсу протягом останніх 12 місяців. Водночас банки продовжували кредитну експансію, що спричинило зростання грошового мультиплікатора на 12% за період з вересня 2007 року до березня 2008 року. Як наслідок, у квітні пропозиція грошей виросла на 52,2%. Оскільки економіка не була здатна поглинути додаткову пропозицію грошей через реальне зростання ВВП лише 6,0% за перший квартал 2008 року та через сповільнення швидкості обертання грошей, яке становило лише 4,9% у квітні, основним наслідком масштабного збільшення грошової маси стало прискорення інфляції.

Високі соціальні витрати й значне підвищення оплати праці в бюджетному секторі зумовили додатковий тиск на споживчі ціни. Зростанню інфляції сприялозростання доходів бюджету. Зокрема, видатки зведеного бюджету на поточні трансфери населенню та на оплату праці в першому кварталі 2008 році виросли на 66,2% і досягли 33,2 млрд грн. Водночас, частка таких видатків виросла з 51% у першому кварталі 2007 році до 57% у першому кварталі 2008 року. Таким чином, майже 70% додаткових доходів бюджету було направлено безпосередньо споживачам.

Але вже у червні інфляція уповільнилася до 29,3, вперше демонструючи сповільнення після 15-ти місяців висхідного тренду. На динаміку цього показника вплинули сезонні фактори, послаблення споживчого попиту та адміністративний тиск. До того ж, Національний банк України зобов´язав комерційні банки розміщувати резерви в розмірі 20% від короткострокових позик і депозитів нерезидентів на окремих рахунках НБУ. Ці заходи обмежили приплив в Україну «гарячих» грошей з-за кордону й у червні уповільнило інфляцію до 26,8%, демонструючи місячне зниження рівня цін на 0,5%.

Майбутня динаміка інфляції залишається непевною. З одного боку, зберігається невизначеність щодо динаміки світових цін на харчові та сировинні продукти, а за існуючої політичної ситуації ризик розкручування інфляції через випереджаюче зростання цін і заробітних плат також залишається досить значним. З іншого боку, можна очікувати сповільнення кредитного буму, а збільшення гнучкості валютного курсу допоможе зменшити монетарні наслідки припливу капіталу. Добрий урожай може до певної міри зменшити тиск на ціни продовольчих товарів, що сповільнить темпи зростання індексу споживчих цін до 24-25% у кінці 2008 року. У подальших дослідженнях автор має на меті проаналізувати заходи тагрегування інфляції у європейських державах, щоб на підставі цих аналізів розробити комплекс пропозицій стосовно запобігання розвитку інфляційного процесу.