Вступ.

1. Зміст та джерела ризиків зовнішньоекономічної діяльності. Види ризиків ЗЕД.

2. Управління ризиків ЗЕД.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Розвиток зовнішньоторговельних зв'язків вітчизняних підприємств потребує розширення спектра знань та поінформованості товаровиробників для досягнення успіху та формування достойного іміджу на міжнародних ринках. Нині неможливо досягти успіху на зовнішньому ринку без розуміння і врахування світових тенденцій у бізнесі. Складність і нестабільність як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, мінливість кон'юнктури світового фінансового та товарного ринків і зумовлений цим ризик змушують підприємство шукати нові способи і сфери одержання прибутку, а також перспективні напрями розвитку підприємницької діяльності. Саме тому вихід на зовнішні ринки є об'єктивною необхідністю для українських підприємств.

Однак нині процес освоєння вітчизняними товаровиробниками зарубіжних ринків супроводжується труднощами і проблемами. На нашу думку, труднощі зумовлені тим, що економічний комплекс України як держави формується на базі господарського комплексу колишнього СРСР, де понад 50% найменувань продукції (навіть простої) мали розімкнуті (залежні від зовнішніх ринків) цикли виробництва. Слід зазначити, що з розвитком ринкових відносин в Україні поступово змінюються товаропотоки у зовнішньоекономічних зв'язках.

1. Зміст та джерела ризиків зовнішньоекономічної діяльності. Види ризиків ЗЕД.

Здійснення ЗЕД пов'язане з необхідністю приймання ризикованих рішень, тобто таких які не гарантують повне виконання цілей ЗЕД. Під ризиками у ЗЕД розуміють:

1.Ризик — це загроза втрат ресурсів, додаткових витрат, недоотримання прибутку суб'єктами ЗЕД.

2.Ризик — це непередбачуваність зовнішньоекономічної операції.

3.Ризик — це неповна відомість про ефективність операцій, які плануються та проводяться в процесі здійснення ЗЕД.

В світовій практиці врахування ризиків в ЗЕД має дуже важливе значення, оскільки майже 40% комерційних операцій закінчуються невдачею через недостатнє врахування та управління ризиками.

Загальні причини виникнення ризиків:

• Постійна нестабільність економічних процесів в країнах світового співтовариства.
• Недостатня поінформованість про економіки країн світу.
• Відсутність чітких цілей діяльності суб'єкта ЗЕД.
• Наявність комерційної таємниці про діяльність суб'єкта ЗЕД.

Разом із загальними існують конкретні джерела ви¬никнення ризиків в ЗЕД. До них належать:

I. Фінансові умови ризиків ЗЕД.

Існують фінансові умови ризиків ЗЕД: інфляція та зростання цін, банкрутство покупців, зміна курсу валют, неконвертованість валют, зміни оподаткування експортно-імпортних операцій, невиконання зобов'язань субпідрядниками ЗЕД, неплатоспроможність субпідрядників ЗЕД, валютні обмеження на експорт/імпорт, зміна процентної ставки по кредитах.

II.Економічні фактори, які обумовлюють ризики ЗЕД.

Економічна нестабільність.

Зниження темпів виробництва (в суспільстві в цілому). Зниження темпів розвитку експортного виробництва. Зниження рівня доходів населення. Невиконання зобов'язань партнерів по поставці сиро¬вини та матеріалів.

Нестабільність ринку.

Відстала (регресивна) структура експорту та імпорту (ввезення, вивезення застарілих, неякісних товарів).

III. Ризики, пов'язані з управлінням ЗЕД.

• Невірний вибір партнера.
• Незнання повної компетенції партнера.
• Помилки, допущені в виборі субпідрядника зовнішньоекономічної операції.
• Помилки, допущені в комерційній пропозиції (відповідальність, якість товару тощо).
• Помилки у виборі виконавців ЗЕД.
• Неправильна (помилкова) модель управління ЗЕД.
• Помилки в виборі форми ЗЕД.
• Відсутність контролю за ризиками при укладанні контракту (не враховується в економічних санкціях).

IV. Політичні фактори ризиків в ЗЕД.

Зміни в національному законодавстві партнерів ЗЕД. Можливість націоналізації матеріальних засобів. Зміни в митному регулюванні країн-партнерів ЗЕД. Адміністративні заходи (бюрократія) регулювання експорту та імпорту (отримання дозволу на експорт/імпорт). Обмеження на міжнародну міграцію робочої сили. Політична нестабільність країн-партнерів ЗЕД. Регулювання ЗЕД місцевими органами влади. Громадянські та воєнні заворушення (тероризм).

V.Фактори ризику, пов'язані з організацією ЗЕД.

• Помилки в розробці концепцій зовнішньоекономічної операції.
• Недостатнє врахування місцевих факторів ЗЕД (природних, трудових ресурсів, нормативно-правових зобов'язань).
• Зміни в проекті зовнішньоекономічної операції.
• Зрив поставок при здійсненні ЗЕД. Наявність браку в роботі — неякісна робота виконавців зовнішньоекономічної операції.

VI. Фактори ризику, що впливають на ушкодження матеріальних цінностей — ушкодження товарів при експорті/імпорті. Втрата товарів при експорті/імпорті. Виробнича травма виконавців зовнішньоекономічної операції.

VII. Стихійні лиха як джерело ризику в ЗЕД – повінь, землетрус, обвал, ураган, пожежа та інші.

VIII. Екологічні умови як джерело ризику в ЗЕД.

Забруднення навколишнього середовища. Недотримання техніки безпеки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій

IX. Соціальні чинники ризиків у ЗЕД.

Помилки, неврахування тенденцій:

— зміст структури населення (освітня, національна, вікова, професійна;

— розширення впливу політичних партій, рухів;

— національні традиції;

— зростання впливу релігії;

— морального стану суспільства тощо.

Наявність ризиків в ЗЕД передбачає визначення цілей по їх регулюванню.

Основна мета регулювання ризиків в ЗЕД — це захист суб'єкта ЗЕД від збитків та мінімізація витрат пов'язаних із здійсненням зовнішньоекономічної операції.

Види ризиків в ЗЕД

На сьогодні 80% суб'єктів господарської діяльності в країнах світового співтовариства здійснюють зовнішньоекономічної операції. Ця діяльність пов'язана з великою кількістю ризиків. В ЗЕД нараховується близько 150 видів ризиків.

Основні види ризиків:

І. Ризики, пов'язані з вибором країни здійснення зовнішньоекономічної операційподіляються на:

Політичні ризики. Макроекономічні ризики.

1. Політичні ризики — це можливість виникнення збитків або скорочення розмірів прибутку як наслідок державної політики. Складові політичних ризиків:

1. Політична стабільність (імовірність зміни режиму).

2.Економічна стабільність (економічне зростання або криза).

3.Валютна стабільність (вільна конвертованість валюти, стійкість національної валюти).

4.Переведення капіталу та прибутку за кордон.

5.Захист технологій (патенти, ліцензії).

6.Відношення до іноземних інвестицій (пільги, привабливість, обмеження).

7.Культурна взаємодія (позитивне та негативне відношення до експорту/імпорту).

2. Макроекономічні ризики — це ризики, які характеризують загальний економічний рівень розвитку країни До них відносяться;

1.Стан внутрішньої економіки країни-суб'єкта ЗЕД.

2.Оцінка економіки країни партнера (конкурентноздатність, частка експорту в ВВП).

3.Заборгованість країни.

• Ризики, пов'язані з вибором іноземного партнера.
• Маркетингові ризики.
• Транспортні ризики.
• Ризики пов'язані з укладанням МГК.
• Комерційні ризики в ЗЕД.
• Ризики, пов'язані з митним регулюванням.

Ризики пов'язані з вибором країни оцінюються за індексами:

1.Індекс політичного ризику

2.Індекс поточної економічної ситуації

3.Індекс можливостей переведення капіталу та векселів

за кордон.

4.Індекс можливостей отримання прибутку.

Наведені індекси містяться в публікаціях міжнародних

консалтингових фірм.

II. Ризики пов'язані з вибором іноземного партнера

На сьогодні інформацію про діяльність будь-якої іноземної фірми можна знайти в спеціальних довідниках. Наприклад, Довідник «АдресЄвро» містить інформацію про 150 тисяч фірм з 15 країн світу. Довідник «Зарубіжні виробники», де вказані координати фірм, товари, які вони виробляють та ін. Така інформація надійна, але недостатньо повна. Тому для того, щоб зменшити ризик, пов’язаний з надійністю інформації партнера та про нього, необхідно знати наступне:

1.Характер партнера (його репутація в діловому світі, відповідальність).

2.Фінансові можливості партнера (його здатність здійснювати розрахунки).

3.Оцінка майна партнера (розмір та структура капіталу).

4.Забезпеченість партнера (матеріальні цінності, які можна здати під заставу).

5.Конкурентноздатність партнера.

6.Створення системи збору та аналізу інформації про можливих партнерів.

ІІІ. Маркетингові ризики

Ці ризики пов'язані з просуванням та реалізацією товарів на світових ринках.

Маркетингові ризики поділяються на 3 види: Інформаційний ризик. Інноваційний ризик. Галузевий ризик.

І. Інформаційний маркетинговий ризик містить близько 250 показників. Основні з них: розмір світового ринку, динаміка торгівлі товарами, ринкова перспектива, сезонність, світові ціни, потреба в товарі, участь посередників, упаковка, конкуренти, ринкові дослідження, політична ситуація, обмеження на торгівлю, ефективність реклами.

2.Інноваційний ризик передбачає врахування можливих втрат при вкладенні капіталу у виробництво нових товарів та послуг.

3.Галузевий маркетинговий ризик передбачає врахування можливих втрат від змін, які відбуваються в конкретній галузі економіки. При цьому враховуються: місце фірми партнера в даній галузі, аналіз діяльності аналогічних фірм в даній галузі, аналіз діяльності аналогічних фірм в споріднених, суміжних.

IV. Транспортні ризики

Ці ризики містяться в усіх 13 умовах поставок товарів.

Основний критерій визначення ризику полягає в тому, що його несе продавець або покупець лише в тому випадку, коли товар знаходиться в його розпорядженні і він є його власником.

V.Ризики, пов'язані з укладанням МГК

Дані ризики мають місце у випадках:

1.Неточності в змісті статей контракту.

2.Невигідності положень, які включаються до статей контракту, для одного з партнерів.

Такі ризики називаються договірними та можуть мати місце в кожній із статей МГК.

VI. Комерційні ризики в ЗЕД

Такі ризики виникають в процесі реалізації товарів та послуг суб'єктами ЗЕД.

Види комерційних ризиків:

1.Можливість ризику відмови реєстрації товару в Україні.

2.Ризик пов'язаний з несвоєчасністю вигідної купівлі/продажу (ризик упущеної вигоди).

3.Ризик зниження доходності.

4.Ризик фінансових втрат

Причини комерційних ризиків: зменшення обсягу реалізації, зростання закупочної ціни товару, зниження обсягу закупок товару, втрата товару, втрата якості товару, зростання витрат обігу.

VII. Ризики, пов'язані з митним регулюванням

Ці ризики обумовлюють.

1.Несвоєчасна сертифікація товарів.

2.Неправильний розрахунок митних зборів, акцизу, ПДВ.

3.Недотримання вимог по заповненню митних документів.

4.Недотримання митного законодавства.

5.Неправильний вибір транспортних засобів, які не

відповідають митним вимогам.

2. Управління ризиків ЗЕД.

Рівень ризиків Б ЗЕД може змінюватися. На зростання ризиків впливають:

1.Раптове виникнення проблем (виробничих, політичних, соціальних).

2.Нереальність виконання поставлених задач у зв'язку зі змінами обставин.

3.Недосконале законодавство.

4.Відсутність додаткової інформації.

Управління ризиками направлено на зниження їх рівня.

Основні правила управління ризиками в ЗЕД (зниження ризиків):

Не можна ризикувати більше, аніж це може дозволити власний капітал. Необхідно думати про наслідки ризику. Не можна ризикувати більшим заради малого. Позитивне рішення про проведення зовнішньоекономічної операції приймається лише за відсутності суттєвих сумнівів. За наявності суттєвих сумнівів приймається негативне рішення.

В будь-якій ситуації завжди шукати варто рішення, яке б задовольняло суб'єктів ЗЕД.

Основні принципи стратегії управління ризиками в ЗЕД:

1.Максимум виграшу.

2.Оптимальне поєднання виграшу та розміру ризику.

3.Оптимальна імовірність отримання результату від зовнішньоекономічної операції.

4. Допустиме коливання отримання результату від зовнішньоекономічної операції.

Основні методи зниження ризику в ЗЕД:

1.Виключення ризику — це відмова від проведення будь-яких дій, пов'язаних з можливістю появи ризику в ЗЕД.

2.Зменшення ризику передбачає прийняття рішень, які призводять до зниження рівня втрат.

3.Прийняття ризику означає, що підприємець бере на себе повну відповідальність за проведення зовнішньоекономічної операції та ризики пов'язані з нею.

4.Передача ризику означає, що підприємець передає відповідальність за ризик іншому партнеру або іншому суб'єкту господарської діяльності.

Засоби зменшення ризику в ЗЕД:

1.Диверсифікація — це розширення асортименту.

2.Лімітування (обмеження) видів діяльності або обсягів продукції, що випускається.

3.Самострахування.

4.Страхування.

Етапи управління ризиками в ЗЕД:

1.Створення бази для прийняття рішення про допустимість конкретного ризику в ЗЕД.

2.Оцінка ризиків в ЗЕД.

3.Ознайомлення з оцінкою ризиків покупців.

4.Розробка методів урахування ризиків та їх наслідків.

5.Оперативне регулювання ризиків на основі своєчасної інформації.

6.Створення методів зменшення ризиків.

7.Моделювання ризиків за допомогою ЕОМ.

8.Кадрове забезпечення управління ризиками в ЗЕД.

Висновки

Таким чином, проведений аналіз сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності України на світовому ринку свідчить про те, що вона супроводжується значною кількістю обмежень і труднощів, які зумовлюють торговельні ризики. У вітчизняній та зарубіжній літературі розрізняють кілька видів ризиків у торговельній діяльності на зовнішньому ринку:

—ринкові (збутові), які пов'язані зі зниженням попиту на певних зарубіжних ринках або зі зниженням світових цін. Наприклад, зниження попиту на ринках Сполучених Штатів Америки. Поставки продукції скоротилися на 21,5%, в тому числі чорних металів в 4 рази, транспортних засобів на 40% тощо;

—політичні, які пов'язані з введенням обмежень, ембарго тощо;

—комерційні, які зумовлені недобросовісністю або неплатоспроможністю покупця;

—виробничі (зміни собівартості продукції та послуг через ріст затрат на матеріали та комплектуючі, на оплату праці тощо, труднощі в організації виробництва, підготовці кадрів і т. д.)

—науково-технічні, які зумовлені труднощами освоєння нових технологій під час ліцензійного обміну, спільної діяльності;

—інфляційні;

—валютні, які пов'язані з можливою зміною валютного курсу;

—непередбачувані ризики, які пов'язані зі стихійним лихом та іншими нездоланними труднощами.

Проведений аналіз і структуризація ризиків, а також використання відповідних адекватних економіко-математичних моделей дають змогу приймати правильні рішення в цій сфері діяльності.

Воднораз для розв'язання існуючих проблем і сприяння розвитку діяльності вітчизняних товаровиробників на зовнішніх ринках необхідно забезпечити:

—розвиток ринкової та транспортної інфраструктури, зокрема підприємств із надання страхових, консалтингових, інжинірингових, експедиторських послуг;

—підтримку експорту вітчизняних товаровиробників;

—удосконалення форм фінансових розрахунків під час зовнішньоторговельних операцій;

—посилення ролі державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності;

—оптимізацію структури експорту та імпорту, розширення товарної пропозиції та стимулювання процесу надходження іноземного капіталу.

Список використаних джерел

1. Байда Н. Ризики зовнішньоторговельної діяльності // Фінанси України. — 2002. — № 11. — C. 44-48

2. Рум’янцев А. П. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник/ А. П. Рум’янцев, Н. С. Рум’янцева; М-во освіти і науки України. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -375 с.

3. Синкова О. Зовнішній ризик у господарській діяльності: правове регулювання і особливості обліку// Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 11. — C. 10-13.

4. Управління зовнішньоекономічною діяльністю : Навч. посібник для студ. вуз./ Під заг. ред. А.І. Кредісова; Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим. -К.: ВІРА-Р, 1998. -447 с.

5. Фурман В.М. Страхування ризиків зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання // Фінанси України. — 2004. — № 4. — С.120-127