Вступ

Польща є найбільшою державою серед нових членів ЄС як за чисельністю населення (близько 39 млн. жителів) та площею (312 тис. км2), так і за виробленим сумарним ВВП (365,6 млрд. дол. за ПКС). За теорією І.Валлерстайна саме Польща і Росія з огляду на абсолютні обсяги цього макроекономічного показника можуть претендувати на роль регіональних лідерів держав ЦСЄ. Натомість у відносних показниках, приміром ВВП на душу населення, країна поступається більшості з нових членів Європейського Союзу, випереджаючи хіба що Латвію та Литву [13, с. 6]. За ІЛР (0,841) Польща посідала у 2007 році 35-е місце в світі та 24-е в Європі, пропускаючи перед собою Чеську Республіку та Словенію, проте за індексом рівня освіти (0,95 з 1,0 максимально можливого) країна знаходиться на рівні Швейцарії, поступаючись лише країнами-лідерам європейської економіки.

У світових технологічних рейтингах Польщу, як правило, відносять до групи потенційних лідерів. Так, за індексом технологічних досягнень (ІТД) у 2008-му році країна посідала 29-е місце, а за питомою вагою експорту технологічних товарів (36,2% загального експорту товарів) ненабагато поступалася провідним європейським країнам [13, с. 6].

Разом з тим, за розрахунками індексів конкурентоспроможності національної економіки, мікроекономічним індексом конкурентоспроможності (відповідно 45-е та 47-е місце в світі, 2008 р.) країна поступається багатьом новим членам Європейського Союзу, зокрема за останнім показником усім восьми державам ЦСЄ.

Актуальність. Польська економіка з показником росту ВНП 1,15 % у 2012 р. порівняно з 2011 р. розвивається, як і країни єврозони (відповідно 1,3%) [13, с. 6]. Найбільш суттєвими детермінантами прискореного зростання економіки Польщі є щорічне підвищення об’ємів експорту, промислового виробництва, інвестицій та зайнятості.

Сьогодні у Польщі достатньо потенціалу для того, щоб стати важливим економічним партнером і до того ж, країна є однією з найбільш динамічно розвиваючихся країн світу.

Саме тому актуальним є дослідження регіональних аспектів зовнішньоекономічних зв’язків Польщі.

Мета: показати регіональні особливості зовнішньоекономічних зв’язків Польщі.

Завдання роботи:

— визначити роль зовнішньоекономічних зв’язків Польщі в розвитку її економіки;

— окреслити фактори територіальної організації зовнішніх зв’язків Польщі;

— здійснити аналіз динаміки та структури зовнішньоторговельних відносин Польщі;

— розкрити особливості іноземного інвестування у Польщі;

— охарактеризувати проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Польщі.

Об`єкт дослідження — особливості зовнішньоекономічних зв’язків Польщі.

Предметом дослідження є теоретичні й методичні аспекти вивчення особливостей зовнішньоекономічних зв’язків Польщі.

Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури; критичний аналіз досліджень з даної проблеми практичного досвіду, кількісно-якісний метод, опис, систематизація, класифікація.

1. Роль зовнішньоекономічних зв’язків країни в розвитку її економіки

Зовнішньоекономічні зв’язки Польщі завжди відігравали велику роль у розвитку господарства країни. Після Другої світової війни вони були зорієнтовані переважно на країни соціалістичного табору. Але сучасні показники зовнішньої торгівлі з постсоціалістичними країнами невисокі.

У зовнішньоторговельному балансі країни на них припадає понад 40 % середньорічного товарообороту, на західноєвропейські країни — близько 50 %, решта — на країни, що розвиваються.

Рис. 1.1. Зовнішньоекономічні зв’язки Польщі

Польща стала динамічно розвиватися як складова частина європейської та світової економіки з того часу, як країна почала перехід до демократії та ринкової економіки в 1989 р. Із 38 мільйонами населення Польща є найбільшим ринком серед країн колишнього соціалістичного блоку в Центральній та Східній Європі. Вона має кордони як з «новими», так і зі «старими» країнами ЄС. Польща приєдналася до ЄС у 2004 році і головувала в ньому у другому півріччі 2011 року. Адаптація законів Польщі до вимог законодавства ЄС зумовила широкомасштабні реформи в економічній політиці держави і значно зменшила втручання уряду в приватний сектор. Реформи відбулися в таких сферах як фінансові ринки, законодавство про підприємства та конкуренцію, бухгалтерський облік, права інтелектуальної власності [1]. Успіх реформ дозволив поліпшити середовище для приватного бізнесу та прискорити економічні реформи. Тепер Польща є шостою за розмірами національною економікою в ЄС.

Розвиток системи світових господарських зв’язків в епоху глобалізації викликає взаємозв’язок національних економік, і тому виникає потреба дослідження економічної кон’юнктури не тільки своєї країни, але і тих, зміна в економічному положенні яких може вплинути на національну економіку.

Як усі країни колишнього соціалістичного табору, до 1989 р. Польща мала найбільш інтенсивні зв’язки з членами Ради економічної взаємодопомоги, насамперед, з колишнім СРСР, і їй довелося пережити досить болісний етап економічних реформ і переорієнтації на нові ринки, переважно європейські. У 2013 р. на ЄС припадало 79 % експорту і 64 % імпорту Польщі [2] , Україна ж експортує до ЄС 25 % товарів, а імпортує звідти 31 %.

Прямі закордонні інвестиції складають 3,9 млрд. Імпорт (нафта і нафтопродукти, прокат чорних металів і сталь, залізняк, металообробні станки, пшениця, бавовна) — 34,3 млрд.дол. Партнери по імпорту — Німеччина — 19,0%; Італія — 7,9%; Франція — 6,5%; Росія — 5,4%; Великобританія — 4,7%).

Експорт (паливо, сировина і напівфабрикати, станки і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари) — 28,6 % млрд. Партнери по експорту — Німеччина — 36,0%; Італія — 5,8%; Росія — 5,6%; Нідерланди — 4,7 %; Франція — 4,6 %).

Американські дослідники відзначають, що коли решта Європи боролася з глобальною фінансовою кризою, польський ВВП за 2008 – 2012 рр. зріс на 18% [1], і Польщу називали «зеленим островом» у морі червоного кольору (як відомо, на всіх бізнес-ілюстраціях зелений колір використовується для позитивних показників, а червоний – навпаки). Звичайно, протягом 2013 – 2014 рр. очікується сповільнення темпів економічного зростання Польщі як результат боргової кризи в Європі, але позитивна динаміка ВВП збережеться, на відміну від України, де ВВП скоротився за другий квартал 2013 року на 1,3% порівняно з відповідним періодом попереднього року і на 0,5% порівняно з першим кварталом 2013 р.

Польське динамічне зростання частково зумовлене значними ресурсами зі структурних фондів і фондів вирівнювання ЄС, адже Польща є головним отримувачем коштів з цих фондів серед країн, що приєдналися до ЄС протягом 2004 – 2007 рр. Фінансування на 2014 – 2020 рр. буде спрямоване на продовження інфраструктурних проектів, на розвиток енергетики та стимулювання інновацій. За період 2007 – 2013 рр. Польща отримала з європейських фондів 68,7 млрд. євро [2].

Як і український ринок, польський є дуже диверсифікований за концентрацією споживачів. Міське населення у Польщі, як і в Україні, складає близько 60 % (в Україні – 65 %). Міські споживачі загалом мають значно вищу купівельну спроможність, ніж сільські жителі. Для розвитку міжнародної торгівлі та інвестицій важливим моментом є володіння місцевого населення іноземними мовами, яке у Польщі значно покращилося, особливо у великих містах, після вступу до ЄС.

2. Фактори територіальної організації зовнішніх зв’язків Польщі

Зовнішні зв’язки мають розгалужену структуру. За змістом та характером вони поділяються на економічні, політичні, наукові, інформаційні тощо. Згідно з тривалістю виділяються постійні та епізодичні зв’язки.

Місце держави в світі – дуже важлива характеристика, яка відображає комплексне вираження міжнародного рейтингу країни, що характеризується багатьма складовими. Місце країни у світовій співдружності виражається через систему якісних і кількісних показників, які відображають ступінь впливу країни на політичні та економічні процеси в світі, участь у різних міжнародних союзах, корпораціях та формуванні міжнародних ринків капіталу, рівень соціально-економічного розвитку країни, інтенсивність урядових, ділових, культурних та інших контактів і т.д.

Важливим індикатором місця країни в світі є зовнішня функція держави. Необхідність активного інтегрування Польщі в світове товариство визначає особливу важливість її розширення. Зовнішня функція – важлива категорія концепції суспільного розвитку будь-якої країни. Вона набагато ширша міжнародного розподілу праці, бо охоплює не лише виробничу, але й інші сфери життя суспільства: політичну, культурну, інформаційну та ін. Як наукова категорія вона відображає одну з важливих якостей (сторін) державно-територіальної єдності.

До Другої світової війни Польща мала переважно аграрну спеціалізацію. У сільській місцевості проживало 65% населення. У промисловості значним був вплив іноземного капіталу. У роки побудови соціалізму (1945-1990 pp.) відбулася індустріалізація, дістали розвиток галузі важкої промисловості: енергетика, металургія, машинобудування й металообробка, хімічна, лісова й лісохімічна, легка промисловість.

У кінці 1991 р. у Польщі була прийнята програма реорганізації економіки, яка базувалася на швидкому переході до ринкової економіки: здійснення приватизації, зміцнення фінансової системи, рівності розвитку всіх форм власності, залучення іноземних інвестицій. Проте перебудова економіки проходила на фоні спаду життєвого рівня населення, у першу чергу серед робітників вугільної, металургійної та текстильної промисловості. Різко знизився рівень життя селян (на 30-40%). Це сталося тому, що власники дрібних селянських господарств раніше самі збували свою продукцію, однак за умов відсутності дефіциту продукції сільського господарства це стало неможливим.

І все ж, незважаючи на труднощі, Польща першою із країн Центральної Європи вийшла зі спаду. Зростання ВНП триває, близько 60% ВНП створюється у приватному секторі. У країні створено новий експортний комплекс, відбулася переорієнтація на ринки Західної Європи та Близького Сходу.

Серед чинників економічного зростання у другій половині 90-х років слід відзначити активізацію інвестиційної діяльності та зовнішньої торгівлі, пов’язану з економічним пожвавленням та сприятливою ситуацією на ринках розвинутих країн. Завдяки успіхам у ринкових перетвореннях господарства Польща однією з перших постсоціалістичних країн повинна до 2004 р. стати членом ЄС.

Форми зовнішньоекономічних зв’язків Польщі різноманітні:

– зовнішня торгівля;

– міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва;

– експорт та імпорт капіталів і робочої сили;

– надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно посередницьких, юридичних);

– міжнародне спільне підприємництво, спільне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво;

– кредитування та інвестування;

– проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.

Польща — індустріально-аграрна країна. Господарство Польщі є досить диверсифікованим. У структурі національного продукту країни на промисловість припадає 35 %, торгівлю і сферу послуг — 45 %, сільське господарство — 6 %.

За останні 20 років було здійснено достатньо швидкий перехід від планової економіки за радянським зразком до ринкової моделі. Як результат, Польща стала членом ЄС у 2004 році, а економічне становище цієї країни у період кризи 2008-2009 років було одним з найкращих у об’єднаній Європі.

У межах Польщі можна виділити три основні частини — південну, середню й північну. Південна Польща охоплює пояс невисоких височин і гір. Це сама багата мінеральними ресурсами частина країни і її найважливіша індустріальна база, ядро якої утворить Верхнє-Силезський кам’яновугільний басейн — старий промисловий район, де розвинений як гірничодобувна, так і обробна промисловість.

У центральній частині басейну близько 80 міст і селищ злилися в одну агломерацію з населенням 2 млн. чоловік, що одержала назва «Чорної Сілезії». Заводські труби, шахтні копри, терикони, піщані кар’єри, трубопровідні естакади, складне переплетення доріг — такі типові риси ландшафту «Чорної Сілезії». Центр її — Катовице. На сході до неї примикає Краківський промисловий вузол з містом Краковом (600 тис. жителів), що завжди славився як центр науки й культури, як місто-музей, а в роки народної влади став відомий і своя промисловість. На захід «Чорної Сілезії» розташований Вроцлав — найбільше  місто Возз’єднаних земель. Південна Польща — область інтенсивного сільського господарства, що спеціалізується на пшениці, цукровому буряку, м’ясо-молочному тваринництві й свинарстві.

Середня Польща набагато бідніше корисними копалинами. Тут переважає обробна промисловість, що орієнтується насамперед  на трудові навички міського населення. Середня Польща сильно розорана, серед культур переважають жито й картопля. Найбільше  місто й промисловий вузол — столиця Варшава, що виділяється своїм машинобудуванням (верстати, телевізори, легкові автомобілі, трактори) і тонкою хімією. До південно-заходу від її розташована Лодзь (800 тис. жителів) — один з найбільших у всій Європі центрів текстильної промисловості, а до заходу перебуває Познань, відома машинобудуванням і міжнародними ярмарками. Всі ці міста — центри науки й культури.

Північна Польща — переважно сільськогосподарська область. Але в західній її частині (Помор’я) найважливішою галуззю стає морське господарство. Тут же перебувають і самі більші міста: Гданськ і Гдиня, що утворять одну міську агломерацію, а також Щецин.

У Польщі багато заповідників (національних парків). У них під охороною перебувають не тільки рідка флора й фауна, але й весь природний комплекс у цілому.

На території Польщі виділяють 8 економічних районів: Центральний, Центральнозахідний, Південно-Східний, Південний, Південне Західний, Північний, Північно-Східний і Центральносхідний. Особливі місце посідає Центральний район, у якому проживає 20 % населення країни. Індустріальний профіль району визначають два його центри — Варшава і Лодзь.

Центральнозахідний і Південно-Східний райони є індустріально-аграрними. Південний та Південно-Західний — індустріальні, промисловість яких базується на власних корисних копалинах.

Північний район — індустріальний з розвинутим морським суднобудуванням. Північно-Східний і Центральносхідний райони — аграрні з комплексом галузей, що переробляють сільськогосподарську сировину.

За географічною ознакою сучасні зовнішньоекономічні зв’язки Польщі доцільно поділяти на:

– відносини з країнами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР;

– відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн, Близький Схід, країни Далекого Сходу (в першу чергу Японія, Китай, Південна Корея) тощо.

Обсяг зовнішньої торгівлі Польщі швидко росте. У структурі експорту усе більше збільшується частка машин, устаткування (у тому числі комплектного), засобів транспорту й промислових товарів масового споживання. В імпорті, навпроти, росте питома вага палива, сировини й напівфабрикатів. Дві третини зовнішньоторговельного обігу ПНР доводиться на соціалістичні країни, насамперед  на СРСР, ГДР і Чехословаччину.

Польща широко використовує й інші форми економічного співробітництва. За часів СРСР було споруджено 120 промислових підприємств, Чехословаччина бере участь у розробках польської міді й сірки. У свою чергу Польща допомагає іншим країнам у розвитку вугільної, хімічної, цукрової промисловості, рибальства.

Отже, фактори, які сприяли успіху польських реформ:

— порівняно невеликі масштаби економіки;

— високий попередній рівень розвитку ринкових відносин і приватної власності;

— відсутність опору з боку населення ринковим реформам; панування в суспільстві позитивного ставлення до приватної власності і бізнесу;

— значна зовнішня допомога, особливо польської діаспори;

— згуртованість суспільства;

— цілеспрямована діяльність уряду у проведенні реформ;

— значні іноземні інвестиції, особливо німецькі;

— наявність значного ринку для збуту польських товарів, що відкрився по розпаду СРСР.

3. Аналіз динаміки та структури зовнішньоторговельних відносин Польщі

За результатами 2012 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП має тенденцію до зниження.

У результаті переваги рівня імпорту над експортом, спостерігається від’ємне сальдо торговельного балансу (-7 502,1 млн. євро).

В польському експорті за результатами  2012 року найбільша частка припадає на:

— машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,59%);

— автомашини, судна і повітряні апарати (18,34%);

— чорні метали та вироби з них (10,26%).

Натомість в імпорті, за результатами 2012 року, найбільша частка припадає на:

— машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,07%);

— автомашини, судна і повітряні апарати (10,47%),

— продукти хімічної промисловості (10,00 %).

Рис. 3.1. Структура імпорту та експорту Польщі в 2010 році

За результатами 2012 року головним торговельним партнером Польщі є Німеччина, на яку припадає 26,21% польського експорту та 22,45% польського імпорту [9].

Виділимо причини особливого, стратегічного значення розвитку зовнішньоторговельних зв’язків з Польщею для України, Це безпосередня географічна близькість, наявність спільного кордону, тісні зв’язки протягом усього історичного розвитку; подібність за величиною території, чисельністю населення, мовною групою, ментальністю; схожі природно-географічні умови та ресурси; можливість і необхідність використання Україною європейського цивілізаційного підходу і досвіду Польщі в досягненні повного членства у Європейському Союзі.

За даними Міністерства економіки РП, за результатами 2010 р. обсяги взаємної торгівлі зменшились до 77,1 % від рівня аналогічного періоду 2009 року і склали 4 573,5 млн. дол. США, при імпорті в Україну – 3 429,8 млн. дол. США та українському експорті до РП –1 143,6 млн. дол. США.

Згідно з даними польської статистики, від’ємне для України сальдо торговельного балансу склало 2 286,2 млн. дол. США.

За даними Державного комітету статистики України, за результатами 2011 р., у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, обсяги взаємної торгівлі товарами знизились до 48,7% від рівня аналогічного періоду минулого року і склали 3 052,4 млн. дол. США, при імпорті в Україну – 1 962,2 млн. дол. США та експорті до РП – 1 090,2 млн. дол. США.

При зменшенні обсягів імпорту товарів з Польщі в Україну до 47,9 % від рівня 2010 року, обсяги експорту товарів з України зменшились до 50,2% від аналогічного минулорічного показника.

Таблиця 3.1.

Товарообіг України та Польщі (2005-2012 рр.)

Рік	Польська статистика
	Імпорт в Україну млн. USD	Експорт в РП млн. USD	Взаємний товарообіг млн. USD
2005	1002,7	449,3	1452,0
2006	1180,5	491,6	1672,1
2007	1561,2	744,6	2305,8
2008	2031,1	1051,2	3083,3
2009	2588,2	1021,0	3609,2
2010	3 962,1	1 316,5	5 278,6
2011	5511,0	1 693,5	7 204,5
2012	6 443,0	2 347,5	8 790,6

За даними Міністерства економіки РП [16].

Від’ємне для України сальдо торговельного балансу у звітному періоді склало 871,9 млн. дол. США.

Таблиця 3.2.

Товарна структура експорту до Польщі, 2011 — 2012 р.

Підгрупа та її назва	Вартість, млн. дол. США 2012р.	Вартість, млн. дол. США 2011р	У % до відп. періоду попер. року=100%
ВСЬОГО	1 143,6	2 351,7	48,6
чорнi метали	273,6	847,2	32,3
мінеральні продукти	272,2	572,2	47,6
електротехнічне обладнання	134,9	138,4	97,5
продукти деревообробного виробництва	107,3	129,1	59,8
продукти рослинного походження	93,1	210,1	44,3
вироби хімічної промисловості та споріднених продуктів	80,0	197,2	40,6
харчові продукти, безалкогольні напої	66,6	55,0	121,0
жири тваринного і рослинного походження	44,2	50,1	88,1
паперові вироби	13,2	9,9	133,4
текстильні вироби	11,5	14,0	81,8
живі тварини, продукти тваринного походження	9,1	6,0	152,2
вироби з каменю, гіпсу, цементу	8,6	9,7	88,7
штучні вироби, каучук	7,4	20,5	36,2
наземний транспорт, повітряні та плаваючі судна	5,6	68,6	8,3
шкіряні вироби	3,3	6,4	52,9
взуття, головні убори, парасолі, тощо	0,6	0,4	130,2

За даними Міністерства економіки РП [16].

У структурі імпорту з Республіки Польща до України за поточний період найбільші обсяги посіли наступні групи товарів:

— електротехнічне обладнання (53,8 % від загального обсягу імпорту);

— вироби металургійної промисловості (50,2 %);

— вироби хімічної промисловості (82,3 %);

— штучні вироби, каучук (62,8 %);

— паперові вироби (80,0%).

— наземний транспорт, повітряні та плаваючі судна (18,5 %);

Таблиця 3.3.

Товарна структура імпорту з Польщі, 2011-2012 р.

Підгрупа та її назва	Вартість, млн. дол. США 2012	Вартість, млн. дол. США 2011	У % до відп. періоду попер. року=100%
ВСЬОГО	3 429,8	6 436,7	53,3
електротехнічне обладнання	564,7	1 050,2	53,8
вироби з недорогоцінних металів	426,5	850,2	50,2
продукти хімічної промисловості	422,1	513,1	82,3
штучні вироби, каучук	385,5	613,7	62,8
паперові вироби	270,9	338,6	80,0
наземний транспорт, повітряні та плаваючі судна	211,6	1 141,9	18,5
текстильні вироби	193,4	252,7	76,5
продукти рослинного походження	169,2	174,9	96,8
мінеральні продукти	142,3	348,4	40,9
живі тварини, продукти тваринного походження	139,6	276,1	50,6
готові споживчі товари, безалкогольні напої	125,1	166,5	75,2
вироби з каменю, гіпсу, цементу	117,2	261,4	44,8
паперові вироби	85,0	142,1	59,8
Взуття	45,9	61,7	74,5
Фотоапарати	23,7	37,7	62,9
Шкіряні вироби	12,5	31,9	39,2
Жири	1,1	2,7	40,9

За даними Міністерства економіки РП [16].

Аналізуючи структуру імпорту з Республіки Польща до України, за результатами 2012 р. спостерігається тенденція зниження рівня імпорту до України. Хоча першу позицію займає імпорт готової продукції (вироби електротехнічної промисловості), проте частка сировини в структурі польського імпорту до України витіснила імпорт транспортних засобів та готової продукції з позиції груп-лідерів по імпорту до України.

Основними факторами, що обумовили зменшення двостороннього зовнішньоторговельного обороту в звітному періоді, стали наслідки світової фінансової кризи, падіння попиту на продукцію металургійного комплексу та хімічної промисловості, несприятлива цінова кон’юнктура, пов’язана з коливаннями курсів злотого та гривні.

Зовнішня торгівля Польщі загалом повністю переорієнтована на ринки високо розвинутих країн, особливо за показником експорту. У 2012 р. частка цих країн в польському експорті товарів склала 82,3 %, відповідно на країни, що розвиваються, припадало 8,1 %, а на країни Центрально-Східної Європи – 9,6 %. З імпортом картина дещо інша: його частка з розвинутих країн склала 64,6 %, з країн, що розвиваються – 19,5 %, з країн Центрально-Східної Європи – 15,9%. Тобто Польща має стале позитивне сальдо з розвиненими країнами, і негативне – з іншими.

У 2003-му році Польща вийшла на шосте місце (після США, Китаю, Японії, Швейцарії, Росії) серед країн-імпортерів Євросоюзу. На країновому рівні це були такі держави як Німеччина, Італія та Франція. Крім сировинних товарів, частка яких є традиційно високою, перші позиції посів експорт автомобілів та запасних частин до них, побутових приладів, текстилю, меблів та будівельних матеріалів. Останнім часом почали користуватися попитом на європейському ринку також засоби програмування, вироблені в Польщі.

В структурі імпорту, як вже згадувалося, переважають технологічні товари та енергоносії, а основними партнерами виступають Німеччина, Росія, Італія. Зниження трансакційних витрат зумовлене вступом країни до ЄС і тут призвело до суттєвих змін. Станом на середину 2004 року постачання товарів тільки сільськогосподарської групи до Німеччини збільшилося на 36%, до Нідерландів на 50%, до Франції на 47%, до Італії – на 45%, Великобританії – на 38% і це при тому, що експорт «товарів продовольчої групи» є високо регламентованим в ЄС.

Аналіз динаміки товарного експорту та імпорту Польщі дозволяє зробити висновок про тенденцію до вирівнювання торговельного балансу. В 2012 р. порівняно з 2008 експорт товарів збільшився на 7 %, тоді як імпорт зменшився на 6 %, хоча загальне сальдо в 2012 р. залишалося негативним.

Для Польщі Україна виступає одним із найважливіших ринків збуту послуг: адже в експорті послуг Польщі Україні належить четверте (!) місце після Німеччини, Нідерландів і США, і до України продається 4,5 % усіх польських послуг. Перевага у торгівлі послугами з українського боку зафіксована лише в послугах залізничного транспорту, де Україна має позитивне сальдо. Найголовнішою статтею польського експорту послуг до України є подорожі, за якими Україна займає 2 місце після Німеччини з часткою майже 14 % в загальному експорті подорожей Польщі. Важливе місце займає продаж до України торгово-посередницьких послуг, де на експорт до України припадає 5,6 %. Це четверте місце після Німеччини, Нідерландів та Ірландії в польському експорті цих видів послуг.

4. Особливості іноземного інвестування у Польщі

Серед країв Центральної і Східної Європи 38 обсягом залучених прямих іноземних, інвестицій безперечним лідером є Польща — 67,6 млрд дол. у період з 1991 по 2012 роки.

В Польщі існує 15 спеціальних економічних зон: в Мєльцу, Катовіцах, Сувалках, Валбжиху, Лодзі, Легніці, Стараховіцах, Камєнней Гуже, Тарнобжезі, Ольштині, Слупську, Костшині-Слубіцах, Жарновцю, Тчеві та в Кракові. Дві колишні зони (Ченстоховська та в Модліні коло Варшави) були ліквідовані, бо не знайшли інвесторів. До кінця 2000 року було видано 300 дозволів на ведення господарської діяльності в спеціальних економічних зонах.

Передбачається, що спеціальні економічні зони будуть діяти не менш як до 2017 p., тобто до закінчення дозволів, виданих на ведення діяльності на цих територіях.

Оцінимо вплив ПІІ на економіку Польщі. На жаль, невелика кількість спостережень (іноземні інвестиції реально стали надходити до Польщі тільки з 1991 р.) не дозволяє побудувати значимі багатофакторні регресійні моделі, які визначали б вплив іноземних інвестицій на польську економіку. Однак навіть найпростіші регресійні моделі (9.127) — (9.134) з однією незалежною змінною дозволяють якісно визначити вплив іноземного капіталу на розвиток польської економіки (коефіцієнти Стьюдента):

Е= 13,998 + 1,912 FDI in (9.127)

І = 13,236 + 3,726 FDI in (9.128)

ТВ = 762,060 — 1,814 FDI in (9.129)

ТВ = 43,732 — 5,224 RER (9.130)

SB = 888,570 — 0,260 FDI in (9.131)

SB = 65,903 — 0,701 RER (9.132)

CA= 585,581 — 1,051 FDI in (9.133)

CA = 280,806 — 3,296 RER (9.134)

Значення коефіцієнта при прямих іноземних інвестиціях рівняння (9.127) свідчить про те, що приплив ПІІ стимулює товарний експорт Польщі.

Як видно з регресійної моделі (9.128), приплив ПП також стимулює і збільшення обсягів товарного імпорту Польщі. При цьому порівняння коефіцієнтів регресійних моделей (9.127) і (9.128) свідчить про те, що ПІІ приводять до сильнішого збільшення товарного імпорту, ніж експорту. У результаті сумарний вплив ШІ на товарний баланс Польщі є негативний (про це свідчить знак коефіцієнта при незалежній змінній у рівнянні 9.129).

Негативний вплив ПІІ на торговельний баланс Польщі пов’язаний, насамперед, з тим, що ТНК, які діють у країні, при випуску продукції намагаються закуповувати комплектуючі й устаткування у своїх виробничих структурах за кордоном. Ця стратегія стимулює виробництво усередині ТНК, збільшуючи сукупні доходи корпорації.

На думку деяких експертів, польський ринок збуту відіграє помітну роль у підтримці економічної кон’юнктури в країнах ЄС, сприяючи зростанню виробництва і зайнятості, а також збільшенню припливу доходів у національні бюджети. При цьому 64% усіх залучених ПІІ, 68,3% експорту, 65,6% імпорту, 11,7 млрд дол. дефіциту торговельного балансу Польщі припадає на країни ЄС.

У рівнянні (9.130) представлений зв’язок між торговельним балансом Польщі і реальним обмінним курсом. Значення коефіцієнта цієї регресійної моделі свідчить про те, що зростання реального обмінного курсу польського злотого також призводить до погіршення торговельного’ балансу країни. Так, якщо після фінансової кризи 1998 р. в усіх країнах СНД відбувалося зниження реального курсу національних валют, у Польщі реальний курс злотого зростав. Унаслідок цього конкурентні позиції польських товарів на ринках СНД істотно погіршилися. Так, тільки в Росію після кризи 1998 р. польський експорт скоротився більше ніж на 55%.

У результаті настільки негативного впливу на міжнародну конкурентоспроможність національних товарів ПП і зростання реального обмінного курсу в Польщі, починаючи з 1991 року, постійно спостерігався негативний торговельний баланс. Його сумарне сальдо з 1991 по 2004 роки склало -90,1 млрд дол. Для порівняння: з 1983 по 1990 року (до початку ринкових реформ і активного залучення в країну ПІІ) торговельний баланс Польщі постійно набував позитивних значень.

Значення коефіцієнтів регресійних моделей (9.131) і (9.132) свідчать про те, що, як і у випадку з товарною торгівлею, збільшення обсягів залучених ПІІ і зростання реального обмінного курсу національної валюти негативно відбивається на торгівлі послугами Польщі. У результаті сальдо торгівлі послугами Польщі постійно зменшується.

Наявність у Польщі активів, контрольованих іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв’язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. У 1991-2004 р. сумарне сальдо доходів від іноземних інвестицій Польщі склало -39,4 млрд дол. При цьому слід зазначити, що вивезення фінансових ресурсів з Польщі за цією статтею платіжного балансу також зумовлено і відтоком капіталу, пов’язаного з виплатою відсотків за портфельними інвестиціями, включаючи державні боргові зобов’язання.

Вищесказане дозволяє зробити висновок про те, що приплив іноземних інвестицій у Польщу не тільки не сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, а, навпаки, призводить до постійного відтоку з країни капіталів за поточними операціями.

Останнє десятиліття негативний баланс поточних операцій Польщі цілком фінансувався за рахунок припливу іноземного капіталу, завдяки чому Національний банк Польщі навіть заощадив значні валютні резерви (28,8 млрд дол. на кінець 2009 p.). Разом з тим така ситуація призводить до постійного збільшення заборгованості і зростаючої залежності національної економіки від припливу іноземного капіталу, що, в свою чергу, ставить стійкість фінансової системи Польщі в повну залежність від дій іноземних інвесторів [16, c. 48-49].

5. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Польщі

Глобалізаційні процеси у світі все більше впливають на політику та економіку різних держав, а отже й рівень життя в усіх регіонах світу. І Україна, і Польща, перед якими подекуди постають різні завдання подальшого розвитку, змушені при цьому адекватно і своєчасно відповідати на дані виклики і спільно вирішувати ряд проблем у різних сферах діяльності.

У кінці 1991 р. у Польщі була прийнята програма реорганізації економіки, яка базувалася на швидкому переході до ринкової економіки: здійснення приватизації, зміцнення фінансової системи, рівності розвитку всіх форм власності, залучення іноземних інвестицій. Проте перебудова економіки проходила на фоні спаду життєвого рівня населення, у першу чергу серед робітників вугільної, металургійної та текстильної промисловості. Різко знизився рівень життя селян (на 30-40%). Це сталося тому, що власники дрібних селянських господарств раніше самі збували свою продукцію, однак за умов відсутності дефіциту продукції сільського господарства це стало неможливим.

І все ж, незважаючи на труднощі, Польща першою із країн Центральної Європи вийшла зі спаду. Зростання ВНП триває, близько 60% ВНП створюється у приватному секторі. У країні створено новий експортний комплекс, відбулася переорієнтація на ринки Західної Європи та Близького Сходу [17].

Серед чинників економічного зростання у другій половині 90-х років слід відзначити активізацію інвестиційної діяльності та зовнішньої торгівлі, пов’язану з економічним пожвавленням та сприятливою ситуацією на ринках розвинутих країн. Завдяки успіхам у ринкових перетвореннях господарства Польща однією з перших постсоціалістичних країн повинна до 2004 р. стати членом ЄС.

Приєднання Польщі до ЄС у 2004 році призвело до таких наслідків у соціально-економічній сфері, як зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, великих фінансових вливань в економіку країни з боку бюджету Європейського Союзу, покращення ситуації в основних галузях економіки країни, зокрема й найбільш проблемних – сільському господарстві й будівництві, збільшення кількості трудових мігрантів з Польщі до країн ЄС та притоку додаткових надходжень коштів від них в економіку країни. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни та до підвищення життєвого рівня громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення та в суттєвому зменшенні безробіття. Покращення соціально-економічної ситуації країни відчули й громадяни Польщі, про що свідчать дані соціологічних опитувань – покращилось ставлення населення до членства Польщі в ЄС. Однак далеко не всі соціально-економічні проблеми, які стояли перед країною, були вирішені й навіть з’явилися деякі нові. Зокрема темпи зростання ВВП Польщі не можна назвати дуже високими, посилилась поляризація серед аграрних господарств за рівнем доходів, збільшення трудової міграції призвело до дефіциту робітників у медичній галузі [13].

Вищим політичним інтересом Польщі в НАТО є належне (інструментальне) використання членства в організації на благо тих цілей, які відповідають національним інтересам.

По-перше, участь в процесах прийняття рішень і спільне формування дій Альянсу, згідно з польською зовнішньою політикою і політикою безпеки, а також з метою зміцнення Альянсу як установи, що гарантує ефективне виконання завдань колективної оборони та консультації з державами-членами.

По-друге, країни-члени вносять в організацію свій матеріальний, політичний, військовий і інтелектуальний вклад, що посилює вищеназвані функції.

По-третє, це означає внутрішньодержавне виконання пристосувальних заходів таким чином, аби всередині нашої країни союзницька система Альянсу знаходила партнерів, що гарантуватимуть справне і безперешкодне виконання зобов’язань та, навпаки, будуть формулювати задачі і доводити до відома Альянсу польські очікування.

У 2010 р. польська економіка за оцінками Світового Банку за обсягом ВВП посіла 20 місце в світі, демонструючи позитивну динаміку зростання, у той час як Україна у даному рейтингу зайняла 51 місце, не досягнувши навіть докризового рівня [3]. Успіхи проведення економічних реформ у Польщі були підкріплені доволі жорсткою монетарною політикою. Польський злотий протягом тривалого часу демонструє впевнену динаміку свого зміцнення, що сприяє зростанню довіри до національної валюти у населення й інвесторів.

Висновки

Отже, важливу роль у економічному розвитку Польщі відіграють зовнішньоекономічні зв’язки, в т.ч. передусім зовнішня торгівля та прямі іноземні інвестиції.

До 1990 року зовнішні економічні зв’язки Польщі були орієнтовані на країни соціалістичного табору. На сучасному етапі основними зовнішньоекономічними партнерами Польщі стали країни Західної та Центральної Європи, країни Близького Сходу.

Країна експортує продукцію машинобудування, вугілля, мідь, срібло, продукцію легкої, харчової та фармацевтичної промисловості. Польща надає іншим країнам будівельні послуги.

У 2008 році – обороти польської зовнішньої торгівлі перший раз у історії перебільшили рівень 160 млрд. доларів США. Головне місце в цих оборотах займають країни ЄС, на які у 2008 році приходилося 117 млрд. доларів США, тобто 67,8% польського імпорту та 79% експорту. Основними торговельними партнерами у цій сфері були: Німеччина, Італія, Франція, Великобританія та Голландія, а з поза меж країн ЄС – Росія та Чехія.

Позитивним явищем є висока динаміка торговельних оборотів із східними країнами, а зокрема з Україною та Росією. У 2008 році польський експорт на Україну збільшився на 30,1%, а у Росію – на 88%. Імпорт з України збільшився на 41,2%. Обороти з Україною у 2008 році й надалі динамічно зростали після вступу Польщі в ЄС, досягаючи рівня 3 млрд. доларів США.

На економічні перетворення у Польщі суттєвим чином впливають іноземні інвестиції. Від 1994 до 2008 року їх обсяг досяг рівня 85 млрд. доларів США та надалі збільшується. Таким чином Польща стала одним з найбільших у Європі ринків для іноземних інвесторів. Найважливішим іноземним інвестором в Польщі є інвестиційно-капітальні та виробничі групи з Франції, Голландії, США, Німеччини, Великобританії, Італії, Швеції, Данії та Японії. Ці інвестиції знаходяться практично в усіх секторах польської економіки (промисловість, торгівля, банки тощо), спричиняючись до модернізації та збільшення здібностей до розвитку, в т.ч. експортних можливостей, а також до введення нових, ефективніших методів організації і управління та створювання нових місць праці. Як підтверджують результати 2010 року, у цьому році продовжуватимуться відзначатися основні тенденції зростання та перетворень з минулого року, тобто: зростання ВВП (приблизно від 3% у І кварталі до 5,3% у IІІ кварталі), збільшення обсягу інвестицій (в межах 9%), промислової продукції (у 2009 року у порівнянні з 2008 року на 20%), експорту (на 26-27%), а також подальшого надходження засобів з євросоюзних фондів (приблизно 8 млрд. доларів США).

Республіка Польща виступає стратегічно важливим в економічному відношенні партнером України у торгівлі товарами і послугами, а також в усіх інших формах міжнародних економічних відносин. У політичному розумінні на Польщу покладаються особливі надії як на дієвого симпатика процесів української інтеграції в європейське співтовариство. Потенціал взаємної торгівлі Польщею використовується значно ефективніше, ніж Україною, через що сформувалася помітна асиметрія у торговельно-економічних зв’язках. Необхідно вирішити питання достовірності даних зовнішньоторговельної статистики, позаяк існують величезні відмінності у величинах експорту-імпорту з обох боків кордону.

Список використаної літератури

1. Алексеев Ю. М. Країнознавство. — К.: Вид-во КСУ, 2002 — Ч. 1.
2. Васильєва Н. Агротуризм у Польщі // Туризм сільський, зелений. — 2006. — № 1. — С. 25-28
3. Влад М. Велика Малопольща // Міжнародний туризм. — 2006. — № 1. — С. 76-83
4. Горобець О. Посол Європи: Ключковські // Міжнародний туризм. — 2005. — № 5. — С. 14 — 15
5. Графова І. О. Розвиток сільського туризму в Європі // Економіка АПК. — 2007. — № 7. — С.148-152
6. Євроатлантична інтеграція: досвід Польщі і України: Освітній пакет. — К., 2010. — 238, с.
7. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. — К. : Знання , 2009. — 405, с.
8. Культура народів слов’янських країн: Навчальний посібник. — 121 с.
9. Країни світу. Європа. — Харків : Фоліо, 2006. — 317, с.

• Малко Ромко. Де нас нема (Лемківські Бескиди) // Міжнародний туризм. — 2007. — № 6. — С. 64-67
• Польша: Вопр. и ответы: Справочник. — М.: Политиздат, 1991. — 191, с.
• Скарбниця світової культури: Краків, Врацлав, Гданськ : (Добірка статей) // Міжнародний туризм. — 2006. — № 5 . — С. 15-20
• Сковронська-Лучинська А. Рух назустріч: Польща. (Підбірка статей) // Міжнародний туризм. — 2002. — № 6. — С. 6-21
• Солонінко К. С. Міжнародна економіка: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. — К. : Кондор, 2010. — 380, с.
• Туристично-краєзнавчі дослідження: збірник наук. статей. — К., 2005 — Вип. 6. — 2005. — 473, с.
• Довганюк І. Адаптація Польщі до економічного простору ЄС як досвід для України / І. Довганюк // Проблеми науки – 2009. – № 12 – С. 48-56.
• Олексюк Б. Економічні реформи як ключ до успіху. Досвід Польщі [Електронний ресурс]. / Б. Олексюк – Режим доступу: http://ukrslovo.org.ua/svit/susidy/ekonomichni-reformy-yak-klyuch-do-uspichu-dosvid-polschi.html.
• http://ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_z_ukr/?country=pol
• Poland Balance of Trade. – Electronic resource. – Access mode: http://www.tradingeconomics.com/poland/balance-of-trade%5D
• Yearbook of foreign trade statistics of Poland, 2012. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/SY_yearbook_of_foreign_trade_statistics_2012.pdf