Вступ

Зміна пріоритетів в економічній та фінансовій системах України, зміцнення фінансово-кредитного сектора, посилення його впливу на активізацію структурної перебудови та забезпечення соціально-економічного розвитку крани зумовили необхідність змін у змісті фінансової та фінансово-аналітичної роботи. У сучасних умовах господарювання та суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності одним із основних завдань вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку з економічних спеціальностей, є професійна підготовка фахівців з фінансів, які добре розуміють особливості сучасного і майбутнього економічного розвитку України, бачать шляхи розвитку фінансової системи та забезпечення фінансової стабільності та спроможні працювати в умовах інтеграції України у світове господарство. Як результат, підвищилися вимоги до професійної підготовки фахівців з фінансів. Це потребує глибоких перетворень у системі вищої економічної освіти, зокрема вдосконалення професійної підготовки фахівців з фінансів.

Фінансистами з давніх-давен називали людей, які володіли значними сумами грошових коштів і були дуже багатими. Сьогодні зміст цього слова зовсім інший: фінансист — це особа, яка розпоряджається фінансовими ресурсами підприємства, що зумовлює в сучасних умовах ведення бізнесу перетворення фінансиста в ключову фігуру в будь-якій галузі господарської діяльності. Важливість і необхідність цієї професії для суспільства є об’єктивною: фінанси — основа економіки будь-якої країни, і професійне управління фінансами приносить користь усьому суспільству в цілому.

1. Роль фінансиста на сучасних підприємствах

Фахівці фінансового профілю можуть працювати в аналітичних, економічних, фінансових, інвестиційних службах компаній реального сектора економіки; у відділах корпоративних фінансів і в аналітичних службах компаній фінансового сектора; в консалтингових компаніях, які спеціалізуються на управлінському та фінансовому консалтингу і оціночній діяльності; у фінансово-аналітичних агентствах, в аналітичних центрах, які займаються питаннями економічної політики та розвитку вітчизняного і міжнародного бізнесу, в академічних організаціях (інститути, лабораторії) та університетських кафедрах і центрах, які розробляють і вдосконалюють засади управління корпоративними фінансами та ін. Останнім часом спостерігається активізація професійної діяльності фінансистів у сферах консалтингу, прогнозування та аналізу.

Виходячи з традиційного підходу до визначення категорії «фінанси підприємств» як сукупності економічних відносин, пов’язаних із формуванням і використанням грошових доходів і нагромаджень підприємств, а також контролем за формуванням, розподілом і використанням цих доходів і нагромаджень [5], до фінансово-економічного сектора підприємства можна віднести підрозділи бухгалтерії, планово-економічного відділу, відділу праці та зарплати, відділу калькуляції продукції, а також інвестиційні та інші фінансові служби. Аналіз науково-методичних підходів до трактування сутності поняття «фінансова робота на підприємстві» (табл. 1) дозволяє зробити висновок, що фінансова робота складається з процедур різного рівня складності та відповідальності. Окрім того, фінансова робота виконується на двох рівнях:

• прийняття фінансових рішень за перспективами розвитку підприємства і поточної діяльності; залучення джерел інвестування та їх використання;
• проведення фінансової політики;
• здійснення фінансових розрахунків; оформлення фінансових документів;
• складання фінансової звітності тощо. Умовно фінансову роботу на підприємстві можна згрупувати за такими напрямками: фінансове планування, оперативна фінансова робота, яка охоплює роботу з постачальниками стосовно розрахунків за сировину та матеріали; з покупцями щодо розрахунків за реалізовану продукцію; забезпечення своєчасної сплати податків і податкових платежів, погашення банківських кредитів і сплати відсотків; своєчасних виплат заробітної плати тощо, контрольно-аналітична робота.

Фахівці з фінансів у процесі своєї діяльності тісно співпрацюють з іншими службами підприємства:

• службою маркетингу і відділом збуту — з питань складання планової
• документації щодо постачання продукції, ціноутворення, розрахунків з покупцями та кредитної політики підприємства;
• службою постачання — з питань розробки графіків постачання сировини та матеріалів, визначення оптимального розміру замовлення і залишку запасів;
• відділом капітального будівництва — з питань розробки порядку будівництва, плану фінансування капітальних вкладень, визначення норм і лімітів використання виробничих ресурсів;
• конструкторськими і технологічними службами — з питань складання планів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт і забезпечення їх фінансування;
• бухгалтерією — з питань узгодження кошторисних і фінансових розрахунків та інформаційного забезпечення фінансового менеджменту на підприємстві.

Таким чином, фінансова робота на підприємствах охоплює усю систему їхніх фінансових відносин: відносин між підприємством і бюджетом, позабюджетними фондами, банками, постачальниками та споживачами; засновниками, страховими організаціями, а також відносин усередині підприємства — з приводу розподілу прибутку, фонду оплати праці, коштів на формування необоротних та оборотних активів.

Основна мета фінансової роботи на підприємстві полягає у забезпеченні кругообігу капіталу необхідним обсягом фінансових ресурсів і оптимізації їх розподілу за його стадіями. Незважаючи на те, що багато аспектів фінансової роботи жорстко регулюється нормативно-правовими актами, мета фінансового менеджменту зумовлює вільний і творчий характер роботи фінансиста.

У сучасних умовах господарювання фінансова робота набуває нового змісту, що було зумовлено зміною відносин власності, становлення різних організаційно-правових форм, приватизацією державних і муніципальних підприємств, а також активізацією зовнішньоекономічної діяльності. Усе це сприяло суттєвому підвищенню вимог до професійної компетенції фінансистів. Так, наприклад, залучення іноземних інвестицій у вітчизняні компанії можливе тільки за умови підвищення прозорості їхньої діяльності. Задоволення цього та інших вимог фінансового середовища можливе за умови реалізації на підприємстві сучасного фінансового менеджменту, який орієнтований насамперед на управління вартістю компанії. Роль фінансового менеджменту також зростає з огляду на високий рівень свободи підприємницького сектора економіки та загострення конкуренції як на ринках товарів і послуг, так і на ринках факторів виробництва та капіталу.

Окрім компаній реального сектора економіки, фахівці фінансового профілю можуть працювати у відділах корпоративних фінансів і в аналітичних службах компаній фінансового сектора, в консалтингових компаніях, які спеціалізуються на управлінському та фінансовому консалтингу та оціночній діяльності; у фінансово-аналітичних агентствах, в аналітичних центрах, які займаються питаннями економічної політики і розвитку вітчизняного та міжнародного бізнесу.

2. Діяльність фінансистів та особливості їхньої роботи

У процесі роботи фінансистів у фінансових установах їхня діяльність більшою мірою набуває аналітичного та прогностичного характеру. Так, на перший план у системі професійних обов’язків фахівців з фінансів у фінансових та інвестиційних компаніях виходять розробка бюджетних та інвестиційних моделей, фінансове планування і бюджетування, інвестиційний аналіз ефективності проектів, участь в аналізі бізнес-ідей та підготовці бізнес-планів тощо. Праця у банківських установах передбачає моніторинг і контроль руху грошових потоків, оцінку платоспроможності та кредитоспроможності позичальників, розрахунок кредитних забезпечень і резервів, моніторинг банківських продуктів та ін. Працевлаштування у фінансово-аналітичні агентства та консалтингові компанії вимагає від фінансиста знання механізму функціонування фінансового ринку та його сегментів, засад фінансування венчурного бізнесу та будівництва, методичних підходів до оцінки бізнесу та інструментів інвестування, вміння написання оглядів функціонування та розвитку різних ринків і галузей.

Підсумовуючи усе вищенаведене, можна сказати, що до основних обов’язків фінансиста належать: перетворення в життя принципу «гроші повинні робити гроші», розробка і реалізація фінансового-управлінських рішень щодо залучення та розміщення фінансових ресурсів, фінансове планування, оцінка ризиків, забезпечення зростання прибутку та скорочення витрат. Фінансист повинен уміти моделювати фінансово-господарські ситуації, проводити порівняльний аналіз і прогнозування варіантів розвитку, формулювати аналітичні висновки. Санітарно-гігієнічна характеристика діяльності фахівця з фінансів з позицій важкості та напруженості праці, обмеження віку і статі, режиму праці та відпочинку, змінності, завантаженості аналізаторів та несприятливих чинників наведена у табл. 1.

Фахівці з фінансів у процесі набуття досвіду можуть обіймати управлінські посади — посади фінансових менеджерів або фінансових директорів, які передбачають, окрім суто фінансових задач, виконання адміністративних обов’язків. Як правило, фінансовому директору підпорядковується фінансовий відділ, якій вирішує завдання управління активами підприємства, управління обсягом, структурою і вартістю капіталу підприємства, управління прибутком, управління реальними та фінансовими інвестиціями, управління грошовими потоками підприємства, управління фінансовими ризиками та антикризове фінансове управління підприємством у випадку загрози банкрутства.

Таблиця 1. Санітарно-гігієнічна характеристика діяльності фахівця з фінансів

№ пор.	Ознака	Характеристика
1	Ступінь важкості та напруженості праці	Напружена розумова праця
2	Обмеження щодо статі й віку	Обмежень немає
3	Режим праці й відпочинку	8-годинний робочий день
4	Режим змінності	Переважно однозмінна робота
5	Завантаженість аналізаторів	Зоровий і руховий
6	Несприятливі чинники	Високе статичне напруження

У всьому світі ця професія вважається однією із найбільш високооплачуваних: за даними «Money Magazine» фінансові консультанти заробляли в рік 123 тисячі доларів США, що є найбільшим показником серед сформованого рейтингу «Топ-10 професій» [1]. Рейтинг заробітків топ-менеджменту російських компаній, складений Forbes у 2008 році за даними дев’яти кадрових агенцій, які спеціалізуються на підборі керівників, засвідчив, що до складу топ-менеджменту підприємств різних галузей входять фінансові фахівці, які у рейтингу заробітних плат займають друге місце після генеральних директорів [5]. Вивчення цього рейтингу дозволяє зробити висновок, що посада вищого фінансового керівника на підприємствах різних галузей називається по-різному: фінансовий директор (телекомунікаційні, фармацевтичні та страхові компанії, торговельні мережі, виробники споживчих товарів), віце-президент з фінансів (нафтогазові компанії та будівельні компанії, важка індустрія) або директор з корпоративних фінансів (інвестиційні банки). За даними Держкомстату України, у 2008 році фінансисти отримували найвищі зарплати поряд із державними службовцями і працівниками авіаційної галузі: в червні цього року 16,1 % фінансистів отримували офіційну заробітну плату не менше 5 тисяч гривень. Необхідно відмітити, що на заробітні плати фінансистів суттєво вплинула фінансова криза: у 2009 році доходи бухгалтерів, фінансистів і банківських службовців знизилися на 32 %, що пов’язується зі складною ситуацією у фінансовій системі України [12].

Професійна діяльність у сфері фінансового менеджменту є дуже перспективною з позиції кар’єри. За даними американського журналу «Money Magazine», протягом десяти наступних років попит на фахівців з фінансового консалтингу зросте майже на 26 %. Стосовно вітчизняного ринку праці, то слід зазначити, що в тому ж 2008 році фінансових директорам зі знанням міжнародних стандартів фінансової звітності роботодавці пропонували 2¬2,5 тисячі доларів незалежно від того, чи є компанія міжнародною або вітчизняною. Знання іноземної мови дозволяє підвищити планку заробітної плати до 3 тисяч доларів США і вище [11]. Водночас свідченням того, що навіть в умовах кризи професія фінансиста є перспективною і затребуваною, є входження фінансових менеджерів до лідерів кризового рейтингу професій, складеного у 2009 р., разом із менеджерами з продажів та ІТ-фахівцями [3]. При цьому за тих же зарплатних пропозицій вимоги до аплікантів суттєво підвищилися.

3. Специфіка професійної діяльності фахівців з фінансів в майбутньому

З урахуванням сучасної специфіки професійної діяльності фахівців з фінансів можна стверджувати, що професійна компетентність фінансиста включає культурологічний модуль, модуль фахової підготовки та модуль особистісних детермінант (рис. 1). Культурологічний модуль професійної компетентності фахівця з фінансів враховує загальну культуру людини та культуру фінансової роботи.

Загальний рівень культури людини визначається такими аспектами:

• повагою до гідності інших людей, збереженням власної гідності у різних ситуаціях соціальної взаємодії, тобто культура особистості та саморегулювання;
• адекватністю особи, яка визначається зовнішнім виглядом, культурою спілкування, поведінкою у різних ситуаціях побутової, професійної і суспільної взаємодії;
• дотриманням традицій, звичаїв, норм і етикету в моно- і крос-культурній взаємодії;
• актуальною готовністю використання загального культурного фонду знань, які були сформовані у процесі середньої та вищої освіти;
• готовністю до продовження особистісного соціокультурного розвитку і саморозвитку;
• обізнаністю в основних ціннісних домінантах сучасного світу, країни, суспільства;
• соціальною відповідальністю за себе, свою поведінку, відповідальністю за добробут інших.

Культура фінансової роботи, хоч і є продуктом професійної підготовки, але не визначається нею безпосередньо і є наслідком самовдосконалення, особистісного розвитку, цілісної самоорганізації особистості. Культура фінансової роботи, окрім професійних знань, умінь і навичок, включає навички ділового спілкування, знання і вміння розв’язання психологічних колізій у колективі, уміння раціонально організувати робочий час, створювати оптимальне   оточення   на   робочому   місці,   формування   і   оптимальне використання свого іміджу, а також відповідальність за прийняті фінансово-управлінські рішення. Важливою складовою культури фінансової роботи є культура спілкування, яка передбачає знання термінології, уміння встановлювати зв’язки між відомими та новими термінами, уміння використовувати фінансові поняття і терміни в аналізі практичних ситуацій.

Модуль особистісних детермінант поряд із особистісно-етичними якостями фахівця з фінансів враховує його професійні якості та уміння.

Модуль фахової підготовки враховує знання, зокрема теоретичні та практичні, та уміння і навички.

Незважаючи на те, що професійна діяльність фінансистів і фінансових менеджерів активно затребувана вітчизняним ринком праці, у Класифікаторі професій України безпосередньо професія фінансиста відсутня, водночас систематизація професій економічного напряму дозволила виокремити ті види професійних робіт, які можуть виконувати фахівці з фінансів (табл. 2). Так, бакалавр з фінансів здатний виконувати професійні роботи й обіймати первинні посади, перелік яких наведено в групі «Фахівці».

Таблиця 2. Професійні назви робіт фахівців і фінансів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» і «магістр»

№ пор,	Назва професійної групи	Код професійної групи	Професійна назва роботи (посада)
II. Професіонали
1	Інші викладачі університетів і вищих навчальних закладів	2310.2	асистент; викладач вищого навчального закладу
2	Викладачі середніх навчальних закладів	2320	учитель середнього навчально-виховного закладу; учитель професійного навчально-виховного закладу
3	Аудитори та кваліфіковані бухгалтери	2411.2	аудитор; бухгалтер-експерт; бухгалтер-ревізор
4	Наукоий співробітники (економіка)	2441.1	науковий співробітник (економіка)
5	Економісти	2441.2	економіст з планування; оглядач з економічних питань; консультант з економічних питань; економічний радник; економіст з фінансової роботи; економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності; економіст; економіст з договірних та претензійних робіт
III. Фахівці
6	Дилери, біржові торговці за свій рахунок) та брокери (посередники} із заставних і фінансових операцій	3411	брокер (посередник) з цінних паперів; дилер (продавець) цінних паперів; маклер біржовий
7	Страхові агенти	3412	агент страховий
Є	Оцінювані, таксатори та аукціоністи	3417	оцінювач [експертна оцінка майна); ліквідатор-розпорядник майна підприємств-боржників
9	Інші молодші фахівці в галузі фінансів і торгівлі	3419	інспектор з організації інкасації та перевезення цінностей; інспектор кредитний; інспектор обмінного пункту
10	Бухгалтери та касири-експерти	3433	бухгалтер; касир-експерт
11	Інші технічні працівники в галузі управління	3439	інспектор-ревізор; інспектор; ревізор; молодший державний інспектор; інспектор з інвентаризації; фахівець
12	Інспектори митної служба	3441	інспектор митний
13	Інспектори податкової служби	3442	державний податковий інспектор; ревізор-інспектор податковий
14	Інші державні інспектори	3449	інспектор державний; інспектор цін; інспектор з експорту

Бакалавр з фінансів на первинних посадах самостійно виконує переважно стереотипні, частково діагностичні завдання, за усталеними алгоритмами робить економічні розрахунки, збирає, систематизує, нагромаджує первинну інформацію як для виконання закріплених за ним посадових обов’язків, так і для потреб структурного підрозділу, де він працює.

Магістр з фінансів спроможний виконувати професійні роботи й обіймати первинні посади, перелік яких наведено в групі «Професіонали». На відміну від бакалавра, магістр з фінансів на первинних посадах самостійно виконує переважно евристичні та частково діагностичні професійні й соціально-виробничі завдання, робить складні економічні розрахунки, керує фахівцями нижчого посадового рівня. Назви інших первинних посад фахівців з фінансів визначаються у варіативних компонентах освітньо-кваліфікаційної характеристики згідно з галузевими нормативними документами або штатними розкладами підприємств та установ певної галузі з урахуванням вимог до формулювання назв посад, передбачених чинними нормативними актами.

Отже, особа, що обрала професію фінансиста, повинна мати аналітичний склад розуму, вміти стратегічно і логічно мислити. Вміння аналізувати великі масиви даних, гнучкий розвиток і навіть стійкість до стресів є важливими умовами набуття професійності фінансиста. Діяльності фінансиста притаманний динамізм, адже зміни в законодавстві, соціальній, політичній, економічній ситуаціях, виникнення нових технологій відбуваються майже безперервно, що вимагає від особи постійної самоосвіти та удосконалення професійних якостей, що зумовлює необхідність постійного вдосконалення процесу професійної підготовки фахівців з фінансів. Основні завдання вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців з фінансів, полягають у забезпеченні опанування випускниками системи знань і вмінь розв’язувати певні типові завдання діяльності в процесі здійснення зазначених виробничих функцій, перетворення необхідних економічних знань в економічне мислення, розвитку важливих якостей особистості, які підвищують адаптацію молоді в професійній сфері.

Висновки

Отже, для ефективного виконання своїх функцій фінансист повинен прогнозувати й уникати моральних проблем, з якими може бути пов’язана його діяльність. Ідеться передусім про такі з них:

—      правові конфлікти, втручання влади; політична заангажованість; культурні відмінності; фінансові зловживання, проблеми ціноутворення (цінова дискримінація, несправедливе ціноутворення; цінова змова конкурентів);

—      проблеми закупівель;

—      проблеми, пов’язані з персоналом;

—      проблеми несправедливості (упередженість, несправедливе ставлення до працівників і фінансистів; несправедлива кредитна практика; несправедливе ставлення до клієнтів; несправедливе ставлення до постачальників, продавців, ЗМІ);

—      проблеми нечесності (в конкурентній боротьбі, при укладенні і виконанні контрактів, недотримання конфіденційності);

—      проблеми, пов’язані з рекламуванням шкідливих для здоров’я, некорисних або неетичних товарів і послуг;

—      обман клієнтів, маніпулювання даними; створення соціально небажаних рекламних матеріалів, які вводять в оману споживачів товарів;

—      хабарі, подарунки, послуги, розваги та інші форми вираження вдячності;

—      невідповідність маркетингу соціальним потребам;

—      порушення авторських прав; ухиляння від сплати податків, дискримінація, примус, злодійство.

Список використаної літератури

1. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра спеціальності 6.050100 [Текст] «Фінанси» напряму підготовки 0501 — «Економіка і підприємництво». — К. : КНЕУ, 2006.
2. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра спеціальності 8.05010 «Фінанси» напряму підготовки 0501 — «Економіка і підприємництво». — К. : КНЕУ, 2006.
3. Кірейцев, Г. Г. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник / Г. Г. Кірейцев. -2-ге вид., перероб. та доп. — К. : Центр навчальної літератури, 2002. — 496 с.
4. Партин, Г. О. Фінанси підприємств: навчальний посібник / Г. О. Партин, А. Г. Загородній. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2006. — 379 с.
5. Поддьєрьогін, А. А. Фінансова робота підприємства: підручник / А. А. Поддьєрьогін . — 4-те вид., перероб. і доп. — К. : КНЕУ, 2002. — 517 с.
6. Рудницька, О. М. Фінанси підприємств: навч. посіб. / О. М. Рудницька, О. Й. Вівчар, Р. Й.Желєзняк та ін. — Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2007. — 208 с.
7. Слав’юк, Р. А. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Р. А. Слав’юк. — К. : Центр навчальної літератури, 2002. — 460 с.
8. Фінанси підприємств [Текст] : підручник / керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. — 3-тє вид., перероб. та доп. — К. : КНЕУ, 2000. — 460 с.
9. Ярошевич Н. Б. Фінансова робота на підприємствах: співвідношення посадових обов’язків працівників фінансового сектора підприємства/ Н. Б., Ярошевич, А. В. Мазур, М. Р. Мокринська.