Прийшовши до влади, Володимир спробував провести релігійну реформу, яка полягала в запровадженні на Русі культу єдиного бога — громовержця Перуна.

Проте навіть модернізована стара релігія не відповідала потребам часу: вона гальмувала процес державотворення, не захищала багатства і привілеї феодальної верхівки, що набирала силу, ускладнювала розвиток міжнародних зв’язків з християнськими країнами.

Тому запровадження якісно нової державної монотеїстичної релігії стало необхідним. Вибір було зупинено на християнстві візантійського зразка. І це зовсім не випадково. По-перше, саме з Константинополем пов’язане хрещення Аскольда та Ольги. По-друге, відповідно до візантійської моделі християнства світська влада домінувала над релігійною. По-третє, візантійське православ’я знайомило Русь з християнським віровченням фактично рідною мовою. Єдине, що тривожило Володимира, це реальна загроза потрапити в ідеологічну або ж навіть політичну залежність від Візантії.

Динамічні та драматичні події, пов’язані з запровадженням нової релігії, що відбувалися протягом трьох років (988, 989, 990), волею літописця спресовані в один — 988 р. У цілому ж християнізація Русі тривала декілька століть.