Вивчення базових термінів флороохоронного законодавства пе­редбачає насамперед визначення правового поняття “рослинний світ”. Зверніть увагу, що в цьому випадку юридична категорія не збігається з визначенням рослинного світу в біологічному розумінні, оскільки Закон України “Про рослинний світ” поширюється також на гриби, які рослинами не є. Крім того, слід знати, що сільськогосподарські ро­слини не є об’єктами флороохоронних відносин, а їхній правовий ре­жим встановлюється, головним чином, актами цивільного і аграрного права. Для отримання повного уявлення про систему регулювання флороохоронних відносин, крім Закону України “Про рослинний світ” і ЛК України, потрібно також звернутися до законів “Про Червону книгу України”, “Про природно-заповідний фонд” і повторити матері­ал з основ земельного права. Зокрема, завдяки цьому може бути досяг­нуте повне й правильне розуміння інституту права власності на об’єкти рослинного світу, права користування рослинним світом.

Центральне місце серед відносин з приводу використання та охо­рони рослинного світу займають лісові відносини, що пояснюється екологічною значущістю лісу як природного комплексу та важливістю лісових ресурсів для економіки держави. При цьому Закон України “Про рослинний світ” містить загальні положення щодо всіх відносин з приводу використання та охорони рослинного світу, а норми ЛК України мають спеціальний характер і стосуються лісової рослинності та лісу як комплексного природного утворення.

Ліси України можуть перебувати в державній, приватній і кому­нальній власності. Студентам слід пригадати загальні положення про власність на природні ресурси і, спираючись на норми ЗК і ЛК Украї­ни, з’ясувати, як розмежовуються державні і комунальні ліси, які ді­лянки лісу можуть перебувати в приватній власності, а також врахувати встановлені для власників лісів обмеження в користуванні та розпоря­дженні лісами.

Право лісокористування може розглядатися в об’єктивному (як правовий інститут) і суб’єктивному (як право конкретного лісокорис- тувача) значеннях. Об’єктно-суб’єктний склад відносин лісокористу­вання залежить від виду лісокористування.

Насамперед розрізняють загальне та спеціальне лісокористування. Спеціальне лісокористування у свою чергу поділяється на постійне (без заздалегідь встановленого строку) та тимчасове (на певний строк). Слід пам’ятати, що чинна редакція ЛК допускає право постійного користу­вання лісами лише для державних і комунальних спеціалізованих лі­согосподарських підприємств або державних чи комунальних підпри­ємств, в яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Саме постійні лісокористувачі мають виключне право на заготівлю деревини. Вони ж наділені найбільш широким колом обов’язків стосовно охоро­ни, захисту та відновлення лісів.

Тимчасове лісокористування буває довгостроковим (до 50 років) і короткостроковим (до 1 року). Таке користування здійснюється для визначених ЛК потреб без вилучення земельних ділянок лісогоспо­дарського призначення у постійних лісокористувачів. Тобто при укла­денні договору чи видачі дозволу на користування не відбувається передача права володіння відповідною земельною ділянкою — нада­ється право лише користуватися відповідним лісовим ресурсом для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреацій­них, спортивних, туристичних та освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт (довгострокове користування), для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та ін­ших потреб (короткострокове користування).

Підстави та порядок виникнення права лісокористування залежать від виду лісокористування. Особливу увагу слід звернути на порядок видачі та призначення лісорубного квитка і лісового квитка. Далі не­обхідно вивчити положення, які стосуються підстав припинення права лісокористування, плати за спеціальне лісокористування організації та порядку ведення лісового господарства.

Завершується розгляд положень флороохоронного законодавства питаннями правової охорони рослинного світу загалом і лісів зокрема та положеннями про відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання рослинного світу.