referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

Перспективи розвитку валютного ринку України

Вступ

Актуальність теми. Світова фінансова криза стала причиною багатьох проблем на українському валютному ринку. Процес його формування та розвитку потребує не тільки осмислення і оцінки змін, які на ньому відбуваються в контексті еволюції світової валютної системи, але й використання інструментів світового валютного ринку в українській практиці.

У наш час особливе значення має питання розробки та удосконалення механізмів регулювання національного валютного ринку, оскільки саме його наслідки мають істотний вплив на економіку та світогосподарські зв’язки. Інтеграція України у сучасне світове співтовариство визначає необхідність вдосконалення функціонування внутрішнього валютного ринку як механізму забезпечення взаємозв’язку між вітчизняною та світовою економікою. Саме тому проблеми існування та розвитку валютного ринку України набувають особливої актуальності.

Валютний ринок України створювався без відповідного і досконалого та правового базису, в складних умовах, під впливом трансформаційних процесів у економіці світових валютних циклів, а механізми його регулювання формувалися не системно. Економічна криза 2008-2009 рр. оголила низку проблем національної економіки України (критична залежність від експорту сировини, технологічна відсталість виробництва, недостатній рівень інвестицій, надмірне внутрішнє і зовнішнє боргове навантаження), які позначилися на дестабілізації валютного ринку, а діючі на той час механізми регулювання виявилися неспроможними забезпечити його стійкість. Суттєве скорочення експортних доходів разом із ускладненням доступу до зовнішніх запозичень спричинило дефіцит іноземної валюти і негативно вплинуло на динаміку курсу гривні, яка стала відображенням проблем внутрішнього економічного розвитку країни та неефективності її зовнішньоекономічних відносин. Саме тому в умовах нестабільності валютного ринку зростає роль валютного регулювання і валютного контролю як інструмента управління національним господарством. Протягом 2011 — 2012 рр. ситуація на валютному ринку України стабілізувалася, однак проблеми посткризового періоду мають свою специфіку і проявляються під впливом не тільки економічних факторів, а й політичних, соціальних тощо, що у сукупності зумовило різке знецінення гривні з початку 2014 р. За цих умов актуальним залишається використання адекватних заходів впливу та постійне удосконалення механізмів регулювання валютного ринку.

Формування, становлення та функціонування валютного ринку забезпечують зв’язок національної економіки і валютної системи зі світовою валютною системою та світовим господарством. Тому проблеми функціонування, розвитку та використаннях окремих валютно-фінансових інструментів валютного ринку України вивчається широким колом науковців. Дослідження теоретико-методологічних засад та різних аспектів теорії і практики стосовно даної проблематики було висвітлено в численних працях вітчизняних вчених, таких як О.І. Береславська, С.Я. Боринець, З.О. Луцишин, Л.П. Петрашко, А.С. Філіпенко та інші. Однак зазначені дослідження охоплюють період часу розвитку валютного ринку України, що закінчується до 2010 року, тобто до початку світової фінансової кризи. Отже, саме тому необхідним є розгляд та аналіз поточного стану українського валютного ринку в умовах фінансової кризи, який має значний науковий та практичний інтерес.

Метою данної роботи є визначення сучасних тенденцій розвитку валютного ринку України, ідентифікація основних проблем, що гальмують формування, становлення та розвиток валютного ринку в умовах інтеграції країни у світову економіку та визначення перспектив його розвитку.

Для реалізації мети було поставлено і вирішено такі завдання:

  • дослідити і обґрунтувати теоретичну базу функціонування валютного ринку;
  • дослідити тенденції розвитку валютного ринку України;
  • визначити фактори, що призводять до виникнення нестійкості і кризового стану вітчизняного валютного ринку;
  • виявити проблеми та удосконалити підхід розвитку валютного ринку України.

Об’єктом дослідження є валютний ринок України.

Предмет дослідження — теоретико-методологічні засади та практичні аспекти валютного ринку України.

Структура й обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Повний обсяг роботи – 40 сторінок, у тому числі: основного тексту 38 сторінок, 2 таблиці, 1 рисунок, список використаних джерел з 21 найменувань. 

Розділ 1. Становлення та розвиток валютного ринку України

1.1. Поняття валютного ринку, його суб’єкти та функції

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно здійснювати операції по купівлі-продажу валюти. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини — не мали б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов’язань, не могли б перетворити одержану інвалютну виручку в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов’язань. Такий ринок заведено називати валютним.

Валютний ринок в Україні — це переважно міжбанківський ринок, адже саме в ході міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод з купівлі-продажу іноземних валют. Шляхом проведення міжбанківських операцій на валютному ринку забезпечується обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів (міжнародних платежів).

Суб’єктами валютного ринку є:

—      продавці валюти;

—      покупці валюти;

—      посередники.

До складу валютного ринку України, входять такі суб’єкти:

—      Національний банк України;

—      комерційні банки, які одержали ліцензію Національного банку на право здійснення операцій із валют-ними цінностями (уповноважені банки);

—      інші кредитно-фінансові установи — резиденти (страхові, інвестиційні, дилерські компанії), які одержали ліцензію Національного банку;

—      юридичні особи, які уклали з уповноваженими банками угоди на відкриття пунктів обміну іноземної ва-люти;

—      кредитно-фінансові установи — нерезиденти, в тому числі іноземні банки, які одержали індивідуальний дозвіл Національного банку України на право здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України;

—      валютні біржі або валютні підрозділи товарних чи фондових бірж, які одержали ліцензію Національного банку на право організації торгівлі іноземною ва-лютою.

До головних функцій валютних ринків можна віднести:

—      забезпечення виконання міжнародних розрахунків — ця функція виконується валютними ринкам з початку їх існування і є первинною по відношенню до всіх інших функцій бо валютні ринки виникли саме для її реалізації;

—      забезпечення ефективного функціонування світових кредитних та фінансових ринків — валютний ринок дозволяє суб’єктам МЕВ користуватися національними кредитними та фінансовими ринками для фінансування та проведення операцій по всьому світу;

—      страхування валютних та кредитних ризиків — валютні ринки надають можливість суб’єктам МЕВ за допомогою відповідних інструментів (опціони, ф’ючерси, форвардні контракти, валютні свопи) зменшити або зовсім уникнути валютних ризиків які пов’язані з проведенням операцій в різних валютах;

—      отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці КУРСІВ валют. Валютні ринки дозволяють заробляти на проведенні операцій з валютними інструментами, учасники заробляють на різниці курсів купівлі та продажу певної валюти;

—      визначення валютних курсів — діяльність операторів на валютних ринках постійно змінює валютні курси тих валют, з якими працюють на цьому ринку. Існує багато причин зміни валютного курсу певної валюти, але всі вони діють опосередковано через зміну попиту і пропозиції на цю валюту на валютних ринках. Таким чином, саме на валютному ринку визначається вартість певної валюти;

—      диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав — суб’єкти МЕВ можуть певним чином застрахувати себе від змін валютних курсів шляхом розосередження своїх грошових активів в різних валютах;

—      регулювання економіки — ця функція є похідною від функції визначення валютних курсів, бо через зміну валютного курсу відкрита економіка може регулювати диспропорції які виникають в ній.

Світова фінансова криза, яка почалася в 2008 році, завдала істотний негативний вплив не тільки на валют-ний ринок України, а й на основні сфери економічної діяльності. Тому для подолання негативних наслідків світової фінансової кризи Національним банком України, починаючи з жовтня 2008 року, було прийнято низку постанов Правління Національного банку України: від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»; від 11.10.2008  №319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків»; від 23.10.2008 № 336 «Про внесення зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою»; від 04.12.2008 № 413 «Про окремі питання діяльності банків», спрямовані на упередження безпідставного відпливу іноземної валюти за кордон, а також зниження негативних ринкових очікувань; від 18.12.2008  №435 «Про функціонування безготівкового міжбанківського валютного ринку України»; від 18.06.2008 № 171 «Про затвердження Правил резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів» зі змінами; від 5 лютого 2009 року № 49 «Про окремі питання діяльності банків»; від 1 грудня 2008 року № 408 «Про здійснення операцій з купівлі та продажу готівкових іноземних валют «; від 29 грудня 2008 № 469 року «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів «, Постанова № 111 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 13 квітня 2011 року.

Важливими нововеденнями на українському валютному ринку стали такі:

—      НБУ дозволив українським банкам здійснювати валютні операції на умовах «своп»;

—      знято заборону на проведення форвардних операцій у разі порушення лімітів валютної позиції;

—      банкам буде дозволено продавати і купувати валюту на міжбанку протягом однієї торгової сесії, тоді як до цих пір вони могли тільки або купувати, або про-давати іноземну валюту. Ці послаблення повинні доз-волити банкам більш вільно виконувати заявки клієнтів, термін їх виконання регулятор скоротив з 90 до 30 днів;

—      зняті обмеження на обсяг продажу валюти фізичним особам. Тепер НБУ має намір фіксувати всі готівкові валютні операції, що проводяться між банками. 

Розділ 2. Основні тенденції розвитку валютного ринку України

2.1. Сучасний стан валютного ринку України в умовах світової фінансової кризи

Протягом 2010 року валютний ринок України демонстрував істотні ознаки стабілізації, про це йдеться у повідомленні, оприлюдненому на сайті Національного банку України (НБУ). Згідно з наданою інформацією, експортні надходження перевищили обсяги платежів за імпортними контрактами вітчизняних суб’єктів господарювання, що сприяло формуванню позитивного сальдо надходжень іноземної валюти від нерезидентів. За інформацією НБУ, домінування валютної пропозиції спостерігалося як на міжбанківському, так і на готівковому сегментах валютного ринку. Як результат, НБУ отримав можливість активізувати купівлю іноземної валюти і поповнити міжнародні резерви. З початку 2010 року на валютному ринку України спостерігається:

—      домінування пропозиції іноземної валюти над попитом на неї: за січень-квітень 2010 року обсяг чистої валютної пропозиції становив 2,6 млрд дол. США;

—      поступове підвищення ринкових котирувань гривні: з початку 2010 року гривня на міжбанківському ринку укріпилася відносно долара США на 0,87%. Як результат, з початку року офіційний курс гривні до долара США зміцнився на 0,74 %.

Безпосередніми чинниками зазначених зрушень виступили:

—      відновлення зростання середньоденних надходжень іноземної валюти, обсяги яких у квітні збільшилися порівняно з січнем на 14,6 %;

—      уповільнення відтоку іноземної валюти на користь нерезидентів: їх щоденні обсяги у квітні знизили-ся в порівнянні з січнем на 14,8 %.

Динаміка валютного ринку у 2011 році безпосередньо залежатиме від балансу загальних потоків іноземної валюти на користь українських резидентів, а також за їх власними зовнішніми платежами. При цьому основними факторами та складовими зазначених валютних потоків виступатимуть: загальні темпи відновлення світової економіки; динаміка світових цін на традиційні товарні групи українського експорту; обсяги зовнішніх позик, які безпосередньо впливатимуть на здатність своєчасного виконання зовнішніх боргових зобов’язань; продовження співробітництва з МВФ у рамках фінансової програми «Стенд-бай»; можливі зміни у суверенних рейтингах України.

Протягом трьох перших місяців 2011 року валютний ринок перебував під впливом сталого збільшення обсягів надходжень іноземної валюти, зумовлених сприятливою динамікою світових цін на традиційні товарні групи українського експорту та активними зовнішніми запозиченнями. Це сприяло врівноваженню попиту та пропозиції на міжбанківському валютному ринку та зумовило відсутність істотних курсових коливань гривні.

Суттєвими чинниками, які впродовж І кварталу 2011 року впливали на стан міжбанківського валютного ринку України, були:

—      додатні нетто-надходження іноземної валюти на користь резидентів, які перевищили 5,1 млрд дол. США (в еквіваленті);

—      стійке розширення міжбанківського валютного ринку: обсяги операцій на ньому перевищили 50,8 млрд дол. США (в еквіваленті);

—      домінування пропозиції іноземної валюти над попитом на неї: чиста пропозиція на міжбанківському валютному ринку становила 308 млн дол. США (в еквіваленті);

—      зменшення відповідних ризиків кредитування України: індекс ЕМВІ+ Україна знизився з 436 за станом на 31.12.2010 до 376 на 31.03.201 1. За таких умов об-мінний курс гривні відносно долара США змінювався на міжбанківському валютному ринку протягом І кварталу 2011 року в досить вузькому діапазоні від 7,9319 грн./дол. США до 7,9720 грн./дол. США.

Таблиця 2.1. Інтервенції НБУ на міжбанківському валютному ринку України у 2011 року

Назва валюти Купівля Продаж
Середньозва­жений курс (за 100 од. вал.) Обсяг (млн од. вал.) Середньозва­жений курс (за 100 од. вал.) Обсяг (млн од. вал.)
Усі валюти в доларовому гквіваленті, зокрема, у валюті:   1 154.6   83.7
Долари США 796.00 54.1 797.00 83.7
Євро 1 151.85 394.9
Англійські фунти стерлінгів 1 317.11 74.4
Швейцарські франки 869.57 263.00
Австралійські долари 839.05 120.00
Інші валюти

 

Валютний ринок є складовою економічної системи держави і його ефективне функціонування значною мірою залежить від процесів, що відбуваються в ній, тому актуальним є дослідження динаміки валютного курсу. За офіційним курсом гривня укріпилася відносно долара США на 0,02% — до 7,96 грн./дол. США. Відносно євро гривня знецінилася на 6,08% — до 11,2156 грн./євро. Реальний ефективний обмінний курс гривні в лютому 2011 року знизився відносно грудня 2010 року на 3,2%. Здебільшого це було викликано змінами в динаміці номінального ефективного обмінного курсу гривні, який зменшився на 3,0% переважно через знецінення долара США відносно євро. Водночас інфляційний диференціал знизився на 0,2%, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень в країнах — основних торговельних партнерах. Перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом на неї надало Національному банку можливість здійснювати інтервенції з купівлі іноземної валюти, поповнюючи міжнародні резерви (табл. 1). Загальне сальдо валютних інтервенцій було додатним та становило 498,7 млн дол. США (в еквіваленті). Міжнародні резерви в І кварталі поточного року збільшилися на 5,4% — до 36,4 млрд дол. США (в еквіваленті), що було достатнім для фінансування майбутнього імпорту товарів та послуг упродовж 5,2 місяця.

У 2011 році на міжнародних фінансових ринках відчуватимуться наслідки «валютних війн», поточне загострення яких пов’язане з невирішеністю структурних проблем низки провідних індустріальних країн. Ймовірні курсові коливання основних світових валют ускладнюватимуть бізнес-середовище, що негативно впливатиме, насамперед, на умови господарювання сировинних економік. За цих умов для України залишається важливою підтримка міжнародних резервів на рівні, достатньому для нейтралізації небажаних змін у зовнішній кон’юнктурі. Водночас Національний банк продовжуватиме диверсифікацію їх валютної структури, що сприятиме нарощуванню стабілізаційного потенціалу міжнародних резервів. Спрямовуватимуться зусилля на активізацію впровадження у зовнішніх розрахунках національних валют країн основних торговельних партнерів України, опрацьовуватиметься механізми укладання довгострокових угод щодо обміну національних валют між Україною та її основними торгівельними партнерами.

Згідно основних засад грошової політики України на 2011 рік уряд прогнозує, що загалом розвиток валютного ринку у 2012 — 2014 роках визначатиметься низкою вже існуючих тенденцій, а також ефективністю зусиль, спрямованих на поглиблення структурних перетворень в українській економіці. Суттєвий вплив на динаміку загального балансу попиту та пропозиції іноземної валюти матимуть заплановані обсяги платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями, а також структура їх фінансування. При цьому розмір надходжень за зовнішніми кредитами значною мірою впливатиме на загальний стан не лише рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій, але й всього платіжного балансу.

Тому нетто-баланс попиту та пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку та курсова динаміка гривні знаходитимуться під прямим впливом позичкової активності вітчизняних банків та підприємств.

Поетапне зняття регулятивних обмежень на валютному ринку України узгоджуватиметься з темпами економічного зростання, рівнем конкурентоспроможності вітчизняної продукції, зниженням доларизації економічних відносин та посиленням стійкості національної фінансової системи, включаючи її здатність автономно нівелювати шокові валютні коливання з використанням інструментів фондового ринку. Валютна політика враховуватиме можливість підвищення курсової гнучкості гривні, що відображатиме зміни у співвідношенні попиту та пропозиції на валютному ринку.

Офіційний курс гривні до долара США встановлюватиметься на підставі її котирувань на міжбанківському ринку, сприяючи формуванню в суспільстві об’єктивної оцінки валютних ризиків. Валютні інтервенції передбачатимуть необхідність досягнення інфляційних цілей, згладжування різких курсових коливань гривні та підвищення міжнародних резервів до рівня, що забезпечує необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків. Крім того, враховуватиметься, що за існуючими критеріями безпеки обсяг міжнародних резервів має становити не менше ніж 100% короткострокового боргу країни за залишковим терміном погашення. Валютне регулювання передбачатиме заходи з удосконалення моніторингу зовнішніх запозичень, своєчасної ідентифікації системних ризиків, їх мінімізацію шляхом сприяння іноземним капіталовкладенням в українську економіку.

Стабілізація ситуації на валютному ринку та відновлення припливу депозитів до банківської системи створюватимуть передумови для формування профіциту ліквідності. З огляду на це під час проведення операцій з регулювання ліквідності більш активно здійснюватимуться невідновні операції (продаж державних цінних паперів без зобов’язання зворотного придбання, повернення кредитів рефінансування) та застосовуватимуться інструменти довгострокової дії (обов’язкові резерви). Операції з продажу державних цінних паперів у разі потреби вилучення значних обсягів вільної ліквідності проводитимуться з премією або з дисконтом. Як орієнтир для цього використовуватиметься ціна реальних угод на організованому вторинному ринку або ціна їх розміщення на відповідний термін на первинних аукціонах. У разі потреби структурна ліквідність банківської системи регулюватиметься через зміну вимог до формування банками обов’язкових резервів. Зберігатимуться більш преференційні умови формування обов’язкових резервів за коштами в національній валюті порівняно з коштами в іноземній валюті.

В умовах зміни економічної ситуації в країні активізуються зміни в законодавстві щодо валютного регулювання з метою підтримки ліквідності грошової маси, тобто в Україні відбувається постійний розвиток валютних відносин.

Світова фінансова криза, яка почалась у 2008 році, негативно позначилася на міжнародних валютних відносинах. Порушення їх стійкості проявилося у нестабільності курсів національних валют більшості країн світу, перерозподілом золотовалютних резервів, погіршенням валютної ліквідності. Не винятком є і сучасний стан економіки України, що характеризується падінням валового внутрішнього продукту, від’ємним сальдо платіжного балансу, зменшенням надходжень валютної виручки від експортної діяльності вітчизняних підприємств, низьким рівнем офіційних валютних резервів Національного банку України. Для подолання негативних наслідків, які спричинила світова фінансова кризи Національним банком України, починаючи з жовтня 2008 року, було прийнято низку постанов Правління Національного банку України. Також для збалансування об’ємів іноземної валюти Національний банк України проводив активні валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валюти.

Згідно основних засад грошової політики України на 2011 рік уряд прогнозує, що загальний розвиток валютного ринку у 2012 — 2014 роках визначатиметься низкою вже існуючих тенденцій, а також ефективністю зусиль, спрямованих на поглиблення структурних пере-творень у вітчизняній економіці. Суттєвий вплив на динаміку загального балансу попиту та пропозиції іноземної валюти матимуть заплановані обсяги платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями, а також струк-тура їх фінансування.

У 2011—2012 роках валютний курс планується на рівні 7,9 грн./дол. з можливим відхиленням у 2%. Це означає, що курс може коливатися в межах 7,75 — 8,05 грн./дол. (згідно з розрахунками фахівців НБУ, ймовірність прогнозу складає 25%). Між тим, вірогідність сценарію, що в 201 1 —2012 роках курс може коливати-ся в межах 7,5 — 8,5 грн./дол., становить 95%. Багато в чому стабільність курсу є заслугою НБУ, передусім, його інтервенцій на валютному ринку. На даний момент такі дії регулятора підживлюються кредитами МВФ, адже головна мета позики Фонду — підтримка стабільності національної валюти.

2.2. Формування валютної політики України

Формування валютної політики України почалось після здобуття незалежності та початку структурної перебудови економіки, переходу до ринкових механізмів регулювання економіки. Для того щоб реалізувати таку політику необхідно було створити відповідне валютне законодавство, яке б регулювало грошово-кредитну систему, забезпечувало механізм підтримки валютного курсу національної валюти. Так, наприклад, закон України «Про банки і банківську діяльність», прийнятий 1991 року, сприяв тому, що основним центральним органом валютного регулювання в Україні став Національний банк України.

Валютний ринок забезпечує своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування від валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, валютні інтервенції та отримання прибутків його учасниками у вигляді різниці курсів валют [2, с. 102].

Структура валютного ринку включає в себе суб’єктів та об’єктів, операції та функції, що відбувається на даному ринку. Традиційно виділяють таких суб’єктів (учасників) валютного ринку: державні установи, юридичні та фізичні особи, уповноважені комерційні банки, валютні біржі та їх відділи.

Суб’єкти валютного ринку перебувають у без-посередньому зв’язку з об’єктами, якими виступають валютні цінності. До валютних цінностей відносять національну валюту, іноземну валюту, золото, платіжні документи, що можуть застосуватись при міжнародних розрахунках тощо.

Валютно-курсова політика має вагоме значення для економіки країни, вона виступає важливим інструментом впливу на економічні процеси в державі. Характеризуючи тенденції сучасного валютного ринку, варто зазначити, що він розвивається в важких соціально-економічних умовах. Зараз національна економіка переживає падіння виробництва, загострення економіко-політичних умов, що як наслідок значно вплинули на проведення валютної політики та коливання грошової одиниці. Національний банк України як учасник та важливий суб’єкт валютного ринку намагається врегулювати та стабілізувати національну валюту, однак ситуація, що склалась в нашій державі, не є сприятливою для стабілізації ситуації на даному ринку. Першочерговим завдання НБУ є збалансування попиту та пропозиції на іноземну валюту.

Завдяки системним діям Національного банку вже в березні-квітні 2015 року відбулася стабілізація валютного ринку. Збереження збалансованості ринку впродовж наступних місяців забезпечило підґрунтя для послаблення Національним банком деяких адміністративних обмежень, запроваджених у першій половині 2015 року, та спрощення контролю уповноваженими банками за окремими операціями резидентів.

Політика Національного банку в монетарній сфері залишатиметься відносно жорсткою, спрямованою на підтримку безінфляційної тенденції та запобігання впливу зовнішніх шоків на економіку України. Незважаючи на поступове послаблення валютних обмежень, валютний ринок залишався відносно стабільним упродовж останніх місяців. Це дозволило Національному банку України розпочати в середині вересня проведення аукціонів з купівлі іноземної валюти для збільшення міжнародних резервів. У вересні на ці цілі було придбано 144 млн. дол. США [4].

Невід’ємною складовою валютного ринку є система валютного регулювання — діяльність держави та державних органів щодо врегулювання міжнародних розрахунків та порядку проведення операцій з валютними цінностями. Останнім часом важливого значення набуває питання подальшого розвитку валютного регулювання та поступової лібералізації валютних відносин у бік спрощення міжнародного обміну товарами, послугами, капіталами, переходу до гнучкого обмінного курсу. Одним із найбільш важливих важелів до регулювання валютної політики є валютна інтервенція. В Україні валютна інтервенція є головним методом НБУ, за допомогою якого впроваджується національне регулювання валютного курсу та запобігання зниженню (підвищенню) валютного курсу гривні [3].

Аналізуючи дані, можемо прослідкувати інтервенції НБУ на міжбанківському валютному ринку. Метою такої інтервенції є забезпечення відносно стабільного співвідношення курсів валют. В умовах режиму плаваючого курсоутворення обсяги інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку були незначними. Якщо в 1 кварталі 2015 року НБУ ще здійснював такі банківські операції, то вже в 2 кварталі припинив, зважаючи на певне встановлення рівноваги та стабільності.

Упродовж ІІ кварталу та в липні-серпні поточного року на грошово-кредитному ринку також спостерігалися ознаки стабілізації. [6].

Питання стабілізації на валютному ринку є відкритим для економіки України. Проблеми, що сформувались на вітчизняному валютному ринку потребують швидкого вирішення, адже заважають нормальному функціонуванню економіки, інтеграції нашого господарства у світове, заважають встановленню тісних зв’язків з іноземними державами.

До основної функції валютного ринку належить забезпечення умов реалізації валютної політики. Особливістю валютної політики України є те, що після розпаду Радянського Союзу, наша держава стала на шлях трансформаційного, тобто ринкового розвитку і необхідно було розбудовувати економіку, в тому числі і валютну політику за новими стандартами.

Національний банк України, як уповноважений орган державної влади, відіграє основну роль в реалізації валютної політики, оскільки забезпечує проведення валютного регулювання та контролю, сприяє стабілізації національної грошової одиниці. Центральний банк також впливає на операції економічних агентів, що здійснюються на валютному ринку.

Якщо порівнювати тенденції, що відбуваються на валютному ринку за останні кілька місяців можна помітити наступне. Приміром у серпні 2015 року офіційний курс гривні до долара США зріс на 42.63 коп. (1.97%). В вересні офіційний курс знизився на 34.21 коп. (1.61%), і в жовтні — знизився на 1 грн. 38 коп. (6.39%) і 31.10.2015 становив 2 290.3985 грн. за 100 доларів США [6].

Якщо аналізувати ситуацію з курсом гривні, то необхідно зазначити, що зниження курсу валюти робить імпортні товари дорожчими, а експортні — дешевшими. Коли ціна іноземної валюти в гривнях зростає, то це свідчить про знецінення гривні, і навпаки.

Високий рівень доларизації економіки України веде до виникнення валютних ризиків у разі різких коливань валютного курсу гривні, що ми спостерігаємо на сучасному етапі розвитку внутрішнього валютного ринку. З метою стабілізації валютного ринку України Нацбанк має вирішити проблеми щодо прийняття нового валютного законодавства. Нині в Україні немає єдиного нормативного документа, який поєднував би в собі всі аспекти валютного регулювання і контролю. В існуючій нормативній літературі не існує чіткого розподілу функцій валютного регулювання та валютного контролю між державними органами, не визначено механізми встановлення режиму валютного курсу, що, у свою чергу, ускладнює можливість прогнозувати валютний ринок [5].

Дефіцит готівкової іноземної валюти за одночасно високого рівня попиту, а також значна кількість адміністративних обмежень, обумовила виникнення незадоволеного валютного попиту та появу «чорного валютного ринку». Курси купівлі/продажу на «чорному ринку» відрізняються від значень обмінних курсів, встановлених комерційними банками, зазвичай, на 2-3 грн. в бік збільшення. В той самий час реальна різниця між «чорним» та офіціальними обмінними курсами є нижчою, враховуючи стягнення збору до Пенсійного фонду в обсязі 2% від суми придбання валюти в банку [7, с. 44].

В Україні особливо за останній період чорний валютний ринок процвітає. Хоча згідно з законодавством обмінні пункти та інші так названі фінансові установи не мають право діяти без від-повідної ліцензії, ці нелегальні пункти обміну валют досі не закривають. На такому ринку курс валюти постійно коливається, може змінюватися протягом дня декілька разів, хоча це не передбачено законом.

Чорний валютний ринок, що здійснює нелегальні валютні операції та сірий валютний ринок, на якому здійснюються операції з неконвертова- ними валютами можуть своєю незаконною діяльністю «розгойдувати» валютний курс. Діяльність неофіційного ринку може дестабілізувати курс національної валюти, порушити економічні процеси в державі, призвести до неконтрольованого обвалу гривні. Для України, яка на шляху інтеграції в Європейський Союз, існування чорного або сірого ринку — це основна завада на шляху до економічного піднесення. ЄС навряд чи буде співпрацювати з нашою державою, допоки існуватимуть відповідні нелегальні організації, які порушують модель вільного руху капіталів [8, с. 213].

Для того щоб підтримувати економічні та дипломатичні зв’язки з європейськими країнами та іншими міжнародними партнерами, необхідно ліквідувати чорний ринок, або хоча би, зменшити його вплив. Перш за все необхідно врегулювати ситуацію на законодавчому рівні. Необхідно створити валютне законодавство, яке забезпечить прозорість обмінних операцій, сприятиме спрощенню процесу реєстрації та діяльності обмінних пунктів. На нашу думку, це доволі важливий крок для досягнення закриття подібних нелегальних пунктів. Також важливо запровадити відповідальність в разі порушення валютного законодавства, можна запровадити штрафи різного розміру, передбачити кримінальну відповідальність. Основна ціль — це викриття правоохоронними органами таких нелегальних фінансових установ та їх сприяння у здійсненню захисту закону, а не навпаки. 

2.3. Динаміка основних показників функціонування валютного ринку України

Ефективне функціонування валютного ринку України в сучасних умовах має прямий вплив на діяльність підприємств. Останнім часом в Україні спостерігається негативна динаміка основних показників валютного ринку, що має своє відображення на обсягах реалізації імпортних товарів, частки підприємств з іноземними інвестиціями, вартості товарів, виробництво яких містить імпортні речовини. Дестабілізація валютного ринку України, яка відбулась з початку 2014 року внаслідок низки політичних чинників, спекулятивних дій комерційних банків на валютному ринку, відтоку іноземного капіталу, паніки та недовіри населення до державної одиниці, призвела до зменшення обсягів за імпортними операціями підприємств майже вдвічі, що зумовило необхідність розробки та реалізації НБУ заходів, спрямованих на його врівноваження.

Стан валютного ринку України можуть характеризувати такі показники:

—     офіційний курс гривні щодо інших валют;

—  середньозважений курс гривні за операціями з готівковою іноземною валютою;

—     обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України;

—     обсяг валютних інтервенцій, здійснюваних НБУ.

Валютний курс спричиняє суттєвий уплив на зовнішньоекономічну торгівлю: зростання курсу гривні неодмінно сприятиме збільшенню цін на міжнародному ринку на продукцію, вироблену в Україні, і навпаки. Водночас, динаміка валютного курсу не лише викликає зміну, а й відображає особливості цінової конкурентоспроможності країни.

Протягом 2016 р. динаміка курсу гривні до валют, представлених на рис. 1, мала негативний характер для України, а саме збільшення курсу за всіма показниками. На початок року курс гривні до дол. США та євро складав 25,15 та 27,42 грн за одиницю відповідно. Протягом року курс дол. США мав більш пожвавлену динаміку та наприкінці року значення показника майже порівнялося з курсом євро. Таким чином, показники до дол. США та євро протягом року збільшилися на 8% та 3% відповідно. В свою чергу, курс гривні до російського рубля збільшився на 49% та наприкінці року мав значення 4,51 грн. за одиницю [2].

Рис. 2.1. Динаміка офіційного курсу гривні у 2016 р.

Середньозважений курс гривні до євро не повторює динаміку офіційного курсу та протягом року значення курсу суттєво не змінювалося, а курс гривні до дол. США збільшується на 2-3% по операціях купівлі-продажу на валютному ринку України.

На міжбанківському валютному ринку України загальний обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою у доларовому еквіваленті становив 199220 млн. дол. США, що менше на 12%, ніж у 2015 р. Клієнти банків, що не є суб’єктами валютного ринку, здійснили операції з продажу безготівкової іноземної валюти на суму 59071 млн дол. США та операції з купівлі іноземної валюти на суму 60148 млн дол. США.

Одним з основних інструментів валютного регулювання в Україні виступають валютні інтервенції НБУ. Протягом попередніх років валютні інтервенції шляхом випуску або вилучення гривні в обіг були основним інструментом регулювання курсу гривні. Наприкінці 2016 р. стратегія застосування валютних інтервенцій була переорієнтована на збільшення запасів валютних резервів держави. Таким чином, обсяги операцій було зменшено, а продаж гривні змінився купівлею. Вже в 2016 р. обсяги операцій з купівлі гривні було зменшено на 1269,5 млн дол. США, а продаж збільшено на 413 млн дол. США відносно обсягів 2015 р. [2].

Отже, основні показники, що характеризують стан валютного ринку України мають негативну динаміку, що не може не відобразитися на діяльності вітчизняних підприємств, особливо імпортерів. Спостерігається суттєве ослаблення національної валюти та дестабілізація валютного ринку, що провокує непрогнозованість фінансових результатів діяльності економічних суб’єктів. При цьому дії держави не мають прямого впливу на курс національної валюти, а переорієнтовані на поповнення резервів. Така динаміка негативно впливає на всі сфери діяльності українських підприємств. 

Розділ 3. Перспективи розвитку валютного ринку країни

3.1. Сучасні тенденції валютного ринку України, курсові коливання та дестабілізація

Швидкий розвиток інтеграційних процесів в умовах посилення взаємозв’язку між національними фінансовими структурами та стрімкого входження України у світове економічне співтовариство вимагає оптимізації та вдосконалення функціонування внутрішнього валютного ринку як важливого механізму забезпечення взаємодії між національною та світовою економікою. Однак, з іншого боку, валютний ринок та його регулювання займає вагоме місце в макроекономічній політиці держави, оскільки сприяє сталому розвитку країни та значною мірою впливає на стан окремих секторів, галузей і суб’єктів господарювання. Структурні зміни в економіці країни та її зовнішньому середовищі, в свою чергу, впливають на розвиток та організацію валютно-фінансових відносин і деякою мірою коригують валютну політику держави.

Аналіз кон’юнктури валютного ринку України доцільно розпочати з характеристики поточних тенденцій, що склалися на валютному ринку. Отож, станом на 31.03.2014 р. офіційний курс гривні до долара США знизився на 0,97 грн. (9,7%) і становив 1 095,4600 грн. за 100 доларів США; євро — на 1,44 грн. (10,52%) і становив 1 507,2434 грн. за 100 євро; російського рубля — знизився на 0,30 коп. (10,81%) і становив 3,0696 грн. за 10 російських рублів [5].

Обсяг операцій із безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) на кінець березня 2014 року становив 33 362,8 млн. доларів США, при цьому в абсолютному виразі значення даного показника зменшилося на 21 704,2 млн. дол. США порівняно із лютим (55 067,0 млн. дол. США). Це зумовлено, насамперед, нестабільністю політичної ситуації в країні і низкою заходів, що були застосовані НБУ задля стабілізації курсу і врегулювання діяльності комерційних банків на міжбанківському ринку. Зазначимо, що у січні 2014 інтервенції НБУ проявлялися лише через продаж валюти (загальна сума склала 1 742,3 млн. одиниць). Тоді кількість проданих американських доларів практично у 6 разів перевищувала сумарний обсяг операцій із євро. Однак вже в лютому, копи фактично відбувся перехід (з подачі НБУ) до режиму гнучкого плаваючого курсу гривні, коливання почали проявлятися з більш значною силою й обсяги продажу валюти продовжили зростання (1 895,1 млн. одиниць). При цьому середньозважений курс долара США на той час вже складав 8,64 UAN/ USD. Але і це була не межа. Зважаючи на те, що протягом квітня-березня курс на між- банку досягав позначки 11 грн. і більше, обсяг інтервенцій НБУ на міжбанківському валютному ринку України на кінець березня значно зменшився і становив 52,3 млн. доларів США. Помітно, що регулятор здійснював операції лише з купівлі валюти з налаштованістю на збереження наявної величини міжнародних валютних резервів.

Обсяг операцій із готівковою іноземною валютою на валютному ринку України (купівля та продаж іноземних валют за гривні в доларовому еквіваленті) у березні 2014 р. зменшився на 885,6 млн. дол. США порівняно із попереднім місяцем (2462,0 млн. дол.) і становив 1 576,4 млн. доларів США, у тому числі: обсяг валюти, купленої банками в населення, — 609,4 млн. доларів США; обсяг валюти, проданої населенню, — 967,0 млн. доларів США [5].

Примітно, що за цей період банківські вклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) знизилися на 1 317,1 млн. доларів США і станом на 01.04.2014 р. становили 19 539,5 млн. доларів США (20 856,6 млн. доларів США у лютому) [4]. Заходи, які застосовує НБУ, покликані виправити ситуацію, що склалася, але скорочення величини вкладів, незважаючи на уповільнення темпів зменшення, все ж продовжується. Тому відновлення економіко- політичної стабільності та довіри до банків є основною умовою для покращення стану ресурсної бази діючих українських банківських установ.

Отож стан та сучасні тенденції розвитку валютного ринку в Україні сьогодні визначаються низкою факторів, які істотно впливають на динаміку показників. До них слід віднести: курсові коливання, зокрема співвідношення між офіційним та міжбанківським курсом, обсяг інтервенцій НБУ, зміни попиту та пропозиції валюти, рівень золотовалютних резервів тощо. Не останню роль відіграють дії НБУ на відкритому ринку та стан платіжного балансу країни.

Динаміка валютного курсу безпосередньо позначається на загальній ринковій кон’юнктурі, оскільки на основі значення міжбанківського валютного курсу тепер формується офіційний курс НБУ, від якого залежить багато економічних показників, грошово-кредитна та валютна політика регулятора, формується уявлення про тенденції у банківській системі, а в подальшому — про економічний розвиток країни загалом.

НБУ з квітня 2009 р. започаткував встановлення офіційного курсу гривні до долара США на рівні середньозваженого курсу продавців і покупців на міжбанківському валютному ринку України за попередній робочий день з можливим відхиленням ±2%, але в листопаді 2010 р. дію постанови було відмінено [3].

Офіційний курс гривні до долара США упродовж жовтня-грудня 2013 рр. був стабільним і залишався на рівні кінця липня 2012 року — 7,993 грн./дол. США. Однак вже із січня 2014 року нестабільна політична ситуація в країні та бездіяльність НБУ разом зі спекуляціями комерційних банків спричинили зростання міжбанківського курсу до 8,0-8,5 грн. за дол. (рис. 2). Тоді банки отримали багатомільйонні суми кредитів рефінансування для підтримки своєї ліквідності, оскільки почався масовий відтік депозитів у валюті. Причому окремі державні банки (“Ощадбанк”, “Укрексімбанк”) навіть отримували валюту за пільговими умовами, що на сьогодні повністю скасовано рішеннями НБУ.

Всі попередні дії призвели до неймовірного скорочення резервів і введення значних обмежень з боку регулятора, які негативно позначилися на роботі українських експортерів і виникненням явища “заниження” курсу з боку обмінних пунктів та деяких комерційних банків. Це зумовлено тим, що банки не мають змоги оперативно реагувати на зміни курсу, і тому з’явилася пропозиція дозволити уповноваженим банківським установам виходити на валютний ринок двічі на день з метою поліпшення їх реагування на зміни ціни і проведення операцій із клієнтами.

Станом на 26.03.2014 р. НБУ встановив офіційний курс гривні до долара США — 10,5758; до євро — 14,5829; до російського рубля — близько ЗО коп. за одиницю валюти. Як бачимо, за місяць різниця склала близько 1 грн., що в цілому показує продовження девальвації, оскільки НБУ протягом березня практично не здійснював валютних інтервенцій з метою зберегти наявний рівень золотовалютних резервів. Однак заходи НБУ поки не дали відчутних результатів. Так, станом на 08.04.2014 р. офіційні курси мали такий вигляд: UAN/USD — 11,72816; UAN/ EUR — 16,09456 ;UAN/ RUB — 0,33067 [4]. Отож бачимо, що негайне покращення ситуації в сьогоднішніх умовах навряд чи можливе.

Звичайно найбільше занепокоєння викликає зростання курсу американського долара, оскільки близько 80% угод, що здійснюються на ринку, обслуговуються за рахунок використання саме цієї валюти.

Експерти однак стверджують, що стабілізація ситуації можлива лише за умови відновлення довіри до національної валюти й отримання перших траншів МВФ.

На початок 2014 р. динаміка показників валютного ринку України перебувала під впливом таких двох визначальних чинників:

1)       стійкого перевищення надходжень іноземної валюти від нерезидентів над переказами на їх користь — на 2,5 млрд. дол. США, в еквіваленті [3];

2)       з кінця 2013 р. відбувалося поступове незначне зниження попиту на іноземну валюту і на кінець березня 2014 р. його величина склала 967,0 млн. дол. США.

Як бачимо, коливання є дуже нерівно-мірними й говорити про досягнення стабільності на валютному ринку ще передчасно, але все ж залишається надія на те, що поступове впровадження регуляторних заходів таки стабілізує ситуацію на вітчизняному валютному ринку.

Допаризація економіки нашої країни пов’язана із утриманням стабільного курсу гривні за будь-яких умов (рівень доларизації приблизно 40%) [2].

Зрозуміло, що вплив доларизації на українську економіку є досить вагомим, оскільки навіть найбільш ліквідні інструменти внутрішньої державної позики (казначейські зобов’язання) номіновані в доларах, але ми не можемо однозначно стверджувати, що зменшити її вплив неможливо. Комплексне застосування обмежувальних заходів і забезпечення прозорості здійснення валютних операцій якраз спрямоване на боротьбу із надлишковістю іноземної валюти в економічному обороті. Насамперед, важливо правильно обрати методи, які забезпечили б комплексний вплив на ринкову кон’юнктуру і вгамували панічні настрої серед населення.

Останнє справді негативно позначилося на стані валютного ринку, спричинивши посилення його розбалансованості, а також непередбачуваності динаміки ринкового курсу гривні. Водночас динаміка попиту та пропозиції на міжбанківському валютному ринку України на початок 2014 р., як і впродовж усього 2013 р. була нерівномірною.

Розростання масштабів кризових явищ на валютному ринку України почало активно проявлятися вже з грудня 2013 р. Оскільки, незважаючи на активізацію присутності регулятора на ринку, зросли ризики загострення ситуації посилення тенденції зниження попиту на ризикові активи на зовнішніх ринках запозичень на тлі скорочення ОЕЗ та ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку в грудні, зокрема — зростання обсягу рефінансування. У грудні НБУ провів операції з надання кредитів рефінансування комерційних банків, загальний обсяг яких становив 27,6 млрд. грн., у тому числі операції овернайт (16,5 млрд. грн.), кредитів, наданих шляхом проведення тендерів (2,8 млрд. грн.), та операції прямого репо (8 млрд. грн.) [6].

Також НБУ здійснював купівлю на вторинному ринку ОВДП — зростання обсягу ОВДП на балансі НБУ становило 6,1 млрд. грн. [1] Зазначене на тлі невизначеності суб’єктів ринкових відносин щодо подальшого розвитку економіки та девальваційних очікувань несе ризики перетікання вільної ліквідності на валютний ринок.

Крім того, на кінець грудня офіційно встановлений курс гривні до долара США вже був на рівні нижньої межі можливого коридору відхилення від міжбанківського курсу. Враховуючи стан міжнародних резервів (його можна охарактеризувати як критичний) на тлі невизначеності з кредитами Росії та Китаю, девальвація на міжбанку означала для НБУ прийняття рішення: або розширення коридору коливань, або девальвація офіційного курсу гривні до долара США. Як бачимо, результатом цього вибору став перехід до режиму плаваючого валютного курсу.

Отже, характеризуючи тенденції сучасного валютного ринку, варто зазначити, що він розвивається в важких соціально-економічних умовах. Першочерговим завдання НБУ є збалансування попиту та пропозиції на іноземну валюту. Проблеми, що сформувались на вітчизняному валютному
ринку потребують швидкого вирішення, адже заважають нормальному функціонуванню економіки, інтеграції нашого господарства у світове, заважають встановленню тісних зв’язків з іноземними державами.

3.2. Заходи сприяння стабільному розвитку валютного ринку країни

Одним з факторів впливу на ситуацію на валютному ринку України є стан платіжного балансу країни, зокрема уповільнення темпів зростання вітчизняного експорту суттєво впливає на обсяги надходження іноземної валюти на внутрішній ринок. Так, ключовими позиціями експорту, які приносять левову частку надходжень іноземної валюти на ринок, є мінеральні продукти та чорна і кольорова металургія. Однак внаслідок пережитої так званої «другої хвилі” світової фінансової кризи в 2011 р. в багатьох країнах світу постали боргові проблеми, що вже у 2012 р. спричинило виникнення глобальної боргової кризи. Бюджети багатьох країн були переглянуті у їх видатковій частині у бік скорочення, що зумовило зниження сукупного світового попиту. Внаслідок цього передусім потерпають країни, експорт яких є сировинним, або експортна продукція має низький рівень переробки. До таких країн належить й Україна, експорт якої визначають продукти з низькою часткою доданої вартості, а також товари, випуск яких пов’язаний з шкідливим, екологічно небезпечним виробництвом (продукція чорної металургії та основної хімії). З огляду на сповільнення темпів зростання економіки Китаю — основного світового споживача чорних металів — таке зниження є цілком закономірним. І хоча це компенсується гарною кон’юнктурою ринку сільськогосподарських товарів, загалом перспективи українського експорту виглядають не надто оптимістично. Часткове покращення балансу торгівлі у 2013 р. зумовлене не зростанням експорту, а випереджаючими темпами падіння обсягів імпорту, тобто через зниження попиту всередині країни.

Основним негативним фактором, з боку імпорту, як завжди, залишається залежність від російського газу. Додатковою проблемою є той факт, що ціна на нього сформована монопольним чином та може змінюватися залежно від настроїв російської політичної еліти.

Слід зазначити, що в березні 2014 р. дефіцит зведеного платіжного балансу (203 млн. дол. США) значно скоротився порівняно з першими місяцями 2014 року, що було зумовлено відновленням припливу коштів за фінансовим рахунком.

Вітчизняному валютному ринку притаманний широкий спектр операцій, включаючи й арбітражні. Це наближає його до стандартів ЄС та допомагає реалізувати основну стратегічну мету, визначену законодавством, — забезпечення стабільності національної валюти.

Однак, незважаючи на дію адміністративних чинників НБУ, ризики дестабілізації ситуації на валютному ринку все ще залишаються (високий рівень невизначеності щодо розвитку світової економіки та зовнішніх фінансових ринків, погіршення стану платіжного балансу, високий рівень зовнішньої заборгованості України тощо). Додатково ефективному функціонуванню валютного ринку в Україні перешкоджають наявність девальваційних очікувань та невідповідність фактичних і реально діючих підтримуваних систем обмінного курсу. Тому перехід до системи гнучкого валютного курсу є важливою умовою покращення загального стану валютного ринку в Україні, але для повного розуміння цього процесу й отримання результатів, звичайно, потрібен час.

Сучасні процеси, що відбуваються на валютному ринку, і в першу чергу проблеми курсових коливань, відіграють значну роль в економічному житті держави. Валютне регулювання може стимулювати економічний розвиток у країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей і підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі, у свою чергу, впливають на розвиток валютних відносин й відповідним чином вносять коригування у валютну політику, що проводиться в державі. Розбалансованість валютного ринку, негативне сальдо торговельного балансу, високі темпи інфляції свідчать про те, що нині залишається нерозв’язаною проблема проведення ефективної валютної політики і визначення оптимального рівня валютного курсу.

Суттєве скорочення резервів та «вихід» капіталу за кордон примусили Національний банк вжити низку обмежувальних заходів стосовно функціонування міжбанківського валютного ринку. Зокрема, НБУ вводив заборону комерційним банкам, які мають ліміти на відкриття валютних рахунків у закордонних банках і здійснення операцій з ними, користуватися посередництвом інших банків для купівлі іноземної валюти за гривні на внутрішньому ринку.

Для стабілізації курсових коливань гривні (яка є м’якою валютою і не користується попитом за межами країни) в умовах світової економічної кризи НБУ акцентував увагу на використанні прямих інструментів валютно-курсової політики. Йдеться про перегляд лімітів валютної позиції та заборону враховувати в ній резерви; позбавлення резидентів можливості вивозити за кордон валюту, що куплена на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучена у вигляді кредитів тощо. Серед інструментів опосередкованого впливу на кон’юнктуру внутрішнього валютного ринку НБУ акцентував увагу на валютні “інтервенції”. Реалізація цих заходів в умовах найвищої девальвації гривні (початок 2009 р.) дозволила стабілізувати ситуацію на валютному ринку України.

Останні спроби НБУ взяти під контроль купівлю валюти фізичними особами валюти не була ефективною та спричинила дефіцит валюти у обмінниках та стала спонукати людей навпаки більше скуповувати валюту.

Валютне регулювання слід змінити та покращити в наступних напрямках:

1) обмеження можливостей комерційних банків щодо здійснення спекулятивних операцій;

2) обмеження обсягів купівлі іноземної валюти лише потребами проведення поточних операцій із зарубіжними партнерами;

3) створення перешкод для нелегального вивезення іноземної валюти з країни.

На нашу думку  дані заходи можуть дещо знизити та погіршити кредитний та інвестиційний рейтинги України, тому вони повинні вводитись поступово і на певний термін. Коли мова йде про кредитний рейтинг то варто відзначити важливість цього показника для інвесторі – одне з найбільших джерел притоку інвестицій та валютних ресурсів.

До інших заходів, які, на нашу думку, сприятимуть подальшому розвитку валютного ринку України, можна віднести:

1)       зменшення величини державних запозичень, що мінімізуватиме ризики девальвації та зменшуватиме потребу в покритті боргу золотовалютними резервами;

2)       забезпечення прогнозованості та прозорості дій НБУ, покращення комунікації між ним та приватним сектором (ефективна комунікативна політика);

3)       впровадження ефективних заходів щодо зменшення рівня доларизації української економіки через підвищення привабливості гривневих активів і поступове зниження частки операцій із доларом США;

4)       чітке розмежування функцій державних органів щодо регулювання ринку та нагляду за валютними відносинами, створення ефективної і водночас стабільної законодавчої бази;

5)       покращення правил роботи учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур здійснення операцій відповідно до міжнародних стандартів та нормативно-правових актів НБУ, а також оптимізація структури внутрішнього валютного ринку;

6)       забезпечення посилення роботи з моніторингу валютних ризиків, удосконалення механізмів контролю та протидії спекуляціям, застосування процедур для упередження валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов’язаних зі здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті;

7)       розробка нових фінансових інструментів для банківських установ, які могли б стати альтернативою заощадженням і розміщенню коштів в іноземній валюті;

8)       стимулювання банків до проведення реструктуризації валютних кредитів через зміну валюти зобов’язання з іноземної на національну, що зменшуватиме валютні ризики банків та знижуватиме рівень фінансової доларизації.

В цілому результати аналізу стану й прогнозу розвитку валютного ринку України вказують на необхідність проведення до-корінних і всеохоплюючих реформ, запровадження цілого комплексу законодавчих, нормативно-правових і інших заходів з метою вирішення найактуальніших проблем розвитку вітчизняного валютного ринку, активізації процесів інвестування в економіку країни й забезпечення інтеграції в систему світового фінансового ринку. 

Висновки

Таким чином, аналізуючи тенденції на валютному ринку України, варто зазначити, що він розвивається в непростих соціально-економічних умовах. Серед основних проблем, які потребують швидкого вирішення можна виділити наступні:

  • тенденцію до девальвації національної валюти відносно іноземних валют, що призводить до зростання інфляції;
  • необхідність регулювання ситуації на валютному ринку шляхом створення нового законодавства;
  • втрата довіри до національної валюти, що призвело до зростання рівня доларизації.

Ці проблеми створюють дисбаланс на валютному ринку, негативно впливають на економіку, порушують стабільність національної валюти, а саме тому потребують негайного розв’язання. Для того щоб здійснювати ефективне валютне регулювання необхідно прийняти законодавство та здійснювати політику, яка удосконалить структуру внутрішнього та зовнішнього ринків. НБУ як уповноважений орган валютного регулювання та проведення валютної політики має удосконалити механізми контролю, забезпечивши відповідну нормативно-правову базу.

Питання ліквідації чорного та сірого валютних ринків також є одним з ключових. України як асоційований член ЄС має вирішити проблему пов’язану з незаконною діяльністю неофіційних ринків. Вирішення цієї проблеми сприятиме покращенню економічного становища нашої країни, прозорості обмінних операцій, прискорить процеси інтеграції.

Ситуація, що існує на сучасному валютному ринку невтішна, однак поступово економіка стає на етап піднесення, проводяться реформи у різних секторах, тому залишається сподіватись на позитивні зміни, що принесуть ці реформи, у тому числі і для валютного ринку. Необхідність реальних дій та змін, запровадження дієвого законодавства, якісне виконання НБУ та іншими суб’єктами своїх основних функцій призведе до покращення тенденцій, що притаманні валютному ринку та поверне довіру українців до стабільності національної валюти.

НБУ сформував вельми жорстку і ефективну систему заходів валютного регулювання, яка поєднує в собі як економічно-правові так і організаційні важелі. В той же час в моменти загострення проявів кризових явищ та загроз виходу курсу гривні за межі встановлених параметрів Національний банк використовував, в основному, адміністративні заходи.

Високий рівень доларизації економіки України веде до виникнення валютних ризиків у разі різких коливань валютного курсу гривні, що ми спостерігаємо на сучасному етапі розвитку внутрішнього валютного ринку. З метою стабілізації валютного ринку України НБУ має вирішити проблеми щодо прийняття нового валютного законодавства. Національний банк розробляє проект закону «Про іноземну валюту», що визначатиме основні принципи валютного регулювання в країні. Його планується презентувати вже у другому кварталі 2017 року. Вдосконалення законодавчої бази щодо валютного регулювання, встановлення прозорих та раціональних правил гри для національних і міжнародних інвесторів, чітка визначеність на валютному ринку та недопустимість неконтрольованих інтервенцій НБУ сприятимуть виходу національної економіки з кризи.

Враховуючи інфляційні загрози та особливості сучасного валютного регулювання в Україні доцільно запропонувати наступні напрями удосконалення розвитку валютних операцій в комерційних банках:

—         стабілізація регулятивних норм, часта зміна яких знижує ефективність зовнішньоекономічної діяльності та значно ускладнює планування валютно- розрахункових операцій в банках;

—         розробка достатньо еластичної політики курсоутворення, заходів регулювання руху капіталів, режиму функціонування валютного ринку, шляхів поповнення золотовалютних резервів і основні напрями їх використання;

—         потребує вирішення питання щодо репатріації українських капіталів із офшорних зон, обсягом понад 50 млрд. дол., і створення в країні сприятливого інвестиційного клімату для резидентів та іноземних інвесторів;

—         здійснити достатню для потреб розвитку економіки дедоларизацію економіки, що розширить фінансово-економічний простір національної валюти, зміцнить її курсову вартість та забезпечить поповнення золотовалютних резервів країни і зниження ризику їхнього знецінення;

—         розвиток валютних операцій комерційних банків в Україні неможливий без глибокого вивчення теоретичних аспектів кредитно-фінансової діяльності комерційних банків, оволодіння зарубіжним досвідом.

Системний підхід надасть змогу нашій країні розробити оптимальний режим здійснення валютних операцій, зміцнить валютний курс національних грошей та стимулюватиме інноваційно-інвестиційний процес прискорення економічного зростання. 

Список використаної літератури

  1. Аналітична записка щодо ситуації на валютному ринку у I кварталі 2010 року//Міністерство економічного розвитку та торгівлі: [http://www.me.gov.ua]
  2. Аналітичний огляд валютного ринку України за підсумками І півріччя 2015 року [Електронний ресурс] / НРА «Рюрік». — Режим доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/Currency_2_2015_tendency_ ukr.pdf
  3. Береславська О. Інтервенції на валютних ринках як інструмент курсової та грошово-кредитної політики // Вісник Національного банку України. — 2005. — № 10. — С. 36 — 37.
  4. Бодрова Н. Е. Валютний ринок України: стан, проблеми й перспективи / Н. Е. Бодрова // Вісник СумДУ. Серія «102 Економіка». — 2012. — № 1. — С. 102-114.
  5. Веріга Г. В. Валютний ринок України : проблеми і перспективи регулювання : монографія / Г. В. Веріга. — Донецьк : Ноулідж (донецьке відділення), 2013. — 323 с.
  6. Журавка Ф. Валютно-курсова політика НБУ в умовах трансформації економіки: монографія. — Суми: Ділові перспективи; УАСБ НБУ, 2007. — 70 с.
  7. Журавка Ф.О. Методологічні підходи до вивчення поняття «валютний ринок» / Ф.О. Журавка // Вісник науковця — 2009 р.: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (2 квітня 209 р.) — Миколаїв: НУК, 2009. — С. 40—42.
  8. Кабанов В. Г. Сучасний стан валютного ринку України та шляхи стабілізації негативних явищ в умовах кризи / В. Г. Кабанов // Зовнішня торгівля: право та економіка. — 2009. — № 4. — С. 53—58.
  9. Космина О. М. Валютна інтервенція як інструмент валютно-курсової політики [Електронний ресурс] / О. М. Космина, Р. Ю. Шевчук. — Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_EISN_2012/Economics/ 3_109360.doc. htm
  10. Леськів О. Сучасні тенденції розвитку валютного ринку України / О. Леськів, Ю. Галіцейська // Світ фінансів. — 2014. — Вип. 2. — С. 78-88
  11. Майна Н. Економічні підсумки десятиліття/Н. Майна// Про гроші від 31 грудня 2010 року: [http:// news.finance.ua/ua].
  12. Макроекономічний та монетарний огляд (жовтень 2015 рік) [Електронний ресурс] / НБУ України. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=23319380
  13. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік: [http://www.bank.gov.ua].
  14. Основні засади грошово-кредитної політики на 2017 р. [Електронний ресурс]: Рада Національного банку України. – Режим доступу : https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=41258582
  15. Основні тенденції валютного ринку України 2016 р. [Електронний ресурс]: Рада Національного банку України. – Режим доступу : https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=7693080
  16. Павлова О. Сучасний стан валютного ринку України та проблеми його функціонування // Ефективна економіка — — №10 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www. economy, nayka. com. ua/?op=1 &z=2046
  17. Рибаченко К. В. Моделювання стану валютного ринку України [Електронний ресурс] / К. В. Рибаченко. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
  18. Статистичні матеріали Національного банку України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http// bank.gov.ua
  19. Стратегія валютних інтервенцій Національного банку України на 2016–2020 рр. [Електронний ресурс]: Рада Національного банку України. – Режим доступу :<https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=38098167
  20. Сусіденко Ю. В. Міжнародний валютний фонд і його співробітництво з Україною / Ю. В. Сусіденко / / Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. — К.: ГО «Київський економічний науковий центр», 2014. — Ч. 4. — С. 44-46.
  21. Сусіденко Ю. В. Неторговельні операції комерційних банків в іноземній валюті / Ю. В. Сусіденко, А. В. Кирилович / / Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. — Д: Дробязко. — 2013. — С. 212-215.
  22. Сусіденко Ю. Яремко А. Бібліографічний опис для цитування: Сусіденко Ю. В. Основні тенденції розвитку валютного ринку України / Ю. В. Сусіденко, А. О. Яремко // Молодий вчений. — 2015. — № 12(2). — С. 165-168