Вступ

Екологічний (зелений), сільський туризм — це вид туризму, суть якого полягає в активному проведенні людиною часу в природному середовищі не тільки з використанням її рекреаційного, пізнавального чи іншого потенціалу, але і з ціллю досягнення психологічного комфорту, збереження у свідомості позитивних настроїв, чого іноді так складно досягти і втримати в реальному житті.

Актуальність розвитку даного виду туризму для України і конкретно Сумської області полягає в основній його ідеї — турботі про навколишнє природне середовище, яке використовують у туристичних цілях, з одночасним соціально-економічним розвитком територій.

Деякі аспекти та проблеми екотуризму висвітлені у працях відомих учених у галузях туризмознавства, економіки й географії, зокрема: Ю. Алексєєва, М. Кекушева В.П, Сергеева В.П., Степаницького В.Б та інших дослідників.

Законодавство України в галузі зеленого туризму представлено Конституцією України, Законом України «Про туризм», міжнародними актами у сфері природокористування і туризму, ратифікованими Верховною Радою України, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до них. Розвиток екологічного туризму визначено як один з пріоритетів державної політики у сфері туризму (ст.6 ЗУ «Про туризм»).

Мета даної роботи полягає в дослідженні діяльності держави у сфері зеленого туризму в Сумській області, визначенні стану проведення декларованих державою заходів щодо розвитку екотуризму, та на основі проведеного аналізу висунути рекомендації щодо здійснення реальних кроків у побудові високоефективної системи зеленого туризму в контексті сталого розвитку та орієнтації на збереження всіх наявних ресурсів.

Об’єктом дослідження виступає процес управління галуззю екологічного туризму на Сумщині. Предмет дослідження — суспільно-економічні відносини в процесі управління галуззю екологічного туризму. Стратегія розвитку Сумської області на період до 2015 року «Нова Сумщина — 2015» передбачає, що одним з перспективних напрямків для залучення малого бізнесу є туристичний, зокрема є перспективи розвитку сільського туризму.

1. Діяльність структурних органів

Управління культури і туризму, національностей та релігій Сумської обласної державної адміністрації (далі – управління) є структурним підрозділом Сумської обласної державної адміністрації, що утворюється та підпорядковане голові Сумської обласної державної адміністрації, підзвітне та підконтрольне Міністерству культури України.

Основними завданнями управління є:

1) реалізація державної політики у сферах культури, мистецтв, туризму, охорони культурної спадщини, державної мовної політики, кінематографії, міжнаціональних відносин, релігій та захисту прав національних меншин;

2) забезпечення:

• вільного розвитку культурно-мистецьких процесів;
• доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина;
• участі у формуванні та реалізації державної політики в галузі спеціальної освіти у сфері культури і мистецтв;

3) сприяння:

• відродженню та розвитку традицій і культури української нації, етнічної, культурної самобутності корінного народу і національних меншин;
• захисту прав професійних творчих працівників та їх спілок, соціальному захисту працівників підприємств, установ та організацій у сферах культури, мистецтв, туризму і курортів, охорони культурної спадщини;
• загальнонаціональній культурній консолідації суспільства, формуванню цілісного культурно-інформаційного простору, захисту та просуванню високоякісного різноманітного культурного продукту.

2. Характеристика туристичного потенціалу

Важливою складовою туристичного потенціалу Сумщини є історико- культурна спадщина, вона нараховує майже 1,5 тис. пам’яток історії, 780 пам’яток археології, 80 пам’ятників монументального мистецтва та 373 пам’ятки архітектури, збереглись чудові садово-паркові архітектурні ансамблі, монастирські ансамблі.

2.1. Туристичні ресурси

Туристична сфера  області має реальні перспективи розвитку також завдяки унікальним природним об’єктам. У природно-заповідному фонді області 247 об’єктів, зокрема, відділення Українського степового природного заповідника „Михайлівська цілина” (Лебединський район), у якому зустрічається 525 видів рослин; парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва „Тростянецький” у Тростянецькому районі, де збереглися найстаріші на Лівобережжі насадження дібровного типу з віковими ясенами, кленами, липами, дубами; загадкова яблуня-колонія у Кролевці; лісовий заказник „Урочище „Великий Бір” у Шосткинському районі – своєрідний музей сосен, заснований відомим лісознавцем, професором В.Д.Огієвським, „Деснянсько — Старогутський” національний природний парк (Середино-Будський район), де зростає 19 видів рослин, що занесені до Червоної Книги України та 30 видів рослин, що охороняються на території Сумської області.

2.2. Екскурсійні об’єкти

Багата історико-культурна спадщина Сумщини [7]; не перелічити всіх історико-архітектурних та культових споруд, які прикрашають сільські ландшафти. Викликає інтерес Благовіщенська церква 1744 — 1750 рр.(Тростянець) та старовинний парк, що колись прилягав до панської садиби, а нині з’єднався з чудовим куточком природи — урочищем Нескучне. Від Ромен минулих років збереглись численні архітектурні ансамблі — Святодухівський собор, Вознесенська церква. Охтирський край прикрашають Покровський собор (1753-1763 рр.), Ввіденська церква (1774-1784 рр.), дзвіниця Троїцького монастиря (ХУІІ-ХІХ ст.), споруди жіночої та чоловічої гімназій (поч. ХХ ст.).

До наших днів збереглись залишки північного валу (ХІІ-ХІІІ ст.), що колись захищав давній Путивль. Про багату історію міста розповідають і численні архітектурні пам’ятники: Молчанський монастир (ХІУ-ХІХ ст.), Спасо-Преображенський собор (ХУІІІ ст.), церков Миколи Козацького (поч. ХУІІІ ст.), споруджена на кошти козаків.

Про багату історію Глухова розповідають архітектурні пам’ятники, занесені до державного реєстру національного культурного надбання України: Миколаївська церква (ХУІІ ст.), Трьоханастасіївська церква (1896), Спасо-Преображенська церква та Київська брама міської фортеці. В 1994р. в Глухові створено Державний історіко-культурний заповідник.

Надзвичайно красивими є ліси, парки Сумщини. У селі Воздвиженське (Ямпільський район) парк, заснований наприкинці ХІХ ст., з 1972 р. оголошено пам’ятником садово-паркового мистецтва. “Урочище Великий Бор” (с. Собич Шосткінського району) оголошено заказником і включено до природнозаповідного фонду України. На околицях Ромен розташувались дві пам’ятки садово-паркового мистецтва, що включені до природно-заповідних фондів — “Пивний ліс” та “Огнівщина”, які було створено наприкінці минулого століття.

Казковий світ лісу та лебединих озер Тростянецького району був джерелом натхнення багатьох російських митців. Поблизу с.

Катеринівка (Лебединський район) знаходиться один з найбільших заповідників України “Михайлівська цілина”. Прекрасний архитектурно-парковий ансамбль, заснований в другій половині ХІХ ст. знаходиться поблизу с. Кияниця Сумського району.[6]

Сьогодні на Сумщині діють 26 дитячих оздоровчих таборів, 5 баз відпочинку, 6 санаторіїв-профілакторіїв, 2 санаторії (обласний дитячий багатопрофільний санаторій „Лебедин”, санаторій „Токарі”), СПА — курорт  «Буймерівка».

2.3. Види СЗТ та центри їх розвитку

Область має перспективи для розвитку активного туризму: сплави на байдарках, велопоходи, кінні походи, авто, мотопоходи тощо.

Проте, маючи вигідне географічне розташування, багаті природно-туристичні ресурси, володіючи унікальною історико-культурною спадщиною Сумщина досі ще не є повноцінним учасником на державній туристичній арені. Найбільш стримуючим фактором, що негативно впливає на збільшення потоку туристів в область, є недостатній розвиток туристичної інфраструктури, уключаючи питання реконструкції та будівництва закладів розміщення туристів, ремонту автошляхів, облаштування місць короткочасного відпочинку туристів, незначна кількість сучасних закладів комплексного обслуговування туристів: готелів, мотелів, кемпінгів тощо.

Сфера готельних послуг області представлена 25 підприємствами, сертифікованими  на відповідність державним стандартам, із яких отримали категорію 4* —  готель «Шафран» (місто Суми); 3* — готельний комплекс «Хімік» (місто Суми), готель ТОВ «Культурно-діловий центр «Воскресенський» (місто Суми), ТОВ «Фрунзе-Ювілейна» (місто Суми), Спортивно-готельний комплекс «Нафтовик» (місто Охтирка);  2* — готель «Флоріана»  (місто Ромни), готель «Орхідея» ТОВ «Оазіс-центр»; 1* — готельний комплекс «Хімік» ВАТ «Сумихімпром» (місто Суми), готель «Україна» (село Зелений гай, Сумський район). Усі інші не можуть задовольнити сучасні вимоги туристів.

Потребують ремонту дороги  по основних туристичних маршрутах, є необхідність забезпечення автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою.

Низький рівень маркетингових досліджень, незадовільне рекламне забезпечення туристичного потенціалу області на внутрішньому і особливо зовнішньому ринках. Недостатня забезпеченість туристичної галузі  висококваліфікованими спеціалістами. Регіон відчуває потребу в залученні інвестицій на реконструкцію матеріально-технічної бази оздоровлення,  реставрацію пам’яток архітектури та історії.

В області порушено баланс виїзної та в’їзної кількості туристів. Незадовільний рівень обслуговування в туристичних організаціях. Відсутня система підготовки і використання кадрів.

Розвиток сфери туризму Сумщини впродовж 2011-2014 років характеризувався позитивною динамікою, але починаючи з першого півріччя 2009 року основні показники діяльності почали знижуватись, що пояснюється складною економічною ситуацією. Тому, незважаючи на значний ресурсний потенціал, туризм не став провідною галуззю економіки регіону.

Першу зелену туристичну садибу на Сумщині — «Північний ліс» у селі Жолдаки Конотопського району офіційно зареєстровано два роки тому.

Торік додалося ще чотири. Нині на обліку в обласному відділенні Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму дев’ять обійсть.

Динаміка розвитку туристичної галузі області показана у таблиці 1.

Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2014 рік
Туристів обслуговано, тис. осіб	20 627	24 035	23 254	21 914
Екскурсантів, тис.осіб	18 262	22 273	23 148	17 640
Відвідувачів музейних установ, тис.осіб	173 800	222 200	200 200	197 800
Обсяг наданих туристичних послуг, млн.гривень	17 917 211	24 783 661	22 874 853	24 104 961
Платежі до бюджету, тис.гривень	478 100	605 815	539 975	533 673
Кількість організацій, одиниць	59	97	112	123

 

Таким чином, ми бачимо, що селянину Сумщини є що запропонувати агротуристу не тільки з міст України, а і іноземному туристу. Не слід забувати що Сумщина — прикордонна область, яка знаходиться в зоні інтенсивних транскордонних економічних зв’язків. Через Сумську область проходять автомагістралі до Росії, Білорусії, до Києва. У лютому 2004 р. було створено єврорегіон “Ярославна” [4], в рамках якого вирішуються спільні трансграничні проблеми, таки як: розвиток інфраструктури, прикордонної торгівлі, спільне використання сільськогосподарської техникі та т.ін. Усі вишезгадані фактори сприяють розвитку ділових та туристичних подорожей. Тому для багатьох сел, що розташовані неподалік магістралей, перспективним є розвиток автотуристичних кемпінгів, прив’язаних до сільської місцевості, де туристи зможуть отримувати не тільки тимчасове проживання (ночівлю), а і екологічно чисті продукти домашнього приготування.

З цього виходить, що в Сумській області існують усі передумови розвитку відпочинку в селі, який можна розглядати як особливу форму підсобної господарської діяльності у сільському середовищі з використанням природного та культурного потенціалу регіону. Справа розвитку сільського відпочинку має реальну державну перспективу і сприяє поліпшенню соціально-економічної ситуації сільської місцевості. Розвиток зеленого туризму спонукає до покращення благоустрою сільських садиб, вулиць, а також стимулює розвиток соціальної інфраструктури. Звичайно, на перших порах приймання і обслуговування відпочиваючих відбувається на базі існуючого житлового фонду. Але з надходженням коштів від цієї діяльності ті, хто нею займається, починають робити вкладення у поліпшення комунального облаштування житла, вулиць. При цьому зацікавлені селяни більше переймаються проблемами збереження сільських ландшафтів та чистоти довкілля.

2.4. Перспективи розвитку нетрадиційних видів СЗТ

Зелений туризм є одним із напрямків Програми розвитку туристичної галузі Сумщини. Це поняття з’явилося не так давно — лише 15 років тому, але за цей час набуло значного поширення. Перша садиба в рамках розвитку зеленого туризму на Сумщині з’явилася в Лебединському районі. Вона функціонувала як хата-музей, приваблюючи відвідувачів не тільки тим, що була розташована в чудовому куточку мальовничої природи, а й самобутнім національним колоритом.

Поступово подібні садиби почали з’являтися і в інших районах Сумської області, а зелений туризм став завойовувати все більше прихильників. На сьогоднішній день на Сумщині за програмою розвитку зеленого туризму в сільській місцевості вже функціонує більше 10 садиб. Кожній із них властива неповторність, кожна має свої особливості, а кожен господар намагається привнести у свою справу якусь родзинку, яка завоює серця відвідувачів. Власники садиб пропонують відпочиваючим відчути неповторну національну атмосферу завдяки справжній українській кухні, одягу, особливостям побуту та народних ремесел. Серед розваг, які пропонують туристам господарі садиб, кінні прогулянки, рибалка, екскурсії до історичних місць і пам’яток архітектури, оздоровчі процедури, катання на човнах, справжня лазня. Відпочивати у таких садибах цікаво будь-якої пори року, оскільки кожен час має свої особливості, які знаходять відображення в сільському відпочинку. Деякі садиби пропонують оригінальні програми до календарних свят, таких як Івана Купала, Масляна або Різдво. Тоді відпочинок за програмою зеленого туризму перетворюється на справжнє дійство.

З метою допомоги сільським та селищним головам, а також господарям садиб у розвитку зеленого туризму Сумське обласне відділення спілки сприяння розвитку зеленого туризму в Україні проводить різноманітні семінари та тренінги, надає юридичну допомогу. Останнім часом організація займається відродженням народних ремесел.

3. SWOT-аналіз розвитку СЗТ

Для розвитку сільського туризму на Сумщині присутні всі умови. Долучити до розвитку сільського зеленого туризму можна мешканців тих регіонів, де сьогодні є чудові природні умови. Залучати до розвитку цього виду туризму можна і у тих місцях, де проходять великі мистецькі свята, адже у ці села приїздять сотні громадян, які б скористалися послугами сільських господарів. Є перспективи для прийому зелених туристів у тих селах, де є озера чи ліси, сюди з задоволенням поїдуть мисливці та рибалки.

Потенціал збільшення потоку туристів у Сумську область, також пов’язаний з ознайомленням туристів з більш, ніж 2600 історичними пам’ятками різних епох.

Основні фактори, що стримують розвиток зеленого туризму в Сумській області визначені програмою регіонального розвитку «Нова Сумщина — 2015». Зокрема потрібно поетапно:

—         збільшувати кількість туроператорів, що мають право створювати туристичний продукт Сумщини, за рахунок зменшення вартості ліцензії оператора, шляхом виділення відповідних бюджетних дотацій, здійснюваного органами державної влади в області ;

—         створювати і виконувати державою програми пошуку, навчання і підготовки необхідного персоналу для обслуговування туристів, а саме здійснення профорієнтаційних заходів для добору готельних службовців, туристичних агентів, екскурсоводів, водіїв та іншого обслуговуючого персоналу, що володів би іноземними мовами.

—         розвивати інформаційно-технічну інфраструктуру з метою забезпечення участі кожного туристичного закладу в електронної системі бронювання номерів, місць. Потрібна розробка туристичного паспорту області, спеціалізованого Інтернет-порталу цих послуг.

—         здійснювати державою заходи щодо установлення корисних галузевих зв’язків навчальних закладів з бізнесом.

Таким чином можна стверджувати, що передумови для розвитку зеленого туризму в регіоні наявні, концептуально затверджені в програмі регіонального розвитку і справа лише за конкретними проектами та ініціативами підприємців регіону.

4. Розробка туристичного маршруту (картосхема маршруту, назва, мета, сільські пункти, протяжність, категорія відпочиваючих)

Туристичні маршрути патріотичної тематики Сумщини

Туристичний маршрут «Золоте намисто Сумщини».

За маршрутом:

• день: м. Суми — м. Білопілля: історична частина міста, городище літописного міста Вир, музей О.Олеся — с. Нова Слобода Путивльського району: “Меморіал скорботи”, Софроніївський монастир — м. Путивль: історична частина міста, Державний історико-культурний заповідник у м. Путивль, Мовчанський монастир, Музей партизанської слави, Музей зброї та військової техніки у Спадщанському лісі — м. Глухів.

Загальна відстань — 190 км.

• день: м. Глухів: історична частина міста, Національний заповідник «Глухів», Глухівський міських краєзнавчий музей, Глинська пустинь — м. Суми: історична частина міста, Сумський обласний краєзнавчий музей, Сумський обласний художній музей ім. Н.Онацького, Меморіальний будинок-музей А.П. Чехова в м. Суми.

Загальна відстань — 150 км.

3 день: м. Суми — м. Недригайлів: городище літописного міста В’яхань — с. Засулля Недригайлівського району: урочище Стайкин Верх — с. Хоружівка Недригайлівського району: поселення Черняхівської культури Ш-У ст.н.е., церква Андрія Первозванного, будинок поета О. Ющенка — с. Пустовійтівка Роменського району: Троїцька церква, пам’ятник П. Калнишевському, музей П. Калнишевського — м. Ромни.

Загальна відстань — 132 км.

4  день: м. Ромни: історична частина міста, Державний історико-культурний заповідник «Посулля» — м. Суми.

Загальна відстань — 105 км.

Туристичний маршрут «Слобожанські мандрівки».

За маршрутом:

• день: м. Суми: історична частина міста, Сумський обласний краєзнавчий музей, Сумський обласний художній музей ім. Н.Онацького — с. Низи Сумського району: садиба Кондратьєва — с. Боромля Тростянецького району: музей історії села — м. Тростянець: історична частина міста, Тростянецький районний краєзнавчий музей, картинна галерея, «Круглий двір», пам’ятник П.І. Чайковському, пам’ятка природи Тростянецький парк — м. Охтирка: історична частина міста, Охтирський міський краєзнавчий музей, Покровський собор, Свято-Троїцький монастир — с. Буймерівка Охтирського району — с. Пархомівка Краснокутського району Харківської області: Пархомівський історико-художній музей — м. Харків. Загальна відстань — 256 км.
• день: м. Харків: Харківський історичний музей, Харківський художній музей, Харківський літературний музей, Музей народного мистецтва Слобожанщини — село Шарівка Богодухівського району Харківської області: маєток Кеніга Л.Є. та Шарівський парк — село Володимирівка Краснокутського району Харківської області: маєток П І. Харитоненка «Наталіївка» та «Наталіївський» парк — м. Суми.

Загальна відстань — 223 км.

Туристичний маршрут «Козацькими стежинами».

За маршрутом:

• день: м. Суми: історична частина міста, Сумський обласний краєзнавчий музей, Сумський обласний художній музей ім. Н. Онацького, Воскресенська церква — м. Конотоп:                                  Конотопський    міський краєзнавчий музей ім. О.М.Лазаревського — с. Шаповалівка Конотопського району: поле битви між військами Івана Виговського та Московським військом, пам’ятник І. Виговському, Музей Конотопської битви — м. Ромни.

Загальна відстань — 205 км.

• день: м. Ромни: державний історико-культурний заповідник «Посулля» — с. Пустовійтівка Роменського району: пам’ятник П. Калнишевському, місце де стояла хата П. Калнишевського, Троїцька церква, музей П. Калнишевського, — м. Лебедин: історична частина міста, “могила Гетьманців”, Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Реднєва, Лебединський районний краєзнавчий музей — м. Охтирка: історична частина міста, Охтирський міських краєзнавчий музей, Покровський собор, Свято- Троїцький монастир — м. Суми.

Загальна відстань — 240 км.

Висновок

Таким чином, ми бачимо, що Сумська область має достатньо передумов для розвитку сільського зеленого туризму. Звичайно, цей вид підприємницької діяльності не вирішить усіх соціальних проблем на селі, але дасть можливість одержувати додаткові доходи при незначних вкладеннях коштів самих селян, а завдяки підтримці органів місцевого самоврядування і держави можлива поступова ліквідація негативних явищ як у сільському господарстві, так і в інших сферах господарської діяльності на селі, а також поліпшення соціально-економічного стану місцевого населення.

На Сумщині 780 пам’яток археології, майже 1500 — історії і сакрального мистецтва. Діють три монастирі — Сафронієвський у Путивльському районі та Глинська пустинь у Глухівському — чоловічі, Мовчанський у Путивлі — жіночий.

З трьох історико-культурних заповідників — один має статус національного. Виявлено понад 80 давньоруських літописних городищ. Окремі з них стали містами — Путивль, Глухів, Ромни, від деяких залишилися тільки згадки і назви — Вир, В’яхань, Воргол, Попаш, Липовець, Зартий…

Природно-заповідний фонд налічує 223 об’єкти. Це — зоологічні заказники, заповідні урочища, парки, ландшафтні пам’ятки. Територією області протікають понад 300 річок, зокрема Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. Є 33 великих озера та майже 1770 ставків і водоймищ. Третина площі вкрита лісами.

Список джерел

1. Головацька В.В. Сільський зелений туризм: сутність, функції, основи організації. //Економіка АПК. — 2006. — 10. с. 148-155.
2. Конспект лекцій з дисципліни «Туристичні ресурси України»: Розвиток рекреаційно-туристичної сфери в регіонах України. Частина 3( Вінницька, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська обл.) для студентів спеціальності «Туризм»/ Укладач: викладач кафедри туризму Безуглий І.В.- Чернігів:ЧДІЕУ, 2006.
3. Корнус А.О., Шевченко Г.Є. Туристичні ресурси Сумської області та організація туристичної роботи //Пед. Сумщина.- 1999.- №2.-с. 34-38.
4. Кудла Н.Е. Роль органів місцевого самоврядування у розвитку агротуристичного руху //Економіка АПК. — 2006. —  №2. — с.30-34.
5. Кудла Н.Е. Сільський туризм — складова частина багатофункціонального розвитку сільських територій. //Земельне право України. — 2006. — №8. — с.36-38.
6. Мазур А. Туризм на Сумщине переживает не лучшие времена // Панорама.- 2006 .- 2-9 августа.- с.13.
7. Панічев Р. Мальовнича Україна запрошує. //Агросектор. — 2005. — №4. — с.32-34.
8. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — 271 с.
9. Сумщина. Поступ у третє тисячоліття: Інформаційно – аналітичний довідник / /Сумська облдержадміністрація.- Суми: РВО «АС- Медіа», 2004.- 144с.: іл.
10. Сурков В. На Сумщині появляється «зелений туризм» // Данкор.- 2005 .- 28 травня .-с.7.

Додатки

Додаток 1. Перелік туристичних центрів Сумської області

Назва туристичного інформаційного центру	Дата створення	Керівник	Адреса
Обласний туристичний інформаційний центр	25.05.2007	Терентьєв Владислав Сергійович, тел. 22-16-59	Обласний краєзнавчий музей м. Суми, вул. Кірова,2
Глухівський міський туристичний інформаційний центр	01.06.2007	Зайцева Надія Олексіївна, тел.2-27-94	Міський краєзнавчий музей м. Глухів, вул. Києво-Московська, 47
Глухівський районний туристичний інформаційний центр	01.06.2007	Привалова Тамара Миколаївна,   тел.2-40-23	Центральна Районна бібліотека м. Глухів, вул. Києво-Московська, 43
Лебединський міський туристичний інформаційний центр	01.06.2007	Кравченко Володимир Іванович, тел.2-18-81	Міський художній музей м. Лебедин, площа Волі, 17
Лебединський районний туристичний інформаційний центр	01.06.2007	тел.2-05-40	Районний краєзнавчий музей м. Лебедин, вул. Леніна, 37
Конотопський міський туристичний інформаційний центр	17.07.2007	Євтушенко Олександр Валерійович,               тел.2-31-27	Міський краєзнавчий музей м. Конотоп, вул. Садова, 2
Конотопський районний туристичний інформаційний центр	15.07.2007	Меглей Ольга Михайлівна,       тел.2-25-90	Центральна районна бібліотека м. Конотоп, проспект Миру,19
Охтирський міський туристичний інформаційний центр	28.06.2007	Калюжна Наталія Геннадіївна, тел.2-46-33	Міський краєзнавчий музей м. Охтирка, вул. Жовтнева, 10
Охтирський районний туристичний інформаційний центр	06.06.2007	Бардін Олександр Олексійович, тел.2-25-17	Районний будинок культури м. Охтирка, вул. Жовтнева, 9
Роменський міський  туристичний інформаційний центр	11.06.2007	Панченко Володимир Васильович, тел. 2-16-80	Міський краєзнавчий музей м. Ромни, вул. Рози Люксембург, 10
Роменський районний туристичний інформаційний центр	15.06.2007	Рибачок Наталія Едуардівна,    тел.3-24-77	Центральна районна бібліотека м. Ромни вул. Урицького, 51
Шосткинський районний туристичний інформаційний центр	15.06.2007	Одноліток Наталія Миколаївна, тел. 76-2-94	Центральна районна бібліотека Шосткинський район, смт. Вороніж, вул. Садова, 57
Білопільський  районний туристичний інформаційний центр	05.06.2007	Маценко Галина Василівна, тел. 9-19-53	Центральна районна бібліотека м. Білопілля,    вул. К. Лібкнехта, 39
Липоводолинський районний туристичний інформаційний центр	01.06.2007	Лисенко Світлана Анатоліївна, тел. 5-19-32	Центральна районна бібліотека м.Липова Долина, вул. Миру, 2
Великописарівський туристичний інформаційний центр	07.07.2007	Грабар Зінаїда Іванівна, тел. 5-12-01	Центральна районна бібліотека смт Велика Писарівка, вул. Борців Революції,2
Краснопільський туристичний інформаційний центр	24.08.2007	Терещенко Володимир Іванович, тел. 5-10-90	Районний будинок культури смт Краснопілля, вул. Вокзальна,14
Кролевецький туристичний інформаційний центр	01.06.2007	Карась Анатолій Васильович,     тел. 9-50-47	Районний краєзнавчий музей м. Кролевець, вул.Свердлова,33
Недригайлівський туристичний інформаційний центр	07.07.2007	тел.5-28-91	Районний краєзнавчий музей смт  Недригайлів, вул. Комінтерна, 7
Путивльський туристичний інформаційний центр	31.07.2007	Тупик Сергій Володимирович,               тел. 5-12-66	Історико-культурний заповідник м. Путивль, вул. Радянська, 70
Середино- Будський туристичний інформаційний центр	11.06.2007	Пастушенко Людмила Сергіївна , тел. 9-50-62	Центральна районна бібліотека м. Середина-Буда, вул. Комуністична,30
Тростянецький туристичний інформаційний центр	17.08.2007	Мельник Микола Степанович,  тел.5-11-49	Районний краєзнавчий музей м.Тростянець, вул.Миру,7
Ямпільський туристичний інформаційний центр	17.06.2007	Погребнова Лариса Сергіївна,   тел.2-14-56	Центральна районна бібліотека смт Ямпіль, вул.50 років Жовтня,6