1. Професійна культура.

2. Політична культура юриста.

3. Правова культура юриста.

4. Етична і естетична культури.

5. Висновок (правова культура — основа формування професії юриста).

1. Професія юриста має мати дуже багату професійну культуру. Адже юрист — це фізична особа, яка має професійні правові знання у галузі юридичних наук, законодавства й практики його застосування. Визначимо, що таке культура, що ми розуміємо під цим словом?

Культура, як історичне явище, означає сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених і створюємих людством, сукупність всіх видів перетвоювальної діяльності для виробництва цих цінностей. Вона (культура) розвивається в залежності від зміни соціально-економічних формацій та характеризується як ступенем оволодіння людством силами природи, так і ступенем розвитку людства в цілому і окремо для кожної людини. Але культура має і деяку самостійність по відношенню до зміни своєї матеріальної основи. Ця самостійність проявляється у спадкоємності культури, а також у взаємодії культур різних народів, різних націй.

Термін "культура" означає не тільки сукупність людських досягнень у підкоренні природи в техніці, науці, освіті, моралі і т.д., але й в оволодінні будь-якою галуззю знань і діяльності. У цьому розумінні культури також може вживатись термін "культурність". У термінах "культура праці", "культура управління", "культура судового процесу", "професійна культура" і ін. Сучасна наукова література відображає своє розуміння цього терміну.

Професійна культура юриста складається з політичної, правової, етичної і естетичної культур.

2. Політична культура займає важливе місце в професійній культурі юриста, тому що його діяльність існує у сфері важливих політичних явищ, таких як держава і право (адже держава і право не існують без політики, як не існує політики без держави і права). Що таке політична культура? Політична культура — це система знань про політику, вміння реалізувати ці знання, а також реальне втілення цих знань і вмінь в життя. Що саме повинен знати юрист про політику? Юрист — спеціаліст має знати:

1) Життєво-важливі інтереси існуючих політичних суб’єктів.

2) Які існують політичні ідеї, спрямовані на реалізацію цих інтересів.

3) Зміст і призначення політики в сучасний момент.

4) Які можуть бути ідеї для реалізації цих ідей.

5) Характер відносин між об’єктами політики.

Навички в реалізації цих знань проявляються в:

а) розумінні закономірностей виникнення конкретних політичних явищ;

б) розумінні суті і призначення цих явищ;

в) умінні прогнозувати політичні явища.

Як перевірити політичні знання і вміння юриста-спеціаліста? Реальне втілення цих знань і вмінь проявляються в тому, що юрист будує свою діяльність, враховуючи слідуючі дані:

· держава, право, як і інші політичні інститути, існують для того, щоб забезпечити нормальне життя індивіда;

· загальнолюдські цінності та індивідуальні мають пріорітет перед груповими;

· виконання юристом громадського обов’язку повинно бути важливішим наж його особисті (індивідуальні) інтереси;

· ідеологічні погляди юриста не повинні впливати на його професійний обов’язок;

· вірність ідеї демократичної і правової держави.

3. Що таке правова культура? Правова культура — це складне явище, частина державного багатства суспільства, створеного багатьма поколіннями людей. Це система правових цінностей, у яку перш за все входять правові норми і законодавство у цілому з правосвідомістю людей та інших найбільших правових утворень. Матеріальною основою правової культури є система конкретних правових документів, коріння якої сягає глибокої давнини. Так вважає О.Р.Михайленко і це правильно. Але правова культура юриста — це міцні знання юридичної теорії, діючого законодавства, наявність вміння і навичок його реалізувати, а також повага і дотримання цого законодавства.

Володіючи правовою культурою, юрист повинен мати слідуючі риси:

1. Юрист відрізняється глибокими і міцними знаннями юридичної теорії:

а) знання основних юридичних понять, категорій, термінів;

б) знання основних закономірностей функціонування державно-правових явищ;

2. Юрист повинен добре знати діюче законодавство:

а) повинен досконало орієнтуватись в змісті основних законів;

б) повинен глибоко знати юридичні норми, які повсякчас реалізує у своїй професійній діяльності;

3. Вміння і навички реалізації законодавств — це:

а) вміння тлумачити законодавства, тобто розуміти зміст цих законодавств, вміння роз’яснити зацікавленим особам;

б) вміння застосовувати юридичні норми в конкретних життєвих ситуаціях;

4. Правова культура юриста передбачає повагу і дотримання діючого законодавства.

Складовою частиною правової культури є правосвідомість юриста.

Правосвідомість — знання права, а також психічне почуття, емоції про діюче чи бажане право. Тому в правосвідомості виділяють ідеологічний (знання права) і психологічний елемент (почуття; емоції про право).

4. Етична культура юриста — знання юристом його моральних прав і обов’язків та використання їх у професійній діяльності.

Мораль — одна із форм суспільної свідомості людей, соціальний інститут, що виконує функцію регулювання поведінки людей на кожному етапі розвитку людства у всіх сферах їх суспільного життя. Мораль є критерієм оцінки поведінки людей для визначення її точки зору того, що є добро або зло.

Естетична культура юриста — це розуміння юристом правил зовнішньої гармонії своєї професійної діяльності та реалізація їх на практиці для ефективного, оптимального розв’язання юридичних задач.

Вона складається з:

1. Культури мови (вміння вдало висловлювати свої думки усно і на папері).

2. культури зовнішнього вигляду (справжній юрист має бути одягнений чисто і охайно, по-діловому, відповідно до професії).

3. культури організації робочого місця.

4. Культури підготовки юридичних документів (адже наявність хоч однієї помилки може привести до непередбачених обставин).

5. Отже, всі культури важливі, але правова культура — основа формування професії юриста. Чому? По-перше, як юрист, не маючи правових знань, зможе зрозуміти політику, правильно розтлумачити політичні явища? Нехай юрист буде знати політику, але без правових знань, без розуміння їх, ці знання нічного не варті. По-друге, кому потрібен юрист з етичною і естетичною культурою, якщо він не буде знати законів? Кращим буде юрист нехай не маючий етичних і естетичних знань, але прекрасно знаючий право, ніж юрист охайний, чистий, з високими моральними якостями, але не маючий правових знань. Звичайно, всі культури важливі, але правова культура — це основа його професійної культури.

Список використаної літератури

І.В.Бризгалов "Юридична деонтологія", К.,1998.

О.Р.Михайленко "Основи правознавства", К