Необхідність перетворень у системі охорони здоров’я викликана об’єктивними причинами. Нині система, яка була майже ідеальною для соціалістичного ладу, не вписується в нові економічні і політичні рамки України. Постійний дефіцит фінансових ресурсів вимагає пошуків найоптимальніших моделей системи охорони здоров’я. Сьогодні до 80 % бюджетних засобів виділяють на стаціонарну допомогу, 20 % — на поліклінічну частину. Проте стан здоров’я населення, якість медичної допомоги не поліпшується, оскільки до стаціонару потрапляють уже хворі люди. У стаціонарі не формують показників здоров’я, не проводять профілактичних заходів.

Нині у медицині необхідно перерозподілити засоби на розвиток первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД).

Тому постановою Кабінету Міністрів України № 989 від 20.06.2000 р. «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я» визначено програму реформування системи охорони здоров’я, насамперед її первинної ланки — ПМСД — за принципами сімейної медицини.

ПМСД — це фундамент системи охорони здоров’я. Вона охоплює сільські лікарські амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, поліклініки. На цьому етапі 80 % усіх пацієнтів починають і закінчують лікування, тут формуються показники здоров’я, проводяться профілактичні заходи, формується здоровий спосіб життя.

Саме тому стратегію Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) спрямовано на переорієнтацію медичної допомоги на ПМСД на основах сімейної медицини, і вона прийнята більшістю країн світу.

Що таке сімейна медицина? Це повністю сформована незалежна медична дисципліна, яка займається здоров’ям родини, методами його вивчення, збереження і зміцнення.

Основні принципи сімейної медицини:

• доступність;
• наближеність до родини;
• багатопрофільність надання медичних послуг;
• акцент на профілактиці і диспансеризації;
• висока якість допомоги, що надається;
• раціональний розподіл ресурсів.

Сімейний принцип роботи допомагає сім’ї, в якій є хворі, а також спрямований на важкодоступний для медичних працівників здоровий молодий контингент з обтяженою спадковістю й іншими чинниками ризику, дає змогу оцінити здоров’я родини, її репродуктивну функцію.

Упровадження принципу сімейної медицини збільшить економічну ефективність лікування за рахунок зниження рівня госпіталізації хворих, скорочення відвідувань профільних фахівців, зменшення кількості викликів швидкої допомоги, тому що значну частину цієї роботи візьме на себе сімейний лікар.

Для ефективного втілення в життя концепції сімейної медицини необхідні конструктивні спільні зусилля уряду, органів охорони здоров’я, місцевого самоврядування, громадськості і самого населення.