Медична допомога в Канаді безоплатна, загальнодоступна, кваліфікована. Охорона здоров’я має профілактичну спрямованість, передбачає навчання широких мас населення запобігати захворюванням.

Гроші на охорону здоров’я виділяє федеральний бюджет (25—40%), решту доплачують провінція і муніципалітети. Уряд віддає 10 % національного доходу на охорону здоров’я, фінансує програми:

• медичної допомоги спеціальним групам населення, зокрема в’язням;
• захисту здоров’я (безпечність продуктів харчування, води тощо);
• боротьби з тютюнопалінням.

На муніципальному рівні департамент з охорони суспільного здоров’я працює за такими програмами:

• профілактика інфекційних захворювань;
• імунізація населення;
• профілактика хронічних захворювань;
• боротьба зі СНІДом;
• навчання населення;
• боротьба з туберкульозом та ін.

Кожен житель Канади має картку для лікування в госпіталі. У госпіталь направляють лише в разі нагальної потреби, перебування там нетривале.

Контроль за якістю допомоги здійснює Асоціація медичних працівників, яка може накласти штраф або позбавити ліцензії працівників, які припустилися помилок, на 1—3 міс і більше.

Попри доступність і безоплатність медичної допомоги, її підґрунтям є твердий економічний розрахунок. Без клінічних показань не призначать жодного обстеження, а тим паче не госпіталізують хворого. Загалом на одного жителя Канади на рік виділяють 2500 доларів.