Вступ

На сучасному етапі розвитку суспільства стрімко збільшуються обсяги повідомлень. До того ж спостерігаються випереджаючі темпи зростання інформаційного шуму порівняно з темпами збільшення власне корисної для певних суб’єктів інформації. В результаті підвищуються витрати часу на пошук останньої, що, в свою чергу, нерідко спричиняє своєрідне “інформаційне перевантаження” різних ланок управління.

Глобалізація світової економіки призвела до того, що вислів “Хто володіє інформацією, той управляє світом” стрімко втрачає своє переносне значення і все більше стає критерієм перевірки рівня кваліфікації державних діячів, політиків, чиновників і бізнесменів. Інформаційні потоки не просто супроводжують відповідні товарно-грошові операції, суспільно-політичні події, а нерідко є провісниками малоочікуваних, а часом і дуже потужних соціально-економічних процесів. Світова фінансова криза 1997-1998 рр. наочно продемонструвала зростаючу роль інформації та її аналізу в передбаченні майбутнього як в інтересах суспільства в цілому, так і окремих економічних, політичних груп та індивідуумів.

Радикальні зрушення у світовій економіці та їх неоднозначні соціально-політичні наслідки привели до якісно нового значення інформаційно-аналітичної роботи розвідки — стратегічної, науково-технічної, комерційної тощо. У свою чергу, стрімке поширення новітніх засобів зв’язку визначило ще й новий етап у розвитку різноманітних інформаційно-психологічних операцій. Актуальнішими для суспільства стають проблеми інформаційної безпеки. Адже прийняття ефективних рішень залежить насамперед від правильного і глибокого розуміння змісту повідомлень, своєчасного виявлення та знешкодження впливу факторів, що можуть призводити до викривлення інформації. Усе наведене обумовлює якісно нове значення кваліфікованої інформаційно-аналітичної роботи для підвищення ефективності в усіх ланках процесу управління різними сферами людської діяльності.

1. Поняття інформаційної  діяльності та її функції

На сучасному етапі відбуваються становлення професійного співтовариства аналітиків, посилення відкритості ІАД, її результатів, суттєві структурні зміни аналітики, пов’язані з посиленням її професіоналізації та спеціалізації, поглибленням поділу праці. Стрімко здійснюється всебічна технологізація аналітичної діяльності, насичення сучасним програмно-комп’ютерним забезпеченням, евристичними методами пізнання.

Універсальність соціальної функції інформаційно-аналітичної діяльності та її субстрату (інформації) спричинили ефект мультидіяльнісного генезису інформаційних служб (підрозділів) у всіх сферах діяльності, де концентрувалися, перероблялися потужні інформаційні потоки з метою прийняття соціально значущих управлінських рішень [13, с. 23].

Зазначені фактори визначили статус і спеціалізацію інформаційно- аналітичних центрів, яким належить проміжне становище між традиційними інформаційними службами та спеціалізованими науковими організаціями. Зі спеціалізованими науковими організаціями їх об’єднує те, що в процесі здійснення техніко-економічних досліджень вони досить часто виробляють нову, невідому суспільству інформацію. Основна ж відмінність між зазначеними службами полягає в тому, що предметом вивчення в традиційних дослідженнях є власне природні чи соціальні феномени, а результатом — формулювання законів їх існування, водночас предметом техніко-економічного чи інформаційного дослідження є відображена в документах інформація про ці феномени, а результатом — визначення інформаційної ситуації, рівня і перспектив розвитку тієї чи іншої проблеми [5, с.68].

Ці причини сприяли створенню центрів аналізу інформації, завдання яких полягало в постійному збиранні опублікованої та неопублікованої інформації з проблем, визнаних як важливі й довгострокові в масштабах держави, галузі чи окремої організації; відборі, аналізі, оцінюванні та класифікації даних відповідно до структури проблеми; забезпеченні цими даними зацікавлених користувачів і проведенні техніко-економічних досліджень, згідно з технічними завданнями основної фінансуючої організації.

До інформаційно-аналітичної інфраструктури належать як найдавніші винаходи людства (бібліотеки, архіви, бібліографічні служби), так і сучасніші реферативні служби, органи НТІ, новітні фірми, що розробляють електронні (зокрема, мережеві) інформаційні ресурси. Інформаційно- аналітичні служби (підрозділи) функціонують у структурі органів влади, міністерствах і відомствах, системі НТІ, органах ЗМІ, сфері бізнесу, при політичних партіях і рухах тощо. Загальною відмітною особливістю цих служб є їх органічна інтегрованість у відповідні сфери діяльності, функціональний і організаційний симбіоз з їх соціальними інститутами і конкретними організаціями. У діяльності зазначених аналітичних служб, покликаних здійснювати інформаційний супровід керування у відповідних сферах, найчіткіше виявляється інформаційно-допоміжна природа інформаційної аналітики, що споріднює останню з іншими видами інформаційно-інфраструктурних, інформаційно-допоміжних служб, що традиційно впорядковують інформаційний простір, оптимізуючи і спрямовуючи рух інформаційних потоків, забезпечують збереження накопичених інформаційних ресурсів та ін.

Водночас інформаційна аналітика не є лише ще одним новим організаційним різновидом вищезазначених служб, її сутнісна, базова функція принципово відрізняється від тих завдань, що вирішують в інформаційному просторі ці служби. Ключовими серед цих завдань є насамперед: аналітичне перетворення інформації та її структурне впорядкування (інформаційний аналіз, узагальнення, згортання; консолідація великих інформаційних масивів у формі баз даних та їх поширення). Інформаційна аналітика, використовуючи всі можливості цих служб, активно оперуючи їх інформаційними продуктами і послугами, виконує, насамперед, завдання якісно- змістовного перетворення інформації, функціонально перетинаючись у цьому аспекті з науковою (виробництво нового знання) й управлінською (розробка варіантів рішень, сценаріїв) діяльністю.

Розмаїття тлумачень «інформаційно-аналітична робота», «інформаційна аналітика» в різних галузях, перш за все: у журналістиці, політології, економічній, фінансовій та банківській сферах тощо, спонукає авторів статті уточнити сутнісні характеристики, ознаки та процеси, які наявні в цій професійній галузі і є визначальними для фахівців власне інформаційної, інформаційно-документної сфери суспільної практики; відокремити суто самостійний складник — аналітичний напрям інформаційної діяльності — від інших, зокрема — від аналогічного напряму спорідненої бібліотечно-бібліографічної діяльності.

З’ясовуючи численні тлумачення змісту інформаційно-аналітичної діяльності і виявивши її двоїсту природу, зосередимося на її двох структурних аспектах: інформаційному й аналітичному для виявлення їх сутнісних особливостей і специфіки прояву в суспільній практиці.

Інформаційний підхід до ІАД відповідно дозволяє віднести її до напряму інформаційної діяльності, зокрема, трактувати як комплексну інформаційну діяльність, що одночасно застосовує засоби та методи науково- інформаційної діяльності й інформатики. У такому сенсі ІАД розуміється як така складова інформаційної діяльності, яку призначені здійснювати фахівці-інформаціологи. З іншого боку, ІАД традиційно вважалася соціально-організованим різновидом наукової праці, яка виконується з метою підвищення ефективності досліджень і розробок та полягає в здійсненні таких головних процесів, як: збір, аналітико-синтетична переробка, зберігання і пошук у документах наукової інформації, а також у наданні (або розповсюдженні) цієї інформації вченим і фахівцям у відповідний час і в зручній для них формі (в межах інформаційного забезпечення й інформаційного обслуговування, що здійснюють інформаційні служби або підрозділи окремих організацій).

Аналітичний аспект ІАД дозволяє трактувати її як творчу аналітичну діяльність, призначену для оцінювання інформації та підготовки прийняття рішень; як сукупність процесів семантичної обробки даних, з використанням методів і засобів «аналітики» й «інформаційної аналітики», в результаті чого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію — аналітичний документ. Дослідження змісту ІАД з точки зору аналітичної роботи надає дещо інший акцент ІАД, яку розглядають як творчу аналітичну діяльність, призначену для оцінювання інформації та підготовки прийняття рішень; як сукупність процесів семантичної обробки даних, у результаті чого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію — аналітичний документ. Однак зазначимо, що чітке розділення між двома цими складовими (видами) ІАД є умовним.

З’ясуємо відмінність понять «аналітика» й «інформаційна аналітика», основуючись на думках фахівців.

Аналітику можна розглядати як деяку єдність пізнавально-практичного проблемного поля й аналітичних методів здобуття знання. У цьому сенсі аналітика являє собою спосіб здобуття знання про практичні проблеми, які виникають в управлінні, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів.

Термін «аналітика» містить два основні змісти. Це галузь діяльності, що стрімко розвивається і базується на отриманні інформації за допомогою аналітичних методів для практичної діяльності. Аналітика в цьому аспекті є діяльністю з виробництва знання про процес і в процесі вироблення, прийняття й реалізації політичних рішень. Інший аспект трактування аналітики — це ототожнення її з прикладною політико-управлінською дисципліною, що використовує різноманітні методи дослідження й аргументації з метою розробки принципів і методів підготовки, прийняття та реалізації публічно-політичних рішень у проблемних, суспільно-значущих ситуаціях.

Сутність аналітики як наукової дисципліни, насамперед, пов’язана з методологічним та інтелектуально-технологічним аспектами діяльності, спрямованої на вирішення завдань управління або синтезу нових знань, дозволяє уточнити зміст поняття аналітики: остання розуміється як цілісна сукупність принципів методологічного, організаційного й технологічного забезпечення індивідуальної та колективної розумової діяльності, яка дозволяє ефективно обробляти інформацію з метою вдосконалення якості існуючих і здобуття нових знань, а також підготовки інформаційної бази для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Таким чином, аналітика — це, перш за все, основа інтелектуальної, логічної, розумової діяльності, спрямованої на вирішення практичних завдань. Її основою є принцип «випередження явищ», що дозволяє установі чи окремій особі прогнозувати майбутній стан об’єкта аналізу.

2. Інформаційне забезпечення фінансової системи

Ринкова економіка суттєво змінила місце і роль фінансів у механізмі управління підприємством. Збільшилась їх стимулююча роль у підвищенні ефективності виробничо-господарської діяльності.  У зв’язку з цим стає актуальною задача контролю та управління фінансовою діяльністю підприємства.

Прогресивний розвиток технологій, використання сучасних типів програмного забезпечення дає нам новий інструментарій для вирішення таких завдань.

Ефективність кожної управлінської системи в значній мірі залежить від інформаційного забезпечення. Від якості інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень значною мірою залежить обсяг витрачання фінансових ресурсів, рівень прибутковості, ринкова вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і наявних фінансових інструментів та інші показники, які характеризують рівень добробуту власників і персоналу, темпи розвитку підприємства тощо.

Система інформаційного забезпечення (інформаційна система) фінансового менеджменту являє собою неперервний і цілеспрямований відбір відповідних інформаційних показників, які необхідні для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень по всім напрямкам фінансової діяльності підприємства.

Інформаційна система фінансового менеджменту призначена забезпечувати необхідною інформацією не тільки управлінський персонал та власників самого підприємства, але й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Основними користувачами фінансової інформації є внутрішні і зовнішні користувачі.

Зовнішні користувачі використовують лише ту частину інформації, яка характеризує результати фінансової діяльності підприємства і його фінансовий стан. Більша частина цієї інформації зосереджена в офіціальній фінансовій звітності, яка надається підприємством.

Внутрішні користувачі крім вищеназваної використовують значний обсяг інформації про фінансову діяльність підприємства, яка є комерційною таємницею.

Висока роль фінансової інформації в підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості при формуванні інформаційної системи фінансового менеджменту, серед яких виділяють вимоги до її значимості, повноти, своєчасності, достовірності, зрозумілості, співставимості, ефективності.

1. Значимість, яка визначає, на скільки залучена інформація впливає на результати фінансових рішень, в першу чергу, в процесі формування фінансової стратегії підприємства, розробки цілеспрямованої політики по окремим аспектам фінансової діяльності, підготовки поточних і оперативних фінансових планів.
2. Повнота, яка характеризує завершеність кола інформативних показників, необхідних для проведення аналізу, планування і прийняття оперативних управлінських рішень по всім аспектам фінансової діяльності підприємства.
3. Достовірність, яка визначає, на скільки інформація, що формується, адекватно відображує реальний стан і результати фінансової діяльності, правдиво характеризує зовнішнє фінансове середовище, нейтральна по відношенню до всіх категорій потенційних користувачів та перевіряєма.
4. Своєчасність, яка характеризує відповідність сформованої інформації в її потребі за період її використання. Окремі види інформативних показників “живуть” в його інформаційній системі в незмінному якісному виразі лише один день (наприклад, курс іноземних валют, окремих фондових і грошових інструментів на фінансовому ринку), інші – місяць, квартал і т.ін.
5. Зрозумілість, яка визначається простотою її побудування, відповідністю визначеним стандартам представлення та доступністю розуміння тими категоріями користувачів, для яких вона призначена. Не слід однак змішувати вимоги зрозумілості інформації для конкретної категорії користувачів з її універсальною доступністю для розуміння всіма учасниками фінансової діяльності підприємства, тому що не всі з них можуть мати достатній рівень кваліфікації для адекватної її інтерпретації.
6. Співставність, яка визначає можливість порівняльної оцінки вартості окремих активів і результатів фінансової діяльності підприємства у часі, можливість проведення порівняльного фінансового аналізу підприємства з аналогічними господарюючими суб’єктами і т.ін. Така співставимість забезпечується ідентифікацією визначення окремих інформативних показників та одиниць їх виміру, використанням відповідних національних і міжнародних стандартів фінансової звітності, послідовністю і стабільністю методів обліку фінансових показників на підприємстві.
7. Ефективність, яка означає, що витрати на залучення окремих інформативних показників не повинна перевищувати ефект, який буде отриманий в результаті їх використання при підготовці і реалізації відповідних управлінських рішень. Склад системи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою функціонування, обсягом та ступенем диверсифікації фінансової діяльності та рядом інших умов.

Висновки

За результатами дослідження виділені такі проблеми: сучасні інформаційні системи спрямовані на автоматизацію лише оперативного управління підрозділами підприємства; автоматизація прийняття управлінських рішень вимагає додаткових розробок у розвитку існуючих  систем, а управління фінансовими ресурсами підприємства базується на окремих операціях та розглядає лише окремі аспекти діяльності підприємства.

Нажаль до цього часу не було розроблено ефективних методів управління фінансовою діяльністю, адекватних економічній ситуації, що склалася в Україні, і це негативно відбивається на  управлінні підприємством як об’єктом економічної діяльності.

Крім того, останніми роками спостерігається ряд тенденцій, що призводять до необхідності підвищення ефективності та прискорення реакції підприємств на зміни зовнішнього та внутрішнього ринку. До них, зокрема, належать збільшення динаміки зміни зовнішнього середовища економіки, висока інтенсивність появи й освоєння нововведень, що істотно впливають на результати підприємницької діяльності, підвищення ролі інновацій у конкурентоспроможності, проявлення таких факторів як загострення конкуренції, зростання дефіциту фінансових ресурсів , відсутність або низька кваліфікація спеціалістів, здатних комплексно, ефективно й оперативно використовувати ці ресурси.

Список використаної літератури

1. Діловодство, яким воно має бути: практичний посібник/ укл. Давид Лівшиц. — К. : Центр учбової літератури, 2013. — 534 с.
2. Захарова, І. В. Основи інформаційно-аналітичної діяльності: навч. посіб./ І. В. Захарова, Л. Я. Філіпова. — К. : Центр учбової літератури, 2013. — 335 с.
3. Інформаційна складова соціокультурної трансформації українського суспільства/ Олексій Онищенко, Валерій Горовий [та ін.]; НАНУ, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. — К. : НВЦ НБУВ, 2012. — 253 с. :
4. Муковський І. Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах: навч. посіб./ Іван Муковський, Анатолій Міщенко, Микола Шевченко. — К. : Кондор, 2012. — 222 с.
5. Оксанич, А. Інформаційні системи і технології маркетингу: Навчально-практичний посібник/ Анатолій Оксанич, Василь Петренко, Олександр Костенко; М-во освіти і науки України. — К. : Професіонал, 2008. — 318 с.
6. Планування і контроль на підприємстві: навчальний посібник/ М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Івано-Франківський нац. техн. ун-т нафти і газу, Ін-т менеджменту та економіки «Галицька академія» [та ін.]; Микола Данилюк [та ін.] ; за ред. М. О. Данилюка. — Львів : Магнолія 2006, 2012. — 530 с.
7. Правова інформація та комп’ютерні технології в юридичній діяльності: навчальний посібник/ Володимир Іванов [та ін.]; за заг. ред. В. Г. Іванова; М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — Харків : Право, 2011. — 236 с.
8. Сисоліна Н. Інформаційне забезпечення підприємницької діяльності/ Наталія Сисоліна, Григорій Савеленко, Ліка Василенко; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, КНТУ. — Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2013. — 245 с.
9. Страхарчук А. Інформаційні системи і технології в банках: навч. посібник/ Анатолій Страхарчук, Валентина Страхарчук; М-во освіти і науки України, Нац. банк України, Ун-т банківської справи. — К. : УБС НБУ : Знання, 2010. — 515 с.
10. Фрунза, С. Інформаційно-аналітичне забезпечення державного фінансового менеджменту: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Світлана Фрунза; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Кіровоградський нац. техн. ун-т. Фак. обліку та фінансів. Каф. фінансів та планування. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. — 162 с.