Організація екскурсійного туру до Великобританії
Вступ.
Розділ І. Маркетингові аспекти розробки туру.
1.1. Оцінка попиту та даний вид подорожей і портрет потенційного клієнта.
1.2. Оцінка пропозиції.
1.3. Набір вимог до процесів обслуговування туристів під час подорожі.
Розділ II. Проект туру.
2.1. Інформаційне забезпечення програми туру.
2.1.1. Умови в'їзду та можливі варіанти доставки туристів в країну.
2.1.2. Оцінка території.
2.2. Форма туру та схема маршруту.
2.3. Пакет послуг.
2.4. Програма туру.
2.5. Організаційно-технічне забезпечення туру.
2.6. Економічне обґрунтування проекту туру.
Розділ III. Маркетинг нового туру.
3.1. Позиціонування та просування нового туру.
3.2. Рекламно-інформаційна підтримка.
Висновки.
Список використаних джерел.
Вступ
Актуальність теми. Великобританія — батьківщина сучасного туризму як форми проведення культурного дозвілля.
Те, що міжнародний туризм широко розвинувся у Великобританії раніше, ніж в інших країнах, пояснюється низкою причин, серед яких більш високий у той час економічний рівень порівняно з іншими країнами і, відповідно, вищий рівень життя населення; швидка урбанізація; уведення загальної початкової і розвиток середньої та вищої освіти; передове трудове законодавство, що встановило для всіх найманих робітників щорічну оплачувану відпустку та обмежило робочий час. Мав значення і гарний розвиток на той час залізничного і морського транспорту, а також близькість до континентальної Європи, зручний зв'язок з нею через протоку Ла-Манш.
Туристичний бізнес, за оцінками провідних європейських та світових фахівців, є однією з найприбутковіших сфер діяльності людини та держави. Окремі країни отримують від сфери туризму до 75% свого сукупного ВВП. Крім того, туризм є надзвичайно важливим явищем, коли йдеться про міжнаціональну та міжнародну комунікацію між окремими людьми чи країнами в цілому. Пізнання особливостей організації державного та суспільного ладу в інших країнах дозволяють переймати усі найкращі риси задля втілення їх у власній державі. Разом з тим, реальне бачення повсякденного життя громадян інших країн може унеможливити повторення негативних тенденцій на Батьківщині.
Звідси, актуальність цієї курсової роботи може бути пояснена крізь призму важливості та актуальності туризму як суспільного явища. Екстраполюючи це на поняття та феномен рекреаційного туризму, необхідно звернути увагу на зростаючу популярність цього виду дозвілля у всьому світі. Задля повноцінної організації туристичних подорожей та зведення до мінімуму загрози здоров’ю туриста при цьому необхідне максимально повне дослідження всіх понять, явищ, процесів та відношень, які й характеризують екскурсійний комплекс.
Джерельною базою роботистали праці О.О.Любіцевої «Методика розробки турів» та «Ринок туристичних послуг», Бабарицької В.К. «Організація туризму», Ю.Правика «Маркетинг туризму», Забалдіна Ю. Б. «Маркетинг туристичного підприємства» Муніна Г. «Маркетинг туризму» та інших, праці яких досконало висвітлюють питання розробки нових туристичних турів.
Тому, метою курсової роботи є розробка екскурсійного туру до Великобританії туристичною компанією „Сага”.
Завданням роботиє:
• висвітлити ринок пропонуємих туристичних подорожей по даному маршруту;
• проаналізувати передумови розвитку і розміщення екскурсійного комплексу Великобританії;
• дослідити сучасний рівень розвитку і структуру екскурсійного комплексу Великобританії;
• запропонувати можливий проект туру з урахуванням особливостей перебування у країні;
• детально розглянути просування та інформаційну підтримку нового туру.
Предметом дослідженняє поняття та структура рекреаційно-туристичного комплексу.
Об’єктомвиступає екскурсійний тур до Великобританії.
Структура роботи. Курсова роботу складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Що стосується літературних джерел з даної тематики, то варто відзначити її достатньо ґрунтовне опрацювання як у вітчизняній, так і у зарубіжній туристичних науках. Повний перелік використаних для написання цієї роботи літературних джерел подано наприкінці роботи.
Розділ І. Маркетингові аспекти розробки туру
1.1. Оцінка попиту та даний вид подорожей і портрет потенційного клієнта
У Великобританії склалися сприятливі умови для розвитку туризму: у країні немає районів, що віддалені від моря більш ніж на 120 км, тобто одну-півтори години їзди, багато міст розташовані безпосередньо на узбережжі.
У Великобританії різноманітні ландшафти, і в кожній з частин країни є гірські чи горбкуваті райони. Величезна кількість річок і озер. У населення в приватній власності налічується понад 400 тис. морських і більш ніж 100 тис. річкових прогулянкових суден.
Країна займає одне з перших місць у світі за густотою мережі автомобільних доріг — 1 580 км на 1 000 км2 території (для порівняння: у європейській частині Росії — 400 км на 1 000 км2) і поступається лише Німеччині за густотою мережі залізниць — 70 км на 1 000 км2 території. Парк легкових автомобілів у країні перевищує 30 млн. (400 на 1000 жителів і близько 1,3 у середньому на родину).
Великобританія — високоурбанізована країна: у містах живе 87 % населення.
За даними соціологічних досліджень, три чверті економічно активного населення країни проводить свою відпустку поза постійним місцем проживання, причому велика частина — у межах країни (близько 25 млн.). Основний потік туристів вирушає з найбільш урбанізованих центральних районів до морського узбережжя Південно-Східної Англії, у райони курортів Брайтона, Уертінґа, Сифорда, Маргітай ін. Близько 15 % туристів відпочивають у гірських районах Шотландії й Уельсу, 8 % на берегах річок і озер у різних частинах країни.
Понад 10 % території Великобританії займають національні парки і так звані ландшафтні території, вони є у всіх частинах країни. Найбільші за розмірами національні парки розташовані в Шотландії (Нортумберленд, Нордворкмурс, Ворюдир Далее), Уельсу (Ексмур, Дартмур) і Північної Англії (Дервент).
Національні парки і ландшафтні території щорічно відвідують понад 15 млн. осіб, особливо у вихідні і святкові дні.
Значне місце під час відпустки й у вихідні дні у британців займає спорт. Особливо розвинутий вітрильний: у країні понад 30 тис. яхтсменів і 2 млн. членів Асоціації вітрильного спорту. Поширені також верхова їзда, рибна ловля і полювання. Відвідують британці численні визначні місця, якими така багата країна: пам'ятки давньоримської епохи, середньовічні замки, музеї [18, c. 12].
Більшість туристів подорожують по країні на власних автомобілях, а 1/4 — автобусами далекого прямування чи залізницями. Зупиняються туристи в невеликих старовинних готелях (на відміну від сучасних готелів, Що називають hotel, за ними збереглася стара назва inn), у приморських пансіонатах, на молодіжних туристських базах, у родичів і знайомих; близько 15 % наймають кімнати з пансіоном у фермерів.
Усе більше поширюються різні види автопричепів (автокари, автобудиночки й ін.). За деякими оцінками, їх мають тепер принаймні половина всіх туристів, які подорожують на автомобілях.
Хоча внутрішній туризм у Великобританії переважає, останніми роками зріс виїзний міжнародний туризм. У 1968 р. виїхали в туристські поїздки в інші країни 4,6 млн. британців, наприкінці 80-х — на початку 90-х років кількість виїздів із країни перевищила 17 млн. Напрямок туристських потоків з Великобританії змінюється мало. Це насамперед середземноморське узбережжя Іспанії, Франції, Італії, куди багато хто вирушає під час літньої відпустки (більш як половина всіх туристів, що виїжджають з Великобританії).
З інших країн Західної Європи найбільше британські туристи відвідують Німеччину, Нідерланди, Бельгію і Данію. Крім пізнавального, у цих країнах велике значення має діловий конгресовий і спортивний туризм.
У південні альпійські райони Німеччини і Швейцарії британські туристи виїжджають у зимовий час на гірськолижні курорти. Останніми роками збільшується виїзд британців у США, Канаду, Австралію, а з європейських країн — у Португалію і Грецію, де літній відпочинок обходиться дешевше, ніж в Іспанії, Франції й Італії.
Сприяють такій географії британського виїзного туризму близькість країн Західної Європи і зручний зв'язок з ними.
Порівняно невеликий виїзд британських туристів у країни СНД і Східну Європу.
Найчастіше туристи виїжджають у європейські країни власними автомобілями, їх перевозять через Ла-Манш двома залізничними поромами між Дувром (Англія) і Кале (Франція), Харіджем (Англія) і Зеебрюгге (Нідерланди). Судна беруть на борт до 200 легкових автомобілів.
За своїми цілями в'їзний туризм різноманітний. У Великобританії багато чудових пам'ятників історії й архітектури, що належать до різних епох (стародавнього світу, Середньовіччя, Нового й Новітнього часів), і пам'ятних історичних місць. Багато музеїв: художніх, історичних, літературних, пов'язаних із життям великих письменників (Шекспіра, Діккенса, Стівенсона, Кіплінга, Теккерея, Вальтера Скотта, Байрона й ін.), учених (Ньютона, Фарадея, Карла Маркса), державних і військових діячів (Черчілля, Нельсона й ін.). Усе це створює великі можливості для пізнавального туризму.
Великобританія — одна з найбільш економічно розвинених країн світу, і в ній знаходяться найбільші світові фінансові і торгові центри (Лондон, Ліверпуль, Глазго), відомі наукові центри (Лондон, Оксфорд, Кембрідж, Едінбург) — звідси велике значення ділового і конгресового туризму [15, c. 20].
Приїжджають туристи на спортивні матчі, особливо футбольні, які часто відбуваються у Великобританії.
Вихідці з Великобританії та їхні нащадки живуть у багатьох країнах світу, насамперед у США і колишніх британських колоніях. У декого з них є родичі і знайомі на історичній батьківщині, в інших — могили предків. Багато хто просто бажає відвідати свою прабатьківщину. Таких серед туристів чимало.
Переважна кількість іноземних туристів приїжджає у Великобританію з ближніх європейських країн: Ірландії, Франції, Нідерландів, Бельгії, Німеччини, скандинавських країн, а також зі США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки. В останні роки частка позаєвропейських країн, особливо США, у в'їзному туризмі виросла. Новим є і приїзд у країну щорічно значної кількості японських туристів [18, c. 12].
1.2. Оцінка пропозиції
Значну роль у в'їзному туризмі має транзит. Туристи зі США і Канади, що вирушають у країни Західної Європи, при бувають у британські аеропорти, переважно в Хітроу, і пробувши один-два дні в Лондоні, їдуть у потрібну країну.
У Лондон, як правило, заходять і суд. на круїзних маршрутів, що проходять у Північному й Балтійському морях, навко ло Європи і в Атлантичному океані.
Більшість іноземних туристів, що прибувають із країн Європи, використовують ті ж транспортні шляхи, що й британські туристи, які виїжджають із країни, але менше їдуть власними автомобілями.
З позаєвропейських країн туристи при літають літаками в аеропорти Хітроу Стенстад. Між Лондоном і аеропортах США і Канади відбуваються постійні авіарейси, якими щорічно перевозиться 20 млн. пасажирів [13, c. 56].
1.3. Набір вимог до процесів обслуговування туристів під час подорожі
Сервіс надання туристичної послуги характеризується трьома найбільш важливими показниками – корисністю, оперативністю, якістю. Корисність – це здатність задовольняти потребу по функціональному параметру; оперативність – по тимчасовому параметру; якість – по функціональному, тимчасовому і вартісному параметрах. Залежно від політики, що проводиться, підприємство самостійно встановлює певний стандарт якості і конкретну величину витрат.
З року в рік важливість якісних послуг безперервно зростає, що пояснюється багатьма причинами. Серед цих причин — розвиток індустрії послуг і концентрація в ній все більшого числа компаній і зайнятого працездатного населення; націленість діяльності багатьох фірм на кінцевого споживача; розвиток концепції загального управління якістю в індустрії послуг.
Велике число ланок збутової системи є, по суті, підприємствами сервісу, в яких послуги нерозривно пов'язані з продуктом, розподілюваним, просувним на ринок і що продається на різних ділянках збутового ланцюга. До таких ланок відносяться різні транспортні компанії, оптові і роздрібні торговці, компанії-дистриб'ютори і т.п. При цьому вартість послуг може значно перевершувати прямі витрати на виробництво продукції.
Сервісний підхід виявився ефективним і для підприємств, що надають тільки послуги (транспортних, експедиторських, туристичні). Наприклад, «менеджмент в ланцюзі поставок» (supply chain management, SCM) виявився надзвичайно продуктивним для організацій сервісу в задачах визначення мережних потужностей по послугах.
На Заході широко використовується поняття «логістика сервісного відгуку» (service response logistics, SRL), яке визначається як процес координації сервісних операцій, необхідних для надання послуг найефективнішим способом з погляду витрат і задоволення запитів споживачів. SRL-підхід є часто основним стратегічним елементом менеджменту багатьох зарубіжних фірм, що надають послуги. Критичними елементами цього підходу є прийом замовлень на послуги і моніторинг надання послуг. Як і матеріальні потоки, потоки послуг розповсюджуються в певному середовищі системи, ланцюги і т.д. Ця сіть повинна бути побудована так, щоб з максимальною ефективністю задовольняти вимоги клієнтів до рівня обслуговування.
Не дивлячись на важливість сервісу, дотепер відсутні ефективні способи оцінки якості послуг, що пояснюється поряд їх особливостей порівняно з продуктовими характеристиками. Такими особливостями є:
1. Невідчутність послуг. Виявляється в складності специфікації послуг туристичного підприємства, а також в скрутності їх оцінки із сторони покупця.
2. Покупець часто бере пряму участь в процесі надання послуг.
3. Послуги споживаються у великих розмірах в той же час, коли вони виявляються, тобто послуги не можуть складуватися і транспортуватися.
4. Покупець ніколи не стає власником, купуючи послуги.
5. Надання послуг — це діяльність (процес), і тому послуги не можуть бути опротестовані перш, ніж покупець їх сплатить.
6. Надання послуг часто складається з системи більш дрібних (субсервісних) дій, причому покупець оцінює всі ці дії. Якість і привабливість послуг залежать від здатності покупця дати загальну підсумкову оцінку дій по наданню послуги [7, c. 73-74].
Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким принципам:
— безпека (всіх складових і на всіх етапах проходження туру);
— комфортність (задоволення життєвих потреб в проживанні, харчуванні, транспортуванні та інших послугах на рівні, по можливості не нижчому ніж в постійному місці проживання), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;
— ергономічність (відповідність турпродукта та його складових фізіологічним та психологічним потребам туриста);
— достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;
— категоріальна відповідність (всі складові тура повинні відповідати заявленому класу обслуговування);
— конкурентоздатність (забезпечення прибутковості в діяльності турфірми).
Розробці туру передують два моменти:
1) маркетингові дослідження ринку, визначення споживчих сегментів та виділення цільового ринку;
2) оцінка власних можливостей з освоєння обраного цільового ринку.
Практика туроперейтинга свідчить, що найчастіше до основних послуг, які надаються туристичними підприємствами належать:
· візова підтримка;
· організація перевезень;
· перевезення туриста від місця його прибуття в країну до місця розміщення (місця тимчасового перебування під час відпочинку) і назад — трансфер, а також інші перевезення в межах країни перебування, які передбачені умовами подорожі.
· розміщення;
· харчування.
· страхування туристів;
· організація екскурсій та дозвілля.
В розряді додаткових послуг, за звичай, фігурують:
· послуги гідів, гідівперекладачів;
· послуги ремонту техніки;
· послуги з прокату;
· обмін валюти;
· телефон, пошта інші види комунікацій;
· побутове обслуговування;
· право користування пляжем тощо.
Розробки турів повинні бути варіативними, включати можливості вибору елементів програми, засобів розміщення та транспортування з урахуванням індивідуальних побажань туриста, до того ж такий підхід збільшує конкурентоздатність продукції [16, c. 104-105].
Розділ II. Проект туру
2.1. Інформаційне забезпечення програми туру
Розробка туру ґрунтується на банку даних, який охоплює інформацію відповідно до цільової установки і стосується наявних ресурсів, матеріально-технічної бази та інфраструктури.
Ресурси поділяються на види:
1) природні блага (клімат, акваторії морів та прісноводних водойм, ліси, гори);
2) об'єкти показу або атрактивні об'єкти (природні: національні парки, заказники, пам'ятки природи; культурно-історичні — архітектурні, археологічні, пов'язані з видатними подіями, життям та творчістю видатних людей, садово-паркові садиби, замкові та культові комплекси тощо; етнічні — національні та фольклорні свята, історичні села, заклади харчування з національною кухнею тощо);
3) об'єкти дозвілля — музеї, театри та інші заклади культури, заклади шоу-бізнесу, виставки, поточні події культурного життя (концерти видатних митців та колективів, фестивалі тощо) та класи відповідно до їх атрактивності (пам'ятки всесвітньої спадщини, регіонального значення, національні святині, визначні місця).
Матеріально-технічна база характеризується категорією підприємств, що надають послуги гостинності певного класу (тип закладів розміщення та їх категорія за євростандартом, ціни номерного фонду). Інфраструктурне забезпечення включає характеристику сполучень (наявність транспортного зв'язку, в тому числі прямих лінійних рейсів, їх взаємозамінність, інтенсивність руху), транспортних засобів (тип і відповідна йому комфортність га швидкість пересування, місткість), інформацію про вартість проїзду та транспортні компанії.
Обов'язковим елементом інформаційного забезпечення розробки туру є карта території, оскільки розробка маршруту є результатом картографічного моделювання і обов'язково повинна спиратися на оцінку території: її туристсько-географічне положення, протяжність, конфігурацію, систему розселення і транспорту, що склалися, адміністративно-територіальний поділ [17, c. 63-64].
2.1.1. Умови в'їзду та можливі варіанти доставки туристів в країну
Оптимізація маршруту полягає у встановлені ряду об'єктивних та суб'єктивних обмежень. Об'єктивні обмеження виходять з умов сегментації ринку, а суб'єктивні визначаються можливостями туроператора. Обмеження визначаються перш за все цільовим споживчим сегментом (вік, життєвий цикл сім'ї, стиль та рівень життя тощо). Часові обмеження стосуються сезонності та терміну подорожі. Економічні обмеження виходять з умов функціонування ринку (кон'юнктура ринку, стан конкурентного середовища, цінова політика тощо).
Основним обмеженням на початковому етапі розробки туру є обмеження в часі та засобах по забезпеченню комфортності подорожування. Саме часові обмеження визначають вибір транспортних засобів та їх тип під час проходження маршруту. Вибір транспортного засобу слід розглядати як введення певних обмежень в організаційні параметри туру (кількість туристів в групі і відповідно вибір форми туру впливають на його організацію та вартість).
При виборі засобів пересування керуються відстанню, а при вборі типу транспортного засобу — його комфортністю (швидкість, місткість, зручності). В пасажирських перевезеннях на далекі відстані домінує повітряний транспорт.
Комбінований маршрут терміном 8 діб забезпечується повітряним транспортом для доставки туристів до місця подорожі і назад та комфортабельним автобусом туристичного класу для забезпечення внутрішніх перевезень.
2.1.2. Оцінка території
Головний туристський центр Великобританії — її столиця Лондон. Його відвідують усі вітчизняні й іноземні туристи. Знач на частина туристських фірм обмежує туристські поїздки по Великобританії тільки Лондоном і його околицями.
Лондон — гігантський транспортний, вузол. Від його 16 вокзалів розходяться залізниці в усі частини країни. Ще більш, відходить від Лондона автомобільних доріг Звідси починаються автомобільні й залізничні Шляхи до поромів і тунелю (через Дувр) у континентальну Європу.
Поблизу Лондона знаходяться аеропорти, а в гирлі Темзи — порт Тілбері, куди приходять круїзні судна.
Туристські ресурси Лондона великі й різноманітні, з європейських міст із ним можна порівняти тільки Париж і Санкт-Петербург. Його головний ресурс — саме місто: широка Темза з мостами, що її перетинають, з яких відкривається вид на набережні, забудовані старовинними будинками, палацами й соборами; центральні райони Лондона з величезними площами, найважливіші з них — Трафальгарська і Піккаділлі, широкі вулиці із сучасними торговими й адміністративними будинками (Оксфорд-стрит, Піккаділлі, Оренд і Риджент-стрит); район Ситі, де знаходяться головні британські банки (їх 200) і Фондова біржа, де вузькі вулиці з високими будинками, у яких розміщаються різні контори, де знаходиться собор Св. Павла і десятки інших церков XVII в.; грізні середньовічні стіни Тауера; численні парки — великі (Гайд-парк, Сент-Джеймськийі Грін-парк) і маленькі церковні; великі зелені масиви на околицях (Еплинзький ліс Хемстедська галявина, відкіля відкри вається міська панорама, Грінвіцький парк та ін.).
2.2. Форма туру та схема маршруту
Автобусна екскурсія, з якої звичайно починається знайомство з містом, дозволяє побачити всі найважливіші площі й вулиці, споруди й будинки Лондона — об'єкти подальшого окремого відвідування туристами. Це Вестмшстерське абатство — головна церква країни, де з XI ст. відбуваються національні торжества, включаючи коронацію монархів і жалобні церемонії; де знаходяться гробниці і пам'ятники великим людям — Ньютонові, Діккенсу, Дарвінові й ін.
Це фортеця Тауер, побудована в XI ст. вождем норманів Вільгельмом Завойовником, що служила у різний час в'язницею і королівським палацом (у ній можна побачити колекції стародавньої зброї).
Це Букінгемський палац, де живе королівська родина; тут збираються юрби туристів дивитися на зміну варти.
Це собор Св. Павла, створений у XVII ст. з мармуру і граніту, під його склепінням знаходяться могили адмірала Нельсона і фельдмаршала Веллінгтона.
Це парламент Великобританії і прилеглі до нього відомі вежі — «Вікторія» і «Великий Бен»; у будинку зберігся зал XI ст. згорілого в 1852 р. Вестмінстерського палацу.
Туристи завжди відвідують Трафальгарську площу, у центрі якої чорна колона з фігурою Нельсона і чотирма левами біля підніжжя; каплицю Св. Георгія, побудовану в XIV ст., де поховані англійські королі; площу Піккаділлі, своєрідний центр розваг, де розташовуються театри, мюзик-хол; різні заклади мистецтв; Гайд-парк, де збираються лондонці слухати ораторів, що виступають з політичними промовами; діловий район Ситі; Хейгетський цвинтар. У Лондоні багато музеїв. Найбільш відомі: Британський музей, в експозиції якого чудові пам'ятники матеріальної культури різних епох, серед них справжні скульптури Акрополя; Національна галерея картинами великих художників;, де зібрані картини відомих англійських майстрів; перший у світі музей воскових Фігур мадам Тюссо; музей Шерлока Холмса. Туристські поїздки в Лондон звичайно включають і екскурсії в прилеглі до міста райони — Оксфорд і Кембрідж, де знаходяться найстаріші британські університети; у королівську резиденцію Віндзор з фортецею, найбільшим у світі замком і каплицею XIV ст.; на батьківщину Шекспіра — Стратфорд на Ейвоні, де працює шекспірівський театр; у маєток Уінстона Черчілля — Блейхейм, де він жив і похожий; національні парки.
Поряд з пізнавальним, у Лондоні є великі можливості і для інших видів туризму; конгресового (у місті знаходиться науковий центр Великобританії — Королівське товариство, університет, Грінвіцька обсерваторія — одна з найбільших у світі, різні вищі навчальні заклади і наукові установи); спортивного (велика кількість стадіонів та інших спортивних майданчиків); ділового (Лондон — найбільший у Великобританії промисловий, торговий і фінансовий центр).
2.3. Пакет послуг
У ВАРТІСТЬ ПРОГРАМИ ВКЛЮЧЕНО:
розміщення в отеленні обраної категорії зі сніданком,
екскурсії й заходи щодо програми,
медична страховка,
трансфер з а/п у готель і назад під рейси BA 883/BA882
ОПЛАЧУЮТЬСЯ ДОДАТКОВО:
вхідні квитки у Виндзорський замок і Тауер по програмах " Лондон-Супер" і " Лондон-Премиум" — 40 євро
авіапереліт Київ — Лондон — Київ від 290 євро, Wіzz Aіr — від 1000 грн
консульський збір — 780 грн
послуга з підготовки комплекту документів для подачі на одержання Британської візи — 10 євро
2.4. Програма туру
2.5. Організаційно-технічне забезпечення туру
Проаналізуємо етапи організації туру "Королівські палаци й замки Великобританії" туристичної компанії "Rest with us" спільно з українською туристичною компанією "Сага".
Перш ніж ухвалити рішення про організацію туру " Королівські палаци й замки Великобританії ", фірма "Сага" провела маркетингове дослідження, в якому зробила порівняльний аналіз цін в'єтнамських туроператорів і проаналізувала згідно з розрахунковими формулами та наявною ціновою політикою в'єтнамських туроператорів вигідність співпраці безпосередньо з компанією "Rest with us". Згідно з результатами досліджень на туристичний ринок України поступає невелика кількість таких туристичних пакетів, як тур " Королівські палаци й замки Великобританії". Щодо цінової політики вартість на подібні тури дуже висока. Виходячи з цього, ТК "Сага" вирішила сформувати такий туристичний пакет, який більш повно задовольняє всі потреби клієнта (туриста).
На першій стадії маркетингового дослідження ТК "Сага" проводила науково-дослідну роботу — планування. За перший місяць роботи співробітники компанії вивчили економічні чинники, які впливали на майбутній розвиток туру " Королівські палаци й замки Великобританії", а саме річний рівень інфляції з розрахунку не більше 12%, платоспроможність споживачів, зміни курсу долара з урахуванням зростання його на 0,5 % на рік, а також встановили вірогідне місце прийому туристів.
Після короткого аналізу готелів В'єтнаму, в яких зупинятимуться клієнти ТК "Сага", ця фірма вибрала проживання для своїх потенційних туристів у 3-, 4-зіркових готелях, аргументуючи це тим, що вона прагне створити своїм клієнтам максимум комфорту за мінімальною ціною; зручне місце розташування вибраних готелів згідно з узгодженими із англійським туроператором екскурсійними програмами.
За результатами маркетингового дослідження з вигідності пропозиції українським туристам туру " Королівські палаци й замки Великобританії" ТК "Сага" зупинилася на тривалості поїздки в 8 днів та 7 ночей, оскільки цього часу буде достатньо для ознайомлення з найцікавішими визначними пам'ятками цієї країни.
Вибираючи тип харчування, менеджери ТК "Сага" зупинилися на напівпансіоні, тому що під час проведення різних екскурсій у багатьох учасників поїздки може виникнути бажання скуштувати страви національної кухні в різноманітних кафе.
Далі проводилася спільна робота туристичних компаній "Rest with us" і "Сага" з підготовки необхідного для прийому туристів персоналу. Оформлення контрактів з готелями, авіалініями, сервісною службою з трансферу, екскурсій тощо. До туристичного пакета входить авіапереліт до Лондона і назад до Києва. Авіапереліт здійснює авіакомпанія "Англійські авіалінії". Клас обирається за бажанням клієнта від економічного до першого.
Проводилася робота за розрахунком остаточної ціни туру. Вибираючи вид програми, маркетологи "Rest with us" і "Сага" зібрали загальні дані про ціни престижних готелів у напрямі "Лондон" на 8 днів та 7 ночей для індивідуального мандрівника або груп з 5—10 осіб з тією самою формою організації харчування і розміщення в готелі, з аналогічною екскурсійною програмою (табл. 1).
Фахівці відділу маркетингу в'єтнамської та української туристичних компаній зосередили увагу на стратегії дотримування ціни на одному рівні, на 3—5 % нижчої порівняно з пропозиціями інших туристичних компаній, які також ведуть спільну роботу з організації туристичних напрямів і, відповідно, нових цікавих пропозицій, орієнтованих на європейського туриста.
Ціни туристичних фірм на тур "Королівські палаци й замки Великобританії" на 8 днів і 7 ночей з проживанням у 4-зірковому готелі, з харчуванням напівпансіон, з аналогічною екскурсійною програмою на 10 осіб у період туристичного сезону у Англії відображені в табл. 1.
Основними показниками, які характеризують витрати туристичних фірм на організацію туру, є:
• вартість авіаквитків;
• вартість проживання в готелі;
• вартість оглядової екскурсії по місту;
• вартість послуги гіда-перекладача.
Саме за допомогою маркетингових досліджень, проведених компаніями "Rest with us" і "Сага", можна визначити найважливіші показники для клієнта (туриста).
Середня вартість туру "Київ — Лондон" за київськими турагентствами становить
де Ц1 — ціна туру турагенства "Сага";
Ц2 — ціна туру турагенства "САМ";
Ц3 — ціна туру турагенства "Гамалія".
Отже, Дпор.вн = (2650 + 2750 + 2730) : 3 = 2710 дол. США.
Таким чином, візьмемо за вартість туру середню ціну по Києву на цей маршрут, яка становить суму наших витрат з організації маршруту плюс майже 26 % .
До постійних витрат належать: трансфер до готелю і з готелю, переїзд з Київа до Лондона, послуги гіда-перекладача та оглядові екскурсії по місту. Це становить
300 + 500 + 500 + 150 = 1450 дол. США.
Сума постійних витрат не залежить від обсягу виробництва туристичного продукту. Усі інші витрати на тур "Королівські палаци й замки Великобританії " ТК "Сага" зараховує до змінних витрат. Це становить
(800 + 80 + 80 + 95 + 65 + 65 + 141 + 80 + 45 + 45 + 80) • Qі = 1950 • 10 = 14 500 дол. США,
де Q — кількість туристів, які купили путівку.
Тобто при кількості 10 осіб змінні витрати становитимуть 14 500 дол. США.
Таким чином, можна з упевненістю сказати, що сума змінних витрат безпосередньо залежить від обсягу продажу туристичних путівок.
При розрахунку на 10 осіб загальні витрати туру " Королівські палаци й замки Великобританії " становитимуть 15 700 дол. США.
Розрахунок ефективності туристичної програми за абсолютними і відносними показниками наведений у табл. 2.
Отже, прибуток від продажу туру "Королівські палаци й замки Великобританії" становить 20 % від його вартості. Тур " Королівські палаци й замки Великобританії " в ТК "Сага" в середньому на місяць купують 30 осіб. Прибуток від його продажу становить 9570 дол. США. Таким чином, сукупний прибуток компанії від продажу цього туру на місяць становить 9570 дол. США.
Наприклад, туристична компанія "Сага" займає приміщення у 80 кв. м. До складу її співробітників входять 10 менеджерів, бухгалтер і генеральний директор, а також начальник відділу посередницьких операцій, начальник відділу маркетингу і реклами, начальник відділу підготовки та видачі документів, начальник візового відділу.
2.6. Економічне обґрунтування проекту туру
Розрахуємо бюджет рекламної кампанії для рекламування туру "Королівські палаци й замки Великобританії".
З метою реклами нового туру пропонується здійснити такі комунікаційні заходи:
— реклама в ЗМІ (радіо, спеціалізовані журнали);
— розміщення реклами на власній веб-сторінці в Інтернеті;
— проведення презентації нових турів компанії;
— участь у спеціалізованих виставках.
Розробимо бюджет вказаних рекламних заходів. Під час складання бюджету просування туристичної послуги можливі два підходи:
• "згори вниз" — спочатку визначається загальна сума витрат на комплекс просування, яка потім розподіляється між елементами комплексу;
• "знизу вгору" — передбачає складання кошторису окремо для реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, паблік рилейшнз, сума яких представлятиме загальний кошторис просування.
Виокремлюють п'ять методів складання бюджету просування:
• метод розрахунку бюджету на основі цілей і завдань просування;
• метод визначення бюджету просування у процентах від обсягів продажу;
• метод паритету з конкурентами;
• метод визначення бюджету з розрахунку на одиницю продукції;
• метод розрахунку бюджету від наявних засобів.
Метод розрахунку бюджету на основі цілей і завдань передбачає розрахунок бюджету як суми витрат, необхідних для досягнення цілей просування. Безперечно, цей метод є найкращим, адже чітко визначені цілі досягаються потрібними для цього засобами, легко піддаються контролю.
Метод визначення бюджету просування у процентах від обсягів продажу (percentage of sales method) — бюджет розраховується як процент від виручки поточного року (середнього показника за попередні роки). Вважається, що 80 % фірм використовують збут як орієнтир для визначення бюджету просування. Причини популярності цього методу полягають у певній базі розрахунку, адже він базується на результатах діяльності фірми в минулому і прогнозів збуту в майбутньому які випливають з виявлених тенденцій. Істотні недоліки цього методу такі:
— перебільшення ролі інтуїції;
— бюджет просування, що майже не пов'язаний з іншими маркетинговими цілями;
— важко передбачуваний результат — успіх або, навпаки, невдача рекламної кампанії чи заходів зі стимулювання збуту.
Метод паритету з конкурентами — розмір бюджету просування залежить від витрат конкурентів. Інформаційною базою тут є результати моніторингу реклами в засобах масової інформації, які надають спеціальні дослідницькі організації. Всупереч усім перевагам такого методу (основним з яких є той, завдяки якому компанія орієнтується на рівень витрат на просування, що склався у галузі), він має певні недоліки:
— по-перше, відсутня вичерпна інформація щодо витрат конкурентів;
— по-друге, не існує двох однакових фірм (вони відрізняються популярністю, лояльністю покупців до торгової марки, певними характеристиками товару).
Метод визначення бюджету з розрахунку на одиницю товару продукції (per unit method) — бюджет визначається стосовно ціни товару. Якщо структура асортиментів фірми і показники збуту є стабільними, використання цього методу доречне.
Метод розрахунку бюджету від наявних засобів (all you can afford method) — бюджет визначається як сума, що залишилася після віднімання від загального доходу витрат на виробництво, постійних витрат, які не залежать від оосніш ви-робництва і не пов'язані з маркетингом.
Як правило, більшість туристичних компаній використовують традиційні методи розрахунку чистого прибутку компанії
P = SW-[S(0+A) + F + (R + D)],
де Р — прибуток;
S — обсяг продажу туристичних путівок, шт.;
W — прейскурантна ціна;
О — транспортні, комісійні та інші витрати з розрахунку на одиницю продукції;
А — змінні витрати на виробництво одиниці продукції, які залежать від обсягів виробництва і не пов'язані з маркетингом;
F — постійні витрати, які не залежать від обсягів виробництва і не пов'язані з маркетингом;
R — витрати на рекламу;
ІЗ — витрати на стимулювання збуту та інші засоби просування.
Отже, витрати на просування туристичного продукту визначають за формулою
R + D = SW-P-[S(0+A) + F].
Істотним недоліком такого підходу є залишковий принцип формування бюджету. Це може призвести до того, що за відсутності або обмеженості засобів реклама туристичної компанії не виконає свого призначення. Крім того, проблемою можна вважати відсутність лінійної залежності між обсягом продажу (S) і витратами на просування (R + D), що може призвести до певної неточності розрахунків. Проте для кожної фірми окремо таку залежність можна визначити методом регресивного аналізу.
План просування повинен забезпечити оптимальне співвідношення засобів просування компанії. Це можуть бути вибір лише одного засобу реклами, комбінація рекламних звернень у пресі, на радіо або на телебаченні, заходи щодо стимулювання збуту.
Визначимо суму коштів на проведення рекламних заходів методом визначення бюджету просування у процентах від обсягів продажу туру. Витрати на маркетингові комунікації сформуємо в обсязі 3 % від прогнозного обсягу продажу туру. Для цього визначимо обсяг доходу від туру.
У табл. 4 зазначається сума коштів, необхідна для рекламних заходів.
Отже, необхідність засобів на рекламні заходи не перевищує бюджет засобів на рекламу, обчислений, виходячи з розміру доходу.
Виручка, яка забезпечує беззбиткову реалізації турів, розраховується за формулою
Фізичний обсяг беззбиткової діяльності (FR) туристичної фірми розраховується за формулою
Алгоритм розрахунку обсягу беззбиткової діяльності й обсягу діяльності туристичної фірми в зоні прибутковості є досить простим. Проте його практична реалізація потребує значного досвіду і високої кваліфікації експертів-аналітиків.
Проблематичним у розрахунку обсягу беззбиткової діяльності туристичних фірм, як і в багатьох інших прикладних економічних дослідженнях, є прогнозування ринкової кон'юнктури, можливого розміру маржинального доходу, визначення умовно-постійних витрат туристичної фірми, формулювання відповідних припущень щодо їх кількісної визначеності, зокрема з розрахунку на один тур, тобто встановлення інтервалу проведення планових економічних розрахунків, у межах яких можна доцільно враховувати зроблені припущення.
Розділ III. Маркетинг нового туру
3.1. Позиціонування та просування нового туру
Основним туристичним продуктом у сфері туристичної діяльності є комплексне обслуговування, тобто стандартний набір послуг, який продається туристам в одному туристичному пакеті (туристичний пакет).
Туристичний пакет — це комплекс послуг, що надаються під час подорожі за індивідуальним або груповим варіантом, який пропонується для широкого продажу для споживачів, до якого, крім транспорту, входять послуги розміщення, послуги гіда, харчування та інші види обслуговування тощо.
Чинники, які впливають на організацію туристичного пакета, такі:
• наявність попиту на певну туристичну програму;
• можливості матеріальної бази, інфраструктури і пропонованих послуг;
• взаємовідносини з авіакомпаніями та іншими транспортними компаніями;
• відносини між країною відправлення та країною призначення;
• відносини з партнерськими туристичними організаціями (постачальниками послуг);
• рівень розвитку туризму в країні призначення;
• політична стабільність в країні призначення.
Слід зазначити, що чинник політичної нестабільності є дуже важливим для розробки туроператором своєї стратегії.
3.2. Рекламно-інформаційна підтримка
У процесі формування цін враховують специфічні особливості калькуляції різних видів турів та окремих туристичних послуг. За спрямованістю туристичних потоків розрізняють туризм внутрішній — подорожі громадян у межах власної країни; закордонний туризм — виїзд громадян за межі власної країни з метою відвідування інших країн; іноземний туризм — прийом і обслуговування іноземців, туристів, які прибули з інших країн.
У процесі формування цін на вітчизняні, іноземні та закордонні тури механізм ціноутворення набуває певної специфіки. Так, за калькуляції ціни закордонного туру ціна пакета послуг має валютне вираження, а частина витрат (деякі види страхування, консульський збір, транспортні тарифи — частково) встановлюється в національній валюті. Всі ці витрати зводять за діючим валютним курсом до загальної ціни туру в іноземній валюті (найчастіше в доларах США). Слід зазначити, що на сучасному етапі за реалізації закордонних турів через інфляційні процеси, які відбуваються, туристична фірма може зазнати певних втрат у разі оплати туру в національній валюті, оскільки за час між оплатою туру споживачем і конвертацією туристичною фірмою одержаних місцевих грошових одиниць в іноземну валюту для розрахунку з фірмою, яка приймає туристів, може відбутися зниження курсу місцевої національної грошової одиниці.
Збиток для туристичної фірми найбільш можливий, коли оплата туру здійснюється за безготівковим розрахунком через банк, який подовжує термін надходження грошей. Тому туроператор до своєї остаточної ціни часто додає певну валютну надбавку, яка нині в більшості діючих фірм оцінюється в розмірі до 5 % від ціни пакета послуг.
Отже, під час формування цін важливим пунктом контрактної угоди з іноземними партнерами є умови розрахунків. При їх обговоренні погоджують усі деталі: форми і способи платежів, терміни платежів, підстави для платежів тощо.
Під час калькуляції цін на тури здійснюється розрахунок прямих змінних витрат і розподіл непрямих умовно-постійних витрат на окремі види турів.
Змінні витрати — витрати, сума яких збільшується зі зростанням обсягів продажу і зменшується при їх зниженні. Для туристичної галузі це прямі витрати, пов'язані з обслуговуванням туристів, зокрема змінні витрати на транспортування, розміщення, харчування та інші витрати, які включаються в ціну нетто, а також оплата послуг працівників, що супроводжують групу туристів.
У мовно-постійні витрати — витрати, які залишаються незмінними незалежно від динаміки обсягу продажу. Це загальногосподарські й адміністративно-управлінські витрати фірми, зокрема витрати центрального офісу, амортизаційні відрахування, витрати на придбання і використання інформаційної бази даних, витрати на рекламу та інші витрати відповідно до кошторису витрат.
У туристичній практиці прямі змінні витрати туру містять складові ціни нетто, передбачені у складі туру контрактною, агентською або іншою туристичною угодою, а також прямі виробничі витрати туристичної фірми на придбання прав на послуги сторонніх організацій, оплату праці виробничого персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи, вартість послуг гіда, екскурсовода, перекладача і комісійну винагороду іншим посередникам — вітчизняним або іноземним фірмам-партнерам.
Типова структура непрямих умовно-постійних адміністративних, комерційних та інших загальних витрат туристичних фірм на виробництво і реалізацію туристичної продукції (В ) містить такі складові
де Вор — витрати на оплату праці працівників адміністративного апарату туристичної фірми (35 %);
Вcz— відрахування на соціальні заходи (12—15 %);
Вp— витрати на рекламу (близько 20 %);
Вzb— витрати на інші заходи щодо стимулювання (близько 10 %);
Оn— усі інші витрати, у тому числі оренда офісу, комунальні послуги, опалювання, банківські послуги, амортизаційні відрахування тощо (близько 20 % ).
Іноді сума умовно-постійних витрат туристичних фірм розподіляється між різними турами на рівні частини, але такий метод розподілу витрат не можна вважати виправданим, оскільки асортименти турів, які реалізує підприємство, істотно відрізняється за ціною нетто (за інтенсивністю продажу) та іншими факторами. Некоректний розподіл умовно-постійних витрат є причиною помилок у планових розрахунках цін на тури, валового прибутку й інших показників діяльності на наступний період. Об'єктивнішим та економічно виправданим є метод розподілу умовно-постійних витрат, пропорційний до маржинального доходу, який входить у ціну пропозиції туру й обумовлюється туристичними угодами і контрактами.
Розробляючи ціну на туристичний продукт, який реалізовується посередниками, враховують загальний розмір комісійної винагороди посередників.
Практика туристичного бізнесу розрізняє такі види комісійних винагород:
• комісійна винагорода туроператорів, які розробляють програми турів і реалізовують їх самостійно або через посередників, — 15—30 % від ціни нетто;
• роздрібна комісійна винагорода, яка виплачується тур-агентам, які реалізовують тури — 5—10 % від ціни нетто;
• комісійна винагорода інших посередників між туристом і готелем, екскурсійним бюро, розважальною установою тощо — від 5 до 15 % від ціни нетто, з урахуванням обсягу реалізації послуг.
Залежно від умов агентських угод між туроператором і тур-агентами, договорів і контрактів туроператора з виробниками послуг туристичні фірми формують свої доходи і прибутки за рахунок як виплаченої ним комісійної винагороди, так і надбавок до договірних цін. У практиці туристичних фірм такі надбавки мають назву "margin" (маржа) і становлять 15—25 % від ціни нетто, за якою туроператори розраховуються з авіакомпаніями, готелями й іншими виробниками туристичних послуг.
Маржа використовується для покриття власних витрат туристичної фірми і формування її прибутку.
Розрахунок загального планового об'єму маржинального доходу туристичної фірми необхідний для того, щоб визначити, чи зможе підприємство покрити постійні витрати та чи залишаться в нього засоби для формування прибутку.
Маржинальный дохід — це загальна сума комісійних винагород і надбавок (маржі), що покриває постійні витрати, прибуток і податкові платежі підприємства.
Рівень маржинального доходу — відношення величини маржинального доходу до обсягу виручки від реалізації турів, помножене на 100 %.
Маржинальний дохід необхідно визначати окремо за кожним туристичним продуктом, оскільки тури нерівноцінні за своєю вартістю, різною є сума змінних витрат, які належать до собівартості туру. Складність планового розрахунку полягає в тому, що на момент розрахунку важко визначити, які саме тури матимуть найбільший або найменший попит у плановому році, адже виникає необхідність прогнозування кон'юнктури ринку туристичних послуг.
Загальний обсяг маржинального доходу туристичного підприємства визначається як різниця між виручкою від реалізації туристичної продукції та прямими змінними витратами.
Маржинальный дохід від організації туру з розрахунку на одного туриста обчислюється за формулою
де Dm — маржинальний дохід з розрахунку на одного туриста,
Z — ціна туру (брутто);
S — обмежена собівартість туру (ціна нетто).
Такий аналіз є одним зі стандартних прийомів, які застосовуються в бізнес-плануванні для обґрунтування ефективності інвестиційних проектів туристичних фірм, зокрема для визначення обсягу беззбиткової діяльності туристичної компанії, діяльності в зоні прибутковості, запасу фінансової стійкості туристичної компанії.
Висновки
Тур – це складена з урахуванням індивідуальних побажань програма, призначена задовольнити мету подорожі туриста, і комплекс заходів по її реалізації, який включає надання послуг гостинності (розміщення, харчування, транспортне та екскурсійне обслуговування), додаткових послуг з організації дозвілля тощо. Таким чином, тур на ринку послуг виступає продуктом ринкової діяльності суб'єктів туристичного ринку. Цей продукт завжди комплексний, складний, багатокомпонентний, підвладний коливанням попиту, впливу моди, кон'юнктури світового ринку та інших чинників. Тури розрізняються за мотивацією, напрямком, видами та формами, характером споживання, способами долання маршруту та схемою маршруту, іншими параметрами. Виробництво турпродукту можна поділити на такі етапи: а) маркетингові дослідження; б) інформаційне забезпечення програми; в) генералізація інформації відповідно до обмежень по туру; г) вибір схеми маршруту та засобів його долання; д) забезпечення комплексу гостинності; е) пропозиції з додаткових послуг; є) обрахунки собівартості та продажної ціни туру відповідно до обмежень (сезон, термін, строки, транспортні засоби, додаткові послуги тощо); ж) розробка організаційно-технічних заходів щодо впровадження туру; з) маркетинг нового турпродукту. Розробка туру є складним завданням, яке потребує володіння значною інформацією з ресурсного забезпечення, з розвитку матеріально-технічної бази туризму, знання кон'юнктури попиту та пропозиції на відповідних ринках, співпраці з суб'єктами ринкової діяльності.
Туристичні фірми, що працюють в сфері іноземного туризму, дотримуються при обслуговуванні іноземних туристів законодавства України та міжнародних угод. Для здійснення міжнародної туристичної діяльності туристичне підприємство повинно мати: угоди з іноземними партнерами та угоди на перевезення туристів; розроблені тури, що діють згідно цих угод; інформацію про країни-партнери (географічні, історичні, економічні дані, досьє про підприємства в галузі туристичного бізнесу, правила перебування в країні-партнері) та довідку про правила перетину державного кордону та митні правила; довідку про українські дипломатичні представництва в країнах-партнерах; страховий договір.
Суб'єкти туристичної діяльності, що діють в сфері іноземного туризму, повинні мати референс. Референс – це підтвердження Міністерства закордонних справ, видане туристичній фірмі України на підтвердження того, що її зарубіжні партнери (за угодами) матимуть візову підтримку консульських установ України за кордоном при їх зверненні для оформлення туристичних віз в нашу країну. При оформленні туристичних подорожей іноземцям в Україну на документах має бути зазначений номер референсу. При роботі з потенційним споживачем в офісі туристичної фірми, йому повинна надаватися повна інформація щодо туру, а також прав та обов'язків на час перебування в подорожі.
Список використаних джерел
1. Александрова А.Ю. Международный туризм. Учебное пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. – 464 с.
2. Александрова А.Ю. Экономика и территориальная организация международного туризма. М.: МГУ, 1996. – 104 с.
3. Бабарицька В.К., Любіцева О.О. Організація туризму. Навч. посібник. Част. I. – К.: КУ, 1998. – 234 с.
4. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Экономика туризма: Учебное пособие. –М.: Финансы и статистика, 1999. – 176 с.
5. Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент:теория и практика.-СПб:Питер-2000.
6. Велика Британія //Краєзнавство. Географія. Туризм.. — 2002. — № 13-14. — C. 1-15
7. Забалдіна Ю. Б. Маркетинг туристичного підприємства: Навч. посібник / Федерація профспілок України; Інститут туризму. — К., 2002. — 196с.
8. Квартальнов В. А. Теория и практика туризма: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 2003. – 314 с.
9. Квартальнов В. А. Туризм: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 320 с.
10. Любіцева О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти): навч. посібник. — 3-тє вид., переробл. та доп. — К. : Альтерпрес, 2006. — 436с.
11. Любіцева О. Ринок туристичних послуг: Геопросторові аспекти / Київський ун-т туризму, економіки і права; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К. : Альтерпрес, 2002. — 320с.
12. Любіцева О.О. Методика розробки турів. Навчальний посібник. — К.: Альтерпрес, 2003. — 240 с.
13. Мунін Г. Маркетинг туризму: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів:У 2 ч. / Європейський ун-т. — К. : Видавництво Європейського університету, 2005. — 324с.
14. Немоляева М. Э. Маркетинг международного туризма. — М.: ВШТ, 1991
15. Освіта у Великобританії сьогодні //Краєзнавство. Географія. Туризм.. — 2004. — № 45. — C. 20-21
16. Правик Ю. Маркетинг туризму: підруч. — К. : Знання, 2008. — 303с.
17. Ткаченко Т. Економіка готельного господарства і туризму: Навч. посіб. / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К. : КНТЕУ, 2005. — 180с.
18. Туризм у Великобританії //Краєзнавство. Географія. Туризм.. — 2002. — № 13-14. — C. 12
19. Чеботарь Ю. М. Туристический бизнес. Практическое пособие для турфирм и их клиентов. — М.: Мир деловой книги, 1997