referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

НБУ і його завдання, функції та основні напрямки діяльності

Вступ

Національний банк України виступає першорівневим елементом банківської системи, регулює її діяльність у межах законодавчо наданих йому прав та повноважень, несе відповідальність перед суспільством за функціонування банківської системи в цілому.

Національний банк України є державною власністю України і відтак виступає виразником інтересів та завдань держави в сфері регулювання економіки; його правовий статус, функції, повноваження і принципи організації діяльності визначаються Конституцією України, Законом «Про Національний банк України» та іншими законодавчими актами.

Національний банк України має статутний капітал, що формується за рахунок державних коштів. Розмір статутного капіталу становить 10 млн грн. Головний банк країни є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом державної власності й перебуває в його повному господарському веденні. У той же час Національний банк України виступає як самостійний в економічному плані суб’єкт, що має здійснювати свої витрати за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а в окремих випадках — за рахунок Державного бюджету України. Економічна самостійність банку посилюється також тим, що він не несе відповідальності за зобов’язаннями органів державної влади, які, в свою чергу, теж не відповідають за зобов’язаннями Національного банку України.

1. Правовий статус НБУ як центрального банку країни

Центральні банки створені та функціонують у багатьох країнах. Вони відрізняються за назвами, порядком утворення, обсягом повноважень. Проте, незважаючи на певні об’єктивні відмінності, центральним банкам притаманні спільні риси. Центральний банк характеризується подвійною правовою природою: з одного боку, він є органом державної влади, уповноваженим здійснювати державне управління в сфері банківської діяльності, а з іншого, — банківською установою, яка здійснює банківські операції, виступає кредитором останньої інстанції для інших банків.

Правовий статус центральних банків характеризується такими основними чинниками:

— рівнем нормативно-правового закріплення;

— ступенем самостійності (незалежності) в системі органів державної влади;

— характером взаємовідносин з іншими банками та фінансово-кредитними установами.

Центральні банки — це юридичні особи, що мають особливий статус, відмітна ознака якого — відособленість майна банку від майна держави. Хоч формально це майно перебуває у державній власності, центральний банк наділений правом розпоряджатися ним як власник. Цим центральний банк відрізняється від державного банку, майно якого повністю контролюється державою.

Дослідження свідчать, що за своїм правовим статусом центральний банк має бути незалежною і впливовою установою, яка здійснює грошово-кредитне регулювання на основі закріплених за ним законом повноважень та забезпечує надійність і стабільне функціонування кредитно-банківської системи. Однак у реальних умовах незалежність багатьох центральних банків виявляється обмеженою, зокрема у результаті конфліктів, що виникають через протиріччя між задекларованими урядом завданнями економічної політики і необхідністю підтримки стабільності національної грошової одиниці.

Правовий статус Національного банку України визначений, в першу чергу, Конституцією України та Законом України “Про Національний банк України”.

Згідно зі статтею 99 Конституції України Національний банк України є центральним банком України, основною функцією якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України — гривні.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. У цьому визначенні закріплена подвійна правова природа Національного банку України: з однієї сторони, він є центральним банком, тобто, банківською установою, яка має право здійснювати певні банківські операції у порядку, визначеному банківським законодавством, а з іншої сторони — особливим органом державного управління.

Звертаємо увагу на те, що Національний банк України є органом зі спеціальним статусом. Це означає, що він не відноситься до жодної гілки влади. Така особливість правового статусу НБУ зумовлена, в першу чергу, його основною функцією — забезпеченням стабільності гривні. Для виконання цієї функції Національний банк повинен бути наділений певною самостійністю та незалежністю від інших органів державної влади.

2. Функції НБУ за чинним законодавством

Функції, які здійснюються всіма без винятку центральними банками, поділяють на регулюючі, контрольні й обслуговуючі. До регулюючих функцій відносять:

— управління сукупним грошовим обігом;

— регулювання грошово-кредитної сфери;

— регулювання попиту та пропозиції на кредит.

Контрольні функції включають:

  • здійснення контролю за функціонуванням кредитно-банківської системи;
  • проведення валютного контролю.

Обслуговуючі функції полягають:

— в організації платіжно-розрахункових відносин комерційних банків;

— у кредитуванні банківських установ і уряду;

— у виконанні центральним банком ролі фінансового агента уряду.

Функції Національного банку закріплені у Конституції України та Законі України “Про Національний банк України”. Виходячи із норм зазначених законодавчих актів, функції Національного банку можна поділити на такі дві групи:

  1. Основна функція НБУ.
  2. Інші (допоміжні) функції НБУ.

Як ми вже з’ясували, основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України — гривні. Для здійснення основної функції Національний банк здійснює, зокрема, такі функції:

— відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

— монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

— виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

— встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

— організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

— визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

— визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

— здійснює банківське регулювання та нагляд;

— веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

— складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

— здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;

— забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами;

— представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків.

3. Мережа та організаційна структура Національного банку України

Для ефективної діяльності НБУ важливе значення мають мережа його установ та організаційна структура банку, за допомогою яких він здійснює надані законодавством повноваження. Структура НБУ побудована за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і має функціонально-територіальний характер. До системи НБУ належать центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, представництва банку за кордоном, інженерно-технічний центр, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ.

НБУ в межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ НБУ, його підприємств, затверджує їхні статути і положення.

Для здійснення своїх функцій та керівництва територіальними управліннями НБУ має центральний апарат, який функціонує у м. Києві. Організаційні основи і структура центрального апарату НБУ затверджені постановою Правління НБУ. До структури центрального апарату НБУ належать департаменти та самостійні управління з основних напрямів банківської діяльності, зокрема, функціями яких є вироблення грошово-кредитної політики, здійснення банківських операцій, проведення дослідно-аналітичних робіт, а також організація робіт технічного та адміністративного характеру. В центральному апараті НБУ функціонують такі департаменти: інспектування банків, валютного регулювання, платіжних систем, готівково-грошового обігу, внутрішнього аудиту, бухгалтерського обліку, монетарної політики, зв’язку та інформатизації, персоналу, фінансовий, юридичний, економічного аналізу та прогнозування, банківської безпеки, платіжного балансу, валютного контролю та ліцензування, статистики та звітності; інспектування та моніторингу банків, реєстрації та ліцензування банків, припинення діяльності банків, перевезення цінностей та організації інкасації, зовнішньоекономічних відносин, методології банківського регулювання та нагляду, з питань запобігання використанню банківської системи для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму, безвиїзного банківського нагляду тощо.

Крім департаментів, у структурі апарату НБУ є самостійні управління: контролю ризиків, здійснення тендерних процедур та маркетингових досліджень, архівне управління, організації будівництва, господарське-експлуатаційне, управління юридичного забезпечення банківського нагляду та ін.

НБУ також підпорядковані інші установи: Операційне управління, Головне управління, Центральне сховище, Державна скарбниця, Центральна розрахункова палата, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, інженерно-технічний центр, навчальний центр, банківські навчальні заклади (Українська академія банківської справи в Сумах, Університет банківської справи у Львові та ін.). НБУ має офіційні видання: «Бюлетень НБУ», «Платіжний баланс України», «Вісник НБУ».

Правління НБУ постійно вносить зміни в організаційну структуру НБУ, враховуючи зміни в напрямах роботи НБУ та розвиток економіки і грошово-кредитної політики держави.

НБУ — це єдина централізована система, якій підпорядковуються всі ланки цієї системи на місцях (територіальні управління).

У системі НБУ важливе місце займають територіальні управління, які здійснюють свою діяльність на правах філій. Свої завдання і функції НБУ виконує через територіальні управління, які є відокремленими підрозділами НБУ, що розташовані поза місцем його розташування, і здійснюють частину його функцій на певній території. Територіальні управління підпорядковані НБУ та йому підзвітні. Територіальні управління різних регіонів мають неоднакову функціональну структуру, що пояснюється наявністю на певній території банків, їх філій та відділень.

Становить інтерес організаційна структура Головного управління НБУ по м. Києву та Київській області, яке є відокремленим підрозділом НБУ і йому підпорядковане.

Організаційну структуру цього територіального управління формують 12 функціональних підрозділів (управління і відділи), кожний з яких має певні права і обов’язки. Зокрема, управління такі: готівкового обігу та касових операцій; перевезення цінностей та організації інкасації; банківського нагляду; організації бухгалтерського обліку, фінансів та звітності; адміністративне.

У структурі цього управління функціонують такі відділи: економічної роботи та грошово-кредитних відносин; інформатизації; банківської безпеки; персоналу; аудиту, контролю валютних операцій та юридичний.

Зазначена структура територіального управління та закріплені за ним повноваження дають можливість здійснювати оперативну діяльність та ефективно виконувати завдання і функції, що стоять перед управлінням.

Організаційна структура НБУ України і його мережа, таким чином, забезпечують втілення в життя єдиної державної політики в сфері грошово-кредитного обігу і спрямована на забезпечення ефективного функціонування центрального банку країни.

Висновки

  1. Національний банк України є центральним банком України, основною функцією якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України — гривні.
  2. Національний банк України характеризується подвійною правовою природою: з однієї сторони, він є центральним банком, тобто, банківською установою, яка має право здійснювати певні банківські операції у порядку, визначеному банківським законодавством, а з іншої — особливим органом державного управління. Національний банк є органом зі спеціальним статусом і не відноситься до жодної з гілок влади.
  3. Функції Національного банку можна поділити на такі дві групи:

— Основна функція НБУ (забезпечення стабільності національної грошової одиниці України);

— Інші (допоміжні) функції НБУ, спрямовані на забезпечення реалізації основної функції НБУ.

  1. Керівними органами НБУ є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України.
  2. Президент України та Верховна Рада України призначають по сім членів Ради Національного банку.
  3. Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу терміном на п’ять років.
  4. Правління Національного банку очолює Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку.

Список використаної літератури

  1. Ніконенко, У. Вплив інструментів грошово-кредитної політики на стан грошово-кредитного ринку // Формування ринкових відносин в Україні. – ‑ № 7. – С. 52–57.
  2. Оцінка впливу іноземного капіталу на функціонування банківської системи [Електронний ресурс] / Banking system of Ukraine. – Режим доступу : http://ukrbanking.com/articles/12.
  3. Про Національний банк України [Електронний ресурс] : Закон України за станом на 26 грудня 2008 р. / Національний банк України. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/B_zakon/law_NBU.pdf.
  1. Фінансовий стан банків України [Електронний ресурс] / Національний банк України. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/Bank_supervision/Finance_b/ 2009/ 01.01.2009/fin_state.htm.