Читання – дуже специфічна форма мовного спілкування людей, яке відбувається за допомогою друкованих чи рукописних текстів. Читання – це не однобічний вплив на читача, що виражається в пасивному сприйнятті змісту тексту. Ні, йде активна взаємодія між автором та читачем. Якщо порівняти читання з іншими видами суспільних комунікацій, то перш за все треба відзначити особливу знакову систему друку, яку можна зберігати та тиражувати. При цьому процеси використання можуть не співпадати з часом виготовлення текстів, можуть тривати протягом декількох століть. Читання не обмежує користувача умовами місця та часу. Читач вільніший і активніший і в процесі сприйняття, ніж радіослухач або кіноглядач. Читання – більш творчий процес, більш ефективний засіб виховання та навчання, ніж аудіовізуальні види комунікацій.

Мотиви читання молоді – різноманітні. Передусім, вони пов’язані з процесами соціалізації: становленням світогляду, потребами освіти та самоосвіти, професійного удосконалення.

Змінюються звички юних читачів. Знизився статус читання, зменшився час, який діти витрачають на читання, іншими стали мотиви і стимули до читання, репертуар читання. Молоде покоління читає зовсім інше та інакше, ніж покоління батьків. Як правило, діти, які люблять читати, це представники молодшого шкільного віку. В старших класах дітям бракує не бажання, а часу для читання, тому дуже типовими є такі думки: «Люблю читати, але ніколи». Переважає розважальне читання: «Коли читаю, люблю почитати що-небудь легке». За оцінками соціологів, до 40% дитячого читання — це розважальна література, а науково-пізнавальна посідає лише 20% обсягу читання. Журнали і розважальна література домінують у структурі читацьких інтересів підлітків, Діти, школярі читають обов'язкову шкільну класику, казки, фентезі, пригодницьку літературу, детективи, книжки про природу і тварин.

У структурі читацьких інтересів молоді переважає інформаційно-ділове читання. Це інструмент навчання, джерело інформації за шкільною і вузівською програмами, з комп'ютерної техніки чи спортивних занять. Інтерес до класики, сучасної художньої літератури у молоді суттєво знизився. Щоб повернути увагу молоді до себе, українські письменники і поети застосовують ненормативну лексику, епатажні тексти, відверті еротичні мотиви. Проте молодь мало читає художні «товсті» журнали, бо вони досить дорогі і погано поширюються у провінції. Ставлення до книжок у сім'ї є основою формування культури читання дітей.

Умовно можна виділити кілька типів такого ставлення: сприймання книжок як інформаційно-пізнавального інструменту, який дає дітям необхідні знання; сприймання книг як джерела емоційно-духовного формування особистості, знайомства зі зразками, героями; і, нарешті, є тип сімей, де все ще зберігається культ книги. Поступово перший і другий тип почав наступати на третій, і це є важливою причиною зміни ставлення дітей до читання.

Для побудови нової економіки, правової демократичної держави, євроінтеграції і відродження всім нам, а перш за все, нашій молоді, треба повернутися в країну читачів. Без відродження книговидання і книгочитання здійснити народні мрії про краще майбутнє неможливо.

Список використаних джерел

1. Волошина Н. Методика вивчення читацьких інтересів // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 2003. — № 5. — С. 12-15
2. Епифанова И. Чтобы классика стала бестселлером // Библиотека. — 2006. — № 6. — С. 30-31
3. Мацько Л.Читацький інтерес. Формування зразкового читача як проблема лінгводидактики і методики // Освіта. — 2008. — № 47-50 (листопад). — С. 6
4. Тактайкина Т. Что читаешь, человек читающий? // Библиотека. — 2005. — № 12. — С. 20-21