63. Які форми зовнішньоекономічної діяльності найбільш поширені сьогодні серед українських підприємств, чому?. 4

64. Чи залежить менеджмент від організаційно-правової форми українського підприємстві)? Обґрунтуйте відповідь. 4

65. Якою мірою інвестиційне співробітництво сприяє залученню українських підприємств до вивчення сучасного світового управлінського досвіду.6

66. Яка стадія інтернаціоналізації найбільш притаманна фірмам, які виробляють автомобілі.7

67. Як впливає глобалізація світової економіки на зміни в менеджменті українських підприємств при здійснені міжнародних операцій.7

68.3 якою школою менеджменту більшою мірою пов'язаний розвиток науки управління в Україні, або український менеджмент зовсім унікальне явище. Обґрунтуйте відповідь.8

69. Яку стратегію необхідно проводити українським компаніям, які планують продавати складні побутові товари (наприклад, пральні машини) в країнах СНД.9

70. Яка організаційна структура є найбільш ефективною для невеликих виробничих компаній.10

71. Які організаційні структури є найбільш ефективними для компаній з широкою номенклатурою продукції або діючих на різних міжнародних ринках водночас.11

72. Чи пов'язанні складність та жорсткість організаційний структури з розмірами компанії, сферою ії діяльності, життєвим циклом. Обґрунтуйте відповідь.12

73. Чи є різкі коливання валютного курсу (валюти контракту чи платежу) на світових валютних ринках форс мажорними обставинами, чому?. 13

74. Які найбільш привабливі для українського експортера сільськогосподарської продукції умови поставки (Інкотермс) товарів на зовнішній ринок.

75. Які найбільш привабливі умови поставки (Інкотермс) для українських імпортерів іноземного виробничого обладнання.

76.З точки зору імпортера які с найбільш надійні форми розрахунків по зовнішньоторговельним операціям.

77. З точки зору експортера які с найбільш надійні форми розрахунків по зовнішньоторговельним ітераціям.

78. Які валюти найчастіше всього використовуються українськими підприємствами в розрахунках по зовнішньоторговельним операціям, чому?

79. Якій тип фірм (етно-. полі-, регіо-, геоцентричні) найбільш розповсюджений сьогодні в Україні.

80. Які риси необхідно мати керівнику українського філіалу ТНК, щоб забезпечити ефективну роботу даного підрозділу.

81. В якій формі найчастіше всього отримує експортер винагороду за продаж ліцензій.

82. Що являє собою рейтинг в міжнародній практиці орендних операцій.

83. Які с перспективи розвитку спільних підприємств в Україні у порівнянні з іншими інвестиційними формами співробітництва?.

Список використаної літератури.

63. Які форми зовнішньоекономічної діяльності найбільш поширені сьогодні серед українських підприємств, чому?

До основних форм зовнішньоекономічної діяльності відносяться: торгівля, кредитування, науково-технічна співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо.

Основними організаційними формами підприємництва є спільні підприємства з іноземними інвестиціями на території України, спільні підприємства за кордоном і різні форми спільної діяльності з іноземними інвесторами, не пов’язані зі створенням юридичної особи. Така спільна діяльність оформляється договором. Ним передбачається об’єднання коштів або/і майна вітчизняного та іноземного учасників для досягнення спільної мети. Прикладами такої спільної діяльності є:

виробнича кооперація українських підприємств з іноземними інвесторами (юридичними чи фізичними особами-нерезидентами) з виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки і реалізації;

переробка давальницької сировини, ввезеної в Україну іноземним замовником або купленої ним за валюту в Україні, а також вивезення сировини за кордон українським учасником для її переробки на давальницьких умовах;

створення транснаціональних промислово-фінансових груп (ТПФГ) типу консорціуму, до складу яких можуть увійти промислові і сільськогосподарські підприємства, банки, наукові установи та інші суб’єкти.

64. Чи залежить менеджмент від організаційно-правової форми українського підприємства? Обґрунтуйте відповідь

Підприємницька діяльність у кожній країні має певні особливості, що визначаються політичними, соціальними, економічними, правовими та іншими умовами. Ці особливості мають враховувати підприємці та фахівці у своїй зовнішньоекономічній діяльності, зокрема при підготовці виходу підприємства на світовий ринок. Вивчення середовища, в якому підприємцеві доведеться приймати комерційні та управлінські рішення, має дуже важливе значення.

Потрібні також глибинний аналіз і врахування всіх факторів, які можуть вплинути на ефективність підприємницької діяльності. Це насамперед стійкість ринку, важливість технічних і технологічних нововведень для збереження конкурентоспроможності фірми, різке підвищення ризику раніше прийнятих виробничих, технічних та інших рішень.

Специфіка підприємницької діяльності в Україні, де з розпадом адміністративно-командної системи здійснюється перехід до ринкових відносин, для будь-якого товаровиробника, незалежно від форм власності, характеризується постановкою таких першочергових завдань:

· зупинення спаду виробництва, його стабілізація з подальшим зростанням випуску конкурентоспроможних товарі, насичення товарами внутрішнього ринку, вихід на зовнішній ринок;

· технічне переоснащення, перепрофілювання структури виробництва залежно від господарських потреб і споживчого ринку (реструктуризація);

· розвиток економічних, комерційних та інших зв’язків, ефективне використання діючих і новостворених державних інститутів, інфраструктури ринку;

· впровадження у господарську, управлінську практику маркетингової діяльності;

· підготовка кадрів, що володіють теорією і практикою сучасної підприємницької діяльності (на всіх рівнях) з урахуванням світового і вітчизняного досвіду.

65. Якою мірою інвестиційне співробітництво сприяє залученню українських підприємств до вивчення сучасного світового управлінського досвіду

Важливою складовою економічного розвитку України є інвестиційна діяльність. Її стан свідчить про реальні можливості держави, її виробничого сектора, підприємств різних форм власності, по-перше, вирішувати поточні соціально-економічні питання, а по-друге, вкладаючи кошти в розвиток, створювати економічне підґрунтя для виробництва, зайнятості і споживання в майбутньому.

В умовах поступового входження України до системи міжнародної кооперації та поділу праці зростає актуальність розширення зовнішньоекономічної діяльності, і особливо такого її сегмента, як інвестиційне співробітництво. Протягом останніх років іноземне інвестування нашої країни здійснювалося досить динамічно.

Виходячи на вітчизняний та світовий товарний ринки керівники підприємств стикаються з непристосованістю досвіду роботи з кадрами при плановій економіці до нових умов господарювання. Не зважаючи на такі позитивні аспекти, як гарантованість зайнятості, соціальний захист працівників, в радянській системі кадрового менеджменту були такі негативні аспекти як:

1. Відсутність системи добору працівників (бо існував централізований розподіл випускників навчальних закладів).

2. Прийняття на керівні посади за партійною ознакою.

3. Відсутність системи мотивації і стимулювання ефективної роботи (через існування систему перерозподілу результатів праці як в середині підприємства, так і в державі в цілому).

Менеджмент українських підприємств поставлено перед необхідністю реформування системи кадрового менеджменту загалом, необхідністю розробки філософії кадрового менеджменту своїх підприємств.

66. Яка стадія інтернаціоналізації найбільш притаманна фірмам, які виробляють автомобілі

У міжнародних економічних дослідженнях поняття інтернаціоналізації є ключовим, а розуміння її багатопланової природи — визначальним. На макрорівні інтернаціоналізація являє собою процес розширення та поглиблення світогосподарських зв’язків завдяки підвищенню міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва.

У стадії інтеграційної інтернаціоналізації перебувають країни, для яких характерні: а) превалююча роль ТНК у міжнародній економічній діяльності; б) взаємодія у межах зрілих регіональних інтеграційних угруповань (зони вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз). Для таких країн кількісні параметри інтернаціоналізації відображають не стільки вплив транснаціоналізації та регіональної інтеграції на стан і умови розвитку національних економік, скільки місце системно взаємопов’язаних економік у світогосподарській системі.

67. Як впливає глобалізація світової економіки на зміни в менеджменті українських підприємств при здійснені міжнародних операцій

Сучасні тенденції в розвитку світового менеджменту в значній мірі пов'язані з розвитком і поглибленням взаємозв'язків і взаємозалежностей між країнами, із посиленням міжнародного характеру господарської діяльності. Глобалізація світової економіки свідчить про те, що міжнародний бізнес вийшов на якісно новий рівень розвитку й у цій своїй новій якості потребує настільки ж якісно нової системи управління, адекватної вимогам глобальної ефективності бізнесу, що базувалася б на нових підходах глобального мислення менеджерів.

Особливості глобального мислення:

1. Структура глобального мислення включає нове, глобальне бачення проблем, а також припускає нові аналітичні навички і спроможність користуватися новими стратегічними концепціями.

2. Глобальне сприйняття виходить за рамки національного, міжнаціонального і багато національного світу.

3. Наявність певних навичок роботи на світовому ринку, формування яких залежить від спроможності переходити від одних видів роботи до інших:

· аналіз промисловості у світовому масштабі і виявлення найбільше сприятливих місць для реалізації потенційних можливостей фірми;

· спроможність виявляти головні ринки у світовому масштабі, тобто такі ринки або країни, що по визначених показниках мають ознаки лідерів.

4. Основна різниця полягає не в обсязі інформації, а в процесах опрацювання наявних даних, у використовуваних системах координат і гаданих кутів зору.

68.3 якою школою менеджменту більшою мірою пов'язаний розвиток науки управління в Україні, або український менеджмент зовсім унікальне явище. Обґрунтуйте відповідь

Наші менеджери зверхньо дивляться на робітників, умови їхньої праці та можливості кар'єри, тобто на ті фактори, що здебільшого і просувають бізнес. За 10 років проблеми якості і відповідальності управлінського корпусу України так і не було вирішено.

Для України має особливе значення огляд докорінних змін, які відбуваються у сфері управління, оскільки триває зміна соціально-економічної системи. Нові умови господарювання вимагають нових підходів до управління. Звідси на передній край виходить необхідність рішуче ламати стереотипи мислення, які склалися протягом тривалого часу.

Щоб сконструювати модель менеджменту для України, слід розглянути кризові явища у вітчизняному менеджменті, особливості українського характеру та перехідного періоду.

Професор Б. Будзан, ґрунтовно досліджуючи особливості українського менеджменту, зазначає, що в державі наявна криза управління. Одна з її причин – втрата керованості внаслідок порушення соціальних структур через надмірну централізацію.

Отже, в українській моделі менеджменту необхідно враховувати особливості масової “хліборобської” складової національного характеру, але будуватися вона повинна на цінностях “рицарської”. Таким чином, Україна має історичний шанс створити свою ефективну модель органічного менеджменту. Він базується на тому, що кожна людина має здібності до певної, так званої “властивої праці”. При її виконанні ця здібність реалізується, переходить із потенційного стану в актуальний. Тому проблема некомпетентності, так характерна для українського менеджменту, – це проблема людини не на своєму місці. Завдання органічного менеджменту – допомогти людині знайти таку роботу, яка відповідає її природним здібностям.

69. Яку стратегію необхідно проводити українським компаніям, які планують продавати складні побутові товари (наприклад, пральні машини) в країнах СНД

Характеристика основних ключових факторів, які необхідно проводити українським компаніям для конкурентоспроможності складних побутових товарів на ринку для кожного учасника дистрибуції, а саме:

для виробників: входження до найбільш масових цінових сегментів; широта модельного ряду; інноваційність модельного ряду; знання торгової марки (brand awareness); налагоджені канали дистрибуції та лояльність з боку топ-менеджменту основних учасників дистрибутивного каналу; конкурентоспроможні умови для всіх учасників дистрибутивного каналу, а саме: надання трейдерам заробітку, адекватного у конкурентів; розмір маркетингових інвестицій; можливість гнучко реагувати на зміну умов ринку;

для компаній оптової торгівлі: конкурентоспроможні ціни, пропоновані на оптовому ринку; широта модельного ряду; наявність ексклюзивних умов продажу певних товарів від постачальників; зручні для клієнта умови доставки товару; конкурентоспроможні умови від постачальників; конкурентоспроможні витрати (витрати на транспортування товару зі складу постачальника в країну, митні збори, можливості поставки у форматі SKD і здійснення складання техніки на території України); можливість гнучко реагувати на зміни умов ринку;

для компаній роздрібної торгівлі: відносини з постачальниками, можливості скорочення витрат; конкурентоспроможні ціни; широта асортименту; наявність ексклюзивів; ступінь територіального охоплення України роздрібною мережею; розташування магазинів у населеному пункті; репутація (імідж фірми), знання торгової марки серед споживачів; агресивність рекламних кампаній; використання методів стимулювання продажу, проведення маркетингових акцій; планування, дизайн і способи представлення товарів у магазині; професіоналізм персоналу; умови оплати для покупців: можливість купівлі в кредит; система обслуговування покупців: надання післяпродажного сервісу, доставка.

70. Яка організаційна структура є найбільш ефективною для невеликих виробничих компаній

Лінійна структура управління може бути використана на невеликих підприємствах. Вона дуже проста за своєю суттю: основним принципом побудови лінійної структури є вертикальна ієрархія, тобто підпорядкованість ланок управління знизу доверху. За лінійної структури управління дуже чітко здійснюється принцип єдиноначальності: кожен підрозділ очолює керівник, наділений усіма повноваженнями, який здійснює одноособове керівництво підлеглими йому ланками і який зосереджує у своїх руках усі функції управління. Керівники підрозділів нижчих ступенів безпосередньо підпорядковуються тільки одному керівнику більш високого рівня управління, вищий орган управління не має права віддавати розпорядження виконавцям, минаючи їхнього безпосереднього керівника. Даний вид структур характеризується одномірністю зв'язків: тут мають місце тільки вертикальні зв'язки.

До переваг організаційної структури управління можна віднести:

•єдність розпорядництва, простоту та чіткість підпорядкування;

•повну відповідальність керівника за результати діяльності підлеглих йому підрозділів;

•оперативність у прийнятті рішень;

•погодженість дій виконавців;

•одержання нижчими ланками погоджених між собою розпоряджень і завдань.

71. Які організаційні структури є найбільш ефективними для компаній з широкою номенклатурою продукції або діючих на різних міжнародних ринках водночас

Дивізійні структури — структури, засновані на виділенні великих автономних виробничо-господарських підрозділів (відділень, дивізіонів) і відповідних їм рівнів управління з наданням цим підрозділам оперативно-виробничої самостійності і з перенесенням на цей рівень відповідальності за одержання прибутку.

Під відділенням (дивізіоном) мається на увазі організаційна товарно-ринкова одиниця, що має всередині необхідні власні функціональні підрозділи. На відділення покладається відповідальність за виробництво і збут визначеної продукції й одержання прибутку, в результаті чого управлінський персонал верхнього ешелону підприємства вивільняється для вирішення стратегічних завдань. Оперативний рівень управління, що концентрується на виробництві конкретного продукту чи на здійсненні діяльності на визначеній території, був нарешті відділений від стратегічного, відповідального за зростання і розвиток підприємства в цілому. Як правило, у вищого керівництва фірми залишається не більш 4-6 централізованих функціональних підрозділів. Вищий керівний орган підприємства залишає за собою право твердого контролю за загально-корпоративними питаннями стратегії розвитку, науково-дослідних розробок, фінансів, інвестицій тощо. Отже, для дивізійних структур характерне сполучення централізованого стратегічного планування у верхніх ешелонах управління і децентралізованої діяльності відділень, на рівні яких здійснюється оперативне управління і які відповідальні за одержання прибутку. У зв'язку з перенесенням відповідальності за прибуток на рівень відділень (дивізіонів) вони стали розглядатися як «центри прибутку», що активно використовують надану їм волю для підвищення ефективності роботи. Дивізійні структури управління прийнято характеризувати як сполучення централізованої координації з децентралізованим управлінням (децентралізація за збереження координації і контролю).

72. Чи пов'язанні складність та жорсткість організаційної структури з розмірами компанії, сферою ії діяльності, життєвим циклом. Обґрунтуйте відповідь

Аналіз різновидів організаційних структур ієрархічного типу показав, що перехід до більш гнучких, адаптивних структур управління, краще пристосованих до динамічних змін і вимог виробництва, був об'єктивно необхідний і закономірний.

Безперечно, що характер діяльності підприємства, його мета і стратегія визначають характер функцій та кількість їх. Наприклад, одержання прибутку вимагає вивчення ринку і конкурентів. Для поліпшення якості продукції необхідно проводити технічні дослідження.

Переваги методу поділу за функціями такі:

виділення відносної важливості кожної управлінської функції;

використання спеціалізації та її переваг;

високий ступінь узгодженості й контролю в межах однієї конкретної функції та можливість єдиного підходу до розв'язання будь-якої проблеми, пов'язаної з цією функцією.

Недоліками цього методу можна вважати:

ускладнення узгодженості й координації між різними функціональними менеджерами;

ускладнення централізованого контролю за управлінськими функціями, особливо якщо вони розподілені в різних географічних районах;

розширення сфер управлінської функції ускладнює підбір відповідного керівника, оскільки він має володіти широкою спеціалізацією, що, в свою чергу, ускладнює його службове просування.

73. Чи є різкі коливання валютного курсу (валюти контракту чи платежу) на світових валютних ринках форс мажорними обставинами, чому?

На міжнародну торгівлю істотно впливають валютні курси, які є своєрідним місточком між вартісними показниками національного і міжнародного ринку. Вплив валютного курсу відображається у цінових співвідношеннях експорту й імпорту, а це, у свою чергу, викликає зміни у внутрішньоекономічній ситуації та коригує діяльність фірм, що працюють на експорт та/або конкурують з імпортом.

Суб'єкти господарської діяльності, використовуючи валютний курс, мають можливість порівняти свої виробничі затрати з цінами світового ринку. Валютний курс впливає на прибуток підприємців і конкурентоспроможність їх продукції на міжнародному ринку.

З огляду на численні чинники валютні курси не можуть бути абсолютно незмінними протягом тривалого часу, проте їх різкі коливання не можна вважати позитивним явищем. Валютні курси є індикатором нестабільності міжнародних економічних відносин загалом і валютно-кредитних та фінансових зокрема. Історія знає чимало прикладів, коли від різких змін валютних курсів багатіли одні держави і біднішали інші.

Знецінення національної валюти вигідне експортерам і невигідне імпортерам. Уразі такої ситуації експортери мають можливість знизити ціни в іноземній валюті на свою продукцію.

74. Які найбільш привабливі для українського експортера сільськогосподарської продукції умови поставки (Інкотермс) товарів на зовнішній ринок

В Україні склалася ситуація дефіциту сільськогосподарської продукції, тому важливою є особливо активна, спрямована на стимулювання виробництва і збільшення пропозиції товарної продукції роль держави і її органів.

З початку існування України як незалежної держави спостерігалось постійне зменшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства (близько 24 %), і лише протягом 2000 – 2002 рр. виробництво щорічно зростало майже на 10%, рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва за цей період перевищив 9 відсотків. Ці показники свідчать про існування тенденції до поступової стабілізації розвитку сільського господарства України.

Незважаючи на переважання частки рослинництва в структурі виробництва сільськогосподарської продукції, тваринництво залишається важливою і пріоритетною складовою сільськогосподарського виробництва, розвитку якого приділяється велика увага держави. Значною мірою це пояснюється переміщенням виробництва продукції тваринництва від сільськогосподарських підприємств до господарств населення, частка яких в загальній структурі виробництва м’яса всіх видів складає близько 75 відсотків.

Згідно з майже всіма умовами поставки ІНКОТЕРМС, продавець зобов'язаний виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення товару. Нерезидент повинен виконувати оформлення вивезення товарів лише у випадках EXW "Франко-завод" і FAS "Франко вздовж борту судна".

75. Які найбільш привабливі умови поставки (Інкотермс) для українських імпортерів іноземного виробничого обладнання.

Інкотермс зосереджені на зобов'язанні продавця по постачанню. Точний розподіл функцій і витрат у зв'язку з постачанням товару продавцем звичайно не викликає проблем, коли сторони мають тривалі торговельні відносини. При цьому вони встановлюють між собою практику (лінію торговельних відносин), що вони випливають у наступних угодах так само, як раніш. Однак, при встановленні нових комерційних відносин або укладанні договору за допомогою брокерів — що досить поширено при продажі товарів — варто керуватися умовами даного договору купівлі — продажу, а у випадку, коли Інкотермс 2000 включаються в цей договір, використовувати розподіл функцій, витрат і ризиків, що випливає з них.

Умова "Франко-перевізник" прийнятна для перевезень будь-яким видом транспорту.

За контрактами на С-умовах продавець звільняється від відповідальності і ризиків із моменту передання товару перевізникові у своїй країні, хоч і зазнає витрат на доставляння товару в країну покупця. Продавець зобов'язаний оплатити перевізникові всю вартість транспортування товару незалежно від того, чи фрахт повинен бути оплаченим до навантаження товару чи оплата допускається після його доставки в місце призначення (крім додаткових витрат, що можуть виникнути через обставини, що настали після навантаження і відправлення товару, і повинні бути оплачені покупцем, якщо виникли не з вини перевізника).

76.З точки зору імпортера які с найбільш надійні форми розрахунків по зовнішньоторговельним операціям

Імпортер, скориставшись акредитивною формою розрахунків, може звести до мінімуму ризики, пов'язані із закупівлею товару у незнайомих країнах; незнанням особливостей валютного законодавства країниекспортера (зокрема, стосовно можливості ввезення товару); невпевненістю у добропорядності експортера.

Систематизувавши різноманітні ризики, які виникають у експортерів та імпортерів у процесі зовнішньоекономічної діяльності, вважаємо, варто наголосити на тих передумовах, що впливають не вибір контрагентами тієї чи іншої форми розрахунків. Це:

1. Фінансова надійність експортера/імпортера.

2. Взаємовідносини: продавець-покупець (агент із продажу, дочірнє підприємство, перша угода).

3. Політична та економічна стабільність країни-імпортера.

4. Вид товарів.

5. Особливості даної галузі.

6. Сума угоди.

Отже, саме акредитивну форму розрахунків можна порекомендувати у випадках, коли між експортером та імпортером укладаються:

а) перша угода;

б) угоди на великі суми;

в) угоди, пов'язані з кредитами на тривалі строки;

г) угоди з імпортерами із країн, які перебувають у важкому економічному становищі, відомих низькою культурою оплати та нестабільністю політикоекономічної ситуації;

д) угоди з резидентами й країн, які потребують оформлення платежів виключно через акредитиви.

77. З точки зору експортера які с найбільш надійні форми розрахунків по зовнішньоторговельним ітераціям

Експортер має змогу, використовуючи акредитивну форму розрахунків, звести до незначних ризики, спричинені його поганою обізнаністю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, політичною та економічною стабільністю в країні імпортера; незнанням місцевих законів щодо розрахунків в іноземній валюті, специфіки перевезення, страхування товару, оформлення документації на його ввезення та відправку.

Саме акредитивну форму розрахунків потрібно рекомендувати українським підприємцям, які укладають угоди з імпортерами з країн із політичною та економічною нестабільністю, скрутним економічним становищем, нестабільними законами і низькою культурою платежів, коли укладається перша угода або угода на велику суму, взяті довгострокові кредити, є невпевненість у добропорядності експортера тощо.

78. Які валюти найчастіше всього використовуються українськими підприємствами в розрахунках по зовнішньоторговельним операціям, чому?

Міжнародна розрахункова грошова одиниця — це валютна одиниця, яка використовується як умовний масштаб для вимірювання міжнародних вимог і зобов’язань, установлення валютного паритету та курсу. Міжнародні розрахунки здійснюються переважно в доларах США (79% загального обсягу розрахунків), євро (9%) та російських рублях (8%).

У першому півріччі 2006 року через кореспондентські рахунки проведено близько 100 тисяч платежів клієнтів. Обсяг розрахунків становив 7,6 млрд. дол. США. Надходження клієнтам із-за кордону та перерахування за кордон становили 6,3 млрд. дол. США, з них: надходження за експортовані товари та послуги – 3,7 млрд. дол. США, платежі за імпортовані товари та послуги – 2,4 млрд. дол. США.

79. Якій тип фірм (етно-. полі-, регіо-, геоцентричні) найбільш розповсюджений сьогодні в Україні

Сучасні геоцентричні корпорації можна розглядати як організаційно-підприємницьку форму усуспільнення виробничої діяльності, оскільки вони концентрують значну масу капіталу — раніше створених суспільних цінностей виробничого призначення. Власний капітал корпорацій формується засобами акціонування, тобто залученням коштів інвесторів в обмін на реалізовані їм акції.

Такі компанії виступають на ринковій арені не лише як підприємницькі структури. Вони виконують суспільно регулюючі функції, які є наслідком їх впливу на перерозподіл виробленого у світовому масштабі продукту. Порівняно з іншими підприємницькими структурами на базовому рівні економічного життя геоцентричні компанії уособлюють найбільш повне матеріальне втілення ідей і цілей інтернаціонального усуспільнення у виробничій сфері, підвищення комерційної ефективності міжнародної економічної діяльності, передусім за рахунок структурної оптимізації відтворювального процесу.

Домінування тенденції до зростання ваги геоцентричних компаній є очевидним: відбувається значна активізація міжнародної торгової діяльності підприємницьких організацій. Дедалі більшою мірою великі компанії обирають об'єктом своєї діяльності зарубіжні ринки. Вони намагаються активно розширювати міжнародний маркетинг, створювати глобальну конкуренцію. І, природно, основна рушійна сила у здійсненні цих змін — розгалужені підприємницькі об'єднання транснаціонального типу.

80. Які риси необхідно мати керівнику українського філіалу ТНК, щоб забезпечити ефективну роботу даного підрозділу

У психологічному аспекті вони залежать від характеру, структури, спрямованості, досвіду, здібностей особистості, умов праці. Це складні, багатогранні феномени, конкретні вияви яких залежать від структури особистості і від дії різних чинників. Наприклад, дисциплінованість керівника може залежати від самоконтролю, внутрішньої організації, усвідомлення своєї соціальної ролі, а також від боязні несподіваного контролю вищих управлінських структур.

Найчастіше виокремлюють такі обов'язкові для управлінця якості:

1. Компетентність (кожен керівник має знати, як виконувати свою роботу на високому професійному рівні).

2. Висока відповідальність, особиста гідність.

3. Відчуття нового та вміння йти на розумний ризик, творчо розв'язувати проблеми, сміливість у прийнятті рішень.

4. Гнучкість, розуміння ситуації, гостре сприйняття нових потреб, відчуття часу, подій.

5. Висока працездатність, постійне прагнення бути кращим і робити все якнайдосконаліше.

6. Комунікабельність, здатність установлювати контакти.

7. Увага до підлеглих.

Усі ці якості мають інтегральний характер, адже містять у своєму складі простіші компоненти. Наприклад, здатність творчо розв'язувати проблеми залежить від загального складу особистості, типу мислення, інтуїції тощо. Якості і риси керівника умовно можна класифікувати на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні. Попри те, що більшість якостей є універсальними, їх пріоритетність, однак, залежить від багатьох чинників, зокрема й етнічного.

81. В якій формі найчастіше всього отримує експортер винагороду за продаж ліцензій.

Слід зазначити, що встановити точний розмір винагороди досить важко, бо на нього впливає безліч факторів. Неможливо розрахувати розмір винагороди за твердою формулою через те, що складно визначити взаємний вплив цих факторів. На практиці і в літературі це питання розглядається передусім для об’єктів ліцензійного договору, розроблених за службовим завданням роботодавця.

Паушальні платежі — це визначена і зафіксована в тексті ліцензійної угоди сума, що фактично не залежить від ступеня освоєння і комерційної реалізації об'єкта ліцензії. Паушальні платежі застосовують:

— коли ліцензіар продає ліцензію маловідомому йому ліцензіату;

— немає реальної можливості здійснити ефективний контроль за діяльністю ліцензіата з використання ліцензії;

— існує необхідність одержання одноразової значної суми грошей, необхідної для покриття ліцензіаром витрат, пов'язаних із розробкою об'єкта ліцензії і підготовкою укладання ліцензійної угоди.

Паушальна форма платежу має певні переваги для сторін ліцензійної угоди. Вона захищає ліцензіара від ризику, пов'язаного із зривом або невдалим використанням об'єкта ліцензії ліцензіатом, зумовленим сформованою кон'юнктурою, посиленням конкуренції тощо. У випадках надання повної або виняткової ліцензії, а також при передачі ноу-хау, що супроводжує ліцензії, вона виступає також інструментом хеджування ризиків, оскільки в цьому випадку ліцензіар змушений розкривати всі секрети об'єкта ліцензії без серйозних гарантій з боку ліцензіата.

82. Що являє собою рейтинг в міжнародній практиці орендних операцій

Об'єктом хайрингу зазвичай являються транспортні засоби, дорожньо-будівельні та сільськогосподарські машини, монтажне обладнання, спортивні товари та ін. Страхування і технічне обслуговування здійснюється за домовленістю чи орендатором, чи орендодавцем. Об'єкт рейтингу — це транспортні засоби, туристичні і спортивні товари короткотривалого користування. Страхування й технічне обслуговування при даному виді оренди входить в обов'язки орендодавця.

Короткотермінова оренда (рейтинг) — на термін від одного дня до одного року. Короткотермінова оренда виступає як альтернатива невеликим капітальним витратам. Короткотермінова оренда є засобом санації, якщо підприємство не має наміру використати основні засоби протягом цілого економічного строку життя останнього (оренда транспорту, комп”ютери та офісне обладнання тощо).

83. Які є перспективи розвитку спільних підприємств в Україні у порівнянні з іншими інвестиційними формами співробітництва?

Співробітництво у межах спільних підприємств передбачає не тільки залучення капітальних вкладень, матеріально-технічних та фінансових вкладень, але й сучасних форм організації та управління даними капіталами. Переймаючи досвід зарубіжних підприємств, вітчизняні фірми стають на шлях у напрямку до стабілізації. За подібних умов фірма в питаннях управління та координації виробничо-комерційної діяльності може використовувати не лише оперативне, а й стратегічне планування.

Недостатня швидкість розвитку економічної системи на Україні багато в чому пояснюється несприятливим економічним кліматом. Звісно, спільні підприємства не ставлять на меті формування сприятливого інвестиційного клімату у макромасштабі, але, переслідуючи свої власні інтереси, вони позитивно впливають на інвестиційну сферу. Функціонування СП на Україні призводить до орієнтації не лише на програми з точковою або короткостроковою співдією, але й на більш тісні взаємовідносини.

Ефективність функціонування економіки починається з ефективності у діяльності підприємств. Саме тому необхідним є дослідження цих суб'єктів економічної діяльності на рівні визначення їх результативності.. Визначення ефективності у минулому періоді, аналіз ризиків та загроз з боку конкурентів допоможе запобігти подібним негараздам трапитися в майбутньому.

Список використаної літератури

1. Куриляк В. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник / Тернопільська академія народного господарства. — Т. : Карт-бланш, 2004. — 268с.

2. Куценко В. Міжнародний менеджмент: навч. посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2006. — 296с.

3. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник/ В. С. Білозубенко, О. В. Озаріна, А. А. Семенов та ін.; Під ред. О. Б. Чернеги; М-во освіти і науки України, Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. І. Туган-Барановського. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 591 с.

4. Михайлова Л. І., Юрченко О. Ю., Могильна Л. М., Михайлов А. М. Міжнародний менеджмент: Навч.посіб.. — Суми : Мрія-1, 2005. — 160с.

5. Мокій А. Міжнародний інноваційний менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Укоопспілка; Львівська комерційна академія — Л. : Видавництво ЛКА, 2004. — 308с.

6. Панченко Є. Міжнародний менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К. : КНЕУ, 2004. — 468с.

7. Піддубний І. О., Астахова І. Е., Бондаренко Л. М., Лисиця Н. М., Піддубна А. І. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т / І.О. Піддубний (ред.). — 2.вид., стер. — Х. : ВД "ІНЖЕК", 2006. — 252с.

8. Шиян Н. Міжнародний менеджмент: Конспект лекцій:Для студ. спец. 8.050106 "Облік і аудит", 8.050107 "Економіка підприємства" / Харківський національний аграрний ун- т ім. В.В.Докучаєва. — Х. : ХНАУ, 2005. — 184с.

9. Яхно Т. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Львівська комерційна академія. — Л. : Компакт-ЛВ, 2005. — 304с.