referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

Методика та організація складання та подання щоденної оперативної звітності про надходження платежів до державного бюджету України

Зміст

Вступ.

1. Облік доходів бюджетів та складання звітності про надходження коштів до бюджетів.

2. Відображення операцій з виконання бюджетів на рахунках бухгалтерського обліку. Додаток. Структура фінансового органу України – Рахункова палата України

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Основним принципом складання форм фінансової звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних Державного казначейства України. Згідно з цим принципом Державне казначейство України встановлює конкретні форми звітності на підставі значень економічних показників, які містяться у базах даних.

Складання звітності в бюджетних установах завершує повний цикл бухгалтерської обробки даних, які накопичуються в облікових реєстрах.

Особливості бухгалтерської звітності в бюджетних організаціях:

· обов’язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Держава через Міністерство фінансів суворо регламентує склад і порядок складання звітності, терміни її подання, розгляд та затвердження.

Усі бюджетні організації, установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі.

Звітність про виконання бюджету – це метод узагальнення планових і звітних показників, приведених в таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов’язань, затверджених кошторисами за відповідний звітний період.

Звітність про виконання кошторису доходів і видатків – це система показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності організації та установи за відповідний звітний період часу.

Органи Державного казначейства України подають звіти про виконання місцевих бюджетів відповідним фінансовим органам.

1. Облік доходів бюджетів та складання звітності про надходження коштів до бюджетів

Ведення обліку доходів, здійснення документообороту та оформлення документів, пов'язаних із касовим виконанням дохідної частини бюджетів, проводиться з дотриманням вимог, що встановлені Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України, яке затверджене наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. №119.

Органи казначейства при веденні бухгалтерського обліку виконання бюджетів за доходами повинні забезпечити облік надходжень відповідно до закону про Державний бюджет України на поточний рік та рішення відповідної ради про місцевий бюджет у розрізі доходів загального фонду, доходів спеціального фонду, доходів, які розподіляються між загальним та спеціальними фондами, доходів, що розподіляються між державним та місцевим бюджетами, доходів, що розподіляються між рівнями бюджету, надходжень, тимчасово віднесених на доходи державного бюджету за кодами бюджетної класифікації.

При цьому органи державного казначейства ведуть облік доходів державного та місцевих бюджетів за кодами бюджетної класифікації доходів у розрізі видів надходжень, що поступили. Облік податків і зборів відповідно до класифікації доходів бюджетів та у розрізі кожного платника здійснюють органи податкової служби.

Для обліку доходів бюджетів в органах казначейства використовують рахунки 6 класу "Доходи бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів. Сальдо кожного з цих рахунків, які відкриваються в розрізі окремих бюджетів та видів доходів, відображає загальну суму надходжень конкретного виду платежу до бюджету наростаючим підсумком з початку бюджетного року.

Всі рахунки 6 класу, крім одного — технічного, пасивні. Технічний рахунок, який застосовується для збалансування операцій на рахунках даного класу, є контрпасивним. Упродовж бюджетного року рахунки 6 класу кореспондують лише з контррахунком, а наприкінці бюджетного року при річному заключенні рахунків — з відповідними рахунками 5 класу "Результат виконання бюджету".

Рахунки 6 класу є основним джерелом інформації, що використовується для складання в органах казначейства звітності про виконання дохідної частини державного та місцевих бюджетів. Крім того, у процесі формування інформації про виконання бюджетів за доходами використовуються дані, що обліковуються на рахунках 3 класу "Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів" та9 класу "Позабалансовий облік" Плану рахунків.

На підставі даних про рух коштів на рахунках 3-го класу в управліннях державного казначейства щоденно формуються виписки з рахунків по кожному виду платежу. Засобами електронного зв'язку виписки у вигляді електронного реєстру розрахункових документів щоранку надсилаються до відділень казначейства, головного фінансового управління та обласної державної податкової адміністрації. Вони служать підтвердженням про зарахування або списання коштів по відповідних дохідних рахунках бюджетів.

У відділенні казначейства перевіряється правильність надходження платежів до відповідного бюджету з урахуванням повернень відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів. За результатами операційного дня відділення щоденно надає виписки відповідним податковим інспекціям та органам місцевого самоврядування.

На підставі отриманих виписок з рахунків органами податкової служби ведеться облік сплачених до бюджетів податків, зборів інших платежів у розрізі платників.

Щомісячно органами казначейства проводиться звірка даних щодо надходження податків, зборів, інших платежів до бюджетів з відповідними даними фінансових органів та органів податкової служби. Результати взаємозвірки оформляються актом.

Для ведення аналітичного обліку операцій за доходами державного та місцевих бюджетів відкриваються особові картки до кожного аналітичного рахунку. Ведення таких карток відбувається в автоматизованому режимі за допомогою програмно-технічного комплексу "Барс-Міленіум".

Відображені в особових картках облікові дані повинні відповідати аналогічним даним оборотно-сальдової та сальдової відомостей, дані яких повинні відповідати даним щоденного оборотно-сальдового балансу, і є підставою для складання звітів про виконання місцевих бюджетів за доходами.

На підставі даних про рух коштів на аналітичних рахунках з обліку доходів бюджету щоденно в кінці операційного дня територіальними управліннями державного казначейства формуються звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами у розрізі кожного з місцевих бюджетів відповідного регіону, а також зведених бюджетів районів та областей. Дані звітів за останній робочий день місяця є підставою для складання місячної звітності про виконання бюджетів у частині доходів.

Інформація про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами кожного робочого дня, наступного за звітним, передається органами казначейства відповідним органам місцевого самоврядування, фінансовим та податковим органам.

Фінансовим органам та органам місцевого самоврядування надаються виписки з рахунків для обліку бюджетних надходжень, звіти про виконання бюджетів за доходами, відомості розподілу платежів та реєстри платників за спрощеною системою оподаткування.

Органам державної податкової служби щоденно передається пакет документів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, до складу! якого, крім вищевказаних документів, входять також відомості про зарахування та повернення коштів з рахунків для обліку надходжень бюджетів у вигляді технологічних файлів @В.

Крім того, територіальні управління казначейства щоденно подають Державному казначейству України звіти про виконання дохідної частини зведених бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст республіканського та обласного значення.

Місячні, квартальні та річні звіти про виконання бюджетів складаються органами казначейства за формами та в порядку, встановленому Державним казначейством України, за погодженням з Міністерством фінансів України та рахунковою палатою. Терміни подачі періодичної звітності органами казначейства фінансовим органам визначаються інструкціями про складання місячних, квартальних та річних звітів про виконання бюджетів, які затверджуються наказами Державного казначейства України.

Основним принципом складання форм фінансової звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних казначейства. Згідно з цим принципом Державне казначейство України встановлює конкретні форми звітності на підставі значень економічних показників, які містяться у базах даних.

Місячні, квартальні та річні звіти про виконання державного та місцевих бюджетів органи казначейства подають відповідним фінансовим органам та вищестоящим органам казначейства.

Фінансові органи готують пояснювальну записку, звіт про виконання плану по штатах і контингентах і разом зі звітністю, отриманою від органів державного казначейства, подають їх до вищого фінансового органу.

Органи казначейства подають звіти про виконання державного та місцевих бюджетів Державному казначейству України.

Державне казначейство подає зведений звіт про виконання державного та місцевих бюджетів Міністерству фінансів Україні за погодженими з ним формами.

Таким чином, забезпечується організація касового виконання бюджетів за доходами органами державного казначейства.

Схема проходження платежів та формування інформації про касове виконання бюджетів за доходами органами державного казначейства наведена на рисунку 1.

Як видно з наведеного рисунку, відділення державного казначейства є пасивними учасниками наведеної схеми, тобто не приймають безпосередньої участі у формуванні доходів бюджетів. Це пов'язано з тим, що рахунки для зарахування та обліку надходжень від платників податків, зборів, інших платежів відкриваються у розрахункових палатах управлінь державного казначейства на ім'я відділень (по коштах державного бюджету) та на ім'я органів місцевого самоврядування (по коштах місцевих бюджетів). Відділенням лише надається інформація про зарахування та повернення коштів з дохідних рахунків у вигляді щоденної виписки та реєстру платіжних документів, а також звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами.

Процес виконання бюджетів за доходами буде не завершеним, якщо не розглянути питань, що стосуються аналізу виконання бюджетів за доходами та мобілізації додаткових надходжень до бюджетів. Аналіз проводиться в основному місцевими органами влади, фінансовими органами та органами податкової служби. Певною мірою у проведенні аналізу беруть участь органи державного казначейства.

2. Відображення операцій з виконання бюджетів на рахунках бухгалтерського обліку

За своєю економічною природою будь-яка бюджетна операція викликає подвійні і рівновеликі зміни активів і пасивів бюджетів і характеризується і взаємопов’язаністю операцій з бюджетними коштами. Для збереження цих властивостей і контролю за записами бюджетних операцій на рахунках у бухгалтерському обліку використовується спосіб подвійного запису. Це означає, що кожна операція, проведена з бюджетними коштами, реєструється в облікових регістрах по дебету одного і одночасно по кредиту іншого рахунку.

Подвійний запис дозволяє з'ясувати економічний зміст бюджетної операції та правомірність її здійснення. Він також сприяє контролю за рухом активів і пасивів бюджету, показує наявність ресурсів бюджету та джерела їх формування. Оскільки запис операції відбувається одночасно по дебету одного і кредиту іншого рахунку, тому сума оборотів по дебету всіх рахунків повинна дорівнювати сумі оборотів по кредиту цих рахунків. Порушення цієї рівності свідчить про допущення помилок в записах або підрахунках, які повинні бути виявлені та виправлені.

Кожна операція з виконання бюджетів відображається бухгалтерським проведенням. Органи державного казначейства при складанні проведень застосовують такі типи операцій:

1) операції з коштами загального та спеціального фондів бюджетів — при відображенні сум проведених операцій через рахунки, відкриті в органах казначейства;

2) взаємні розрахунки — при відображенні сум надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та сум касових видатків, проведених за взаємними розрахунками між бюджетами;

3) векселі — при відображенні сум погашених векселів у рахунок сплати до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) або касових видатків, проведених векселями;

4) інші розрахунки, в тому числі:

— розрахунки за централізованими проплатами — при відображенні голов-ним розпорядником коштів централізованих виплат за підвідомчі установи (витрат з оплати природного газу, теплопостачання, електроенергії на видатки установи тощо);

— розрахунки за децентралізованими проплатами — при відображенні операцій з бюджетними коштами органами казначейства на територіальному рівні з подальшою передачею інформації про здійснені операції до Державного казначейства України (центральний рівень);

— розрахунки за операціями з кредитами державного та місцевих бюджетів — при наданні, отриманні та поверненні кредитів загального та спеціального фондів бюджетів.

У процесі відображення операцій з бюджетними коштами на рахунках бухгалтерського обліку між ними виникає кореспонденція (взаємозв'язок) і такі рахунки називаються кореспондуючими. А форма вираження взаємозв'язку між двома і більше рахунками, що виникають при відображенні на них операцій з виконання бюджетів способом подвійного запису, характеризує кореспонденцію рахунків.

Наприклад, зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до загального фонду державного бюджету відображається на рахунках за надходженнями, відкритими в органах казначейства) таким проведенням:

Д-т 1111 "Єдиний казначейський рахунок"

К-т 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету".

Більшість бюджетних операцій мають стандартний характер і кореспонденція рахунків може бути представлена у вигляді бухгалтерських проводок (записів).

Бухгалтерською проводкою (записом) є кореспонденція рахунків на підставі даних конкретної бюджетної операції та чинного плану рахунків із зазначенням суми, на яку проведена дана операція. За кожним бухгалтерським записом криється певний економічний зміст проведеної операції. Наприклад:

Д-т 3511 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду державного бюджету"

К-т 3521 "Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами загального фонду державного бюджету".

Кореспонденція цих рахунків означає, що з особового рахунку розпорядник1 коштів другого ступеня згідно з розподілом бюджетних коштів перераховано асигнування на реєстраційний рахунок розпорядника коштів третього ступеня для здійснення ним видатків.

Бухгалтерська проводка містить номер і найменування рахунку, а також позицію за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків та суму запису в них Наприклад:

Д-т 3152 "Кошти спеціального фонду місцевих 10000 бюджетів, які направляються на спеціальні видатки"

К-т3532 "Особові рахунки розпорядників за 10000 коштами, отриманими із спеціального фонду місцевого бюджету".

Дана бухгалтерська проводка означає, що на підставі розпорядження фінансовий орган виділив із спеціального фонду місцевого бюджету 10000 грн. на особовий рахунок головного розпорядника для їх подальшого перерозподілу розпорядникам коштів третього ступеня та одержувачам.

Відображення операцій з бюджетними коштами на рахунках бухгалтерського обліку в органах казначейства має певні особливості. Це пов'язано з тим, що" методологія ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів в органах казначейства при відображенні окремої бухгалтерської операції на двох кореспондуючих рахунках передбачає проведення одночасного запису взаємопов'язаних;; з нею операцій також на інших рахунках. Використання програмного забезпечення для обслуговування внутрішньої платіжної системи казначейства дозволяє при первинному введенні інформації в базу даних одночасно в автоматичному режимі відображати весь комплекс взаємопов'язаних бухгалтерських проведень Наприклад, зарахування податків, зборів, інших платежів до загального фонду державного бюджету у бухгалтерському обліку відображається у такій послідовності:

Д-т 1111 "Єдиний казначейський рахунок"

К-т 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету".

Одночасно інформація про надходження до бюджету коштів наростаючим підсумком з початку року в автоматичному режимі відображається на рахунках шостого класу:

Д-т 6911 "Контррахунок за операціями за доходами бюджетів"

К-т 6111 "Доходи загального фонду державного бюджету".

Разом з тим здійснюється проведення з віднесення відповідної суми на зменшення планових показників (в частині поточних розписів), яке відображається на позабалансових рахунках:

Д-т 9911 "Контррахунок для активних рахунків позабалансового обліку"

К-т 9311 "Поточні планові показники за доходами загального фонду державного бюджету".

Слід зазначити, що при одночасному відображенні операцій з бюджетними коштами на декількох рахунках не порушується принцип подвійного запису оскільки бюджетні операції взаємопов'язано відображаються за дебетом і кредитом різних рахунків на одну і ту ж суму. Використання у казначейській практиці способу одночасного відображення у бухгалтерському обліку декількох взаємопов'язаних операцій робить їх більш наочними та дозволяє відслідкувати логічну взаємозв’язку руху бюджетних коштів.

Разом з тим у казначейській практиці мають місце також бухгалтерські записи, коли тільки один рахунок дебетується і один кредитується на одну і ту ж суму, тобто коли кореспондуються між собою тільки два рахунки. Прикладом таких простих бухгалтерських проведень є операція щодо зарахування нез’ясованих надходжень в органах казначейства:

Д-т 1111 "Єдиний казначейський рахунок"

К-т 3811 "Нез'ясовані надходження на рахунках в органах казначейства".

Відображені на аналітичних рахунках за допомогою подвійного запису операції з бюджетними коштами дозволяють отримувати повну і достовірну інформацію про виконання дохідної та видаткової частин державного та місцевих бюджетів.

Додаток. Структура фінансового органу України – Рахункова палата України

Висновки

Становлення та розвиток в Україні ринкових відносин, структурна перебудова економіки, поглиблення демократичних процесів у суспільстві вимагають змін у бюджетній політиці держави, а відповідно у бухгалтерському обліку як інформаційній базі виконання бюджетів усіх рівнів.

Облік і звітність є ключовими елементами управління бюджетним процесом. Прийняття управлінських рішень базується на всебічному й глибокому аналізі облікових даних. Обґрунтування цих рішень залежить, насамперед, від повноти й достовірності вихідної інформації, яка формується на базі обліку та звітності. Прийняті рішення будуть дієвими тільки у тому разі, коли вони будуть своєчасні. Це у свою чергу висуває вимоги оперативності в отриманні інформації про виконання бюджету. Тому актуальним питанням у діяльності органів державного казначейства стала розробка та проведення дієвої облікової політики.

Облікова політика системи органів державного казначейства базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких вони повинні дотримуватися при веденні обліку і складанні зовнішньої та внутрішньої звітності. Система бюджетного обліку має бути зорієнтована на модель ринкової економіки і відповідати міжнародним принципам обліку і звітності. Таким чином, облікова політика повинна забезпечити у найкращий спосіб відображення результатів бухгалтерських операцій, які обліковуються, виходячи із обачності їх оцінки і впливу на прийняте рішення.

Список використаної літератури

1. Атамас П. Основи обліку в бюджетних організаціях: учбовий посібник/ Петро Атамас,; М-во освіти і науки України , Дніпропетровський ун-т економіки і права. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 283 с.

2. Атамас П. Управлінський облік: Навчальний посібник/ Петро Атамас,; Дніпропетровський ун-т економіки та права. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 439 с.

3. Белов А. Бухгалтерский учет в бюджетных учреждениях: монографія/ Анатолий Белов,. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 174 с.

4. Голов С. Управлінський облік: Підручник/ Сергій Голов,. — 3-тє вид.. — К.: Лібра, 2006. — 703 с.

5. Гуцайлюк Л. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: первинні документи та облікові реєстри: Навчальний посібник/ Лідія Гуцайлюк, Валерія Сопко, Юрій Іванечко; М-во освіти і науки України, Ун-т економіки та права "Крок". — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 157 с.

6. Джога Р. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник/ Роман Джога, Світлана Свірко, Людмила Сінельник,; Ред. Роман Джога,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2003. — 483 с.

7. Корецький М. Х. Управлінський облік: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів/ М. Х. Корецький, Н. В. Дацій, Л. В. Пельтек; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський держ. аграрний ун-т, Гуманітарний ун-т " Запорізький інститут державного та муніципального управління ". — К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 294 с.

8. Матвеева В. Бюджетные организации: бухгалтерский учет и налогообложение: монографія/ В. Матвеева. — 2-е изд., перераб. и доп.. — Х.: Фактор, 2002. — 666 с.

9. Назарова К. Аналіз діяльності бюджетних установ: навчальний посібник / Каріна Назарова, Тетяна Кумченко,; Ред. Г. О. Кравченко ; Київський нац. торговельно-економічний ун-т. — К. : Б. в., 2006. – 208 с.

9. Облік у бюджетних установах: Навчальний посібник/ Валентина Крива, Тетяна Корнієнко, Тетяна Сторожук.; За ред. О. А. Заїнчковського, Т. М. Сторожук; Держ. податкова адміністрація України, Академія ДПС України. — К.: Ірпінь, 2002. — 535 с.

10. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі: Інтегрований комплекс: Вадим Александров, Олександр Ворона, Петро Германчук, Олександр Назарчук та ін.. — К.: АВТ, 2004. — 592 с.

11. Свірко С. Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Світлана Володимирівна Свірко,; М-во освіти України; Київський нац. економічний ун-т. — К., 2000. — 185 с.

12. Ткаченко І. Звітність бюджетних організацій: Навчальний посібник/ Іван Терентійович Ткаченко,; Іван Ткаченко; М-во освіти України, Київ. нац. економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2000. — 216 с.