Кровохаркання: причини та лікування
Кровохаркання — це виділення крові або мокротиння з прожилками, згустками крові об’ємом до 5 мл, вогнищем якого є респіраторний тракт. Кровохаркання може бути при деяких захворюваннях і патологічних синдромах.
Причини кровохаркання
На першому етапі необхідно визначити вогнище крововтрати (носова частина глотки, нижні відділи дихальної системи, травний канал) (табл. 1).
Таблиця 1. Диференціальна діагностика джерела кровотечі при КХ
| Респіраторна система (справжнє КХ) | Травна система (криваве блювання) | Кровотеча а носової частини глотки |
| Відкашлюється кров або прожилки крові | Кров виділяється під час блювання | Кров виділяється через ніс або відпльовується через рот |
| Відкашлювання крові відбувається в будь-який час доби | Відкашлювання крові можливе при її аспірації під час блювання (тобто після кривавого блювання) | Відкашлювання крові можливе вранці при її аспірації під час сну — «несправжнє КХ» |
| Червона кров або прожилки крові | Частіше кров темночервоного, іноді коричневого кольору — вигляду кавової гущі | Червона, рідше — темна венозна кров |
| Основна реакція крові | Кисла реакція крові | Основна реакція крові |
| Частина виділеної крові — піниста | Піниста кров не виділяється | Піниста кров не виділяється |
| Наявність в анамнезі патології легенів або захворювань, що супроводжуються легеневою гіпертензією | Наявність в анамнезі виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, хвороб печінки | Наявність в анамнезі патології носової частини глотки, носових кровотеч |
| Перед початком КХ може
з’явитися відчуття подразнення або булькання в горлі |
Перед початком кривавого блювання можливі гіпотонія, слабкість, знепритомнення | Перед початком кровотечі можливий солоний присмак у роті |
| Виникає на тлі відсутності скарг на респіраторний тракт або при декомпенсації захворювань ССС | Часто наявні болючий і диспепсичний синдроми | Болючий синдром відсутній |
| Немає порушень випорожнення | Часто супроводжується меленою | Немає порушень випорожнення |
| КХ триває від декількох годин до Декількох днів | Криваве блювання найчастіше короткочасне і сильне | Найчастіше кровотеча короткочасна, помірної інтенсивності |
На другому етапі з’ясовують, чи загрозлива для життя пацієнта крововтрата в цю хвилину (виміряти пульс, артеріальний тиск, кількість подихів за 1 хв), якщо так — терміново розпочати гемостатичну терапію.
За підозри на захворювання глотки і гортані призначають фаринго- і ларингоскопію, консультацію ЛОР-лікаря.
За підозри на рак і туберкульоз — обстеження, як описано вище (див. розділ “Кашель”).
Якщо можливою причиною кровохаркання є патологія серцево-судинної системи — потрібно призначити ультразвукове дослідження серця. Для діагностики геморагійних діатезів оцінити загальну кількість тромбоцитів (у нормі — 200—300 • 10в/л), час зсідання крові за Лі—Вайтом (норма — 5—10 хв) і час кровотечі (норма 4—5 хв). За підозри на пневмоконіоз ураховують дані анамнезу (робота пов’язана з вдиханням пилу), дані рентгенівського дослідження легенів.
Сімейна медсестра повинна пам’ятати, що кровохаркання може ускладнитися легеневою кровотечею, що потребує невідкладної допомоги.
Алгоритм дій сімейної медсестри при легеневій кровотечі
Таблиця 2. СН-УІ. Стандартний план навчання пацієнта у разі потреби збирання мокротиння
(Результати навчання реєструвати в протоколі до плану СН-УІ)
| Проблеми | Поаначка | Сестринські втручання |
| Не володіє достатніми навичками при збиранні мокротиння | Оволодіти необхідними навичками збирання мокротиння без сторонньої допомоги до виписування зі стаціонару | Напередодні збирання мокротиння для аналізу навчити пацієнта правил збирання мокротиння доступними для пацієнта темпами. Звернути увагу на те, щоб:
а) збирання мокротиння проводилося вранці натще, коли воно накопичується в бронхах у великій кількості; б) перед збиранням мокротиння порожнину рота потрібно старанно прополоскати 2 % розчином питної соди, розчином фурациліну (1 : 5000) або 0,01 % розчином калію перманганату; в) після полоскання рота хворий, відкашлюючись, збирає в суху чисту плювальницю (чи чисту банку) 3—5 мл мокротиння; г) мокротиння для бактеріологічного дослідження чи для визначення чутливості до антибіотиків збирають у стерильну чашку Петрі, не торкаючись її країв ротом чи руками та відразу закривають кришкою; ґ) зібране мокротиння потрібно доправити в лабораторію не пізніше ніж через 2 год після збирання. При виникненні в пацієнта запитань дати на них вичерпну відповідь. Тяжкохворим допомогти зібрати мокротиння можуть близькі чи родичі. Для визначення добової кількості мокротиння хворому виділяють суху чисту посудину великого об’єму з щільною кришкою без дезінфекційного розчину |