Термін «життя» певною мірою передбачає активну діяльність, а людська активність має на думці пристосування до навколишнього середовища і трансформацію його для своїх потреб, розумне сполучення ресурсів природи та життєвого ресурсу людини.

Життя – одна із форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до різних форм руху, розмноження, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин та подразнення. Термін життя певною мірою передбачає активну діяльність, а людська активність має на думці пристосування до навколишнього середовища і трансформацію його до своїх потреб.

Життя, як упорядкований процес, характеризується часовими та просторовими показниками, показниками якості. Вона має початок та кінець. Вся сукупність показників складає життєвий ресурс, тобто всі фізичні, культурні, психофізіологічні, освітні та ін. можливості. Окремі показники життєвого ресурсу визначені заздалегідь при народжені людини та практично зберігаються на протязі всього життя, інші виникають та розвиваються у процесі життєдіяльності.

Діяльність — це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої цілі, що виникла в наслідок прояву у неї певної потреби. У результаті діяльності чоловік використає та розвиває свій життєвий ресурс, використає та поповнює ресурси оточення.

Життєдіяльність – властивість людини не просто діяти в навколишньому життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та саморегуляції індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому в єдності їх життєвих потреб  і можливостей тобто єдності життєвого і природних ресурсів. Життєдіяльність людини протікає упевнених умовах, тобто сукупності біологічних, фізичних та соціальних явищ, які визначають спосіб існування індивідуума, груп та суспільства в цілому. Умови можуть бути звичайними надзвичайними, екстремальними, сприятливими, комфортними. Характер умов залежить як від стану оточуючого середовища, також від внутрішнього стану людини, від ступеню відповідності ресурсів середовища та людини. Взагалі зовнішні та внутрішні умови можуть сприяти життєдіяльності людини (використанню життєвого ресурсу), або навпаки – шкодити.

Враховуючи те, що потоки речовин, енергії та інформації мають натуральну, техногенну та антропогенну природу, вони багато в чому залежать від масштабів перетворюючої діяльності людини та від середовища існування. Результатом життєдіяльності може бути повне використання життєвого ресурсу, або його скорочення.

Безпека – це стан кого(чого) — не будь, при якому йому не загрожує небезпека, ступінь свободи від ризику або збалансований за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем (таксонів).

Небезпека – є негативна властивість живої і неживої матерії, яка здатна завдати шкоди самій матерії, людям, тваринному світу, природному середовищу і матеріальним цінностям. Небезпека — центральне поняття БЖД, що об’єднує явища, процеси, об’єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров’ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти. Дії небезпеки приводять до часткового або повного руйнування життєвого ресурсу.

Безпека життєдіяльності (БЖД) — наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності (в т.ч. трудової). Це галузь знання та науково — практичної діяльності, спрямованої на вивчення закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на життєвий ресурс, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розроблення і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення  і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як в повсякденних умовах побуту і виробництва так і в умовах надзвичайних ситуації (НС).

Небезпека реалізується шляхом виникнення небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів.

Небезпечний фактор — це фізичне, природне, соціальне явище або процес у середовищі існування яки потенційно можуть порушувати життєвий або природний ресурси.

Шкідливий фактор — небезпечний фактор, вплив якого на людину за певних умов призводить або може привести до захворювання або зниження життєво важливих функцій організму, а також працездатності, надає збитки матеріальним цінностям, викликає негативні процеси у суспільстві та природі.

Уражаючий фактор – шкідливий фактор, який скорочує життєвий та природний ресурси, знищує матеріальні цінності. Під скороченням життєвого ресурсу розуміється порушення будь-якого компоненту життєвого ресурсу, або сукупності його компонентів.