Кашель посідає п’яте місце серед причин звертання за медичною допомогою до сімейного лікаря і становить 36,4 хворих на 1 тис. населення за рік.

Кашель — це захисно-рефлекторний акт, спрямований на виведення із бронхів і верхніх дихальних шляхів слизу, мокротиння, сторонніх предметів за допомогою різкого видиху при закритій голосовій щілині.

Рецептори кашльового рефлексу містяться у плеврі, трахеї і великих бронхах (блукаючий нерв), гортані (верхній гортанний нерв), зовнішньому слуховому проході (трійчастий нерв), у глотці (язико-глотковий і блукаючий нерв). Кашльовий центр розташований у довгастому мозку. Кашель буває і центрального походження. Спричинити кашель можуть різні подразники (хімічні, термічні, механічні) і запалення.

Кашель відрізняється за інтенсивністю (від покахикування до нападів із блюванням або знепритомненням), за наявністю або відсутністю мокротиння (вологий і сухий), розрізняють гострий і хронічний кашель.

Сухий кашель характерний для початку розвитку ларингіту, трахеїту, бронхіту, пневмонії. Він зазвичай гавкаючий, на- падоподібний, поєднується із захриплістю голосу. Потім можуть з’явитися відчуття садніння у ділянці глотки, гортані, за грудниною (трахея).

Нападоподібний кашель може бути рефлекторним унаслідок потрапляння стороннього предмета, диму, отруйних речовин, при захворюваннях середостіння, аорти (аневризма), вадах серця (мітральний стеноз). Кашель може призводити до ядухи, ціанозу, знепритомнення.

Кашель із мокротинням характерний для бронхіту, пневмонії, гнійних захворювань легенів.

Необхідно з’ясувати, в який час доби з’являється кашель. Вечірній кашель характерний для бронхіту і астми, нічний у горизонтальному положенні — при збільшенні лімфатичних вузлів коренів легенів, хронічних захворюваннях носової частини глотки, хронічній лівошлуночковій недостатності.

Кашель, що триває понад 3 тиж. і лікується звичайною терапією, є показанням до поглибленого обстеження пацієнта (рентгенологічне дослідження, бронхоскопія з біопсією).

Потрібно пам’ятати! Дихальна система за допомогою кашлю очищається від мокротиння, тому за наявності вологого кашлю небажано його пригнічувати, а доцільно використати засоби, що розріджують мокротиння для полегшення його евакуації. У разі непродуктивного кашлю можна рекомендувати протикашльові засоби, що пригнічують кашльовий центр (опіати, ненаркотичні протикашльові засоби).

Кашель спостерігається при низці захворювань і патологічних синдромів.