Аналіз країни світу. Канада

Вступ.

1. Географічне положення.

2. Історія.

3. Грошова одиниця.

4. Кількість людей що проживають на території.

5. Визначні місця.

6. Релігія ( люди якої віри проживають на території).

7. Традиції.

8. Кухня (традиційні страви).

9. Етикет.

10. Психологія та менталітет.

11. Культура, мистецтво.

12. Легенди повязані з країною.

13. Економіка і зовнішньоекономічні зв’язки.

14. Політичні погляди і зв’язки.

15. Земельні, водні, паливні, енергетичні ресурси.

16. Взаємовідносини в сім’ях.

17. З якого віку можуть одружуватись.

18. Матеріальна забезпеченість.

19. Соціальні відносини.

20. Улюблені види спорту.

22. Освіта.

23. Звички.

24. Національні особливості.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

У 1535 році двоє індіанців показали відомому французькому мандрівникові Жаку Картьє шлях до "канату", маючи на увазі поселення, на місці якого знаходиться сучасний Квебек. Слово "каната" означало на місцевому діалекті ірокезької мови "поселення", але невдовзі ним почали називати значно більшу територію. Карти 1547 року об'єднали під назвою "Канада" практично всю територію на північ від річки Святого Лаврентія.

Площа території Канади становить 9970,610 тис. кв. км. Це друга за розмірами країна світу після Російської Федерації.

Чисельність населення — станом на 1999 рік становить 30 491 294 осіб.

Столиця — Оттава (323 тис. мешканців), розташована в провінції Онтаріо.

Канада — країна "переселенського капіталізму" Вона належить до промислово розвинених країн снігу. Розвиток її економіки проходить на величезній території привідносно незначній кількості населення. Структуру господарства визначає сировинна спрямованість економіки. У територіальному плані сировинна специфіка визначається географічною близкістю до США і фактичною відкритістю кордонів. Однією з особливостей економіки є те. що американський капітал фактично контролює сучасні галузі видобувної промисловості та машинобудування. Векономіку Канади спрямовується 30 % американських інвестицій, у першу чергу, у прикордонні із США території.

У промисловості розвинені всі основні галузі з переважанням обробної промисловості. Однак експортне значення мас, перш за все, видобувна промисловість.

1. Географічне положення

Материкова частина Канади омивається зі сходу Атлантичним океаном, з півночі – Північним Льодовитим океаном, із заходу – Тихим океаном. На суші вона межує з Аляскою на заході і з основною територією США – на півдні. Майже дев'ятитисячний кілометровий кордон Канади з США вважається найдовшим кордоном у світі, який не охороняється, а "кордон" з Росією — найкоротшим, оскільки це математична точка — Північний полюс, де сходяться кордони полярних секторів двох країн.

2. Історія

Близько 2,5 тисячі років тому первісні люди — пращури індіанців та ескімосів — прийшли по перешийка, який з'єднував Сибір і Аляску, на територію сучасної Канади.

У 1000 році нашої ери вікінг із Гренландії Лейф Еріксон став першим європейцем, який ступив на землю Північної Америки.

У 1497 році італієць Джон Кабот, який перебував на англійській службі, відкрив східне узбережжя Канади. Завдяки цьому Англія проголосила право власності на східну частину Північної Америки.

Після мандрівки Кабота поблизу відкритого ним острова Ньюфаундленд з'явилося багато риболовецьких суден, які належали Англії, Франції, Іспанії та Португалії. Французи та англійці заснували на атлантичному узбережжі сезонні риболовецькі поселення.

У 1524 році король Франції Франциск I послав на розвідку флорентійця Джованні да Веррацано. Веррацано дослідив східне узбережжя Північної Америки від Північної Кароліни до Ньюфаундленду, що в свою чергу дало право Франції проголосити частину нового континенту своєю власністю. Десять років потому Франциск вирішив закріпити успіх і направляв кілька експедицій під керівництвом Жака Картьє. Під час другої експедиції Картьє дістався індіанського поселення поблизу сучасного Квебека та поселення, яке він назвав Монреалем. У 1541 році спроба заснування першої колонії була невдалою (під час зимування близько 60 колоністів померли) і Франція припинила освоєння нової землі майже на 60 років.

Франція багато років загрожувала пануванню Англії у Гудзоновій затоці. Війна між Англією та Францією, що почалася у 1702 році, призвела до захоплення англійцями Порт-Руаяля в 1710 році. За Утрехтською угодою, якою було поновлено мир між двома країнами, у 1713 році Франція віддала територію Гудзонової затоки, Ньюфаундленд та Акадію, але їй було дозволено зберегти Мис Бретон і всі колонії всередині материка.

Франція заснувала форт Луїсбург на острові Мис Бретон. Він став базою для військ і морського флоту французької імперії у Північній Америці на наступні 25 років.

Потік нових колоністів почав прибувати відразу після війни 1812 року, в основному з Британських островів. Близько 800 тисяч іммігрантів переїхали в Канаду в період з 1815 до 1850 року. Цей період іноді називають часом Великої Міграції. Новоспеченим колоністам необхідно було подолати багато труднощів. Випробування часто починалися на переповнених хворими на холеру суднах, на яких новачків переправляли через Атлантичний океан. Будівництво нових поселень продовжувалося в прибережних провінціях.

Торгівля хутром перестала бути найважливішою справою у колоніях, коли в 1858 році на континенті поширилися чутки про те, що на річці Фразер знайдено золото. Багато мисливців за золотом залишили нові території. А ті, хто залишився, утворили центр нової провінції, яку назвали Британська Колумбія.

Одним з найважливіших інженерних досягнень канадської історії того часу було будівництво дороги Кариб у період з 1862р. до 1865 року. Дорога пролягала від порту Єль на річці Фразер до самого центру багатої на золото території Кариб, а це близько 400 миль вгору за течією.

Новий консервативний уряд, очолюваний Робертом Лейрдом Борденом, ніс відповідальність за участь Канади у Першій світовій війні на стороні Великобританії.

Перший канадський полк, що налічував 33 тисячі солдатів, дістався берегів Англії відразу після початку війни в 1914 році, і через кілька місяців він вже воював проти німецьких військ. До 1916 року канадці сформували чотири дивізіони і п'ятий, призначений для підкріплення. Чотири дивізіони канадських Збройних Сил здобули репутацію хоробрих бійців. Більше того, Канада відігравала важливу роль на світовій політичній арені, завдяки чому невдовзі позбулася колоніального статусу.

До кінця війни у 1918 році більш як 619 тисяч офіцерів і солдатів вступили в армію, включаючи близько 22 тисяч, які служили в Британських Королівських ВПС. Понад 60 тисяч канадців загинули в бою або померли від поранень — дуже велика кількість порівняно з населенням країни. На канадських фабриках було вироблено понад 66 мільйонів бомб. Внутрішній борг країни збільшився з 544 млн. доларів у 1914 році до майже 2,5 млрд. доларів у 1919 році.

Парламент Канади прийняв рішення про участь у Другій світовій війні на боці Великобританії, країна вступила у війну на самому її початку.

Повний дивізіон Канадських Збройних Сил був переправлений у Великобританію. Було оголошено, що союзний план підготовки пілотів здійснюватиметься в Канаді. Тільки за цим планом було підготовлено більш як 131 тисячу пілотів і техніків для Британської Співдружності. Канада надала близько 72800 пілотів, навігаторів та інженерів.

Королівські Канадські Військово-морські сили були збільшені з кількох десятків суден до понад чотирьох сотень. Вони служили переважно для знищення підводних човнів і супроводу військ у північній частині Атлантичного океану.

Канада відігравала активну роль в Організації Об'єднаних Націй з часів її створення. Кінг пішов у відставку, поступившись місцем Луї Сент Лорану в 1948 році. У 1949 році до Конфедерації приєдналася десята провінція Ньюфаундленд. У цьому ж році Канада стала членом НАТО. Коли ООН почала воєнні дії, щоб захистити Південну Корею від нападу Північної Кореї, Канада надала війська всіх трьох видів збройних сил. У період з 1950 по 1953 рік близько 27 тисяч канадців відслужили у Східній Азії. У 1951 році населення Канади становило 14 млн. осіб.

Призначення першого народженого в Канаді генерал-губернатора відбулося в 1952 році, коли цю посаду обійняв Вінсент Массі. Раніше він займав посаду голови Королівської комісії з науки і мистецтва.

15 лютого 1965 року Канада вперше підняла біло-червоний прапор з кленовим листком. Він був затверджений канадським парламентом у грудні 1964 року і є першим офіційним прапором Канади.

Післявоєнні роки також характеризуються новою імміграційною політикою, спрямованою на збереження національної культури переселенців.

3. Грошова одиниця

Грошова одиниця — канадський долар. Канадські монети включають в себе:

· 1 цент

· 5 центів (нікель)

· 10 центів (монета)

· 25 центів (квартал)

· 50 центів

· 1 долар (loonie)

· 2 дол США (toonie)

Канадські папери є:

· 5 доларів

· 10 доларів

· 20 доларів

· 50 долара

· 100 доларів

4. Кількість людей що проживають на території

Структура населенння за віком.

До 14 років — 5 917 365 осіб,

від 15 до 24 років — 4 121 648 осіб,

від 25 до 44 років — 9 722 165 осіб,

від 45 до 64 років — 6 939 496 осіб,

65 років і більше — 3 790 620 осіб.

Етнічний склад. Канадці, включно з корінними жителями країни, які заявляють, що не мають британського або французького походження, становлять 42% населення або 11 млн. осіб. Найбільші етнічні групи — німці, італійці, українці, голландці, поляки, китайці, вихідці з Південної Азії та західних частин Індії, євреї, португальці та скандинави.

Корінні жителі. На 1991 рік у Канаді проживало 533 тис. індіанців зі статусом або без нього, більш як 1 млн. заявляли про своє корінне походження. Серед них було 783 980 північно-американських індіанців, 212 650 метисів та 49 255 інуїтів (раніше їх називали ескімосами).

Найбільше корінного населення проживає в Онтаріо — 243 550, але Північно-західні території мають більш виразну пропорцію: понад 60% населення — корінні жителі.

Тільки 295 032 канадських корінних жителів живуть у резерваціях або своїх поселеннях.

Потрібно зауважити, що ті люди, яких європейці звикли називати індіанцями, насправді називають себе Native Canadians чи First Nation. Крім того, вони ще називають себе aboriginal people (нащадки original — тобто тих, хто населяв цю територію сотні років тому).

Міське та сільське населення. Переважна більшість канадців (76,6%) проживає у великих та малих містах, а 23,4% — у сільській місцевості. Понад 30% населення проживає у трьох найбільших містах: Торонто, Монреалі та Ванкувері.

Тривалість життя жінок становить в середньому 80 років, чоловіків — 73 роки.

Розмір сім'ї. Середній розмір сім'ї — 3,1 чоловіка, включаючи 1,3 дитини.

5. Визначні місця

Онтаріо — найбільша за чисельністю жителів провінція країни, славиться своїми виноградниками, де проводиться левова частка канадських вин, а також своєю "Великою підковою" Ніагарського водопаду, що привертає сюди величезну кількість туристів. Онтаріо — це більше тридцяти національних заповідників, необжитих диких північних територій, близько 50 тис. чистесеньких озер і численних річок загальною довжиною в 55 тис. км., і все це — по сусідству з одним з самих густонаселених і найрозвиненішим в господарському відношенні районів країни — так званим "півостровом Онтаріо", обмеженим озерами Онтаріо, Ері і Гурон. Тут же знаходяться столиця Канади — Оттава, а також неофіційна столиця англомовного населення країни — Торонто, в якому, втім, кількість проживаючих етнічних груп просто не піддається рахунку.

Оттава (стара назва — Байтон) стала столицею Канади в 1857 році. Це виключно тихе, чисте і спокійне місто навіть за канадськими мірками. Основні визначні пам'ятки Оттави — Парламент (можна навіть побувати на засіданнях законодавчого органу Канади), Башта Миру з 53 дзвонами на ній, живописний квартал навколо критого ринку Байворд, канал Рідо (взимку перетворюється на щонайдовший каток в світі — 8 км.), Стайні Королівської поліції, Канадський музей природи, Музей науки і техніки з найбільшим телескопом країни, Музей сучасної фотографії, Музей Лорье, Музей Нумізматики в будівлі банку Канади, Національний Центр Мистецтв, Національна галерея Канади, Музей Цивілізації з унікальною експозицією по історії цих земель, Канадський Військовий музей, Національний Музей аеронавтики, Музей природи, Музей Карикатури і ін. Виставкові зали Оттави — Байворд-маркет, Лa-Maсон дю-Cитое, Ле-малун-дес-артс і Aртс-корт, відомі далеко за межами країни. Любителі національного мистецтва можуть відвідати Оттава Сивік Сентр, Конгрес-Центр і Непін Спортсплекс, де продається і виставляється безліч дивовижних речей і предметів мистецтва. Любителів музики чекають приємні зустрічі з Оркестром Національного Центру Мистецтв, Симфонічним оркестром Оттави і багатьма іншими музичними колективами. Прямо у межі горда розкинулися прекрасні парення, найвідомішим з яких є парк Гатіно (35 тис. га).

В околицях міста цікаві красиве укріплене місто Кінгстон, в якому проходить знаменитий Ірландський фестиваль форт Генрі (1812 р.), знаменита "Тисяча Островів" на озері Онтаріо, Тандер-бей на березі озера Верхнє (третій по величині річковий порт в світі), форт Вільям на річці Каміністікиа, 300-метрова гора Нанібіжу ("Сліпінг Джайнт"), заповідник Пукаськуа, симпатичне містечко Сент-марі з історичним музеєм в старовинному будинку "Ерматінджер", красивий район каньйонів Агава і звичайно — знаменитий Ніагарський водопад.

Торонто (на мові гуронов — "місце зустрічі") — найкрупніше канадське місто, ведучий культурний і торговий центр англомовної Канади, міжнародний еталон чистоти і порядку. Цей величезний мегаполіс володіє легко впізнанною зовнішністю — величезні хмарочоси банків і офісів оточені зеленню десятків парків, в яких вільно живуть білки і інші дрібні лісові мешканці, акуратні сквери і лужки обрамляють найбільші магістралі, а численні національні квартали калейдоскопом змінюють один одного.

Найцікавіші місця міста — свайний розважальний комплекс на площі Онтаріо, Гайд-парк і парк Королеви Єлизавети, живописний острівний Торонто-Айлендс-парк на озері Онтаріо, скелі Ськарборо, що протягнулися на 15 км., позолочена башта будівлі крупного банку Роял-банк-плаза, концертний зал Рой-томсон-халл, символ міста — 553-метрова башта "Си-ен-тауер", спортивно-готельний комплекс Ськай-доум, Художня галерея Онтаріо, будинок Уряду, знаменитий торговий комплекс Ітон-Центр і ін. У місті працюють драматичні театри, Національний балет, Національна опера, Центр мистецтв, консерваторія, Королівський музей Онтаріо і ін. Цікаве ціле "сузір'я" першокласних музеїв — Королівський музей Онтаріо (найбільший музей Канади), Центр Генрі Мура з найбільшою в світі колекцією робіт майстра, Музей кераміки, Музей Мак-Майкл (45 мин. їзди від Торонто, канадське мистецтво), Музей взуття, Науковий центр Онтаріо і знаменитий Зоопарк Торонто.

Крім того, місто знамените своїми чотирма професійними спортивними клубами і спортивними аренами — знаменитий Ськай-доум є гігантським критим стадіоном (площа 8 акрів, 31 ярус, розрахований на 56 тис. глядачів), "Хокки Халл оф Фейм енд Мьюзеум" — хокейний стадіон і музей, де зберігаються найпрестижніші кубки світових чемпіонатів, у тому числі і Кубок Стенлі. У місті безліч ресторанів і нічних закладів, зосереджених в районі вулиць Йонге, Блур і Юнівеситі, а також в районі Йорквіль і кварталі Бічез.

Привертають велику увагу Каса Лому — ексцентричний будинок-замок з 96 кімнат, побудований банкіром Генрі Пеллатом в 1914 році, старий форт Йорк, побудований в 1793 році для оборони затоки Торонто, замокнув Спедіна, побудований в 1866 р. для засновника "Домініон банку" Джеймса Остіна, Форт-Джордж (1812 р.), заповідник Алгонкин площею в 7,6 тис. кв. км., Музей кленового сиропу і, знову ж таки, знаменитий Ніагарський водопад, який знаходиться всього в 100 км. на південь від Торонто.

Провінція Квебек — найбільша і, як вважається, найкрасивіша провінція Канади. У три рази більше Франції і в сім разів більше за Великобританію, ця територія охоплює найживописніші райони країни — гірничо-озерний край Лаврентід, Естрі і Шарльовуа, рівнини і прекрасні ліси нізовій річки Сент-лоуренс (Св. Лаврентія), прибережний район Гаспезі, Сагене і озера Сен-жан, край моряків і рибаків — острови Мадлени, а також найстаріші в Канаді міста — Квебек і Монреаль. У Квебеке діють декілька університетів на чолі з найстарішим в Канаді Університетом Лаваля, тисячі туристів привертають знамениті водопади Монморанси і невисокі північні відроги Аппалачськіх гір, а також відкриті сотні прекрасних туристичних центрів, гірськолижних курортів, піщаних пляжів і заповідних зон. Ландшафти південного Квебека настільки різноманітні і чарующи, що він отримав в Канаді неофіційну назву "Прекрасна провінція".

У Квебек-ситі ("кебек" на одному з індіанського говору означає "місце, де звужуються води") — столиці провінції (а колись і всієї Канади), збереглися єдина в Північній Америці міська кріпосна стіна цитаделі, відомої під назвою "американський Гібралтар", а також цілий район середньовічної забудови — Латинський квартал (визнаний пам'ятником усесвітньої спадщини Юнеско) з католицькими соборами, монастирями єзуїтів і франциськанцев, парламентом (XIX в.), Парком артилерія і ін. Зараз на вузьких вулицях, зазвичай заповнених туристами, розташовуються численні магазини, лавки, ресторани і бари. Розташований на скелі, з його крутими і вузькими вулицями, старий Квебек-ситі славиться і своїми старими будівлями, серед яких особливо цікаві церква Нотр-дам-де-віктуар (1688 р.), англіканський собор Св. Трійці (1793 р.), собор Нотр-дам-де-квебек (1650 р.), замокнув Фронтенак на мисі Діамант, будівля Національної асамблеї, відновлене в своєму первинному вигляді старовинне село в кварталі Пті-шамплейн, величезні торгові центри на бульварі Лорье, численні тераси кафе і ресторанів на Гранд-алле і Террас-дюфрен, старий в Північній Америці підйомник, що сполучає Верхнє і Нижнє місто, стара площа Північної Америки — Королівська, на якій розташовано декілька музеїв, Музей урсулінок (XVII-XIX вв.) і Музей преподобної Марії на рю-доннакона, Музей Форту, Музей воскових фігур на Рю-сен-анн, особняк "будинок Шевальє" (XVIII в.), Музей квебекськой семінарії, Парк Битв, Музей Квебека у пам'ятника англійському генералові Вольфу, живописні вулиці Сен-поль, Магир і Трезор, художні галереї Ле-труа-коломбье і Гелері д`арт-ле-портал і ін.

Монреаль — найбільше місто провінції Квебек і один з самих старе місто в Канаді. Місто розташоване на річковому острові, навколо гори Мон-руайяль ("Королівської гори"), що підноситься в його центрі, від якої відходять живописні вулиці, назви більшості яких дані на честь католицьких святих, за що місто і отримало прізвисько "Місто святих". Сучасний Монреаль — це місто хмарочосів, швидкісних магістралей, величезний міжнародний транспортний вузол, морські і повітряні ворота країни, але це також важливий історичний і культурний центр.

Знайомство з містом краще всього починати з його знаменитого моста Жака Картье, оглянути стару Ратушу з лежачими за нею залишками кам'яної стіни (її розчистили до святкування 350-летия міст в 1992 р.) і Колоною на честь адмірала Нельсона (1890 р.), церква Нотр-пані (1824-1829 рр.) з каплицею Сакре-кер, площа Дез-Арм (Королівська площа, перша площа Монреаля) з пам'ятником засновникові міста Полю Мезонневу, Палац правосуддя, паркі Домініон і Ла-фонтен з численними скульптурними пам'ятниками, каплицю Св. Йосипа, церква Нотр-дам-де-бонськур на вулиці Св. Павла, собор Св. Патріка, англіканська церква Сен-жорж з чудовими дерев'яними скульптурами, замокнув Ремси (1705 р., зараз — історичний музей) і перлину палацової архітектури — будинок Мередіт на проспекті Пен.

У столиці провінції — Вікторія, обов'язково відвідаєте музей класичних автомобілів і історичний парк Форт-родд, Музей Британської Колумбії, парк відпочинку Батчарт-гарденс, Музей воскових фігур, Морський музей, найбільший міський парк — Бикон-Хилл-парк,

Парламент і Художню галерею Емілії Карр. У Тандерберд-паренню можна побачити предмети культу і побуту місцевих індійців. А в іншому — це типове англійське місто вікторіанської епохи, з її архітектурою, вуличною скульптурою, правильно спланованими садами, стриженими лужками і скверами.

З Вікторії можна вільно дістатися до знаменитих заповідників Пасифик-Рим, Йохо (знаходиться під охороною ЮНЕСКО), Кутней, а також здійснити подорож на комфортабельному теплоході по дивовижних маршрутах як океанського, так і річкового типу (всього діє 25 напрямів).

Юкон — район легендарної "золотої лихоманки" почала століття. Практично незаймані цивілізацією дикі землі Юкона розкинулися на площі 500 тис. кв. км. на північ від Британської Колумбії, між Аляскою і Північно-західними територіями Канади. Велику частину території Юкона займають Кордільери, а на самій півночі, на побережжі Арктики, тягнеться тундра.

6. Релігія ( люди якої віри проживають на території)

У релігійному відношенні, ок. 46% віруючих — прихильники Римсько-католицької церкви, 36% — протестанти (англикане, Об'єднана церква методистів, пресвітеріан і конгрегаціоналістів, баптисти, лютерани, п'ятидесятники й ін.). З інших віросповідань поширені православ'я, іудаїзм, іслам, сикхизм і ін.

7. Традиції

В Канаді дуже сильна традиція державного та приватного радіомовлення і телебачення, і вона отримує неабияку користь від національних, регіональних, місцевих радіо — та телекомпаній і навіть від радіо — та телекомпаній, призначених для певної аудиторії, які усі обслуговують потреби багатомовного, багатокультурного населення.

Канадські служби новин, радіо — та телекомпаній, журнали та газети є серед найбільш шанованих у світі.

Канада визнає та високо цінує своє багате етнічне та расове різноманіття: понад 200 етнічних груп проживають в Канаді; понад 40 культур представлені в канадській національній пресі; імміграція дає понад 50 відсотків приросту населення Канади.

Акт Канади про багатокультурність сприяє повній та рівноправній участі народів будь-якого походження в канадському суспільстві, а також інтеграції осіб і громад різного походження.

Через багатокультурність Канада визнає потенціал усіх канадців, заохочуючи їх інтегруватися в суспільство та брати активну участь в соціальних, культурних, економічних і політичних справах.

8. Кухня (традиційні страви)

Успіхом користується і така страва канадської кухні, як філе брошетт — насаджені на шампур і обсмажені на рожні шматочки вирізки філе, бекону, шампіньйонів і цибулі. Меню ресторанів, що спеціалізуються на канадській кухні, запропонують покуштувати смаженого на рожні курчати, осетрину або тушкованого зайця, пиріг з нирками. Як закуска приносять паштети, сири, буженину, копченого оселедця.

З перших страв готуються пюреподібні супи з овочів, цвітної капусти, гарбуза, томатів, а також бульйони з грінками, домашньою локшиною, зеленою квасолею і іншою зеленню. Дуже популярний в Канаді суп з гарбуза. Запозичений у шотландців національний рецепт панірованої картоплі, , давно став невід’ємним елементом канадської кухні. Страва дуже апетитна і готується досить просто: відварену в "мундирі" картоплю нарізують кружечками, вкачують спочатку в суміші дрібно нарізаної шинки з мукою і панірувальними сухарями, а потім змочують збитим яйцем — і обсмажують. Особлива гордість канадців — вироблюваний тільки тут кленовий сироп, солодкий весняний сік канадського цукрового клена, що згущують, без всіляких добавок. Рідко хто повертається з Канади і не привозить його з собою як сувенір. У ресторанах Оттави можна покуштувати незвичайну пікантну страву — домашній окіст в кленовому сиропі. Взагалі використання кленового сиропу особливе характерний для страв канадської кухні — наприклад, відомі всім млинці, які належить мочити в цей сироп.

9. Етикет

Відстань до співрозмовника. Під час розмови канадець почувається вільно, якщо тримає відстань до співрозмовника в 60-80 сантиметрів, залежно від близькості стосунків. Дуже близька відстань може бути сприйнята як агресія або сексуальна провокація.

За наявності вільних місць в автобусах, поїздах, ресторанах більшість людей будуть вдячні, якщо ви не сядете поруч. На рухомих східцях люди намагаються триматися якомога далі один від одного.

Жінка може образитись, якщо чоловік доторкнеться до її плеча чи руки або поцілує їй руку, а також якщо він знаходиться дуже близько. Люди будуть ображені, якщо ви штовхнете їх або зіткнетесь з ними навмисне.

Якщо канадці відчувають, що вони комусь заважають, то вибачаються, навіть якщо не відбулося фізичного контакту. Тому не дивуйтеся, якщо людина, яка пройшла близько біля вас, вибачилася.

Індивідуалізм. Перші європейці, які оселилися в Канаді, найчастіше були людьми, які втікали від репресивних режимів на своїй батьківщині. Утворені ними громади в Канаді високо цінували особисту свободу і права. Потерпаючи протягом багатьох поколінь від тиску на релігію, вони подбали, щоб держава і церква були розділені. Страждаючи від несправедливої втрати майна і життя від рук тиранів та бандитів, вони зробили все можливе, щоб людина мала права, які ніхто б не міг у неї забрати. Такий підхід до індивідуальності глибоко пронизує культуру канадців.

У Канаді відносини між підлеглим і працедавцем будуються на основі зацікавленості кожного. Якщо підлеглий не виконує свою роботу ефективно, або якщо він більше не потрібний, його можуть звільнити. З іншого боку, підлеглі швидко кидають роботу, якщо є кращі умови або ж просто заради змін у житті.

Оскільки канадці схильні до частої зміни роботи і міст проживання протягом своєї кар'єри, деякі з них не схильні будувати тривалі взаємовідносини з колегами. У Канаді колективна робота не така важлива, як індивідуальний показник ефективності.

Від працівника в Канаді багато вимагають, оскільки цінуються індивідуальні, а не колективні досягнення. Від службовця очікують, щоб він працював незалежно, виявляв ініціативу, вносив пропозиції, висловлював точку зору і не погоджувався з іншими, якщо це в інтересах справи. Найважливішим є те, що від працівників вимагають результатів у визначені строки.

10. Психологія та менталітет

Результатом індивідуалізму, який пронизує канадське суспільство, є те, що канадці називають "здоровим презирством до влади". Канадці глибоко шанують свободу слова і звикли висловлювати свої думки. Вони часто висміюють політиків і чиновників, які дають нечіткі, безвідповідальні відповіді або сліпо повторюють партійні гасла. Користуються повагою люди, які мають власний розум і свою точку зору, хоча висловлюють її помірковано.

Канадці іноді критикують політиків своєї компанії або міністерства. Це не обов'язково вияв неповаги чи непокори. Як правило, це спроба дізнатися правду або щось удосконалити. За такою поведінкою стоїть переконання, яке глибоко вкорінилося у західній культурі і полягає в тому, що найкращим способом дійти істини або покращити систему є зіткнення різних точок зору. Як результат, канадці можуть ставити Вам гострі політичні запитання. Вони не намагаються скомпрометувати Вас. Вони виражають непідробний інтерес до вашого життя. Можливо, їх розчарує відповідь в офіційно політичному руслі. В Канаді лише пряме, відкрите та неупереджене спілкування може бути ефективним.

Політики мають бути чутливими до вимог своїх виборців та виконувати передвиборні обіцянки. Кожен успішний політик має офіси у своїх виборчих дільницях, де опрацьовує скарги і пропозиції від людей. Політики поважають пресу, оскільки негативні публікації можуть зламати кар'єру. Існують чіткі й обов'язкові для виконання положення, що забезпечують конфлікт інтересів і перешкоджають кожному з працюючих у компанії використовувати службове становище. Політики також мають дотримуватися моральних норм, які є вищими, ніж для звичайних громадян, особливо у сфері сексуальної поведінки.

Таке ставлення до влади впливає на те, як керівники ставляться до підлеглих. Керівники в Канаді часто консультуються зі своїми підлеглими перед тим, як прийняти рішення. Це є ознакою впевненого і достатньо демократичного шефа. З тієї ж причини підлеглі, як правило, очікують, що їх проконсультують з питань, які стосуються їхньої роботи. Підлеглі беруть активну участь у нарадах і мають користуватися такою ж повагою, як керівник. Ось чому канадці матимуть бажання розмовляти з усіма членами делегації, а не лише з її керівником. Мабуть, канадці будуть прикро вражені, якщо тільки одна чи двоє людей у складі великої делегації будуть висловлювати думки.

Як правило, якщо канадцю щось не подобається, то він вам про це неодмінно скаже прямо. Це цінується як вияв "відвертості" і "відкритості". Більшість канадців виходять з того, що конфлікти повинні вирішувати ті, хто їх створив. Звернення до вищої інстанції, не переговоривши з безпосереднім учасником конфлікту, може вважатися неправильним кроком.

Якщо ваші стосунки з канадським партнером розвиваються не так, як ви сподівалися, ви маєте поговорити з вашим партнером, навіть, якщо це порушить злагоджену роботу. Канадці вважають, що якщо ви чимось не задоволені, ви про це скажете. Пам'ятайте, що ваші думки такі ж важливі, як думки вашого канадського партнера. Лише висловлюючи їх, ви зможете знайти обопільно сприятливе рішення. Якщо ви мовчатимете, канадці приймуть це за згоду.

11. Культура, мистецтво

Фактично культура Канади — це культура корінних жителів, оскільки всі інші канадці були іммігрантами. Вони почали прибувати до Канади в XVII столітті, привозячи з собою манеру вдягатися, кулінарні традиції та звичаї, притаманні їхній колишній батьківщині. На початку XX століття Канада відчинила двері іммігрантам з усього світу; у 1988 році, після ухвалення урядом Законодавчого Акту про багатокультурність, багатоплановий культурний характер країни здобув офіційне визнання.

Серед культурних заходів Канади необхідно відзначити Шекспірівський фестиваль в Онтаріо; фестиваль канадських культур в Оттаві; Міжнародний фестиваль фестивалів, Міжнародні джазовий і кіно- фестивалі, а також Шербрукський «Фестиваль де Кантон» у Квебеці, на якому представлена культура і кухня канадських французів; український фестиваль у місті Дофін; «День відкриття» в Доусоні, на якому відзначається відкриття в 1896 році родовища золота; в Еллоунайф – фестиваль Кариб; у Кемпбелтоні – лосевий фестиваль.

Музиканти та співаки, такі як Діана Крол, Брайян Адамс, Шаня Твейн, Рок Вуазін, Неллі Фуртадо, Авріл Лавінь, Треджікалі Хіп, Леонард Коен і Селін Діон продовжують приносити радість національній та міжнародній публіці. Майже в кожному великому канадському місті є симфонічний оркестр.

В Канаді є понад 100 професійних танцювальних груп і майже 350 професійних театральних колективів. В Національному балеті Канади понад 60 танцівників і власний симфонічний оркестр. Театральні і танцювальні колективи, такі як Ля ля ля гюман степс, Сьорк солей чи Екс машина Роберта Лєпажа, артисти візуального жанру Джеф Вол чи Йан Волас є свідченням тієї важливої ролі, яку Канада відіграє в мистецтві. Торонто стало третім за величиною у світі центром виконавчих видів мистецтва, майже наздоганяючи Нью-Йорк і Лондон. Театральні колективи з’явилися по всій країні.

12. Легенди повязані з країною

31 грудня, 1857 р. королеві Вікторії подали офіційне прохання вибрати столицю для провінції Канади (сучасний Квебек і Онтаріо) і вона вибрала м. Оттаву. Існує декілька легенд про те, як саме вона зробила вибір: наприклад, що вона вткнула шпильку на карту десь між Торонто і Монреалем, або що їй подобалися акварелі з регіону, які вона бачила раніше. Хоча такі теорії не мають нічого спільного з історичними фактами, вони проте, ілюструють, яким довільним здавався канадцям вибір Оттави у той час. Хоча зараз Оттава — столиця й четверте найбільше місто Канади, у той час це було маленьке деревопереробне містечко в глибокій провінції — занадто далеко від головних міст тодішньої Канади: міст Квебек і Монреаль на канадському сході, і Кінгстон і Торонто на канадському заході.

Насправді, радники королеви порадили їй Оттаву з трьох важливих причин: по-перше, це було єдине поселення будь-якого значного розміру розташоване прямо на межі канадського сходу і канадського заходу (сьогодні границя провінцій Квебек і Онтаріо). Таким чином це був компроміс між двома колоніями і їх французьким і англійським населеннями. По-друге, війна 1812 показала, наскільки уразливими американському нападу були тоді головні міста Канади, тому що вони були розташовані занадто близько до кордону з США. Оттава в той час була оточена густим лісом, далеко від кордону. І втретє, уряд володів великим наділом землі в мальовничому місці, що виходить на р. Оттаву. Розташування Оттави в глибині країни було більш придатним для його оборони, і в той час воно мало легке сполучення через річку Оттаву з канадським сходом, і через канал Рідо з канадським заходом. Іншим переконливим аргументом було те, що Оттава знаходиться приблизно на півдорозі між Торонто і м. Квебек ( приблизно 500 км).

13. Економіка і зовнішньоекономічні зв’язки

Канада має величезні природні багатства. Третина території країни вкрита лісами (близько 3,5 млн кв. км.). За запасами деревини Канада стоїть на третьому місці у світі (після Росії й Бразилії), але за кількістю деревини на душу населення виходить на першу позицію. Найбільшу цінність мають хвойні породи. Різноманітним є тваринний світ країни, господарське значення мають цінні хутрові породи звірів. Надзвичайно багатими є гідроресурси Канади. Тут знаходиться 15 % світових запасів прісної води, а потенційні резерви гідроелектро-енергії складають 65 млн кВт, що ставить країну на третє місце у світі після США і Бразилії. Разом із тим, 16 % електроенергії виробляється на атомних електростанціях. Особливу значущість серед корисних копалин Канади мають: кольорові, рідкісні й благородні метали, залізні руди, уран, нафта, природний газ, Кам'яне вугілля, калійні солі.

Сплеск економічного розвитку Канади із середини XIX ст. пов'язаний з розвитком торгівлі з США. У1854 р. Канада і США уклали договір про взаємну свободу в торгівлі — прообраз Північноамериканської зони вільної торгівлі (NAFTA). США впливали й продовжують впливати на економіку Канади. Канада входить до Великої Сімки з 1976 р., але за потужністю своєї економіки займає там останнє місце. З моменту свого заснування Канада розвивалася за зразком і подобою провідних світових держав. З появою капіталізму країна пішла капіталістичним шляхом розвитку. Але канадський капіталізм відрізняється від американського тим, що позиції держави в економіці набагато сильніші, ніж в економіці США. Свою особливість накладає відбиток великих розмірів країни й необхідності освоєння нових територій. Ще одна відмінність канадського капіталізму — велика орієнтація на систему світогосподарських зв'язків, що можна пояснити ресурсною спеціалізацією економіки і порівняно невеликим населенням країни.

У промисловості зовсім нещодавно мали велике значення «ресурсні галузі»: нафтова, газова і лісова промисловість. Сьогодні через падіння світових цін на сировинні товари й зниження попиту на них на перший план у промисловому розвитку виходять такі наукомісткі галузі:

• виробництво електронного й електротехнічного устаткування;

• виробництво засобів телекомунікацій;

• фармацевтична промисловість;

• виробництво промислового устаткування;

• індустрія нових конструкційних матеріалів (полімери, пластмаси, синтетичні матеріали).

Зростають обсяги виробництва автомобілів (автомобільна промисловість Канади базується на основі закордонних філій і дочірніх компаній американських і японських фірм), матеріалів для будівельної промисловості, набирає обертів хімічна промисловість.

Провідною галуззю економіки є також транспортне машинобудування; випуск будівельних машин (екскаваторів, машин для прокладки тунелів), авіатехніки. Прикладом високотехнологічної фірми — світового лідера транспортного машинобудування — може служити корпорація «Bombardier Inc.», що випускає не тільки знамениті снігоходи і водні мотоцикли, але і середньомагістральні авіалайнери Canadiar Regional Jet, особливо популярні в Північній Америці та Європі на лініях із невеликим пасажиропотоком, а також літаки бізнес-класу. Крім того, канадська аерокосмічна промисловість виробляє літаки De Havilland (DH8), Larjet, Short Brothers. Бурхливий ріст переживає канадська комп'ютерна індустрія (зокрема, чимала частка відомих комп'ютерів Compaq виготовляється в Канаді), виробництво іншої офісної оргтехніки. Орієнтир у промисловій політиці Канади був узятий на працезберігальні технології, автоматизацію робочих місць, скорочення питомих витрат на робочу силу. У видобувній промисловості Канади, як і раніше, велике значення мають нафтогазова промисловість, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість. Слід зазначити, що процес видобутку нафти в Канаді побудований на використанні найпередовіших технологій. Сьогодні активно розробляються родовища на континентальному шельфі в провінції Ньюфаундленд. Для освоєння родовища Hibernia на південно-східному узбережжі Ньюфаундленду (у районі Великих мілин) побудована грандіозна бурова платформа вагою 550 тис. тонн, здатна витримувати зіткнення з гігантськими айсбергами. Будівництво платформи коштувало 4,2 млрд дол. і сім років роботи над проектом її спорудження. Інша нафтова платформа — Terra Nova, — яку можна було буксирувати, обійшлася трохи дешевше (2,2 млрд дол.) і була побудована за три роки.

14. Політичні погляди і зв’язки

Канада — федеративна парламентська демократична держава з монархічною формою правління. Було утворено 1 липня 1867, відповідно до Акту про Британську Північну Америку, як федерація британських колоній. Країна одержала свою державність, але главою держави залишався британський монарх, а за Великобританією збереглося виключне право на зміну конституції Канади, право представляти неї в міжнародних відносинах, містити від її ім'я договори й угоди, вирішувати питання війни й миру. Канада не мала власного громадянства. Такий державний устрій одержав найменування домініону. Відповідно до Вестмінстерського статуту 1931, Канада й інші британські домініони знайшли політичний суверенітет, зовнішньополітичну незалежність і на них більше не поширювалися британські закони. Але лише 17 квітня 1982 Канада офіційно одержала нову конституцію, відповідно до якої канадські органи одержували право міняти конституцію.

У Канаді діє багатопартійна система, однак протягом всієї її історії у влади поміняють один одного дві партії — лібералів і консерваторів, причому розходження в програмах між ними мінімальні.

15. Земельні, водні, паливні, енергетичні ресурси

На території Канади найпоширеніші підзолисті ґрунти, як правило, малородючі. Вони переважають у тундрі й розташованій південніше великій зоні хвойних лісів. У районах, де опадів випадає менше, і вони доводяться переважно на літо, формуються високоплодородні чорноземи, надзвичайно придатні для землеробства (трикутник Вінніпег — Едмонтон — Калгари). Хвойні ліси поступаються місцем великим преріям. Там, де випадає менш 330-360 мм опадів у рік, утворяться каштанові ґрунти, широко використовувані в землеробстві. Високі врожаї тут вдається одержувати у вологі роки й за допомогою зрошення. Південніше поширені сіруваті ґрунти, характерні для посушливих районів.

Більшість рік Канади належать басейну Атлантичних і Північного Льодовитого океанів, значно менше рік упадають у Тихий океан. Сама значна ріка — судноплавна р.Св. Лаврентія із численними припливами (Оттава, Сагиней, Сен- Моріс, Маникуаган і ін.). Вона з'єднує басейн Великих озер з Атлантичним океаном. Ріка Саскачеван упадає в озеро Вінніпег, звідки випливає р. Нельсон, що впадає в Гудзонову затоку. Туди ж упадає й р.Черчілль. Ріки Атабаска й Пис-Ривер зливаються в р.Невільничу, котра є припливом Великого Невільничого озера. З нього випливає могутня р.Макензі, що впадає в Північний Льодовитий океан. Її басейн із далеко вглиб Скелястих гір. У Тихий океан упадає р.Фрейзер, а також частково минаючі по території Канади ріки Юкон і Колумбія.

Канада — одна із самих багатих озерами країн миру. На границі зі США розташовані Великі озера (Верхнє, Гурон, Ері, Онтаріо), з'єднані невеликими ріками у величезний басейн площею більше 240 тис. кв. км. Менш значні озера з на території Канадського щита (Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Атабаска, Вінніпег, Виннипегозис) і ін. Серед потужних водоспадів — знаменитий Ніагарський на границі зі США.

16. Взаємовідносини в сім’ях

Сім'я — це одна з найважливіших форм організації життя людей, яка має фундаментальне значення як для індивіда, особистості, так і для суспільства. Сім'я — це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв'язки, на різноманітні відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім'ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство. Життя сім'ї — це дуже складні і різноманітні процеси або сторони життя людини: біологічні, економічні, моральні, правові, психологічні, естетичні, релігійні тощо.

Канаді по праву належить одне із провідних місць у світі серед країн, які борються з насильством у родині.

Вона відома своїми федеральними й регіональними законами, соціальними програмами місцевого рівня, спрямованими на боротьбу з насильством.

17. З якого віку можуть одружуватись

Визнається тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Релігійний обряд шлюбу, так само, як і інші релігійні обряди, не має правового значення і є особистою справою громадян.

Це правило не стосується вчинених до утворення або відновлення державних органів реєстрації актів громадянського стану релігійних обрядів і одержаних на їх посвідчення документів про народження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу і смерть.

Шлюбний вік встановлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років для жінок. Державна адміністрація можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік.

18. Матеріальна забезпеченість

Канада — країна з досить високим рівнем життя. Майже дві третини канадців живуть у власних будинках або квартирах, хоча зростаюча вартість житла примушує все більше число людей знімати квартири. Більшість будинків оснащена основними зручностями. У перерахуванні на душу населення Канада стоїть на одному з перших місць у світі по забезпеченості населення автомобілями, телефонами й телевізорами.

У країні існує розгалужена система соціального забезпечення. З 1960- х реалізується програма розвитку охорони здоров'я, у якій у різному ступені беруть участь всі провінції. Канадці мають можливість страхування на випадок хвороби, одержують невеликі допомога на дітей. Існує система обов'язкових відрахувань у пенсійні фонди, завдяки чому жителі Канади одержують пенсії при досягненні віку в 65 років, пенсії при виході у відставку, втраті працездатності, посібника вдовам і додаткові посібники тим, хто не має інших джерел доходу, крім пенсії (або тим, у кого ці доходи недостатні). Уведено страхування по безробіттю, фінансоване за рахунок внесків найманих робітників, наймачів і держави. Компенсації за виробничі травми виплачуються урядами провінцій. Свої форми соціального забезпечення існують також у провінціях і на місцевому рівні

19. Соціальні відносини

Канада та її мешканці залишаються прихильниками не тільки принципів ґендерної рівності, але й дій, які роблять рівність реальністю, навіть в такі нестабільні часи. Необхідно пристосувати наші дії до таких часів. Федеральний план з ґендерної рівності — є підкресленням владою свого внеску у рішення проблеми. Федеральний план посилює зобов'язання влади сприяти рівності та створює напрямок руху до посилення прогресу у цьому напрямку.

Проблемою захисту жіночих людських прав Міжнародний Центр опікується з часів свого заснування. В Центрі існує спеціальна Програма з Прав Жінок. Центр сприяє активізацій уваги цьому питанню в ООН та інших міжнародних організаціях. Одним з напрямків роботи є створення ресурсів та експертизи для того, щоб збирати стандартизовані дані щодо порушення прав жінок. Особлива увага приділяється проблемі насильства щодо жінок.

20. Улюблені види спорту

Найпопулярніші види спорту в Канаді — хокей, бейсбол, футбол, баскетбол, гірськолижний спорт, теніс та гольф.

Вперше гру в хокей було проведено в Монреалі в 1873 році. Національну Хокейну Лігу (НХЛ) створено в Монреалі в 1905 році, спочатку вона складалася в основному з канадських команд. Незважаючи на те, що зараз більшість команд НХЛ американські, багато канадських гравців грають у хокейних командах, що входять до складу НХЛ.

Серед спортивних заходів у Канаді слід відзначити проведення перегонів «Формула-1» у Монреалі. У Калгарі проводиться широко відоме щорічне родео.

22. Освіта

Особливості й загальні риси системи освіти Канади зумовлені постійною суперечністю внутрішніх місцевих відмінностей та інтегруючих вимог потужної економіки країни та всього континенту. Конституція покладає на уряди провінцій повну відповідальність за освіту. Країна не має звичного для нас одного центрального міністерства освіти, а в 12 складових одницях утворилися подібні, але нетотожні структури для навчання населення та підготовки фахівців. Поточні потреби вимушують використовувати Службу державного секретаря як своєрідний центральний освітній орган для реалізації важливих національних освітніх програм насамперед з неперервної освіти, хоч вплив урядів і парламентів провінцій на систему навчання лишається вирішальним.

Перші католицькі та інші школи з'явилися на території Канади разом з хвилями поселенців з Франції, Англії та Ірландії. Перший католицький ВЗО (духовна семінарія) заснована ще 1663 р, ще кілька коледжів — на початку ХІХ ст., але справжній розквіт системи освіти — справа останніх десятиріч. У наш час кілька років поспіль канадська освіта та de facto визнається за сукупністю усіх характеристик найдоступнішою та найдемократичнішою в світі. Її усереднена структура показана в додатку 22.

23. Звички

Важливу роль у формуванні канадської національної самосвідомості й у протистоянні американській масовій культурі вже багато десятиліть грає державна телерадіомовна корпорація Си-Би- Си (CBC, Canadіan Broadcastіng Corporatіon). З метою збереження національної преси, музики й кіно особливий державний комітет стежить за обсягом іноземних публікацій і за підтримкою розумного балансу віщання між зовнішніми й внутрішніми ЗМІ. Деякі американські журнали (Тайм і ін.) навіть виходять у канадському варіанті, де частина змісту приділяється для висвітлення канадських внутрішніх питань.

24. Національні особливості

Перші європейці, які оселилися в Канаді, найчастіше були людьми, які втікали від репресивних режимів на своїй батьківщині. Утворені ними громади в Канаді високо цінували особисту свободу і права. Потерпаючи протягом багатьох поколінь від тиску на релігію, вони подбали, щоб держава і церква були розділені. Страждаючи від несправедливої втрати майна і життя від рук тиранів та бандитів, вони зробили все можливе, щоб людина мала права, які ніхто б не міг у неї забрати. Такий підхід до індивідуальності глибоко пронизує культуру канадців.

Висновки

Отже, Канада — одна з найрозвинутіших країн світу з високим рівнем життя населення. За ІРЛП в 1997р. вона займала перше місце серед 177 країн світу. Канада має величезну територію, порівняно нечисленне населення і значні природні багатства, особливо в розрахунку на одного жителя. На світовому ринку країна виступає як один з провідних експортерів сировини. Вона зародилась як «біла переселенська колонія» Франції та Великобританії. В 1867 р. отримала статус домініону — самоврядної колонії, а в 1931 р. — фактичну самостійність. Зараз її господарство тісно інтегроване з господарством США.

Територія Канади займає північну частину материка Північна Америка, включаючи Арктичний архіпелаг. Вона омивається водами Атлантичного, Північного Льодовитого й Тихого океанів. Канада відокремлена від Європи та Азії. Її єдиним сухопутним сусідом є США. Кордони з США пролягають по водних рубежах або за умовними лініями. Сусідство з цією країною є важливою особливістю географічного положення Канади. Вихід країни одразу до трьох океанів і простягання її території за межі Північного полярного кола набувають нового значення з розвитком комунікаційної техніки.

Частина материкової території Канади і велика частина Канадського Арктичного архіпелагу лежать в зоні вічної мерзлоти. Решта частини — в північній помірній зоні. Клімат Канади відрізняється в різних регіонах — в приморських провінціях зима не така сурова, а літо не таке жарке, завдяки впливу океану. У західних районах клімат дуже вологий, що зумовлено впливом теплої океанської течії. В цілому ж по країні зима характеризується рясними снігопадами і морозами, а літо — помірними температурами. Середня температура січня від -35°С на півночі і -20°С на півдні до -4°С — на Атлантичному побережжі. У липні відповідно на півночі +7°С, на півдні — +18°С. Річна сума опадів на заході 2500 мм, на сході — 1250 мм, в центрі — 400-250 мм.

Рослинний світ північної частини території типово тундровий. Прибережні райони зайняті лісами. Провінції прерій покриті в основному травами. На схилах Скелястих гір ростуть рідкі соснові ліси. Ближче до тихоокеанського побережжя лісу густіють — тут виростає декілька видів ялин, кедр, канадський тис.

Тваринний світ Канади представляють численними хутровими звірями: песець, соболь, куниця, горностай норка, росомаха. З крупних хижаків тут мешкають бурий ведмідь, рись, вовк, койот, лисиця. У південній частині країни зустрічаються декілька підвидів віргінського оленя, чорнохвостий олень, вилорога антилопа. У північних районах країни водяться лось, бізон, вівцебик, арктичний карібу, лісовий карібу. У горах мешкає досить велика кількість товсторогів. Численні птахи. Комахи і рептилії зустрічаються рідко. На території Канади знаходиться декілька заповідників.

Найбільші річки — річка Св. Лаврентія, Оттава, річка Св. Іоанна, Саскачеван, Нельсон, Маккензі, Невільнича, Атабаска, Юкон, Фрейзер. У Канаді знаходиться більше озер, ніж в будь-якій іншій країні світу. Це частково розташовані на території Канади Великі озера, а також Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска, Манітоба, Ніпігон тощо. На порожистій річці Ніагара розташований знаменитий Ніагарський водопад 50-метрової висоти.

Канада це країна багата на корисні копалини, оновними з яких є нікель, цинк, мідь, золото, свинець, молібден, поташ, срібло, вугілля, нафта, природний газ. . Майже половина території Канади вкрита лісом.

Сучасна Канада – одна з найрозвинутіших країн з ринковою економікою, наприклад торгівля зі США становить близько 80% загального обсягу торгівлі Канади. Американський капітал переважає в усіх ключових галузях господарства, за винятком фінансової сфери і землеробства.

Список використаної літератури

1. Барановська О. В., Мирон І. В., Остапчук В. В., Шовкун Т. М. Фізична географія: Навч. посіб. для старшокласників та абітурієнтів / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. — 2-е вид. перероб., доп. — Ніжин : Видавництво НДУ, 2006. — 163с.

2. Бова О. Географія материків і океанів: Посібник. — Суми : Університетська книга, 2004. — 215с.

3. Бурлака О. Відома і невідома Канада // Географія та основи економіки в школі. — 1999. — № 2. — С. 41-47

4. Государство и экономика Канады: збірка/ [Л. А. Баграмов, В. В. Попов, А. Д. Бородаевский и др.; Отв. ред. Л. А. Баграмов]; АН СССР, Ин-т США и К анады. — М.: Наука, 1986. — 317 с.

5. Данилов С. Политико-государственный механизм современной Канады: Сравн.-ист. исслед./ С. Ю. Данилов, В. Е. Шило; АН СССР, Ин-т США и Канады. — М.: Наука, 1991. — 133 с.

6. Довгань Г. Економічна і соціальна географія світу / наочний довідник / Галина Довгань. — К. ; Харків : Веста, 2006. — 143 с.

7. Країни світу: Америка, Австралія, Океанія: Для дітей середнього шкільного віку / Авт.-укл. В. М. Скляренко, В. В. Мирошнікова, А. С. Шуклінова, М. О. Панкова. — Харків : Фоліо, 2006. — 316 с.

8. Кулышев Ю. Канада: науково-популярна література/ Ю. А. Кулышев,. — М.: Мысль, 1989. — 139 с.

9. Лещенко Л. Канада — наш сусід и партнер: громадсько-політична література/ Леонід Лещенко,. — К.: Т-во "Знання" УРСР, 1990. — 47 с.

10. Макленнан Х. Семь рек Канады: науково-популярна література/ Хью Макленнан,; Перевод с англ. В. Н. Кондракова; Под ред. и с предисл. А. И. Черкасова. — М.: Прогресс, 1990. — 284 с.

11. Рудико О. В. Канада // Географія. — 2008. — № 5. — С. 28-31

12. Соколов В. И. Природные ресурсы Канады:масштабы и регулирование освоения // США. Канада: экономика, политика, культура. — 2004. — № 5 . — С. 19-31

13. Стадник О. Географія материків і океанів: методичні рекомендації до курсу / Олександр Стадник. — Харків : Основа : ПП "Тріада+", 2007. — 112 с.

14. Черкасов А. И. Канадский Север в начале XXI века: хозяйство и люди // США. Канада: экономика, политика, культура. — 2006. — № 2

referat-ok.com.ua