ВСТУП

За всієї багатоманітності національних культур одним із найважливіших спільних для них чинників є цінність праці як засобу існування людини в світі та засобу виховання підростаючих поколінь. Споконвічні перші заповіді та настанови дітям стосувалися саме підготовки до майбутньої трудової діяльності. Вже на етапі патріархальної родової общини з’являється потреба у вихованні як спеціальній діяльності, спрямованій на підготовку до здобування засобів для виживання.

З часів становлення дошкільного виховання знання про працю розглядалися як найважливіші у змісті освіти дітей, бо саме ці знання забезпечують необхідний виховний ефект: розуміння вихованцями ролі праці в житті людей і на цій основі правильне ставлення до результатів людської праці, людині — трудівнику, прагнення самому брати участь в трудовому процесі.

Виховання дітей у сучасному світі є предметом особливої турботи. Його успіх визначається єдністю, узгодженістю та активною позицією всіх суб’єктів освітнього процесу — педагогів, дітей і батьків. Дуже важливим для формування системних знань про працю дорослих є особистий приклад і переконання дорослих членів сім’ї. На цій основі формуються зачатки формування системних знань, і створюється цінне спілкування батьків та дітей.

Актуальність теми. Створення умов для формування особистості, здатної до самоствердження, творчого сприйняття світу та майбутньої соціально значущої діяльності – головна вимога сьогодення. Трудове виховання є важливою умовою становлення особистості, яке забезпечує повноцінний її розвиток, оскільки спрямоване на формування працелюбності, вдосконалення та орієнтує у правилах доцільної і безпечної поведінки.

Державна політика щодо розвитку особистості та створення умов для її повноцінного зростання відображена в Національній доктрині розвитку освіти, зокрема вказано, що мета системи освіти полягає у “вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства”. Як бачимо, однією із умов повноцінного життя людини, яка представлена в документі є здатність працювати. Важливим є той факт, що вміння працювати починає формуватися з дошкільного дитинства.

До актуальних проблем трудового виховання в нових соціально-економічних умовах належать: виховання у дітей основ економічної грамотності, здатності сприймати і використовувати економічну інформацію; відбір видів праці, які найбільше цікавлять дітей у зв’язку з модернізацією економіки; підвищення педагогічної компетенції батьків у питаннях організації дитячої праці в умовах родинного виховання.

Одним із способів формування у дитини прагнення до трудової діяльності є ознайомлення з працею дорослих, її видами, знаряддями праці, результатами. Знання про трудову діяльність людей є центральною ланкою знань про соціальну дійсність, вони зумовлюють соціалізацію особистості дитини, забезпечують розуміння завдань суспільства і кожної людини, стимулюють розвиток соціальної перцепєції (сприймання), інтересу до трудової діяльності, позитивного ставлення до праці та її результатів уже в дошкільному віці. Формування у дітей правильних уявлень про працю дорослих, прищеплення інтересу і поваги до людей-трудівників, позитивного емоційного ставлення до неї — найважливіший компонент психологічної готовності до праці.

Мета дослідження – розкрити особливості формування у дітей дошкільного віку уявлень про працю дорослих; розробити методичні поради для вихователів.

Визначена тема курсового дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань:

—         зробити аналіз сучасної психологічної, педагогічної, методичної літератури з досліджуваної проблеми;

—         розкрити особливості формування інтересу у дітей дошкільного віку до праці дорослих;

—         проаналізувати зміст та завдання ознайомлення дітей з працею дорослих;

—         розробити методичні поради для вихователів.

Об’єкт дослідження – процес морального розвитку в процесі формування інтересу до праці дорослих.

Предмет дослідження – форми та методи формування інтересу у дітей дошкільного віку до праці дорослих.

У процесі роботи використовувались методи науково-педагогічних досліджень, адекватні меті й завданням:

—         теоретичні: теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел дали можливість систематизувати теоретичні матеріали;

—         емпіричні: педагогічне спостереження, бесіди, вивчення результатів роботи вихователів в дошкільних навчальних закладах, узагальнення даних дали можливість дослідити реальний стан проблеми та організувати роботу вихователів відповідно до розроблених методичних порад.

Організація та проведення дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі дошкільного навчального закладу Школа-дитячий садок «Дивосвіт»  м. Києва.

Структура курсової роботи зумовлена логікою дослідження. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (26) та має загальний обсяг 36 сторінок друкованого тексту.

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДІТЕЙ ДО ПРАЦІ ДОРОСЛИХ

1.1.    Проблема ознайомлення дітей дошкільного віку з працею дорослих у психолого-педагогічній літературі

Початкові думки про трудове виховання зародилися в епоху відродження (ХІV-ХVІ століття). У цей період у педагогічній думці на противагу феодальної педагогіці відбулися великі зміни, провідними стали ідеї гуманізму. Були закладені основи педагогіки двох зароджуються класів — буржуазії і пролетаріату. До представників пролетаріату можна віднести ранніх соціалістів-утопістів — Т. Мора і Т. Кампанеллу.

Думки з цього питання викладені в книзі Т. Мора «Утопія», де на противагу строю, заснованому на соціальній несправедливості, малюється утопічна картина ідеального комуністичного суспільного ладу трудящих, що не знає злиднів. В «Утопії» всі живуть своєю працею, немає дармоїдів, освіта доступна всім — чоловікам і жінкам [13, с. 138].

Цінна думка соціалістів-утопістів — зв’язок праці з розумовим і моральним розвитком, звернено увагу до дошкільного віку. Але їхні ідеї залишилися утопіями, у практиці вони знайшли обмежене застосування, так як гуманістична педагогіка була мало пов’язана з боротьбою за інтереси широких мас.

Прогресивні до теперішнього часу ідеї про працю, висловлені великим російським педагогом К.Д. Ушинського. Він був прихильником виховного значення праці у навчанні і вихованні. Праця великий, на його думку, не тільки створенням матеріальних цінностей, але великий силою свого впливу на моральний вигляд людини, на його психічне життя, фізичний стан. Праця потрібна людині для підтримання в ньому людської гідності. Відмова від праці призводить до фізичної та розумової деградації людей; людина не працює втрачає свої найкращі людські якості. Сім’ї, що оберігають дітей від фізичної праці, розбещують їх, роблять нещасними.

Е.Н. Водовозова визначила види праці, доступні дітям дошкільного віку: вирощування і догляд за рослинами і тваринами, господарський працю; розкрила їх зміст, сезонний характер праці. У цих ідеях нею був розроблений ряд спостережень і дослідів (з рослинами і неживою природою), які повинні будити дитячу думку, прагнення експериментувати у праці [13, с. 139]. Дуже важливим Є.М. Водовозова вважала ознайомлення дітей з працею людей в міських та сільських умовах. Зазначені думки надали безсумнівну вплив на розвиток дошкільної педагогіки надалі.

Діти люблять брати участь у праці дорослих, слухати розповіді про різних виробництвах, розмовляти з трудовими людьми. Таким шляхом зав’язується здорове корисне спілкування, дитина виносить конкретні уявлення про працю, у нього з’являється симпатія до людей праці.

Серйозні експериментальні дослідження з проблеми ознайомлення дошкільників із працею дорослих були проведені в 50 — 60 рр.. (Є. І. Радіна, Г. П. Лєскова, О. І. Соловйова, О. А. Фролова та інші) [25, с. 23]. Дослідники прагнули розробити програму ознайомлення з працею, яка на типових фактах, прикладах праці дорослих розкрила б дошкільникам «особливий характер праці людей», дала б можливість зрозуміти, що всі дорослі працюють, роблять корисну справу, працюють дружно, злагоджено, люблять працювати і т. д.

У 70-і роки стало очевидним, що зміст даного розділу програми не освоюється дітьми в повній мірі, програма не відповідає можливостям дітей, знання про працю дорослих не стають засобом організації власної дитячої діяльності (В. Г. Нечаєва, О. В. Леушина) . Виникла необхідність подальшого дослідження теоретичних основ програми знань про працю дорослих для дошкільнят.

Фундаментальне дослідження, в якому В.І. Логінової був вперше здійснений логіко-дидактичний аналіз наукового поняття «праця», дозволило їй в середині 70-х років розробити гіпотетичну програму системних знань про працю дорослих для дошкільнят. В основу даної програми був закладений системний аналіз понять про працю. Це теоретичне дослідження дозволило визначити цілісну модель розгортання системних знань і представити покрокову організацію матеріалу від однієї вікової групи дитячого саду до іншої [25, с. 24].

У середині 80-х років було експериментально доведено, що освоєння дитиною системи знань про трудовий процес як одиниці праці (формуються знання про спрямованість, зміст та структуру конкретних трудових процесів, узагальнені знання про побудову трудового процесу) забезпечує успішне становлення трудової діяльності. Все це дозволило В.І. Логінової та М.В. Крулехт визначити формування системних знань про працю дорослих як провідний засіб трудового виховання в дитячому садку.

Дослідження останніх років послужили основою для того, щоб в даний час у вітчизняній дошкільній педагогіці склалися альтернативні підходи до ознайомлення з працею дорослих. Першими представниками є В.І. Логінова, М.В. Крулехт, які вважають, що дитину необхідно знайомити з процесом праці дорослих, розповідати про створення різних продуктів праці. В результаті у дітей будуть формуватися уявлення про змістовну частину трудової діяльності дорослих, стане виховуватися повага до праці. Інші автори, С.А. Козлова, А.Ш. Шахманова, вважають, що необхідно знайомити дошкільників з людиною-трудівником, з його ставленням до праці, формувати уявлення про те, що професії з’являються у відповідь на потребу людей у ​​ній — лікар потрібен, щоб лікувати людей. Ознайомлення з процесом праці має служити фоном, змістом, на якому можна конкретизувати діяльність людини [25, с. 25].

У дошкільному віці діти опановують знаннями про те, як правильно організувати і побудувати трудовий процес (М. В. Крулехт). Системні знання про працю забезпечують успішний розвиток дитячого мовлення. У кілька разів збільшується словник, що позначає предмети і знаряддя праці, трудові дії та їх характеристики. Освоєно словник діти успішно використовують у описових оповіданнях. Системні знання про працю викликають стійкий інтерес до нього, бажання навчитися трудовим процесам дорослих. Ставлення дітей до оволодіння трудовою діяльністю стає усвідомленим: виникає прагнення вчитися тому, що не вміє робити (М. В. Крулехт) [25, с. 26]. Тим самим формування системних знань про працю готує основу для освоєння цих же трудових процесів дітьми.

Формування знань про результат праці — перша сходинка в ознайомленні дошкільників з працею дорослих. Це обумовлено тим, що знання про спрямованість трудового процесу на результат, перш за все, дозволяє показати своєрідність праці, як діяльності, бо отримання результату, призначене для задоволення потреб людини, відмітна особливість трудової діяльності від будь-якої іншої діяльності. Знання про спрямованість трудового процесу на результат дозволяють розкрити структуру трудового процесу: мета, вибір матеріалу (предмет праці) та інструментів, трудові дії, результат праці, а так само познайомити з загальними правилами культури здійснення трудового процесу (спочатку підготуватися до роботи, відібрати потрібне, зручно розташувати обладнання, підтримувати порядок на робочому місці після праці). Отримання задуманого результату праці — показник правильно організованого трудового процесу. Освоєння знань про спрямованість трудового процесу та його структурі вимагає спеціального навчання. Як показали дослідження В.І. Логінової, Л.А. Мішарін, більшість молодших дошкільнят самостійно не виокремлює результати у конкретних трудових процесах, не можуть відтворити послідовність трудових дій, не усвідомлюють такі компоненти трудового процесу, як постановка мети, відбір матеріалу та інструментів. Ці складності сприйняття процесу праці зумовлені низкою причин [13, с. 142].

1.2.    Ознайомлення з працею дорослих як засіб трудового виховання дітей дошкільного віку

Ознайомлення з працею дорослих ставить за мету дати дітям конкретні знання та уявлення про працю і виховати повагу до праці дорослих, навчити цінувати його, порушити інтерес і любов до праці. Одночасно вирішується завдання впливати і на поведінку дітей — викликати бажання трудитися, працювати сумлінно, ретельно.

Як же домогтися виховної ефективності при ознайомленні дітей з працею дорослих?

Трудова діяльність дорослих, яку діти можуть безпосередньо спостерігати, зазвичай робить більш діючий вплив. Живі і досить привабливі приклади швидше викликають наслідування. Наприклад, бесіди про те, як трудяться няня, праля, підвищили акуратність дітей під час їжі, при умовно. При цьому нерідко діти мотивують свої вчинки бажанням полегшити працю няні. Це свідчить про прояв уваги, поваги до праці не на словах, а на ділі. На поведінку дітей надають опосередкований вплив спостереження за працею дорослих.

На дітей молодшого віку сильний вплив робить приклад побутової праці дорослих (прибирання, приготування їжі тощо), а також різні дії медичних працівників (лікар, сестра). Це труд зрозумілий дітям, так як він спрямований на задоволення їх особистісних потреб, в ньому багато цікавих дій, його можна часто спостерігати. У ньому багато моментів, тісно пов’язаних з поведінкою самих дітей з підтримання чистоти, порядку, дотримання гігієнічних правил. Ігри дітей показують, що вони за власною ініціативою наслідують праці дорослих [22, с. 151].

Для старшого віку вже менше цікавить побутової працю. Але використовувати його необхідно, тому що в процесі цієї роботи фіксується (при спостереженні і бесідах) увагу дітей на таких його сторони, як організованість роботи, відповідальність, колективна злагодженість і т.п.

Крім повсякденного побутового праці, дітей слід знайомити з працею, що протікає у стінах дитячого саду, але носить більш епізодичний характер, наприклад електрик, столяр, скляр та ін Можна показати дітям, як столяр лагодить меблі, іграшки, як маляр забарвлює стіни, скляр вставляє скла і т.д.

Чим старше діти, тим більше їх приваблює працю, що протікає за стінами дитячого саду. В іграх діти наслідують діям будівельників, і працівників транспорту. Уміло, організовані спостереження за цією працею мають велике значення для формування загальної трудової спрямованості та діяльності самих дітей. Найбільший вплив надають постійно діючі враження, спостереження за працею, що протікає у найближчому оточенні.

Важливо викликати у дітей почуття захоплення тими чудовими перетвореннями, які відбуваються в результаті праці: старі брудні стіни покриваються нової штукатуркою, фарбою стають красивими, привабливими; засипана снігом вулиця після розчищення знову відкриває свої простори для вільного руху транспорту і пішоходів, шматок матерії в руках швачки перетворюється на предмет одягу і т.п.

Так поступово діти починають розуміти сенс праці. Вони бачать його результати, заражаються його ентузіазмом.

При ознайомленні з працею дуже важливо дотримуватися поступовість у розширенні відомостей. Слід мати на увазі, що велика кількість вражень призводить до того, що діти отримують уривчасті, поверхневі відомості, мало впливають на формування правильного ставлення до праці, на вироблення навичок і вмінь.

У процесі спостережень необхідно давати невелику кількість відомостей, поступово їх, розширюючи і поглиблюючи, доповнюючи відоме новими знаннями, закріплюючи старе. Лише при такому поступовому поглибленні дітей у пізнаване явище, можливо, виробити в них правильні уявлення про працю, правильне ставлення до нього.

Важливо, щоб це ускладнення змісту виражалося не тільки в наростанні обсягу пізнавального матеріалу, але й у поступовому зміні його характеру, в усе більшій заглибленні в суть явищ, що спостерігаються. Дітей спочатку привертає зовнішня сторона праці — видимі дії людей, знаряддя праці, матеріали. Сам трудяща людина, його ставлення до роботи, взаємини з іншими людьми звичайно вислизають від уваги дітей.

У дошкільні роки діти виявляють жвавий інтерес до праці дорослих, в грі і побуті прагнуть наслідувати і бажають самі щось зробити. До семи років вони легко опановують нескладними трудовими вміннями з самообслуговування, підтримання чистоти і порядку, догляду за рослинами.

Старші дошкільники успішно виконують нескладні обов’язки по обслуговуванню колективу, здатні вже до елементарної відповідальності за доручену справу, можуть долати невеликі труднощі в роботі. Діти відчувають радість від трудового зусилля, усвідомлюючи корисність своїх дій, виявляють дбайливе ставлення до результатів праці дорослих.

Для створення позитивного ставлення і звички до праці найважливіше значення має живий приклад оточуючих дорослих, безпосереднє зіткнення з їх працею. Але виховувати у дітей психологічну готовність до праці можливо тільки в процесі діяльності [22, с. 154].

Необхідно створити належні умови для праці малюків.

У дитячому саду діти працюють разом. Треба і вдома створити умови для спільної роботи декількох дітей. У спільній праці міцніють дружні зв’язки між дітьми, виникає бажання допомагати один одному; легше попередити розвиток таких негативних якостей, як хвастощі, лінощі, егоїзм.

У дитячих садках є всі можливості для найбільш раціональної організації побутової праці дорослих. У цій праці явно виражений його суспільний характер, тому побутової працю персоналу дитячого саду має в своєму впливі на дітей багато переваг у порівнянні з побутовим працею, здійснюваним в сім’ї.

У сім’ї дитина більш-менш регулярно спостерігає приготування їжі, прання і лагодження білизни, пошиття одягу, він бачить, як підтримується чистота і порядок в приміщенні. Нерідко в сім’ях має місце художній і технічний працю (випилювання, ремонт апаратури, конструювання і т.д.).

Таким чином, дитина може спостерігати сам процес праці бачити як працюють дорослі.

У дитячих садах з гігієнічних міркувань прибирання приміщення, приготування їжі, прання пошиття та ремонт одягу, посібників, меблів і т.д., здійснюються у спеціальних приміщеннях або ж у такий час, коли діти відсутні (гуляють, йдуть додому).

Необхідно створювати такі умови, за яких діти могли б використовувати життєдайні приклади поведінки дорослих.

В умовах дитячого саду значна частина праці дорослих протікає не на очах у дітей. Тому вихователі шукають шляхи і форми наближення до дітей праці дорослих, які працюють в дитячому саду, активізують його вплив на формування у дітей трудових навичок, намічають принципи, форми і зміст праці дорослих, виробленого при дітях або спільно з ними.

Тут можливі різні шляхи.

Перший шлях широко практикується в дитячому саду — це спеціально організований на заняттях показ дітям різноманітного праці дорослих, спостереження, організовані відвідування кухні, комори, кабінет лікаря і пояснення його значення. Дітям показують приготування їжі, прання білизни, ремонт та пошиття одягу, прибирання ділянки, ремонт меблів та іграшок. Такі організовані покази з метою ознайомлення дітей з працею дорослих передбачені програмою дитячого садка [19, с. 163].

Спостереження за працею дорослих у дитячому садку мають велике освітнє значення: вони уточнюють уявлення дітей, пробуджують допитливість, інтерес до діяльності дорослих, сприяють виробленню позитивного ставлення, поваги до їх праці.

Заняття сприяють формуванню у дитини прагнення наслідувати дорослим у своїй поведінці. У дітей молодших груп це найяскравіше проявляється у грі, у старших-у виконанні трудових завдань.

Маленькі діти не всяку роботу дорослих сприймають як праця. Діти дошкільного віку, навіть старші, зазвичай не оцінюють як праця розумову роботу, організаційний працю. Якщо з ними не проводити спеціальних бесід, то вони погано розбираються, у чому полягає «праця» вихователя, завідуючої і т.д.

Другий шлях — безпосередня організація спільної діяльності дорослих і дітей.

Під спільною роботою ми маємо на увазі таку діяльність дорослих з дітьми, коли вихователь виступає не тільки в якості особи, організуючого і направляючого працю дітей, але і в якості безпосереднього учасника трудового процесу.

При відборі видів праці для спільної діяльності дорослих і дітей необхідно керуватися такими принципами: праця повинна бути природним для дітей, необхідним, життєво значущим, він повинен бути допустимим з загальнопедагогічної та гігієнічної точки зору, в ньому повинна легко і природно здійснюватися спільна діяльність з відомим поділом функцій між дітьми і дорослими [19, с. 163].

Спільна діяльність дітей і дорослих може здійснюватися в процесі побутової праці, праці у природі, праці з обслуговування ігор та занять.

Побутовий працю: підтримання чистоти і порядку в групі і на ділянці, зміна чистої білизни, прання дрібних речей, дрібний ремонт білизни та одягу, приготування деяких страв.

Праця з обслуговування ігор та занять: спільна підготовка матеріалу до занять, ремонт іграшок, книг, посібників, виготовлення саморобних іграшок та посібників.

Праця в природі: догляд за тваринами, за рослинами в куточку природи і на городі, в квітнику, ягідники.

Важливе положення при відборі видів праці для спільної діяльності дорослих і дітей-це відповідність тієї або іншої роботи загальнопедагогічних принципів і вимог гігієни. Діти не повинні виконувати роботи, що вимагає великого навантаження, незручних робочих поз, напруження зору, а також дуже монотонних, образних дій.

Умілий відбір змісту заняття по ознайомленню-з навколишнім є дуже важливим чинником створення позитивної трудової спрямованості у дітей дошкільного віку. При цьому дуже істотно, як це зміст доводиться до свідомості дітей, якими прийомами користується вихователь.

Тільки тоді діти полюблять працю, якщо покриває його оптимістичний настрій, якщо радує і сам процес праці, і його результати. Це в значній мірі залежить від того, відкрили ми малюкові цікаві, захоплюючі, цікаві боку того, чим він зайнятий; чи зуміли залучити на допомогу гру.

1.3.    Стан проблеми у практиці роботи дошкільного навчального закладу

Трудова діяльність дорослого має безперервний, поточний характер. Всі компоненти трудового процесу злиті і не сприймаються дитиною окремо. Просте спостереження дитиною трудового процесу в повсякденному спілкуванні з дорослим не дозволяють йому розчленувати трудовий процес і усвідомити кожен компонент, виявити їх зв’язку, загальну спрямованість праці. Крім того, часто діти у повсякденному житті спостерігають тільки процесуальну частина трудового процесу, так як дорослий використовує вже відібрані матеріали та інструменти, а не відбирає їх на очах дітей, мета праці так само вже поставлене, і спеціально для дитини не мотивується, а недолік часу для спостереження не завжди дозволяє побачити результат праці [11, с. 94].

Для того, щоб допомогти дитині придбати системні знання про працю, спочатку необхідні цілеспрямовані спостереження за виготовленням предметів дорослими (ліплення мисочки, чашки з глини або пластиліну, саморобка іграшки з паперу і т.д.). Серія таких занять необхідна молодшим дошкільнятам.

Зростання інтересу дошкільників до світу дорослих, подальше входження дитини в сучасний світ вимагає створення умов для накопичення та узагальнення знань про соціальну дійсність, які обумовлюють розвиток різних видів дитячої діяльності (мовної, ігровий, образотворчої, конструктивної, трудової та ін), в яких відтворюються результати пізнання. Перед педагогом постає завдання стимулювати потребу дитини в розширенні кола спілкування з іншими людьми, розвитку вміння включатися в обговорення, бесіди, підтримувати спілкування й інше. Важливо допомогти дитині усвідомити особистісну і соціальну значимість трудової діяльності дорослих [11, с. 94].

Для формування у дошкільників узагальненого уявлення про структуру трудового процесу, зв’язках і залежностях між його компонентами можна використовувати модель трудового процесу. Педагогічна технологія використання моделювання дуже ефективна, дозволяє наочно побачити послідовність включення компонентів у трудовий процес, усвідомити існуючі між ними зв’язки і залежності.

Центральна зв’язок поняття концентрує в собі сутність праці як особливої ​​діяльності з перетворення навколишньої дійсності, розкриває його ціннісну значимість — задоволення потреб людей.

Це дозволяє дітям вичленувати працю дорослих з різноманіття явищ сучасного світу в сутнісних характеристиках, показати його цінність, розкрити мотиви і цілі діяльності дорослих, способи діяльності. Такі знання про працю забезпечують виникнення стійкого інтересу дітей до праці дорослих, прагнення навчитися працювати, як вони, стати такими ж вправними. Дітьми починають усвідомлювати особистісні якості, необхідні вмілому людині.

Крім центральної зв’язку у зміст системних знань про працю включена зв’язок функціонування, що передбачає показ значимості кожного компонента праці (мета, предмет, знаряддя праці, трудові дії та їх проміжні результати) в досягненні підсумкового результату, послідовність їх включення в трудовий процес. Дійсно, для того щоб реалізувати задумане, людині потрібні матеріали або предмети праці відповідної якості, інструменти, він повинен діяти з певною логікою, якісно виконуючи кожну дію. Це дозволяє показати дитині структуру праці, сам хід досягнення результату. Системні знання про працю дають можливість дітям будувати власні трудові процеси у відповідності зі структурою трудової діяльності дорослих, виховують дбайливе ставлення до речей як до результатів праці людей, повага до трудящої людини, забезпечують успішний розвиток пізнавальної, мовленнєвої, ігрової та продуктивної видів дитячої діяльності [11, с. 96].

Висновки до першого розділу

Таким чином, серйозні експериментальні дослідження з проблеми ознайомлення дошкільників із працею дорослих показали, що дітям дошкільного віку доступні не тільки уривчасті уявлення, а й система знань, що базується на ключовому, стержневом понятті, навколо якого і вибудовується інформація.

Формування системних знань про працю дорослих передбачає знайомство дошкільнят з конкретними трудовими процесами, розкриття центральної, системоутворюючої зв’язку поняття — це зв’язок перетворення людиною предмета праці (вихідного матеріалу) у продукт (результат праці), що задовольняє потреби людини.

РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДО ПРАЦІ ДОРОСЛИХ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1.    Зміст та завдання ознайомлення дітей з працею дорослих

В дошкільній освіті основні вимоги до трудового виховання викладено в діючих на сьогодні програмах виховання дітей дошкільного віку. Найбільш поширеними серед них є “Малятко” і “Дитина”. Зокрема у програмі “Малятко” завдання у сфері трудового виховання конкретизовано у розділі “Праця” і “Дитина і навколишній світ”. В цілому програма спрямовує на “виховання елементів культури трудової діяльності, початків позитивного ставлення до праці, співробітництва” [8, 15].

Дещо іншого спрямування, щодо реалізації завдань трудового виховання, має програма “Дитина”. Зміст трудового виховання в ній визначений у розділі “Привчаємось працювати”. Програма орієнтує на те, що “трудові завдання не тільки корисні, оскільки формують моральні звички: берегти і підтримувати чистоту, порядок, допомагати, долати труднощі, радіти успіхам, доводити розпочате до кінця, а й надзвичайно цікаві, бо розкривають дітям сутність людської праці” [8, с. 7].

Як бачимо в існуючих програмах завдання трудового виховання реалізуються дещо відмінними напрямками і засобами, що в принципі є позитивним явищем. Але відчувається певна недостача орієнтирів у розвитку дитини та розвитку її трудових начал.

Роль орієнтирів у дошкільній освіті визначено в Законі України “Про дошкільну освіту”, де вказано, що “Базовий компонент дошкільної освіти – державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті” [2].

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) вперше постало питання про необхідність визначення державного стандарту дошкільної освіти. Це підтверджено й Законом України “Про освіту”.

Об’єктом стандартизації у Базовому компоненті дошкільної освіти виступає зміст освіти, знання, уміння, навички, яким повинна оволодіти дитина на межі дошкільного віку і початкової ланки школи. Тобто, основними складниками даного документу є зміст освіти: знання, уявлення, уміння і навички, які необхідно формувати у дошкільному віці, а також результати освітньо-виховної роботи, які знаходять своє відображення в компетентності дитини, яка розуміється як необхідний мінімум набору елементарних знань, уявлень, умінь і навичок, що гарантують дитині адаптацію до життя.

На сьогоднішній день на Україні існує державний документ, який визначає основні орієнтири дошкільної освіти – Базовий компонент дошкільної освіти, де розкриваються основні напрямки виховання дітей в період дошкільного дитинства, які виокремлено згідно основних сфер життєдіяльності особистості: “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я сам” [2]. Кожен із чотирьох напрямків містить в собі основні змістові лінії, якими відбувається розвиток, і відображають два аспекти компетентності дитини: знання і практичну діяльність, поведінку дитини, що дасть дитині змогу пристосуватись до самостійного повноцінного життя в соціумі.

Тому, для нашого дослідження є доцільним аналіз державного стандарту дошкільної освіти, оскільки там вказані й основні орієнтири трудового виховання дошкільників. Отже, основною метою статті є аналіз змісту трудового виховання в Базовому компоненті дошкільної освіти.

Сфера “Природа” передбачає ціннісно-змістову наповненість екологічного та природничого напрямків, що передбачає формування у дитини основ екологічної вихованості, що проявляється в любові до природи, задоволенні прекрасним, у прагненні не смітити, невдоволенні від забрудненості навколишнього тощо. Також звертається увага на виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи: бережливості, розуміння того, що природа – основа всього живого на землі, що сама людина є частинкою цієї природи. У змісті представлено практичні вміння дбайливого ставлення до природного довкілля: догляд за рослинами, тваринами, охорона їх тощо.

Змістові лінії сфери “Природа” – “Природа планети Земля”, “Природа Космосу” пріоритетними визначають цінність життя в природі живих організмів, діяльність людини в природі, а значить і важливість ознайомлення дітей з працею дорослих в природі, зокрема людьми певних професій (у рослинництві, тваринництві), та основними компонентами процесу їх праці; ознайомлення дітей із працею дослідників Космосу, зокрема вченими, космонавтами (професіями), а також їх знаряддями праці в цій галузі (супутники, кораблі, станції тощо) [2, с. 12].

Сфера “Культура” орієнтує на формування емоційно-ціннісного ставлення дитини до рукотворного світу, що, на нашу думку, передбачає розуміння значущості людської праці (її природність, зв’язок зі здоров’ям) та її результатів. Змістова лінія “Предметний світ” підкреслює необхідність наявності у дітей знань про цінність предметів, вироблених людиною, та догляд за ними, зокрема житла і предметного довкілля за його межами. Дошкільник повинен мати уявлення про працелюбність, людську гідність, дбайливість. Такі знання про цінність предметів, необхідність догляду за ними, призначення, властивості предметів, про значущість і природність праці людини, що виготовляє різноманітні предмети передбачають наявність у дітей уявлень про існування різних професій (найпоширеніших) і усвідомлення елементарних вимог до людини-трудівника. Також підкреслюється важливість знань дітей, що стосуються економічної галузі, зокрема споживання і виробництва товарів. За таких орієнтирів основним засобом розвитку дитини є трудове виховання, оскільки воно одночасно сприятиме виникненню: дбайливого і бережливого ставлення до предметів, зокрема знарядь праці; знань про існування найпоширеніших виробництв; уявлень про виробничу діяльність людини та її відмінність від власної предметно-практичної; знання про основні складові трудового процесу (постановка мети, процес досягнення мети, результати діяльності, оцінка результатів праці) [2, с. 28].

Змістова лінія “Світ гри” (сфери “Культура”) містить найбільш важливе, з нашої точки зору, положення, щодо відображення в дитячій грі діяльності дорослих та їх взаємин. Адже саме в провідній діяльності – грі, дитина-дошкільник повинна відтворити знання і моральні уявлення, задовольнити власний інтерес до навколишнього (світу, речей, стосунків, дій тощо). Отже, за таких обставин, знання дошкільника про працю дорослих, трудові дії, ставлення до праці людини-трудівника формують у дітей уявлення про різноманітні професії людей, їх трудові, суспільні, сімейні взаємини, а все це сприяє розвитку сюжету гри.

Змістова лінія “Світ мистецтва” в контексті трудового виховання має вплив на формування емоційно-ціннісного ставлення дитини до рукотворного світу (творів мистецтва: образотворчого, музичного, літературного, театрального). Водночас це можливість для дитини відобразити в художньо-практичній діяльності (зображувальній, художньо-мовленнєвій, театралізованій, музичній) власне ставлення до реального світу і творів мистецтва, до власноруч створеного продукту праці (малюнок, аплікаційна поробка тощо), зрозуміти красу і радість праці, оскільки це її власна творчість (художній виріб, театральна роль, ліпна поробка тощо). Крім того власний виріб сприяє виникненню: прагнення в дитини привернути увагу інших людей до власноруч створених продуктів праці; гордості за досягнутий результат; емоційного задоволення і естетичного смаку [2, с. 32].

В цілому, якщо зробити спробу узагальнити зміст сфери “Культура”, то можна побачити, що вона орієнтує на формування у дитини таких якостей, як ініціативність, творчість, самостійність, спостережливість, критичність, старанність, цілеспрямованість, а також на основні вимоги до людини-трудівника. Останній термін потребує уточнення, оскільки це поняття у Базовому компоненті дошкільної освіти не розкривається.

Сфера “Люди” спрямовує на формування соціальних навичок поведінки (взаємодії дитини з дорослими і іншими дітьми у відповідності з моральними нормами і правилами), розвиток свідомого ставлення до себе як самостійної особистості, рівної з іншими людьми, готовності до сприймання соціального досвіду (знань, умінь і навичок для життя в суспільстві), а також турботливого ставлення до людей, на засадах співпереживання, співчуття, бажання робити добрі вчинки. Зокрема змістова лінія “Сім’я. Родина” орієнтує на формування у дитини бажання допомагати близьким дорослим: полегшення праці рідних, своєчасна й доречна посильна допомога. Змістова лінія “Інші люди” передбачає формування у дітей уявлень про вікові відмінності людей (дитина, людина юнацького віку, доросла людина, стара людина) де критеріями є участь людини в різних видах діяльності (навчанні, праці та ін.), професійне самовизначення, професія (в зрілому віці людина має професію, роботу). Згідно Базового компоненту дошкільної освіти, на практичному рівні спілкування дитині важливо вміти взаємодіяти в процесі праці з іншими дітьми (молодшими, однолітками) та дорослими. Молодшим передавати свої знання і вміння в процесі трудової діяльності, з однолітками працювати дотримуючись правил і норм спілкування та взаємодії, прагнути до спільної діяльності з дорослими, виявляти інтерес до їхніх дій. Дитина повинна вміти розрізняти людину за статевою належністю, за родом занять, за робочим одягом тощо, розуміти, що стать певною мірою визначає інтереси і професійні уподобання. В цілому ця сфера життєдіяльності ґрунтується на ідеях гуманізму, людського ставлення до інших, що у повній мірі може виявлятися і формуватися в процесі ознайомлення дітей з працею дорослих [2, с. 35].

Сфера “Я сам” ґрунтується на ціннісному ставленні дошкільника до самого себе, зокрема на відчутті своєї значущості для інших людей, яке формується на основі набутих вмінь і розвинених здібностей виконувати певні трудові дії, що позитивно оцінюються дорослими і дозволяють дитині відчувати себе комфортно серед оточуючих людей.

Змістова лінія “Фізичне Я” також певною мірою розширює знання дітей про трудову діяльність власну і дорослих, та спрямовує увагу вихователів на формування у дитини цінності праці, яка вкладена, наприклад, в приготування їжі, її естетичного смаку, а також на дотримання дошкільниками режиму раціональної розумової і фізичної праці та відпочинку (гігієни праці), від чого залежатиме висока працездатність дитини, і що передбачає сформованість у них певної культури праці.

Змістова лінія “Психічне Я” перш за все спрямовує увагу вихователів на розвиток альтруїстичних почуттів у дітей, зокрема приязні, щирості, відповідальності, безкорисливості, вдячності, любові у взаєминах з іншими та ін. На нашу думку, таким соціальним почуттям дитини дає внутрішній поштовх суб’єктивне відчуття значущості своєї праці для інших людей і для себе. Важливим моментом також є усвідомлення себе у часі, критеріями якого є праця і професійна діяльність особистості. Продовження цієї думки знаходимо у змістовій лінії “Соціальне Я”, де акцентується увага педагогів на формуванні у дитини готовності до прийняття моральних і соціальних цінностей, а також можливостей до їх прояву в процесі групової взаємодії, перш за все в спільній трудовій діяльності та грі. Така поведінка керується прагненням дитини зберегти ціннісне ставлення (прихильність) до себе інших, а також супроводжується почуттям гідності та совістю [2, с. 46].

2.2.    Засоби та форми роботи щодо формування у дітей дошкільного віку уявлень про працю дорослих

У дошкільні роки діти виявляють жвавий інтерес до праці дорослих, в грі і побуті прагнуть їх наслідувати і бажають самі щось зробити. До семи років вони легко опановують нескладними трудовими вміннями з самообслуговування, підтримання чистоти і порядку, догляду за рослинами.

Ознайомлення з працею дорослих ставить за мету дати дітям конкретні знання та уявлення про працю, і виховувати повагу до праці дорослих, навчити цінувати його, порушити інтерес і любов до праці, але вимоги програми «Розвиток», за якою, працює Школа-дитячий садок «Дивосвіт», зосереджені не на утриманні дітям матеріалу (конкретні знання, уміння і навички), а на способах оволодіння цим матеріалом, на організацію діяльності з його засвоєнню, що має першорядне значення для розвитку здібностей, в чому і оцінюється значимість моделювання у формуванні у дітей системних знань про працю дорослих [7, с. 13].

У програмі «Розвиток» основне місце займають розділи, спрямовані на оволодіння дітьми різними формами наочного моделювання та символізації. Розділ «Ознайомлення з навколишнім», в який входить підрозділ «Ознайомлення з працею дорослих» в програмі «Розвиток» замінений розділами «Ознайомлення з просторовими відносинами» та «Розвиток елементів логічного мислення», в яких втрачена тема формування знань про працю дорослих.

В основу програми «Розвиток» лягло два теоретичних положення:

Перше — це теорія А. В. Запорожця про саме цінності дошкільного періоду розвитку, згідно з якою основний шлях розвитку дитини — це його збагачення, наповнення найбільш значущими для дошкільника формами і способами діяльності (не можна переносити в ДОП шкільні форми освіти, необхідно розробляти нові, що відповідають особливостям, дітей дошкільного віку шляху розвитку дитини).

Друге теоретичне положення — це концепція Л.А. Венгера про розвиток здібностей, згідно з якою основна лінія у розвитку дитини — це здібності.

Таким чином, в результаті своєї професійної діяльності я стала перед проблемою необхідності формування у дітей знань про працю дорослих з урахуванням теоретичних концепцій програми «Розвиток».

Вивчивши доступність і практичну значущість методу моделювання у навчанні дітей дошкільного віку, покладеного в основу програми «Розвиток», я визначила необхідність і доцільність використання цього методу в роботі з дітьми з формування системних знань про працю дорослих.

На основі отриманих результатів проведеної діагностики, виділяють етапи формування системних знань про працю дорослих у дошкільнят за допомогою моделювання. Їх послідовність була визначена необхідністю врахування положення про те, що пізнавальний інтерес до праці дорослих не відділимо від певного обсягу знань і умінь, від достатнього запасу особистого досвіду (О. М. Дяченко, Л. А. Венгер).

Знайомство дітей з моделями, які вже існують і використовуються людиною. Вступаючи в життя, дитина не тільки пізнає світ людей, речей, а й навчається розуміти світ умовностей, світ знаків, символів, моделей, що позначають реальні речі і явища. Тому перший етап спрямований на ознайомлення дошкільнят з моделями.

Ознайомлення дошкільників з працею дорослих за допомогою моделей. Саме моделі представляють загальне поступальний рух трудового процесу від задуму до результату, кількість компонентів. Дитині легше зрозуміти, що відсутність хоча б одного компоненту порушує весь процес, і результат, не може, бути досягнутий.

Використання дітьми моделі трудового процесу для пізнання праці дорослих, для контролю та організації власної результативної діяльності, що дозволяє дітям застосовувати моделі для самостійного пізнання відомих трудових процесів.

Для формування у дітей системних знань про працю дорослих використовуються різні методи і прийоми: проведення занять, дидактичних ігор, розігрування ситуацій, вправ, спільна діяльність дорослих і дітей. Дані методичні форми взаємодоповнюють один одного.

Педагогічна технологія використання моделювання дуже ефективна, дозволяє дитині наочно побачити послідовність включення компонентів у трудовий процес, усвідомити існуючі між ними зв’язки і залежності. Таким чином, застосування моделей призводить до значно більш усвідомленому та глибокому освоєнню тієї області дійсності, яка служить змістом моделей. Тому, я вважала за можливе визначити і сформувати елементарну систему знань про працю дорослих у дітей дошкільного віку за допомогою моделювання [7, с. 15].

Перш ніж розкривати особливість формування системних знань про працю дорослих на основі методу моделювання зупинитимося на видах моделювання.

У дидактиці виділено три види моделей:

Перший вид — предметна модель у вигляді фізичної конструкції, предмета чи предметів, закономірно пов’язаних. У цьому випадку модель аналогічна предмету, відтворює його найголовніші зв’язку, конструктивні особливості, взаємозв’язок об’єктів.

Другий вид — предметно-схематична модель. Тут виділені в об’єкті пізнання суттєві компоненти і зв’язки між ними позначаються за допомогою предметів-заступників і графічних знаків. Предметно-схематична модель показує зв’язку в ізольованому і узагальненому вигляді.

Третій вид — графічні моделі, узагальнено передають різні види відносин, представляє собою графіки, формули, схеми і т.д.

Для дітей дошкільного віку доступними є перші два види моделей.

Модель спрощує об’єкт, представляє його лише окремі сторони і тому без подачі загального уявлення про професію не можливо розглядати структуру трудового процесу. Тому в другій молодшій групі дитячого саду починаємо знайомити дітей з професіями співробітників дитячого саду тобто з професіями найближчого оточення дітей. Разом з цим знайомимо дітей із схематичним зображенням професії тим самим готуючи дітей до сприйняття предметно-схемного зображення структури трудового процесу. Так само знайомимо дітей з тими схематичними зображеннями, які зустрічаються їм в повсякденному житті. У дитячому саду це знаки, що позначають вхід і вихід у приміщенні, сходові марші, щітки пожежної безпеки, дорожні знаки, символіка куточка чергування та інші. На цьому етапі діти встановлюють зв’язок «реальність — модель» у практичній ситуації. Так, діти адекватно виробляли порівняння реального змісту та моделі (наприклад, сходи і модель сходів), вербально розділити заміняє і заміщає (реальність, модель), порівняти за істотними ознаками предмет і модель. Успішність встановлення зв’язку «реальність — модель» залежить від ступеня подібності предмета та моделі. Якщо модель не зберігала риси подібності предмету, діти могли утруднятися [7, с. 16].

Так при розгляданні менш подібного предмета і моделі кількість виділених ознак подібності скорочувалася, іноді виділити загальне не міг ні одна дитина. Необхідність співставлення предметів з їх зображенням у іграх дозволила розвивати вміння встановлювати даний зв’язок, підвищувала інтерес до обстеження предметів. Так у грі «Подорож по місту» дітям пропонується визначити по зображеннях де перебуває (аптека, пошта, булочна, і т.д.). Потім гра ускладнювалася, діти підбирали картинки самі, виконуючи пропозицію дорослого — вгадати, як можна показати, що в цьому будинку знаходиться аптека, майстерня з ремонту замків, молочний магазин та інше. Кількість картинок збільшувалася. Далі знайомимо дітей з тим, що схематичним зображенням можна позначити не тільки предмети але й дії. Таким чином, діти підготовлені до сприйняття структури трудового процесу.

Це попереднє освоєння моделі є умовою її використання в структурі трудового процесу і організації власної діяльності.

Структура трудового процесу є складним об’єктом і тому застосовується складна модель. У такій моделі повинно бути представлено загальний поступальний рух трудового процесу (від задуму до результату), яке представлене п’ятьма компонентами

Постановка мети та мотивація трудового процесу.

Відбір предметів праці.

Трудове обладнання.

Порядок трудових дій.

Результат праці.

Якщо який-небудь компонент випадає, то результат не може, бути досягнутий.

Протягом другої молодшої групи послідовно знайомимо дітей з усіма трудовими процесами співробітників дитячого саду. У ході спостереження конкретних трудових процесів розкриваємо дітям мету і мотиви діяльності, звертаємо увагу дітей на кожному компоненті праці, пояснюючи їх необхідність.

Далі, на основі предметних моделей починаємо знайомити дітей зі структурою трудового процесу, тобто побудова драбинки. Весь процес ознайомлення дітей з працею дорослих на основі методу моделювання можна розділити на три етапи:

Оволодіння самою моделлю (середня група).

Заміщення предметно-схематичне моделі схематичне моделлю і формування з її допомогою узагальнених знань про структуру трудового процесу (старша група).

Використання дітьми моделі трудового процесу для контролю та організації власної результативної діяльності.

Отже, у дітей середньої групи необхідно сформувати узагальнене уявлення про структуру трудового процесу, зв’язках і залежностях між його компонентами на основі предметно-схематичне моделі. На основі моделі показуємо поступовий рух трудового процесу від задуму до результату. Наявність всіх п’яти компонентів (мета, предмет праці, інструменти, трудові дії, результат праці). Модель допомагає дитині усвідомити, що при пропуску хоча б одного компонента порушується весь процес і результат не може бути досягнутий. У цьому віці нижня сходинка позначає задум, мету праці. Над нею надбудовується вся драбинка. Співвіднесення сходинки до компонента трудового процесу досягається спочатку тим, що на сходинку ми поміщаємо малюнок предмета, який задумали зробити (мета праці); на другу сходинку картинку із зображенням матеріалу, з якого потрібно зробити предмет; на третю сходинку поміщаємо картинку із зображенням інструментів, необхідних для роботи; на четверту — картинки, що зображують основні дії трудового процесу; на п’ятому ступені маємо картинку із зображенням результату праці, тобто той предмет, який повинні отримати в результаті трудового процесу. Таким чином модель показує хлопцям кількість і порядок введення компонентів в трудовий процес. Результат досягається, якщо представлені всі компоненти в порядку їх слідування [7, с. 17].

До кінця середньої групи формування системних знань про працю дорослих переходить на другий етап, який спрямований на заміщення предметно-схематичне моделі схематичне моделлю. Процес заміщення здійснюється поступово (від подання компонентів праці у вигляді картинок із зображенням предметів та послідовності виконання дій до заміни картинок на схематичне зображення процесу). Тепер кожен компонент праці представлений у вигляді однієї схематичне зображення, що позначає трудовий процес. Так, наприклад: мета — це зірка; предмет праці — це схематичне зображення матеріалу; інструменти праці — схематичне зображення якого-небудь знаряддя праці; порядок трудових дій замінюється на схематичне зображення руки і результат праці — це зображення двох зірочок. Про те, якими елементами ми будемо замінювати предметні картинки, домовляємося спільно з дітьми.

У старшій групі продовжуємо знайомити дітей з трудовим процесом на основі моделі-драбинки із схематичним зображенням трудового процесу і так само поступово ускладнюю модель структури трудового процесу, замінюючи його компоненти на фішки різного кольору. У даному випадку кожен колір фішки відноситься до певного компоненту діяльності, де ми з хлопцями знову домовляємося, який колір фішки буде відповідати якому компоненту трудового процесу. У цій групі так само ускладнюються знання дітей про професії: якщо в молодшій і середній групах діти знайомилися з професіями співробітників дитячого саду (професії близькі до оточення дітей), то тепер уже діти знайомляться більш поглиблено з професіями та їх трудовими компонентами, віддаленими від оточення дітей , наприклад, перукар, продавець, будівельник і т.д. [7, с. 17].

У міру освоєння дітьми значення кожної сходинки-драбинки та розуміння її значущості в досягненні результату модель змінюється, стає більш схематичною: спочатку ми прибрали предметні картинки, що розкривають значення кожного ступеня, і замінили їх більш схематичним зображенням, потім схематичне зображення замінили фішками різного кольору, далі замінюємо їх на фішки одного кольору — червоні, якщо вибір компонента правильний, і чорними, якщо вибір помилковий.

Введення схематичне моделі на другому етапі дозволяє перевести дітей до узагальненого відображенню трудових процесів, відволікаючись від їх конкретного змісту.

Модель дає можливість успішно знайомити дітей з різними видами праці дорослих, по ній зручно будувати спостереження за трудовою діяльністю дорослих на екскурсіях, модель трудового процесу полегшує проведення бесід для узагальнення знань дітей про професії.

У роботі з дітьми підготовчої групи з ознайомлення дітей з працею дорослих модель процесу праці змінюється — прибираються сходинки а фішки замінюються графічним зображенням. Відбувається поступовий перехід на третій етап моделювання. Тут модель трудового процесу дозволяє навчати дітей вмінню контролювати і аналізувати їх власну продуктивну діяльність. Оволодівши моделлю, діти могли не тільки повно охарактеризувати будь-яку професію, розкрити сутність трудового процесу, перенести його в свою гру, але й організувати власну результативну діяльність.

Таким чином, використання моделей дозволяє розкривати дітям суттєві особливості об’єктів, закономірні зв’язки, формувати системні знання і наочно-схематичне мислення, яке переростає в плануюче функцію мислення і під час власної трудової діяльності.

Проаналізувавши навчальний процес обраної групи дошкільників групи, можна зробити висновок, що дана робота щодо формування системних знань про працю дорослих з використанням елементів моделювання, дала дітям можливість швидко включитися в навчальну діяльність, полегшити адаптаційний період дітей у школі, бути більш відповідальними до виконання домашніх завдань, легко переключатися з одного навчального предмета на інший.

Для ефективності роботи з формування системних знань про працю дорослих з використанням елементів моделювання, профільні фахівці (психолог, логопед, музичний керівник, інструктор з фізичної культури та плавання) у роботі з дітьми на заняттях також використовують моделі [7, с. 19].

Робота з формування системних знань про працю дорослих з використанням елементів моделювання, дозволила змінити процес ознайомлення з працею дорослих і довести, що дітям дошкільного віку доступні не тільки уривчасті уявлення, а й система знань про структуру трудового процесу.

2.3.    Методичні поради

Виховання дітей у сучасному світі є предметом особливої турботи. Його успіх визначається єдністю, узгодженістю та активною позицією всіх суб’єктів освітнього процесу — педагогів, дітей і батьків. Дуже важливим для формування системних знань про працю дорослих є особистий приклад і переконання дорослих членів сім’ї. На цій основі формуються зачатки формування системних знань, і створюється цінне спілкування батьків та дітей. Тому педагогу необхідно забезпечити роботу з батьками з метою підвищення інтересу батьків до формування системних знань про працю дорослих у їхніх дітей і встановлення єдності між освітньою установою та сім’єю у впливі на дитину.

Актуальним є роз’яснення батькам тих вимог, які пред’являє сучасна освіта до всебічного розвитку дітей в цілому і до кожного розділу освітнього процесу (у тому числі і трудового виховання) в дошкільний період життя. Досвід показує, що від того, як вихователь і сім’я спільними зусиллями будуть розвивати і виховувати дітей, залежить їх успішне навчання в школі.

Своїм основним завданням у роботі з батьками є необхідність показати значимість і доцільність формування системних знань про працю дорослих у дітей, викликати зацікавленість батьків у розвитку своїх дітей та досягненні ними позитивних результатів у діяльності.

Для чіткої організації роботи з батьками по даному напрямку визначено форми взаємодії і передбачувана тематика (див. додаток № 5).

З батьками проводяться бесіди про необхідність ознайомлення дітей з різними професіями, про можливість використання для цього елементів моделювання. Через форму моделювання батькам повідомляється про результати діяльності дітей у дитячому садку.

Так само батькам було запропоновано інформування з розроблюваної теми:

«Співпраця дитячого саду і сім’ї у вихованні позитивного ставлення до праці у старших дошкільнят».

«З чого складається працьовитість?».

«Трудове виховання в сім’ї».

«Ознайомлення дітей з працею дорослих. Вплив праці дорослих на розвиток дітей».

У практиці використовується анкетування батьків, де вони можуть вказати результативність та внести свої якісь пропозиції.

Висновки до другого розділу

Здійснивши аналіз змісту трудового виховання можемо зробити такі висновки: як бачимо, Базовий компонент дошкільної освіти орієнтує на суспільне виховання дитини дошкільного віку, яке ґрунтується на гуманістичній традиції.

Такий підхід, на нашу думку, найбільш повно може реалізуватися через призму трудового виховання, зокрема шляхом ознайомлення дітей з працею дорослих, який має вплив на сприймання та засвоєння дітьми моральних і соціальних цінностей суспільства, є основою практичної поведінки.

ВИСНОВКИ

Ставлення до професії виробляється в процесі соціалізації особистості, який охоплює і дошкільний період. Великий вплив на дітей надає емоційне ставлення дорослого до праці. Знайомство дітей з працею дорослих це не тільки засіб формування системних знань, але й значуще соціально-емоційний засіб прилучення до світу дорослих, придбання дітьми досвіду спілкування з людьми. Діти отримують можливість розширити і уточнити знання про професії і словник. Невимушена бесіда дорослих з дітьми забезпечує розвиток дитячого мислення, здатність встановлювати найпростіші зв’язки і відносини, викликає інтерес до трудової діяльності дорослих. Доброзичливість, зацікавлене ставлення до дитячих питань, заохочення виступу в діалозі дозволяють подолати в дітях замкнутість, сором’язливість, нерішучість.

Дошкільний вік найбільш сприятливий для педагогічного впливу. Малюки вчаться любити працю, з повагою ставляться до будь-якого виду людської діяльності, знайомляться (в основному в ході гри) з найпростішими, але найбільш характерними рисами професій, набувають навички, які будуть створені в школі.

Підводячи підсумок виконану роботу з формування системних знань про працю дорослих у дітей дошкільного віку з використанням елементів моделювання, хочеться відзначити ефективність, практичну значимість і подальшу перспективу використання цього методу.

Формування системних знань про працю дорослих за даною методикою забезпечує усвідомлене оволодіння знаннями, виховує дбайливе ставлення до речей як результатами праці людей, повага до трудящої людини, розвиває розуміння спрямованості праці людей на задоволення їх різноманітних потреб, забезпечує успішний розвиток пізнавальної, мовленнєвої, ігрової та продуктивних видів дитячої діяльності.

Використання методу моделювання у формуванні системних знань про працю дорослих дозволяє освоювати трудовий процес раціонально, можуть самостійно планувати послідовність трудового процесу, навчаються діяти самостійно. Збагачується інтелектуальний зміст трудової діяльності дитини, збільшується інтерес дітей до виконання трудових доручень.

Результати впровадження цього методу в практику дошкільної освіти є доказом того, що діти дошкільного віку цілком готові до того, щоб поступово знайомитися не тільки з зовні ішніми, а й із внутрішніми, схованими властивостями і відносинами, що лежать в основі наукових та практичних знань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» /Наук. кер. та заг. ред. О.Л.Кононко. 3-тє вид., випр. К.: Світич, 2009. – 430 с.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні /Бібліотечка журналу “Дошкільне виховання”. – К., 1999. – 63 с.
3. Бандурка О. М. Основи психології і педагогіки: Підручник. -Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. — 334, с.
4. Бєлєнька Г. Ким хочуть стати наші діти? Проблеми трудового виховання //Дошкільне виховання. — 2008. — № 5. — С. 5-6
5. Богатир Л. Працюємо за програмою «Зернятко» //Дошкільне виховання. — 2008. — № 10. — С. 20-23
6. Ведмеденко Д. Від інтересу до працьовитості //Дошкільне виховання. — 2008. — № 4. — С. 12-14
7. Гавриш Н. Працюємо з усіма і окремо з кожним: молодша група //Дошкільне виховання. — 2009. — № 9. — С. 13-20
8. Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. – К.: Освіта, 1993. – 270 с.
9. Дошкільна освіта в Україні: Нормативно-правове регулювання /Упоряд. Л. Гураш, Т. Вороніна. – К.: Вид. дім “Шкіл. світ”: Вид. Л. Галіцина, 2006. – 120 с.
10. Дошкольная педагогика /Под ред. В. И. Ядэшко, Ф. А. Сохина. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Просвещение, 1986. — 413, с.
11. Дуткевич Т. В. Дошкільна психологія. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 391, с.
12. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2008. -125 с.
13. Лисенко Н.В., Кирста Н.Р. Педагогіка українського дошкілля: У 2 частинах: Навчальний посібник. — К.: Вища школа, 2006. — Ч. 1. — 302 с.
14. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку /Відповідальний редактор З.П.Плохій. — К., 1991. — 199 с.
15. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку /За ред. З.П. Плохій. – К., 1991. – 200 с.
16. Мартиненко С.М., Хоружа Л.Л. Загальна педагогіка: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. — 167 с.
17. Машовець М. Даруємо радість праці // Дошкільне виховання. — 2006. — № 5. — С. 8-9
18. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: «Академвидав», 2004. — 456с.
19. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: «Академвидав», 2009. – 478 с.
20. Поніманська Т.І., Дичківська І.М. Дошкільна педагогіка. Практикум: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, спеціальність «Дошкільне виховання». — К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. — 352 с.
21. Програма розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко» /Науковий керівник О.Л.Кононко. — К., 2004. — 192 с.
22. Савчин М. В. Вікова психологія: Навчальний посібник. — К.: Академвидав, 2009. -359 с.
23. Уроки для дошкільнят 4-5 років /С. Є. Гавріна; худ. Є. А. Карпович. — К.: Перо, 2007. — 255 с.
24. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки /Упор.: З. Н. Борисова, В. У. Кузьменко, За заг. ред. З. Н. Борисової. — К.: Вища шк., 2004. — 510, с.
25. Швайка Л. А. Організація трудової діяльності в дитячому садку. – Х.: Вид. група “Основа”, 2008. – 187 с.
26. Ягупов В. В. Вікова психологія: Підручник для студентів вузів,. — К.: ВК ТОВ «Тандем», 2007. — 649 с.фс