Архітектура — це одна з найважливіших сфер діяльності людини, у результаті якої з´являються архітектурні об´єкти — будинки і споруди, чимала кількість з яких становить величезну цінність для всього людства. Ці об´єкти є результатом творчої діяльності архітекторів, яка має ретельно охоронятися і захищатися авторським правом. Але сьогодні можемо помітити інше: порушення прав авторів архітектурних об´єктів — архітекторів, проектантів, дизайнерів — стали поширеним явищем. Показовим є випадок, який нещодавно стався з голландським архітектором Е. Егераатом, котрий довів у суді факт порушення його авторських прав на виконані ним проекти для російської компанії-замовника. Така ситуація є досить поширеною й серед українських архітекторів, тому правове регулювання цих відносин потребує наукового дослідження.

Для створення об´єкта архітектури необхідно здійснити цілий комплекс заходів, серед яких проведення проектних робіт, будівництво і введення його в експлуатацію. На стадії проведення проектних робіт готується ціла низка проектної документації, яка необхідна для створення і належного використання цих об´єктів. Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦК України об´єктами авторського права є твори архітектури [7], а відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» (ст. 29) об´єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури [4].

Постає запитання — що саме у науці цивільного права розуміють під поняттям «твір архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва», оскільки існує нагальна потреба у детальному визначенні цього поняття та уніфікації його застосування.

Основою дослідження цього питання стали загальні праці з цивільного права видатних сучасних науковців-цивілістів: О. Дзери, Н. Кузнєцової, В. Луця, Я. Шевченко, та праці сучасних науковців-архітекторів: Ю. Білоконя, М. Дьоміна, І. Фоміна, а також чинне законодавство.

Для дослідження цієї проблеми потрібно насамперед визначити, що можна віднести до творів архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також усе те, що має бути об´єктом авторського права.

Питання полягає у визначенні творів архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва та критеріїв визначення, яке саме відношення до архітектури повинні мати плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, щоб стати об´єктом авторського права.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію авторського права і договорів» від 27 грудня 2001 р. № 1756 встановлено вимоги до оформлення матеріальної форми твору [5]. У пункті 15 зазначеної постанови залежно від того, щодо якого об´єкта авторського права подано заявку на реєстрацію, примірник твору подається у такій матеріальній формі: 8) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва — у вигляді фотографій (у разі потреби — кольорових) розміром не менш ніж 9 х 12 см або слайдів, чи у вигляді копій основних креслень проекту, передусім генерального плану, планів поверхів, фасадів, розрізів, інших креслень (на власний вибір), фотографій або слайдів моделей збудованих будівель і споруд на електронному носії чи у вигляді копій на паперовому носії. Слайди та/або фо-тографії подаються в окремому конверті.

Із зазначеного можна дійти висновку, що твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва втілюються у вигляді фотографій або слайдів, що передбачає створення або реалізацію цих об´єктів, тобто проведення цілого комплексу робіт зі створення проектної документації, будівництва та введення в експлуатацію цього об´єкта, а захист авторських прав на різних етапах створення таких об´єктів залишається неврегульованим.

А мова йде про проектну документацію, передпроектні роботи або ескізні пропозиції, архітектурні рішення тощо, що мають істотне значення для нормального процесу проектування та створення об´єктів архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва.

Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» об´єктами архітектури можуть бути будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об´єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів [4]. Зрозуміло, що ЦК України, визначаючи серед об´єктів авторського права тільки «твори архітектури», ототожнює поняття «твори архітектури» та «твори садово-паркового мистецтва». Якщо йдеться про твори містобудування, тут ЦК України безпідставно обмежує авторське право.

У процесі створення таких об´єктів архітектури виконується комплекс робіт, який містить: підготовку вихідних даних на проектування; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем — здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) і знесення об´єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об´єкта містобудування та прийняття спорудженого об´єкта в експлуатацію. Серед цих етапів створення архітектурного об´єкта є ті, які мають особливу цінність і повинні захищатися авторським правом, — це, безумовно, проектна документація, а також архітектурне рішення, передпроектні роботи або ескізний проект.

Проектною документацією згідно з Законом України «Про архітектурну діяльність» має бути документація для будівництва об´єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об´ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об´єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил [4]. Враховуючи певні аргументи та спираючись на чинне законодавство, ми запропонували визначення проектної документації як затвердженої та погодженої в установленому порядку документації для будівництва об´єктів архітектури, що складається з необхідних креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об´ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об´єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Запропоноване А. Заславським визначення архітектурного проекту як результату творчої самореалізації особистості в архітектурному мистецтві, що є втіленою в об´єктах матеріального світу оригінальною сукупністю графічних та текстових знаків і символів, а також умовних об´ємно-просторових структур, які відображають композиційну побудову архітектурного об´єкта, художнє оформлення його зовнішнього та внутрішнього вигляду [1,7], взагалі не передає сутності проекту чи проектної документації. Слід зазначити, що процес створення архітектурного об´єкта — це, безумовно, мистецтво, але водночас — це нормативно урегульований процес, тому «оригінальність» і «сукупність графічних та текстових знаків» не може характеризувати проектну документацію, а тільки, наприклад, ескізний проект або творчий архітектурний задум (рішення).

В аспекті визначення об´єктів авторського права в галузі архітектури постає цікаве питання про архітектурне рішення і доцільність його визначення об´єктом авторського права, враховуючи його істотне значення для створення проекту як об´єкта архітектури.

Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектурне рішення — це авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер´єру об´єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі [4]. Цей задум власне і становить основу майбутньої проектної документації та архітектурного об´єкта і, безумовно, повинен охоронятися законом про авторські права.

На думку О. Конопльової, архітектурна ідея є головним результатом творчої діяльності архітектора, саме в ідеї сконцентровано як соціальне замовлення, так і особисту відповідь на неї архітектора. В архітектурі формування задуму обумовлено завданням на проектування або концептуальною програмою автора — тобто починається з вербальних настанов, і перевтілення їх у візуальні образи під час творчого пошуку і є головним змістом творчої діяльності архітектора [2, 3].

На думку архітектора-науковця Н. Криворучко, в архітектурі, в умовах колективної творчості, виникає необхідність у передачі результатів «озорення» архітектурної ідеї колективу у графічній формі, що дає можливість на останньому етапі розкласти її на ортогональні креслення. Таке графічне зображення ідеї-образу має узагальнений, асоціативний характер подібно до середньовічної перцептивної перспективи і сучасного фотоколажу та синтезує в колажному вигляді різночасові точки зору, різні відносини людини із середовищем [3,14]. Тобто архітектурне рішення або ідея, яка народжується в архітектора — автора проекту у процесі роботи над проектною документацією, є основою майбутнього проекту і при використанні має захищатися з моменту свого створення.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, закінчене архітектурне рішення або архітектурний задум має стати об´єктом авторського права, яке має захищатися повною мірою. Необхідним є подальше дослідження питання порядку оформлення архітектурного рішення та умов захисту авторських прав на нього.

Враховуючи викладене, порушенням авторських прав є норма ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» стосовно внесення змін до затвердженого проекту в разі відхилення від умов вихідних даних на проектування за погодженням з органом містобудування та архітектури, підприємствами, установами та організаціями, які надали ці вихідні дані, та замовником (забудовником) [4].

Насамперед потрібно з´ясувати, що саме мається на увазі під визначенням «відхилення від умов вихідних даних на проектування», враховуючи те, що вихідними даними, окрім завдання на проектування, відповідні органи, установи та організації встановлюють певні законні межі проведення проектних робіт і певним чином творчій діяльності архітектора. Термін «відхилення» буквально означає «порушення» (що є більш розповсюдженим і загальновживаним терміном у правовій літературі та законодавчій базі) умов цих вихідних даних як комплексу містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування й будівництва об´єкта архітектури, що випливають із положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги й умови щодо охорони пам´яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об´єкта архітектури на конкретній земельній ділянці. Потрібно також враховувати те, що архітектор — автор проекту має нести відповідальність за відповідність проекту умовам вихідних даних на проектування, оскільки в іншому разі не буде сенсу взагалі їх встановлювати. Таким чином, потрібно зобов´язати архітектора — автора проекту внести відповідні зміни до затверджуваного проекту і затвердити або відмовити у затвердженні проекту. Тобто викласти цю норму ч. 6 ст. 7 у такій редакції: «Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою архітектора — автора проекту. У разі виявлення органом містобудування та архітектури, підприємствами, установами та організаціями, які надали ці вихідні дані, порушення умов за погодженням із замовником (забудовником) архітектор — автор проекту зобов´язаний внести відповідні зміни до проекту».

Щодо копій основних креслень генерального плану, планів поверхів, фасадів, розрізів, інших креслень (на власний вибір), фотографій або слайдів моделей зведених будівель і споруд, то потрібно зауважити, що авторським правом, враховуючи його загальні засади, охороняються не уявні ідеї та концепції авторів, а закінчені твори. Тобто, з одного боку, у ч. 2 ст. 433 ЦК України визначено, що твори є об´єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження, але водночас відповідно до ч. З ст. 433 ЦК України авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі [7].

Таким чином, якщо законодавець визначив як твори архітектури основні креслення проекту, генеральний план тощо, то можна провести аналогію, що авторським правом потрібно захищати також словосполучення та речення як літературні твори. Законодавець має враховувати ще один важливий аспект архітектурної діяльності — несистематичну сукупність креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об´ємно-плану-вальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, яка не погоджена та не затверджена в установленому законом порядку і не може вважатися проектною документацією, тому що, передусім, не відповідає встановленим у законі вимогам.

Потрібно реально уявляти процес проведення проектних робіт і створення архітектурного об´єкта. Це безкінечна кількість ескізів, планів, креслень тощо, які можуть лише в певній частині бути використані для проектної документації, а загалом наштовхують автора на архітектурну ідею або рішення. І ці графічні малюнки будуть зразком художнього мистецтва, а не архітектури. Бо архітектура має закінчений цикл і результат: або побудований об´єкт — будинок чи споруда, або проект, тобто проектна документація для створення такого об´єкта. Тому цілком доцільним буде встановлення певного обмеження для творів архітектури, які є об´єктами авторського права, тобто такі, що є частиною проектної документації.

З огляду на те, що проектна документація містить усі, визначені у ст. 29, об´єкти авторського права як логічну сукупність цих креслень, графічних і текстових матеріалів, які визначають містобудівні, об´ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об´єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, вона, безумовно, становить об´єкт авторського права. Щодо визначених у ст. 29 Закону України «Про архітектурну діяльність» планів, креслень, пластичних творів, ілюстрацій, карт та ескізів, що стосуються архітектури як об´єктів авторського права [4], то слід внести таке доповнення норми цієї статті: «…що становлять невід´ємну частину проектної документації». Якщо залишити цю норму без змін, у майбутньому можна чекати на численну кількість позовів про порушення авторських прав на про порушення авторських прав на підставі певних креслень, планів тощо, які становлять частину вже готового проекту.

Таким чином, пропонується визначити як твори архітектури такі результати проведення проектних робіт, як проектна документація, закінчене архітектурне рішення або архітектурний задум.

Необхідно визначити твором архітектури, який є об´єктом авторського права, або доповнити ч. 2 ст. 29 Закону України «Про архітектурну діяльність» словами: «…твори архітектури, що є об´єктами архітектури, проектною документацією або архітектурним рішенням».

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

1. Заславский А. А. Авторское право в области архитектурной деятельности : автореф. дис…. канд. юрид. наук : 12.0.03. — Екатеринбург, 2001. — 22 с.
2. Конопльова О. В. Архітектурна ідея та засоби її формування в творчій діяльності архітектора : автореф. дис. … канд. архітектури : 18.00.01 / Київ. нац. ун-т будівництва і архітектури. — К., 2002.- 18 с.
3. Криворучко Н. И. Творческий процесе в архитектуре. Теоретические предпосылки / Государст-венный НИИ теории и истории архитектуры и градостроительства ; Харьк. гос. акад. городского хозяйства. — К., 1999. — 32 с.
4. Про архітектурну діяльність : Закон України від 20 травня 1999 p. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 31. — Ст. 246.
5. Про державну реєстрацію авторського права і договорів : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. // Офіційний вісник України. — 2001. — № 52. — Ст. 114.
6. Про основи містобудування : Закон України від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 52. — Ст. 683.
7. Цивільний кодекс України : прийнятий 16 січня 2003 p. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 40. — Ст. 356.