Вступ.

1. Міжнародна система інтелектуальної власності.

2. Міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності.

3. Пріоритетні напрямки розвитку стосунків України із світовою спільнотою у сфері інтелектуальної власності.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Україна після набуття незалежності у складних умовах успішно впоралась із завданням створення законодавчої бази у сфері інтелектуальної власності. В Україні створено державну систему правової охорони інтелектуальної власності, яка має розгалужене законодавство у цій сфері та розвинену інфраструктуру.

Більше того, шляхом значних зусиль Державного департаменту інтелектуальної власності розроблено і прийнято законодавство, яке відповідає міжнародним нормам і стандартам захисту права інтелектуальної власності. Якщо говорити про місце законодавства України в сфері інтелектуальної власності в системі загального законодавства України, то воно становить собою не розрізнену сукупність чинних правових норм, а цілісну досить складну систему правових норм, що містяться не лише в спеціальних законах у сфері інтелектуальної власності, але і в інших законодавчих актах: Конституції України, Цивільному кодексі України, Кримінальному кодексі України, Митному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, інших актах.

Протягом останніх років законодавство України у цій сфері було істотно удосконалено, зокрема посилено захист прав інтелектуальної власності. Адже створена система набуття прав інтелектуальної власності буде неефективною, якщо власники цих прав не матимуть можливості забезпечити їх захист на належному рівні. Власники прав повинні мати можливість вчиняти дії проти осіб, що порушують їх права з тим, щоб запобігти подальшим порушенням і компенсувати збитки, заподіяні внаслідок таких порушень.

1. Міжнародна система інтелектуальної власності

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності на кінець 2007 року є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім відносяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до 14 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнародних договорів.

Договори про захист інтелектуальної власності:

— Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів.

— Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник.

— Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм.

— Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів.

— Найробський договір про охорону олімпійського символу.

— Паризька конвенція про охорону промислової власності.

— Договір про патентне право (PIT).

— Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.

— Договір про закони про торговельні марки.

— Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів.

— Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем.

— Договір ВОІВ про авторське право.

— Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

— Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури.

— Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.

— Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації.

— Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.

— Договір про патентну кооперацію. Договори про класифікації:

— Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків.

— Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків.

— Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію.

— Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 p. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 p. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій OOН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі й Україна [1, с. 75].

Головними завданнями ВОІВ є:

— поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їх взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;

— заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;

— модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів.

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату).

Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також е членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації — країни місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що е членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 країни, у тому числі Україна. Координаційний комітет — це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет -щорічно. Виконавчим головою ВОІВ е Генеральний директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).

2. Міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності

Вступ України до СОТ є одним з пріоритетів її зовнішньоекономічної політики і розглядається як системний фактор розвитку національної економіки.

Протягом останнього часу відбулося декілька важливих зустрічей, зокрема: – у м. Женева (Швейцарія) відбулося неформальне засідання Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, в рамках якого, з метою завершення вступу до СОТ, проводився раунд двосторонніх переговорів щодо доступу до ринків товарів та послуг з делегаціями Австралії, ЄС, Панами, Тайваню, Киргизії та Вірменії; – проходив черговий раунд двосторонніх переговорів та консультацій з США та Канадою в рамках вступу України до СОТ. Держдепартамент у межах компетенції сприяв узгодженню проблемних питань переговорного процесу з США, зокрема протягом року надавав США інформацію стосовно захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Переговори завершилися підписанням двостороннього протоколу щодо доступу до ринків товарів та послуг; – у м. Женева відбулося XVI офіційне засідання Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, на якому обговорювалися оновлений проект звіту Робочої групи разом із роз'яснювальними матеріалами, наданими Україною, стан справ у питаннях двосторонніх переговорів з доступу до ринків товарів та послуг, зміни у національному законодавстві та наступні кроки діяльності Робочої групи. За результатами засідання чітко визначено перелік положень проекту звіту Робочої групи, які потребували законодавчого підтвердження з боку України;

– відбулися двосторонні консультації з питань вступу України до СОТ з представниками Європейської Комісії, під час яких узгоджено окремі параграфи проекту звіту Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ;

– проводилося неформальне засідання Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, двосторонні консультації з Європейською Комісією та двосторонні консультації з Тайванем та Киргизстаном. Основним питанням, що розглядалося на засіданні Робочої групи, було законодавче забезпечення вступу України до СОТ та формування остаточної редакції проекту Звіту. На сьогодні Україна завершила двосторонні переговори зі всіма країнами-членами Робочої групи, крім Киргизстану.

Здійснюючи заходи, спрямовані на належне виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами і їх державами-членами та Плану дій Україна–ЄС, українська та європейська сторони в 2006 році започаткували Діалог з питань захисту прав інтелектуальної власності між Європейською Комісією та Україною для вирішення питань у сфері інтелектуальної власності, які становлять взаємний інтерес сторін.

У рамках Діалогу відбулися два засідання Робочої групи з питань поліпшення захисту прав інтелектуальної власності в Україні, під час яких розглядалися питання щодо розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності в Україні; географічних зазначень; колективного управління у сфері авторського права і суміжних прав; захисту прав інтелектуальної власності та боротьби з правопорушеннями у цій сфері тощо. Європейська сторона визнала прогрес в Україні щодо роботи з приведення національного законодавства до Угоди ТRІРS та виконання зобов'язань в рамках Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС).

У рамках реалізації Угоди про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та ВОІВ і Рамкової угоди про співробітництво між Міністерством освіти і науки України спільно з ВОІВ здійснено важливі кроки, спрямовані на координацію діяльності уряду з метою вдосконалення системи інтелектуальної власності в Україні.

У минулому році українські фахівці брали активну участь у засіданнях робочих груп та постійних комітетів ВОІВ: з програми та бюджету, з авторського права та суміжних прав, з торговельних марок, промислових зразків та географічних зазначень, з патентного права тощо. Було здійснено широку реструктуризацію системи програмної та бюджетної діяльності ВОІВ з акцентом на подальше залучення держав-членів до визначення пріоритетів програми та бюджету, їх формування та виконання. Україна як член Регіональної групи країн Кавказу, Центральної Азії та Східної Європи подала ряд пропозицій стосовно удосконалення розподілу бюджетних коштів у регіональних групах та зробила наголос на дотриманні принципу рівності представництва держав-членів у штаті співробітників ВОІВ за географічним критерієм. Зазначені пропозиції отримали підтримку багатьох держав-членів ВОІВ, а їх впровадження дасть можливість забезпечити ефективніше виконання основних програм розвитку та більшу управлінську гнучкість ВОІВ.

У рамках реалізації програм, метою яких є підвищення фахового рівня спеціалістів Держдепартаменту, відбулися візити українських представників до Швеції, Сполученого Королівства та Швейцарії. Українські фахівці брали участь у спеціалізованих тренінгах та семінарах, організованих ВОІВ та національними патентними відомствами, зокрема з питань управління та адміністрування в системі охорони прав інтелектуальної власності.

У рамках традиційного співробітництва Державного департаменту інтелектуальної власності з Європейським патентним відомством українська делегація відвідала Центр ефективного вирішення спорів (СЕDR), що знаходиться у м. Лондоні (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії). Метою візиту українських фахівців була участь у навчальній програмі з питань позасудового вирішення спорів (медіації) за допомогою посередника (медіатора).

У рамках навчальної програми з питань альтернативного вирішення спорів учасники ознайомилися з історією розвитку медіації у Сполученому Королівстві, отримали загальну інформацію про медіацію та інші види альтернативного вирішення спорів, ознайомилися з перевагами та недоліками медіації. Програма включала також ознайомлення з особливостями проведення медіації у спорах між сторонами, що представляють різні культури та нації. Велика увага приділялася також психологічним аспектам проведення медіації.

Опрацьовується питання проведення семінару з питань медіації у співпраці з фахівцями Центру ефективного вирішення спорів. Це сприятиме підвищенню рівня знань спеціалістів з питань інтелектуальної власності, юристів, суддів, підприємців, інших зацікавлених у проблемі альтернативних методів вирішення спорів осіб. Актуальною є також організація підготовки професійних українських медіаторів. Це має бути першим кроком на шляху створення Центру медіації, в якому розглядатимуться спори у сфері інтелектуальної власності за допомогою медіаторів, що сприятиме зменшенню кількості звернень до судів України, значному заощадженню сторонами власних фінансових ресурсів та часу.

У 2006 році Держдепартамент у співпраці з Європейським патентним відомством організував у Києві тренінг для експертів ДП "Український інститут промислової власності", до участі в якому також були запрошені експерти Федерального інституту промислової власності Російської Федерації. Тренінг проходив у формі чотирьох семінарів, кожен з яких присвячувався різним технічним напрямкам – неорганічній та загальній хімії, органічній хімії та фармацевтиці, комп'ютерному забезпеченню та методам ведення бізнесу, а також біотехнологіям.

Важливою складовою діяльності Держдепартаменту є ефективна реалізація двостороннього співробітництва України з іноземними державами у сфері правової охорони інтелектуальної власності. Договірно-правовою базою такого співробітництва є міжнародні двосторонні та багатосторонні угоди, укладені на міждержавному, міжурядовому та міжвідомчому рівнях.

Держдепартамент продовжує роботу по узгодження з усіма зацікавленими державними органами проекту Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про взаємну охорону прав на результати інтелектуальної діяльності, що створені та надані в ході двостороннього військово-технічного співробітництва", яка після завершення відповідної процедури буде подана для затвердження. У цьому ж контексті Держдепартамент підготував до підписання проект Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про взаємну охорону прав на результати інтелектуальної діяльності, що використовуються та отримані під час двостороннього військово-технічного співробітництва. Зазначену Угоду було підписано 22 грудня 2006 року в рамках візиту до України Президента Російської Федерації В. Путіна.

Підписання Угоди між Україною та Грузією про взаємну правову охорону географічних зазначень для вин, спиртних напоїв та мінеральних вод і відповідного розпорядження Президента України планується у 2007 році.

Продовжується робота по узгодженню проекту Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством економіки і транспорту Угорської Республіки про співробітництво у сфері інтелектуальної власності.

Крім того, Держдепартамент брав участь в опрацюванні та погодженні проектів угод між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про співробітництво у сфері науки та технологій, між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Перу про взаємне визнання і захист найменувань місць походження товарів, які містять положення про правову охорону об'єктів права інтелектуальної власності; Рамкової угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях; Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про військово-технічне співробітництво; Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про взаєморозуміння щодо співробітництва у військовій та оборонно-промисловій галузях.

Продовжується активне співробітництво Державного департаменту інтелектуальної власності із Сполученими Штатами Америки. Відбулися три засідання Українсько-американської групи співпраці з питань забезпечення виконання законодавства у сфері інтелектуальної власності.

3. Пріоритетні напрямки розвитку стосунків України із світовою спільнотою у сфері інтелектуальної власності

Без належного захисту прав інтелектуальної власності буде неможливою і міжнародна співпраця у галузі науки, культури, торгівлі та промисловості. Міжнародні зобов’язання України щодо належного захисту прав інтелектуальної власності виплавають з її участі в чинних міжнародних угодах та з тих міжнародних угод, до яких Україна прагне приєднатися. Україна, зокрема, є учасницею таких основоположних договорів у сфері інтелектуальної власності як Паризька конвенція про охорону промислової власності та Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, а також низки договорів, що включають питання інтелектуальної власності. Одним з таких договорів є Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС), яка зобов’язує забезпечити рівень захисту прав інтелектуальної власності, аналогічний до існуючого в Європейських Співтовариствах та поступове приведення національного законодавства в цій сфері у відповідність до законодавства Співтовариства.

Тому пріоритетними напрямками розвитку стосунків України із світовою спільнотою у сфері інтелектуальної власності є гармонізація національного законодавства у цій сфері відповідно до міжнародних норм та інтеграція України у міжнародну систему правової охорони інтелектуальної власності.

Україна прийняла рішення щодо вступу до Світової організації торгівлі. Вступ до цієї організації визнаний сьогодні одним з найважливіших напрямів зовнішньоекономічної діяльності, що зобов`язує Україну забезпечити захист прав інтелектуальної власності на рівні промислово розвинених країн і створити цивілізований ринок товарів, що виготовлені і введені в цивільний оборот із застосуванням об`єктів права інтелектуальної власності.

Сьогодні в Україні і законодавство, і процедурні аспекти набуття та захисту прав інтелектуальної власності повністю гармонізовано з вимогами Світової організації торгівлі.

Але процес оновлення законодавства у сфері інтелектуальної власності триває. В Україні, як і в усьому світі, законодавство у цій сфері є досить динамічним і знаходиться в постійному розвитку, що зумовлено розвитком інтелектуальної діяльності людини

Необхідність внесення змін до чинних законів обумовлено багатьма факторами.

По-перше, це приведення їх у відповідність до вимог Цивільного кодексу України, який набув чинності у минулому році. Приведення законодавства до вимог Цивільного кодексу забезпечить узгодженість норм законодавства у цій сфері, які містяться в різних законодавчих актах, а це є важливою умовою успішного застосування цього законодавства.

По-друге, гармонізація з нормами законодавства Європейського Союзу, адже проголошений Україною курс на інтеграцію до Європейського Співтовариства та вимоги Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами вимагають приведення законодавства України до вимог законодавства ЄС. З цього приводу слід зауважити, що сьогодні законодавство у сфері інтелектуальної власності відповідає більшості вимог законодавства ЄС.

По-третє, практика застосування законодавства у сфері інтелектуальної власності виявляє певні прогалини і теж вимагає внесення змін.

На цей час Держдепартаментом розробляється 5 проектів законів, основною метою яких є гармонізація законодавства у сфері інтелектуальної власності із законодавством ЄС, зокрема з вимогами європейських директив та регламентів про правовий захист комп’ютерних програм, про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав при застосуванні їх до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції, стосовно уніфікації термінів захисту авторського права і деяких суміжних прав, про правовий захист баз даних, про торговельні марки, про правовий захист промислових зразків, географічних зазначень, про правовий захист напівпровідникових виробів, про правовий захист біотехнологічних винаходів.

Важливим напрямом діяльності Держпатенту, ДААСПу України є співпраця із структурами Європейського Союзу. Представники Держпатенту і ДААСПу відповідно до Указу Президента України увійшли до складу Ради і Комітету з питань співпраці між Україною і ЄС. Держпатентом України налагоджені ділові контакти з національними патентними відомствами США, Німеччини, Австрії, Великобританії, Нідерландів, Франції, Чехії, Словаччини, Швейцарії, Югославії, Хорватії і ряду інших країн, ДААСПом України — з авторсько-правовими товариствами Німеччини, США, Франції, Греції та інших країн. Таким чином, після проголошення незалежності України поступово встановлюються і продовжують налагоджуватися міжнародні зв'язки нашої держави в сфері охорони інтелектуальної власності.

Прийняття цих законопроектів сприятиме удосконаленню відносин в сфері інтелектуальної власності та подальшому розвиткові економіки України.

Висновки

Отже, основними цілями та напрямами участі України в міжнародній співпраці у сфері охорони інтелектуальної власності є:

— створення, подальший розвиток і вдосконалення міжнародно визнаної державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, яка забезпечила б найбільш сприятливі умови для захисту інтересів вітчизняних та іноземних творців і користувачів об'єктів цієї форми власності як на території України, так і за її межами, зокрема шляхом створення гармонізованої з міжнародними правовими нормами законодавчо-нормативної бази;

— вивчення і використання світового досвіду створення національних систем охорони інтелектуальної власності;

— створення атмосфери довір'я з боку українських та іноземних підприємців з метою залучення інвестицій у вітчизняні інноваційні проекти, зокрема у вигляді сучасних прогресивних технологій, в індустрію авторського права;

— отримання допомоги у розвитку національної системи охорони інтелектуальної власності з боку міжнародних і регіональних організацій в рамках багатосторонньої і двосторонньої співпраці;

— затвердження України як повноправного члена міжнародного товариства, підвищення авторитету держави в міжнародних організаціях з питань інтелектуальної власності. Питання охорони інтелектуальної власності дістали своє відображення в Угодах про торговельні відносини між Україною і Швейцарською Конфедерацією, Україною і Сполученими Штатами Америки (1992р.), у Договорі між Урядом України та Урядом США про співпрацю у сфері науки і технологій (1996р.), а також в Угоді між Україною і Сполученими Штатами Америки про співпрацю в дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях (1996 р.).

Список використаної літератури

1. Інтелектуальна власність в Україні: Проблеми теорії і практики/ Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького, НАН України, Ужгородський державний ін-т інформатики, економіки і права; Ред.: Ю.С. Шемшученко, Ю.Л. Бошицький. — К., 2002. — 422 с.

2. Інтелектуальна власність в Україні: Нормативна база/ Укл. О. М. Роїна. — 2-ге вид.. — К.: КНТ, 2005. — 396 с.

3. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності: Підручник/ М. В. Вачевський, В. Г. Кремень, В. М. Мадзігон та ін.; Мін-во освіти і науки України, Дрогобицький державний педагог. ін-т ім. Івана Франка. — К.: Професіонал, 2006. — 447 с.

4. Інтелектуальна власність : Словник-довідник : У 2 т./ Ред. О.Д. Святоцький; Державне патентне відомство України. — К.: Ін Юре. — 2000. — (Б-ка словників "Ін Юре") Т.1: Авторське право. — 2000. — 354 с.

5. Інтелектуальна власність : Словник-довідник : У 2 т./ Ред. О.Д. Святоцький; Державне патентне відомство України. — К.: Ін Юре. – 2000. — Т.2: Промислова власність. — 2000. — 354 с.

6. Підопригора О. Законодавство України про інтелектуальну власність: монографія/ Оксана Підопригора,. — Харків: Консум, 1997. – 190 с.

7. Хрустальова В. Інтелектуальна власність в системі економічних відносин перехідної економіки України: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. кандид. економ. наук: Спец. 08.01.01 — Економічна теорія/ Вікторія Хрустальова,; Київський ун-т ім. Т.Г.Шевченка. — К., 1999. — 19 с