1. Ще не письменник.

2. Починаючий літератор і прославлений драматург.

3. Важкі роки.

4. Завітний роман.

5. Пріорітет вічних людських почуттів.

6. Актуальність роману Булгакова в наші дні.

15 травня 1891 року в Києві, у родині вчителя духовної академії Афанасія Івановича Булгакова, одночасно служившого уу київській цензурі, народився Михайло. Мати, Варвара Михайлівна, була сильна, волева жінка, на яку ліг весь тягар виховання дітей (крім Михайла, у родині було ще 6 дітей). У 1907 році помирає батько.

Михайло Булгаков дістав чудову освіту в Першій Олександрівській гімназії. В 1909 році Михайло поступає на музичний факультет Київського університету. В 1913 році Михайло Булгаков одружується та Нетяні Лаппа. Батьки були незадоволені їх союзом, а потім змирились.

Розпочата І світова війна змусила піти працювати Булгакова у польових шпиталях. У вересні 1916 року Булгакова відкликали з фронта і направили завідувати земською Нікольською сільською лікарнею.

У жовтні 1919 року він знаходився у складі денікінських військ на псаді начальника медичної служби.

У 1921 році Булгаков переїздить у Москву, де працює секретарем літературного відділу Главполітпросвіти.

У середині 20 років Булгаков стає досить відомим. Його фельєтони регулярно публікували у пресі. У травні 1926 роу у зв'язку з закриттям журналу "Росія" (в якому він друкувався) у Булгакова був зроблений обшук. Були вилучені рукописи "Собачого серця" і його щоденники. Лише через 3 р. йму було все повернуто.

У 1929 році ситуація навколо Булгакова різко погіршується.

Ранні повісті і оповідання Булгакова мали успіх у читачів, проте вони зустрічали і оповідання Булгакова мали успіх у читачів, проте вони зустрічали різку критику. Це спричинило йому немало бід і хвилювань. У тому ж, 1929 році, починається перша редакція роману "Майстера і Маргарити".

У жовтні 1936 року Булгаков стає лібретистом Великого театру. З переходом у Великий театр закріпилось матеріальне становищеБлугакова. Відпала потреба думати про завтрашній день. Булгаков ставив свої п'єси і за кордоном, за які діставав гонорари. Автор страждав від неможливості ставити свої п'єси. Він казав: "За останні 7 років написав 16 творів і всі вони загинули. Наївно було б думати, що піде сімнадцята сімнадцята чи дев'ятнадцята".

Михайло Булгаков влоодів не тільки сатиричним, але й рідкісним ліричним даром.

Пізніше Булгаков пише п'єсу про Пушкіна "Останні дні" (1935) і знову звертається до теми — митець і влада. Своє найбільше втілення