referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

Застосування процесуальних норм

Невідповідність організаційної форми господарювання кооперативного підприємства формі господарського товариства не є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви на підставі п. 4 ст. 12 ГПК України.

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.02.2008 р.

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу Р. М. на постанову Вищого господарського суду України від 06.12.2007 р. у справі за позовом Миколаївської спілки споживчих товариств «Облспоживспілка» до товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-Юг» та Р. М.; третя особа — кооперативне підприємство «Готель «Колос» та Реєстраційно-ліцензійна палата Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів КП «Готель «Колос»,

встановила:

У липні 2007 р. Миколаївська обласна спілка споживчих товариств «Облспоживспілка» звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ «Озон-Юг» та Р. М. про визнання недійсним рішення загальних зборів кооперативного підприємства «Готель «Колос» (далі — КП «Готель «Колос»).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів КП «Готель «Колос» від 17.05.2006 р. постановлено всупереч вимогам п. 6.8 Статуту КП «Готель «Колос».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2007 р. відмовлено у прийнятті позовної заяви Миколаївської спілки споживчих товариств

«Облспоживспілка». Ухвала суду мотивована тим, що позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки кооперативне підприємство «Готель «Колос» не є господарським товариством.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2007 р. вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу передано до господарського суду Миколаївської області для розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2007 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2007 р. та залишено без змін ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2007 р.

24.01.2008 р. Верховним Судом України порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2007 р. за касаційною скаргою Р. М. Скарга мотивована невідповідністю постанови Конституції України та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду та залишаючи без змін ухвалу господарського суду касаційний суд дійшов висновку, що заявлений позов кооперативного підприємства «Готель «Колос», створеного не у формі господарського товариства, господарським судам не підвідомчий на підставі п. 4 ст. 12 ГПК України.

З таким погодитись не можна з наступних підстав.

За приписами ст. 1 ГПК України,підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб´єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

Господарський суд на підставі вимог ст. 2 ГПК України порушує справи за позовними заявами, зокрема підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Господарськими товариствами згідно зі ст. 79 ГК України визначаються товариства або інші суб´єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об´єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Касаційний суд не звернув увагу, що КП «Готель Колос» як юридична особа — створено засновниками, зокрема і Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств, шляхом об´єднання частини фінансових, матеріальних і трудових ресурсів для спільного господарювання з метою ефективного виконання завдань облспоживспілки, визначених Законом України «Про споживчу кооперацію» і за своєю організаційною формою, відповідно до вимог ст. 63 ГК України та ст. 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» є кооперативним підприємством споживчої кооперації.

Підприємством колективної власності згідно зі ст. 93 ГК України визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації.

Таким чином виробничий кооператив споживчої кооперації є господарським товариством у розумінні статей 79, 93 ГК України.

Пунктом 4 ст. 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарським товариств, що пов´язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Верховний Суд України в силу положень статей 6, 8 Конституції України не вважає необхідним направити справу на новий розгляд суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст. 125 Конституції України і статей 2, 39 Закону України «Про судоустрій України» в частині визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність в здійсненні правосуддя і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду апеляційної інстанції. В зв´язку з цим наведений в ст. 11118 Господарського процесуального кодексу України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не вважається правовою перешкодою для прийняття зазначеного рішення.

За таких обставин незаконна постанова касаційного суду підлягає скасуванню, а законна і обґрунтована постанова апеляційного суду — залишенню в силі.

Керуючись статтями 11117—11119 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата

постановила:

Касаційну скаргу P. М. задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 06.12.2007 р. скасувати.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2007 р. залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.