Вступ

Актуальність теми. Місце і роль будь-якої держави у світовій спільноті пов’язані з її спроможністю виробляти, споживати і застосовувати нові знання й технології. Ці процеси безпосередньо залежать від чотирьох складових: науки, освіти, виробництва та бізнесу, спільним інструментом для яких є інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ). На межі ХХ і ХХІ століть швидко змінювалися концепції суспільства, побудованого на знаннях та інформації:          комунікаційне суспільство, інформаційне суспільство, суспільство, побудоване на знаннях.

В Законі України «Про національну програму інформатизації» зазначається:        «Інформатизація – сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.»

Мета дослідження: виявити сутність інформації як соціального феномена; проаналізувати місце і роль інформації у сучасному соціумі; з’ясувати властивості інформації.

1. Поняття і властивості інформації, її види

Інформація — це настільки загальне та глибоке поняття, що його не можна пояснити однією фразою. У це слово вкладається різний зміст у техніці, науці і в життєвих ситуаціях. У побуті інформацією називають будь-які дані або відомості, які будь-кого цікавлять, наприклад повідомлення про які-небудь події, про чию-якої діяльності і т. п. «Інформувати» в цьому сенсі означає «повідомити щось, невідоме раніше».

Інформація — відомості про об’єкти та явища навколишнього середовища, їх параметри, властивості і стан, які сприймають інформаційні системи (живі організми, керуючі машини та ін) в процесі життєдіяльності та роботи.

Одне і те ж інформаційне повідомлення (стаття в газеті, оголошення, лист, телеграма, довідка, розповідь, креслення, радіопередача і т. п.) може містити різну кількість інформації для різних людей залежно від їх накопичених знань, від рівня розуміння цього повідомлення та інтересу до нього. Так, повідомлення, складене на японській мові, не несе ніякої нової інформації людині, яка не знає цієї мови, але може бути високоінформативним для людини, що володіє японським. Ніякої нової інформації не містить і повідомлення, викладене на знайомою мовою, якщо його зміст незрозуміло або вже відомо.

Інформація є характеристика не повідомлення, а співвідношення між повідомленням і його споживачем. Без наявності споживача, хоча б потенційного, говорити про інформацію безглуздо. У випадках, коли говорять про автоматизовану роботі з інформацією за допомогою будь-яких технічних пристроїв, зазвичай в першу чергу цікавляться не змістом повідомлення, а тим, скільки символів це повідомлення містить. Стосовно до комп’ютерній обробці даних під інформацією розуміють деяку послідовність символічних позначень (літер, цифр, закодованих графічних образів і звуків і т. п.), що несе смислове навантаження і подану в зрозумілому комп’ютера вигляді. Кожен новий символ в такій послідовності символів збільшує інформаційний обсяг повідомлення [3, c. 21].

Інформація має такі властивості:

• Достовірність
• Повнота
• Точність
• Цінність
• Своєчасність
• Зрозумілість
• Доступність
• Стислість і т. д.

Інформація достовірна, якщо вона відображає істинне положення справ. Недостовірна інформація може призвести до неправильного розуміння або прийняття неправильних рішень. Достовірна інформація з часом може стати недостовірної, так як вона має властивість застарівати, т. е. перестає відображати справжній стан справ. Інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішень. Як неповна, так і надмірна інформація стримує прийняття рішень чи може спричинити помилки.

Точність інформації визначається ступенем її близькості до реального стану об’єкта, процесу, явища і т. п. Цінність інформації залежить від того, наскільки вона важлива для вирішення завдання, а також від того, наскільки надалі вона знайде застосування в будь-яких видах діяльності людини. Тільки своєчасно отримана інформація може принести очікувану користь.

Однаково небажані як передчасна подача інформації (коли вона ще не може бути засвоєна), так і її затримка. Якщо цінний і своєчасна інформація виражена незрозумілим чином, вона може стати марною. Інформація стає зрозумілою, якщо вона виражена мовою, на якому говорять ті, кому призначена ця інформація. Інформація повинна подаватись у доступній (за рівнем сприйняття) формі. Тому одні й ті ж питання по-різному викладаються в шкільних підручниках і наукових виданнях.

Інформацію з одного й того ж питання можна викласти коротко (стисло, без несуттєвих деталей) або докладно (детально, багатослівно). Стислість інформації необхідна в довідниках, енциклопедіях, всіляких інструкціях [7, c. 17].

2. Фундаментальні властивості інформації

Розглянемо, які види та властивості має інформація, як відображається інформація. Будь-якого виду інформація передається за допомогою повідомлень, що формуються як послідовність знаків та символів або параметрів фізичних процесів, які відображаються на матеріальних носіях: папері, лініях зв’язку, магнітних та оптичних носіях тощо.

За способом відображення, прийнятним для людини, інформація поділяється на такі основні види: звукова, текстова, числова, графічна, комбінована інформація.

Інформація як відображення реального (матеріального) світу повинна мати такі властивості: об’єктивність, достовірність, повнота, актуальність, корисність, комулятивність, однозначність, зрозумілість, надлишковість.

До основних рис інформації належить віднести такі характерні риси:

— інформація — це нематеріальна субстанція, але вона передається за допомогою матеріальних носіїв;

— інформація залежить не тільки від знаків та символів, а й від їх взаємного розташування;

— при передаванні інформації з однієї точки простору в іншу вона не зникає в початковій точці;

— інформація повинна відповідати вимозі розпізнання [1, c. 35].

Інформація потрібна людині для того, щоб обирати правильні рішення, а технічному пристрою — щоб правильно функціонувати. Це зумовлює певні вимоги до інформації. Перш за все, вона повинна відображати з достатньою повнотою справжній стан ситуації. Цілком природно також, що інформація має бути вчасною, зрозумілою споживачеві й саме такою, яка йому потрібна в даний момент. Отже, інформація повинна мати такі властивості, як достовірність, повнота, своєчасність, корисність та зрозумілість.

Достовірність інформації означає, що вона відповідає реальності. Тільки на основі достовірної інформації можна діяти відповідно до ситуації. Якщо інформація застосовується для прийняття важливих рішень, її достовірність ретельно перевіряється.

Інколи інформацію спотворюють навмисно, якщо намагаються спровокувати когось на неправильні дії. Така навмисно спотворена інформація називається дезінформацією. Дезінформація супротивника є важливою складовою воєнної операції. Так, успіх висадки союзницьких військ на скелястих берегах Нормандії в 1944 р. цілком залежав від таємності операції.        Протягом майже півроку було організовано постачання

дезінформації розвідувальним силам Німеччини, завдяки чому мільйонна армія союзників висадилася там, де її зовсім не очікували.

Повнота інформації означає, що її достатньо для розуміння ситуації та прийняття рішення. Неповнота інформації може бути причиною помилкового оцінювання ситуації й неправильного вибору дій, а в результаті призвести до воєнної поразки, економічних збитків, марних витрат часу тощо.

Своєчасність інформації означає, що вона є саме тією, яка потрібна на даний момент.

Затримка в одержанні інформації гальмує прийняття рішень, а спиратися на застарілу інформацію так само небезпечно, як і на недостовірну. Ефективність протидії стихійним лихам, правильність економічних і стратегічних рішень, якість керування швидкоплинними процесами, успіх біржових операцій у першу чергу залежать від своєчасності отримання інформації. Своєчасність інформації називають також актуальністю [5, c. 67-68].

Корисність інформації означає, що вона є значущою для розв’язання поставленого завдання.

Некорисна інформація, тобто така, яка є зайвою або надлишковою, називається шумом.

Корисність інформації залежить від наявних потреб. Одна й та сама інформація за одних обставин може бути для нас корисною, за інших — шумом; для одного споживача вона є зайвою, для іншого — цінною. Таким чином, межа між корисною інформацією та шумом є умовною.

У технічних системах під шумом розуміють вплив сторонніх факторів, перш за все випадкового, природного характеру, на роботу системи. Якщо радіоприймач не налаштований на певну станцію-передавач, то ми чуємо шуми.

Зрозумілість інформації означає, що вона є доступною для цілком ясного й однозначного її усвідомлення тим, для кого призначається.

Тільки зрозуміла інформація має реальну цінність. Зрозумілість інформації є вкрай необхідною, якщо це стосується «букви закону», правил безпеки життєдіяльності, важливих повідомлень, наказів.

Конфіденційність є        однією з найбільш досліджених когнітивних властивостей інформації, хоча її забезпечення здебільшого зводиться до розробки методів та засобів захисту інформаційних об’єктів від несанкціонованого ознайомлення на рівні їх байтового подання (авторизація доступу, шифрування). З метою більш повного врахування когнітивної сутності поняття конфіденційності воно може бути розвинене    в плані захищеності інформаційних об’єктів      від несанкціонованого ознайомлення суб’єктами віртуального інформаційного простору. Це дає можливість розглядати значно складніші негативні антропогенні впливи та ширший перелік суб’єктів віртуального простору., наприклад, віруси, які містяться в авторизованих процесах і негативний вплив яких полягає не стільки в порушенні цілісності, а в забезпеченні, наприклад,- несанкціонованого доступу. Створені людиною, але активовані системою, суб’єкти віртуального простору суттєво відрізняються від безпосередньо керованих людиною суб’єктів цього простору, оскільки запрограмовані на оперування у певному віртуальному середовищі. Отже засоби виявлення, запобігання та протидії таким суб’єктам можуть суттєво відрізнятись.

Наступна властивість інформації, яка варта окремого розгляду, це її унікальність – властивість інформації мати яскраво виражену когнітивну індивідуальність [4]. Унікальність інформації відіграє ключову роль      при дослідженні проблематики авторського          права, тобто при порівняні та оцінці інформаційних об’єктів — продуктів людської творчості, у яких новизна (наукова, інженерна, ноу-хау) є основним критерієм цінності.

Унікальність інформації може бути відносною, тобто когнітивний зміст певного інформаційного об’єкта може бути унікальним у межах певної сукупності інформаційних    об’єктів (система електронного документообігу, комп’ютерна мережа), або абсолютною, тобто когнітивний зміст інформаційного об’єкту є унікальним відносно будь-якої сукупності інформаційних об’єктів.

Наступна когнітивна властивість інформації яка розглядається, це оригінальність – властивість інформації нести відбиток творчих та особистісних якостей автора [4]. Оригінальність, як певний відбиток особистості в структурі інформації, — головне джерело ідентифікації авторства інформаційних об’єктів, встановлення їх належності до творчих здобутків певної людини.

Системи контролю та керування авторськими правами, системи електронного документообігу та освітні комп’ютерні технології значною мірою залежать від здатності комп’ютерних систем розрізняти оригінальність інформаційних об’єктів та ідентифікувати їх авторство. Так само, як відбитки пальців та сітківка ока ідентифікують людину, так і специфіка мислення людини, її світогляд та творчі  здібності відображаються у продуктах її творчості та ідентифікують їх належність.

Властивості унікальності та оригінальності інформації являють собою взаємне доповнення у формуванні оцінки когнітивної цінності інформаційних об’єктів та певний базис оцінки належності інформаційного об’єкта певному користувачу комп’ютерної системи чи іншому суб’єкту віртуального простору. Наприклад, в контексті освітніх комп’ютерних технологій забезпечення властивості унікальності інформації є бажаним, а оригінальності обов’язковим.

Дослідження цих властивостей інформації та розробка відповідних методів та засобів їх забезпечення дозволить значно підвищити стійкість комп’ютерних систем до негативних антропогенних впливів та дозволить підвищити рівень можливої автоматизації взаємодії з користувачами.

Найціннішу інформацію намагаються подавати якнайзрозуміліше і найбільш стисло. Здобуті людством знання про світ висловлюються в лаконічних і вивірених формулюваннях фізичних законів і математичних теорем. Найбільш концентрованим поданням знань є формули.

Інформацію, орієнтовану на широке коло споживачів або на швидке сприйняття, найчастіше подають в образній формі. Такими є дорожні знаки, знаки-орієнтири в аеропортах, на вокзалах, піктограми на панелях програмних засобів.

Іноді потрібно, щоб інформація була зрозуміла тільки конкретному адресату. У таких випадках її шифрують, тобто перетворюють за певним правилом. Щоб скористатися зашифрованою інформацією, необхідно знати це правило — ключ шифру [8, c. 44-45].

Висновки

Інформатика є молодою наукою, що стрімко розвивається. Вона вивчає засоби і методи роботи з інформацією з використанням комп’ютера. Під інформацією розуміють відомості про світ і процеси, що в ньому протікають. Інформація є основою життя й діяльності людини, існування живої природи, функціонування технічних пристроїв. Інформацію поділяють на види за способом її сприйняття людиною (візуальна, аудіальна, нюхова, смакова, тактильна), за формою подання (числова, текстова, графічна, звукова — в людському суспільстві, сигнальна — в технічних системах), за галуззю застосування тощо. Основними властивостями інформації є достовірність, повнота, своєчасність, корисність і зрозумілість.

Властивості інформації:

1)       Об’єктивність. Інформація — відображення зовнішнього світу, а він існує незалежно від нашої свідомості, знань, думок та суджень про нього.

2)       Достовірність. Інформація є достовірною, якщо вона відображає істинний стан справ. На основі достовірної інформації приймаються правильні рішення.

3)       Повнота. Інформацію можна назвати повною, якщо її достатньо для розуміння ситуації та прийняття рішення.

4)       Актуальність інформації — важливість, істотність для даного часу.

5)       Корисність. Ступінь корисності інформації залежить від потреб конкретних людей і від тих задач, які за допомогою отриманої інформації можна розв’язати.

6)       Зрозумілість. — Інформація повинна бути представлена в доступному для сприйняття вигляді.

Таким чином, інформація — це набір відомостей про об’єкти, явища і процеси навколишнього світу, або інформація — це відомості, знання, які ми отримуємо із зовнішнього світу або які передаються від одного об’єкта до іншого (наприклад, від одного комп’ютера до іншого).

Розглянуті властивості інформації дозволяють більш повно аналізувати спектр імовірних негативних антропогенних впливів на комп’ютерні системи, аналізувати та підвищувати інформаційну стійкість комп’ютерних систем некритичного застосування. Розробка методів та засобів забезпечення інформаційної стійкості, в контексті урахування когнітивних властивостей інформації, дозволить внести автоматизацію взаємодії з користувачами у багатьох сферах застосування комп’ютерних систем на якісно новий рівень.

Список використаної літератури

1. Ананьєв О. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності: Підручник/ Олександр Ананьєв, Василь Білик, Яків Гончарук,; Ред. Я. А. Гончарук. — Львів: Новий Світ-2000, 2006. — 583 с.
2. Андрієнко В. Інформаційна діяльність в малому та середньому бізнесі / Донецький національний ун-т. — Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2008. — 202c.
3. Давидова І. Ринкова трансформація інформаційної діяльності в Україні //Вісник книжкової палати. — 2001. — № 8. — C. 21-24
4. Єрмошенко М. Інформаційні технології у комерційній діяльності //Актуальні проблеми економіки. — 2003. — № 9. — С.49-58
5. Жерносек І. Розширення і поглиблення інформаційних джерел забезпечення якісної науково-методичної роботи //Директор школи, ліцею, гімназії. — 2008. — № 2. — C. 67-71
6. Корнєв Ю.Г. Аналіз інформаційної діяльності як сфери бізнесу //Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 6. — C. 241- 248
7. Кулицький С. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навчальний посібник/ Сергій Кулицький,; Ред. Т. М. Васильєва; МАУП. — Київ, 2002. — 221 с.
8. Курас І. Наука та інформація в системі джерел інноваційного розвитку //Бібліотечний вісник. — 2003. — № 6. — C. 43-47