Вступ.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти дозвілевої діяльності.

1.1. Особливості сфери дозвілля в житті людини.

1.2. Характеристика основних моральних та творчих параметрів дозвілевої діяльності.

Розділ 2. Методика організації творчого дозвілля підлітків.

2.1. Основні проблеми організації творчого дозвілля підлітків.

2.2. Функції та види дозвіллєвої діяльності.

Розділ 3. Діяльність культурно-дозвіллєвих організацій для дозвілля дітей.

3.1. Характеристика організації, яка займається дитячим дозвіллям (на прикладі ДІМ «МЕТЕЛИК»).

3.2. Зміст дозвілевої діяльності організації ДІМ «МЕТЕЛИК».

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Актуальність дослідження. Проблема розвитку творчих здібностей особи є однією з центральних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, долання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення. Одним з головних педагогічних завдань при цьому є виховання людини, здатної акумулювати і творчо переосмислювати набутий досвід, досягнення людства в науці, культурі, мистецтві, розвивати технології. Це завдання відображене в Національній доктрині розвитку освіти в України, в якій підкреслюється необхідність застосовувати нові педагогічні технології особистісно зорієнтованого виховання для формування творчих здібностей учнів.

Практично, будь-яке педагогічне дослідження певною мірою торкається розвитку творчих здібностей і виховання творчої особистості, оскільки педагогічний процес є творчим за своєю сутністю, включаючи творчість учня, вчителя, вихователя, батьків, організаторів дозвілля, керівників самодіяльних гуртків і об'єднань. Значна кількість наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів присвячена дослідженню творчого процесу (В.Андрєєв, Т.Громов, В.Моляко, В.Николко та ін.), загальних проблем розвитку творчих здібностей та вихованню творчої особистості в різних видах діяльності (Д.Богоявленська, Г.Костюк, Б.Теплов, С.Рубінштейн, К.Платонов та ін.). Аналіз наукової літератури переконує, що ця проблематика є багатоаспектною і вимагає міждисциплінарного дослідження.

В педагогічній науці відомі різні підходи до розвитку творчих здібностей у процесі вивчення різних дисциплін, позакласної, гурткової роботи, зокрема засобами різних видів мистецтва: літератури, музики, образотворчого мистецтва, хореографії, у тому числі й театрального мистецтва.

Мета дослідження: дослідити методику розвитку творчих здібностей школярів в умовах дозвілля.

Мета дослідження зумовила постановку та вирішення таких завдань:

— проаналізувати наукові праці з досліджуваної проблеми і узагальнити теоретичні засади формування творчих здібностей школярів в умовах дозвілля;

— уточнити категоріальний апарат дослідження;

— визначити особливості організації занять дітей в умовах дозвілля;

— дослідити стан і проблеми розвитку творчих здібностей школярів засобами в умовах дозвілля.

Об’єкт дослідження– процес розвитку творчих здібностей школярів засобами дозвілля.

Предмет дослідження– зміст, форми і методи розвитку творчих здібностей школярів в умовах дозвілля.

Методи дослідження. У відповідності з визначеними завданнями в роботі застосовано загальнонаукові теоретичні та емпіричні методи (аналіз документів, спостереження, експертне оцінювання, метод незалежних характеристик), за допомогою яких було зібрано дані для дослідження і зроблено відповідні наукові висновки.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти дозвілевої діяльності

1.1. Особливостісфери дозвілля в житті людини

Сфера дозвілля поєднує найрізноманітніші види людської життєдіяльності, адже людина на дозвіллі не обмежена зовнішніми чинниками і залежить лише від своїх внутрішніх бажань та уподобань. Тому діяльність на дозвіллі неможлива без внутрішньої установки людини, що сприяє або ж, навпаки, стримує розвиток, усвідомлення та реалізацію особистісних потреб. Вибір певного виду дозвіллєвої діяльності зумовлюється його індивідуальною та соціальною цінністю в очах особистості, а змістове наповнення дозвіллєвих занять відбиває мету та завдання людини, які вона ставить перед собою: набуття знань та навичок, вироблення норм практичної поведінки, засвоєння інших культурних цінностей, удосконалення чи опанування різними сферами суспільної діяльності. Змістове наповнення дозвілля відбиває сутність, взаємозв'язок та розподіл основних його складових: самоосвіту, любительські заняття, оздоровчу діяльність, споживання культурних цінностей, спілкування, пасивний відпочинок, творчі зайняття. Аналіз змісту дозвілля як соціально-культурного явища в контексті людської життєдіяльності дозволяє розглядати його за основними параметрами:

Сімейний параметр охоплює широке коло людських потреб, зокрема, виховання дітей, облаштування сімейного життя, участь в різноманітних формах "колективного побуту" (як святково-обрядового, так і утилітарного). Такі аспекти дозвіллєвої діяльності, як сімейно-побутові установки чи інтереси вказують на зростаючу потребу родини як мікросоціуму піднести власні культурні стандарти до певного рівня. З іншого боку, автори вищих стандартів та модусів воліють поділитися ними з іншими, щоб самоствердитись (підвищивши власну самооцінку) або ж спровокувати певну оцінку соціуму про власну сім'ю. Вважаємо, що найближчим до зазначених мотивацій є бажання підвищити власну Дозвіллєву кваліфікацію шляхом сімейно-культурного обміну. В розвинених зарубіжних країнах, з їх підвищеною трудовою інтенсивністю, такі потреби стають все суттєвішими, значимішими.

Освітній параметр характеризує дозвіллєву діяльність як об'єктивно необхідну й усвідомлену потребу багатьох людей здобути знання та набути вмінь для успішної виробничої діяльності, для підвищення виробничої культури (суб'єктивний аспект) та культури виробництва (об'єктивний аспект). Це спричинено, передусім, глобальною інтенсифікацією виробництва та жорсткою конкуренцією на ринку праці[10, c. 14-15].

В сучасному зарубіжному суспільстві масового поширення набула творча, інтелектуальна праця, велику роль відіграє інформація, ефективно розвивається сфера послуг, освіти, науки та культури, формується система морально-етичних та духовних цінностей, в центрі якої перебуває вже не економічна доцільність, а людина із її здібностями, запитами та інтересами. Популярними є концепції, що обстоюють погляд на працю як на потребу людини у самовираженні, розкритті її потенціалу і творчих здібностей, праця вже не сприймається суспільством лише як засіб заробітку. Постіндустріальне суспільство — це суспільство постекономічне, у перспективі в ньому долається перевага економіки (виробництва матеріальних благ) над людьми і основною формою життєдіяльності стає розвиток людських здібностей; це суспільство, в якому головною метою, людини є прагнення до самореалізації.

Разом з тим, постійне зростання інтелектуалізації праці змушує дорослу людину постійно підвищувати свою кваліфікацію, змінювати профіль своєї спеціальності, дбати про самоосвіту все життя. Тому освітній потенціал дозвілля набуває особистісного і суспільного значення, він потужно використовується працівниками дозвіллєвої сфери зарубіжних країн.

Політичні інтереси людини виявляються в її бажанні долучитися до політичного життя, до певної політичної діяльності, що виражається в намаганні брати участь у політичних заходах, заняттях, акціях, публічно висловлювати свою громадянську позицію, активно формувати громадську думку, бути причетним до вирішення партійних чи загальнонаціональних проблем, не стояти осторонь життя країни, етносу, нації. Зазначимо, що на початку становлення дозвілля "політичні" чи "неполітичні" аспекти дозвіллєвої діяльності були майже непомітними, оскільки в комунікативному плані будь-яка інформація несла в собі ознаки соціальності, а значить — політизованості.

В демократично розвинених країнах дозвіллєві центри у своїй роботі потужно використовують політичну складову для розвитку громадянських ініціатив населення, формування активної життєвої позиції, вирішення різноманітних соціальних проблем. Особливо це стосується реалізації екологічних проектів, правового консультування, контролю над використанням бюд-жетних коштів місцевими органами влади, охорони громадського порядку та ін.

Зарубіжні практики впевнені у необхідності встановлення контактів з політиками та налагодженні активної співпраці. Уїл-сон Дж. у своїй праці "Politics and Leisure" доводить, що дозвілля неможливо відмежувати від впливу політики держави та державної системи. Політичне регулювання дозвіллєвої сфери має давню історію, можна навести різноманітні приклади державного впливу (згадаймо тоталітарні режими). У більшості Західних країн дозвіллєва діяльність здійснюється через добровільні асоціації локального, національного, міжнародного рівнів, що за-безпечує демократизм та певну автономію від офіційних владних структур. Разом з тим, дозвілля, що заперечує будь-який примус та необхідність, ніколи не було повністю відокремлене від політики. Держава, заохочуючи окремі види дозвіллєвої діяль-ності, фактично обмежує дозвіллєві пропозиції і нав'язує (за допомогою реклами, пропаганди, інших методів) конкретні форми дозвілля. На думку УілсонаДж., перебороти цю залежність спроможна "приватизація" дозвілля, яка звужує політичний вплив на дозвіллєву сферу, хоча дозвіллєва робота завжди буде вразливою до політичних зловживань[7, c. 28-30].

1.2. Характеристика основних моральних та творчих параметрів дозвілевої діяльності

Моральний параметр дозвілля відтворює відповідну установку на задоволення морально-етичних потреб особистості У процесі дозвіллєвих заходів. Необхідно підкреслити специфіку даного параметру, який не має такої чіткої визначеності як політичний чи сімейний. Ми переконані в тому, що він об'єктивно характеризує (і це природно) дозвіллєву діяльність будь-якого предметного спрямування тільки тоді, коли мета цієї діяльності — культурна людина, адже до ознак культурності індивіда, як відомо, відносять, у першу чергу, моральність. До дозвіллєвих установ суто "морального напряму" належать передусім релігійні організації клубного типу (Бойскаути США, Герлскаута США, Американські клуби для хлопчиків та дівчат, Асоціація молодих християн, Християнська асоціація молодих жінок, Християнська асоціація молодих чоловіків).

Естетичні параметри виражають потребу особистості в естетичних переживаннях, в естетичній практиці. Головною особливістю естетичних концепцій дозвілля є його змістове наповнення. Дозвілля розглядається як сфера розвитку особистісної та соціальної культури, формування громадянської позиції, розкриття духовного потенціалу людини, відродження та збереження національних традицій, культурної спадщини народу. Культурні ініціативи населення реалізуються в екозаповідниках, паркових установах, музеях, монастирських комплексах, бібліотеках, виставкових залах, картинних галереях. Трюїзмом є теза про можливість, а власне, і бажання привнесення естетичних компонентів у будь-які дозвіллєві акції, не говорячи вже про те, що естетика поведінки виховується (або, на жаль, руйнується) під час будь-якого відвідування дозвіллєвої установи, у процесі будь-якого дозвіллєвого заняття. Найвиразніше ці критерії характеризують дозвіллєві заклади, змістом і метою діяльності яких є художня творчість, репродукування[10, c. 17-18].

У дослідницькому плані для нас особливо важливими є порівняльні характеристики вітчизняної та зарубіжної дозвіллєвої практики. Як свідчать факти, стимулом до естетичного освоєння світу є усвідомлення недосконалості навколишнього середовища, бажання вдосконалювати себе у світі і світ у собі, гармонізувати ці світи за певним зразком.

В кожній країні створюються умови для художнього й естетичного розвитку людини, для її творчої самореалізацїї в системі мистецтв (музика, живопис, хореографія, література) через велику кількість культурно-мистецьких гуртків, клубів, об'єднань.

Наприклад, у Франції найпопулярнішим серед любительських видів мистецтв є музичне, якому надають перевагу більше 5 млн. осіб старших за 15 років [3, С.7-10]. Пояснюється це підтримкою Міністерства культури та засобів масової інформації Франції, яке вбачає в музичному аматорстві особливу культурну та художню місію. Сьогодні така музична творчість охоплює джаз, класичну, популярну та народну музику. Починаючи з 80-х років XX ст., за підтримки Міністерства та місцевих органів влади в країні проводяться різноманітні музичні заходи (свято музики, музичні фестивалі та ярмарки), діють спеціальні музичні курси (з 1998 року любителі, по їх закінченні, отримують дипломи державного зразка — Diplome d'etat), центри поліфонічного мистецтва, центри музики і традиційних танців, музичні школи. Соціологічні дослідження, проведені Міністерством культури та засобами масової інформації Франції свідчать, що прибічники музичної творчості надають перевагу хоровому співу, грі на музичних інструментах або поєднують ці види діяльності.

В Австралії набула поширення хореографічна любительська творчість. Хореографічні школи, гуртки, ансамблі, клуби, ама-торські трупи, створюються в земляцтвах, при культурно-просвітніх та дозвіллєвих закладах. За статистичними даними, проведеними "Національним центром статистики в сфері культури, відпочинку та розваг", танці є найпопулярнішим видом дозвіллєвої діяльності, особливо серед дітей та підлітків. Учасники хореографічних гуртків та шкіл беруть активну участь в міжнародних фестивалях та конкурсах, національних культурно-мистецьких проектах, виступають в земляцтвах, навчальних закладах, культурно-просвітніх та громадських центрах. Серед підростаючого покоління формується думка про танцювальне мистецтво як невід'ємну складову щоденного життя, важливий чинник у зміцненні фізичного та духовного здоров'я нації.

В багатьох зарубіжних країнах створено фонди та організації для розвитку естетичного виховання. Зокрема, цим питанням опікується "Королівське товариство виховання засобами мистецтва" у Великобританії, "Національна асоціація художнього виховання" у США, Міжнародне товариство виховання засобами мистецтва при ЮНЕСКО. Головними завданнями таких організацій є підтримка дослідницької діяльності в галузі гума-нітарних знань, проведення культуротворчих заходів, надання допомоги у реалізації програм з естетичного виховання та художньої творчості, підтримка функціонування дозвіллєвих закладів у сільській місцевості.

Науково-технічні параметри дозвіллєвої діяльності є наслідком науково-технічної революції і пов'язані здебільшого з гострими потребами людей у природничо-науковій інформації, у знаннях з технологій, технічної організації виробництва. Дозвіллєва практика останніх десятиліть свідчить про значне зростання потреб у знаннях з екології, в гармонізації відносин людини і природи. Масовий характер такої мотивації засвідчує майже раптовий вибух екологічної свідомості населення планети, особливо його урбанізованої частини, яке усвідомлює реальну загрозу самознищення людства. Скоріш за все, зміцнення і поширення таких установок у XXI ст. стануть ще відчутнішими, а мережа дозвіллєвих закладів екологічного спрямування переросте партійні межі, так званих, "зелених". Тому сьогодні спрямування та характер їх діяльності слід розглядати окремо[10, c. 22-23].

Тобто, екологічна концепція розглядає дозвілля, по-перше, як природоохоронний засіб, завдяки якому зберігаються природні багатства та унікальні екологічні об'єкти, відбувається адаптація людини до існуючого природного середовища, зменшується руйнівний вплив людини на природу. По-друге, екологічна дозвіллєва концепція передбачає перетворення природи відповідно до потреб людини, облаштування природних зон на місця для відпочинку та рекреації, для будівництва кемпінгів, екокурортів, санаторіїв, туристичних комплексів, павільйонів, спортивних та ігрових майданчиків.

Спортивні параметри подібні до попередніх (науково-технічних та естетичних) і свідчать про глибоке усвідомлення людиною своєї незахищеності у жорстокому світі. Дозвілля вивчається як засіб оздоровлення, зміцнення здоров'я, адаптації людини до змінюваних соціальних та природних умов, зменшення психологічної напруги особистості. Реалізації цих завдань сприяє діяльність численних оздоровчих та курортних закладів, рекреаційних центрів, парків, спортивних закладів. У зарубіжному світі діють і вузькопрофільні рекреаційні заклади, і такі, для яких спорт, здоров'я є стрижневими, а всі інші види та форми занять — допоміжними. До того ж, в останні десятиліття зарубіжні країни підтримують тенденцію до ущільнення вільного часу шляхом інтенсифікації діяльності та економії часу, шляхом зосередження дозвіллєвих занять на одному об'єкті, що має різноманітні дозвіллєві можливості.

Про поступову переорієнтацію зарубіжного суспільства на активний відпочинок свідчить і підтримка владою любительського спортивного руху, проведення спортивно-оздоровчих заходів та акцій, активне створення спортивних клубів і рекреаційних комплексів з ігровими майданчиками, басейнами ковзанками, сучасним спортивним обладнанням для них. Провідними в зарубіжних рекреаційних концепціях дозвілля є активні форми відпочинку та розваг, що пояснюється утвердженням в житті кожної людини і суспільства в цілому "культу здоров'я"[11, c. 56].

Соціальні параметри дозвілля виявляються у потребі людини пристосовуватись не тільки до природного світу, а власне, й до суспільства. Саме дозвілля багатьма практиками та керівниками визначається як основний фактор "соціального зв'язку" між різноманітними соціальними інститутами: сім'єю, роботою, навчальними закладами, мистецькими установами.

Дозвілля є засобом соціальної інтеграції, а його учасники здійснюють внесок не лише у власний розвиток, але й удосконалюють навколишнє середовище, допомагаючи іншим, вирішуючи нагальні проблеми громади [1, 5]. Водночас дозвілля спроможне зменшити або взагалі усунути соціальні конфлікти, спричинені повною втратою роботи, небажаним скороченням робочого часу, звуженням зв'язків із навколишнім світом та ін. "Якщо люди більше не вважають себе частиною організаційної структури, де вони працюють як консультанти або на умовах часткової зайнятості, як вони можуть стати частиною спільноти, чи то в місцевому масштабі, в національному чи міжнародному плані? Здається, єдиними можливими соціальними зв'язками для більшості будуть ті, що здійснюватимуться в їх діяльності у позаробочий час. Лишаючись приватною, суто сімейна діяльність рідко призводить до таких зв'язків. Однак люди, які колись знайшли організаційні зв'язки на роботі, можуть звертатися до серйозного дозвілля, у якому найпривабливішою ознакою для більшості любителів (amateurs, hobbyist) та волонтерів є відчуття причетності до гучного, захоплюючого, всепоглинаючого соціального світу…" [9, С. 68-69].

На думку Лючетті М., найвищим завданням дозвілля є стимулювання активної, творчої участі людини в суспільному житті, розвиток її соціальної активності.

Економічні параметри дозвілля передбачають поєднання інтересів дозвіллєвої та економічної сфер. Дозвілля у дослідженнях кінця XX ст. розглядається як один з основних елементів довгострокової економічної стратегії. З'явилися нові форми кооперації між дозвіллєвою сферою та економікою. Це виявляється у відкритті в дозвіллєвих закладах прибуткових творчих майстерень, у наданні комерційних послуг, виконанні дозвіллєвих заходів на замовлення, у створенні великої кількості робочих місць шляхом відкриття дозвіллєвих центрів з їх розгалуженою інфраструктурою.

Аналіз співвідношення економічної та культурної політики в сучасному зарубіжному суспільстві свідчить про взаємозалежність економічних та дозвіллєвих складових життя суспільства. Австралійський дослідник ТросбіД. зазначає: "Можна відзначити, що у всьому світі, і особливо в розвинених країнах, зростає визнання важливої ролі культурних чинників в еконо-мічному розвитку. Дослідження, що проводилися в різних країнах, довели очевидність зв'язків між культурними індикаторами та розвитком… Національний інтерес не буде задоволено, якщо ігнорується розуміння того, що потяг суспільства до культури відрізняється від його економічної мети" [7, С. 55-56].

Дозвіллєва сфера концентрує в собі величезний ринковий потенціал, а індустрія дозвілля є повноцінним та перспективним сектором економіки. Індустрія дозвілля сприяє відновленню та розвитку фізичних, інтелектуальних, психологічних і духовних сил особистості. Однак, завдяки суто економічному підходу, розвиваються комерційні види дозвіллєвої діяльності та дозвіллєві послуги, що передбачають швидке отримання прибутку.

Отже, в зарубіжних країнах дозвілля розглядається як суттєва складова національного прибутку країни і є критерієм економічного та соціального розвитку держави, а рівень дозвіллєвого обслуговування визначає якісність життя людини. Культурний та дозвіллєвий розвиток асоціюється не лише з економічним розвитком, культурний розвиток є необхідною умовою, без якої суспільство не може пристосуватись до технічних досягнень. Розвиток економіки в цілому впливає на культурну сферу, а культурна діяльність, у свою чергу, стимулює економічне зростання: "Культурний розвиток, означаючи розвиток людини, є одночасно і засобом, і метою економічного розвитку" [2, С.185].

Зарубіжні спеціалісти вважають, що особливо актуальними є питання реального та потенціального співвідношення між зайнятістю у дозвіллєвій сфері та іншими сферами трудової діяльності людини. Наприклад, кількість осіб, які забезпечують функціонування культури, мистецтва, спорту та індустрії дозвілля в Канаді, складає другу за своєю чисельністю групу в країні. Відсутність статистичних даних з проблеми зайнятості у сфері дозвілля в різних зарубіжних країнах загалом унеможливлюють проведення міжнародних порівняльних досліджень, хоча можна виявити загальні ознаки, притаманні дозвіллєвій сфері країн Європи: скорочення кількості творчих працівників, відносно високий рівень освіти (порівняно з іншими сферами трудової Діяльності людини), наявність додаткових заробітків, гнучкість робочих графіків, неповний робочий день. Важливою є проблема зайнятості молоді. Особливе значення має працевлаштування безробітних, серед яких більшість становлять молоді люди, в тому числі й з вищою освітою. При цьому слід пам'ятати про самоцінність культури в цілому та дозвілля зокрема, що вказує на важливість його якісних, а не кількісних характеристик[10, c. 23].

Розділ 2. Методика організації творчого дозвілля підлітків

2.1. Основні проблеми організації творчого дозвілля підлітків

Виділення і методиці організації дозвільної діяльності такої вікової групи як підлітки зумовлено тим, що даний вік є тим періодом у житті людини, від якого найбільшою мірою залежить його соціалізація, формування ціннісних орієнтацій моральних принципів, становлення як цілісної і самоцінної особистості.

Незважаючи на те, що в 12-14 років складаються певні моральні уявлення і ціннісні орієнтації, вони ще недостатньо стійкі і піддаються корекції. Така корекція може відбуватися як у бік соціально значущимий, так і асоціальний. Це пояснюється тим, що підлітки — прикордонна вікова група між дитинством і дорослістю. Стан "уже не дитина, але ще не дорослий" робить психіку підлітка надзвичайно вразливою, незахищеною від будь-яких впливів. Тому підліток потребує до себе більш пильної уваги й активного, методично різноманітного виховного впливу. Особливо в сфері дозвілля, тому що під час реалізації підлітком свого вільного часу відбувається педагогічно не контрольований активний контакт людини , яка формується , з навколишнім світом, акумулюється необхідний соціальний досвід.

Гострота проблеми підліткового дозвілля посилюється ще і тим, що сучасна школа втрачає вплив на цю частину життєдіяльності підлітка. Зорієнтована насамперед на те, щоб дати знання, школа, за виразом західного теоретика педагогіки Р. Вінкеля, перетворилася в "безперспективну пустелю, в якій стало безглуздо жити". В ній відчувається дефіцит радості. На заняттях не враховуються інтереси і потреби дітей, їхній розум-Тому падає інтерес до знань. Педагогічна авторитарність веде до виховання пасивності й сліпої покори. Виховують, але не дають діяти самостійно. Забороняють те, що з погляду дорослих непотрібно. Привчають підпорядковуватися, а потім вимагають ініціативи.

Відсутність у школі умов, можливості проявити самого себе, свою індивідуальність, задовольнити потребу в дружбі, спілкуванні, спільних захопленнях і розвагах, викликають роздвоєння, протиставлення шкільного й особистого життя: перша половина дня — школа, друга — дійсне життя. Школа сприймається не тільки як зовнішньо обумовлена необхідність і доцільність, а як щось примусове, як "змушенність". В одній школі на стіні було написане таке гасло: "Я вірю в життя після школи!"[1, c. 36-37]

Відсутність у школі радості, комфортності, захищеності прирікають на постійне почуття страху перед покаранням, знервованості, депресії, спричиняють у декого появу психічних захворювань, жорстокості, агресивності в різноманітних її формах. Звідси гіперболізоване визначення підлітків як "важких".

Причому це поняття часто не диференціюється. До "важких" відносять як тих, хто в силу вікових особливостей сприймає "в штики" всіляке втручання дорослих у свою життєдіяльність, так і тих, чия поведінка асоціальна і межує із правопорушенням. Водночас, так звані важкі найбільше ініціативні й активні.

За трудність найчастіше приймається реактивний опір, мотив якого — захистити або відновити своє відчуття свободи.

Покликана створити виховний вплив на дозвілля підлітків позашкільна або позакласна робота охоплює незначну кількість Дітей і далеко не завжди створює умови для дійсно дозвільної, тобто вільної діяльності.

Організація дозвільної діяльності дітей у школі в силу відсутності в ній тієї системи, що притаманна навчальному процесу, вимагає від педагога більшої напруженості та зусиль, ніж урок. У зв'язку з цим найбільше культивованими гуртками в школі є ті, в яких предмет діяльності найбільше чітко обмежений і одночасно дає деякий простір для самовираження. Це гуртки малювання, співу, літератури. Для педагогів вони ще привабливі тим, що за характером занять вони наближені до звичного урс ^ тому що потребують оволодіння певними знаннями й уміннями виконавства. При цьому вважається, що участь у таких гуртках — це естетичне виховання. Дотепер у практиці, та й в теорії залучення до мистецтва розглядається як основний шлях естетичного виховання. Але знати живопис, малювати розбиратися у поезії, грати в драмгуртку або бути театралом — це значить бути художньо освіченою людиною і, аж ніяк не естетично вихованою. Прекрасні не тільки й не стільки твори мистецтва, а й подвиг, натхненна праця, людські стосунки. Естетично виховувати — це формувати в людини потребу здійснювати свою життєдіяльність за законами краси.

Такі гуртки художньої творчості, хоча й роблять певний внесок в організацію дозвільної діяльності дітей, все ж не використовують цілком закладений в них виховний потенціал. По-перше, властива їм репродуктивна та виконавча форма занять не призводить до спільної діяльності. По-друге, вимагає від учасників спеціальних музичних і вокальних здібностей. По-третє, практика, що склалася, обмежує всі заняття репетиційним процесом і підготовкою для виступу. Критерієм якості роботи керівника є те, наскільки готові гуртківці до виступів. Оцінюється виконавський рівень, що руйнує саму суть гурткової роботи. Її самоцінність як групової дозвільної діяльності підміняється прагненням до одержання результату. Відбувається штучна екстеріоризація дозвільної діяльності[13, c. 43-44].

Якщо в школі відсутні умови для дозвільної діяльності, немає належної її організації, то активність підлітків виникає спонтанно за місцем проживання.

2.2. Функції та види дозвіллєвої діяльності

На кожному з етапів історичного розвитку дозвілля виконувало різні функції, відповідаючи соціальному замовленню суспільства, потребам, бажанням та інтересам окремої особистості. В науковій літературі з питань дозвілля, проблема його функцій набула належне філософське, педагогічне, культурологічне розкриття.

При формулюванні функцій дозвілля необхідно враховувати істотні та специфічні риси дозвілля, потреби суспільного розвитку та практико-орієнтований характер дозвілля.

Серед видів і функцій дозвіллєвої діяльності, виділяють такі:

— фізичну дозвіллєву діяльність, спрямовану на зняття фізичної та розумової напруги, спортивні й рекреаційні заняття;

— практичну дозвіллєву діяльність, спрямовану на вільний вибір різних видів зайнятості і поширену серед усіх верств населення незалежно від віку та соціальної приналежності;

— культурну діяльність, метою якої є інтелектуальний розвиток особистості, залучення людини до естетичних цінностей суспільства (вчений підкреслює, що саме у сфері культурного дозвілля чітко простежуються розбіжності між окремими соціальними групами населення);

— соціальну дозвіллєву діяльність, ключовим змістом якої є і міжособистісне спілкування та встановлення психоемоційної рівноваги.

Проаналізувавши стан дозвілля можна стверджувати, що головними соціальними функціями дозвілля є рекреаційна, комунікативна, соціальна, творча, ціннісно-орієнтаційна, пізнавальна та виховна. Рекреаційна функція спрямована на зняття виробничої перевтоми, психологічної перенапруги, відтворення фізичних, інтелектуальних, емоційних сил людини, на зміцнення здоров`я шляхом здійснення об`єднанням ігрових, оздоровчих, розважальних, спортивних, туристично-екскурсійних програм та ін. Ця функція є однією з провідних для сучасних дозвіллєвих закладів, її мета – сприяти відпочинку, неформальному спілкуванню[19, c. 102-104].

Комунікативна функція дозволяє розширити можливості для спілкування, подолання самотності, знаходження нових друзів. Вона виявляється в таких формах дозвілля, як диспути, дискусії вечори відпочинку, конференції, конкурсні та розважальні програми, просвітницькі акції тощо.

Соціальна функція дозвілля сприяє тому, щоб кожна особистість мала власну гідність, могла знайти зміст свого існування, сприяє інтеграції людини в суспільство. Ця функція набуває особливого значення на сучасному етапі, коли людина соціально розчарована, емоційно загублена, духовно принижена, не вірить у майбутнє, цинічна по відношенню до минулого, втрачає повагу до великих моральних цінностей та норм. Творча функція спрямована на створення умов для вияву й розвитку творчого потенціалу особистості за межами професійної трудової та сімейно-побутової діяльності шляхом участі особистості у виставках, творчих вечорах, в різноманітних гуртках, хобі-групах, у роботі майстерень, літературних, музичних, народознавчих віталень, художніх салонів. Творча функція дозвілля забезпечує не просто відпочинок та розваги людини, а й самовдосконалення у вільний час.

У своїй пізнавальній функції дозвілля постає складовим компонентом неперервної освіти, підкреслюючи важливість самовдосконалення й самоосвіти, духовного збагачення особистості. Ця функція дозволяє задовольнити потреби в додатковій оінформації, в поширенні та набутті нових знань. Однак процес розвитку особистості буде інтенсивнішим, якщо пізнавальна функція дозвілля поєднуватиметься з ціннісно-орієнтаційною. У цьому випадку сприйняття нових подій, фактів, процесів, органічно пов`язується з оцінкою тієї інформації, яку отримала людина. Ціннісно-орієнтаційна функція полягає у формуванні системи: ціннісних уявлень та орієнтацій особистості, мотивів, ідеалів, переконань, життєвої позиції і виявляється у ставленні індивіда до навколишнього середовища, до інших людей, до самого себе. Сприймаючи певні події, факти, предмети, наукові концепції, поведінку інших людей, навколишній світ, людина завжди оцінює та формує певне ставлення до них. Оцінювання, сприйняття та розуміння людиною будь-чого відбиває її ставлення до певного явища і впливає на активність особистості. Ціннісно-орієнтаційна функція дозвілля передбачає використання досвіду народного, сімейного, релігійного, шкільного виховання.

Виховна функція дозвілля має специфічні особливості, які полягають у добровільному включенні людини в дозвіллєву діяльність і виявляється в цілеспрямованому розвитку особистісний потенціалів (пізнавального, ціннісно-орієнтаційного, творчого, комунікативного). Дозвіллєвий заклад часто постає в ролі додаткової школи як паралельне з навчальною установою джерело знань, набуття певних навичок і розширення культурно-дозвіллєвих інтересів.

Визначення основних функцій дозвілля дозволяє правильно окреслити головні напрями дозвіллєвої діяльності, конкретизувати його завдання, піднести його соціальну значимість. Сукупність функцій відбиває основний зміст дозвілля, сутність видів дозвіллєвої діяльності. [5, с.28-30]

Розділ 3. Діяльність культурно-дозвіллєвих організацій для дозвілля дітей

3.1. Характеристика організації, яка займається дитячим дозвіллям (на прикладі ДІМ «МЕТЕЛИК»)

В Києві існує небагато організацій, які по-справжньому можуть якісно організувати розважально-пізнавальне дитяче та сімейне дозвілля. Однією з таких організацій є театралізований проект Центру сучасного мистецтва «ДАХ» Дитячий Ігровий Майданчик «Метелик», який представляє собою команду викладачів-акторів, що створюють простір гри та спільної творчості для дорослих і дітей де завгодно: хоч на театральній сцені, хоч на ігровому майданчику , хоч в просторі класу , або залах музею…

Проект ДІМ “МЕТЕЛИК” – це театрально змодельоване місце зустрічі глядачів, який змінюється і доповнюється за ініціативою учасників гри — діти і дорослі залучаються персонажами до розвитку історії, пропонують долучитися до різних творчих справ, що наповнюють сюжет, відкриваючи під час цього їх власні творчі можливості, таланти, здібності. Відбувається ситуація, в якій дитині пропонується допомогти персонажеві впоратися з його буденними справами, або вирішити якусь несподівану задачу, учасники-глядачі в ігровій ситуації долучаються до вирішення творчого завдання, знаходять варіанти вирішення і отримують вдячність персонажа. Після такого ігрового залучення дитина з гордістю скаже: я можу це зробити. Досягається це не дидактикою, а за допомогою театральних ефектів. Творчий вибір дитини відбувається в колі інших людей: незнайомих і близьких, дорослих і дітей. Дитина впливає на процес створення спільного творчого простору і вона це відчуває. До того ж, дитина потроху усвідомлює, що своєю грою вона не повинна розважати дорослих, а з іншого боку – ніхто не повинен бавити її, бо радість творчості залежить від неї самої.

На жаль, теперішнє життя створює довкола кожної людини кокон віртуальної дійсності: інтернет, телебачення. Технологізація не дає людині можливості прикладати конкретні зусилля – легко натискаєш одну кнопку і отримуєш все. Але все за склом. Ця ситуація пасивної участі вихолощує творчість людини, вона стає користувачем[11, c. 134]. Для розвитку дитини така ситуація є особливо згубною. Як від цього врятуватися? Колись було безліч гуртків, які здебільшого вибирали для себе самі діти. Тепер батьки втручаються у вибір дітей з точки зору престижу, перспектив і т.д. На території “МЕТЕЛИКа” принципово уникають примусу на вибір дитини. Ініціюється така ситуація, де дитина сама приймає рішення, до якої гри чи історії вона хоче долучитися.

Існування дітей у просторі “МЕТЕЛИКа” поліфонічне. Поєднує різні форми діяльності.

Автор проекту, викладач Київської дитячої Академії мистецтв Ірина Запольська прийшла до ідеї створення такого ігрового майданчика через вчення видатного педагога Шалви Амонашвілі: кожен урок – це не процес накопичування інформації, а життя сьогодні і зараз. За переконанням цього педагога-мудреця під час опанування математичних чи орфографічних законів набувається людський, життєвий досвід, відбувається складний процес мислення.

За досвідом роботи програми ДІМ «МЕТЕЛИК» можна зробити висновок, що під час святкової програми, або пізнавальної гри ціннісним є саме живе спілкування, питання, які виникають у дітей: як краще впоратися з тим чи іншим матеріалом, щоб зробити з нього приладдя необхідне для гри, або як знайти ключ до шифру, або як допомогти персонажам у складній ситуації.

П’ять років створення різноманітних ігрових програм родинного дозвілля програма ДІМ “МЕТЕЛИКА” дотримується важливого принципу – не забувати ставити питання. Бо якщо виникає питання, за тим обов’язково буде дорога. Життя буде цікавим, радісним, наповненим. Бо творчість – це не пошук відповідей, а вміння ставити питання.

До кожної справи треба підходити творчо, і вся команда ДІМ «МЕТЕЛИК» яку, навіть можна назвати сім`єю, намагається проживати програми, напередодні зустрічі з дітьми, пропускати через себе, адже з відповідальністю ставиться до питання «хто має моральний дозвіл на організацію дитячого дозвілля?».

Прикладом цьому є і назва проекту ДІМ “МЕТЕЛИК” . Секрет цієї назви в тому, що будиночок, який Метелик несе криє в собі космос, безмежність. З одного боку, тендітне, м’яке тільце Метелика беззахисне, але в той же час – кожен має захист мушлі і право вибору: виповзати чи ні, довіряти світові чи ні. Неквапний рух вгору – це ж саме про дитину. Не можна ж змусити дитину рости швидше, треба дати час, як зернятку. Бо якщо зернятко посадити і тягнути, то воно не виросте. До того ж, за плечима кожної людини назавжди лишаються дитячі спогади, тому дорослі повинні усвідомлювати свою відповідальність за те, чим наповнюється мушля кожної дитинки. Саме тому принципом проекту Дитячого Ігрового Майданчику «МЕТЕЛИК» є родинне дозвілля, куди запрошуються діти старше 3 років разом з батьками.

3.2. Зміст дозвілевої діяльності організації ДІМ «МЕТЕЛИК»

Діяльність ДІМ «МЕТЕЛИК» дуже різноманітна. Наприклад, ця організація влаштовує в навчальних закладах програми різні за направленням. Співпрацюючи з науковими та промисловими організаціями, що мали на меті розвиток соціальних програм, народжувалися програми соціального характеру, зокрема вистава-тренінг «Діти на дорогах», що мала аудиторію школярів 2-4 класів в 50 школах м. Києва. Всі правила дорожнього руху, які треба знати школярам були викладені через театралізований сюжет, ігрову форму спілкування з дітьми та закріплення вивченого через виконання певних вправ. Важливим завданням акторів є не просто розказати сюжет, а вплинути на дітей, щоб вони усвідомили особливу важливість даної теми. Одним з головних чинників програми є перша зустріч з маленьким глядачем – потрібно його зацікавити і захопити увагу з перших хвилин вистави-тренінгу. Для цього було використано такий хід: коли діти заходять до зали кожен з них отримує капелюшок червоного, жовтого, або зеленого кольору, з яким він повинен зайняти місце у певному секторі зали. Забарвлення капелюшків відповідає всім трьом кольорам світлофора і діти протягом програми будуть виконувати сховані у капелюшки групові та індивідуальні завдання, які будуть коментуватися акторами. За консультаціями експертів ДАІ під час теоретичних занять з правил безпеки на дорозі з дітьми молодшого шкільного віку важливо виховати уважність під час переходу дороги. Головними героями вистави-гри є дівчинка та хлопчик, які навчаються у пана Світлофора правилам дорожнього руху. Саме для того, щоб дитина запам`ятала про уважність на дорозі, використовуються різні форми завдань:

— художнє оформлення дозволяє зоровою пам`яттю узагальнити правильні вчинки;

— для слухової пам`яті залучають тексти , які діти чують наче з віконця дома, де мама дає поради дітям, пісні, які діти розучують під час програми вміщують певні тексти-підказки;

— тактильні вправи дозволяють дітям побудувати на декораційних ширмах з підготовлених малюнків карту Щасливого міста, де усі старанно виконують Правила дорожнього руху;

— є особливі ігрові завдання, коли викликаються по два учасники до кожної міні-команди, учасники займають місця в костюмах-автомобілях аби «об`їхати» перешкоди та виконувати завдання пана Світлофора. Така рольова гра допомагає з повагою ставитися до водіїв, адже пішоходам не припадає й до думки, що водій може не побачити несподіваних учасників руху. Отже на дорозі не місце для розваг і бешкетування;

— коли відбувається перевірка вивченого задіяні усі діти, бо всі є вболівальниками і намагаються підказати та підтримати «водіїв»;

— по закінченню програми кожен отримує книжечку, в якій героям цієї ж гри дівчинці і хлопчику треба допомогти подолати шлях до школи, але вже на папері, при цьому використовуючи наклейки, фломастери та інше. Це своєрідне домашнє завдання, яке діти з насолодою виконують разом з батьками і при цьому ще раз повторюють інформаційний матеріал. На такому прикладі можна побачити, що через ігрову театралізовану програму діти отримали та закріпили нову інформацію — отже в програмі має місце і освітньо-виховна функція. Організація дозвілля таким чином є цікавою, креативною та корисною.

Унікальність програми ДІМ «Метелик» виявляється і в ставленні до святкових родинних програм . Кожна программа родинного свята готується адресно.

Для складання сценарію необхідно з`ясувати відповіді на деякі питання, після чого автори можуть складати пропозиції проведення програми, враховуючи інтереси персони-іменинника, його гостей, місця проведення тощо… Програми можуть бути проведені на будь-якій території українською, російською або англійською мовою. Існує вже біля 20 різних тем для програм, із залученням індивідуальних костюмів, авторської музики, пісень, ігор та інше. Можна поринути у казку з Прекрасною Принцесою і зустріти там Дракона, а потім чекати на допомогу Хороброго Лицаря, або з героями казки Кицькін дім рятувати будиночок, або перехитрити Злу Відьму, щоб врятувати Сплячу Красуню та багато іншого. А також завжди є можливість створити ще багато нових тем. ДІМ «МЕТЕЛИК» організовував масові свята для таких організацій як «Нафтогаз Україна», «Тетрапак», «Квазар-Мікро», та інші, благодійні програми, які були проведені в притулках, дитячих будинках, де для дітей слово СВЯТО насправді є дуже важливим і цінним. Створюючи сценарний план, вони завжди беруть до уваги вік дітей та їх можливості. Також дуже важливо правильно побудувати послідовність ігор, щоб діти не втомились і їм це не здалося одноманітним. Треба чергувати рухому фізичну гру, з малюванням, наприклад якогось замку, або створенням метелика, також з грою на увагу, або розгадуванням незвичного шифру. Виходячи з досвіду роботи можна сказати, що діти справді починають вірити у казку та перевтілюватися у чарівних героїв разом з акторами. І тоді це найбільша радість, коли дозвілля стає святом душі та серця.

Одним із напрямів роботи ДІМ «МЕТЕЛИК» можна вважати організацію дитячого дозвілля в ресторанах та комплексах відпочинку. Програма будується на принципі майстерні, в якій з підручних матеріалів можна зробити все своїми руками. Діти долучаються до роботи за допомогою поєднання прикладної творчості та веденню діалогу між ведучими, який наповнено цікавими фактами та вигаданими історіями на задану тему. Тобто, діти спочатку стають спостерігачами дивних розмов та чарівних перетворень в руках ведучих, а потім — активними учасниками творчого вигадування історій, виявлення питань та вирішення як власними руками зробити те, що потребує розвиток історії. Гра відбувається у вигляді «театру на столі».

До майстерні може завітати дитина від 2 до 15 років і кожен знайде для себе щось дуже цікаве. Малечі буде допомагати створити диво своїми руками команда Метеликів, а більш дорослі вже зможуть відпустити свою фантазію і стати, навіть справжніми дизайнерами своєї роботи. Що стосується батьків? То вони також можуть долучитися до творчості і разом зі своїм чадом зробити справжній шедевр. Протягом всієї програми Метелики не забувають дивувати своїх друзів, розказуючи казки, загадуючи загадки, або граючи в інтелектуальні ігри, при цьому не заважаючи процесу створення шедеврів.

Теми для гри в такій майстерні можуть бути різноманітними: «Господарство гномів», «Срібна підкова», «Морське царство», «Бджілки-трудівниці», «Муха-теплуха», «Лялька-Професор» та багато інших.

Створити певну позитивну атмосферу під час такої гри допомагає і пісні, які автори програми ДІМ «МЕТЕЛИК» спеціально написали для формування активної позиції у кожного учасника програми,

«Пісня Майстрів» сл. Л. Куц, муз, Д. Красноухова допомагає кожному радісно долучитися до спільної творчості.

Вмієм шити, малювати,

Клеїть, плести, витинати.

Разом створимо казковий

Світ чудовий,кольоровий.

Раз, два, три

ми майстри,

Не сумуй, фантазуй!

Раз, два,три

Ми майстри,

Не сумуй, фантазуй!

Таким чином дитяче дозвілля організовується так, щоб дитина могла розвиватися, тримаючи при цьому декілька об`єктів уваги: процес створення виробів, пісня, казка, або гра. Після відвідання майстерні ДІМ «Метелик» дитина йде додому з тим, що вона зробила а також хоч і з маленьким, але багажем пізнання нового та цікавого. І не дивно, що ті, хто хоч раз побував в майстерні обов`язково повертається, щоб знов поринути у атмосферу творчої праці.

Однією з дуже яскравих і цікавих форм організації дозвілля ДІМ «МЕТЕЛИК» є ігрові театралізовані екскурсії. Аби подорож до музею перетворилась на справжню пригоду, вони пропонують поєднати інформаційні та емоційні враження усіх учасників групи. Сам факт мандрівки до незвичного, таємничого простору є особливою подією, у якій потрібно споглядати, сприймати та досліджувати запропоновану тему, навіть якщо завдання ігрове. Наприклад в Українському центрі народної культури музеї Івана Гончара відбувається програма «Майстри» для дітей дошкільного віку разом з батьками. Весела і змістовна гра познайомить маленьких учасників з людьми різних професій та основами народної творчості . Працьовиті Майстри відкриють секрети традиційних ремесел, познайомлять з перлинами народної творчості в залах музею, кожен зможе долучитися до рукоділля та майстрування. А в літературно-меморіальному музеї М.Булгакова проходить програма для дітей 8-10 років на тему «Тайни муз». Простір музею, народжує фантастичні асоціацій. Теми літературних казок "Аліса у задзеркалллі", "Лев, Чаклун та платяна шафа" асоціюються з елементами експозиції і стають незабутніми для зовсім маленьких екскурсантів, школярам вдається розгадати секрет відповідності слів у листівках та експонатів у кольорових залах та дізнатися про мрії господарів будинку. Усі враження учасники екскурсії висловлюють під час чаювання, де їм пропонується створити іграшкову модель їх Дому Мрій.

Також ДІМ «МЕТЕЛИК» займається організацією творчого дозвілля на фестивальних відкритих майданчиках. За п`ятирічний досвід роботи приймав активну участь у багатьох фестивалях, різних акціях, це:

— Міжнародний фестиваль етнічної музики "Країна Мрій" (м. Київ) 2004, 2005, 2006, 2007 рр.;

— Міжнародний фестиваль традиційної музики та еко-дизайну "Шешори" (Івано-Франківська, Вінницька обл. ) 2006, 2007 рр.;

— Фестиваль "Трипільське коло. Вода. 2008" ( Київська обл., Ржищев);

— Міжнародний дитячий фестиваль театрального мистецтва "Птах"(Закарпатська обл.) 2007, 2008 рр.;

— Фестиваль традиційного українського мистецтва "Етноеволюція" (Івано-Франківська обл., с . Космач, м. Житомир ) 2007 р.;

— Міжнародний фестиваль "Педагогіка ХХІ століття" (Одеська обл.) 2005 р.;

— Фестиваль свідомого батьківства (м. Київ) 2006 р.;

— Батьківський форум "Наші діти" (м. Київ) 2006 р.;

— День Землі" екологічні просвітницькі акції у парках міста 2005, 2007 рр.

Кожен раз треба придумувати щось нове, адже з року в рік на той самий фестиваль можуть приходити ті самі люди, діти, а їх треба зацікавлювати, але концепцію та ідею програми дуже важливо залишати і тримати, адже це є серце програми, її особливість.

При цьому вона завжди є інтерактивною, наприклад на фестивалях, включає в себе найрізноманітнішу творчу діяльність для дітей: ліплення з глини, малювання, аплікації, розучування різних народних танців, дитячих пісень, гру на музичних інструментах та інші види діяльності.

Також Метелики проводять лінгвістично-туристичні досліди, прикладом цьогу є конкурс-гра "Стежинками легенд", що проводився з 2006 по 2008 рр.. І ось вже три роки поспіль влітку вони, а також група людей, які люблять активно та корисно проводити своє дозвілля вирушають на берег Дністровського лиману в Овідіополь, щоб поєднатися з природою та навчитися робити і розгадувати дуже цікаві речі. Наприклад, дорослі й малі слухали розповіді казок і самі доповнювали казкові тексти, розгадували літературні загадки і складали вірші, майстрували капелюхи і відшукували уламки текстів за Азімутом. Вони жили в палатках, розводили вогнище і готували на ньому, тобто повністю стали своєрідними гостями природи того краю. Дорослі допомагали дітям адаптуватися до нового навколишнього середовища мешкання, розказували про небезпеку та користь живої природи, навчали правильно збирати хмиз, добувати вогонь та багато чого іншого. Тобто разом з незабутніми враженнями від перебування на чистому повітрі, далеко від міста, діти всмоктували в себе нові знання, які, навіть закріплювали на практиці. В той самий час і дорослі також змогли хоча б трохи абстрагуватися від навколишньої суєти і присвятити себе цілком своїм дітям і, навіть разом з ними забутися і повністю поринути у те, що відбувається.

Бувають моменти, що під час дозвілля починають виникати думки, які до цього ніколи не виникали, бо просто не було часу про це подумати, як потім нам зізналися деякі дорослі. Справа в тому, що коли відбулася чергова подорож до Овідіополя влітку 2008 року, мандрівники побачили купу сміття, яке залишили після себе попередні туристи. Не довго думаючи, Метелики з усіма іншими взялися до роботи, вони прибрали все сміття і також очистили від нього водоймище. Це був вже елемент повчально-виховної функції для всіх присутніх, адже для Метеликів це не вперше. Вони приймали участь у Всеукраїнській конференції з питань екології та збереження довкілля, проходили майстер-клас з цієї теми, їздили в Карпати з соціальною програмою проти вирубки лісу в рамках проведення Карпатської конвенції, а також зробили інтерактивну міні-виставу в театрі «Сузір`я» для представників різних шкіл та соціальних організацій в рамках Фестивалю науки.

Отже подорож виявилася дуже змістовною, цікавою, корисною та захоплюючою для всіх її учасників.

Якщо поставити питання, чи перспективний цей проект? Звичайно перспективний, адже організувати свій вільний час і провести його з користю дуже важко, а ДІМ «МЕТЕЛИК» завжди радий допомогти у цьому. Також вони дають поради для будь-якої ситуації в житті, наприклад як організувати дозвілля дитини, коли вона прийшла разом з мамою на роботу, Метелики радять: дати малюку коректор і аркуш з надрукованим текстом, запропонувати йому вибрати будь-яку літеру і зафарбувати її в усіх словах тексту, коли дитина це зробить, нехай хтось із дорослих спробує відгадати сховану літеру. Або якщо нема часу звертати увагу на малюка, можна доручити йому важливу справу – навести порядок у шуфлядці, куди накидані олівці, папірці, гумки тощо. Дитина зможе справді допомогти, принаймі вона буде рада почути від батьків слова подяки. Також на сайті можна поспілкуватися на форумі, знайти однодумців з приводу якоїсь теми, зауважте важливої теми, яка буде стосуватися або дитини або сімейних питань, і з користю провести своє дозвілля, при цьому дізнаючись щось нове і важливе, або знаходячи нових друзів. І ще на сайті є список кореспонденції, яка пише про ДІМ «МЕТЕЛИК», де можна дізнатись відгуки щодо програм. У майбутньому вони планують створити театральну виставу за мотивами народних казок. Проте ця вистава виключає розподіл учасників на виконавців та глядачів. Діти потрапляють у простір, де існують театральні персонажі. Навколо кожного – його справи, його легенда, мрії. У цьому просторі є місце гостям або помічникам. Безліч справ, які пов’язані з сюжетом, допоможуть глядачам долучитися до гри і ближче зрозуміти проблеми, якими наповнено дійство казки. Поради дорослих можуть бути прикладом життєвої мудрості, а не нав’язаного моралізму. Вони сподіваються на взаємну відповідальність, повагу до того, що робить інший: і дорослий, і дитина, і актор, і помічник.

Отже, визначення основних дозвіллєвих функцій дозволяє правильно окреслити головні напрями дозвіллєвої діяльності, конкретизувати її завдання, тим самим посилюючи її соціальну значимість. Принципи та функції дозвілля не є стабільними, вони змінюються відповідно до культурно-історичних умов, залежать від соціальних, ідеологічних, політичних та економічних чинників конкретної держави.

Висновки

Вивчення змістового наповнення дозвілля відкриває великі можливості для оновлення, збагачення та актуалізації дозвіллєвої діяльності відповідно до реальних запитів різних соціально-демографічних груп. Таке розуміння соціальної значимості дозвілля створює нові можливості виховної, пізнавальної, розвиваючої діяльності її суб'єктів.

Дозвіллєзнавство – це галузь науки, яка вивчає життєдіяльність, відносини й організацію людей у сфері вільного часу.

Вільний час є частиною позаробочого часу в межах доби, тижня, місяця і року. Він становить значну частину соціального часу і тісно пов`язаний в кількісному і змістовному відношенні з робочим часом. Вільний час починається там, де закінчується не тільки робота на виробництві і в установі, а й усяка інша турбота про підтримку фізичного буття людини.

Розглянуті параметри дозвіллєвої діяльності не вичерпують її змісту, зважаючи на динаміку самого життя. Провідну роль у виникненні та розвитку видів дозвіллєвої діяльності відіграє людина, її внутрішні (а не зовнішні) бажання, інтереси та покликання. На відміну від інших сфер людської життєдіяльності, дозвіллєва сфера надає людині можливість вільного вибору занять та дозвіллєвого спілкування. Соціокультурний потенціал дозвілля найповніше виявляється в розвитку активності людини, її творчості, задоволенні багатоманітних культурних потреб.

Вибір певного виду дозвіллєвої діяльності визначається його індивідуальною та соціальною цінністю, а змістове наповнення дозвіллєвих занять відбиває мету та завдання людини, які вона ставить перед собою.

Аналіз дозвілля як соціально-культурного явища в контексті людської життєдіяльності дозволяє виокремити в його структурі такі основні змістові параметри: сімейний, освітній, політичний, моральний, естетичний, науково-технічний, спортивний, соціальний, економічний.

Дослідження змістового наповнення дозвілля відкриває значні можливості для оновлення, збагачення та актуалізації дозвіллєвої діяльності відповідно до реальних запитів різних соціально-демографічних груп. Таке розуміння соціальної ролі дозвілля створює нові можливості для виховної, пізнавальної, розвиваючої діяльності її суб'єктів.

Проаналізовані змістові параметри дозвіллєвої діяльності не можуть бути остаточними, враховуючи динаміку самого життя. Провідну роль у виникненні та розвитку певних видів дозвіллєвої діяльності відіграватиме людина, її внутрішні бажання, інтереси та покликання, а також суспільні вимоги, що висуваються переддозвіллєвою сферою.

Список використаної літератури

1. Бабенко Н. Дозвілля сім'ї. Теоретичні та емпіричні аспекти / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. — К. : ДАККІМ, 2001. — 158с.

2. Безпалько О. В., Годлевська А. І., Ірза Г.О., Капська А. Й., Карпенко О. Г. Молодь і дозвілля: Теорія, методика і практика роботи з підлітками та молоддю за місцем проживання / Український науково- дослідний ін-т проблем молоді. — К. : А.Л.Д., 1996. — 208с.

3. Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі: навч.посіб./А. М. Богуш, Н. В. Лисенко. – К.: Вища школа, 2002. – 407с.

4. Бочелюк, В.Й. Дозвіллєзнавство. навч. посіб. / В.Й. Бочелюк, В.В.Бочелюк — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 208 с.

5. Василенко, Л.Б. Класний керівник і здоров`я учнів. Від кремнієвих різців і до наших днів: метод. посіб./ Л.Б. Василенко. – Х.: Скорпіон, 2005. – 132с.

6. Википедия свободная энциклопедия . – Спосіб доступу: URL: http://ru.wikipedia.org

7. Гончар Т. Формування комунікативної культури молодших школярів в умовах дозвілля: Дис… канд. пед. наук: 13.00.06 / Київський національний ун-т культури і мистецтв. — К., 2003. — 189арк.

8. Збірник сценаріїв масових заходів: Вид. для організації дозвілля. — Д. : ТОВ "ЕНЕМ", 2006. – 175 с.

9. Панина, Т.С. Современные способы активизации обучения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/ Т.С. Панина, Л.Н. Вавилова/ под ред. Т.С. Паниной. – 2-е изд. – М.: Академия, 2006. – 176с.

10. Петрова, І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Підручник./І.В. Петрова. – К.: Кондор, 2005. – 408с.

11. Постовий, В.Г.Духовність: потреби й інтереси дітей, батьків, сім'ї / В. Г. Постовий // Шкільна бібліотека. — К. : Київська правда, 2007. – 270с.

12. Савенков, А.И. Маленький исследователь: коллективное творчество младших школьников: учеб. пособ./ А.И. Савенков. – Ярославль: Академия развития, 2004. – 128с.

13. Стрельцов, Ю.А. Культурология досуга/ Ю.А. Стрельцов – М: Просвещение, 2003.- 214 с.

14. Толковый словар Даля онлайн. . – Спосіб доступу: URL: http://slovardalja.net

15. Толковый словарь Ожегова онлайн. – Спосіб доступу: URL: http://slovari.299.ru

16. Триадский, В.А. Основы режиссуры театрализованных представлений: учеб. пособие / В. А. Триадский. — М. : МГИК, 1985. — 73 с.

17. Турыгина, С.В. Сценарии школьных викторин, конкурсов, познавательных игр: учеб. / С. В. Турыгина, А.Н. Кугач. – Ростов-/Д: Феникс, 2004. – 304с.

18. Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка. – Спосіб доступу: URL: http://www.uisr.org.ua

19. Яременко, Н.В. Дозвіллєзнавство: навч. посіб. / Н.В. Яременко — Фастів : Поліфаст, 2007. — 460 с.