Вступ

В Україні вже давно постала проблема вирішення представлення українських наукових досягнень у світовому віртуальному просторі через технічні засоби Інтернет. Усім відомо, що нині у світі ефективність наукової діяльності оцінюється за декількома критеріями, зокрема кількістю публікацій у міжнародних журналах та індексом цитувань на них. Але як можна оцінювати українську науку, якщо більшість її наукових доробок, зокрема й сучасних, не мають електронного аналога, який би був доступним широкому колу читачів через Інтернет. У зв’язку з цим треба відзначити проекти Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського зі створення та наповнення порталу наукової періодики України, створення електронних баз даних з різних галузей науки та оцифрування українського культурного надбання.

Таким чином, останнім часом в Україні процес входження науки в інформаційний простір розвивається досить швидкими темпами. Але при цьому постійно виникають проблеми: середній вік науковця (що значно обмежує його діяльність у інформаційній сфері, зокрема Інтернеті), мовний бар’єр, матеріальні проблеми, а також відсутність або, навпаки, безмежність інформації. Проблема поглиблюється ще й через те, що в Україні фактично відсутня державна політика щодо поглиблення інформатизації сфери науки. Так, навіть ВАК ставиться недовірливо до онлайнових чи електронних публікацій (для захисту докторської дисертації дозволяється не більше п’яти публікацій у електронних наукових фахових виданнях).

1. Виставки та культурно-просвітницька діяльність сучасної бібліотеки

Діяльність бібліотеки визначається тим, що це — інформаційна, культурна, освітня загальнодоступна установа; бібліотечна справа — галузь інформаційної, культурно-просвітницької та освітньої діяльності.

Головне багатство бібліотеки — її фонди. Їх формування — найвідповідальніша робота. Усі види діяльності бібліотеки й визначають рівень авторитету установи в суспільстві. Однак й бібліотека повинна розуміти, що суспільство розвивається, іде своїм шляхом. І бібліотеці, щоб не втратити свою славу «скарбниць знань і центру духовності», необхідно встигнути за часом і процесами, залишатися на гребені подій, що відбуваються в оточуючому світі, потрібно тонко, швидко, делікатно, надзвичайно гнучко реагувати на трансформації в ньому.

Культурно-просвітницька діяльність відбиває рівень, розвиток, якість і результативність таких важливих показників, як зовнішньокомунікативна та внутрішньокомунікативна діяльність, що загалом спрямовано на популяризацію всіх напрямів діяльності бібліотеки, на піднесення її іміджу; на виконання першочергових завдань бібліотеки, на підтримання високого існуючого іміджу Бібліотеки в суспільстві і в світі, на формуванні нового іміджу установи з огляду на глобалізацію та інші знакові процеси XXI ст.; на підвищення рівня інформаційної культури; інформаційну підтримку формування державницької, патріотичної, громадянської свідомості; на здійснення інформаційної підтримки науково-дослідних робіт та супровід соціальних реформ у державі; на повноцінне використання інформаційних ресурсів Бібліотеки; розкриття багатоманітних фондів, роблячи їх доступнішими і наочнішими; ця діяльність підпорядкована найважливішим завданням найбільшої книгозбірні держави, її магістральним напрямам і подальшому ствердженню цього соціального інституту як бібліотечно-інформаційного центру країни; інфополюса держави; на створення в суспільстві образу бібліотечно-інформаційної установи як установи інформаційного типу найвищого рівня, що займає своє конкретне і унікальне місце в індустрії сучасної інформації та в системі інформаційних послуг. Усі заходи, які організуються і проводяться в Бібліотеці, спрямовані на те, щоб виокремити, яскраво представити широкому загалу, владі, уряду неординарність та значний спектр інформаційних ресурсів, послуг, можливостей та невичерпний інтелектуальний потенціал бібліотеки, що загалом націлено на формування суспільства знань [4, c. 67-68].

З огляду на ці орієнтири й формувалася концепція системи науково-організаційних, науково-просвітницьких і культурно-масових заходів. Усім проектам притаманна комплексність, склад якої визначається доцільністю і спрямований на максимальну результативність і інформованість суспільства про конкретну проблематику. Ключова концепція залишається незмінною: мета всіх заходів — дедалі більше сприяти максимальному об’єктивному оприлюдненню багатих фондів бібліотеки; поширенню нових знань та актуальної інформації; створенню суспільства знань.

Ведучи пошук інноваційних форм роботи з книгою, бібліотекарі не завжди враховують, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Живе спостереження, тобто наочне сприйняття, є початком усякого пізнання. Наочність дозволяє підвищити якість навчання, результативність освоєння матеріалу. Недооцінювати принцип наочності в бібліотечній роботі не можна. І саме книжкові виставки, як наочна форма пропаганди літератури, мають величезні переваги перед іншими формами масової роботи з читачами, тому що безпосередньо зв’язані з процесом сприйняття людиною візуальної інформації. Без знайомства з книгою дуже важко зрозуміти за описом потрібна вона чи ні. Як правило, читач бере книгу в руки та перегортає її. Отже, споглядання, тобто наочне сприйняття, є початком усякого пізнання. Тому головна мета  книжкової виставки – привернути увагу читача до книги.

Виставка, як форма бібліотечної роботи, покликана та здатна найкращим чином вирішувати не тільки інформаційні завдання, але й забезпечувати в комплексі досягнення мети діяльності бібліотеки в цілому. Задум виставки, ідея, загальний образ, що складається з багатьох фрагментів – все має значення. Виставка – це експозиція різних документів бібліотеки до 50 примірників, об’єднаних відповідним принципом відбору. Вона має експонуватись протягом певного часу і покликана пробуджувати у читачів інтерес до літератури, а також має розкривати книжкові фонди бібліотеки.

Фахівці пропонують класифікувати виставки за наступними ознаками:

— за статусом – самостійні чи супроводжуючі масовий захід;

— за змістом – універсальні, галузеві, тематичні, персональні;

— за цільовим призначенням – на допомогу у навчанні, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;

— за часом публікації і надходження в бібліотеку представлених на них матеріалів – нових надходжень, за різні роки, «забутих видань»;

— за місцем експонування – розташовані в бібліотеці чи за її межами;

— за термінами функціонування – постійні, тривалі, короткочасні;

— за повнотою розкриття фонду – переглядові, локальні, поличні;

— за видами видань – книжкові, інших видань (журнальні чи газетні та ін..), кількох видань одночасно (комплексні), нових носіїв інформації (CD-ROM, платівок, мікрофільмів та ін.);

— за конструкційними особливостями – вітринні, внутрістелажні, внутріполичні, виставки-«розвали» на столах, пересувні, «кільцеві» та ін.;

— за підставами для проведення – з ініціативи бібліотекарів, за пропозиціями читачів бібліотеки, на замовлення установ і підприємств;

— за ступенем доступності – безкоштовні і платні;

— за джерелами фінансування – бюджетні, позабюджетні [9, c. 4-5].

Проте творчість і фантазія бібліотекарів безмежні і зараз віднайдено чимало видів виставок, що не вписуються в цю класифікацію. Після аналізу публікацій і практичного досвіду бібліотек представляється можливим виділити наступні види виставок:

— виставка новинок (нових надходжень). Література на такій виставці об’єднується за чисто формальною ознакою: час виходу в світ і надходження до бібліотеки. Літературу на такій виставці можна підібрати по галузях знань. Різновидом виставок новинок є виставка нових журналів. Нові журнали також підбираються по галузям знань. Бажано за кожною назвою журналу закріпити відповідне місце на вітрині.

— виставка-діалог. Основна її ознака – проблемна, дискусійна форма її назви і роздумів. Такі назви повинні викликати інтерес читача, активізувати сприймання матеріалу, наштовхувати на самостійне вирішення проблеми, яка є в назві виставки. Розділи виставок можуть бути мобільними, змінюватись в залежності від питань, якими цікавляться читачі в межах запропонованої теми. Питання можна зібрати з допомогою міні-анкети (Чи звернули ви увагу на виставку? Які книги на виставці вас зацікавили? Які ще проблеми по темі виставки вас хвилюють?) або альбому , куди читачі записують свої побажання та запитання.

— виставка-вікторина. Ставить за мету розширити кругозір читачів і звернути їхню увагу на книги, які рідко запитують. Необхідно написати текст звернення до читачів, тобто розкрити умови виставки-вікторини. Пропонуються питання і книги, в яких можна знайти відповіді. Книги систематизуються по-різному: питання – книга (підказка), питання – книги врозкидку. Переможцю у вікторині – приз.

— виставка-конкурс. Частіше застосовується в роботі з дітьми. Біля виставки розміщається плакат з умовами конкурсу на кращий малюнок, вірш, розповідь на відповідну тему. Зазначається дата, коли будуть підводитись підсумки, роботи збираються в підготовлений конверт на виставці.

— виставка однієї книги (статті). Експрес-виставка нової книги, журнальної публікації – ефективний спосіб популяризації проблемної літератури і матеріалів про неї. Гострота та актуальність проблематики – найважливіший критерій вибору книги для такої виставки. На виставці демонструється не тільки сама книга, але й критичні матеріали, які з’явилися в пресі. Ефективним буде залучення суперечливих відгуків, протилежних оцінок одного і того ж твору, рецензій, відгуків читачів, письменників та ін..

— виставка-реклама. Реклама бібліотеки і її можливостей буває різного змісту. Звичайно, це постійні або тимчасові експозиції про історію створення бібліотеки, демонстрація її раритетів, ілюстративних матеріалів про етапи розвитку, відгуки читачів і гостей та інші матеріали.

— виставка-дискусія. На виставці, як правило представлені видання, які  розглядають одне питання, але висвітлюється воно з різних, інколи протилежних боків. Ці видання  залучають читача до дискусії, привертають увагу до проблемних моментів теми.

-виставка-календар. Можна оформити календар народних прикмет, календар професійних свят, календар літературних дат тощо. Читацька адреса буде залежати від теми виставки і її матеріалів.

— виставка книжкових ілюстрацій. На виставці розташовуються розкриті ілюстровані книги на будь-яку тему, але акцент робиться на ілюстрації. Будуть цікавими виставки ілюстрацій одного художника, до книг одного жанру, з однієї теми, наприклад «Мороз і сонце» (зимові пейзажі). Виставка розвиває погляд на книгу як художню цінність, де синтез тексту й ілюстрацій створюють неповторний образ.

— виставка-хобі. На виставці поряд з книгами,що рекомендуються, експонуються предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг чи журналів, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби. Наприклад: «Макраме – це просто…», «Наші руки не для нудьги» та ін.

— виставка-порада і виставка-рекомендація. Між цими виставками немає великих розходжень. Подаються поради фахівця з будь-якої проблеми, фактографічна інформація, список літератури за темою виставки, що рекомендується для самоосвіти з даного питання.

— виставка одного автора. Як правило, така виставка організується до ювілеїв письменників, але може бути постійно діючою, якщо бібліотеці привласнене ім’я письменника. Читацька адреса виставки може бути різноманітною, у залежності від того, які книги, якого автора і з якою метою демонструються: первинне ознайомлення з творчістю чи поглиблення знань про творчість письменника.

— виставка-аукціон. Ця виставка поєднує літературу про окремого народного майстра чи окремий вид народної творчості з популяризацією самих виробів і, можливо, подальшою їх реалізацією читачами бібліотеки. Наприклад теми таких експозицій: «Краса – своїми руками», «Батик – мистецтво розпису тканин».

— експрес-виставка – позапланова оперативна, пов’язана з виникненням злободенних тем, появою актуальних документів, соціально-значущих цікавих публікацій, що потребують громадського відгуку.

—         — виставка-кросворд (виставка-чайнворд) – передбачає обов’язкову наявність кросворда за темою виставки, оформлення його крупним планом і представлення літератури, в якій можна знайти відповіді. Такі виставки стимулюють та розвивають допитливість, спонукають до більш уважного прочитання представлених на виставці джерел.

— виставка «забутих» книг. Така виставка популяризує здебільшого художню літературу. Вона покликана нагадати читачам про ті  цікаві книжки, які певний час у минулому були дуже популярні, а тепер за якихось причин про них забули. Ця виставка збагачує уяву читача про літературу, її ефективність у більшості випадків вища, ніж у виставки новинок.

— звукові виставки. Власне, виставками в прямому розумінні слова їх тепер не назвеш. Це, скоріше, екскурсії, виставки-огляди, які дозволяють записати на аудіо носії текст презентації виставки і використовувати його безліч разів, використовуючи технічні засоби.

— виставка-пошук. Такі виставки доцільно використовувати на бібліотечних уроках, якщо ми хочемо, щоб сьогоднішні учні вміли користуватися каталогами і картотеками бібліотеки і могли самостійно і якісно відшукати матеріал. На виставку необхідно поставити лише частину літератури, іншу учні повинні самі знайти в каталогах і картотеках на стелажах і розмістити її на виставці. Цікавіше буде , якщо школярів розділити на групи і виділити певний час на пошук матеріалу.

— виставка-подорож. Виставки-подорожі набули останнім часом широкого розповсюдження у бібліотеках для дітей. Література про подорожі та відкриття, подорожі на далекі незвідані планети цікавить дітей. Для них доречною буде виставка-подорож «В глибині всесвіту», «Історії розірване намисто», «Гіпотези, знахідки, відкриття», «Дивовижний світ хімії», «Загадкова географія».

— виставка-осуд (анти виставка) – може бути використана як засіб боротьби з читацькою заборгованістю, неповагою до книги. На такій виставці можуть бути представлені книги, зіпсовані читачами, а замість книг не повернутих читачами – білі (або кольорові) аркуші паперу із муляжами каталожних карток на них.

— виставка-шлягер. Оформлюється виключно для розвитку читацького інтересу. Щоб привернути увагу читачів до  літератури розділи виставки пропонується називати словами з сучасних популярних пісень. До кожного розділу можна додати коментарі з елементами реклами. Читачам пропонується надати стислий коментар – пораду щодо тієї чи іншої книги через «Канал зворотнього зв’язку»: «Залиш свій відгук саме тут». Свої відгуки читачі залишають на стелажі на кшталту дошки об’яв. Кожна книга може бути оздоблена закладкою «Прочитай! Висловись!»

— виставка-інформація. Така виставка готується, щоб висвітлити актуальні питання сьогодення, про які користувачі мають обмежену інформацію. Вона може включати декілька питань, об’єднаних однією темою.

—         виставка-панорама. Це виставка велика  за обсягом експонованих на ній матеріалів, які дають змогу ознайомитись з якоюсь подією чи явищем нашого життя. Розташовується на кількох стелажах.

— виставка-вернісаж. На виставці розташовуються книги і репродукції картин за визначеною тематикою, але акцент робиться на репродукціях. Оформлюється така виставка з метою розвитку естетичного смаку в читачів.

— виставка-тест. На цій виставці передбачається наявність тестів і літератури, де можна знайти які-небудь поради і рекомендації з отриманих результатів тестування. Подібні виставки адресуються читачам підліткового віку і старшокласникам [12, c.44-45].

2. Особливості віртуальної виставки

Важливою складовою виставкової роботи в бібліотеці (за наявності відповідних технічних засобів) є електронна виставка. Показ самої книги через слайд супроводжується виступом бібліотекаря, крім того використовуються ілюстративні матеріали: портрети, цитати, анотації, графіки, таблиці, які мають допомогти розкриттю їх   змісту. Матеріал, який підбирається на електронну виставку та шляхи його подання мають містити елементи новизни, оригінальності, доцільно використовувати музичне оформлення. Сама книга теж має бути представлена під час огляду віртуальної виставки, з неї теж можна зачитувати цитати, фрази. Бібліотекар з мікрофоном може сидіти поруч з комп’ютером та коментувати демонстрацію, можна підготувати роздатковий матеріал у друкованому вигляді. Безумовною перевагою віртуальних виставок є те, що це – умовно не обмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Відвідувачі віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень і витрат, супутніх традиційним ресурсом та одержати іншу додаткову інформацію. Це, безумовно, сприятиме зверненню користувачів до ресурсів бібліотеки, більш активному її відвідуванню. Використання у бібліотечній практиці віртуальних виставок дозволяє розв’язати ряд проблем, які неможливо вирішити традиційними методами. Це зокрема:

— забезпечення збереженості документів;

— оперативність організації виставки та можливість  її поповнення      новими документами;

— представлення документів у потрібній кількості назв;

— необмеженість терміну експонування документів;

— можливість перегляду змісту окремих документів, ілюстрацій;

— розкриття змісту представленого видання за допомогою   анотації;

— представлення документів, які відсутні у  фондах даної бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми;

— можливість дистанційного перегляду виставки без відвідування бібліотеки у будь-який час (24 години на добу, 7 днів на тиждень) [5, c. 37-38].

Враховуючи свої можливості й читацькі вимоги, бібліотеки обирають ту чи іншу форму книжкової виставки. Втім кожна виставка оформлюється згідно певними вимогами, з усталеною послідовністю розташування елементів. Пропонуємо примірний алгоритм книжкової виставки.

Алгоритм підготовки книжкової віртуальної виставки.

1. Визначення, уточнення та узгодження теми, цільового й читацького призначення. Ці три основоположні компоненти необхідно розробляти в комплексі.
2. Попереднє знайомство з темою, визначення напряму пошуку, приблизного кола джерел і вірогідної структури виставки.
3. Виявлення методичних рекомендацій, бібліографічних покажчиків за темою виставки і перегляд вторинних джерел інформації.
4. Виявлення джерел ДБА бібліотеки та добирання виявленої літератури у фонді.
5. Перегляд, відбір та групування літератури відповідно до структури виставки.
6. Визначення заголовка, назв розділів, добирання цитат, ілюстрацій, предметного середовища.
7. Оформлення виставки.
8. Реклама виставки: зовнішня і внутрішня.
9. Доукомплектування виставки.
10. Облік ефективності бібліотечної виставки.

На думку спеціалістів, виставка починається з її «візитної картки» — назви, в якій цінується гостре слово, оригінальна думка, несподіване звернення. Назва книжкової виставки повинна бути яскравою, влучною, привертати увагу відвідувачів. При цьому необхідно враховувати психологічний феномен: добре запам’ятовуються заголовки з 3 – 5 слів. Крім заголовку, велика виставка містить декілька підзаголовків (розділів), які уточнюють зміст виставки і чіткіше орієнтують читача. До їх формулювання висуваються такі ж вимоги, як і до заголовку. На першому місці мають бути повнота і точність характеристики і змісту розділу. Один із найважливіших і кращих засобів розкриття теми – цитата. При доборі цитат, крім глибини розкриття теми, необхідно враховувати чисто психологічний момент: наскільки використовувана ця цитата. І, якщо ми її вже використовували, то необхідно шукати іншу – не менш яскраву.

Визначення рамок, які обмежують кількість текстів на виставці, немає і бути не може. Тут відіграють роль такі моменти, як характер і обсяг теми, величина і значення окремих розділів і, звичайно, кількість експонованої літератури. Якщо на виставці з 5 – 6 полиць кожний розділ буде відкриватись не тільки заголовком, але й цитатою, то, безумовно, виникне відчуття перевантаження. Мабуть, буде достатнім тільки заголовок і, максимум, 2 – 3 цитати. У невеликих виставках замість підзаголовків можна використати рядки із віршів чи пісень.

Назви розділів і цитати, як правило, оформляються більш скромно, ніж заголовок. Слід також підкреслити необхідність виконання всіх текстів в єдиному стилі, підпорядкованому змісту виставки: тексти, однакові за своїми функціями і значенням, повинні мати один шрифт і колір, а всі написи слід виконувати в єдиній манері. Але це не означає, що для всіх текстів обов’язковий один шрифт і 1 – 2 кольори. Навпаки, використовується різноманітність, але у відповідних рамках.

Конкретне розкриття теми не завжди може бути досягнуте тільки показом книг, журналів і газет. Обкладинки книг, а тим більше газети, далеко не завжди відрізняються виразністю. В таких випадках необхідно включати у виставочні експозиції ілюстрований матеріал. Відбираючи ілюстрації з теми, слід звернути увагу на їхню художню цінність, якість репродукцій (колір, якість друку), величину[2, c. 15].

Висновки

Сучасне суспільство характеризується високим ступенем інформатизації, яка сьогодні здебільшого виявляється в підвищеному інтересі до технологій та впровадження їх у сучасне життя. У результаті подібних тенденцій, одним із пріоритетних завдань сьогодення є створення глобального інформаційного простору. Такі процеси не стали винятком для бібліотечної, архівної та музейної справи. Електронні ресурси, як один з елементів цього процесу – це невід’ємна складова сучасної архівно-бібліотечної та музейної справи не лише в окремо взятій країні, а й у світі в цілому, оскільки суспільство потребує від роботи наукових установ дедалі ширшого запровадження новітніх технологій на основі комп’ютерної техніки та віртуального забезпечення вимог читачів. США є одним з основних популяризаторів упровадження новітніх технологій для забезпечення ефективності наукових досліджень, у цьому аспекті показовим для нас буде приклад представлення президентських бібліотек у світовій електронній мережі.

Створення віртуальних інформаційних ресурсів підняло функціонування установ подібного типу на якісно новий рівень, забезпечивши широкий доступ не лише науковцям, а й широкому загалу. Разом з тим висвітлення у віртуальному просторі документальних ресурсів надало можливість бібліотекам виступити як повноцінний метод удосконалення освітнього та наукового процесів, надаючи широкі можливості для впровадження в обіг матеріалів у галузі новітньої політичної історії та діяльності.

Список використаної літератури

1.Вяткина, В.В. Организация книжных выставок – это наука и искусство/ В.В. Вяткина// Шкільна бібліотека. – 2006 .- №1. – С.99 – 105

2.Гайворовская, Т. Книжная выставка в поисках нового образа/ Т. Гайворовская// Библиополе. – 2005. — №7. – С.14 – 16.

3.Горобченко, Э. Содружество прекрасных муз: Из опыта выставочной работы/ Э. Горобченко// Библиотека. – 2003. — №4. – С.57 – 62.

4.Книжкова виставка – обов’язкова форма роботи бібліотеки// Шкільна бібліотека. – 2008. — №9. – С.67 – 73

5.Кудря, Л. Віртуальна книжкова виставка – нова форма популяризації документів/ Л. Кудря// Бібліотечна планета. – 2009. — №1. – С.37 – 39.

6.Маначинська, Г.Н. На допомогу візуальній популяризації видань. «Сто пудів хітів» (цикл книжкових виставок)/ Г.Н.Маначинська// Творча майстерня: Збірник сценаріїв. Вип.8/ Укладач Т. Л. Сватула. – Херсон: ХОУНБ,2009. – С. 40 – 60

7.Медведева, Е.Ю. Организация и оформлениек книжных выставок/ Е.Ю. Медведева // Шкільна бібліотека. – 2010. — №9.- С.52 – 53

8.На замітку методисту: Інформдайджест. Вип.5 / Укладач І.І. Тарадименко; Херсонська обл.. б-ка для юн-ва ім. Б. Лавреньова. – Херсон, 2010. – С.7 – 9

9.Організація системи просування книги та читання в бібліотеці//Калейдоскоп досвіду: Збірник. Вип. 8/ Упорядник Т.Л. Сватула. – Херсон: ХОУНБ, 2008. – С.3 – 12

10.Популяризація видань в бібліотеках. Оформлення візуального ряду бібліотеки// Калейдоскоп досвіду: Збірник. Вип.2./ Упорядник Т.Л. Сватула. – Херсон: ХОУНБ, 2004. – С.8 – 21

11.Популяризація видань в бібліотеці// Калейдоскоп досвіду:Збірник.Вип.7/ Упорядник Т.Л. Сватула. – Херсон: ХОУНБ, 2007. – С.11 – 18.

12.Смєхова, Л.В. Книжкова виставка – одна з форм популяризації книги/ Л.В. Смєхова // Шкільна бібліотека. – 2009. — № 3. – С.43 – 46.