referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

Виробнича модель ведення бізнесу в Інтернет

Вступ

Торгова модель ведення бізнесу в Інтернеті є класичною моделлю різними видами торгівлі товарами і послугами, представленою у вигляді віртуальної та електронної торгівлі, за допомогою яких може існувати підприємницька діяльність в мережі шляхом впровадження інтернет-технологій, спрямованих на підвищення ефективності діяльності. Існують чотири категорії продажів товарів та послуг, це – віртуальний продавець, продавець за каталогами, продавці, що представлені через веб-вітрину, продавець бітів. Також торгова модель можна розподілити на три види: віртуальна торгівля, торгівля за каталогами, змішаний тип торгівлі. З перерахованих найбільш поширена у мережі віртуальна торгівля, яка представляє собою електронну торгівлю. Сама ж електронна торгівля має багато переваг у торгівельній взаємодії в Інтернет: використання електронного документообігу, збільшення оперативності отримання інформації про товар, скорочує цикл виробництва та продажу, усуває посередницьку ланку і т.д..

Процес ведення бізнесу в Інтернеті здійснюється за допомогою електронної системи. Тому існують такі поняття як електронна комерція та електронний бізнес. Електронна комерція — це використання комунікаційних технологій для передачі бізнес-інформації та ведення бізнесу. Електронний бізнес — це будь-який процес, який організація виробляє за допомогою мережі пов’язаних між собою комп’ютерів. Бізнес у торговій системі здійснюються за допомогою торгівельних майданчиків, а саме: біржі, інтернет-аукціони, електроні каталоги, інтерент-магазини і т.п..

Інтернет-магазин є відомим прикладом веденням бізнесу та бізнес-процесів шляхом використання електронної мережі й торгової Інтернет-системи. Інтернет-магазин має свої переваги та недоліки. Будь-який інтернет-магазин розглядається як сукупність електронної вітрини і торгової системи у своєму технічному аспекті.

1. Нові форми соціальної та економічної діяльності людей в Інтернет

Нині світ бурхливо переживає бум зміщення акцентів з комунікаційної та інформаційно-пошукової функцій Internet на реалізацію з її допомогою сучасного бізнесу. Це відбувається завдяки здатності мережевих технологій докорінно змінювати спосіб взаємодії між людьми і компаніями, методи дослідницької діяльності, купівлі-продажу, тощо. Internet породжує нові форми соціальної та економічної діяльності людей, найпоширеніші серед яких:

  • телеробота — робота на відстані від офісу компанії;
  • віртуальні підприємства — організаційна сукупність взаємодіючих господарюючих агентів, які працюють на відстані над спільним проектом, використовуючи мережеві технології;
  • дистанційне навчання — надання освітніх послуг віддаленим слухачам через Internet тощо. З цієї причини на перелічених класах економічних об’єктів (як то електронна комерція, віртуальне підприємство та дистанційне навчання) необхідно зосередити головну увагу при вдосконаленні управління сучасними економічними об’єктами.

Розвиток глобальної інформаційної інфраструктури і зростання можливостей мережевого бізнесу створюють принципово нову ситуацію в економіці. Загальна тенденція використання можливостей комп’ютерних мереж для систем бізнесу впливає на десятки секторів світової економіки. Internet не тільки забезпечує швидке «розкручування» нового, мережевого, бізнесу, а й змінює та підсилює конкуренцію в більшості традиційних галузей економіки, таких як роздрібна торгівля, інформатизація, телекомунікації, фінансові послуги, транспортування, освіта, тощо. Дистанційна форма роботи, електронна комерція, створення віртуальних підприємств, дистанційна освіта, призводять до появи нових форм економічної діяльності і соціальних відносин, що створює передумови для побудови сітьової економіки, переходу до постіндустріального інформаційного суспільства, тобто суспільства, що характеризується розвитком ринку інформації, який є основним двигуном економічного розвитку. Якщо для індустріального суспільства були головними товарами матеріальні предмети, то для постіндустріального суспільства головним товаром є інформація, ідеї, права, різні нематеріальні сутності [4, c. 41-42].

Надзвичайно різноманітний спектр економічних об’єктів, суттєва різниця їх властивостей та предметних галузей застосування об’єктивно обумовлюють необхідність класифікації таких об’єктів, зокрема з точки зору кінцевого призначення їх функціонування. Не вдаючись до детального аналізу існуючих підходів щодо такої класифікації, зосередимо головну увагу на характері кінцевих результатів створюваних ними видів продукції. При цьому доцільно виділити об’єкти призначені для створення певних класів матеріальної продукції (відносячи сюди будь яке промислове або сільськогосподарське підприємство) та об’єкти головним призначенням яких є реалізація певних послуг (зокрема, комерційного та освітнього характеру). При суттєво різному кінцевому результаті їх діяльності, проблеми управління такими  об’єктами мають як спільний принциповий характер, так і певні специфічні особливості. Отже, доцільно проаналізувати спільні принципові проблеми управління такими об’єктами та шляхи їх розв’язання і лише після цього досліджувати модифікацію запропонованих підходів (зокрема, використовуваних моделей управління),виходячи із специфіки кожного з указаних підкласів економічних об’єктів.

2. Сутність та роль Інтернет-підприємства в бізнес-системі

Cучасний потужний технологічний розвиток програмного забезпечення у Всесвітній мережі насамперед сильно вплинув на розвиток та принципові зміни у технологіях провадження бізнесу. Тому у цій статті цьому напрямку діяльності приділяється увага і подаються конкретні приклади. Розглядаються різні аспекти, можливості та впливи, які має або буде мати наступне покоління Web, і здійснено це на основі функціональності і соціалізації, які можна розглядати як певний фундаментальний “навігаційний простір” для Web.

Раніше єдиною можливістю заробляти гроші, окрім продажу певних товарів за допомогою

Інтернету, була реклама. Сьогодні такі можливості значно зросли, а також виникли принципово нові підходи.

Класифікація бізнес-моделей, яку подав професор Майкл Репп, Університет Північної Кароліни (США) така:

  • засноване на комісії маклерство та продавці;
  • реклама;
  • інформаційні посередники;
  • модель співтовариства;
  • підписки.

Скорочено подамо опис кожної з п’яти категорій.

Один з найвідоміших Мережевих прикладів – Amazon.com, який починав свою діяльність як електронна книжкова крамниця і сьогодні продає продукцію більш ніж тридцяти різних категорій та дає змогу іншим продавцям використовувати свою платформу. Amazon.com розвиває свій сервіс, пропонуючи різноманітне програмне забезпечення й апаратні послуги. Іншим яскравим прикладом є Інтернет-аукціон eBay.

Варіантом моделей, заснованих на комісіях, є так звана приєднана модель, яка також стала популярною завдяки Amazon.com. Модель пропонує стимули у формі відсотка прибутку для партнерів, з якими встановлені зв’язки. Встановлюються зв’язки звичайним «кліком» мишкою на сайти партнерів, що безпосередньо провадять до продавця. Комісія заснована на моделі «оплата за роботу» (тобто тільки тоді, коли продажі виконані, проводиться оплата).

Маклерство може мати різні форми. Amazon.com є фактично комбінацією віртуальної крамниці, де клієнти можуть переглянути каталог і заповнити кошик закупівель, і віртуального ринку або місця для зустрічей, яке можуть «відвідувати» сторонні торговці в режимі  онлайн, провести транзакції, отримати список продажів, здійснити комерційні операції, які виконуються від їх імені. Прикладами цієї категорії є, зокрема, Alibaba і mySimon; останній може бути класифікований як пошуковий агент, оскільки забезпечує персоналізовану купівлю або інформаційні послуги через інтелектуального агента.

Інша форма маклерства – купівля/продаж, виконання замовлення, яка полягає у прийманні замовлень клієнтів щодо купівлі чи продажу продукту або послуги; прикладом може бути CarsDirect. Такі сервіси, як Travelocity і Orbitz спеціалізуються на подорожах і спеціалізуються не лише на звичайному виконанні замовлень, а пропонують оцінку і переговори [5, c. 78-79].

Треба згадати й комерційну модель, де, згідно з Майклом Реппом, гуртові продавці і роздрібні продавці товарів і послуг контактують між собою (на відміну від бізнес-структур і потенційних «кінцевих» клієнтів). Продажі можуть бути виконані за цінами прейскуранту або через аукціони вищезазначених типів. Продавці можуть бути повністю віртуальні або здійснювати бізнес-замовлення поштою із використанням Інтернет-каталогів.

Реклама сьогодні найбільш розвинута та прибуткова бізнес-модель в Інтернеті; витрати, пов’язані з пошуком оголошення, значно зросли протягом останніх п’яти років. Мережева реклама стала головною бізнес-моделлю з моменту появи Google AdSense і Google AdWords. Власне реклама – давній засіб залучення споживачів або потенційних клієнтів, зацікавлених у продукції або послугах, зокрема у класичних ЗМІ (газети, радіо, телебачення, кіно, спортивні арени) і в інших засобах інформації. Традиційна реклама завжди характеризувалася двома особливостями:

  1. Рекламодавець ніколи не міг бути впевненим, що залучив потенційних клієнтів або відповідну аудиторію. Наприклад, читач газети, можливо, на даний момент не цікавиться ринком нових автомобілів і просто нехтуватиме відповідними оголошеннями щодо нових автомобілів, за які виробник автомобілів заплатив велику суму грошей.
  2. Рекламодавцеві доведеться оплатити рекламу незалежно від того, чи існує хоча б найменша можливість отримання прибутку від його реклами. Інакше кажучи, реклама, можливо, не досягне своєї мети, тобто призведе до марної витрати грошей. У Мережі цей вид реклами був і все ще присутній у формі банерних оголошень, які є зазвичай зображеннями, що розміщуються в межах веб-сторінки і які пов’язані з певним постачальником товарів або послуг. Банери часто є випадковими оголошеннями в межах веб-сторінки і цим не значно відрізняються від традиційних оголошень [7, c. 98].

Наступна категорія бізнес-моделей – інформаційний посередник (англ. infomediary). Властиво, інформаційний посередник є еволюцією моделі інформаційного брокера. Інформаційний брокер збирає дані ринку, дані щодо розвитку ринку, інформацію щодо ринкових змін як усередині, так і за межами країни, типові дані про те, скільки витрачається на рекламу і чим є загальні канали розподілу, проводить реальну оцінку тенденцій споживчого попиту. Оскільки все більше людей використовує Інтернет і оскільки електронна комерція стала великим бізнесом, відомості про споживачів, їх звички, їх «потоки кліків» стали важливою інформацією для бізнес-структур. Раніше неопрацьовані дані отримувалися з файла реєстрацій Web-сервера, і це була не дуже цікава інформація, але вона стає дуже доречною, коли вона належним чином аналізується на основі сучасних комп’ютерних технологій аналізу і може надалі використовуватися для рекомендацій, оптимізації сторінки, цільового маркетингу тощо.

Cуспільна модель є наслідком виникнення такого явища, як розроблення програмного забезпечення з відкритим кодом, де програмісти спільними зусиллями розробляють і розвивають програмний код, зокрема без грошових зборів за ліцензії, і відкритого погодженого сумісного використання у мережах як, наприклад, Wikipedia. Відкрите програмне забезпечення є безкоштовним, хоча деякий прибуток може бути отриманий за рахунок підтримки або супроводу продукту, або інших послуг, які мають відношення до програмного забезпечення. Інші форми суспільних моделей існують в Інтернет-радіо та у Інтернет-телебаченні, оскільки вони мають переважно статус некомерційних сайтів і підтримка яких відбувається за рахунок доброчинних внесків (наприклад, SHOUTcast та інші).

Тому суспільна модель складається із співтовариства розробників,  користувачів або їх сукупності і забезпечує учасників певним безкоштовним продуктом або послугою та ґрунтується на лояльності користувачів, оскільки вони зазвичай інвестують доволі небагато свого часу та досвіду. Прибуток може отримуватися від об’єднання суспільної моделі з іншими моделями, такими як, наприклад, реклама або підписка на додаткове обслуговування. Саме така комбінація перетворює суспільство на справжню бізнес-модель у сенсі, визначеному вище. Отже, за такого підходу до соціалізації випливає, що Інтернет став місцем для суспільних бізнес-моделей, оскільки суспільні об’єднання зазвичай формуються навколо специфічної теми або мети, тобто можуть бути чудовими потенційними клієнтами. Тому не треба дивуватися, що суспільна модель є дуже цінною і важливою, вона постійно розвивається і розширюється. Можна констатувати, що ця модель буде головною моделлю для майбутнього Глобальної Мережі, яка на віддалену перспективу може стати навіть кращою за рекламу.

Остання модель, яку зараз розглянемо, є підписна модель. У цій моделі  користувачі залучаються до підписки на певну послугу (наприклад, виняткове право використання доменного імені; орендування простору пам’яті у постачальника Інтернет-послуг для Web-вузла підприємства; орендування DSL-доступу до Інтернету, який забезпечується місцевою телекомунікаційною компанією; плата за телепередачі, що забезпечуються каналом, який використовує Інтернет).

Власники інформації. Інформація і потоки інформації сьогодні є однією з головних особливостей Всесвітньої Мережі. Дійсно, інформація не тільки надходить до Мережі від користувачів чи то у вигляді «живих журналів» (блоги), чи різноманітних статей, оглядів або рекомендацій. Інформація (дані) автоматично створюється у багатьох програмних додатках (наприклад, заснованій на транзакціях електронній комерції, де використовується певна з моделей, описаних вище; в цифровій телефонії; у файлах реєстрації Web-сервера тощо); інформацію збирають пошукові сервери або супутники, іноді навіть урядові організації. Внаслідок сучасних технологій та можливості  виробництва дешевого дискового устаткування величезні набори даних сьогодні є реальністю, і великі центри збирання даних встановлюються інтернет-провайдерами постійно [2, c. 143-144].

3. Моделювання як основний засіб формування ведення бізнесу в Інтернет

Модель — це відображення об’єкта чи процесу для дослідження та вивчення. Це штучний об’єкт, речовий агрегат або знакова система, яка має об’єктивні відносини з досліджуваним об’єктом і може замінити об’єкт на певному етапі пізнання. Модель надає інформацію, яку можна перевірити дослідним шляхом за встановленими правилами.

Характерні особливості моделі:

  • модель завжди простіше об’єкта;
  • моделлю може бути об’єкт будь-якої природи;
  • модель заміщує об’єкт дослідження на певних етапах пізнання;
  • модель має певні співвідношення з об’єктом дослідження і може відображати основні його властивості;
  • заміщення об’єкта моделлю дає нову інформацію, яку можна перевірити дослідним шляхом і отримати інформацію для самого об’єкта дослідження;
  • існує ціла сукупність моделей об’єкта з різним ступенем його деталізації.

Моделювання — це побудова або вибір і вивчення об’єкта, котрий може заміщувати досліджуваний об’єкт і надавати про нього нову інформацію. Моделювання називається економіко-математичним, якщо моделюється економічний об’єкт з використанням математичних моделей. Саме воно є основним засобом формування управлінських рішень в ієрархічних системах управління економічними об’єктами. Оскільки для одного і того ж об’єкта можна побудувати сукупність моделей з різним ступенем наближеності до цього об’єкта, важливо обирати модель, що відповідатиме цілям дослідження, а не максимальному ступеню наближення до досліджуваного об’єкта.

Сучасні комунікаційні технології змінюють сутність бізнес-моделей базових процесів створення продуктів і послуг та надання їх кінцевим споживачам. Нефіксовані структури, об’єднання стають основою сучасної економіки, що вимагає побудови відповідних моделей.

Internet охоплює найдешевші та найкращі на сьогодні технічні комунікації, що відкриває бізнесменам і споживачам можливості встановлювати і підтримувати в режимі реального часу постійний зв’язок з будь-яким респондентом у світі, забезпечують обмін між діловими партнерами пересічною, навіть стратегічною комерційною інформацією у лічені хвилини. Засоби захисту передавання електронних повідомлень роблять такий зв’язок надійним і ефективним. Завдяки цьому долаються географічні та національні кордони географічного простору. Весь світ об’єднується щодо визначення стратегій менеджменту та маркетингу, оскільки ареною боротьби за споживачів, а відповідно і конкуренції, стає весь світовий економічний простір. Широкі можливості доступу до інформації створюють умови для досконалої конкуренції. Це до небачених меж розширює можливості, хоч і підвищує певні ризики [6, c. 46-47].

Глобальна мережа стала також неперевершеним засобом для підвищення рівня обслуговування клієнтів, найпотужнішим інструментом управління фірмою і джерелом інформації для наукових і практичних розробок.

З’явилися нові поняття: електронний бізнес, електронна комерція, віртуальний продукт, віртуальне підприємство та дистанційне навчання. При цьому суттєво змінилися досліджувані класи моделей.

Бізнес-процес — це сукупність однієї або більше пов’язаних між собою процедур або операцій (функцій), які спільно реалізують якесь бізнес-завдання або політичну мету підприємства, як правило, у межах його організаційної структури, що описує функціональні ролі і відносини. Перетворення основних бізнес-процесів з допомогою Internet- технологій становить сутність електронного бізнесу (Е- бізнесу). Тобто будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальної інформаційної мережі для модифікації внутрішніх і зовнішніх зв’язків фірми з метою створення прибутку, охоплюється поняттям Е-бізнесу.

Електронна комерція є однією з найважливіших складових електронного бізнесу, хоча часто ототожнюється з ним. Це різновид бізнес-активності, в якій комерційна взаємодія суб’єктів бізнесу з купівлі-продажу товарів і послуг (як матеріальних, так і інформаційних) здійснюється з допомогою Internet або будь-якої іншої інформаційної мережі. Електронна комерція є сконцентрованою системою з використання усіх можливостей мережі для ведення бізнесу.

Віртуальний продукт — це продукт, що виготовляється і адаптується за запитами споживачів у різноманітних формах у відповідності із вибраною електронною моделлю (за малюнком) в найкоротші терміни у будь-якому місці.

Віртуальне підприємство — підприємство, що забезпечує швидкість виготовлення і повноту виконання замовлень завдяки інтеграції діяльності сукупності територіально розкиданих підприємств. Характерними особливостями віртуальних підприємств є застосування концепції виробництва, повністю орієнтованої на замовника на основі інтеграції діяльності підприємства за допомогою нових інформаційних технологій та використання сітьової, комп’ютерно-опосередкованої організаційної структури, що складається із неоднорідних взаємодіючих агентів, розміщених в різних місцях.

В сучасних умовах підприємства починають втрачати свою територіальну і просторову відокремленість. Якщо раніше підприємство мало стабільний ринок, певних постачальників, обмежені визначені вимоги щодо якості і надійності, продукція повільно зношувалася (майже не було поняття моральний знос, а фізичний знос міг тривати роками), то зараз з’явилися принципово нові економічні умови. Зросла матеріальна насиченість ринку, завдяки комп’ютеризації з’явилася можливість обміну інформацією про будь-які товари, зросла взаємна залежність працівників. Все це приводить до того, що економіка масових послуг і виробництва модифікується до економіки індивідуальних послуг. Підприємство перестає бути стабільною організацією із жорсткою системою управління, підвищуються ризики управління.

Нова архітектура інформаційних технологій для виробничих підприємств нині ґрунтується вже на принципах, які орієнтовані на вимоги бізнесу, а не технологічних процесів. Враховуючи необхідність частих змін моделі ведення бізнесу до динамічно змінних економічних умов, корпоративна інформаційна структура (інфоструктура) сьогодні — це вісь, довкола якої обертаються всі технологічні і бізнесові процеси на підприємстві. Інфоструктура перетворює підприємство на єдиний організм, в якому забезпечений доступ до всієї інформації, необхідної для ухвалення рішень. Нова інформаційна архітектура підприємства виступає як зручна  платформа для інновацій, дозволяючи, зокрема, використовувати організаційно-матричний        стиль управління і при цьому зберігати всі колишні можливості підприємства як такого (тобто незалежного економічного суб’єкта). У цьому ключі підрозділи підприємства можна розглядати як пов’язані в мережу робочі групи, що працюють в модульній, гнучкій організаційній структурі. Причому така структура принципово відрізняється від пірамід старої ієрархії, оскільки дозволяє створювати безліч віртуальних послуг нового типу, а також ефективно оперувати масою всіляких нематеріальних активів, що зростає (інформацією, сервісами, інтелектуальною власністю тощо).

Нові, засновані на мережах, підприємства і організаційні структури вже не орієнтуються на «піраміди» процесів бізнесу, а, володіючи перевагами горизонтальних структур і «матричним» стилем взаємодії, дозволяють економити гроші, скорочувати час реакції на нові запити і забезпечувати зв’язки, що постійно оновлюються, із зовнішніми діловими партнерами. При цьому розширення контрактних відносин із сторонніми організаціями на виконання більшої частки робіт і простота підключення нових партнерів до ділових і виробничих ланцюжків є принциповими відзнаками нової економіки. Слід особливо підкреслити, що об’єднані зусилля, що реалізовуються в сучасних мережених структурах, дають значно більше, ніж просто сума їх складових.

Дистанційне навчання — це форма організації навчального процесу, яка об’єднує досягнення у галузі інформатизації освіти шляхом використання комп’ютерних технологій освіти, комп’ютерних мереж, телекомунікацій, нових педагогічних підходів та методології використання ієрархічних структур управління економічними об’єктами [3, c. 52-54].

Висновки

У зв’язку зі стрімким розвитком інформаційних технологій, збільшенням ролі глобальної мережі Інтернет та комплексною автоматизацією галузей економіки використання електронної комерції для підприємств стало важливо не тільки для збереження, але і для розширення позицій на ринку.

Розвиток Інтернет створив новий вид економіки, темпи зростання якої настільки колосальні, що вона вже встигла змінити саме традиційне поняття ведення бізнесу.

Сьогодні економіка являє собою систему, що використовує сучасні технології, і її основу складають підприємства, які активно переводять свій бізнес в Інтернет.

Корпорації, подібні Amazon.com і Ebay.com успішно домінують у галузях, в яких всього кілька років тому домінували компанії з традиційним типом ведення бізнесу.

Для того, щоб бізнес в Інетрнет був успішним, не обов’язково бути великою компанією. Підприємства малого та середнього бізнесу мають ті ж шанси на прибутковість, і більш того, згідно з проведеними дослідженнями, саме такі підприємства стануть рушійною силою електронної комерції.

Завдяки Інтернет Ви можете вийти на глобальний рівень бізнесу з мінімальними інвестиційними вкладеннями. Є буквально сотні вертикальних і горизонтальних електронних торговельних майданчиків, доступних у мережі. Ці площадки дозволяють Вам за номінальну плату одержувати доступ до великої аудиторії потенційних клієнтів із всіх куточків світу.

Список використаної літератури

  1. Ахрожов, Я. В. Системы электронной коммерции : учеб. пособ. / Я. В. Ахромов. — М. : Оникс, 2005. — 460 с.
  2. Грехов А. Електронний бізнес (е-комерція): навчальний посібник/ Андрій Грехов; Нац. авіаційний ун-т, Ін-т післядипломного навчання, Бізнес-школа НАУ. — К. : Кондор, 2008. — 301 с.
  3. Електронна комерція: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Андрій Береза, Ірина Козак, Франк Левченко, та ін; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2004. – 104 с.
  4. Инькова, Н. А. Современные интернет-технологии в коммерческой деятельности : учеб. пособ. / Н. А. Инькова— М. : Омега, 2007. — 420 с.
  5. Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів: навчальний посібник/ Олег Томашевський [та ін.]. — К. : Центр учбової літератури, 2012. — 295 с.
  6. Лігоненко Л. Інтернет-торгівля: стан розвитку та особливості бізнес-планування [Текст] / Л. Лігоненко, П. Танасюк // Актуальні проблеми економіки. — 2013. — № 3.- С.43-48
  7. Продаж бізнес-інформації через Інтернет: перспективи українських інформаційних агентств у контексті міжнародного досвіду [Текст] / Матвійчук Н.О. // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 8. — С. 97 – 102