Вступ.

1. Теоретично-методологічні засади проблеми використання комп`ютерних технологій в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні.

1.1. Історіографія проблеми використання комп`ютерних технологій в бібліотечному обслуговуванні.

1.2. Правові засади бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Розділ 2. Аналіз використання комп`ютерних технологій в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні підприємства.

2.1. Особливості впровадження та використання комп’ютерних технологій у бібліотечному обслуговуванні.

2.2. Інноваційні процеси в обслуговуванні підприємств в аспекті впровадження комп'ютерних технологій.

3. Перспективи розвитку використання комп`ютерних технологій в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні.

3.1. Перспективи розвитку інформатизації та комп’ютеризації процесів обслуговування в бібліотеках.

3.2. Тенденції запровадження інформаційних технологій в бібліотечному обслуговуванні.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Актуальність дослідженняпов’язана з загостренням суперечності між невпинно зростаючим інформаційним потенціалом суспільства і обмеженими можливостями існуючих науково-інформаційних комунікацій бібліотек — найстаріших суспільних інститутів, які забезпечують кумуляцію, зберігання та розповсюдження документованих знань. В них на сучасному етапі невідповідність обсягів інформаційних ресурсів можливостям доведення їх до читачів проявляється дуже гостро. Тобто, намітилося відставання бібліотек від інших ланок системи наукових комунікацій, які значно раніше освоїли інформаційні технології. Можливість вільного доступу до інформаційних ресурсів, накопичених не лише в Україні, а й в усьому світі, нині визначається як найголовніший критерій діяльності бібліотек. Адже використання інформаційної продукції провідних зарубіжних країн, які дедалі активніше переходять до електронної форми публікацій, можливе, насамперед, через бібліотечні комп’ютерні мережі.

З кінця 1990-х років у зарубіжних та українських фахових виданнях виникає все більше публікацій, які свідчать, що бібліотекарі активно включилися в процеси бібліотечної автоматизації та побудови комп'ютерних бібліотечних систем і мереж. Вони опановують телекомунікаційне середовище Інтернет, можливості об'єднання бібліотек у мережі; інтеграції та кооперації з метою підвищення ефективності, які плідно працюють в цій багатоаспектній проблематиці: А.Г. Бровкіна, Т.В. Добко, Л.А.Дубровіної, А.И.Земскова, Н.П.Ігумнової, Н.С.Карташова, І.Д.Коров'якової, Л.Й. Костенка, І.Ю. Красильникової, С.Г.Кулешова, Н.М.Кушнаренко, И.А.Мейжис, Т.П.Павлуші, В.С.Пашкової, М.С.Слободяника, Е.Р.Сукіасяна, А.С.Чачко, А.О.Чекмарьова. Особливе значення для розробки дисертаційної проблематики мають праці сучасних фахівців в галузі бібліотечної автоматизації та комп'ютерізації: Ф.С.Воройського, М.Лалемана, В.В.Попова, М.І.Сенченка, К.В. Тараканова, В.Я.Цвєткова, В.П.Цимбала, Я.Л. Шрайберга, Л.Я. Філіппової. Розкриттю й висвітленню багатоаспектної проблематики дисертації сприяло залучення численних доповідей на міжнародних конференціях “Бібліотеки та асоціації у світі, що змінюється: нові технології та нові форми співпраці” (1996 – 2002 рр.)

Об’єкт дослідження: взаємозв’язані процеси внутрішньої бібліотечної технології і процеси мережевої взаємодії книгозбірень.

Предмет дослідження: автоматизована система наукової бібліотеки з використанням Internet/Intranet технологій.

Метою роботиє розробка теоретичних засад для створення автоматизованої системи наукової бібліотеки, яка базується на використанні мережевих інформаційних технологій.

Конкретні завдання роботи полягали у тому, щоб:

· Провести аналіз існуючих внутрішніх і зовнішніх технологічних процесів та організаційних структур бібліотек.

· Зробити аналіз існуючих розробок автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем (АБІС) для комплексної автоматизації бібліотечних процесів та визначити структуру автоматизованої системи наукової бібліотеки.

· Обгрунтувати структуру і функції комп’ютерного бібліотечного центру, що інтегруватиме інформаційні ресурси книгозбірень.

· Сформувати технологічні пропозиції щодо поліпшення мережевої взаємодії бібліотек з підприємтсвами.

Методи дослідження: Загальна теорія систем, теорія баз даних, знань та масового обслуговування, об’єктно-орієнтована методологія та теорія автоматизованого управління і імітаційного моделювання.

1. Теоретично-методологічні засади проблеми використання комп`ютерних технологій в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні

1.1. Історіографія проблеми використання комп`ютерних технологій в бібліотечному обслуговуванні

Сьогодні людство вступило в еру інформаційного суспільства, яке, за визначенням ЮНЕСКО, є суспільством, де перевага надається саме знанням та інформації. І це дійсно так — після ресурсів, капіталу, фізичної праці знання дедалі більше виходять на перший план, посідають чільне місце, займають командні позиції. З самого початку свого існування бібліотеки взагалі, і особливо бібліотеки для дітей, завжди орієнтували людей у сфері знань, допомагали знаходити та засвоювати їх. Адже саме бібліотеки — серце інформаційного суспільства — і є тим соціальним інститутом, інформаційно-інтелектуальним, освітнім центром, який може і виконує місію носія знань та інформації, і, що дуже важливо, виконує її для підростаючого покоління.

Інформатизація означає впровадження нових технологій, елементів, які підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами [6, c. 2]. Одним із компонентів інформатизації є автоматизація, яка дозволяє поетапно позбавити фахівців бібліотеки рутинної праці, а користувачам — створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації. Усі ці зміни привносять комп'ютери, локальні обчислювальні мережі комп'ютерів і програмні системи, які працюють на них.

Автоматизація бібліотеки — складний процес, який впливає на всі сфери життєдіяльності бібліотеки, і тому повинна проводитися дуже обережно. Це не тільки установка системи обробки даних, а і питання розвитку та адаптації робочого процесу з метою найбільшого використання переваг, які надають інформаційні системи. Автоматизація бібліотеки проводиться поступово, і терміни застосування інформаційних технологій з метою організації міжбібліотечного співробітництва мають бути сплановані і визначені із самого початку [7, c. 13].

Система автоматизації бібліотеки складається, як правило, з низки етапів і вибір послідовності їх розробки, адаптації і реалізації залежить цілком від потреб МБІЦ.

Новий етап у вивченні історико-бібліотекознавчих проблем розпочався з проголошенням державної незалежності України. Він характеризується залученням до наукового обігу широкого кола історичних джерел, доланням догматичних штампів у висвітленні історичного процесу. Важливими для розкриття проблеми дисертаційного дослідження стали загально теоретичні праці В. Сарбея, О. Коновця, М. Поповича. Окрему групу становлять праці українських бібліотекознавців та бібліографознавців, книгознавців Л. Дубровіної, Т. Ківшар, М. Слободяника, М. Кушнаренко, А. Чачко, Т. Новальської, Л. Одинокої, М. Ашаренкової, В. Бабича, Г. Ковальчук, М. Онищенка, Л. Каліберди. Науковий доробок сучасних вчених став важливим теоретичним підґрунтям для розробки обраної теми.

Наприкінці 90-х років здійснено ряд дисертаційних досліджень: А. Волинець (А. Радзівіло), Л. Бандилко, М. Зніщенко, В. Мозгової, в яких об'єктом спеціального вивчення стали проблеми становлення і розвитку бібліотек різних типів, розглядаються умови виникнення бібліотек-ліцеїв, дитячих бібліотек, приватних книгозбірень при книжкових магазинах, а також діяльність народних бібліотек, облаштованих громадськими установами і товариствами.

Інформаційне суспільство та інформаційні процеси, які ведуть до його реалізації, повсякчас привертають увагу до центрів інформації, головними осередками яких були і завжди будуть бібліотеки. Перетворення останніх в сучасні інформаційні центри при збереженні їх основних традиційних функцій — одне з основних завдань сьогодення.

Соціальні і економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, знаходять своє відбиття і в діяльності бібліотек. Зруйнування єдиного інформаційного простору, втрата стійкого і достатнього фінансування, різке удорожчання і, як наслідок цього, мала доступність традиційних каналів зв'язку і друкованих видань призвели до необхідності створення нових умов для забезпечення користувачів своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого застосування новітніх технологій [9, c. 37-38].

В сучасних умовах вже немає потреби доводити, що парадигма інформаційного обслуговування, яка базується лише на основі паперових носіїв, застаріла, і на зміну їй приходить нова — заснована на електронному представленні найрізноманітнішої документної інформації, що тиражується в необмеженій кількості і має доступ через глобальні комп'ютерні мережі незалежно від часу і місцезнаходження користувача. Прискорення темпів створення документної інформації, удосконалення засобів її збереження і передачі, зміна принципів взаємодії людей (бібліотекар — користувач) в процесі обміну цією інформацією та ін. призвели до виникнення двох органічно поєднаних нових складових — відповідної телекомунікаційної структури і інформаційних ресурсів. Розвиток останніх не уявляється без бібліотек — традиційних центрів збереження, створення і використання їх. Проте, сьогодні має місце протиріччя між рівнем розвитку книгозбірень, інформаційними потребами суспільства та існуючими засобами обробки інформації. Бібліотеки, на жаль, в своїй більшості залишаються переважно сховищами документів. Як правило, в них читач одержує не конкретну релевантну інформацію, що відповідає його інформаційному запиту, а лише документ, який її містить.

Інформатизація бібліотек на практиці — це нові можливості в обслуговуванні читачів і абонентів, забезпечення доступності фонду, збереження каталогів, вивільнення співробітників від ряду рутинних робіт по підготовці картотек, видань, списків, замовлень, листів, звітної документації тощо. А головне — максимальне використання світової скарбниці знань, забезпечення можливостей виходу в інформаційний простір для задоволення на сучасному рівні потреб користувачів в документній інформації. Ці завдання можливо вирішити лише за умови активного використання прогресивних інформаційних технологій на базі мережевої інтеграції інформаційних ресурсів.

Проблема створення бібліотечно-інформаційної системи, яка забезпечила б інтеграцію інформаційно-бібліотечних ресурсів держави для задоволення інформаційних потреб установ та окремих користувачів, а також органічне входження України в сітьові бібліотечні мережі вирішується надто повільно. Процес автоматизації в бібліотеках відбувається відокремлено, застосовуються різні, в основному дешеві та несумісні програми та технічні засоби, не враховується необхідність створення спільних комунікативних мереж. Сьогодні, по суті, вирішуються питання локальної автоматизації окремих технологічних процесів, окремих бібліотек [16, c. 21-23].

1.2. Правові засади бібліотечно-інформаційного обслуговування

Дослідження еволюції науково-теоретичних підходів до соціально-економічних аспектів бібліотечної діяльності доводить, що в бібліотечній теорії і практиці склалася проблемна ситуація, яка полягає у відсутності теоретичного обґрунтування закономірностей розвитку бібліотек України як суб’єктів соціально-економічних змін та органічно визначає необхідність пошуку нових концептуальних підходів до організації їх діяльності в умовах розбудови національної економіки. Процеси демократизації та інформатизації українського суспільства зумовлюють підвищення ролі сучасної бібліотеки й утвердження нової парадигми її розвитку як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи. Найефективнішим вирішенням зазначеної проблеми є розробка та практична реалізація концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки в умовах ринкової економіки.

Закономірність соціально-економічного розвитку бібліотеки визначається зміною суспільного устрою та новими пріоритетами розбудови України. Макросередовище активно впливає на бібліотечну сферу та зумовлює її основні перетворення: соціально-економічні, що змушують змінювати напрями діяльності й організаційно-управлінські форми; нормативно-правові, які надають нові можливості для функціонування як суб’єкта ринкових взаємодій та унормовують економічні аспекти розвитку; інформаційно-технологічні, котрі зумовлюють широке впровадження нових інформаційних технологій, потреби накопичення інформаційних ресурсів та створення додаткових бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг; регіональні, які відіграють важливу роль в оновленні бібліотечної діяльності та визначають на регіональному рівні практичну реалізацію нормативно-правової орієнтації, забезпечення лібералізації податкового режиму, системи оплати праці тощо. Зазначені впливи макросередовища об’єктивно зумовлюють динамічний розвиток бібліотеки, основні напрями якого – входження в ринкові взаємодії, упровадження нових інформаційних технологій, накопичення інформаційного потенціалу, розширення спектра необхідних сучасному користувачеві продуктів і послуг для задоволення його інформаційних, інтелектуальних, споживчих потреб, що в цілому сприяє становленню й утвердженню бібліотеки як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи [19, c. 78-79].

Формування правових засад і фінансового забезпечення бібліотечної діяльності з середини 90-х років ХХ ст. набуває позитивної динаміки, про що свідчить прийняття законодавчих актів, які унормовують самостійність української бібліотеки як суб’єкта господарювання, забезпечують її права як виробника бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг, надають податкові та митні пільги, стимулюють до створення і надання платних продуктів і послуг, сприяють розвиткові партнерсько-договірних стосунків та залученню спонсорів і меценатів. Набуття практичного досвіду отримання бібліотеками України позабюджетних коштів свідчить про утвердження нових фінансово-економічних відносин ринкового типу і створення багатоканальної системи фінансування, яке здійснюється на безоплатній основі на кошти бюджетних і позабюджетних фондів. Певна стабілізація державного фінансування з 2001 року визначає перспективу для розвитку цілісної дієвої системи підтримки функціонування бібліотек в умовах ринкової економіки. Однак важливою проблемою залишається забезпечення на державному рівні додаткового нормативно-законодавчого регулювання діяльності бібліотеки як суб’єкта господарювання; гарантованих бюджетних видатків та фінансової підтримки через конкретні цільові проекти і бюджетні програми.

Порівняльний аналіз формування правових засад і фінансування бібліотек зарубіжних країн виявив значну специфіку, пов’язану з рівнем суспільно-економічного розвитку, станом інформатизації, національними особливостями та пріоритетами бібліотечної діяльності. Загальними ознаками є макроекономічні чинники ефективного функціонування бібліотек різних країн – створення нормативно-правової бази для використання недержавних коштів через податкову підтримку спонсорства і благодійництва та забезпечення фінансування через реалізацію нових проектів і програм, здійснення культурних акцій.

Аналіз динаміки формування правових засад і фінансового забезпечення українських бібліотек у порівнянні із зарубіжним досвідом дозволяє визначити об’єктивними макроекономічними чинниками ефективності соціально-економічного розвитку бібліотеки такі: створення дієвої нормативно-правової бази, що спрямована на державну підтримку та законодавче подолання негативних проявів ринкової економіки; забезпечення фінансової стабільності й економічного зростання через чітке визначення джерел основного і додаткового фінансування, ефективну пільгову політику, гарантованих бюджетних видатків, фінансової підтримки (конкретні цільові проекти і бюджетні програми), надання адміністративно-господарської самостійності для залучення позабюджетних коштів [20, c. 3-5].

Розділ 2. Аналіз використання комп`ютерних технологій в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні підприємства

2.1. Особливості впровадження та використання комп’ютерних технологій у бібліотечному обслуговуванні

Якщо розглядати обслуговування користувачів первинною інформацією, тобто першоджерелами, то не можна обійти питання електронної доставки документів, оскільки це є одним із основних завдань бібліотеки щодо забезпечення доступу до інформації. Помітну роль у цьому процесі повинні відігравати служби МБА, які переживають протягом останніх десятиріч гостру кризу. Практика показує, що вихід із ситуації полягає у застосуванні бібліотеками сучасної технології доставки документів. З її впровадженням з'являється можливість більш якісного і оперативного обслуговування користувачів.

Довідково-інформаційне обслуговування — одна з найголовніших і разом з тим найскладніших функцій бібліотек. Раніше вона стосувалась тільки друкованих форм видань. У зв'язку з тим, що в Інтернеті багато вільнодоступної бібліографічної інформації, перед бібліотеками відкривалися широкі можливості довідково-бібліографічної роботи. На сьогодні довідково-бібліографічне обслуговування є досить проблематичним, організація у нових умовах відповідних служб потребує докорінної перебудови. Що таке Інтернет, які там ресурси, як їх шукати — працівники багатьох бібліотек майже не знають. Користувачі Інтернету працюють самостійно в мережі, і що вони там для себе відшуковують, бібліографів не дуже хвилює. Це, на превеликий жаль, типова картина в Україні. Активне впровадження нових засобів обробки інформації і зміна фізичної суті її носіїв змінили і уявлення про довідково-бібліографічний фонд, який має в собі як друковані так і електронні ресурси. Впровадження сучасних інформаційних технологій розширило рамки видової структури ресурсної бази даних довідково-бібліографічного обслуговування, додавши до електронних каталогів бібліотек, локальних баз даних, СD-Rom, DVD-Rоm, он-лайнові ресурси довідкового характеру. Крім цього, виділяється ще одна особлива група потенційних джерел довідкової інформації — це Web-сайти, які створюють різні заклади, організації, фірми [21, c. 15-17].

Серед таких джерел інформації можна назвати: книжкові видавництва, журнали, газети, промислові корпорації, наукові центри, урядові організації, торгівельні палати, спортивні клуби і туристичні фірми. Усі перераховані сайти доступні користувачам і мають великі можливості для задоволення їх довідково-бібліографічних запитів. Особливу групу складають сайти, які використовуються для готових довідок. Такі сайти добре організовані, мають систему посилань на відомі довідкові джерела, що традиційно використовуються для виконання готових довідок — це енциклопедії, словники, довідники, збірники цитат, адресно-довідкові матеріали. Їх ефективність у довідково-бібліографічному обслуговуванні доведено результатами досліджень. Сьогодні спеціалісти провідних бібліотек Росії ідентифікують дев'ять видів тематичних запитів, при виконанні яких доцільно звертатися до ресурсів Інтернету. Це — поточні новини, ювілейні дати, "гарячі новини", бізнес, урядова і правова інформація, популярна література, музика, кіно, телебачення, виставки, інформація про спорт, статистика в Інтернеті, списки Інтернет-провайдерів, безкоштовне програмне забезпечення, навчальні програми, інформація освітньо-популярного та адресно-довідкового характеру. Усе це робить проблему формування і раціонального використання он-лайнового довідково-бібліографічного фонду актуальною для бібліотечних працівників.

Нові інформаційні технології суттєво впливають на видову структуру як інформаційної продукції, так і на послуги бібліотеки. Якщо раніше основним результатом інформаційно-бібліографічної діяльності була бібліографічна інформація у формі покажчиків, бібліографічних довідок, тобто різних видів бібліографічного інформування, то сьогодні нові технології зобов'язують нас перейти на вищий аналітичний рівень інформаційного обслуговування [27, c. 21-22].

2.2. Інноваційні процеси в обслуговуванні підприємств в аспекті впровадження комп'ютерних технологій

Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та впровадження новітніх інформаційних технологій призводять до кардинальних змін у процесах бібліографічної діяльності, викликають необхідність переосмислення основних напрямів бібліографічного обслуговування в умовах електронного середовища. Бібліографічне обслуговування, складовими якого є бібліографічне інформування та довідково-бібліографічне обслуговування, з використанням інформаційних технологій, набуває кардинальних змін. Інноваційні перетворення в бібліографічній діяльності дозволили значною мірою розширити межі традиційного бібліографічного обслуговування та створити умови для якісного комплексу надання послуг для різних категорій користувачів. Стрімкий зріст та розповсюдження інформації за допомогою новітніх технологій диктує такі тенденції бібліографічного обслуговування:

— розширення географічних меж створення та використання бібліографічних електронних ресурсів. Використання ресурсів на паперових носіях у бібліографічному обслуговуванні обмежується ресурсною базою конкретної бібліотеки, на сучасному етапі користувачі мають доступ до отримання інформації, зокрема бібліографічної, з будь-якого місця земної кулі, де надаються послуги Інтернету;

— розширення часових меж отримання інформації, оскільки технології Інтернет дозволяють отримати необхідну інформацію у будь-який час, тобто цілодобово;

— інтеграція та координація створення, розповсюдження та використання електронних ресурсів як в межах України, так і між країнами;

— інтеграція бібліотечного та бібліографічного обслуговування, результатом якої є можливість отримання бібліографічної та повнотекстової інформації одночасно за допомогою баз даних, електронних бібліотек або електронної доставки документів (ЕДД);

— підвищення оперативності й багатоаспектності пошуку: користувач має можливість одночасно здійснювати пошук інформації в автоматизованих системах за різними ознаками: по автору, назві, ключовим словам, предметним рубрикам та ін.;

— інтеграція електронної та паперової форм документів в отриманні інформації.

Користувач може обирати зручну для використання форму носія: шляхом сканування паперовий документ переводити в електронну форму і, навпаки, за допомогою засобів множувальної техніки з електронної переводити в паперову;

— посилення тенденції інформаційного самообслуговування. В електронному середовищі користувач сам входить в інформаційні мережі, уточнює свій запит, використовуючи різнорівневі програмні меню, „розробляє” стратегію пошуку, здійснює пошук за різними ознаками (бібліографічним елементам, ключовим словам, індексам), ідентифікує свій запит та дані або документи, які пропонує інформаційно-пошукова система, визначає релевантність отриманої інформації;

— зростання ролі комп’ютерної грамотності, яка пов’язана з необхідністюавтоматизованого пошуку в локальних та глобальних мережевих інфраструктурах [31, c. 17-19].

Бібліографічне інформування визначається як бібліографічне обслуговування без запитів і/ або у відповідності з довгостроковими запитами. За охопленням користувачів бібліографічне інформування поділяють на масове та диференційоване.

Масове бібліографічне інформування в умовах електронного середовища полягає в оперативному доведенні бібліографічної інформації до реальних та потенціальних користувачів на основі надання доступу до електронних ресурсів, розміщених у мережі Інтернет. Бібліографічна інформація, надана у мережі Інтернет, розміщується у базах даних (БД), що являють собою сукупність бібліографічних записів, організованих за певними правилами. Електронний каталог (ЕК) вміщує у собі сукупність однієї або декількох бібліографічних БД. Оперативна актуалізація ЕК та БД аналітичних матеріалів, розміщених на сайті бібліотеки дозволяє інформувати широкі кола користувачів про видання, що вийшли у світ. На сучасному етапі доступ до бібліографічної продукції забезпечують універсальні наукові бібліотеки, науково-технічні бібліотеки, бібліотеки вищих навчальних закладів. Технологія гіпертекстових посилань, за допомогою яких можна переходити від одного сайту до іншого, усуває залежність користувачів від ресурсів конкретної бібліотеки, і надає право необмеженого доступу до інформації, що знаходиться у фондах інших бібліотек.

Диференційоване бібліографічне інформування поділяється на групове (колективне) та індивідуальне, характеризується регулярним наданням користувачам бібліотеки бібліографічної інформації за певною проблематикою. Основні зміни, що відбуваються у диференційованому бібліографічному обслуговуванні, пов’язані з документами в електронній формі. Індексування змісту документа в автоматизованих бібліотечно-інформаційних системах (АБІС) здійснюється на основі лінгвістичного забезпечення, що базується на інформаційно-пошукових мовах (ІПМ): термінах та словосполученнях, які входять до складу ієрархічних класифікаційних систем, тематичних рубрик, алфавітно-предметних покажчиків (АПП). Сформульовані в запиті ключові слова дають можливість виокремлювати документи за певною темою, проблемою із загального потоку документів, що знаходяться в БД або в ЕК. Пошук документів в АБІС для диференційованого забезпечення керівництва (ДЗК) та вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) значно спрощується у зрівнянні з безпосереднім переглядом паперових документів. З використанням новітніх інформаційних технологій, особливостями диференційованого бібліографічного інформування також є формування проблемно-орієнтованих баз даних (ПОБД), використання електронної пошти для сигнального інформування та надсилання бюлетенів нових надходжень або списків документів за певною проблематикою [14, c. 15-17].

Бібліографічне інформування характеризується збільшенням якості та ефективності обслуговування, оскільки за рахунок доступу до безкоштовних і комерційним цифровим ресурсам ступінь повноти знаходження нових джерел за певною темою наближається до вичерпної, а оперативність надання інформації досягає максимуму.

Кардинальних змін на сучасному етапі зазнає довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО). ДБО здійснюється у відповідності з разовими запитами. Мережа Інтернет надає можливість віддаленого обслуговування користувачів. Основними різновидами варіантами ДБО є віртуальна довідково-інформаційна служба (синоніми: віртуальна довідка, віртуальний стіл довідок) та інтерактивне консультування в режимі чат-сесій.

Віртуальна довідково-інформаційна служба відповідає характеристикам традиційного ДБО: надає відповіді на запитання в режимі «запит-відповідь», виконує бібліографічні та фактографічні довідки. Особливістю віртуальної довідки є її розміщення на сайті бібліотеки з використанням web-форми – місцем для відправлення запитів та отриманням відповідей. Користувач може задати відповідь з будь-якого місця, де є доступ до Інтернету, та отримати відповідь у зазначений період часу. Віртуальна довідково-інформаційна служба надає можливість ознайомитися з ресурсами як конкретної бібліотеки, так і інших інформаційних установ. Ресурси, що використовуються при виконанні довідок (адресних, уточнюючих, тематичних та фактографічних) можуть бути мережевими – БД, ЕК та паперовими — каталоги, картотеки, видання довідково-бібліографічного фонду (ДБФ). Відповіді зберігаються в архіві виконаних довідок, що являють собою БД. Пошук у БД здійснюється за ключовими словами або комбінації ключових слів як запитів, так і відповідей.

Чат-обслуговування характеризується безпосереднім спілкуванням в режимі реального часу віддаленого користувача з бібліографом за допомогою текстових повідомлень та спільним зверненням до віддалених ресурсів. Технологічною основою чат-обслуговування є спеціальне програмне забезпечення, що дозволяє керувати двостороннім діалогом між бібліографом та віддаленим користувачем.

Перетворення, що пов’язані з використанням новітніх інформаційних технологій дозволяють значно розширити межі традиційного бібліографічного обслуговування: створити умови для якісно нового комплексу послуг для всіх категорій користувачів, у тому числі і для віддалених, підвищити відвідування бібліотеки за рахунок віртуальних користувачів. Однак для успішного розвитку бібліографічного обслуговування в умовах електронного середовища необхідним є вирішення наступних завдань:

— забезпечення доступу бібліотеки до мережі Інтернет;

— достатнє комп’ютерне обладнання для створення автоматизованих робочих місць (АРМ);

— фінансове забезпечення бібліотеки для оплати послуг зв’язку;

— відповідна кваліфікація працівників у галузі бібліографічної діяльності;

— належні умови праці для бібліографів;

— координація та кооперація з іншими бібліотеками [4, c. 23-25].

3. Перспективи розвитку використання комп`ютерних технологій в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні

3.1. Перспективи розвитку інформатизації та комп’ютеризації процесів обслуговування в бібліотеках

Якісні зміни в області розвитку сучасних інформаційних технологій і засобів передачі даних привели до необхідності пошуку нових підходів і рішень в області створення, зберігання інформаційних ресурсів, їх організації, засобів доступу до них користувача. В узагальненому вигляді такі підходи стали трактуватися як створення цифрових або електронних бібліотек. На зміну інформаційному обслуговуванню на друкарських носіях приходить забезпечення користувачів, засноване на електронному представленні найрізноманітнішої інформації, оперативно доступною по глобальних інформаційних комп'ютерних мережах незалежно від часу звернення до цієї інформації та місцезнаходження користувачів.

Електронні ресурси бібліотек складаються з електронних каталогів і повнотекстових баз даних — власних або придбаних. Електронний каталог, який відображає все різноманіття інформаційних ресурсів бібліотеки, є одним із її головних багатств.

Створення електронного каталогу, який повною мірою відображає зміст бібліотечного фонду, — актуальне завдання для будь-якої бібліотеки. Він дозволяє організувати її роботу на якісно новому рівні, забезпечує читачам максимально оперативний і точний пошук інформації, підвищує ефективність і комфортність праці співробітників.

Основними напрямками впровадження інформаційних технологій у бібліотеці університету стають комп'ютеризація процесу обробки інформації, об'єднання комп'ютеризованих робочих місць у єдину інформаційну систему, створення власних спеціальних електронних баз даних, використання можливостей мережі Інтернет на стадії збирання інформації.

Перспективи інформатизації сучасних книгозбірень пов'язуються також і з доступом до інформаційних ресурсів мережі Інтернет, використання яких в світі досягло вже таких масштабів, що її потенціал як засіб комунікації неможливо ігнорувати.

На сьогодні фактично склалося "дві" мережі Інтернет. Одна — загальнодоступна, безкоштовна, що об'єднує серверний простір (бази даних, зовнішню пам'ять та ін.) для будь-яких "візитерів". Як правило, в ньому розміщують рекламу і загальні довідки, що не носять комерційний характер. "Друга" мережа призначена для фахівців. Саме в ній сконцентровано 90% всієї інформації, доступ до якої потребує відповідної реєстрації читача [10, c. 32-33].

Будь-яка бібліотека, що має вихід у ці мережі, може використовувати віддалені електронні джерела інформації в повсякденній роботі. Це, в свою чергу приводить до якісно іншої інформаційної інфраструктури, в якій бібліотеці належить відігравати роль інституту, що забезпечуватиме загальний доступ до інформаційного всесвіту, гаранта загальнодоступності інформації. Однак, для більшості бібліотек підключення до Інтернет досить проблематичне. Якісний і повний зв'язок дорогий і віднайти кошти на це з власного бюджету складно. В цій ситуації допомогу надають різні фонди, що фінансово підтримують розширення можливостей і покращення якості доступних комунікаційних механізмів.

Практика показала, що в процесі автоматизації керівництву бібліотеки необхідно виділити такі аспекти:

· прийняття рішення та розробка проекту автоматизації;

· створення функціонального підрозділу, відповідального за хід автоматизації;

· вивчення досвіду автоматизації інших бібліотек;

· здійснення поетапного навчання співробітників;

· визначення технологічної і технічної бази;

· створення локальної бібліотечної мережі;

· можливість комп'ютерного обміну інформацією між бібліотеками;

· формування власних БД.

Із створенням електронного каталогу в комп'ютеризованих бібліотеках значно підвищується якість і швидкість пошуку, ефективність роботи бібліотекарів при мінімальних затратах на комплектування і обробку. Електронний каталог (ЕК) — основна база даних бібліотеки, яка містить описи всіх видів документів. Таких як книги, брошури, методичні посібники, навчальні матеріали, періодичні видання, дисертації, автореферати дисертацій тощо.

Комп'ютерні технології надають бібліотекам унікальний шанс розвитку нових напрямків в їх діяльності. Створення баз даних електронного каталогу, підтримуючи усі класичні підходи до каталогізації документів, надає користувачам більш широкі можливості для пошуку, створює додаткові, нетрадиційні пошукові елементи, дозволяє пошук за декількома елементами одночасно.

При введенні в базу даних надається пріоритет періодичним виданням та аналітичним описам статей і використання цих ресурсів бібліотекою та користувачами, бо саме періодичні видання найбільш оперативно повідомляють про новітні технології та передові досягнення в тій чи іншій сфері людської діяльності. Спільне використання інформації не лише підвищить поінформованість читачів, а й дозволить бібліотеці більш ефективно використовувати свої інтелектуальні ресурси [12, c. 94-96].

Автоматизація та впровадження нових інформаційних технологій дозволили бібліотеці розширити сферу послуг. Разом із традиційними бібліотечними послугами, наша бібліотека має можливість надавати сервісні послуги: відправлення або приймання повідомлень електронною поштою; користування послугами Інтернет; пошук інформації у всесвітній електронній мережі на замовлення; запис інформації на дискету; друк на принтері; комп'ютерний переклад тексту; сканування; копіювання.

Насамперед це дало бібліотеці можливість розширити доступ фахівцям до науково-технічної інформації, використовуючи сторонні ресурси. У цілому, використання сучасних технологій в обслуговуванні користувачів не тільки підвищує ефективність використання ресурсів бібліотеки і полегшує шлях користувача до інформації, надає престиж, привабливість бібліотеці. Автоматизація бібліотечних процесів вимагає змін не тільки в технології, але й у змістовних аспектах бібліотечної роботи. Змінюються позиція бібліотеки і її активність у взаєминах з читачами, переглядаються вимоги до бібліотечного сервісу, індивідуальним формам інформаційного забезпечення і, як наслідок, показникам якості професійної роботи [16, c. 32].

3.2. Тенденції запровадження інформаційних технологій в бібліотечному обслуговуванні

У сучасному світі, коли роль інформаційних та телекомунікаційних технологій зростає, інформаційні центри та публічні бібліотеки не можуть ігнорувати тенденції. Соціально-економічна та інформаційна ситуація в Україні, що динамічно змінюється, вимагає постійних перетворень у процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування, удосконалення методів і форм задоволення інформаційних потреб споживачів.

Використання сучасних електронних комунікацій забезпечує бібліотекам принципово нову форму ділової взаємодії з різними інфраструктурами. Бібліотека, як соціальний інститут, виконує функцію посередника в процесі донесення соціально-важливої інформації до споживача.

Корпоративність, як універсальний механізм міжбібліотечної взаємопраці, може використовуватись на різних етапах бібліотечно-інформаційної діяльності (комплектуванні, каталогізації, інформаційному забезпеченні, бібліотечному обслуговуванні).

Основними завданнями системи інформаційного забезпечення бібліотечних фахівців є інформаційна підтримка практичної бібліотечної діяльності, створення інформаційної бази для наукових досліджень в галузі і бібліотекознавства; підвищення професійного рівня бібліотечних працівників.

У відповідності з цими завданнями необхідно надати бібліотечним практикам та науковцям широкий спектр інформаційних продуктів та послуг, що реалізуються на основі сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій. Застосування технологій мережевої взаємодії бібліотек дозволить здійснити інтеграцію розрізнених інформаційних ресурсів та забезпечити швидкий доступ до них, заповнити лакуни, скоротити витрати з багаточисельного дублювання локальних баз даних, в тому числі баз даних з бібліотечної справи [20, c. 3-4].

На сьогодні в Україні кожна велика бібліотека самотужки створює бібліографічну базу даних бібліотекознавчої літератури на базі власного бібліотечного фонду. Прикладами можуть слугувати БД з бібліотечної справи Національної парламентської бібліотеки України та Національної бібліотекою України ім. В.І.Вернадського. В Ресурсному центрі для бібліотекарів НПБ України ведеться електронний каталог нових надходжень; у відділі організації НДР створюються дві бази даних: одна присвячена історії бібліотечної справи в Україні, друга — науково-дослідній роботі з бібліотечної діяльності. Відділом наукової бібліографії НПБ України видається поточний бібліографічний покажчик "Бібліотекознавство та бібліографія України". В читальному залі бібліотекознавчої літератури НБУВ, крім електронного каталогу нових надходжень, ведуться бази даних: "Персоналії" (інформація про відомих бібліотекознавців, бібліографів, книгознавців); "Автореферати докторських та кандидатських дисертацій з питань бібліотечної справи, бібліографії, книгознавства" та інші.

Давно уже назріла необхідність об'єднання зусиль для створення єдиної бібліографічної бази даних бібліотекознавчої проблематики. Бібліографічні відомості майбутнього зведеного каталогу мають стати основою для створення вичерпної галузевої бази даних. Бази даних великих бібліотек, як правило, мають постатейний розпис періодичних видань та видань, що продовжуються.

Інтегрована бібліографічна база даних з бібліотечної галузі має доповнюватись не лише аналітичними розписами статей, а й анотаціями та рефератами. З цією метою можна використати вже існуючі бібліографічні друковані видання, — такі, як поточний бібліографічний покажчик "Бібліотекознавство та бібліографія України" НПБ України, а також розділи "Бібліотечна справа. Бібліотекознавство" та "Бібліографія. Бібліографознавство" Українського реферативного журналу "Джерело. Серія 3 — Соціальні та гуманітарні науки. М истецтво" (і його електронної версії "Національний банк рефератів"). Інтегрована розподілена бібліотекознавча база даних надасть можливість об'єднати українські галузеві інформаційні ресурси в єдину систему.

Враховуючи майбутнє об'єднання локальних мереж в єдину інформаційно-бібліотечну мережу, регіональні бібліотеки мають приділяти увагу кооперації ресурсів та наданню доступу до інформації, а не спробам повного комплектування [28, c. 17-18].

Ефективне функціонування регіональної бібліотечної системи неможливе без координації. В разі необхідності обласна бібліотека має взяти на себе функції, які не забезпечені системою в цілому. Наприклад, останнім часом деякі обласні бібліотеки видають малотиражні видання, створюють власні електронні ресурси, організують корпоративні зведені каталоги регіону. Регіональні бібліотеки можуть розширити спектр інформаційних послуг також шляхом використання готових баз даних та каналів електронної пошти. Для інформаційного обслуговування працівників бібліотек регіону без жорсткої прив'язки до існуючого бібліотечного фонду необхідним є розв'язання проблеми забезпечення доступу регіональних бібліотек до баз даних великих бібліотек за допомогою сучасних телекомунікаційних засобів.

На основі сформованої інтегрованої бібліографічної бази даних з бібліотечної справи можна здійснювати пошук необхідної інформації; інформувати в режимі ВРІ; готувати різноманітні тематичні довідки; створювати бібліографічні посібники тощо.

Перенесення інтегрованої бібліографічної бази даних на компактні оптичні диски надасть можливість інформаційного обміну з невеликими бібліотеками, що не мають доступу до онлайнової версії цієї БД для наступного замовлення повного тексту документу за допомогою електронної пошти або факсу.

Зараз підрозділи спеціалізованої літератури з бібліотечної галузі починають комплектуватись оптичними дисками. Диски з зарубіжними бібліографічними базами даних бібліотекознавчої літератури та диски з повнотекстовою інформацією, наприклад, річні комплекти журналів з бібліотекознавства, як вітчизняні так і зарубіжні, мають зберігатись не у відділах довідково-бібліографічного обслуговування, періодики, іноземної літератури тощо, а відповідно у відділах літератури з бібліотечної галузі. Тобто при організації фонду оптичних носіїв інформації бібліотекознавчої проблематики має враховуватись негативний досвід використання традиційних джерел інформації.

Наприклад, коли цінні друковані зарубіжні журнали з бібліотечної справи зберігаються не у відповідних підрозділах бібліотекознавчої літератури, а у відділах іноземної літератури, що ускладнює їх ефективне використання і взагалі обізнаність бібліотечних фахівців про існування професійної зарубіжної періодики в їхній бібліотеці. Відділи бібліотекознавства великих бібліотек поряд із спеціалізованим каталогом бібліотекознавчої літератури та чисельними картотеками мають запровадити і підтримувати ведення зведеного анотованого каталогу оптичних компакт-дисків бібліотекознавчої проблематики [8, c. 30-31].

Слід зауважити, що стосовно розвитку CD-ROM-технологій в бібліотечній діяльності відмічаються протилежні думки. З одного боку, існують певні переваги оптичних дисків у порівнянні з роботою у режимі он-лайн: психологічно легше працювати з дисками, ніж в активному режимі; диски зручні тим, що вони залишаються в бібліотеці, як і друковані матеріали. На думку деяких зарубіжних бібліотекознавців та вітчизняних практиків, які стикались з проблемою організації та утримання великого фонду оптичних носіїв інформації, CD-ROM складні у використанні, а головне — не можуть забезпечити цілісний пошук у БД з вичерпним результатом, оскільки випуски оновлень БД на CD-ROM є лише фрагментами цілої БД, на відміну від онлайнової версії БД. Щоб запобігти труднощів з експлуатацією при накопиченні великого масиву оптичних дисків та збільшити коефіцієнт їх використання, у великих бібліотеках диски встановлюються на спеціальних пристроях CD-ROM-Changer, CD Tower , як наприклад, у Національній бібліотеці України ім. В.Вернадського.

Можливості використання професійної інформації можна значно розширити за рахунок придбання реферативно-бібліографічної бази даних "Библиотечное дело и библиография", яка ведеться Російською державною бібліотекою з 1988 року, і налічує більш ніж 20 тис. записів. Російську базу даних можна використовувати: по-перше, як самостійний інформаційний продукт для бібліографічного пошуку; по-друге, як джерело для запозиченння готових бібліографічних записів та рефератів для актуалізації вітчизняної професійної бази даних, оскільки практика ведення БД в ручному режимі українськими бібліотеками призводить до дублювання частини БД з російських професійних видань. Можна сподіватись, що завдяки мережевим технологіям українським бібліотекарям стане доступною он-лайн російська бібліографічна база даних з бібліотечної справи та бібліографії. Вона забезпечуватиме поточне інформування з останніх розробок російських колег у бібліотечній галузі, що може бути дуже корисним при замовленні та доставці самих матеріалів.

Отже, створення єдиної бібліографічної бази даних з бібліотечної справи є першочерговим завданням в системі інформаційного забезпечення галузі. Технологія електронної доставки документів на основі сучасних телекомунікаційних засобів сприятиме покращанню інформаційного обслуговування працівників бібліотек різних регіонів та рівнів[ 7, c. 12-14] .

Слід відзначити, що традиційно бази даних поділяються на документальні: (бібліографічні і повнотекстові); фактографічні; інтегровані. Але в сучасному інформаційному середовищі цей розподіл умовний і частіше БД являють собою змішання різних типів. Інтегровані БД вміщують взаємопов'язану документальну та фактографічну інформацію або полівидову інформацію за даним профілем. Такі БД надають можливість представити інформаційний масив на різних рівнях інформаційного згортання (бібліографічні дані, реферати, фрагменти текстів, повні тексти документів). Комплексні, складноструктуровані, багатофункціональні інформаційні системи дозволятимуть вести пошук за всіма об'єктами, в залежності від інформаційних потреб користувачів.

Тобто наступні етапи створення системи передбачають доповнення бібліографічної бази даних з бібліотечної справи рефератами та повнотекстовими матеріалами та поєднання інформаційних ресурсів на основі гіпертекстових технологій.

Гіпертекстові технології є перспективними для подальшого розвитку баз даних. Система гіпертексту дає можливість користувачам створювати асоціативні мережі текстів, їхніх фрагментів і понять, переходячи від однієї до іншої інформації з будь-якого непослідовного посилання. Наприклад, продукти компанії SilverPlatter дозволяють зв'язувати записи в БД з каталогами бібліотек, із зведеними каталогами бібліотечних систем або з Центром доставки документів Британської бібліотеки. Аналогічні можливості мають продукти Інституту наукової інформації США. Elsevier поєднує свої повнотекстові і реферовані статті із статтями від інших постачальників інформації. Сучасні комп'ютерні технології дозволяють зв'язувати усі види інформації.

Можливість пов'язувати тематично споріднені матеріали з наступним формуванням проблемно-орієнтованих масивів інформації забезпечить задоволення потреб бібліотечних працівників конкретних спеціалізацій, а також становить універсальну базу для проведення наукових досліджень у галузі бібліотекознавства та бібліографії. Такі проблемно-орієнтовані блоки важливі для створення системи аналітичної та оглядової інформації, що набуває особливого значення під час інформаційного перевантаження і браку часу у бібліотекарів-практиків. Поряд зі створенням проблемно-орієнтованих комплексів відбуватиметься формування довідкових та фактографічних інформаційних масивів.

Стрімкий розвиток й активне використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій дозволяють на якісно новому рівні організувати процеси виробництва, зберігання та поширення інформації. Традиційні форми надання інформації не завжди дають можливість оперативно і повно задовольняти потреби в професійній інформації. Сьогодні оптимальним рішенням є сполучення традиційних і сучасних методів забезпечення документами, що дозволить вийти за межі фонду конкретної бібліотеки [2, c. 14-15].

Висновки

Інформація нині є важливим економічним, політичним та соціальним ресурсом людства, і ступінь розвитку та її доступність підносить рівень і якість вищої освіти. Зростання обсягів інформації вимагає її якісної переробки, нових форм роботи. Цей процес супроводжується значними змінами в усіх сферах людської діяльності і бібліотечна — не виняток.

Знайомлячись із процесом автоматизації бібліотек Києва, робимо висновок про те, що вже закладено концептуальні основи інформатизації на якісно новому рівні, і в цьому напрямку ведеться активна робота.

Аналіз бібліотечно-бібліографічних процесів, які відбуваються у вузівських бібліотеках, дає змогу відзначити, що під впливом технічного прогресу сутність процесів змінилася, але це позитивно впливає на діяльність бібліотек тільки тоді, коли рівень їх інформатизації достатньо високий.

Нова концепція побудови сучасної бібліотечної системи базується не лише на автоматизації окремої бібліотеки. Її головна мета — створення єдиного всеукраїнського інформаційного простору та інтеграція у світовий бібліотечний інформаційний простір. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

· створення бібліотечно-бібліографічної інформації та публікаційних текстів в електронному вигляді;

· забезпечення доступу через Інтернет до бібліографічної інформації і повнотекстових баз даних (БД);

· забезпечення електронних засобів пошуку і обслуговування запитів на інформаційні ресурси бібліотеки.

Із розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних технологій інформаційний простір бібліотеки буде розширюватися до міжбібліотечного, міжрегіонального, а з часом його межі стануть ще ширшими.

Виходячи з набутого досвіду, підсумуємо, що впровадження автоматизації в бібліотеках має три рухомі сили:

— Державна політика, спрямована на інформатизацію суспільства.

— Користувачі, які вимагають більш повної та якісної інформації. Сучасна бібліотека, яка прагне задовольнити ці потреби, не може існувати лише за рахунок власного інформаційного потенціалу, тому виникає потреба взаємодії у створенні і використанні загальних інформаційних ресурсів.

Внутрішні причини: збільшення інформаційного потоку, трудомісткість ручної обробки. Бібліотекам необхідне швидке забезпечення інформацією споживача, тому що з часом велика кількість інформації втрачає свою актуальність.

Список використаних джерел

1. Бабич В. Роль бібліотек в інформатизації суспільства і підвищенні інформаційної культури // Бібл. планета. — 1998. — № 1. — С. 17–20.

2. Воскобойнікова-Гузєва О. Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукової бібліотеки/ О.Воскобойнікова-Гузєва, А.Бровкін// Бібліотечний вісник.- 2005.- №6.- С.9-15.

3. Датская А. Информационные ресурсы: технология пополнения/ //Библиотека. — 2008. — № 7. — C. 39-40

4. Дворкина М.Я. Библиотечное обслуживание: новая реальность: Лекции/ М.Я. Дворкина. – М.: Изд-во МГУКИ; ИПО «Профиздат», 2000. – (Сер. «Совр. б-ка; Вып. 2). – 46 с.

5. Дворкина М.Я. Информационное обслуживание: социокультурный поход/ М.Я. Дворкина. – М.: ИПО «Профиздат», 2001. – 111 с.

6. Жабко Е.Д. Поэкспериментируем в chat-режиме/ Е.Д. Жабко// Б-ка. – 2002. — № 6. – С. 33-35.

7. Ильина И. На основе компьютерной технологии //Библиография. — 2000. — № 2. — C. 12-15

8. Коломацька О. Гуманітарна підготовка бібліотекаря до використання комп'ютерних технологій //Бібліотечна планета. — 2000. — № 2. — C. 30-31

9. Кононученко Л. Вплив комп’ютерних технологій на інформаційні потреби користувачів бібліотек України : (На прикладі ОУНБ України)/ //Вісник Книжкової палати. — 2005. — № 2. — C. 37-39

10. Коржик Н. Вплив комп’ютерних технологій на діяльність бібліотекарів//Вісник Книжкової палати. — 2005 . — № 7. — C. 32 — 33.

11. Костенко Л. Комп'ютерна культура бібліотекаря //Бібліотечний вісник. — 2002. — № 6. — C. 36-39

12. Костенко Л.Й. Застосування Intranet-технологій у бібліотеках // Інформаційна діяльність наукової бібліотеки: Мат-ли междунар.конф., Київ, 13-16 жовтня 1998 р. — К., 1998. — С. 92-100.

13. Красильникова И. Проблеми МБА при використанні комп'ютерних технологій //Бібліотечний вісник. — 2000. — № 5. — C. 8-11.

14. Ляшенко І.Ю. Автоматизація бібліотечних процесів з використанням інформаційних мережевих технологій / Національна бібліотека імені В.І.Вернадського. — К., 1998. — 20 с.

15. Ляшенко І.Ю. Інформаційні технології в управлінні дискретними технологічними процесами // Інформаційні технології: стан справ та основні напрямки розвитку: Матеріали конф., Київ, 12-15 травня 1998 р. — К., 1998. — С. 73-76.

16. Ляшенко І.Ю. Прогресивні інформаційні технології в управлінні бібліотечними процесами / Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського. — К., 1998. — 44 с.

17. Мамонтова О. Опыт внедрения компьютерных технологий в библиотеке вуза: скромные успехи,большие проблемы //Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. — 1999. — № 2. — C. 205

18. Меррей Р. Компоненты цифровой библиотеки и их взаимодействие //Научные и технические библиотеки. — 2000. — № 6. — C. 56-68

19. Петрова Л.Г. Бібліотека в умовах суспільно-економічних змін / Л.Г. Петрова. – К.: НПБ України, 2003. – 302 с.

20. Прокошева Т. Бібліотеки, комп'ютерні технології та інформаційне суспільство: нові тенденції, нові перспективи //Світ дитячих бібліотек. — 2002. — № 4. — C. 3-5

21. Прокошева Т. Бібліотеки, комп'ютерні технології та інформаційне суспільство: нові тенденції, перспективи розвитку //Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації . — Вінниця, 2002. Тези регіональної науко-во-практичної конференції ( 21-22 листопада 2002 року). — C. 14-20

22. Пурник А. Компьютерная библиотека-новый вид специализированной публичной библиотеки //Научные и технические библиотеки. — 1998. — № 2. — C. 20-24

23. Робін Т. Гарбор. Управління автоматизацією бібліотеки. — К., 1997. — 56 с.

24. Степанов В.К. Тенденции развития библиографических сервисов библиотек в эпоху цифровых коммуникаций/ В.К. Степанов// Науч. и техн. б-ки. – 2006. — № 3. – С. 13-20.

25. Сукиасян Э. Компьютеризация библиотеки: с чего начиналась тем и закончилась/ Э. Сукиасян //Научные и технические библиотеки . — 2003. — № 9. — C. 17-28

26. Шашева Б. Информационная поддержка специалистов // Библиография.- 2002.- № 2.- С. 67-68.

27. Шемаєва Г. Електронні ресурси бібліотек України в інформаційному забезпеченні науки: стан та перспективи розвитку// Бібліотечна планета.- 2006.- №4.- С.21-24.

28. Шемаєва Г. Бібліотечна діяльність в інформаційному забезпеченні науки: стратегії розвитку // Вісник книжкової палати.- 2006.- № 9.- С. 17-20.

29. Шрайберг Я. Л. Основные положения и принципы разработки автоматизированных библиотечно-информационных систем и сетей: главные тенденции окружения, основные положения и предпосылки, базовые принципы. — М. : Либерея, 2001. — 100 с.

30. Шрайберг Я.Л. Библиотеки, электронная информация и меняющееся общество в информационном веке: Ежегодный доклад Международной конференции "Крым"// Научные и технические библиотеки.- 2007.- №1.- С.25-55.

31. Ярошенко Т. Наукові комунукації ХХІ століття: електронні ресурси для науки та освіти України// Бібліотечний вісник.- 2006.- №5.- С.17-22.