Народився майбутній учений-правознавець, доктор юридич­них наук, член-кореспондент АПрН України Володимир Микола­йович Селіванов 5 листопада 1945 р. у м. Іжевську (Російська Федерація).

У 1971 р. закінчив юридичний фа­культет Київського державного уні­верситету ім. Т. Г. Шевченка. З 1971 р. до 1974 р. навчався в аспірантурі цьо­го ж університету, після закінчення якої успішно захистив кандидатську дисер­тацію на тему «Інсти­тут менеджерів та його тлумачення в доктрині менеджменту».

У 1974-1976 рр. і 1984-1992 рр. працю­вав в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН Ук­раїни, де пройшов шлях від молодшого науко­вого співробітника до головного наукового співробітника і завіду­вача науковим відділом правових проблем підприємництва, який був створений в Інституті за йо­го ініціативою. У 1987 р. В. Селіванов захистив докторську дисертацію на те­му «Критичний аналіз сучасного роз­витку державного управління в США». У 1976-1984 рр. В. Селіванов працював на професорсько-викла­дацьких посадах вищих навчальних закладів МВС СРСР.

Володимир Миколайович займався теоретичними дослідженнями у галузі держави і права, брав безпосередню участь у розробленні проектів норма­тивних документів державного зна­чення, зокрема Закону України «Про економічну самостійність Української PCP», «Декларації про державний су­веренітет України», Концепції націо­нальної безпеки України (наукові основи).

З липня 1992 р. до травня 1993 р. В. Селіва­нов очолював створений ним Центр досліджень проблем підприємництва і менеджменту НАН України, а з його транс­формацією у квітні 1996 p. у Науково-до­слідний інститут приват­ного права і підприємни­цтва АПрН України пра­цював його директором, а з серпня 1999 р. до 2007 р. був головним науковим співробітником цього ж Інституту. З 1992 р. до травня 1993 р. В. Се­ліванов перебував на державній служ­бі: Державним радником з питань національної безпеки, Радником Пре­зидента України з питань національ­ної безпеки, Секретарем Ради націо­нальної безпеки при Президентові України, а з 2003 р. до 2005 р. — радни­ком дирекції Інституту законодавства Верховної Ради України.