. Харкiвський iнститут удосконалення лiкарiв

 

АРТАМОНОВ

Олег Валентинович

 

 

ВIДДАЛЕНI НАСЛIДКИ ВОЄННОЇ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ У ЧОЛОВIКIВ У ГЕНЕЗI ПОРУШЕНЬ СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я ТА ЇХ КОРЕКЦIЯ

 

Спеіальність 14.01.16 — писихіатрія

 

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичих наук

Харкiв — 1998

 

                                   ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

 Воєнна закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ) посiдає iстотне мiсце серед травм воєнного часу. За даними В.I.Головкiна з спiвавт. (1990), ознаки ушкодження головного мозку вiдзначаються у 76% усiх потерпiлих iз травмами та пораненнями внаслiдок вибуху. У перiод так званих локальних конфлiктiв, у  тому числi пiд час бойових дiй в Афганiстанi, частота закритих ушкоджень головного мозку ще бiльш зросла. При цьому та обставина, що  воєннi травми взагалi зустрiчаються в осiб молодого, найактивнiшого вiку, а черепно-мозкова травма особливо часто спричиняє iнвалiднiсть i рiзнi болiснi прояви, котрi порушують процеси адаптацiї як у суспiльствi, так i в сiм'ї, зумовлює не тiльки медичне, а й велике соцiальне значення дослiджуваної проблеми (В.Д.Деменко, 1973-1990; В.I.Головкiн, 1990, та iн.).

Актуальнiсть теми дослiдження.  Тi чи iншi наслiдки перенесеної черепно-мозкової травми вiдзначаються у багатьох потерпiлих: за даними рiзних авторiв  — вiд 22 до 80% (Л.О.Бадалян, 1984; Ю.В.Зотов iз спiвавт., 1988; Z.Kalisky et al, 1985). Лiкування вiддалених наслiдкiв  ЗЧМТ, особливо при зниженнi працездатностi i соцiальної адаптацiї хворих, пов'язано iз значними труднощами i далеко не завжди є досить ефективним (А.П.Ромоданов, 1986; А.I.Нягу, Н.Н.Привалова, 1988; B.L.Rishetol, 1985). Здобута в умовах бойових дiй травма дуже часто є й психотравмою, яка спричиняє психологiчну дезадаптацiю хворих, у тому числi i з дружиною, у зв'язку з чим зазначена категорiя хворих потребує допомоги не тiльки невропатолога, але й психотерапевта.

Залежно вiд характеру, локалiзацiї й ступеня вираженостi посттравматичних структурних змiн у речовинi головного мозку у вiддалений перiод травми може розвиватися цiлий ряд клiнiчних синдромiв — психопатологiчний, вегетативно-судинний, нейроендокринний та iн. У значної частини хворих цi синдроми супроводжуються сексуальними порушеннями, патогенетичнi й клiнiчнi прояви яких до цього часу вивчено недостатньо (А.Г.Казарян,  1981;  В.В.Кришталь, 1990).

Вiдомо, що сексуальним розладам у чоловiкiв присвячено безлiч праць як вiтчизняних, так i iноземних авторiв, в яких  докладно висвiтлено рiзнi аспекти проблеми. Проте патогенез цих порушень при травматичнiй хворобi головного мозку i зв'язок  сексуальної дисгармонiї подружньої пари з вiддаленими наслiдками воєнної черепно-мозкової травми у чоловiка залишаються недослiдженими. Тим часом вивчення залежностi виникнення  подружньої дисгармонiї не тiльки вiд порушення сексуальної функцiї чоловiкiв, а й вiд ряду iнших зумовлених наслiдками ЗЧМТ розладiв чимало важить не тiльки для визначення механiзмiв розвитку сексуальної дисгармонiї, а й для розробки ефективних механiзмiв її дiагностики та корекцiї при дослiджуванiй патологiї, яка стає причиною фiзичної та  духовної неповноцiнностi подружжя i врештi-решт нерiдко призводить до розпаду сiм'ї.

Таким чином, актуальнiсть теми дисертацiї зумовлюється великим значенням розглядуваної проблеми, що лежить на межi неврологiї, психiатрiї та медичної сексологiї.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано вiдповiдно до плану наукових дослiджень Харкiвського iнституту удосконалення лiкарiв за темою: "Соцiальнi, психологiчнi, бiологiчнi фактори в етiологiї та патогенезi, корекцiї та профiлактицi порушень сексуального здоров'я".

Мета i завдання роботи. Мета дослiдження — на основi системного пiдходу до вивчення механiзмiв розвитку порушень сексуального здоров'я при вiддалених наслiдках воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловiкiв виявити основнi закономiрностi формування сексуальної дисгармонiї подружньої пари за даної патологiї у чоловiка i розробити систему її  корекцiї.

Вiдповiдно до  зазначеної мети в роботi було поставлено такi завдання.

1.Вивчити причини та умови виникнення порушень сексуальної функцiї у чоловiкiв у вiддалений перiод черепно-мозкової  травми, здобутої пiд час бойових дiй.

2.Виявити патогенетичнi механiзми та клiнiчнi появи зазначених порушень  при рiзних синдромах травматичної хвороби мозку у чоловiкiв, якi перенесли воєнну ЗЧМТ, i розробити критерiї диференцiальної дiагностики наявних розладiв.

3.Встановити причини,  умови розвитку, клiнiчнi особливостi дисгармонiї подружньої пари, в якiй у чоловiка мають мiсце вiддаленi наслiдки воєнної черепно-мозкової травми.

4.Визначити диференцiально-дiагностичнi критерiї рiзних варiантiв подружньої дисгармонiї при дослiджуванiй патологiї у  чоловiкiв.

5.Розробити систему корекцiї сексуальної дисгармонiї подружньої пари при вiддалених наслiдках ЗЧМТ у чоловiка, здобутої в умовах бойових дiй.

Наукова новизна роботи. Уперше виявлено причини, клiнiчнi особливостi та патогенетичнi механiзми розвитку сексуальної дисфункцiї у чоловiкiв при рiзних синдромах вiддалених наслiдкiв воєнної ЗЧМТ — психопатологiчних, вегетативно-судинних, нейроендокринних. Визначено, що порушення сексуальної функцiї при травматичнiй хворобi мозку у чоловiкiв можуть бути наслiдком як перелiчених клiнiчних синдромiв, так i дезадаптацiї подружжя на рiзних рiвнях взаємодiї.

На основi системного аналiзу сексуальної гармонiї з урахуванням ролi гострої та хронiчної психотравмуючої ситуацiї, яка має мiсце в перiод бойових дiй, соцiальних, психологiчних, соцiально-психологiчних та бiологiчних чинникiв її забезпечення виявлено закономiрностi розвитку рiзних варiантiв сексуальної дисгармонiї подружньої пари при дослiджуванiй патологiї у чоловiка i розроблено систему коригуючих дiй при кожному з цих варiантiв.

Практична цiннiсть роботиполягає у виявленнi клiнiчних особливостей сексуальних  порушень у чоловiкiв при рiзних синдромах вiддалених наслiдкiв воєнної ЗЧМТ i проявiв сексуальної  дисгармонiї подружньої пари за цiєї патологiї у чоловiка. Практичну значущiсть мають також запропонованi критерiї диференцiальної дiагностики iстинних та уявних сексуальних розладiв у чоловiкiв з вiддаленими наслiдками воєнної закритої черепно-мозкової травми, якi враховують, окрiм клiнiчних проявiв вiддалених наслiдкiв травми (психопатологiчних, вегетативно-судинних, нейроедокринних), вiдмiнностi особистостi i сексуальних проявiв у хворого та його дружини, рiвень соцiальної, психологiчної та сексуально-поведiнкової адаптацiї подружжя та їхньої обiзнаностi в питаннях психогiгiєни статевого життя, що дає змогу правильно розробити диференцiйовану систему корекцiї сексуальної дисгармонiї. Запропонована система корекцiї рiзних варiантiв подружньої дисгармонiї, якi розвиваються за даної патологiї у чоловiкiв, дозволяє досягти досить високого терапевтичного ефекту.

Особистий внесок дисертанта. Планування та здiйснення всiх дослiджень виконано дисертантом. За перiод з 1993 по 1996 р. автором проведено клiнiчне, електрофiзiологiчне, клiнiко- та експериментально-психологiчне обстеження 135 подружнiх пар, в яких чоловiки дiстали закриту черепно-мозкову травму в бойових умовах. У 105 сiм'ях спостерiгалася  сексуальна  дисгармонiя.  Усiм  хворим особисто автором було надано лiкувальну та консультативну допомогу, усiм подружнiм парам проведено психотерапевтичну корекцiю дисгармонiї. Автором було визначено диференцiально-дiагностичнi критерiї, розроблено патогенетично обгрунтованi методи корекцiї та профiлактики порушень сексуального здоров'я за дослiджуваної патологiї. Статистичну обробку здобутих у дослiдженнях  результатiв проведено виключно автором.

# Апробацiя i впровадження результатiв роботи у практику.

Матерiали дисертацiї  доповiдалися  на  Харкiвськiй обласнiй науково-практичнiй конференцiї молодих учених-медикiв  (1994р.). За матерiалами дисертацiї опублiковано 7 статей (усi в перiодичних виданнях).

Результати проведеного дослiдження впроваджено у клiнiчну практику госпiтальних вiддiлень Харкiвської мiської клiнiчної психоневрологiчної лiкарнi N 15, у педагогiчний процес на кафедрi медичної психологiї та медичної сексологiї i на кафедрi загальної та дитячої неврологiї Харкiвського iнституту удосконалення лiкарiв.

Обсяг та структура роботи. Дисертацiя викладена на 148стор. машинопису i складається з оглядової глави, присвяченої  аналiзу сучасного стану дослiджуваної проблеми, 5 глав власних дослiджень, заключення, висновкiв та додаткiв (36стор.). Матерiали дисертацiї iлюструються 20 таблицями. Бiблiографiчний  список включає 206 джерел, у тому числi 44 iноземних.

 

ЗМIСТ РОБОТИ. ЗДОБУТI РЕЗУЛЬТАТИ

З метою вивчення впливу вiддалених наслiдкiв воєнної закритої черепно-мозкової травми на сексуальне здоров'я подружжя нами було обстежено 135 подружнiх пар, в яких чоловiки брали участь у воєнних дiях у Афганiстанi i  перенесли закриту черепно-мозкову травму.

Бiльшiсть обстежених подружнiх пар належали до однакових вiкових груп i перебували в найпрацездатнiшому, молодому вiцi.

Давнiсть перенесеної травми у бiльшостi хворих становила вiд 5 до 10 рокiв, причому привертає увагу той факт, що в контрольнiй групi найчастiше мали мiсце наслiдки ЗЧМТ, перенесеної 15-16 рокiв тому.

До комплексу проведених дослiджень входило клiнiчне обстеження хворих чоловiкiв та їхнiх дружин: вивчення соматичного, неврологiчного, урологiчного, психiчного статусiв, спецiальне сексологiчне обстеження, додатковi дослiдження (кранiографiя, ЕЕГ, Ехо-ЕГ, РЕГ). Крiм того, було здiйснено клiнiко-експериментальне психологiчне обстеження подружжя.

Для виявлення причин i умов розвитку сексуальної дисгармонiї подружньої пари при вiддалених наслiдках воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловiка було застосовано системно-структурний аналiз сексуальної гармонiї, розроблений  В.В.Кришталем (1985), i структурний аналiз сексуальних розладiв за  Г.С.Васильченком (1967, 1977).

Тип статевої конституцiї чоловiкiв визначали за векторною шкалою Г.С.Васильченка (1977), тип статевої конституцiї жiнок — за шкалою I.Л.Ботнєвої (1983). Для вивчення стану сексуальної функцiї хворих та їхнiх дружин застосовували питальники "Сексуальна функцiя чоловiкiв" (СФЧ) та "Сексуальна функцiя жiнок" (СФЖ). Психосексуальнi типи чоловiка i жiнки та їхню невiдповiднiсть у подружнiй парi вивчали за методикою С.С.Лiбiха (1990), типи сексуальної мотивацiї подружжя — за Г.С.Васильченком (1983).

При експериментально-психологiчному обстеженнi хворих та їхнiх дружин використовували патохарактерологiчний дiагностичний питальник, розроблений А.Е.Личко iз спiвавт. (1983); 16-факторний особистiсний питальник Р.Кеттела (1950); метод кольорових уподобань М.Люшера в модифiкацiї Л.М.Собчик (1990); крiм того, у всiх хворих виявляли усереднений коефiцiєнт Шипоша. Мiжособистiснi вiдносини дослiджували за допомогою тесту багатоаспектної квантифiкацiї мiжособистiсних вiдносин Т.Лiрi (1957) у модифiкацiї Г.С.Васильченка, Ю.А.Решетняк (1977).

Електроенцефалографiчне дослiдження проводили на 8-канальному приладi ЕЕ84-2-05. Вiдведення електродiв було бiполярним  мiж точками ОР, ОТ, РТ, ТГ, що вiдповiдає потилично-тiм'яному, потилично-скроневому, лобно-тiм'яному та лобно-скроневому  вiдведенням. За функцiональнi проби правили гiпервентиляцiя та свiтлова стимуляцiя. Реоенцефалографiю здiйснювали на 4-канальному апаратi Реограф р4-02 з використанням вiдведень з двох бокiв — лобно-соскоподiбного (ЕМ) i соскоподiбно-потиличного (ОМ). Калiбрувальний сигнал встановлювали в межах 10-15 мм.

Серед обстежених подружнiх пар було видiлено три групи.  До першої ввiйшли 78 (57(14%) пар iз сексуальною дисгармонiєю, в яких у чоловiкiв спостерiгалося порушення потенцiї, зумовлене їхнiм основним захворюванням — вiддаленими наслiдками черепно-мозкової травми. Другу групу склали 27(21(11%) пар iз сексуальною дисгармонiєю, яка була наслiдком психологiчної, соцiально-психологiчної дезадаптацiї подружжя i недостатньою обiзнанiстю у питаннях психогiгiєни статевого життя. У третiй групi, що налiчувала 30 (22(15%) подружнiх пар, незважаючи на наявнiсть травматичної хвороби мозку у чоловiка, сексуальної дисгармонiї не спостерiгалося, ця група була обстежена як контрольна.

Згiдно з клiнiчними проявами вiддалених наслiдкiв воєнної черепно-мозкової травми i механiзмом розвитку сексуальних  розладiв у чоловiкiв першу групу подружнiх пар було подiлено на три пiдгрупи: до 1-ої ввiйшли 44 (56(6%) пари, в яких розлад сексуальної функцiї у чоловiкiв був зумовлений наявними в них психопатологiчними порушеннями, до 2-ої — 23 (30(5%) пари, де порушення потенцiї чоловiка були пов'язанi з вегетативно-судинним синдромом, i до 3-ої — 11 (14(4%) пар, в яких сексуальна дисфункцiя у чоловiкiв виникала внаслiдок нейроендокринних порушень.

У другiй групi подружнiх пар було видiлено двi пiдгрупи,  в яких у чоловiкiв також мали мiсце психопатологiчнi та вегетативно-судинний синдроми, проте дисгармонiя в 1-iй пiдгрупi була спричинена психологiчною та соцiально-психологiчною дезадаптацiєю (15 пар, або 56(10%), а у 2-iй (12 пар, 30(9%) — низьким рiвнем обiзнаностi у  питаннях психогiгiєни статевого життя i пов'язаною з цим сексуально-еротичною дезадаптацiєю подружжя. На двi пiдгрупи було розбито також i контрольну групу подружнiх пар: 1-шу склали 17 (56(9%) пар, де в чоловiкiв переважали психопатологiчнi порушення, 2-гу — 13 (44(9%) пар iз вегетативно-судинними порушеннями у чоловiкiв.

У чоловiкiв першої групи подружнiх пар переважала тяжка i середньої тяжкостi травма — у 65 чоловiкiв (83(4%), у решти груп травми здебiльшого були легкi або середньої тяжкостi.

Вивчення давностi сексуальної дисгармонiї у обстежених  подружнiх пар показало, що найтривалiшою вона була в 1-й пiдгрупi першої групи, тобто в тих випадках, коли зумовлювалася порушенням потенцiї чоловiка внаслiдок наявностi в нього психопатологiчного синдрому. Найменше тривала дисгармонiя у подружжя другої групи, в яких вона була пов'язана з соцiально-психологiчною дезадаптацiєю та дезiнформацiєю.

З вiком подружжя давнiсть дисгармонiї зростала. Найчастiше дисгармонiя розвивалася,  коли давнiсть травми становила вiд 5 до 10 рокiв.

Проведенi дослiдження показали, що при нормальному загальному фiзичному та психiчному розвитку бiльшостi обстежених хворих бiльш нiж у половини — 56(7% чоловiкiв психосексуальний розвиток виявився порушеним, найчастiше — уповiльненим (у 35 (13%) або дисгармонiйним (у 14(10%). Бiльш нiж у 1/3 чоловiкiв  (46(13%) був затриманим i психосексуальний розвиток. Дружини  хворих переважно розвивалися нормально. Асинхронiї  статевого розвитку, найчастiше поєднанi, виявлялися у 54(14% чоловiкiв.

При вивченнi соматичного статусу у 62(5% чоловiкiв (з них у всiх хворих 2-ої пiдгрупи другої групи) i 14(8% жiнок було виявлено артерiальну гiпер- або гiпотензiю, майже у 1/3 (32(5%) чоловiкiв першої групи дiагностовано застiйний простатит i у всiх чоловiкiв 3-ої пiдгрупи першої групи визначалися симптоми, характернi для  ендокринно-обмiнних  порушень (хвороба Iценка-Кушинга, нейротрофiчнi порушення, порушення водно-сольового обмiну). У жiнок не було виявлено соматичних захворювань,  здатних послабити сексуальну функцiю.

Неврологiчне обстеження показало, що у всiх хворих чоловiкiв мала мicце вельми полiморфна розсiяна органiчна  симптоматика (симптом Манна, обмеження руху очних яблук, асиметрiя носогубних складок, патологiчнi рефлекси Россолiмо, Бабiнського, Штрюмпеля, координаторнi порушення тощо), а у 11(7% обстежених позначалася вогнищева неврологiчна (пiрамiдна) симптоматика i порушення функцiй черепних нервiв частiше за верхньостовбуровим типом. При цьому практично у всiх хворих дiагностувалося по два чи три неврологiчнi синдроми, один з яких був провiдним у клiнiчнiй картинi, визначаючи перебiг травматичної хвороби мозку.  Серед жiнок у 29+-6% спостерiгалися легкi вегетативнi порушення.

Серед преморбiдних рис у чоловiкiв 1-ої та 2-ої пiдгруп першої групи подружжя переважали експлозивнi риси характеру,  в 3-iй пiдгрупi — врiвноважений характер. У другiй групi найчастiше зустрiчалися тривожно-помисловi риси, а в контрольнiй чоловiки з врiвноваженим, спокiйним характером становили понад   половину (60(10%) обстежених. Серед дружин хворих у першiй i третiй групах також переважали особи з врiвноваженим характером, а у другiй групi — жiнки з тривожно-помисловими рисами.

У психiчному статусi у всiх чоловiкiв спостерiгалися тi  чи iншi психопатологiчнi прояви, найчастiше гiпотимiчний (21(11%), астенiчний синдром (14(10%), психопатизацiя за експлозивним типом (20(11%) та епiлептоiдний синдром (14(11%). При цьому в першiй групi у чоловiкiв позначалися експлозивний, дисфоричний, астенiчний, гiпотимiчний синдроми, у другiй найчастiшими були гiпотимiчний та iстеричний, а у третiй приблизно однаково часто зустрiчалися усi синдроми, за винятком iстеричного, якого не виявлено в жодного з чоловiкiв. У жiнок перших двох груп мали мiсце невротичнi розлади, що розвилися як реакцiя на захворювання чоловiка, порушення мiжособистiсних вiдносин з ним i сексуальну дисгармонiю. Здебiльшого це були iстеричнi прояви, особливо у другiй групi подружнiх пар. У контрольнiй групi невротичнi реакцiї у жiнок зустрiчалися в поодиноких випадках.

У клiнiчнiй картинi сексуальних розладiв у чоловiкiв першої групи переважали поєднанi порушення: гiполiбiдемiя, гiпоерекцiя та їх сполучення з передчасним сiм'явипорскуванням, нерiдкою була також гiпооргазмiя, особливо у 3-iй пiдгрупi цiєї групи. У другiй групi у хворих також вiдзначалися гiполiбiдемiя та гiпооргазмiя, проте вони мали вiдносний характер i першорядного значення набувала психосексуальна незадоволенiсть. У жiнок обох груп спостерiгалися зниження лiбiдо та гiпооргазмiя вiдносного характеру, а у 37+-7% iз них внаслiдок тривалої дисгармонiї розвивалася сексуальна аверсiя. Окрiм зазначених порушень хворi та їхнi дружини зазнавали психосексуальної незадоволеностi.

Системно-структурний аналiз стану сексуальної гармонiї у наших подружнiх пар дав змогу встановити в обох основних  групах поєднане ураження компонентiв та складових сексуальної гармонiї. При цьому в першiй групi подружнiх пар причиною порушення сексуальної гармонiї було стрижневе  (3-го ступеня) ураження психiчної (в 1-iй пiдгрупi)  та нейрогуморальної  (у 2-iй та 3-iй пiдгрупах) складових її бiологiчного компонента. У подружнiх пар другої безпосередньою причиною дисгармонiї стало стрижневе ураження психологiчного i соцiально-психологiчного компонента (в 1-iй пiдгрупi) та iнформацiйно-оцiнної складової соцiального компонента (у 2-iй пiдгрупi). Порушення соцiального й психологiчного компонентiв в першiй групi i бiологiчного компонента, особливо психiчної його складової, у другiй, вiдповiдало 1-2-му ступеню, сприяючи виникненню дисгармонiї i посилюючи її  перебiг.

Системно-структурний аналiз сексуальної гармонiї у третiй, контрольнiй групi подружнiх пар показав, що послаблення в них якогось iз компонентiв було iзольованим i не досягало ступеня патологiчного, не порушуючи, таким чином, подружньої гармонiї.

У бiльшостi обстежених в усiх групах (64(13% чоловiкiв i 62(10% жiнок) був середнiй тип статевої конституцiї, проте в основних групах досить значний вiдсоток (7(2%) складали чоловiки iз слабкою статевою конституцiєю, у першiй групi лише 8 чоловiкiв належали до сильного її типу, тодi як у контролi чоловiки iз сильною статевою конституцiєю становили 33(12%, а слабка вiдзначалася лише у двох чоловiк.

У цiлому всебiчне клiнiчне обстеження чоловiкiв дало змогу установити такi особливостi перебiгу та проявiв травматичної хвороби мозку при воєннiй черепно-мозковiй травмi: 1) швидкий розвиток психопатологiчної симптоматики  пiсля контузiї мозку; 2) вираженiсть психопатологiчного синдрому,  що набуває першорядного значення у клiнiчнiй картинi захворювання;  3) визначальний вплив психопатологiчних проявiв, рiдше вегетативно-судинних та нейроендокринних розладiв у чоловiкiв на перебiг та прояви сексуальної дисгармонiї подружньої пари; 4)поєднанi сексуальнi порушення — гiполiбiдемiя,  гiпоерекцiя та передчасне сiм'явипорскування.

Додатковi обстеження (рентгенологiчне та  електрофiзiологiчне) у всiх хворих виявило тi чи iншi змiни.  На кранiограмах визначалися посилення судинного рисунка (у 40(15%), наявнiсть виражених пальцевих вдавлювань (у 38(17%), рiдше — пiдвищення пневматизацiї пазух основи черепа, потоншення або потовщення  кiсток склепiння черепа. На електроенцефалограмах реєструвалися рiдкi тета- i дельта-хвилi (у  83(7%), поява високоамплiтудної  альфа-активностi при фотостимуляцiї та iн. При РЕГ дослiдженнi у бiльшостi хворих виявлялися рiзноманiтнi порушення мозкової гемодинамiки — зниження кровонаповнення судин i тонусу артерiй дрiбного калiбру (у 49(7%), порушення венозного вiдтоку тощо.

Результати зазначених дослiджень у зiставленнi з даними клiнiчних спостережень дали змогу видiлити у хворих синдроми лiкворної гiпер- або гiпотензiї, вестибулярний, вегетативно-судинний, нейроендокриннi та психопатологiчнi синдроми, що нерiдко поєднуються один з одним i корелюють з наявними у хворих сексуальними розладами.

Клiнiко-психологiчне та експериментально-психологiчне обстеження, проведене всiм спостережуваним нами подружнiм парам,  дало такi результати.

За домiнуючу мотивацiю i в чоловiкiв, i у жiнок найчастiше правило забезпечення життєвих iнтересiв, хоч для частини жiнок, особливо контрольної групи, важливим був престиж. Серед цiннiсних орiєнтацiй i у хворих, i в їхнiх дружин переважав побут. У проведеннi дозвiлля бiльшiсть (79(9%) чоловiкiв i 53(14% жiнок вiддавали перевагу вiдпочинку. Такi категорiї, як творчiсть, культурнi iнтереси, самовдосконалення, навiть хобi, мало приваблювали обстежених (хворих рiдше, нiж їхнiх дружин), що свiдчить про досить низький духовний рiвень подружжя. При цьому у значної кiлькостi подружнiх пар (73(5%) мала мiсце невiдповiднiсть спрямованостi особистостi, яка посилювала дисгармонiю в першiй групi подружнiх пар i була однiєю з її причин у подружжя 1-ої пiдгрупи другої групи.

При вивченнi психосексуальних типiв чоловiка i дружини виявилось, що в 1-iй пiдгрупi першої та 1-iй пiдгрупi другої групи переважав агресивний варiант типу чоловiк — чоловiк, бiльшiсть з решти чоловiкiв цих груп належали до пасивно-пiдкорюваного варiанта того самого типу. У третiй групi на першому мiсцi за частотою був тип чоловiк — батько. Серед жiнок найчастiше зустрiчався тип жiнка — дочка, особливо в контрольнiй групi,  що сприяло тут гармонiйним сексуальним вiдносинам подружжя.

У сексуальнiй  мотивацiї обстежених найпоширенiшим був гомеостабiлiзуючий її тип, в основних групах досить рiдко спостерiгався iгровий i часто — такi несприятливi для зберiгання подружньої гармонiї типи сексуальної мотивацiї, як шаблонно-регламентований та генiтальний, якi у третiй групi зовсiм не зустрiчалися. При цьому у бiльшостi подружнiх пар першої i другої груп (вiдповiдно 63(17 i 78(14%) мала мiсце невiдповiднiсть сексуальної мотивацiї.

Обстеження за методикою Т.Лiрi дозволило встановити, що серед чоловiкiв, у яких переважали психопатологiчнi прояви вiддалених наслiдкiв воєнної черепно-мозкової травми, не було синтонних особистостей з чiтко окресленими цiльовими настановами (симетричних дiаграм вiдносин). Вивчення рiвня взаємної адаптацiї подружжя за спецiальним питальником показало низький рiвень психологiчної та соцiально-психологiчної адаптацiї у 57(14% подружнiх пар i сексуально-еротичної — у 12(7% пар основних груп, причому соцiально-психологiчна дезадаптацiя спостерiгалася у всiх подружнiх пар 1-ої пiдгрупи, а сексуально-еротична — у всiх обстежених 2-ої пiдгрупи другої групи. Обстеження за тими самими методиками чоловiкiв i дружин третьої групи дало змогу визначити досить високий ступiнь психологiчної, соцiально-психологiчної та сексуально-еротичної адаптацiї у всiх обстежених.

Данi, здобутi при обстеженнi хворих та їхнiх дружин за допомогою патохарактерологiчного дiагностичного питальника, показали несприятливе сполучення особистiсних рис (наприклад, iстероелiптоїдних у чоловiка та iстероїдних, експлозивних або гiпертимних у дружини) у бiльшостi подружжя 1-ої пiдгрупи першої та обох пiдгруп другої групи. У 2-iй та 3-iй пiдгрупах першої групи сполучення особистiсних рис подружжя частiше було сприятливим (наприклад, чоловiки з астеноневротичними рисами були одруженi з жiнками з гiпертимними або сенситивними рисами). Тi ж самi закономiрностi пiдтвердилися при обстеженнi подружжя за допомогою 16-факторного особистiсного питальника Кеттела i за методикою кольорових уподобань Люшера. В контрольнiй групi, на вiдмiну вiд обох основних, сполучення особистiсних рис у подружнiх парах було iншим: чоловiки з iстероепiлептоїдними рисами перебували у шлюбi з конформними жiнками, нестiйкi риси у чоловiкiв поєднувалися з епiлептоїдними рисами дружин  та iн., що сприяло досить високому рiвню психологiчної та соцiально-психологiчної адаптацiї подружжя. В таких випадках спостерiгався позитивно-доповнюючий варiант псевдогармонiйного типу шлюбу, тодi як в основних групах мали мiсце негативно-доповнюючий варiант цього типу та антагонiстичний тип шлюбу.

Психологiчне обстеження спостережуваних нами подружнiх пар показало, таким чином, що за наявностi вiддалених наслiдкiв черепно-мозкової травми у чоловiкiв подружня гармонiя значною мiрою залежить вiд сполучення зумовлених цими наслiдками особистiсних рис хворих з рисами особистостi їхнiх дружин.

Результати проведеного всебiчного обстеження подружнiх пар, в яких у чоловiкiв мали мiсце вiддаленi наслiдки воєнної закритої черепно-мозкової травми, показали, що розвиток сексуальної дисгармонiї залежить як вiд перебiгу та клiнiки даної патологiї у чоловiка, так i вiд ступеня адаптацiї подружжя на всiх рiвнях їх взаємодiї. При цьому можуть виникати такi варiанти i рiзновиди дисгармонiї.

I.         Сексуальна дисгармонiя, зумовлена сексуальним розладом у чоловiка, як наслiдком перенесеної травми.

1.Дисгармонiя, зумовлена сексуальною дисфункцiєю у чоловiкiв, яка виникла внаслiдок розвитку психопатологiчних порушень.

2.Дисгармонiя, спричинена сексуальною дисфункцiєю у чоловiкiв у результатi розвитку вегетативно-судинного синдрому.

3.Дисгамонiя, зумовлена сексуальною дисфункцiєю у чоловiкiв, пов'язаною з нейроендокринним синдромом.

II.Сексуальна дисгармонiя,  зумовлена дезадаптацiєю подружжя.

1.Дисгармонiя як наслiдок психологiчної та соцiально-психологiчної дезадаптацiї чоловiка i дружини.

2.Дисгамонiя, зумовлена низьким рiвнем обiзнаностi в питаннях психогiгiєни статевого життя (дезiнформацiйно-оцiнний  варiант), що спричиняє сексуально-еротичну дезадаптацiю подружжя.

Кожний iз зазначених варiантiв i ризновидiв подружньої дисгармонiї має свої особливостi перебiгу та проявiв. Перший варiант дисгармонiї виникає звичайно з самого початку основного захворювання чоловiка i посилюється при його загостреннi. У хворих при цьому спостерiгається зниження лiбiдо, спонтанних та адекватних ерекцiй, порушення еякуляцiї, в їхнiх дружин — гiполiбiдемiя та гiпооргазмiя, в рядi випадкiв — сексуальна аверсiя.

Данi системно-структурного аналiзу свiдчать при цьому про стрижневе ураження психiчної та нейрогуморальної складової бiологiчного компонента сексуальної гармонiї як причину дисгармонiї i порушення iнших компонентiв, що сприяє розвитку останньої i посилює її. Несприятливе поєднання в подружнiй парi особистiсних рис подружжя, психосексуальних типiв чоловiка  i  жiнки,  розбiжностi сексуальної мотивацiї чоловiка i дружини вносять свiй вклад у складний генез сексуальної дисгармонiї. Крiм того, сприятливим щодо її розвитку чинником є слабкий тип статевої конституцiї в одного з подружжя. Це однаково стосується всiх варiантiв дисгармонiї за дослiджуваної патологiї у чоловiкiв.

Другий варiант сексуальної дисгармонiї подружньої пари  проявляється звичайно незабаром пiсля початку подружнього життя i меншою мiрою, нiж попереднiй варiант, залежить вiд перебiгу основного захворювання чоловiкiв. Сексуальнi розлади, якi зустрiчаються при соцiально-психологiчнiй дезадаптацiї — у чоловiкiв гiпоерекцiя або передчасне сiм'явипорскування, а у жiнок гiпооргазмiя або сексуальна аверсiя — має вiдносний характер;  при дезiнформацiї сексуальне життя подружжя може проходити нормально, вiдповiдно до їх статевої конституцiї, але неправильно  оцiнюється ними. В обох випадках подружжя зазнає психосексуального незадоволення.

Причиною дисгармонiї другого варiанта є стрижневе ураження психологiчного та соцiально-психологiчного компонентiв або iнформацiйно-оцiнної складової соцiального компонента сексуальної гармонiї, а за патопластичний чинник править порушення бiологiчного компонента, найчастiше психiчної його складової.

Аналiз i узагальнення здобутих в результатi проведених дослiджень даних дозволили нам розробити систему критерiїв сексуального здоров'я, яку можна використовувати при його розладах будь-якого генезу.

Згiдно з виявленими причинами i проявами сексуальної дисгармонiї подружньої пари при вiддалених наслiдках ЗЧМТ у чоловiка нами було запропоновано систему її корекцiї, засновану на принципах комплексностi,  диференцiйованостi, послiдовностi та етапностi. Вона включає в себе, з одного боку, етiотропне та патогенетичне лiкування основного захворювання  чоловiкiв, з другого — психотерапевтичну корекцiю сексуальної дисгармонiї подружжя.

Лiкування хворих проводилося за прийнятими у клiнiцi схемами i супроводжувалося потенцюючою, а за необхiдностi гiпносугестивною психотерапiєю. При психотерапевтичнiй корекцiї, зважаючи на специфiку психологiчного стану наших хворих (колишнiх воїнiв-афганцiв), застосовували особистiсно-орiєнтовану (реконструктивну) психотерапiю та методи психотерапiї з переважно  симптоматичною спрямованiстю. На кожному етапi психотерапевтичної корекцiї в залежностi вiд варiанта сексуальної дисгармонiї використовували адекватнi методи: iндивiдуальну, групову, парну рацiональну психотерапiю, навiювання наяву i в станi гiпнотичного сну, аутогенне тренування, самопереконання за Куе, статеворольовий та сексуально-еротичний тренiнг, а також додатковi методи психотерапiї (бiблiотерапiю, соцiометрiю тощо).

Проведена система корекцiї дала змогу досягти повної корекцiї сексуальної дисгармонiї i значного полiпшення у 56 (55(7%) подружнiх пар, у тому числi у всiх з дезiнформацiйно-оцiнним варiантом дисгармонiї. Успiху не було досягнуто у 10(2%  подружнiх пар, в основному при дисгармонiї, зумовленiй сексуальною дисфункцiєю у чоловiка, пов'заною з воєнною ЗЧМТ. У цих самих подружнiх пар через 1-2 роки при декомпенсацiї основного захворювання чоловiкiв виникли рецидиви дисгармонiї.

 

ВИСНОВКИ

1.         Сексуальна дисгармонiя подружньої пари при вiддалених наслiдках воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловiка може зумовлюватися як сексуальною дисфункцiєю внаслiдок психопатологiчних, вегетативно-судинних, нейроендокрiнних порушень, так i психологiчною, соцiально-психологiчною дезадаптацiєю подружжя та дезiнформацiєю у питаннях психогiгiєни статевого життя, що спричиняє сексуально-еротичну дезадаптацiю.

2.         Особливостями  травматичної хвороби мозку  у чоловiкiв, якi перенесли воєнну ЗЧМТ,  є швидкий розвиток психопатологiчної симптоматики пiсля контузiї, вираженiсть психопатологiчного синдрому.  Вони набувають першочергового значення у клiнiчнiй картинi хвороби i здебiльшого визначають характер i перебiг сексуальної дисфункцiї. Рiдше мають мiсце вегетативно-судиннi та нейроендокриннi розлади, якi розвилися у вiддалений перiод травми.

3.         При психопатологiчних проявах у чоловiкiв спостерiгається в основному гiпоерекцiя в поєднаннi iз зниженням лiбiдо,  дещо рiдше — з порушенням еякуляцiї, при вегетативно-судинних розладах вiдзначається оргазм iз явищами парестезiї та вегетативно-судиннi пароксизми на висотi статевого збудження, при нейроендокринних — зниження лiбiдо, яке поєднується з гiпоерекцiєю та передчасною еякуляцiєю, а також вiдсутнiсть специфiчних вiдчуттiв при оргазмi.

У дружин хворих мають мiсце гiпооргазмiя та гiполiбiдемiя вiдносного характеру, психосексуальна незадоволенiсть i в рядi випадкiв — сексуальна аверсiя.

4.         Сексуальну дисфункцiю у чоловiкiв з вiддаленими наслiдками воєнної ЗЧМТ зумовлено стрижневим ураженням психiчної та нейрогуморальної складової бiологiчного компонента сексуального здоров'я. Порушення iнших його компонентiв, особливо iнформацiйно-оцiнної складової соцiального компонента, сприяє розладу сексуального здоров'я i посилює сексуальну дисгармонiю подружжя.

Сексуальна дисфункцiя чоловiкiв  при дезадаптацiї подружжя зумовлює стрижневе ураження психологiчного та соцiально-психологiчного компонентiв сексуального здоров'я або iнформацiйно-оцiнної складової соцiального компонента, тодi як порушення бiологiчного компонента, головним чином, його психiчної складової, править за патопластичний чинник сексуальної дисгармонiї подружжя.

5.         При всiх варiантах сексуальної дисгармонiї сприяє її розвитку слабкий тип статевої конституцiї в одного з подружньої пари i посилює її перебiг несприятливе сполучення в подружнiй  парi психосексуальних типiв чоловiка i жiнки та розбiжнiсть типiв сексуальної мотивацiї чоловiка i дружини.

6.         Характерологiчнi риси чоловiкiв, якi перенесли воєнну закриту черепно-мозкову травму, — епiлептоїднi, iстероепiлептоїднi, шизоїднi, астено-невротичнi — сприяють порушенню комунiкацiї. Проте рiвень психологiчної та соцiально-психологiчної адаптацiї подружжя залежить не стiльки вiд клiнiчних синдромiв, якi зумовили цi риси, скiльки вiд сполучення особистiсних рис хворих з рисами особистостi їхнiх дружин. Найнесприятливiшим є сполучення iстероепiлептоїдних рис у чоловiка та  iстероїдних,  експлозивних або гiпертимних рис у дружини.

Таке сполучення особистiсних рис подружжя спричиняло виникнення негативно-доповнюючого варiанта псевдогармонiйного типу або антагонiстичного типу шлюбу.

7.         Система корекцiї сексуальної дисгармонiї подружньої пари при вiддалених наслiдках воєнної закритої черепно-мозкової травми має бути спрямована на нормалiзацiю бiологiчного, соцiального, психологiчного i соцiально-психологичного компонентiв сексуального здоров'я з урахуванням парного характеру сексуальної функцiї та здiйснюватись на основi принципiв комплексностi, диференцiйованостi, послiдовностi та етапностi проведення корегуючих заходiв.

 

 СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Течение и клинические проявления сексуальной  дисгармонии супружеской пары при отдаленных последствиях военной черепно-мозговой травмы у мужчин  //  Укр. вiсник психоневрологiї. — Харкiв, 1994.  —  Вип. 4. — С. 113-114.

2. Механизм развития сексуальной дисгармонии супружеской пары при отдаленных последствиях военной черепно-мозговой травмы у мужа // Укр. вiсник психоневрологiї. — Харкiв, 1994. —  Вип. 4. — С. 173-175.

3. Некоторые психологические и сексуально-эротические аспекты сексуальной дисгармонии супружеской пары при последствиях военной закрытой черепно-мозговой травмы у мужа // Укр. вiсник психоневрологiї. — Харкiв, 1994.  —  Вип. 4. — С. 206-207.

4. Особенности психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской  пары при отдаленных последствиях военной закрытой черепно-мозговой травмы у мужа // Укр. вiсник психоневрологiї. — Харкiв, 1995. —  Т. 3, вип. 1. —        С. 161-162.

5. Результаты психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары при отдаленных последствиях боевой закрытой черепно-мозговой травмы у мужа // Укр. вiсник психоневрологiї. — Харкiв, 1995.  —   Т. 3, вип. 1.  —     С. 175-177.

6. Результаты системно-структурного анализа состояния сексуальной гармонии в супружеских парах, в которых мужчины перенесли военную закрытую черепно-мозговую травму // Врач. практика. — 1997. — № 4. — С. 65-66.

7. Психотерапевтическая коррекция сексуальной дисгармонии, обусловленной сексуальной дисфункцией у мужчин, — результаты отдаленных последствий черепно-мозговой травмы // Врач. практика. — 1997. — № 5. — С. 71-72.

 

Артамонов О. Вiддаленi наслiдки воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловiкiв у генезi порушень сексуального здоров'я та їх корекцiя. Вид дисертацiї — рукопис. Спецiальнiсть 14.01.16 — психiатрiя. Харкiвський iнститут удосконалення лiкарiв, Харкiв, 1998р.

На основi системного аналiзу сексуального здоров'я з урахуванням гострої та хронiчної психотравмуючої ситуацiї, що мала мiсце пiд час бойових дiй, соцiальних, психологiчних, соцiально-психологiчних i бiологiчних чинникiв виявлено закономiрностi рiзних варiантiв сексуальної дисгармонiї при рiзних синдромах вiддалених наслiдкiв закритої черепно-мозкової травми (психопатологiчних, вегетативно-судинних, нейроендокринних). Визначено, що порушення сексуальної функцiї при  травматичнiй хворобi мозку у чоловiкiв можуть бути наслiдком як зазначених клiнiчних синдромiв, так i дезадаптацiї подружжя на рiзних рiвнях взаємодiї.

Розроблено систему корекцiї сексуальної дисгармонiї за дослiджуваної патологiї  чоловiкiв.

Артамонов Олег Валентинович. Отдаленные последствия военной закрытой черепно-мозговой травмы у мужчин в генезе нарушений сексуального здоровья и их коррекция. Вид диссертации — рукопись. Специальность 14.01.16 — психиатрия. Харьковский институт усовершенствования врачей, Харьков, 1998г.

На основе системного анализа сексуального здоровья с учетом острой и хронической психотравмирующей ситуации, имевшей место в период боевых действий, социальных, психологических, социально-психологических и биологических факторов выявлены закономерности разных вариантов супружеской дисгармонии при различных синдромах отдаленных последствий военной закрытой черепно-мозговой травмы (психопатологических, вегетативно-сосудистых, нейроэндокринных). Установлено, что нарушения сексуальной функции  при  травматической  болезни мозга у мужчин могут быть следствием как указанных клинических синдромов, так и дезадаптации супругов на разных уровнях взаимодействия.

Разработана система коррекции сексуальной дисгармонии при изучаемой патологии у мужчин.

 

Artamonov Oleg Valentinovich. Remote effects of wartime closed cranial injury in men in genesis of sexual health disturbances and their correction. Kind of dissertation — manuscript. Speciality 14.01.16 — psychiatry. The Kharkov Institute for Advanced Training of Doctors, Kharkov, 1998.

On the basis of system analysis of sexual health including acute and chronic psychotraumetic situations during military actions, social, psychological, socio-psychological and biological factors laws have been found governing various kinds of matrimonial disharmony with different syndromes of remote consequences of wartime closed cranial injury (psychopathologic, vegetative-vascular, neuro-endocrinous). It has been established that disturbances of the sexual function at a traumatic disease of the brain in men can be a consequence of both above-mentioned clinical syndromes and disadaptation of spouses on different levels of their interrelation.

A system for correction of sexual disharmony has been developed at the pathology under study in men.