ВСТУП

 Хто володіє інформацією, той володіє світом

Нотан Ротшильд 

Невід’ємною складовою сучасного світу стала глобалізація, яка зумовила активне формування важливого стратегічного напряму, зорієнтованого на розвиток глобального інформаційного суспільства. В умовах глобалізації потужні потоки інформації  та  новітні  технології  засобів  зв’язку  ущільнюють  інформаційне  середовище, потребують розробки глобальної інформаційної стратегії, яка може бути застосована як на національному, так і на міжнародному рівні. Для кожної країни головними характеристиками інформаційного суспільства постають: інформаційна економіка, індустрія інформаційних послуг,  сучасні  інтелектуальні  інформаційні технології й  технології зв’язку, значний потенціал науки, потреба фізичних та юридичних осіб в інформації (знаннях),  високий  рівень  інформаційно-правової культури  всіх  суб’єктів  інформаційних відносин, матеріально-технічне забезпечення різноманітних послуг.

Ось чому питання формування інформаційного суспільства є надзвичайно важливими й актуальними, що зумовлено, з одного боку, як вимогами часу, тобто розвитком  сучасних  інформаційних і комунікаційних технологій, відповідним їх використанням у всіх сферах життя, так і, з іншого боку, зростанням кількості та якості інформації, засвоєння якої неможливе без відповідного впровадження зазначених інформаційних технологій. Так, якщо раніше проблема інформаційного суспільства становила цікавість лише для науковців, то в наш час – це питання державної ваги. Кожна країна, яка не  хоче залишитися на  узбіччі світового цивілізаційного розвитку, розробляє  і впроваджує  різноманітні  державні  програми,  що  сприяють  формуванню  інформаційного суспільства або окремих його складових. У більшості розвинутих країн світу процес створення основ інформаційного суспільства реалізується, насамперед, за рахунок поєднання принципів вільного ринку й державного регулювання сфери  інформаційних технологій. Стратегія його  розвитку формується нині не лише на національному, а й на регіональному та глобальному рівнях. Важливу роль у теоретичному осмисленні проблем формування інформаційного суспільства відіграють праці А.Добровольської, Н.Пахомової, В.І.Пожуєва, К.О.Данилишина, В.М.Парфенюка, О.Хоруженка, В.І.Хом’якова, Ю.Павленка, О.Грищенка та ін. Василик І.І. Проблеми і шляхи переходу України до інформаційного суспільства в процесі інтеграції . Праці цих вітчизняних науковців дають змогу побачити ряд проблем на шляху формування в Україні інформаційного суспільства. Однак варто зазначити, що в сучасних теоретико-методологічних і прикладних дослідженнях недостатньо розкриті проблеми формування українського інформаційного суспільства в контексті інтеграційних процесів в Європейське Співтовариство та роль держави в цьому процесі, а також шляхи подолання цих проблем, або вони мають фрагментарний характер. Оскільки Україна сьогодні значно відстає від рівня розвитку передових європейських країн у сфері інформаційних технологій, темпах розвитку інформаційного суспільства, що є закономірним результатом незначного міжнародного співробітництва й невиваженої державної політики в зазначеній сфері, слід чітко сформулювати проблеми та визначити основні шляхи їх вирішення. Незважаючи на деяке розширення в останні роки в Україні ринку інформаційних послуг і продуктів, інформаційне забезпечення потреб суспільства, починаючи від вищих органів управління й аж до окремих громадян – залишається на низькому рівні порівняно з європейськими країнами.

1. Університети як головні інститути інформаційного суспільства

Тенденції розвитку сучасного суспільства, його яскраво виражена інформатизація пояснюють необхідність усе більш широкого використання інформаційних технологій у сфері освіти. В даний час культурній людині незалежно від її професії та особливостей діяльності необхідно володіти уміннями роботи з електронними засобами обробки і передачі інформації.

Постіндустріальний стан людської цивілізації правомірно пов’язують з розвитком інформаційного суспільства — суспільства, рівень якого у вирішальній ступені визначається кількістю і якістю накопиченої інформації, її свободою і доступністю. Виникнення інформаційного суспільства нерозривно пов’язано з усвідомленням фундаментальної ролі інформації у суспільному розвитку, розглядом у широкому соціокультурному контексті таких феноменів, як інформаційні ресурси, нові інформаційні технології, інформатизація. В останні роки пильна увага дослідників стала приділятися освітнім аспектам формування інформаційного суспільства. Вони пов’язані, насамперед, з аналізом проблем інформаційного суспільства як суспільства, “що навчається”, оскільки для всіх членів такого суспільства зростає потреба постійного підвищення кваліфікації, відновлення знань, освоєння нових видів діяльності.

Становлення інформаційного суспільства зажадало забезпечити адекватність освіти динамічним змінам, що відбуваються в природі і суспільстві, усьому навколишньому середовищі людини, зростаючому обсязі інформації, стрімкому розвитку нових інформаційних технологій. У зв’язку з цим на зміну парадигми “підтримуючої” чи “просвітительської” освіти, прийшла інноваційна парадигма освіти, найважливішою складовою якої стала ідея “освіти протягом усього” життя чи безупинної освіти. [1]

На жаль, сьогодні, в сучасній цивілізації освіта як суспільне явище продовжує виконувати функцію банальної передачі знань, простого задоволення кваліфікованими кадрами потреб людства. Вона розглядається лише як один з напрямів гуманітарної політики держави, займаючи провідне місце в розвитку суспільства менеджменту, теорії управління, економіці. [2]

В той же час, Україна не може залишатися в стороні від глобальних світових тенденцій освітнього простору. Першою з них є те, що світ дедалі більше використовує науково-інформаційні технології, які, у свою чергу, спричинюють два важливі наслідки. По-перше, нині розвиток людини, особистості, як ніколи раніше, стає показником, виміром прогресу будь-якої країни. По-друге, цей розвиток індивідуальності стає головним важелем подальшого поступу країни.

Друга тенденція — глобалізація. Це означає, що конкурентність, суперництво націй, країн, держав набуває глобального, загальнопланетарного характеру і охоплює буквально всі сфери життя. [3]

Відповідно суттєвий вплив глобалізація справляє і на національні системи освіти. Інтеграційні процеси у світі дали новий поштовх до розробки стратегії національного розвитку за теорією людського потенціалу, яка віддає беззаперечний пріоритет освіті всього населення з метою його підготовки до виробничої та суспільної діяльності в умовах жорсткої міжнародної конкуренції. Дуже гостро постає проблема поєднання національного характеру освіти з інтернаціоналізацією/глобалізацією навчально-наукових зв’язків. [4]

Йдеться про те, щоб формувати не лише носія знань, а й творчу особистість, здатну використовувати отримані знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто для інноваційного розвитку суспільства. І ось ця обставина, врешті-решт, визначатиметься характером, спрямованістю освітянської діяльності у будь-якій країні.

Зрозуміло, що вирішальним для реформування суспільства є реформування вищої школи, формування нової не закомплексованої генерації фахівців, нової української еліти. Колишня радянська система освіти, без сумніву, мала ряд переваг, особливо щодо підготовки фахівців у галузі точних наук. Але заполітизована й упереджена гуманітарна сфера вищої освіти повинна бути докорінно реформована з залученням західного досвіду. [5] Саме цей напрямок допоможе нашій країні піти по шляху дійсно демократичної держави, становленню гідної сучасного українця системи освіти та виховання.

Нажаль, зараз освіта в Україні знаходиться в дуже тяжкому стані, про що свідчать наведені дані дослідження (Додаток J), але більшість опитуваних вважає, що це негаразди локальні, тобто могло б бути і краще (58,90%), що залежить можливо від соціальної стомленості викладачів, загальним занепадом культури; 19,18% стан освіти визнали зовсім незадовільним, в той же час як 16,44% відмітили, що і так непогано порівняно з суспільним кризовим станом, могло б бути і гірше.

Сучасні інформаційні технології є основою процесу інформатизації освіти, реалізація якого припускає:
-    поліпшення якості навчання за допомогою більш повного використання доступної інформації;
-    підвищення ефективності навчального процесу на основі його індивідуалізації та інтенсифікації;
-    розробку перспективних засобів, методів і технологій навчання з орієнтацією на розвиваючу, випереджальну і персоніфіковану освіту;
-    досягнення необхідного рівня професіоналізму в оволодінні засобами інформатики та обчислювальної техніки;
-    інтеграцію різних видів діяльності (навчальної, учбово-дослідницької, методичної, наукової, організаційної) у рамках єдиної методології, заснованої на застосуванні інформаційних технологій;
-    підготовку учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства;
-   підвищення професійної компетентності і конкурентноздатності майбутніх фахівців різних галузей;
-    подолання кризових явищ у системі освіти.

Вищезазначене відноситься також до системи підвищення кваліфікації (Додаток L), яку за проведеним дослідженням 86,3% респондентів визнали досить недосконалої та потребуючої змін, а вдосконалювання (Додаток M), перш за все потрібно проводити за допомогою технічних засобів доступу до інформації, 47,95% опитуваних виразили побажання вчитися через глобальну мережу Інтернет, чи через загальну класичну дистанційну систему освіти (8,22%).

Система загальної і професійної освіти, незважаючи на яскраво виражену потребу в більш широкому упровадженні високих освітніх технологій, сама по собі є каталізатором процесу інформатизації суспільства, інструментом формування інформаційної культури людини, підготовки професіоналів нової формації.

Інтерес також викликає те, якому учбовому закладу повинна віддаватися перевага в інформаційному суспільстві. Дані представленого опитування (Додаток F) свідчать, що 49,32% вважають, що центральним освітнім закладом повинен стати ВНЗ, в той же час багато респондентів (35,62%) відмітили, що освіта повинна спеціалізуватися, тому і головне місце повинні посідати спеціальні та професійні учбові заклади, і тільки 1,37% опитуваних віддали наголосили, що всі навчальні заклади повинні посідати рівнозначні місця в інформаційному суспільстві.

Щодо підґрунтя, ресурсу, на який повинна спиратись освіта в інформаційному суспільству (Додаток G), то однакова кількість респондентів (30,14%) визнала як комп’ютерні технології, так і інтелект людини як окремі підвалини, а зауважили, що і комп’ютерні технології та інтелект є фундаментом 17,81% опитуваних. Як окреме підґрунтя освіти 12,33% респондентів зазначили засоби зв’язку та доступу до інформації, а 5,48% визнали, що всі ці ресурси повинні одночасно виступати підвалинами освітнього процесу.

В Україні за досить короткий період відбулися кардинальні перетворення: змінилися правові, організаційні, економічні відносини у суспільстві. Ці зміни продемонстрували, що розвиток країни відбувався не лінійним, передбачуваним чином, а за своїми “правилами” самоорганізованих систем: нелінійності, нерівноваги, спонтанності, хаотичності, випадковості і непередбачуваності. На зміну традиційній системі освіти приходить система, яка має установку на формування і становлення розвинутої, творчої особистості, здатної легко адаптуватись до умов довкілля, які постійно змінюються, орієнтуватись у потоці інформації, безперервно саморозвиватись. [6]

Ретроспективний аналіз процесу впровадження і використання засобів обчислювальної техніки і комп’ютерних технологій в навчальному процесі дозволяє виділити три етапи інформатизації освіти (умовно названі електронізацією, комп’ютеризацією та інформатизацією освітнього процесу) [7].

Перший етап інформатизації освіти (електронізація) характеризувався широким впровадженням електронних засобів і обчислювальної техніки в процес підготовки студентів спочатку технічних спеціальностей (кінець 50-х — початок 60-х років), а потім гуманітарних спеціальностей (кінець 60-х — початок 70-х років) і припускав навчання основам алгоритмізації і програмування, елементам алгебри логіки, математичного моделювання на ЕОМ.

Подібний підхід передбачав формування в студентів алгоритмічного стилю мислення, оволодіння деякими мовами програмування, освоєння умінь роботи на ЕОМ за допомогою обчислювально-логічних алгоритмів. Відносно мала продуктивність комп’ютерів того часу, відсутність зручних у роботі, інтуїтивно зрозумілих для звичайного користувача (не програміста) та маючих дружній інтерфейс програмних засобів не сприяли широкому використанню обчислювальної техніки в сфері гуманітарної освіти.

Другий етап інформатизації освіти – комп’ютеризація – (середина 70-х років) пов’язаний з появою більш могутніх комп’ютерів, програмного забезпечення, що має дружній інтерфейс, і характеризується в першу чергу використанням діалогової взаємодії людини з комп’ютером.

Студенти як суб’єкти освітнього процесу вперше одержали можливість, працюючи на комп’ютері, взаємодіяти з моделями –“заступниками” реальних об’єктів і, що саме головне, керувати об’єктами вивчення. Комп’ютерні освітні технології дозволили на основі моделювання досліджувати різні (хімічні, фізичні, соціальні, педагогічні і т.п.) процеси і явища. Комп’ютерна техніка стала виступати як могутній засіб навчання в складі автоматизованих систем різного ступеня інтелектуальності. У сфері утворення все більше стали використовуватися автоматизовані системи навчання, контролю знань і керування навчальним процесом [8].

Діалоговий спосіб спілкування людини з ЕОМ відкрив зовсім нові можливості як у різноманітних сферах людської діяльності, так і в сфері освіти. На цьому етапі інформатизації освіти почали реалізовуватися такі задачі інформатизації, як поліпшення якості навчання і підвищення ефективності навчального процесу, розробка програмно-методичного забезпечення навчального процесу. Поява персональних комп’ютерів, дещо недорогих і досить надійних у роботі, сприяла підвищенню темпів комп’ютеризації діяльності людини, у тому числі й освіти.

Третій, сучасний, етап інформатизації освіти характеризується використанням могутніх персональних комп’ютерів, швидкодіючих нагромаджувачів великої ємності, нових інформаційних і телекомунікаційних технологій, мультимедіа-технологій і віртуальної реальності, а також філософським осмисленням процесу інформатизації, що відбувається, і його соціальних наслідків.

Постає питання перспектив становлення інформаційної освіти в нашому сучасному суспільстві (Додаток Н). Більшість (52,05%) все ж таки вважає, що перспективи у нас великі в цьому напрямку, причому це відбудеться в найближчий час, однак інша досить значна частина респондентів (45,21%), що теж визнали, що перспективи Україна на цьому шляху має, зауважили, що це відбудеться тільки через декілька десятків років, коли наша країна можливо вийде з кризи, що зараз відбувається.

В даний час у системі утворення склалися основні напрямки застосування в навчальному процесі інформаційних технологій, серед яких:

—   використання в процесі навчання автоматизованих систем і комплексів;

— використання експертних систем і систем підтримки прийняття рішень;

—  освоєння інформаційних технологій з орієнтацією на подальше застосування в професійній діяльності;

—  використання інформаційних технологій як дидактичний засіб і для моделювання різних об’єктів і процесів;

— підвищення творчої складової навчальної і дослідницької діяльності.

Найважливіші задачі інформатизації освіти:

—   підвищення якості підготовки фахівців на основі використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій;

—  застосування активних методів навчання, підвищення творчої та інтелектуальної складових навчальної діяльності;

— інтеграція різних видів освітньої діяльності (навчальної, дослідницької і т.п.);

—   адаптація інформаційних технологій навчання до індивідуальних особливостей того, кого навчають;

—   розробка нових інформаційних технологій навчання, що сприяють активізації пізнавальної діяльності того, кого навчають, і підвищенню мотивації на освоєння засобів і методів інформатики для ефективного застосування в професійній діяльності;

—   забезпечення безперервності і наступності в навчанні;

—   розробка інформаційних технологій дистанційного навчання;

—   удосконалювання програмно-методичного забезпечення навчального процесу;

— впровадження інформаційних технологій навчання в процес спеціальної професійної підготовки фахівців різного профілю.

Однієї з найважливіших задач інформатизації освіти є формування інформаційної культури фахівця, рівень сформованості якої визначається, по-перше, знаннями про інформацію, інформаційні процеси, моделях і технологіях;

по-друге, уміннями і навичками застосування засобів і методів обробки та аналізу інформації в різних видах діяльності; по-третє, умінням використовувати сучасні інформаційні технології в професійній (освітній) діяльності; по-четверте, світоглядним баченням навколишнього світу як відкритої інформаційної системи.

В сучасних умовах інформатизації суспільства, розвитку комп’ютерних мереж, засобів телекомунікацій професійна інформаційна сфера вимагає підготовки фахівців з управління інформаційними потоками підприємств та організацій (як внутрішніми, так і зовнішніми) з використанням комп’ютерних інформаційних систем — менеджерів інформаційних систем.

Концептуальні підходи до підготовки менеджерів інформаційних систем базуються на результатах вивчення та прогнозування структури соціальної та виробничої діяльності фахівців з вищою освітою в галузі інформаційної діяльності відповідно до потреб ринку праці, на відповідних вимогах до фахівця, згідно з якими визначається зміст освіти в даній галузі, тобто концепція підготовки менеджерів інформаційних систем базується на розробці моделі спеціаліста, основою побудови якої є система — суспільна потреба — освітньо-кваліфікаційна характеристика (уміння) — освітньо-професійна програма (знання) — засоби діагностування у взаємозв’язку і взаємообумовленості всіх її компонентів, поєднанні з визначенням педагогічних умов підготовки фахівців та відповідних практичних підходів до їх реалізації.

Використання інформаційних технологій у системі освіти сприяло створенню “комп’ютерної методології навчання”, що орієнтована на застосування в навчальному процесі таких методів, як комп’ютерне моделювання учбово-пізнавальної діяльності, метод інформування, програмування навчальної діяльності, асоціативний метод, метод тестування, ігровий метод активного навчання, метод проектів [10], метод “непоставлених задач” [11], метод ситуаційного моделювання  та ін.

Застосування комп’ютерної методології навчання орієнтовано в першу чергу на інтеграцію усіх видів навчальної діяльності і підготовку суб’єктів освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

В даний час у розвитку процесу інформатизації освіти виявляються наступні тенденції:

•    формування системи безупинної освіти як універсальної форми діяльності, спрямованої на постійний розвиток особистості протягом усього життя;
• створення єдиного інформаційного освітнього простору;
• активне впровадження нових засобів і методів навчання, орієнтованих на використання інформаційних технологій;
• синтез засобів і методів традиційної і комп’ютерної освіти;
• створення системи випереджальної освіти.

Слід зазначити також ряд соціальних наслідків процесу інформатизації освіти. Використання інформаційних технологій у навчальному процесі істотно змінює роль і місце викладача та учня в системі “вчитель – інформаційна технологія навчання – учень”. Інформаційна технологія навчання – не просто передатна ланка між вчителем і учнем; зміна засобів і методів навчання приводить до зміни змісту навчальної діяльності, що стає усе більш самостійною і творчою, сприяє реалізації індивідуального підходу в навчанні. Різкий стрибок у розвитку комп’ютерної техніки і програмного забезпечення сприяв впровадженню в навчальний процес таких технологій, як мультимедіа-технології, Інтернет-технології, Web-дизайн, а їхнє правильне використання сприяє комплексному розвитку особистості і здібностей людини.

Змінюється також зміст діяльності викладача – він перестає бути просто “репродуктором” знань, стає розроблювачем нової технології навчання, що, з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого боку – вимагає високого рівня технологічної і методичної підготовленості.

З’явився новий напрямок діяльності педагога – розробка інформаційних технологій навчання і програмно-методичних навчальних комплексів. Необхідно відзначити, що в інформаційному суспільстві, коли інформація стає вищою цінністю, а інформаційна культура людини — визначальним фактором їхньої  професійної діяльності, змінюються і вимоги до системи освіти, відбувається істотне підвищення її статусу.

2. Рейтингові підходи до оцінювання діяльності університетів за умов становлення інформаційного суспільства

Система вищої освіти вдосконалюється під впливом історичних, політичних, соціально-економічних, географічних, демографічних, міжнародних чинників, функціонування якої на загальнодержавному та регіональному рівнях регламентується законами України «Про освіту», «Про вищу освіту» та іншими нормативно-правовими актами і спрямовується на підвищення інтелектуального потенціалу держави й забезпечення права доступу громадянам до здобуття якісної вищої освіти в контексті інтеграції у європейський та світовий освітній простір.

Архітектура вищої освіти досить ускладнена і потребує за умов динамічних змін зовнішнього та внутрішнього середовища радикальних, рекомбінаційних та модифікаційних інновацій, спрямованих на здобуття або утримання вищими навчальними закладами позицій лідера, досягнення конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг, ефективності управління, задоволення потреб споживачів освітніх послуг. Фундаментом є вищі навчальні заклади різних рівнів акредитації та типів, які розподіляються на загальнодержавному та регіональному рівнях за формами власності. Макропоказники вищої освіти, які характеризують її масштаби та структуру за типами вищих навчальних закладів і формами власності, наведено в таблицях 1 і 2, що дає можливість зробити певні висновки.

Україна – університетська держава. Університетський сектор вищої освіти динамічно розвивається. До складу на загальнодержавному рівні входить 184 університети, у тому числі 140 університетів державної, 38 – приватної та 6 – комунальної власності. Частка університетів в загальній кількості вищих навчальних закладів складає 20 відсотків, в яких навчається 63,7 відсотка студентів. Середній контингент студентів українського університету 9,7 тисяч і більш ніж утричі перевищує чисельність студентів з розрахунку на один вищий навчальний заклад України. За цих умов найбільш потужними є університети державної власності, середній контингент студентів яких становить 11 тисяч осіб. Проте університети приватної та комунальної власності значно поступаються державним. Приватні університети мають середній контингент студентів удвічі менший, а комунальні – у п’ять разів порівняно з державними.

Середня чисельність студентів з розрахунку на один вищий навчальний заклад за типами досить строката. Невеликі середні контингенти студентів мають училища (396 осіб), консерваторії (415 осіб), коледжі (885 осіб). Під впливом демографічної кризи та зростання попиту на ринку освітніх послуг щодо здобуття вищої освіти в університетах, академіях та інститутах ці вищі навчальні заклади можуть втратити контингенти студентів і стати малочисельними й відповідно неефективними.

Таблиця 1. Структура та потужність мережі за типами вищих навчальних закладів 

Типи вищих навчальних закладів	Абсолютні виміри		Структура, відсотки		Чисельність студентів з розрахунку на один заклад
	Кількість	Чисельність студентів	Частка вищих навчальних закладів	Частка чисельності студентів
Університети	184	1775810	20,0	63,7	9651
Академії	58	361611	6,3	13,0	6235
Інститути	125	191548	13,6	6,9	1532
Консерваторії	1	415	0,1	0,0	415
Коледжі	199	176178	21,6	6,3	885
Технікуми	210	224335	22,8	8,1	1068
Училища	143	56685	15,5	2,0	396
ВСЬОГО	920	2786582	100,0	100,0	3029

Слід звернути увагу на незначні контингенти інститутів, середній контингент яких становить 1,5 тисячі осіб. Міграційні потоки молоді за освітнім фактором з регіонів-донорів до регіонів-реципієнтів за умов демографічної кризи можуть суттєво вплинути на формування власного контингенту студентів та забезпечення економічності, ефективності і результативності підготовки фахівців у малочисельному вищому навчальному закладі. Така ситуація може спонукати до радикальних інновацій, спрямованих на укрупнення вищих навчальних закладів на регіональному рівні, що буде сприяти більш ефективному використанню фінансових ресурсів, які вкладаються у вищу освіту.

Таблиця 2. Структура та потужність мережі вищих навчальних закладів за формами власності

Типи вищих навчальних закладів	Абсолютні виміри			Структура, відсотки			Чисельність студентів з розрахунку на один заклад
	Державна	Комунальна	Приватна	Державна	Комунальна	Приватна	Державна	Комунальна	Приватна
Університети	140	6	38	28,0	2,7	19,1	11141	2798	5245
Академії	47	2	9	9,4	0,9	4,5	6024	3695	7897
Інститути	40	5	80	8,0	2,3	40,2	1817	2244	1346
Консерваторії	1	0	0	0,2	0,0	0,0	415	0	0
Коледжі	66	78	55	13,2	35,3	27,6	1202	795	633
Технікуми	192	4	14	38,4	1,8	7,0	1091	546	904
Училища	14	126	3	2,8	57,0	1,5	533	380	460
В С Ь О Г О	500	221	199	100,0	100,0	100,0	4424	667	2145

Структура та потужність вищих навчальних закладів суттєво залежать від їх форми власності. Середній контингент студентів вищих навчальних закладів усіх типів державної власності становить 4,4 тисячі осіб, приватної – 2,1 тисячі осіб та комунальної – лише 0,7 тисячі студентів. Цей показник за типами вищих навчальних закладів та їх формами власності наведено в табл. 2. На підставі аналізу вимірів середнього контингенту студентів до малочисельних типів вищих навчальних закладів за формами власності слід віднести: державний сектор — училища (533 студенти), комунальний – училища й технікуми (відповідно 380 та 546 студентів), приватний – училища і коледжі (відповідно 460 та 633 студенти).

З огляду на фонову інформацію, кожний вищий навчальний заклад має власне ресурсне забезпечення (фінансове, матеріальне, кадрове, інформаційне, організаційне тощо), яке є визначальним при оцінюванні якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. За ринкових умов, коли функціонують ринок освітніх послуг і ринок праці, кожний причетний до них має певну мотивацію до якісної вищої освіти.

Абітурієнтів і студентів, які мають мотивацію до здобуття вищої освіти та здібності, в першу чергу цікавлять якість освітньої діяльності вищого навчального закладу, його престиж у системі, сприяння працевлаштуванню після закінчення навчання, подальше просування по кар’єрі, соціальний захист на ринку праці.

Адміністрація вищого навчального закладу мотивує свою діяльність на забезпечення навчально-виховного процесу відповідними ресурсами для надання якісних освітніх послуг, соціальне партнерство з роботодавцями, сприяння працевлаштуванню випускників, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Роботодавці теж не можуть стояти осторонь проблем вищої освіти. Мотивація повинна бути спрямована на безпосередню участь у формуванні якісної робочої сили завдяки впливу на зміст вищої професійної освіти, проведення професійно-практичної підготовки студентів, сприяння працевлаштуванню випускників.

Ось чому сьогодні виникає проблема моніторингу якості вищої освіти на національному рівні як системи постійного спостереження та контролю за процесами, що відбуваються у вищій освіті на загальнодержавному, регіональному рівнях і в кожному вищому навчальному закладі. Стратегічна ціль моніторингу полягає в забезпеченні громадянського суспільства достовірною, об’єктивною і точною інформацією про якість освітньої діяльності та якість вищої освіти, що надаються вищими навчальними закладами, які, безумовно, не завжди відповідають вимогам чинного законодавства.

Причинно-наслідковий аналіз показує, що в ряді регіонів вектор політичного та соціально-економічного розвитку не повною мірою спрямований на розв’язання проблем вищої освіти, її випереджальний розвиток, що свідчить про недосконалий менеджмент вищими навчальними закладами, регіональними системами на загальнодержавному й регіональному рівнях. Нерівномірний географічний розкид мережі вищих навчальних закладів є причиною великої розбіжності потенціалу регіональних систем, що сприяє міжрегіональним потокам громадян за освітнім фактором. Одночасно низький потенціал регіональної мережі створює умови для відкриття на її території відокремлених структурних підрозділів, які через обмежені ресурси (фінансові, матеріальні, кадрові, організаційні, інформаційні) не спроможні забезпечити відповідно до сучасних вимог якість освітньої діяльність та якість вищої освіти.

Відкритість, прозорість вищої освіти сьогодні – це виклик суспільства, репутація і необхідність. Кроком до вирішення цієї проблеми є впровадження зовнішнього і внутрішнього моніторингу якості вищої освіти та представлення результатів у форматі рейтингів вищих навчальних закладів на шкалі оцінювання.

Застосування ранжування вищих навчальних закладів потрібне абітурієнтам та їх батькам для вибору вищого навчального закладу, адміністрації вищого навчального закладу – для ефективного адміністрування; роботодавцям – для вибору якісної робочої сили; уряду та політикам – для формування стабільної нормативно-правої бази, забезпечення адекватності ринку освітніх послуг і ринку праці. Отже, рейтингова система в принципі повинна задовольняти всіх споживачів освітніх послуг і організаторів вищої освіти.

Модель ранжування системи вищої освіти є певним віддзеркаленням стану реальності, в якому на даний час вона перебуває. Аналіз показав, що варіація за цією ознакою має надзвичайно велике значення не тільки для оцінювання ситуації, яка склалася на даний час в системі, а, головне, для формування ефективної стратегії її розвитку через забезпечення виробничої сфери і сфери послуг якісною робочою силою, підготовка якої здійснюється у вищих навчальних закладах. Сфера застосування запропонованої методики дає змогу здійснити порівняння стану та розвитку вищих навчальних закладів, окремих груп за галузевою ознакою, системи в цілому й за окремими тематичними напрямами. Ранжування дало можливість визначити місце вищого навчального закладу в системі та його внесок у формування позитивного вектора розвитку системи вищої освіти України.

Реалізована технологія рейтингового оцінювання університетів, академій, інститутів усіх форм власності за виміром інтегрального рейтингового індексу вищого навчального закладу (далі – університету) передбачає:

• системний аналіз проблеми диференціації університетів за результатами освітньої та наукової діяльності, її структуризацію і представлення в ієрархічній формі;
• формування первинної бази даних за тематичними напрямами;
• кількісну оцінку рейтингових індикаторів, коефіцієнтів пріоритетності та індексів за тематичними напрямами;
• визначення інтегральних рейтингових індексів університетів та їх ранжування.

Ієрархія рейтингової системи являє собою трикутник, основою якого є абсолютні виміри показників первинної бази даних. Другий рівень – це тематичні напрями, які об’єднують певну групу рейтингових індикаторів, третій – рейтингові індикатори в межах тематичних напрямів, четвертий рівень – коефіцієнти пріоритетності та індекс тематичного напряму. Вершина трикутника – це інтегральний рейтинговий індекс (ІРІ) університету.

У моделі ранжування на підставі аналізу функціональних областей діяльності університету визначено десять узагальнюючих тематичних напрямів, кількість показників та рейтингових індикаторів (табл. 3).

Таблиця 3. Структура рейтингової системи за тематичними напрямами

Назва тематичних напрямів	Кількість
	Показники	Рейтингові індикатори
Презентація здобутків на міжнародному рівні	12	12
Презентація здобутків на національному рівні	10	10
Доступ , організаційна структура та управління	24	14
Науково-педагогічний потенціал	14	13
Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів	10	8
Інтеграція вищої освіти і науки	10	10
Результативність підготовки фахівців	11	7
Фінансові ресурси	8	8
Інформаційні ресурси	6	6
Навчальна та соціальна інфраструктура	7	6
ВСЬОГО	112	94

Презентація здобутків на міжнародному рівні. Характеризує ініціативу університету у напрямі інтеграції у європейський та світовий освітній простір. У якості категорій тематичного напряму визначено: міжнародні зв’язки, міжнародну виставкову діяльність, здобутки студентів на міжнародному рівні.

Презентація здобутків на національному рівні. Визначає результати діяльності університету та його визнання на загальнодержавному рівні за категоріями: визнання державою наукової та освітньої діяльності науково-педагогічних працівників, здобутки

студентів на національному рівні, виставкова діяльність на національному рівні, участь науково-педагогічних працівників в експертній діяльності.

Доступ, організаційна структура та управління. Тематичний напрям включає категорії: доступ до вищої освіти, масштаби підготовки та ефективність організаційної структури.

Науково-педагогічний потенціал. Безперечно важливий тематичний напрям визначає кількісні та якісні характеристики науково-педагогічного персоналу за категоріями осіб з науковими ступенями і вченими званнями: доктори наук і професори, кандидати наук та доценти. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів. Тематичний напрям визначає активність університету у відтворенні кадрового потенціалу за категоріями: підтримка і потенціал та результативність захисту докторських і кандидатських дисертацій.

Інтеграція вищої освіти і науки. Тематичний напрям характеризує результати діяльності університету за категоріями: фінансове забезпечення наукової діяльності через диверсифікацію джерел, результативність наукової діяльності.

Результативність підготовки фахівців. Тематичний напрям характеризує кінцевий результат діяльності університету у форматі підготовки фахівців за категоріями: якість підготовки та працевлаштування випускників.

Фінансові ресурси. Тематичний напрям спрямований на результати діяльності університету та фінансове забезпечення підготовки фахівців. Оцінювання здійснюється за категоріями: ефективність використання коштів та фінансування бібліотеки.

Інформаційні ресурси. Тематичний напрям характеризує забезпечення навчально-виховного процесу у форматі категорій: забезпечення обчислювальними ресурсами та видавнича діяльність.

Навчальна та соціальна інфраструктура. Тематичний напрям визначає можливість університету надавати якісні освітні послуги залежно від наявності загальної та навчально-лабораторної бази, соціальної інфраструктури за категоріями академічна підтримка студентів та неакадемічна підтримка студентів, які характеризують навчальну і навчально-лабораторну базу, читальні зали, криті спортивні споруди, санаторії-профілакторії та спортивно-оздоровчі табори, забезпеченість гуртожитками.

Аналіз проблеми оцінювання результатів діяльності університетів, академій, інститутів призводить до синтезу її принципової ієрархічної структури.

Рейтингові індикатори університетів і системи є відносними, стимулюючими і визначаються на підставі абсолютних вимірів показників первинної бази даних університету та системи.

Характеристика кожного тематичного напряму визначається спектром рейтингових індикаторів, на підставі яких обчислюються коефіцієнти пріоритетності – відношення рейтингового індикатора університету до рейтингового індикатора системи.

Індекс університету за тематичним напрямом є відношення суми коефіцієнтів пріоритетності університету до суми коефіцієнтів пріоритетності системи за тематичним напрямом. У моделі ранжування відповідно до тематичних напрямів обрано індекси, які є узагальнюючими характеристиками тематичних напрямів, вимір яких може вживатися для ранжування університетів у межах тематичного напряму:

І1 – індекс міжнародної презентації;

І2 – індекс національної презентації;

І3 – індекс доступу, організаційної структури та управління;

І4 – індекс науково-педагогічного потенціалу;

І5 – індекс відтворення науково-педагогічного потенціалу;

І6 – індекс інтеграції;

І7 – індекс результативності підготовки;

І8 – індекс фінансових ресурсів;

І9 – індекс інформаційних ресурсів;

І10 – індекс навчальної та соціальної інфраструктури;

Проведено обчислення інтегральних рейтингових індексів університетів та системи – відношення суми індексів тематичних напрямів університету до суми індексів тематичних напрямів системи.

Ранжування вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за інтегральним рейтинговим індексом підтвердило гіпотезу про суттєву їх диференціацію за результатами діяльності на початок 2006/07 навчального року.

Пріоритетну групу представляють університети, які мають вимір інтегрального рейтингового індексу кращий за інтегральний рейтинговий індекс системи.

Депресивну групу формують університети, інтегральний рейтинговий індекс яких за виміром нижчий за інтегральний рейтинговий індекс системи. Депресивна група університетів за виміром інтегрального рейтингового індексу потребує більшої уваги з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Порівняльний аналіз за результатами ранжування може використовуватися при формуванні загальнодержавної та регіональної соціально-економічної політики, зокрема, при визначенні:

• проблемних університетів на галузевому й регіональному рівні;
• слабких і сильних сторін університетів;
• пріоритетних напрямів розвитку окремих університетів;
• обсягів і напрямів фінансових потоків з Державного та місцевих бюджетів на розвиток регіональних систем вищої освіти.

Рейтингове управління сприяє реалізації синергії «університет – група – система», яка забезпечує позитивний підсилюючий вплив кожного університету як складової системи, на її позитивний вектор. Намагання університету, який має інтегральний рейтинговий індекс нижчий за ІРІ системи, досягти за результатами діяльності рівня системи, сприяє підвищенню її результативності.

• Аналітичні дослідження університетів слід здійснювати у такій послідовності:
• проведення аналізу первинної бази даних за абсолютними вимірами показників в контексті достовірності, об’єктивності і точності статистичної інформації;
• визначення позиціонування університетів за рейтинговими індикаторами та індексами тематичного напряму, сильних в слабких сторін університетів порівняно з системою;
• визначення проблем, формування цілей, розробка базових стратегій, спрямованих на досягнення більш високих результатів функціонування;
• розробка заходів щодо подолання відставання університетів за визначеними індикаторами від індикаторів системи;

оприлюднення результатів аналізу академічній спільноті, залучення вищих навчальних закладів до активної позиції в реалізації окреслених базових стратегій розвитку регіональної та загальнодержавної системи вищої освіти.

Рейтингове оцінювання результативності діяльності університетів здійснено на підставі звітів вищих навчальних закладів за такими етапами.

Перший етап. Аналіз показників університетів, визначення переліку тематичних напрямів і рейтингових індикаторів у межах тематичних напрямів.

Другий етап. Формування у вигляді таблиць первинних баз даних у межах тематичних напрямів для обчислення рейтингових індикаторів університетів та системи в цілому.

Третій етап. Обчислення рейтингових індикаторів (Р) на підставі показників первинної бази даних, коефіцієнтів пріоритетності (К) та індексів тематичних напрямів (І).

Рейтингові індикатори університетів та системи (Україна) є відносними і приведеними до певного масштабу (відсотки, на 10 тис. населення, на 100 студентів денної форми навчання, на одного студента денної форми навчання, на 100 штатних викладачів тощо) і мають позитивний вплив, тобто є індикаторами-стимуляторами. Більшому виміру рейтингового індикатора відповідає більш високий рівень досягнень університету.

Коефіцієнти пріоритетності (К) – відношення рейтингового індикатора регіональної системи до рейтингового індикатора системи. Виходячи з цього визначення, коефіцієнт пріоритетності системи за кожним рейтинговим індикатором завжди дорівнює одиниці. Виміри коефіцієнтів пріоритетності університетів можуть бути:

такими, що дорівнюють нулю, якщо в університеті явища за рейтинговим індикатором не було,

меншими за одиницю, якщо рейтинговий індикатор університету менший, ніж рейтинговий індикатор системи (університет депресивний по відношенню до системи),

такими, що дорівнюють одиниці, якщо рейтинговий індикатор університету дорівнює рейтинговому індикатору системи,

більшими за одиницю, якщо рейтинговий індикатор університету більший, ніж рейтинговий індикатор системи (університет пріоритетний по відношенню до системи).

Індекс тематичного напряму (І) – відношення суми коефіцієнтів пріоритетності університету за рейтинговими індикаторами цього напряму до суми коефіцієнтів пріоритетності системи.

Четвертий етап. Обчислення інтегральних рейтингових індексів університетів та їх ранжування за цим показником.

П’ятий етап. Аналіз інформації щодо результатів рейтингового оцінювання діяльності регіональних систем вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації та розробка ситуаційної моделі кожного університету.

Оцінювання результативності функціонування університетів, їх позиціонування в системі (групі) дає можливість визначити сильні та слабкі сторони, провести причинно-наслідковий аналіз, виявити проблеми, сформувати цілі, розробити й реалізувати базові стратегії розвитку університету. Ранжування за інтегральним рейтинговим індексом сприятиме використанню синергетичного системного підходу до стратегічного управління університетами та системи в цілому на загальнодержавному й регіональному рівнях, тобто досягненню посилюючого ефекту внаслідок взаємодії окремих складових системи.

У ранжуванні брали участь 266 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (далі – університети) державної, комунальної, приватної власності та власності Автономної Республіки Крим за типами: університети, академії, інститути.

Отже, запропонована експериментальна рейтингова система управління вищою освітою є кроком до оцінювання результативності діяльності вищого навчального закладу, визначення його пріоритетів за певними індикаторами, його інтегрального рейтингового індексу в системі або галузевій групі.

Рейтингова система забезпечує умови для зовнішнього оцінювання діяльності вищих навчальних закладів і дає змогу:

• інформувати суспільство про стан функціонування вищої освіти і рівень досягнень вищих навчальних закладів, зокрема, щодо якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
• забезпечити органи управління освітою інформацією про стан і динаміку розвитку вищих навчальних закладів як за галузевими групами, так і в системі їх позиціонування на ринку освітніх послуг і ринку праці;
• інформувати науково-педагогічні та студентські колективи, адміністрації вищих навчальних закладів про ефективність і результативність їх роботи;
• корегувати базові стратегії розвитку вищої освіти, приймати адекватні управлінські рішення щодо вдосконалення системи управління якістю вищої освіти.

ІНДЕКСИ ЗА ТЕМАТИЧНИМИ НАПРЯМАМИ ТА ІНТЕГРАЛЬНИЙ РЕЙТИНГОВИЙ ІНДЕКС

Умовне позначення	Назва	ФОРМУЛИ
І1	Індекс міжнародного визнання	І1J = Σ К1J / Σ К1C
І2	Індекс національного визнання	І2J = Σ К2j / Σ К2C
І3	Індекс доступу до вищої освіти, організаційної структури та управління	І3J = Σ К3J / Σ К3C
І4	Індекс науково-педагогічного потенціалу	І4J = Σ К4J / Σ К4C
І5	Індекс відтворення наукового та науково-педагогічного потенціалу	І5J = Σ К5J / Σ К5C
І6	Індекс інтеграції науки та вищої освіти	І6J = Σ К6J / Σ К6C
І7	Індекс результативності підготовки фахівців	І7J = Σ К7J / Σ К7C
І8	Індекс фінансового забезпечення	І8J = Σ К8J / Σ К8C
І9	Індекс інформаційного забезпечення	І9J = Σ К9J / Σ К9C
І10	Індекс навчальної та соціальної інфраструктури	І10J= Σ К10J / Σ К10C
КРИТЕРІЙ РАНЖУВАННЯ. ФОРМАТ «УНІВЕРСИТЕТ У ЦІЛОМУ»
ІРІ	Інтегральний рейтинговий індекс	ІРІJ = Σ ІIJ / Σ IIC

 

Ранжування вищих навчальних закладів у межах груп здійснено на підставі первинної бази даних, яка надана вищими навчальними закладами в контексті результатів діяльності у 2005/06 н.р. Ранжуванню за інтегральним рейтинговим індексом передувало обчислення рейтингових індикаторів кожного J-го університету та системи в цілому, коефіцієнтів пріоритетності в межах тематичних напрямів (відношення рейтингового індикатора університету до рейтингового індикатора системи), індексів за тематичними напрямами (відношення суми коефіцієнтів пріоритетності за тематичним напрямом відповідно до суми коефіцієнтів пріоритетності системи), інтегрального рейтингового індексу (відношення суми індексів за тематичними напрямами університету відповідно до суми індексів системи). Назва індексів, їх умовні позначення та формули для обчислення наведено в таблиці 4, а результати ранжування за інтегральним рейтинговим індексом представлено в таблицях за різними групами: класичні університети (табл. 5); технічні (табл. 6); технологічні, будівництва та транспорту (табл. 7); педагогічні, гуманітарні, фізичного виховання і спорту (табл. 8); культури, мистецтва, живопису, скульптури та дизайну (табл. 9); охорони здоров’я (табл. 10); аграрні (табл. 11); права, економіки, управління, підприємництва і торгівлі (табл. 12); приватні (табл. 13).

Таблиця 5. КЛАСИЧНІ УНІВЕРСИТЕТИ

Назва вищого навчального закладу	ІРІ	Індекси за тематичними напрямами
		І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	І9	І10
Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка	1,6359	1,51	2,02	1,16	1,20	2,33	1,79	1,17	1,23	2,90	1,05
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна	1,3470	2,21	1,46	1,10	1,27	1,51	1,44	0,91	1,08	1,46	1,03
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	1,3375	0,87	1,37	0,94	1,12	1,52	0,83	1,37	1,13	3,49	0,74
Львівський національний університет ім. І. Франка	1,1912	1,10	1,28	1,07	1,21	1,29	1,37	1,28	1,22	1,28	0,81
Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова	1,1887	1,25	0,93	1,02	1,26	0,99	0,94	2,21	1,25	1,03	1,01
Національний університет «Острозька академія»	1,0367	0,99	0,92	0,98	0,98	0,94	0,80	1,26	1,19	1,43	0,88
Донецький національний університет	0,9863	0,77	0,84	1,09	0,99	1,21	1,05	0,89	1,22	0,73	1,08
Хмельницький національний університет	0,9670	0,90	0,69	0,94	0,98	0,89	0,78	1,00	1,30	1,21	0,98
Ужгородський національний університет	0,9441	0,69	1,22	1,00	1,09	0,83	1,00	1,19	0,81	0,72	0,90
Дніпропетровський національний університет	0,9266	0,67	0,78	1,07	0,98	0,91	1,27	0,94	0,79	0,75	1,10
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського	0,9251	0,91	0,80	0,97	0,98	0,89	0,81	1,05	0,75	1,19	0,90
Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника	0,9245	0,71	0,86	1,08	0,99	0,97	0,70	1,15	1,16	0,64	0,99
Сумський державний університет	0,9242	1,05	0,68	0,85	0,99	0,78	0,87	1,17	0,94	1,02	0,88
Закарпатський державний університет	0,9217	1,06	1,07	0,85	0,80	0,88	0,75	0,50	1,03	1,11	1,18
Запорізький національний університет	0,9190	0,84	0,63	0,98	0,98	1,01	0,86	1,08	0,89	0,91	1,02
Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича	0,8999	0,85	0,75	1,08	1,03	1,10	0,85	0,83	0,88	0,97	0,67
Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля	0,8643	0,86	0,61	1,04	0,96	1,05	0,83	0,86	0,81	0,72	0,90
Волинський державний університет ім. Лесі Українки	0,8539	0,71	0,68	0,95	1,01	0,80	0,77	0,83	1,04	0,76	0,98
Херсонський державний університет	0,8321	0,66	0,68	0,91	0,90	0,87	0,98	0,63	0,81	0,70	1,17
Ніжинський державний університет ім. М.В. Гоголя	0,8154	0,98	0,56	0,91	0,93	0,72	0,59	0,88	0,99	0,69	0,91
Житомирський державний університет ім. І. Франка	0,8079	0,77	0,77	0,93	0,94	0,81	0,64	0,92	0,81	0,71	0,79
Кам’янець-Подільський державний університет	0,7862	0,74	0,74	0,93	0,97	0,75	0,71	0,96	0,78	0,64	0,63
Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського	0,7535	0,59	0,58	0,92	0,89	0,62	0,59	0,78	0,71	0,96	0,89
Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького	0,7359	0,59	0,69	0,90	0,95	0,78	0,65	0,62	0,70	0,66	0,82
С И С Т Е М А	1,0000	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

 

Таблиця 6. ТЕХНІЧНІ

Назва вищого навчального закладу	ІРІ	Індекси за тематичними напрямами
		І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	І9	І10
Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут»	1,3256	1,60	1,49	1,02	0,99	1,23	1,77	1,17	1,17	1,80	1,01
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»	1,2614	1,56	1,07	1,09	1,00	1,12	1,34	1,40	1,48	1,45	1,10
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»	1,2582	1,66	1,50	1,14	1,02	1,13	1,36	1,61	0,85	0,83	1,48
Приазовський державний технічний університет	1.2487	1,08	0,70	1,06	1,07	1,15	1,78	1,08	1,08	2,04	1,44
Національний університет «Львівська політехніка»	1,1767	0,84	0,54	1,09	1,03	1,35	1,10	1,71	1,29	1,46	1,04
Харківський національний університет радіоелектроніки	1,1647	1,81	0,75	1,13	1,02	1,24	1,05	0,96	0,91	1,85	0,91
Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова	1,1584	1,31	0,82	1,11	1,18	0,91	1,02	1,08	1,07	1,58	1,51
Національний гірничий університет України	1,1436	0,92	1,25	1,14	1,07	1,26	1,18	1,07	0,91	1,56	1,08
Донбаська державна машинобудівна академія	1,1421	0,72	0,67	0,98	0,94	0,74	1,15	1,56	0,87	2,44	1,35
Національна металургійна академія України	1,0889	1,67	1,48	1,03	0,99	0,86	1,09	1,10	0,92	0,73	1,02
Одеський національний політехнічний університет	1,0771	1,75	0,78	1,07	1,00	1,04	0,92	1,41	0,79	0,79	1,22
Івано-Франківський національний університет нафти і газу	1,0498	0,93	0,90	1,09	1,02	1,03	1,16	1,02	0,85	1,45	1,05
Севастопольський національний інститут ядерної енергії та промисловості	1,0314	0,77	0,76	1,09	0,98	0,89	0,65	1,77	1,56	1,03	0,83
Тернопільський державний технічний університет ім. І. Пулюя	0,9980	0,62	0,61	0,96	1,07	1,02	1,03	1,66	1,14	0,99	0,90
Криворізький державний технічний університет	0,9941	0,80	1,16	1,07	0,92	1,01	1,32	1,03	0,75	0,99	0,90
Полтавський національний технічний університет  ім. Ю. Кондратюка	0,9866	0,91	0,82	1,07	1,09	0,99	0,54	1,15	0,75	1,19	1,05
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій	0,9857	0,74	1,05	1,06	0,96	1,03	1,64	0,64	0,87	1,10	0,75
Донецький державний інститут штучного інтелекту	0,9845	0,62	1,36	0,98	1,05	1,01	0,54	1,01	0,83	1,06	1,09
Вінницький національний технічний університет	0,9735	1,14	0,67	1,18	1,03	1,13	1,26	0,50	0,85	0,80	1,17
Запорізький національний технічний університет	0,9484	0,93	0,73	0,97	0,96	0,78	0,77	1,23	0,80	1,25	1,06
Донецький національний технічний університет	0,9461	0,87	1,13	1,09	1,02	0,88	0,89	0,87	0,96	0,75	1,01
Донбаський державний технічний університет	0,9357	0,78	0,63	0,96	1,00	0,63	0,94	1,54	0,94	1,00	0,93
Луцький державний технічний університет	0,9353	0,61	0,77	0,86	0,99	0,93	1,14	1,06	0,83	1,13	1,03
Севастопольський національний технічний університет	0,9352	1,13	0,73	1,11	1,00	0,80	0,76	0,81	0,93	0,76	1,33
Дніпродзержинський державний технічний університет	0,9226	0,67	0,85	1,11	1,01	1,09	0,98	1,16	0,76	0,68	0,93
Кіровоградський державний технічний університет	0,9029	0,92	0,59	1,02	0,95	0,73	1,06	1,00	0,92	0,78	1,07
Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова	0,9028	0,77	0,60	0,96	1,02	0,81	0,78	1,50	0,81	0,70	1,08
Запорізька державна інженерна академія	0,8776	0,71	0,52	1,00	0,98	0,72	0,77	1,01	0,99	0,91	1,17
Кременчуцький державний політехнічний університет	0,8763	0,67	0,87	0,97	0,95	0,93	0,84	0,50	0,75	1,25	1,03
С И С Т Е М А	1,0000	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

 

Таблиця 8. ПЕДАГОГІЧНІ, ГУМАНІТАРНІ, ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

Назва вищого навчального закладу	ІРІ	Індекси за тематичними напрямами
		І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	І9	І10
Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова	1,2947	1,32	2,65	0,98	0,98	1,26	0,65	1,20	0,97	1,96	0,99
Національний університет фізичного виховання і спорту України	1,2807	1,35	1,23	0,97	1,11	1,12	1,14	1,06	1,61	0,98	2,25
Південноукраїнський педагогічний університет  ім. К.Д. Ушинського	1,0881	1,64	0,79	1,07	1,11	1,23	0,91	0,84	0,8	0,88	1,62
Луганський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка	1,0099	1,79	0,78	1,00	0,90	0,98	0,64	1,57	0,79	0,75	0,89
Харківський гуманітарно-педагогічний інститут	0,9912	2,38	0,77	0,76	0,85	0,65	0,74	0,50	0,96	0,97	1,33
Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили	0,9817	0,82	1,22	1,10	1,02	0,97	1,46	0,93	0,81	0,69	0,80
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка	0,9778	0,60	0,63	1,03	1,02	0,96	0,69	0,77	0,87	2,3	0,92
Харківська державна академія фізичної культури	0,9758	2,8	0,57	0,98	0,94	0,78	0,59	0,72	0,87	0,62	0,90
Дніпропетровський національний інститут фізичної культури і спорту	0,9561	0,59	0,70	0,76	0,84	0,73	0,56	0,5	0,8	0,68	3,4
Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди	0,9549	0,73	0,62	0,89	1,03	1,04	0,89	0,89	1,02	1,40	1,04
Київський національний лінгвістичний університет	0,9541	1,64	0,77	0,96	1,04	1,04	0,61	0,80	0,93	1,02	0,73
Кримський гуманітарний університет	0,9530	0,63	2,25	0,78	0,92	0,99	0,86	0,78	0,81	0,75	0,75
Львівський державний інститут фізичної культури	0,9074	0,68	0,70	1,03	1,05	1,00	0,69	1,05	0,97	0,65	1,25
Мелітопольський державний педагогічний університет	0,8778	0,97	0,68	0,87	0,92	0,65	0,69	1,16	0,73	0,70	1,41
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди	0,8427	0,61	0,86	0,96	0,93	1,02	0,64	0,77	0,93	0,83	0,87
Кіровоградський національний педагогічний університет ім. В.К. Винниченка	0,8127	0,63	0,74	0,96	1,04	0,87	0,60	1,00	0,71	0,62	0,95
Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка	0,8022	0,60	0,85	0,88	0,91	0,75	0,64	1,01	0,77	0,70	0,92
Маріупольський державний гуманітарний університет	0,7902	0,69	0,60	0,81	0,82	0,79	0,84	0,97	0,90	0,76	0,73
Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка	0,7841	0,68	0,75	0,89	0,97	0,86	0,67	0,75	0,79	0,63	0,85
Рівненський державний гуманітарний університет	0,7781	0,89	0,79	0,88	0,85	0,64	0,72	0,67	0,71	0,89	0,74
Кримський інженерно-педагогічний університет	0,7778	0,70	0,77	0,93	0,96	0,70	0,72	0,83	0,88	0,74	0,56
Глухівський державний педагогічний університет ім. С.М. Сергеєва-Ценського	0,7758	0,69	0,74	0,82	0,91	0,57	0,57	0,91	0,74	0,64	1,15
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського	0,7562	0,63	0,74	1,03	0,96	0,75	0,67	0,55	0,73	0,65	0,86
Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка	0,7494	0,81	0,55	0,81	0,87	0,69	0,58	0,76	0,70	0,89	0,83
Бердянський державний педагогічний університет ім. П.Д. Осипенко	0,7487	0,60	0,54	0,88	0,87	0,75	0,64	0,67	0,77	0,76	1,02
Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту	0,7406	0,63	0,78	0,90	0,86	0,59	0,54	0,50	0,92	0,71	0,98
Криворізький державний педагогічний університет	0,7398	0,72	0,56	0,84	0,99	0,70	0,72	0,58	0,57	0,66	0,86
Ізмаїльський державний гуманітарний університет	0,7348	0,75	0,51	0,75	0,86	0,94	0,56	0,50	0,68	0,71	1,10
Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов ім. Н.К. Крупської	0,7320	0,70	0,54	0,71	0,81	0,87	0,56	0,50	0,76	0,84	1,03
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка	0,7275	0,59	0,57	0,81	0,87	0,76	0,59	0,50	0,78	0,62	1,08
Кременчуцький обласний гуманітарно-педагогічний інститут	0,7032	0,61	0,56	0,70	0,77	0,68	0,54	0,50	0,76	1,03	0,89
Слов’янський державний педагогічний університет	0,7030	0,59	0,51	0,85	1,09	0,63	0,55	0,62	0,76	0,60	0,83
Уманський державний педагогічний університет ім. П.Г. Тичини	0,6872	0,71	0,56	0,78	0,83	0,85	0,63	0,60	0,69	0,58	0,64
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія	0,6528	0,59	0,51	0,79	0,81	0,75	0,53	0,63	0,78	0,60	0,54
Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут	0,6100	0,59	0,50	0,76	0,77	0,60	0,51	0,50	0,71	0,61	0,55
С И С Т Е М А	1,0000	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

 

Таблиця 9. КУЛЬТУРИ, МИСТЕЦТВА, ЖИВОПИСУ, СКУЛЬПТУРИ ТА ДИЗАЙНУ

Назва вищого навчального закладу	ІРІ	Індекси за тематичними напрямами
		І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	І9	І10
Одеська державна музична академія ім. А.В. Нежданової	2,3056	11,7	1,77	1,04	1,53	1,02	0,53	1,37	1,21	0,58	2,33
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури	1,9535	5,65	2,25	1,02	1,15	0,96	0,55	5,39	0,80	0,63	1,12
Національна музична академія України ім. М.П. Чайковського	1,9404	3,01	3,16	0,92	1,36	1,30	0,57	4,40	3,33	0,61	0,74
Львівська державна музична академія ім. М.В. Лисенка	1,7013	2,86	2,58	1,12	1,45	1,01	0,61	4,54	1,29	0,72	0,81
Донецька державна музична академія ім. С.С. Прокоф’єва	1,6596	5,48	1,41	1,01	1,12	0,83	0,56	3,04	0,93	0,57	1,63
Київський національний університет культури та мистецтв	1,3960	2,85	1,71	0,90	1,15	1,64	0,68	2,77	0,71	0,82	0,73
Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського	1,3598	2,64	2,66	1,00	1,25	0,82	0,64	2,15	1,11	0,58	0,75
Львівська національна академія мистецтв	1,3368	2,83	1,03	1,11	0,96	0,86	0,65	0,74	3,90	0,63	0,67
Харківська державна академія дизайну і мистецтв	1,3074	3,91	0,91	0,98	1,11	0,87	0,70	2,16	0,91	0,65	0,88
Київський національний університет театру, кіно і телебачення	1,1628	2,54	1,45	0,95	1,01	1,05	0,74	1,15	1,24	0,77	0,73
Харківська державна академія культури	1,0833	2,34	1,17	0,99	1,08	1,20	0,66	0,72	0,97	0,91	0,79
Луганський державний інститут культури і мистецтв	0,9060	1,05	1,51	1,05	1,04	0,53	0,77	0,50	0,92	1,02	0,66
Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука	0,8928	0,86	2,73	0,79	0,76	0,54	0,65	0,50	0,75	0,54	0,81
Закарпатський художній інститут	0,8301	0,72	1,85	0,59	0,69	0,52	0,64	0,50	0,73	0,75	1,30
С И С Т Е М А	1,0000	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

 

Таблиця 10. ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Назва вищого навчального закладу	ІРІ	Індекси за тематичними напрямами
		І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	І9	І10
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця	1,7892	2,10	1,73	1,19	1,15	1,24	1,59	5,22	1,68	0,96	1,02
Одеський державний медичний університет	1,7337	2,70	0,94	1,12	1,23	1,09	0,99	5,31	1,50	0,78	1,67
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова	1,7107	3,33	1,05	1,20	1,21	1,26	2,16	3,50	1,28	0,94	1,20
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького	1,6120	2,70	1,04	1,08	1,38	1,27	1,08	4,35	1,25	0,71	1,27
Національний фармацевтичний університет України	1,5453	3,62	0,79	1,06	1,15	0,91	0,75	3,69	1,32	0,88	1,29
Луганський державний медичний університет	1,5378	5,22	0,78	1,22	1,26	1,20	1,33	1,58	1,05	0,78	0,96
Івано-Франківський державний медичний університет	1,4424	2,15	0,97	1,21	1,18	1,16	1,24	3,40	1,24	0,79	1,08
Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського	1,4328	3,86	0,59	0,96	1,11	1,04	0,72	2,30	1,25	0,84	1,56
Дніпропетровська державна медична академія	1,4284	2,19	1,33	1,06	1,33	1,10	1,22	2,66	1,26	0,81	1,32
Запорізький державний медичний університет	1,3250	3,15	0,84	1,18	1,24	1,18	0,81	1,10	1,54	1,13	0,98
Українська медична стоматологічна академія	1,3010	2,50	0,70	1,16	1,29	0,98	1,04	2,52	0,99	0,77	1,06
Харківський державний медичний університет	1,2416	3,61	1,03	1,22	1,16	1,19	0,92	0,50	1,02	0,78	1,00
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького	1,2264	1,44	0,86	1,03	1,20	1,21	1,30	2,30	1,09	0,73	1,10
Буковинський державний медичний університет	1,1599	0,98	0,62	0,97	1,05	0,97	0,90	3,58	0,74	0,80	0,99
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського	1,1062	2,04	0,78	1,06	1,20	1,09	0,90	0,50	1,02	1,48	1,00
С И С Т Е М А	1,0000	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

 

Таблиця 11. АГРАРНІ

Назва вищого навчального закладу	ІРІ	Індекси за тематичними напрямами
		І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	І9	І10
Національний аграрний університет	1,8993	2,83	1,75	1,15	1,18	1,82	3,25	2,33	1,71	1,93	1,03
Львівський державний аграрний університет	1,8571	3,48	3,54	1,10	1,17	1,16	1,28	1,49	3,13	0,76	1,38
Дніпропетровський державний аграрний університет	1,4669	1,01	3,90	1,04	1,00	1,31	0,97	1,52	0,98	1,49	1,45
Харківська державна зооветеринарна академія	1,3755	1,11	5,56	1,04	1,07	0,93	0,88	0,66	0,94	0,78	0,79
Вінницький державний аграрний університет	1,3106	1,73	1,41	1,09	1,02	0,99	1,00	2,07	1,17	1,52	1,11
Таврійська державна агротехнічна академія	1,2131	0,90	1,33	0,99	1,00	0,95	1,47	2,13	0,90	1,36	1,10
Білоцерківський державний аграрний університет	1,1685	0,89	2,11	1,07	1,04	1,27	1,37	1,15	0,90	1,03	0,84
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва	1,1428	0,90	1,41	1,13	1,06	1,21	0,84	1,77	0,97	1,23	0,91
Херсонський державний аграрний університет	1,1387	0,59	1,13	0,97	0,95	0,98	0,79	0,75	3,09	0,82	1,32
Миколаївський державний аграрний університет	1,1080	0,86	0,95	4,07	1,01	1,26	1,58	1,13	1,08	0,93	1,21
Ніжинський агротехнічний інститут НАУ	1,0950	1,45	1,10	0,82	0,96	0,78	1,68	0,50	1,33	0,87	1,46
Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка	1,0853	1,28	1,10	1,11	1,10	1,07	1,04	0,99	0,95	1,15	1,04
Луганський національний аграрний університет	1,0780	2,05	0,72	0,90	0,92	0,79	0,85	1,63	0,80	1,04	1,08
Полтавська державна аграрна академія	1,0269	1,03	1,64	1,01	0,91	0,77	1,71	0,83	0,91	1,42	1,04
Кримський агротехнологічний університет	1,0178	0,78	1,27	1,08	1,06	1,22	0,86	0,86	1,19	0,80	1,06
Державний агроекологічний університет	1,0009	0,84	1,09	1,01	0,97	1,07	0,64	1,38	1,41	0,75	0,86
Уманський державний аграрний університет	0,9955	0,62	0,79	1,03	0,98	1,14	0,78	1,62	1,19	0,82	0,99
Одеський державний аграрний університет	0,9323	0,71	0,98	1,02	1,00	0,78	0,3	1,28	1,10	0,75	0,97
Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького	0,8649	0,69	0,75	0,92	1,04	1,22	0,88	0,73	0,71	0,60	1,09
Подільський державний аграрно-технічний університет	0,8310	0,58	0,82	0,87	0,92	0,90	0,88	0,82	0,67	0,94	0,81
Сумський національний аграрний університет	0,8304	0,74	0,54	1,02	0,96	0,58	0,67	1,10	0,84	0,88	0,88
Бережанський агротехнічний інститут	0,7861	0,84	0,72	0,69	0,79	0,64	0,91	0,50	0,96	1,06	0,75
С И С Т Е М А	1,0000	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

 

Таблиця 12. ПРАВА, ЕКОНОМІКИ, УПРАВЛІННЯ, ПІДПРИЄМНИЦТВА І ТОРГІВЛІ

Назва вищого навчального закладу	ІРІ	Індекси за тематичними напрямами
		І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	І9	І10
Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого	1,2509	0,91	1,15	1,14	1,06	1,14	3,35	0,70	1,30	0,85	0,92
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського	1,1757	1,25	1,13	1,15	1,05	1,18	1,01	0,89	1,80	0,99	1,32
Київський національний торговельно-економічний університет	1,0886	0,75	0,67	0,94	0,86	0,84	0,73	1,62	1,98	1,73	0,78
Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана	1,0859	0,89	0,94	1,19	0,96	0,87	0,67	1,74	0,97	1,73	0,88
Харківський національний економічний університет	1,0718	1,37	0,62	1,01	0,96	0,79	0,67	1,90	0,99	1,59	0,82
Одеська національна юридична академія	1,0573	1,36	1,21	1,17	0,91	1,05	0,76	1,10	1,53	0,74	0,75
Одеський державний економічний університет	0,9887	1,35	0,75	1,12	1,02	0,90	0,74	0,56	0,91	1,38	1,16
Тернопільський національний економічний університет	0,9744	1,45	0,66	0,95	0,95	0,83	0,60	0,85	1,18	1,25	1,01
Полтавський університет споживчої кооперації України	0,9624	0,86	0,74	0,97	0,96	0,83	0,82	0,64	1,18	1,81	0,80
Донецький державний університет управління	0,9565	0,74	1,70	1,13	1,07	1,02	0,78	0,77	0,83	0,78	0,73
Українська академія бізнесу та підприємництва	0,9548	0,59	1,65	1,00	1,02	0,97	0,65	1,22	0,72	0,95	0,77
Національна академія державної податкової служби України	0,9335	0,59	0,81	0,91	0,93	0,69	0,93	0,58	1,24	1,93	0,73
Українська академія зовнішньої торгівлі	0,9334	0,76	1,11	1,06	1,11	0,96	0,74	0,58	1,15	1,03	0,84
Львівський банківський інститут	0,8712	0,63	0,65	1,10	1,00	1,18	0,98	0,81	0,50	1,22	0,64
Львівська комерційна академія	0,8701	0,62	0,53	1,06	0,96	0,90	0,67	0,76	0,80	1,34	1,06
Українська академія банківської справи	0,8680	0,67	0,63	0,97	0,94	0,82	0,64	0,81	0,55	1,18	1,48
Харківський державний університет харчування та торгівлі	0,8612	0,84	0,94	0,94	1,00	0,90	0,68	1,07	0,73	0,75	0,76
Академія митної служби України	0,8601	0,67	0,65	0,89	0,97	0,63	0,53	0,50	2,21	0,68	0,89
Київський інститут банківської справи	0,8490	0,59	0,54	1,20	1,75	0,78	0,74	0,50	0,78	0,84	0,78
Львівська державна фінансова академія	0,8343	0,59	0,8	1,11	0,96	0,86	0,63	0,74	0,92	0,96	0,78
Академія муніципального управління	0,8053	0,59	0,80	0,90	0,99	0,62	0,59	0,80	1,13	0,87	0,76
Дніпропетровська державна фінансова академія	0,7993	0,61	0,53	1,15	0,95	0,60	0,73	0,58	1,00	0,90	0,95
Київський університет права НАН України	0,7992	0,87	0,80	0,85	0,98	0,87	0,79	0,50	0,80	0,85	0,67
Державна академія статистики, обліку і аудиту	0,7928	0,61	0,64	0,99	0,86	1,22	0,54	0,59	0,69	0,90	0,88
Український державний університет економіки і фінансів	0,7361	0,59	0,53	0,97	0,86	0,65	0,53	0,50	1,00	0,97	0,76
Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола	0,7132	0,59	0,66	0,78	0,82	0,53	0,53	0,50	0,64	1,14	0,95
Чернігівський державний інститут економіки і управління	0,7126	0,59	0,61	0,79	0,93	0,66	0,66	0,50	0,74	0,73	0,91
Буковинська державна фінансова академія	0,6992	0,62	0,61	0,96	0,88	0,56	0,61	0,50	0,89	0,66	0,70
Львівський інститут економіки і туризму	0,6882	0,62	0,53	0,70	0,77	0,68	0,63	0,50	0,69	1,07	0,68
Міжгалузевий інститут управління	0,6877	0,59	0,64	0,91	1,12	0,58	0,59	0,50	0,66	0,73	0,56
С И С Т Е М А	1,0000	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

 

Таблиця 13. ПРИВАТНІ

Назва вищого навчального закладу	ІРІ	Індекси за тематичними напрямами
		І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	І9	І10
Академія праці і соціальних відносин	1,1242	0,59	0,86	0,79	0,96	0,74	1,26	0,99	2,04	1,24	1,76
Національна академія управління	1,1179	0,81	1,35	1,19	1,37	1,18	0,69	0,50	1,09	0,88	2,13
Європейський університет	1,0176	1,32	0,56	0,85	1,07	0,79	1,43	1,16	0,74	1,60	0,65
Університет економіки та права «КРОК»	1,0115	0,98	0,52	1,01	0,96	0,78	1,77	0,85	0,96	1,52	0,77
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»	1,0110	0,62	0,82	0,92	0,93	0,80	1,29	1,17	0,96	1,75	0,83
Міжнародний науково-технічний університет	1,0071	0,60	0,75	1,21	1,07	0,80	1,17	1,15	1,10	1,27	0,94
Міжнародний Соломонів університет	1,0019	0,74	0,59	1,10	1,04	1,10	1,28	1,19	0,90	1,25	0,82
Київський економічний інститут менеджменту «ЕКОМЕН»	1,0014	1,62	0,52	1,14	0,98	0,79	0,84	0,96	1,23	1,14	0,78
Міжнародний університет бізнесу і права	0,9955	0,96	0,63	1,05	0,90	0,82	1,15	0,50	1,07	1,47	1,42
Інститут землевпорядкування та інформаційних технологій при НАУ	0,9951	0,73	0,57	0,66	1,06	1,65	1,19	0,50	1,25	1,32	1,03
Краматорський економіко-гуманітарний інститут	0,9945	1,33	0,50	0,87	1,06	0,63	0,56	0,50	2,31	0,88	1,31
Київський міжнародний університет (КиМУ)	0,9932	0,98	0,87	1,18	1,03	1,18	1,08	0,82	1,17	1,08	0,53
Карпатський університет імені Августина Волошина	0,9902	0,59	0,56	0,55	1,42	0,88	0,65	0,50	1,64	1,25	1,86
Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну	0,9880	0,59	2,45	0,95	0,84	1,61	0,53	0,50	0,60	1,17	0,65
Донецький економіко-гуманітарний інститут	0,9875	0,59	1,32	1,19	1,07	1,44	0,72	1,15	0,63	0,90	0,86
Київський університет ринкових відносин	0,9823	0,78	0,92	1,11	1,07	0,67	1,02	0,73	1,08	1,31	1,13
Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління	0,9811	0,59	1,10	0,88	0,90	0,92	0,71	2,41	0,67	0,85	0,79
Академія управління та інформаційних технологій «АРІУ»	0,9755	0,85	0,87	0,99	0,94	1,10	0,63	1,22	1,26	1,09	0,80
Інститут інтелектуальної власності і права	0,9737	0,59	2,72	0,82	1,16	0,56	0,56	0,50	1,09	1,24	0,50
Медичний інститут Української асоціації народної медицини	0,9697	2,18	1,06	0,88	1,24	0,62	0,86	0,50	0,87	0,64	0,84
Економіко-технологічний університет	0,9511	0,65	1,27	0,94	1,02	0,69	0,85	0,50	0,98	1,41	1,20
Східноєвропейський університет економіки та менеджменту	0,9315	0,74	1,48	0,97	1,07	0,81	0,60	0,89	0,73	1,03	1,02
Новокаховський політехнічний інститут	0,9074	0,59	1,87	0,74	1,11	0,71	0,60	0,50	0,87	1,24	0,84
Бучацький інститут менеджменту і аудиту	0,9040	0,59	0,60	0,76	1,08	0,70	0,82	0,50	1,68	0,78	1,53
Дніпропетровський університет економіки та права	0,9035	0,84	0,86	0,91	0,92	0,73	0,59	0,79	1,01	1,50	0,88
Львівський університет бізнесу та права	0,8995	0,59	0,69	1,06	0,98	0,98	0,58	0,50	1,23	1,05	1,32
Вінницький фінансово-економічний університет	0,8926	0,59	0,90	1,10	1,01	1,05	0,75	0,92	0,81	0,84	0,95
Український фінансово-економічний інститут	0,8922	0,59	0,66	0,94	1,10	0,50	0,65	0,73	1,03	1,99	0,74
Запорізький інститут державного та муніципального управління	0,8889	0,59	1,07	1,14	1,04	1,39	0,62	0,73	0,85	0,67	0,79
Донецький університет економіки і права	0,8830	0,64	0,53	0,94	0,99	0,85	0,65	1,09	0,78	0,90	1,47
Закарпатський угорський інститут Ференца Рокоці II	0,8803	0,59	0,57	0,75	0,87	0,67	1,51	0,50	1,01	1,55	0,80
Дніпропетровський медичний інститут народної медицини	0,8432	0,59	1,14	0,81	1,13	0,63	0,71	0,50	1,02	0,74	1,16
Макіївський економіко-гуманітарний інститут	0,8404	0,89	0,70	0,99	1,03	0,72	0,58	1,17	0,75	0,78	0,80
Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій	0,8320	0,83	0,58	0,88	1,20	0,77	0,86	0,50	0,80	1,07	0,84
Харківський соціально-економічний інститут	0,8290	0,74	0,55	0,70	1,09	0,94	0,67	0,50	0,74	1,59	0,78
Університет економіки і підприємництва	0,8225	0,59	0,50	0,99	0,94	0,88	0,59	0,50	1,28	1,19	0,77
Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту	0,8149	0,60	0,75	0,64	0,75	0,53	1,17	0,50	1,10	1,17	0,93
Київський університет туризму, економіки і права	0,8049	0,67	1,50	0,96	0,83	0,69	0,60	0,75	0,69	0,67	0,69
Західнодонбаський приватний інститут економіки і управління	0,8000	0,59	0,56	0,88	0,98	0,79	0,62	0,50	0,60	0,79	1,69
Таврійський екологічний інститут	0,7985	0,66	0,85	0,69	0,94	0,80	0,66	0,50	1,02	1,24	0,62
Ізмаїльський інститут водного транспорту	0,7985	0,85	1,21	0,78	0,89	0,66	0,53	0,50	1,10	0,65	0,82
Нікопольський економічний університет	0,7917	0,59	0,57	0,79	1,00	0,79	0,73	0,50	1,38	0,88	0,58
Донецький інститут управління	0,7859	0,59	0,50	0,78	1,17	1,18	0,72	0,50	0,92	0,70	0,80
Тернопільський комерційний інститут	0,7840	0,59	1,27	0,70	0,91	0,80	0,57	0,50	0,59	1,01	0,90
Хмельницький університет управління та права	0,7818	0,59	0,69	0,94	0,97	0,97	0,53	0,50	1,15	0,74	0,73
Західноукраїнський економіко-правничий університет	0,7675	0,59	0,5	0,86	0,93	0,69	0,58	0,50	1,54	0,64	0,84
Донецький інститут психології і підприємництва	0,7616	0,65	0,61	0,68	0,85	0,64	0,61	0,50	1,50	0,9	0,68
Хмельницький економічний університет	0,7528	0,59	0,55	0,98	0,85	0,74	0,52	0,50	0,97	1,00	0,82
Міжнародний Слов`янський університет	0,7520	0,91	0,77	0,80	1,00	0,75	0,59	0,50	0,63	0,78	0,79
Український інститут лінгвістики і менеджменту	0,7499	0,59	0,5	1,11	1,18	0,56	0,71	0,50	0,87	0,77	0,71
Одеський інститут підприємництва та права	0,7471	0,59	0,50	0,75	1,02	0,53	0,80	0,50	0,97	1,02	0,80
Львівський медичний інститут	0,7427	0,59	0,59	0,56	1,27	0,54	0,82	0,50	1,02	0,87	0,67
Південноукраїнський інститут бізнесу	0,7390	0,59	0,50	0,67	1,14	0,50	0,54	0,50	1,10	0,88	0,97
Львівський інститут менеджменту	0,7297	0,59	0,50	0,85	1,00	0,53	0,53	0,50	1,04	1,25	0,50
Донецький інститут соціальної освіти	0,7253	0,59	0,54	0,74	0,77	0,71	1,10	0,50	0,63	0,91	0,76
Міжнародний університет фінансів	0,7196	0,59	0,84	0,94	0,95	0,60	0,73	0,50	0,85	0,69	0,50
Міжнародний Християнський університет	0,7116	0,59	0,50	0,86	1,11	0,69	0,51	0,50	1,15	0,71	0,50
Інститут підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка»	0,7111	0,59	0,51	0,66	0,77	0,59	0,50	0,50	0,84	1,22	0,93
Інститут менеджменту та економіки «Галицька академія»	0,7094	0,59	0,53	0,70	0,86	0,54	0,52	0,50	0,67	1,32	0,87
Бердянський університет менеджменту і бізнесу	0,6900	0,59	0,52	1,17	0,84	0,58	0,64	0,50	0,68	0,65	0,73
Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету	0,6811	0,59	0,55	0,82	0,90	0,84	0,54	0,50	0,74	0,67	0,68
Миколаївський політехнічний інститут	0,6706	0,59	0,50	0,87	0,78	0,60	0,56	0,50	0,74	0,71	0,85
Волинський інститут економіки та менеджменту	0,6662	0,62	0,53	0,70	0,77	0,68	0,63	0,50	0,69	0,85	0,68
Харківський інститут кадрів управління	0,5814	0,59	0,50	0,54	0,77	0,50	0,62	0,50	0,63	0,60	0,57
С И С Т Е М А	1,0000	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

 

 3. Вебометричний рейтинг університетів як індикатор розвитку університету в інформаційному просторі

Webometrics аналізує не освітню діяльність університетів у цілому, а представленість вишу в інтернет просторі. Рейтинг Webometrics дозволяє непрямим чином оцінити науково-дослідні досягнення університетів через порівняння їх Інтернет-сайтів.

Відмінними рисами рейтингу Webometrics є сталість методології та висока динамічність змін показників рейтингу. У той час як методології інших рейтингів (ARWU, QS, The Times) постійно змінюються, принципи ранжирування Webometrics залишаються незмінними. Відповідно зміни позицій вузів в цьому рейтингу носять істотно більш показовий характер. У перші роки рейтинг Webometrics не користувався особливою популярністю в силу недооціненості академічною спільнотою значущості вузівських інтернет-сайтів для публікації наукових досліджень. Однак сьогодні цей рейтинг не менше авторитетний, ніж інші академічні рейтинги. До того ж результати його більш динамічні, так як на них миттєво відображаються результати діяльності з просування вузу у віртуальному просторі.

Критики цього методу вважають, що зміст інтернет-сайтів жодним чином не відображають якість навчання у вузі, а саме це і повинні досліджувати рейтинги вузів. Так, за словами директора Інституту комплексних досліджень освіти МДУ Віктора Кружаліна, його автори діють за принципом найменшого опору: використовують ту інформацію, яку найпростіше отримати. На думку пана Кружаліна, рейтинг Webometrics спирається на єдине джерело — інтернет-сайти вузів, а багато університетів ще не повністю освоїли цей ресурс.

Однак рейтинг Webometrics заснований не на кількості візитів і дизайні сторінок, а на повноті представлення вузу в мережі. Такий підхід дає комплексне уявлення про вуз, про його мережевої активності, про присутність в інтернеті викладачів, співробітників, студентів. Сайт — візитна картка вузу в міжнародному освітньому співтоваристві, відображення його освітньої та наукової діяльності. Веб-політика вузу сприяє формуванню нових зв’язків, неформальному спілкуванню між вченими та реалізації інноваційних розробок на основі обміну досвідом та творчої співдружності. Публікації на вузівських сайтах — найпростіший і найдешевший шлях оперативного обміну інформацією між вченими, викладачами, студентами. Виходячи з цього, без перебільшення можна сказати, що навчальний заклад, не володіє інтернет-технологіями в принципі не може сьогодні називатися вузом, тим більше університетом!

Webometrics дозволяє судити про національну систему вищої освіти не по окремим вузам-лідерам, а по всій сукупності складових її університетів. Відношення числа ВНЗ, що входять в рейтинг, до загального числа вищих навчальних закладів у національній системі освіти — найважливіший показник масштабності національної системи вищої освіти, її цілісності і готовності до сприйняття нових освітніх технологій. Так, з 662 проаналізованих російських вузів в рейтинг 2011 потрапили 450, а решта (32%) виключені з ранжирування. Додамо до цього, що офіційно (за словами міністра освіти РФ Андрія Фурсенка) вищих навчальних закладів «десь 1200-1300», тоді виходить, що інтернет-технологіями в 21 столітті в Росії не володіють 2/3 вищих навчальних закладів!

Як видно, Росія в рейтингу Webometrics 12000 найкращих вищих навчальних закладів займає начебто непогане 6 місце. Однак нагадаємо, сто в світі сьогодні ЮНЕСКО нараховує близько 20000 вищих навчальних закладів, що означає, що у вищезазначений рейтинг увійшло більше половини всіх вузів зі списку ЮНЕСКО. Навряд чи їх можна назвати кращими: це вузи, які відповідають вимогам сьогоднішнього дня в плані представленості в інтернеті. Більше показовий рейтинг 500 найкращих вищих навчальних закладів. І тут картина різко міняється: Росія в такому рейтингу представлена ​​тільки 1 вузом — МГУ. Такі ж результати демонструють Мексика, Туреччина, Чилі, Словаччина, Естонія, ПАР, Словенія та Ісландія. Пишатися тут нічим.

Якщо дивитися на розподіл 12000 кращих вузів світу за версією Webometrics по частинах світу, то більшість з них знаходиться в Америці та Азії.

Європа розпорядженні більш чвертю вузів зі списку 12000. На частку Азії та Океанії припадає 3,5%.

Однак якщо подивитися аналогічний розподіл вузів із списку 500 кращих вузів, то картина міняється: Америка 42,6%, Європа 44,2, Азія 10,2%, Океанія 2,8%, Африка 0,2%.

Розподіл 500 кращих вузів світу по країнах демонструє явну перевагу США:

172 університету. У групі лідерів Німеччина (47 вузів), Англія (37 вузів), Іспанія (26 вузів), Канада (24 вузу), Італія (17 вузів), Японія, Австралія і Бразилія (по 12 вузів), Тайвань (11), Голландія (10).

Якщо ж говорити про системність національних стандартів освіти, то слід звернути увагу на співвідношення загального числа аналізованих рейтингом вузів кожної країни і числа тих, які увійшли до 500 найкращих. Найбільш високий показник 10 до одного, характерний в основному для Європи. І дійсно, якщо Кожен 10-ий вуз потрапляє в список 500 кращих, то це вже система. Для порівняння в США такий показник становить менше 6%, для Китаю — 0,8%, для Росії — 0%, для Бразилії — 2%, для Японії — 1,7%.

У залежності від того, скільки базових критеріїв аналізу лежить в основі рейтингу і як вони впливають на результат, вони можуть бути консолідованими або спліт.

Спліт-рейтинги – це такі рейтинги, які ранжують навчальні заклади за окремим критерієм (або переліком окремих критеріїв без зведення їх у спільний рейтинг). Наприклад, це може бути рейтинг вишів за кількістю публікацій та цитат його працівників у реферованих наукових виданнях. В Україні подібний рейтинг пропонує Національна бібліотека імені В.І. Вернадського – «Рейтинг вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus» . За  схожим принципом працює рейтинг популярності вишів у мережі Інтернет за кількістю пошукових запитів, що проводила компанія Google-Україна . Простота таких рейтингів не вимагає створення складної методології дослідження, хоча основний критерій має бути обґрунтованим і показовим для системи освіти. Крім того, простота спліт-рейтингів дає можливість інтегрувати їх у більш складні рейтинги.

Консолідовані рейтинги – це такі рейтинги, які здійснюють якісну або кількісну оцінку діяльності вишу за цілим рядом критеріїв, які потім зводять в один загальний рейтинг. Для прикладу,  рейтинг «ТОП-200 Україна» використовує низку критеріїв оцінки: якість науково-педагогічного потенціалу вишу (сюди входить кількість штатних працівників, обраних академіками і членами-кореспондентами державних галузевих академій наук); якість навчання студентів (перемоги в олімпіадах, поточні дані); міжнародне визнання (участь в міжнародних асоціаціях), кількість патентів на винаходи, промислові зразки, корисні моделі, отримані вишем тощо. Менш складним, але однак консолідованим можна назвати рейтинг Webometrics Ranking of World Universities (Вебометричний рейтинг університетів світу) , що оцінює помітність вишів у мережі Інтернет. Він дещо подібний до рейтингу компанії Google-Україна, але включає більше критеріїв (кількість сторінок, що видає Google за запитом, кількість зовнішніх посилань на виш, кількість матеріалів, що розміщує виш на своїх сторінках, показники вишу за Google Scholar та Scimago SIR), оцінка за які зводяться в один результуючий бал.

Теорія «Великого рейтингу»

Ідея створення «Великого рейтингу» вже обговорювалася окремими українськими ЗМІ , однак не достатньо ґрунтовно. Справа в тому, що просто звести в одну шкалу різні рейтинги, наприклад, «Компас», «Вебометрикс», «ТОР-200 Україна» є недостатнім, а можливо і некоректним вчинком. Кожен окремий рейтинг має свій напрям ранжування, ціль, критерії а, відтак, і свою специфіку. Таким чином, щоб створити великий рейтинг із включенням у нього менших рейтингів, слід продумати сумісність рейтингів, методологію їх показників, симетричність критеріїв остаточного рейтингу. Щоб не сталось так, що для ранжування всіх вишів (технічних, класичних, архітектурно-будівельних, медичних, педагогічних, мистецьких та ін.) бралися рейтинги, які не можуть охопити всю специфіку галузей. Наприклад, якщо проранжувати медичний університет за  критеріями для напрямків «бізнес», «інформаційні технології», «менеджмент», він посяде дуже скромне місце у рейтингу. Відтак, методологічно недостатньо продумані «великі рейтинги», що штучно складені в один, не тільки віддаляють від об’єктивних показників за галуззю, але і спотворюють дані менших рейтингів, що включені в них.

Академічні та маркетингові рейтинги

Попри те, що зараз світові тенденції такі, що наука тісно пов’язана із виробництвом і бізнесом, слід окремо виділяти академічний рейтинг від маркетингового рейтингу.

Академічні рейтинги виходять із параметрів, які відображають наукову успішність закладу (основні критерії: індекс цитувань науковців у авторитетних виданнях, сума освоєних грантів на дослідження, число нобелівських лауреатів, кількість патентів, що отримують працівники університету тощо). Академічні рейтинги, в першу чергу, важливі університету для моніторингу якості досліджень та оцінки потенціалу науково-педагогічних кадрів. Маркетингові рейтинги першочергово беруть до уваги адаптованість університетських програм і, зрештою, випускника до вимог ринку (основні критерії: опитування роботодавців, моніторинг влаштованості випускників, відповідність курсів актуальним бізнес-технологіям, співпраця вишів із роботодавцем тощо). Без маркетингових рейтингів сучасний університет не може обійтися, оскільки вони показують очікування ринку, а отже й очікування абітурієнтів, котрі обирають майбутню професію. Ці рейтинги нероздільні, оскільки тільки разом дозволяють підтримувати професіоналізм науково-педагогічних кадрів (інноваційність, компетентність) та високий рівень підготовки студентів (свідомий вибір спеціальності, вмотивованість у навчанні). Саме тому більшість сучасних рейтингів передбачають однакову увагу як до наукометричних, так і до маркетингових показників і критеріїв.

Лідер національного рейтингу університетів III, IV рівнів акредитації «Топ-200 Україна» Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», очолюючи вітчизняні ВНЗ і в міжнародному рейтингу Webometrics, піднявся ще на 219 позиций (712 місце).

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (другий з українських ВНЗ ) — теж поліпшив на декілька сотень свій резултат (972 місце).

Також в першу пятірку серед ВНЗ України входять: Донецький національний технічний університет — 981 місце, Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна — 1469 місце, Національний університет «Львівська політехніка» — 1704 місце

Загальна таблиця

WORLD RANK	UNIVERSITY		POSITION
			PRESENCE	IMPACT	OPENNESS	EXCELLENCE
712	National Technical University of Ukraine Kyiv (Kiev) Polytechnic Institute		962	934	62	2,389
972	National Taras Shevchenko University of Kyiv (Kiev)		725	2,508	544	1,421
981	Donetsk National Technical University		1,828	1,155	193	2,869
1469	Kharkov National University VN Karazin		3,965	3,955	359	1,697
1704	Lviv Polytechnic National University		858	4,686	381	3,150
1710	National Pedagogical University MP Dragomanova		327	1,725	1,243	5,228
1811	Nezhinskii State University Nikolai Gogol		69	3,698	648	5,228
1924	(1) Ivan Franko National University of Lviv		5,417	5,573	541	1,850
1999	Sumy State University		1,141	5,677	489	3,317
2004	Odessa National I I Mechnikov University		5,199	3,806	849	2,736
2022	(1) Donetsk State Medical University		7,208	2,723	1,007	3,026
2047	(1) National Aviation University (Kyiv (Kiev) International University of Civil Aviation)		2,948	1,831	2,894	3,401
2093	National Technical University Kharkov Polytechnical Institute		1,573	5,731	1,179	2,490
2269	(1) National Aerospace University Kharkov Aviation Institute		6,962	3,101	1,122	3,517
2481	Borys Grinchenko Kyiv (Kiev) University		1,361	1,393	4,340	5,228
2575	East Ukrainian National University		5,813	3,389	561	5,228
2676	Cherkassy State University		4,524	1,483	3,372	5,228
3250	National University of Shipbuilding Admiral Makarov		6,735	6,610	269	5,228
3545	(1) Kharkov National University of Economics		5,869	2,872	3,854	5,228
3587	Odessa National Academy of Telecommunications		7,859	4,893	1,292	5,228
3635	Ternopil National Economy University		7,831	5,664	1,448	4,603
3743	Odessa National Academy of Law		8,768	6,650	505	5,228
3947	Donetsk National University		5,507	8,790	443	5,228
3953	Odessa State Polytechnic University		7,221	8,452	902	4,257
3960	Melitopol State Pedagogical University		4,416	4,860	3,083	5,228
3978	Zaporizhzhya National University		2,754	10,103	483	5,228
3985	Kharkov National Academy of Municipal Economy		2,979	13,202	13	5,228
3996	National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (National Agricultural University)		2,039	9,273	987	5,228
4027	(1) Ivano Frankivsk State Technical University of Oil & Gas		1,058	5,932	4,161	5,228
4069	Slavonic University Kiev		8,168	3,660	3,498	5,228
4118	Lugansk National Univesity		7,633	9,417	225	5,228
4129	(1) Black Sea State University Peter Graves University of Kiev Mohyla Academy Nikolaev Branch		6,534	8,978	445	5,228
4213	Ternopil Ivan Pul’uj National Technical University		8,926	5,021	2,172	5,228
4237	Pryazovskyi State Technical University		536	3,714	8,347	5,228
4250	Kharkov National University of Radio and Electronics		6,809	5,272	7,127	2,540
4395	Bukovinian State Medical University		3,978	10,150	692	5,228
4564	Volyn State University		11,794	1,663	9,811	3,517
4693	Vinnitsa National Technical University		5,533	8,354	1,545	5,228
4898	Zhytomyr Ivan Franko State University		6,470	11,847	272	5,228
4947	Gorlovskogo State Pedagogical Institute of Foreign Languages		3,969	2,403	9,811	5,228
4983	Berdyansk State Pedagogical University		4,774	8,632	2,047	5,228
5060	Lviv State University of Life Safety		1,171	5,618	7,127	5,228
5081	Uzhgorod National University		9,404	11,219	1,874	3,026
5143	Bila Tserkva State Agrarian University		14,667	5,901	1,126	5,228
5156	(1) Kyiv National Economic University Vadym Hetman (Kiev National University of Economics)		6,534	8,054	2,221	5,228
5156	Ukrainian Academy of Banking National Bank of Ukraine		4,592	11,397	871	5,228
5168	(1) Chernivtsi National University named after Yuriy Fedkovych		6,695	9,525	1,349	5,228
5197	(1) National University of Pharmacy Ukraine		2,842	9,530	3,372	4,603
5311	Donetsk Academy of the Road		13,017	2,904	5,273	5,228
5396	Open International University of Human Development Ukraine		10,867	11,872	130	5,228
5560	Ukrainian People’s Academy		6,897	10,629	1,227	5,228
5576	Kirovograd State Pedagogical University		7,514	12,897	299	5,228
5635	International Institute of Business		8,415	5,084	5,410	5,228
5711	Kyiv (Kiev) University of Economics and Law of the CRIC Krok University		1,420	8,782	5,048	5,228
5729	Zhytomyr State Technological University		8,827	8,094	2,442	5,228
5816	Kharkov Institute of Banking		11,159	6,628	2,894	5,228
5923	National University Ostrog Academy		7,989	12,892	420	5,228
5972	Ukrainian Medical Stomatological Academy		13,705	9,474	601	5,228
6176	Sevastopol National Technical University		2,842	11,883	3,702	4,257
6206	Uman State Pedagogical University Paul Ticino		8,238	12,227	822	5,228
6250	Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Polytechnic University)		9,934	7,788	3,115	5,228
6258	Carpathian National University Vasyl Stefanyk		9,482	11,575	1,443	4,603
6473	Zaporozhye National Technical University		10,393	11,961	748	5,228
6539	Mykolayiv State Agrarian University		6,219	12,722	1,279	5,228
6675	(1) Kherson State University		8,258	7,142	5,159	5,228
6742	Ternopil V. Hnatiuk National Pedagogical University		5,391	10,362	3,472	5,228
6760	Kyiv (Kiev) National University of the Technology and Design		350	7,942	9,811	5,228
6809	Cherkassy Institute of Banking		3,508	15,507	657	5,228
7248	Lviv Medical University		10,754	10,033	2,638	5,228
7466	National University of Food Technologies Kyiv (Kiev)		10,011	10,849	2,615	5,228
7566	Ukrainian Catholic University		9,243	4,563	9,811	5,228
7701	Kyiv (Kiev) National Linguistic University		6,686	13,583	1,915	5,228
7738	Odesa Regional Institute of Public Administration		11,479	11,276	2,084	5,228
7785	Chernihiv State Technological University		2,135	12,989	4,276	5,228
7814	Odessa State Medical University		931	14,652	5,273	4,257
7844	International Management Institute Kiev		10,128	9,089	4,624	5,228
7946	Kyiv (Kiev) School of Economics		12,315	10,221	2,714	5,228
8102	(1) Taurida National V.I.Vernadsky University		12,294	12,313	4,276	3,150
8132	European University		6,727	6,236	9,811	5,228
8311	(1) Lugansk State Medical University		11,856	6,380	7,127	5,228
8362	University of Civil Protection of Ukraine		2,386	8,543	9,811	5,228
8370	National University of Management Kiev		7,915	11,188	4,479	5,228
8378	Kharkov Regional Institute of Public Administration		11,014	15,754	415	5,228
8387	National Mining University of Ukraine		8,168	12,185	3,472	5,228
8429	Rih Technical University Krivoy Rog		5,542	13,750	3,036	5,228
8554	Dnipropetrovsk State Technical University of Railway Transport		6,025	8,916	7,603	5,228
8561	Alfred Nobel University (Dnipropetrovsk University of Economics and Law)		4,372	12,950	4,405	5,228
8642	Poltava State Agrarian Academy		10,174	15,148	1,019	5,228
8727	Kharkov State Automobile and Highway Technical University		2,195	9,340	9,811	5,228
8866	Zaporizhzhe State Engineering Academy		6,978	13,743	3,179	5,228
8956	Dnipropetrovsk National University Honchar		9,916	14,159	5,863	2,736
8981	(1) Odessa State Environmental University		4,871	12,588	6,222	4,603
8981	Southern National Pedagogical University KD Ushinskogo		2,443	15,314	3,657	5,228
9003	Slavonic State Pedagogical University		6,368	14,396	2,965	5,228
9039	Rih State Pedagogical University		5,332	15,785	2,122	5,228
9085	National State Tax Service University of Ukraine		10,574	7,876	7,603	5,228
9097	Transcarpatian Hungarian College Ferenc Rakoczi II		8,599	11,889	4,693	5,228
9142	Kyiv (Kiev) National University of Engineering and Architecture		11,554	13,145	2,382	5,228
9322	Odessa State Academy of Food Technology		13,176	9,899	4,693	5,228
9378	Poltava National Technical University Yuri Kondratyuk		11,875	14,325	1,689	5,228
9412	Donbas State Academy Engineering		10,561	14,672	1,994	5,228
9489	International Slavonic University Kharkov		15,222	11,761	2,308	5,228
9561	Donetsk State University of Management		6,414	14,702	3,613	5,228
9854	Institute of Neurosurgery AMS of Ukraine		13,201	15,996	748	5,228
9926	Academy of Advocacy of Ukraine		13,350	14,814	1,472	5,228
9938	Bogomoletz National Medical University		9,756	9,968	7,603	5,228
9983	Lviv Academy of Commerce		9,852	15,580	2,197	5,228
10052	Sumy National Agrarian University		203	14,367	9,811	5,228
10057	Kyiv (Kiev) University of Law National Academy of Sciences of Ukraine		8,168	13,290	5,159	5,228
10108	Kyiv (Kiev) National University of Culture and Arts		7,817	9,275	9,811	5,228
10117	National University of Internal Affairs Kharkov		5,788	10,130	9,811	5,228
10155	Donbass State Technical University		8,319	10,998	7,603	5,228
10171	Eastern University of Economics and Management		8,554	17,435	1,235	5,228
10219	National University of Physical Education and Sport of Ukraine		12,335	8,256	8,347	5,228
10267	Transcarpathian State University		3,596	16,759	3,498	5,228
10267	Kerch State Marine Technical University		6,448	11,931	7,603	5,228
10348	Kyiv (Kiev) Institute of International Economics and Business		6,208	14,972	4,693	5,228
10392	Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy Kharkov		8,393	15,614	3,236	5,228
10424	Kherson National Technical University		7,105	12,755	6,756	5,228
10486	Donbas National Academy of Civil Engineering and Architecture		6,009	14,321	5,696	5,228
10536	Kirovograd National Technical University		11,622	16,399	1,553	5,228
10541	Chernihiv State Institute of Economics and Management		5,013	17,941	1,965	5,228
10556	Poltava State Pedagogical University Korolenko		12,315	15,521	2,032	5,228
10631	State University of Informatics and Artificial Intelligence		4,845	13,999	6,756	5,228
10639	Donetsk National University of Economics and Trade Mykhailo Tugan-Baranovsky		5,234	13,502	7,127	5,228
10715	Kyiv (Kiev) National University of Internal Affairs		7,989	11,505	8,347	5,228
10729	Kharkov State Academy of Zooveterinary		13,965	12,343	4,405	5,228
10738	Classical Private University		1,839	13,278	9,811	5,228
10754	Kyiv (Kiev) National University of Trade and Economics		10,454	10,477	8,347	5,228
10762	(1) Chernihiv State Pedagogical University named Taras Shevchenko		15,527	15,690	1,057	5,228
10801	(1) State Metallurgical Academy of Ukraine		8,415	14,161	6,459	4,603
10824	Dnipropetrovsk State Medical Academy		7,688	10,653	9,811	5,228
10941	Kyiv (Kiev) Humanitarian Institute		14,610	7,136	9,811	5,228
11096	National University of Water Resources and Environmental		9,956	14,687	4,783	5,228
11213	Faculty of Radio Systems for Aircraft		12,377	12,986	5,410	5,228
11359	Zaporozhye State Medical University		169	16,403	9,811	5,228
11398	Poltava University of Consumer Cooperatives		10,128	12,395	7,603	5,228
11449	Interregional Academy of Personnel Management		10,361	10,572	9,811	5,228
11512	Kharkov State Academy of Railway Transport		11,082	10,294	9,811	5,228
11834	Khmelnitsky University of Management and Law		1,482	16,991	7,127	5,228
11930	Institute of Technology National University Vladimir Dal		10,070	17,304	2,983	5,228
12102	State Academy for Culture and Arts		14,367	9,389	9,811	5,228
12212	Kirovograd State Flight Academy of Ukraine		10,321	16,645	4,161	5,228
12221	Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University		3,344	14,786	9,811	5,228
12246	Lutsk National Technical University		12,878	15,303	4,479	5,228
12273	(1) Cherkasy State Technological University		12,448	10,852	9,811	5,228
12308	Donetsk State Institute of Artificial Intelligence Problems		9,269	12,620	9,811	5,228
12314	State University of Information and Communication Technologies		10,198	12,208	9,811	5,228
12374	Lugansk State Institute of Culture and Arts		7,881	13,315	9,811	5,228
12374	International Solomon University		8,793	12,961	9,811	5,228
12419	Khmelnitsky Institute of Social Technology University of Ukraine		10,470	18,745	1,785	5,228
12427	Academy of Medical Sciences of Ukraine		14,915	11,498	7,603	5,228
12465	University of Banking of National Bank of Ukraine Kiev		13,430	11,803	8,347	5,228
12561	(1) Ukrainian State Forest University		14,616	10,079	9,811	5,228
12622	Galician Institute of Vyacheslav Chornovil		8,554	17,418	4,559	5,228
12715	Kyiv (Kiev) University of Tourism, Economics and Law		6,686	14,307	9,811	5,228
12828	Kharkov National Medical University		13,335	14,850	5,696	5,228
12887	Kamyanets Podilskiy National University		8,673	16,288	6,459	5,228
12911	Ukrainian Humanitarian Institute Bucha		17,747	8,599	9,811	5,228
12997	(1) National Law Academy of Ukraine Yaroslav the Wise		13,747	13,590	7,127	5,228
13062	Mukachevo Institute of Technology Mukachevo State University		13,446	17,951	2,300	5,228
13062	Ternopil State Medical University		6,908	14,812	9,811	5,228
13096	Donetsk University Institute of Law. E.O Didorenka		4,964	15,519	9,811	5,228
13146	Vinnitsa State Pedagogical University		14,870	15,759	4,340	5,228
13234	Prydneprovskaya State Academy of Construction and Architecture		10,832	16,026	6,459	5,228
13296	Tavria State Agrotechnological University		8,319	15,605	8,347	5,228
13314	(1) National Transport University		2,906	16,566	9,811	5,228
13327	Khmelnitsky National University		11,159	14,518	8,347	5,228
13394	Crimean University of Humanities		12,865	12,577	9,811	5,228
13433	Odessa State Economic University		9,202	15,988	7,603	5,228
13553	Lviv State University of Physical Culture		10,811	15,063	8,347	5,228
13574	Crimea State Medical University		12,417	13,179	9,811	5,228
13617	Academy of Fire Safety		12,268	13,354	9,811	5,228
13688	Kharkov State University of Food Technology and Trade		14,910	18,524	1,822	5,228
13701	International Christian University Kiev		19,203	8,825	9,811	5,228
13746	Kharkov National Pedagogical University		13,479	16,499	5,273	5,228
13868	Kharkov State Institute of Culture		16,787	11,096	9,811	5,228
13881	Kyiv (Kiev) University of Economics and Transport Technology		11,788	14,062	9,811	5,228
13889	Kyiv (Kiev) International University		13,632	13,063	9,811	5,228
13895	Lviv Institute of Management		11,699	14,144	9,811	5,228
14058	Berezhansky Agrotechnical Institute		5,989	16,506	9,811	5,228
14069	Kharkov State Technical University of Construction and Architecture		17,255	11,136	9,811	5,228
14096	(2) Moscow State University Black Sea Branch Sevastopol		13,855	17,193	4,693	5,228
14118	Lutsky Institute of Human Development		11,622	19,668	1,839	5,228
14137	International Scientific and Technical University Academician George Buhay		7,445	16,188	9,811	5,228
14336	Academy of Customs Service of Ukraine		11,329	15,016	9,811	5,228
14336	Academy of Design and Arts Kharkov		17,623	11,390	9,811	5,228
14510	Lugansk State University of Internal Affairs E A Didorenko		10,743	15,562	9,811	5,228
14567	Vinnitsa State Agrarian University		12,481	14,783	9,811	5,228
14638	National University of Fine Arts and Architecture		12,417	14,946	9,811	5,228
14685	(1) Institute for Applied System Analysis		10,351	18,641	5,410	5,228
14794	School of Business KYBYT		13,288	14,761	9,811	5,228
14846	(2) University of Banking of National Bank of Ukraine Lviv Institute of Banking		14,492	15,731	7,603	5,228
14908	Kherson State Marine Institute		5,196	18,422	8,347	5,228
14967	Vinnitsa Trade and Economic institute		6,908	17,412	9,811	5,228
15003	International University of Economics and Humanities		9,331	16,775	9,811	5,228
15034	Uman State Agrarian University		7,650	17,286	9,811	5,228
15045	(1) Bukovina University		9,912	19,039	5,410	5,228
15053	(1) Odessa State Maritime Academy		11,445	16,009	9,811	5,228
15071	Lviv State Institute of advanced technologies and management Vyacheslav Chornovil		12,865	15,380	9,811	5,228
15084	Odessa Theological Seminary		15,413	14,107	9,811	5,228
15136	Izmail State Humanitarian University		11,765	18,143	6,222	5,228
15156	Sumy State Pedagogical University		12,646	15,618	9,811	5,228
15267	National Agrarian University Lviv		10,155	16,827	9,811	5,228
15267	Ukrainian Academy of Public Administration		11,607	16,255	9,811	5,228
15285	Pereyaslav-Khmelnytskyj State Pedagogical University Gregory Pans		12,772	16,584	8,347	5,228
15306	Mohyla Academy University of Kyiv (Kiev)		12,878	15,736	9,811	5,228
15324	Kherson Economic and Legal Institute		12,067	16,148	9,811	5,228
15394	Training Institute of the State Employment Service of Ukraine		13,567	18,803	4,624	5,228
15544	Lugansk National Agrarian University		12,676	16,192	9,811	5,228
15676	Lviv National University of Internal Affairs		10,058	17,420	9,811	5,228
15796	Kherson State Agricultural University		14,266	15,839	9,811	5,228
15806	Tavria Humanities and Environmental Institute		7,343	18,262	9,811	5,228
15833	Kremenchug University of Economics Information Technology and Management		13,335	16,312	9,811	5,228
15889	Agroecological Zhitomir National University		15,240	19,017	4,106	5,228
15889	Khmelnitsky University of Economics		19,519	18,305	2,473	5,228
15926	Ukrainian Academy of Printing		12,034	16,986	9,811	5,228
15979	Feodosyyskoy Director of Finance and Economic Academy		14,706	15,924	9,811	5,228
15989	Dneprodzerzhinsk State Technical University		13,458	16,513	9,811	5,228
16148	Ukrainian State University of Finance and International Trade		9,672	18,094	9,811	5,228
16278	(1) Odessa State Academy of Refrigeration		17,499	15,762	9,811	4,603
16291	Odessa State Academy of Construction and Architecture		14,999	16,220	9,811	5,228
16371	Wisconsin International University (Ukraine)		16,188	15,800	9,811	5,228
16407	Donetsk Institute of Tourist Business		18,172	14,733	9,811	5,228
16449	Kyiv (Kiev) Interregional Academy of Personnel Management		14,511	16,708	9,811	5,228
16462	Ukrainian State University of Chemical Engineering		14,148	17,927	9,811	4,257
16479	Kyiv (Kiev) University of Market Relations		16,651	15,737	9,811	5,228
16525	Carpathian University		14,832	16,644	9,811	5,228
16673	Lviv Academy of Arts		15,478	17,361	8,347	5,228
16683	State Academy of Statistics, Accounting and Auditing		13,965	17,265	9,811	5,228
16694	Kharkov Institute of Management		15,159	16,763	9,811	5,228
16698	Ivano Frankivsk National Medical University		13,136	17,603	9,811	5,228
16881	Sstate Academy of Housing and Communal Services		17,182	16,058	9,811	5,228
16915	Kyiv (Kiev) State Maritime Academy		16,699	16,369	9,811	5,228
16934	Sevastopol Institute of Nuclear Energy and Industry		17,902	15,758	9,811	5,228
16934	Kyiv (Kiev) Academy of Municipal Management		13,446	17,773	9,811	5,228
16948	Institute for Tourism Federation of Trade Unions Ukraine		15,656	16,885	9,811	5,228
17259	Volyn Institute for Economics and Management		13,979	17,954	9,811	5,228
17264	Sevastopol Naval Order of the Red Star Institute		13,201	18,226	9,811	5,228
17271	Crimean Agrotechnological University		13,158	18,251	9,811	5,228
17341	Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture		13,934	18,081	9,811	5,228
17346	Conservatory Odessa Musical Academy		3,720	20,066	9,811	5,228
17381	International University of Business and Law Kherson		19,180	15,573	9,811	5,228
17425	Ukrainian Financial-Economic Institute		19,587	15,281	9,811	5,228
17438	Dnipropetrovsk State Finance Academy		18,561	16,162	9,811	5,228
17511	Makiyivs’kij Economics and Humanities Institute		16,145	17,489	9,811	5,228
17526	Hlukhivsky State Pedagogical Alexander Dovzhenko University		17,160	17,023	9,811	5,228
17526	(1) Nikolaev State University VA Suhomlinskogo		15,231	17,853	9,811	5,228
17588	Podolsky Agricultural and Technical State University		17,891	16,787	9,811	5,228
17598	Kyiv (Kiev) National University of Theater, Film and Television IK Karpenko-Kary		18,405	16,529	9,811	5,228
17656	Academy Army Hetman Sahaidachny		15,212	18,033	9,811	5,228
17679	Mariupol State Humanitarian University		16,228	17,681	9,811	5,228
17679	Ukrainian Scientific Research Institute of Radio and TV		19,132	16,151	9,811	5,228
17720	Odessa State University of Internal Affairs		16,859	17,493	9,811	5,228
17750	Kharkov State Kotlyarevsky University of Arts		16,888	17,535	9,811	5,228
17781	Rivne State Humanities University		16,312	17,808	9,811	5,228
17815	Berdyansk University of Management and Business		13,466	19,737	7,127	5,228
17878	Mystetskyy Institute of Art and Design Modeling Salvador Dali		15,641	18,217	9,811	5,228
17881	Crimean Economic Institute		11,267	19,477	9,811	5,228
17972	Rih Economic Institute Kyiv (Kiev) National Economic University		17,272	17,708	9,811	5,228
17975	Zhitomir Military Institute Sergey Pavlovich Korolev		12,854	19,191	9,811	5,228
18033	Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music		17,139	17,866	9,811	5,228
18043	Kyiv (Kiev) Investment Management Institute		17,351	17,810	9,811	5,228
18069	(2) International Solomon University Eastern-Ukrainian Branch		20,338	14,610	9,811	5,228
18082	Kharkov State Medical University		18,452	17,357	9,811	5,228
18126	Kharkov Humanitarian-Pedagogical Institute		17,848	17,734	9,811	5,228
18135	International University of Finance		12,772	19,379	9,811	5,228
18149	Yuzhnoslavyanskyy Institute		12,843	20,243	6,040	5,228
18149	Kirovograd Institute of Commerce		18,537	17,425	9,811	5,228
18161	Kyiv (Kiev) Medical Institute		18,238	17,595	9,811	5,228
18184	Dnipropetrovsk State Agrarian University		19,791	16,515	9,811	5,228
18247	Lviv National Academy of Music Lysenko		17,912	17,876	9,811	5,228
18329	Kyiv (Kiev) National Trade and Economic University		16,426	18,622	9,811	5,228
18352	Uzhgorod State Institute of Informaton Sciences, Economics and Law		13,836	19,373	9,811	5,228
18411	Yalta University of Management		13,191	19,552	9,811	5,228
18429	(2) Alfred Nobel University (Dnipropetrovsk University of Economics and Law) Kremenchug		17,774	18,203	9,811	5,228
18492	Lviv Institute of Economy and Tourism		13,050	19,622	9,811	5,228
18550	Institute of Advertising		17,781	18,350	9,811	5,228
18570	Kharkov University of Air Forces Ivan Kozhedub		18,146	18,228	9,811	5,228
18604	Institute for Entrepreneurship Strategy		16,200	18,992	9,811	5,228
18700	Melitopol Institute of Ecology and Social Technologies		19,658	17,557	9,811	5,228
18718	Galician Academy		16,015	19,191	9,811	5,228
18749	Ternopil Institute of Social and Informational Technologies		14,657	19,549	9,811	5,228
18884	Zahidnodonbaskyy Private Institute of Economics and Management		15,944	19,386	9,811	5,228
18906	Donetsk institute of the Marketing and Social Policy		18,764	18,491	9,811	5,228
18925	Kharkov State Academy of Physical Culture		17,891	18,895	9,811	5,228
18938	Kirovograd Law Institute of Kharkiv National University of Internal Affairs		18,470	18,701	9,811	5,228
18966	Kramatorsk Institute of Economics and Humanities		19,102	18,416	9,811	5,228
19004	Khmelnitsky University of Economics and Business		18,066	19,423	8,347	5,228
19010	State Flight Academy of Ukraine		18,667	18,730	9,811	5,228
19083	(1) Odessa State Agrarian University		16,596	19,490	9,811	5,228
19087	Institute of Oriental and Africa Countries International Slavic University Kharkov		17,677	19,206	9,811	5,228
19131	Donetsk Institute of Social Education		18,016	19,151	9,811	5,228
19208	Institute of Land and Information Technology		18,613	19,034	9,811	5,228
19228	Institute of Chemical technology Vostochnoukraynskyy National University Vladimir Dal		16,712	19,598	9,811	5,228
19260	Chernivci State University		20,466	18,439	9,811	3,235
19281	(1) Donetsk University of Economics and Law		19,758	18,496	9,811	5,228
19316	Lviv State Academy of Finance		18,799	19,109	9,811	5,228
19329	Kyiv (Kiev) State Academy of Housing and Utilities		19,682	18,663	9,811	5,228
19334	Interdisciplinary Institute of Management		14,677	20,054	9,811	5,228
19386	Izmail Institute of Water Transport		16,761	19,753	9,811	5,228
19455	Kharkov Institute of Socio economic		19,859	18,757	9,811	5,228
19489	Kyiv (Kiev) Economic Institute of Management		18,813	19,372	9,811	5,228
19509	Dnipropetrovsk Humanitarian University		16,633	19,919	9,811	5,228
19536	Kremenetskogo Regional Pedagogical Institute		16,061	20,034	9,811	5,228
19567	Donetsk Institute of Entrepreneurship		19,587	19,138	9,811	5,228
19624	Dnipropetrovsk Law Institute		15,171	20,188	9,811	5,228
19713	Kharkov University of Economics and Law		19,859	19,249	9,811	5,228
19729	Kyiv (Kiev) Academy of Advocacy of Ukraine		18,428	19,824	9,811	5,228
19829	Bukovina Chernovtsy State Academy of Finance		20,466	17,779	9,811	5,228
19887	Kyiv (Kiev) State University Ukrainian Academy of Business and Entrepreneurship		19,567	19,710	9,811	5,228
20031	(1) Institute of Ecology and Medicine		20,636	17,879	9,811	5,228
20046	Institute for Entrepreneurship and Advanced Technologies		20,416	18,720	9,811	5,228
20093	Ivano Frankivsk State Medical University		20,466	18,621	9,811	5,228
20126	Kirovograd Institute of Human Development		18,056	20,308	9,811	5,228
20210	Bila Institute of Economics and Management University		19,567	20,167	9,811	5,228
20288	Lviv Medical Institute		20,228	19,978	9,811	5,228
20393	Kirovograd Regional Institute of Management and Economics		19,791	20,331	9,811	5,228
20424	Khmelnitsky Institute of Design Modeling Garments		19,414	20,458	9,811	5,228
20476	National Technical University of Agriculture Peter Vasilenko		20,416	19,988	9,811	5,228
20574	Chernihiv State Institute of Law Social Technologies and Labor		20,466	20,141	9,811	5,228