Перше видання книги з’явилося в 1516 році, і потім вона перевидавалася нескінченне число раз на всіх європейських мовах.

У цій книзі Мор описав ідеальну державу без гноблення слабких і без примусової праці.

У живих образах малює Мор у своїй книзі картину упорядженої держави, уже створеної, яка живе повним життям на уявлюваному острові. Життя цієї безкласової держави-націй описана так повно, що Мору здавалося, що ним дозволені всі протиріччя. Мор занадто добре знав життя, щоб вірити, що всякий клас, як би справедливі не були його наміри, міг утримувати у своїх руках владу без гноблення незаможної більшості.

Мор заглянув далеко в майбутнє й протиставив комуністичний лад, при якому все належить усім, класовому суспільству. У його державі все розподілялося за принципом: праця обов’язкова, кожний працює скільки може й одержує скільки йому треба, усяка праця винагороджується по заслугах, і кожна людина живе в розкоші, хоча жоден не одержує більше іншого. Приватної власності немає. На острові Утопія існують 24 великі міста, однакових по мові, вдачам, законам і установам. Крім того, у країні є садиби, які постачені всіма необхідними сільськогосподарськими знаряддями. У цих садибах живуть люди, що поступово відправляються з міст у село. У кожній сільській родині повинне бути не менш сорока членів, чоловіків і жінок. З кожної родини щорічно 20 чоловік, пробувши два роки в садибі, вертаються в місто й заміняються двадцятьома іншими — городянами, які вчаться землеробству в інших двадцяти, що вже прожили рік у садибі й тому знають сільське господарство. Черга для хліборобів уводиться для того, щоб ніхто проти волі не був змушений занадто довго займатися важкою й кропіткою сільськогосподарською працею.

Сільські жителі обробляють поля, доглядають за худобою й рубають дрова, які перевозять у місто. Ще вони займаються штучним виведенням курчат за допомогою особливих апаратів для висиджування яєць… Головним заняттям утопійців є землеробство, але поряд із цим кожний навчається ремеслу, як своєї спеціальності, причому навчаються йому й чоловіки й жінки. Ремесла їх полягають головним чином в обробці вовни й льону; крім того, існує ремесло муляра, коваля й теслю. Інші галузі праці мають дуже мало застосування.

Працюють в Утопії тільки по шість годин на добу: три години з ранку до обіду, потім відпочивають дві години й після відпочинку працюють ще три година. Потім потрібно вечеряти. Рано лягають спати й сплять вісім година. Вільний час кожний проводить за своїм розсудом. Шести годин роботи в день цілком достатньо для виробництва речей, потрібних для здорового й приємного життя.

Працюють всі, крім керівників суспільства й тих, які одержали від народу дозвіл присвятити себе науці. Якщо ж така людина не виправдає надій, що покладали на нього, то він знову переводиться в розряд ремісників.

Сільські жителі роблять продукти для себе й для городян. Останні теж працюють на місто й на сільські місцевості. Кожне місто щорічно посилає в столицю трьох наймудріших своїх старих, які вирішують загальні для всього острова справи. Вони збирають відомості, де й у чому є надлишок або недолік, і тоді першим усувається друге. Міста, що віддають свій надлишок іншим, за це з них нічого не одержують, тому що самі користуються від інших усім, що їм потрібно, також без винагороди. У такий спосіб весь острів становить як би одну родину. Гроші в Утопії зовсім невідомі. Всі речі є в надлишку. Немає ніякої підстави опасатися, що хто-небудь зажадає більше, ніж йому потрібно, тому що кожний упевнений, що йому ніколи не прийде терпіти потреби.

На кожній вулиці міста побудовані величезні чудові палаци. У них живуть «сифогранти» — посадові особи, які обираються по одному на кожні 30 родин. До кожного з палаців прикріплені по 30 сімейств, що живуть по обидві сторони. Завідувачі кухнями цих палаців у певні години приходять на ринок, де кожний бере необхідні продукти, потрібні для 30 родин. Але кращі продукти насамперед посилають для хворих у госпіталі.

У певні години кожні 30 сімейств направляються у свої палаци обідати й вечеряти. На ринках не перешкоджають брати всім їстівні припаси скільки хто хоче, але немає нікого, хто добровільно б обідав окремо в себе будинку, коли поруч у палаці скільки завгодно гарної й готової їжі. Страви в палаці готовлять жінки по черзі, а за столом прислужують хлопчики й дівчинки.

Головним завданням виборних сифогрантів є спостереження за тим, щоб ніхто не ледарював. Всі сифогранти призначають князя із чотирьох кандидатів, обираних народом. Посада князя довічна. Він втрачає посаду тільки в тому випадку, якщо на нього впаде підозра, що він прагне до самодержавства. Віросповідання на острові — особиста справа кожного. Священики, як і всі чиновники, обираються народом.

Населення Утопії ненавидить війну й військову славу вважає самою незавидною. Війна необхідна тільки для захисту своєї батьківщини або своїх друзів і для звільнення пригнобленого народу від ярма тиранії. Учені — у великій пошані. Вони звільняються від фізичної праці, але заняття наукою не є монополіює учених. Звичайно рано вранці відбуваються публічні читання, відвідувати які можуть усі чоловіки і жінки. Дивлячись по своїй схильності, вони слухають читання по тим або іншим предметам.

Отже, в Утопії немає приватної власності й немає грошей. Кожний займається тільки справами суспільства, і все розподіляється рівномірно за принципом: кожний працює скільки він може й одержує скільки йому треба. І хоча немає власності, там усі багаті й у всіх спокійне й безтурботне життя.

Комунізм Томаса Мора був утопічним, незбутнім. Однак він був створений глибоким знанням життя й розумінням потреб тої епохи. Мор перший зробив спробу пристосувати комунізм до знову виникаючого капіталістичного суспільства й перший у світі висунув основний принцип комунізму, що пізніше ввійшов у теорію наукового комунізму З Маркса: від кожного — по здатностях, кожному — по потребах.

У Мора наука вперше попадає на службу людям. Наука, яка була християнству ворожа, стає необхідної при створенні нового, справедливого ладу. Мор робить науку доступною всім як вища насолода. Але шляхів до досягнення комуністичного суспільства Мор не вказав, та й в той час не міг цього зробити.

Якщо більшість попередників Мору розуміє комунізм як спільність предметів споживання, то Мор у центр уваги ставить спільність виробництва. В «Утопії» праця носить обов’язковий характер. Усе повинні займатися фізичною працею, від якої звільняються лише вчені й посадові особи на період виконання ними суспільних обов’язків. Все населення «Утопії» займається як ремісничою, так і землеробською працею. Тому що тут працюють всі, тому що  при нетривалому робочому дні населення, на думку Мору, може бути забезпечено всім необхідним.

Політичний устрій, який Мор вважає ідеальним, засновано на загальній рівності й волі. Його політичний ідеал пронизаний демократизмом. Всі основні посадові особи обираються народом, звітують перед ними й повинні діяти в інтересах народу. Важливі питання обговорюються всіма жителями «Утопії». Головний обов’язок посадових осіб полягає в тому, щоб займатися організацією господарського процесу

У Мора посадові особи — не привілейований стан, а слуги народу. На чолі держави стоїть виборна особа, що називається князем, але яке фактично є президентом. Мор пише «Жоден  чиновник не проявляє гордовитості й не вселяє страху. Їх називають батьками й вони поводяться  гідно».

Подібний суспільний і політичний пристрій веде до високих моральних якостей населення «Утопії». Внаслідок цього в державі незначне число законів. Лад описаного їм суспільства Мор визнає «не тільки найкращим, але також і єдиним, котрий може привласнити собі з повним правом назва суспільства. Саме, в інших країнах усюди мовці про суспільне благополуччя піклуються тільки про своєму власний. Тут же, де немає ніякої приватної власності, вони фактично займаються суспільними справами».

Соціалістичний ідеал Мору був яскравим протестом як проти феодалізму, так і проти капіталістичних відносин. Тим самим Мор ішов багато далі буржуазних гуманістів, тому що об’єктивно виражав інтереси й вікові мріяння трудового народу про такому соціально політичному ладі, де немає ні насильства, ні експлуатації людини людиною. Чудові висловлення Мору, звернені проти загарбницьких воєн.

При всій своїй прогресивності навчання Мора було утопічним, тому що в матеріальних умовах життя того суспільства не було передумов для побудови соціалізму. Обмеженість поглядів Мора, що виходив із сучасного йому низького рівня техніки, позначається в тім, що він орієнтується на ремісничу працю й у його «Утопії» для виконання особливо неприємних робіт зберігається рабство.

Держава переміщає робочу силу з однієї місцевості в іншу. Держава веде також зовнішню торгівлю. Однак організатором виробництва є не держава взагалі, а місто. Отже, за Т. Мором, держава — це ніби федерація міст.

Що стосується сільського господарства, то воно не вважалося одним із ремесел, хоч йому в утопії надано великого значення. Однак сільськогосподарські роботи організовані за принципом трудової повинності. Кожний повинен провести на сільськогосподарських роботах два роки і потім повернутися до занять своїм ремеслом. Отже, в утопії відсутнє село, бо проживання відбувається в місті.

Усе вироблене розподіляється громадянам із суспільних складів. Кожний отримує стільки продуктів, скільки йому потрібно. Повне задоволення в продуктах Т. Мор не пов’язував ні зі зростанням продуктивності праці, ні з технічними нововведеннями. Незважаючи на це, Т. Мор вірив у достаток при шостому робочому дні. Причому всі громадяни мали займатися фізичною працею, крім науковців і тих, хто виконує громадські функції.