referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

Типи та види державних кордонів

Вступ.

1. Види кордонів та їх встановлення.

2. Режим державного кордону України.

3. Охорона державного кордону.

Висновки.

Список використаної літератури

Вступ

Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору.

Захист державного кордону є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Ця діяльність провадиться в межах наданих їм повноважень шляхом вжиття комплексу політичних, організаційно-правових, дипломатичних, економічних, військових, прикордонних, імміграційних, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, природоохоронних, санітарно-карантинних, екологічних, технічних та інших заходів.

Державний кордон установлюється на основі договорів між суміжними державами, а там, де територіальні води держави стикаються з відкритим морем, — внутрішніми законодавчими актами прибережних держав відповідно до міжнародного права.

1. Види кордонів та їх встановлення

Лінії, що відокремлюють сухопутну територію однієї держави від суміжної території іншої держави, є державним кордоном на суші.

Лінії, що відокремлюють територіальні води від вод відкритого моря, тобто лінії зовнішньої межі територіальних вод, а також лінії, що розмежовують територіальні води між двома сусідніми державами, є морськими державними кордонами.

Уявлювана поверхня, що проходить по лінії державного кордону перпендикулярно земної поверхні, служить границею повітряного простору відповідної держави.

Державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України.

Територіальне розмежування між державами здійснюється поетапно, у ході делімітації й демаркації границі.

У міждержавній практиці відомі орографічні, геометричні й географічні державні кордони.

Орафічний кордон — лінія, проведена по природних рубежах з урахуванням рельєфу місцевості, в основному по гірському вододілі й руслу рік.

Геометричний кордон перетинає місцевість без обліку її рельєфу (минаючи населені пункти).

Географічна лінія проходить через певні географічні координати (може збігатися з паралеллю або меридіаном). Географічні границі, проведені по паралелях і меридіанам, зустрічаються в Африці й Америці, де вони встановлювалися державами-метрополіями для колоній.

Відповідно до діючого Закону про державний кордон України, проходження державного кордону України звичайно встановлюється:

Лінія державного кордону на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками.

Охорона державного кордону прикордонними військами у межах прикордонної території, а також Збройними Силами — у повітряному просторі й підводному середовищі.

Ціль охорони державного кордону — недопущення протиправної зміни проходження границі, забезпечення дотримання режиму державного кордону, прикордонного режиму й режиму в пунктах пропуску через державний кордон.

В Україні поняття прикордонної території містить у собі

При встановленні кордонів проблеми керування прибережною зоною необхідно встановити межі самої прибережної зони й сфери діяльності зацікавлених осіб. Це багато в чому залежить від характеру проблеми.

Якщо проблема стосується узбережжя, що еродує, тоді формулювання проблеми досить проста: фізичні границі прибережної зони встановлюються при морфологічному аналізі (саме узбережжя, що еродує, і сусідні території); зацікавлені особи, і ті, чия власність перебуває під загрозою, якщо не приймаються ніякі міри, а також відповідальні за узбережжя.

Коли проблема стосується якості прибережної води, установлення границь прибережної зони й зацікавлених осіб, може бути більше складним:

Для успішного визначення проблеми, необхідна участь всіх зацікавлених сторін (що представляє всі значимі функції), а також, щоб вони прийшли до угоди по цілям проекту й стандартам, які необхідно досягти. За допомогою цих цілей і стандартів можна описати в цільових одиницях бажану ситуацію, що буде досягнута після реалізації проекту. Після цього стає можливим перевірити очікуваний вплив проекту на мети й стандарти.

2. Режим державного кордону України

Режим державного кордону України — порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України — визначається цим Законом, іншими актами законодавства України і міжнародними договорами України.

Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України.

Пункт пропуску через державний кордон України — це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Морські та річкові невійськові судна і військові кораблі перетинають державний кордон України відповідно до цього Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку.

Іноземні невійськові судна і військові кораблі, які зайшли в територіальне море або внутрішні води України з порушенням встановлених правил заходження в ці води, є порушниками режиму державного кордону (порушниками державного кордону України).

Іноземні підводні човни та інші підводні транспортні засоби є порушниками державного кордону України і в тих випадках, коли вони перетинають державний кордон України в підводному положенні або перебувають у цьому положенні під час плавання та перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України.

Повітряні судна перетинають державний кордон України у спеціально виділених повітряних коридорах відповідно до цього Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку. Переліт державного кордону України поза повітряними коридорами допускається тільки з дозволу уповноважених на те державних органів України.

Порушниками порядку перетинання державного кордону України у повітряному просторі (порушниками державного кордону України) є повітряні судна та інші літальні апарати, що перетнули державний кордон України без відповідного дозволу компетентних органів України або вчинили інші порушення правил перельоту через державний кордон України.

Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Не є порушеннями правил перетинання державного кордону України вимушене перетинання державного кордону особами, транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальне море та внутрішні води України, вимушений вліт повітряних суден та інших літальних апаратів, вчинені в стані крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин.

Під час надзвичайних ситуацій, зумовлених великими аваріями, катастрофами і стихійним лихом, аварійно-рятувальні формування перетинають державний кордон України для локалізації та ліквідації таких ситуацій у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України.

З метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.

У прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, тимчасового перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Передбачений частиною першою цієї статті порядок обліку і тримання самохідних та несамохідних суден на пристанях, причалах і в пунктах базування, їх плавання і пересування в територіальному морі і внутрішніх водах України поширюється і на територію району, міста, селища, сільради, що прилягає до державного кордону України або до узбережжя моря, яке охороняється органами Державної прикордонної служби України, де прикордонну смугу та контрольований прикордонний район не встановлено.

Забороняється тримати самохідні та несамохідні судна поза встановленими пристанями, причалами і пунктами базування або на них, але з порушенням правил тримання, а також відходити від берега або причалювати до берега поза пристанями, причалами і пунктами базування.

3. Охорона державного кордону

Державна прикордонна служба України в межах встановлених законодавством повноважень координує діяльність державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

У територіальному морі і внутрішніх водах України органи Державної прикордонної служби України при виконанні покладених на них завдань щодо іноземних і українських невійськових суден мають право:

1) запропонувати судну показати національний прапор, якщо його не піднято, провести опит про цілі заходження судна у води України;

2) запропонувати судну змінити курс, якщо він веде в закритий для плавання район;

3) зупинити судно і провести його огляд, якщо воно не відповідає на сигнал опиту, перебуває в закритому для плавання районі, порушує інші правила заходження у води України, плавання і перебування в них, а також займається промисловою та іншою діяльністю на порушення законодавства України, міжнародних договорів України. Огляд судна включає перевірку суднових та навігаційних документів, документів членів екіпажу і пасажирів, документів на вантажі, а в необхідних випадках — і суднових приміщень. Після огляду судна йому може бути дозволено продовжити плавання у водах України з додержанням установлених правил, або запропоновано покинути води України, або його може бути затримано відповідно до чинного законодавства;

4) поміщати на судно в необхідних випадках прикордонний наряд для супроводження судна в порт або з порту до державного кордону України;

5) знімати з судна і затримувати осіб, які вчинили злочин і підлягають кримінальній відповідальності за законодавством України, передавати цих осіб органам дізнання і слідства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

6) переслідувати і затримувати у відкритому морі судно, яке зайшло в територіальне море або у внутрішні води і порти України з порушенням встановлених правил, або судно, яке порушило закони чи правила плавання і перебування у водах України, до заходження його в територіальне море своєї країни або третьої держави в разі, якщо переслідування почато в територіальному морі або внутрішніх водах України і велося безперервно.

Іноземне невійськове судно, яке перебуває в територіальному морі і внутрішніх водах України, затримується органами Державної прикордонної служби України та конвоюється в найближчий порт або інший відповідний пункт у випадках, якщо:

1) судно на шкоду безпеці України займається збиранням інформації або чинить будь-який інший акт, ворожий Україні;

2) судно перебуває у районі, оголошеному компетентними органами України у встановленому порядку тимчасово закритим для плавання;

3) судно незаконно займається будь-якою промисловою, дослідницькою або пошуковою діяльністю, скиданням і захороненням речовин, шкідливих для здоров'я людей або живих ресурсів вод, чи інших відходів і матеріалів;

4) судно провадить висадку чи посадку людей, вивантаження чи навантаження вантажів у не встановлених для цього місцях або у встановлених місцях, але без дозволу компетентних органів України;

5) судно здійснює без дозволу компетентних органів України підняття в повітря або прийняття на борт літальних апаратів;

6) члени екіпажу або інші особи, які перебувають на судні, пошкоджують прикордонні знаки, засоби навігаційного огородження, кабелі зв'язку, інші підводні або надводні об'єкти, що належать Україні;

7) капітан судна не пред'явив необхідних суднових і вантажних документів;

8) судно не підкоряється розпорядженням представників органів Державної прикордонної служби України або інших компетентних органів України;

9) судно перебуває в територіальному морі України, внутрішніх водах України на порушення правил, встановлених Законом, міжнародних договорів України або загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Рішення про затримання іноземного невійськового судна приймається Державною прикордонною службою України після його огляду. При цьому судно, яке допустило порушення, затримується органами Державної прикордонної служби України, якщо встановлено факт навмисного порушення або якщо судно завдає шкоди безпеці чи іншим інтересам України. Органи Державної прикордонної служби України мають право затримати і українське невійськове судно, яке допустило порушення, і конвоювати його до найближчого порту або іншого відповідного пункту.

Висновки

Державний кордон є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі територій Договірних Сторін — суші, вод, надр, повітряного простору.

1. Державний кордон на сухопутних ділянках, а також у місцях, де він перетинає стоячі або проточні води, проходить, як правило, по прямій або по характерних лініях рельєфу, природних і штучних контурах місцевості від однієї точки повороту до наступної відповідно до документів

2. Державний кордон на водних ділянках проходить:

a) на судноплавних річках — по середині головного фарватеру або тальвегу річки;

b) на несудноплавних річках — по їх середині або по середині головного рукава річки;

c) на озерах та інших водоймищах — як правило, по прямій лінії, що з'єднує виходи державного кордону до берегів озера або іншого водоймища, чи відповідно до документів;

d) на меліоративних каналах — по середині каналу або по одному з берегів, залежно від належності каналів або меліоративної системи.

3. Державний кордон, що проходить по річці (струмку), озеру чи іншому водоймищу, не переміщається ні при зміні обрису берегів або рівня води, ні при відхиленні русла річки (струмка) в той чи інший бік, якщо Договірні Сторони не домовляться про інше.

4. На мостах та інших гідротехнічних спорудах, що проходять через прикордонні ділянки річок (струмків), державний кордон проходить по середині цих споруд або по їхній технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону по воді.

5. Острови на прикордонних річках, озерах та інших водоймищах територіально належать тій або іншій Договірній Стороні, залежно від їх розташування відносно державного кордону, і нумеруються в документах делімітації і демаркації Договірних Сторін порядковими номерами по кожній річці, озеру та іншому водоймищу окремо.

Державний кордон на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками:

a) на стиках державних кордонів — стиковими прикордонними знаками;

b) у характерних точках лінії державного кордону (точках повороту, місцях перетинання із залізницями, автомобільними дорогами, в ярах та інших точках рельєфу) — двома прикордонними стовпами, встановленими, як правило, на відстані 2,5 м кожний від лінії кордону, і геодезичним (центровим) пунктом, встановленим між цими прикордонними стовпами на самій лінії державного кордону;

c) у місцях переходу державного кордону з сухопутної ділянки на водну або навпаки — трьома прикордонними стовпами та геодезичним (центровим) пунктом, встановленим на лінії державного кордону на одному з берегів між двома згаданими прикордонними стовпами; третій прикордонний стовп установлюється на протилежному березі річки у створі лінії державного кордону;

d) на прикордонних річках, озерах та інших водоймищах — двома прикордонними стовпами, встановленими один проти одного на протилежних берегах.

Характеристика кожного прикордонного знака та його розташування щодо лінії державного кордону, а також його форма, розміри, матеріал, нумерація та порядок встановлення визначаються документами демаркації.

Список використаної літератури

1. Ігнатьєв П. Країнознавство: Навчальний посібник/ Павло Ігнатьєв,. -Чернівці: Книги-ХХІ, 2004. -382 с.

2. Агеева Р. Страны и народы: происхождение названий/ Руфь Агеева,; Отв. ред. Э. М. Мурзаев; АН СССР. -М.: Наука, 1990. -254 с.

3. Алексеев Ю. М. Країнознавство/ Ю. М. Алексеев, В. І. Наулко, Н. В. Руденко; : Навчальний посібник/ Київський славістичний університет. -К. : Вид-во КСУ. -2002. -121 с.

4. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник/ Іван Дубович,; Мін-во освіти і науки України, Львівський нац. ун-т ім. І.Франка. -2-ге вид.. -Львів: Видавничий дім "Панорама", 2003. -575 с.

5. Определьоннова Т. Країнознавство: Навч. посіб. з країнознавства для шкіл з поглибленим вивченням англійської мови/ Тетяна Борисівна Определьоннова,; Тетяна Определьоннова. -Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. -135 с.

6. Страны мира : / Авт. кол.: В.В.Агрономов, Е.С.Азаров, В.Р.Алексеев и др.; Под общ. ред. И.С.Иванова. -М.: Республика, 1999. -511 с.