1. Розкрити взаємозв'язок менеджменту, маркетингу, економіки з предметом підприємництва.

2. Особливості розвитку малого підприємництва в Україні і закордоном.

3. Тест.

Список використаної літератури.

1. Розкрити взаємозв'язок менеджменту, маркетингу, економіки з предметом підприємництва

Економіка країни складається із взаємодії первинних ланок. Чим досконаліше організована ця ланка, тим вищий ефект функціонування економіки в цілому. Форма організації господарювання на мікрорівні за такою теоретичною доктриною є самостійним фактором економічного зростання, економіки взагалі.

Налагодити ефективну організацію господарювання — це призначення менеджменту, тому в ринковій економіці підприємства потребують кваліфікованих професіоналів-менеджерів.

Менеджмент підприємств відрізняється від інших видів управління (уряд, політичні партії, церква, громадські організації) тим, що він організаційними діями ринкової спрямованості забезпечує реалізацію мети підприємницької діяльності товаровиробників. Менеджмент як управлінська діяльність має справу з складними соціально-економічними системами і процесами, що зумовлює необхідність прийняття управлінських рішень відповідно до умов і обставин розвитку життєвого циклу підприємства.

Менеджмент — це область людського знання, що дозволяє підвищити ефективність діяльності менеджера.

Значимість менеджменту як виду діяльності залучила до його вивчення багатьох дослідників, представників різних наук[3, c. 25-26].

Маркетинг-менеджмент — це управлінська діяльність, зв'язана зі здійсненням планування, організації, координації, контролю, аудита і стимулювання заходів щодо інтенсифікації процесу формування і відтворення попиту на товари і послуги, збільшенню прибутку.

Одночасно маркетинг-менеджмент являє собою цілеспрямовану діяльність, зв'язану з процесом забезпечення стійких конкурентних переваг підприємства на ринку, що включає такі стадії, як аналіз навколишнього середовища, ситуаційний аналіз і прогноз ринку і можливостей потенціалу підприємства, розробка цілей і стратегій поводження на ринку, планування маркетингових цілей і тактики поводження підприємства в конкретно сформованій ситуації, розробка плану маркетинга-мікса, здійснення цього плану, тобто організація, керування, контроль за реалізацією маркетингових заходів і оцінку результатів маркетингової діяльності.

Маркетинг-менеджмент як функція повинна розглядатися не тільки у взаємозв'язку з задачами в рамках процесу маркетингу, але і з задачами по керівництву людьми і колективом, відповідальними за досягнення цілей фірми.

Таким чином, маркетинг-менеджмент інтегрує функціональний і інституціональний зміст керування маркетинговою діяльністю на всякому ієрархічному рівні соціально-економічної системи.

У функціональному змісті маркетинг-менеджмент розглядається як діяльність або процес формування, організації (наприклад, планування) якого-небудь рішення і потім його здійснення (наприклад, його виконання або контроль)[2, c. 42-43].

2. Особливості розвитку малого підприємництва в Україні і закордоном

Мале підприємництво як сектор економіки давно став домінуючим за кількістю та обсягами виробництва у провідних країнах світу. Малі та середні підприємства забезпечують гнучкість економіки, наближають її до потреб споживача та сприяють задоволенню соціальних потреб шляхом збільшення робочих місць за забезпечення працюючих джерелом доходу. Але в той же час існує значне відставання розвитку малого і середнього бізнесу України від найбільш економічно розвинутих країн світу.

У реальності в багатьох бідних країнах, особливо в країнах Африки, розташованих на південь від Сахари, сектор підприємств малого і середнього бізнесу складає відносно незначну частину в економічній системі цих країн. Так чому ж підприємства малого і середнього бізнесу не можуть "підрости" до більших компаній? Для того, щоб це стало можливим, необхідна наявність однорідного конкурентного середовища і розумних інституційних структур, що підтримують як існуючі підприємства, так і нових учасників.

Підприємства малого і середнього бізнесу є основними творцями нових робочих місць, осередком новаторства і підприємницької ініціативи. Упроваджуючи нові методи і створюючи конкуренцію, вони можуть збільшити ефективність, розпочавши економічний розвиток. Нещодавні дослідження показали, що економічний ріст у бідних країнах супроводжується більш ніж пропорційним ростом частки підприємств малого і середнього бізнесу у формальному секторі економіки. У країнах з низькими доходами на частку підприємств малого і середнього бізнесу приходиться 30% зайнятості і 17% валового внутрішнього продукту, тоді як у країнах з високими доходами співвідношення складає приблизно 60% і 50%.

Уповільненість та диспропорційність розвитку малого бізнесу в Україні визначається наявністю суттєвих проблем і перешкод. Так, згідно з Національною програмою сприяння розвитку малих підприємств в Україні, основними чинниками, які заважають розвитку малого підприємництва, є:

· відсутність чітко сформульованої в системі правових актів державної політики у сфері підтримки малого підприємництва;

· збільшення адміністративних бар’єрів (реєстрація, ліцензування, сертифікація, системи контролю і дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо);

· відсутність реальних та дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки;

· надмірний податковий тиск і обтяжлива система звітності;

· невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;

· надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб’єктів господарювання[1, c. 165-167].

Вищевказані проблеми утруднюють прибуткову довгострокову діяльність у легальному секторі економіки та обумовлюють пошук способів короткострокового чи одноразового отримання високих прибутків у “тіньовій” сфері.

Щодо перспектив малого бізнесу в Україні, то тут слід відмітити, що позитивні тенденції економічної динаміки, які спостерігаються в Україні з 2003 року, говорять про збільшення кількості малих підприємств з 2003 по 2006 рік з 272,7 до 307,4 тис., тобто на12,7%, однак наразі існує і ряд невирішених проблем, про що свідчить тенденція до зменшення середньорічної кількості найманих працівників на малих підприємствах з 2034,2 тис. у 2003 до 1746,0 тис. у 2006, тобто на 14,2%.

Перед Україною сьогодні постало завдання надання економічному зростанню стабільності та переведення його на рейки інноваційної спрямованості та поширення ефекту від нього в економічній та соціальній сферах.

Основні засади такої діяльності викладені в Законі України „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” від 21.12.2000р. Основними напрямами Програми є:

· вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності;

· формування єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності;

· активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва;

· сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва;

· впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва[5].

Очікуваними результатами реалізації Програми є прискорення розвитку малого підприємництва, використання його потенційних можливостей, перетворення його на дієвий механізм розв'язання економічних і соціальних проблем, сприяння структурній перебудові економіки, стійка тенденція збільшення кількості малих підприємств, зменшення рівня тіньового обороту у сфері малого підприємництва, збільшення внеску малого підприємництва в економіку України, зміцнення економічної бази регіонів, позитивний вплив на вирішення проблем безробіття, насичення вітчизняного ринку товарами та послугами.

Рівень розвитку малого підприємництва має сприяти створенню позитивного іміджу України, забезпеченню ефективної ринкової економіки з метою її інтеграції в європейську та світову економічні системи. Створення сприятливого підприємницького клімату в Україні повинно стати запорукою консолідації зусиль щодо удосконалення рівня відносин і співпраці з донорськими організаціями та участі у міжнародних проектах

Однак, на наш погляд, однієї Програми розвитку недостатньо. Необхідною передумовою розвитку підприємництва в Україні має стати також максимальне використання власних внутрішніх резервів малих та середніх підприємств, перехід на інноваційні технології та проекти, орієнтація на зовнішньоекономічну діяльність та посилення кооперації з більшими підприємствами для стабілізації фінансового стану та розширення ринків збуту[4, c. 181-183].

Отже, незважаючи на певні позитивні зрушення у розвитку підприємництва в останні роки, сьогодні спостерігаються значні проблеми правового та організаційного характеру в його функціонуванні.

Наразі пріоритетними шляхами розвитку малого і середнього бізнесу має стати запровадження ефективних механізмів виконання Програм державного розвитку підприємництва особливо в напрямі оптимізації нормативно-правової бази, спрощення юридичних процедур у правовідносинах між підприємцем та державою, проведення податкової реформи, створення умов для побудови дієвої та ефективної фінансово-кредитної системи підтримки діяльності суб'єктів малого підприємництва, а також підвищення його конкурентоспроможності та орієнтації на власні джерела коштів у фінансовому забезпеченні.

Зарубіжний досвід підтверджує ефективність існування сектору малих підприємств в сучасній економіці. Будь-яка "здорова" економічна система не може обійтися без балансу великого та малого бізнесу. Малі підприємства відіграють провідну роль у зміні структури форм власності, оскільки фактично представляють приватні інтереси. В умовах масового закриття державних підприємств та стрімкого зростання безробіття розвиток малого підприємництва може створити багато можливостей для працевлаштування широких верств населення[1, c. 169].

3. Тест

Ціна, як елемент ринкового конкурентного механізму встановлюється, насамперед під впливом:

а) суспільно необхідних затрат праці;

б) середньо галузевої собівартості плюс процент прибутку;

в) співвідношення попиту і пропозиції;

г) вартості товару.

Ринковим процесом ціноутворення керують закони попиту та пропозиції. Встановлення рівноважної ціни відбувається на ринку під впливом тенденцій і специфічних особливостей, як попиту, так і пропозиції.

Попит та пропозиція врівноважуються під впливом конкурентного середовища ринку, унаслідок чого про ціну говорять як про конкурентну ринкову рівновагу. У будь-якому випадку на конкурентному ринку рівноважна ціна і відповідна їй кількість товару визначаються ринковим попитом та пропозицією.

Список використаної літератури

1. Мерзляк А.В. Сучасна парадигма розвитку малого підприємництва і Україні в контексті економічної глобалізації.// Держава та регіони. – 2007. — №4. – c.165-169.

2. Мартиненко М. Основи менеджменту: Підручник/ Микола Мартиненко,. — К.: Каравела, 2005. — 494 с.

3. Осовська Г. Основи менеджменту: Підручник/ Галина Осовська, Олег Осовський,. — 3-е вид., перероб. и доп.. — К.: Кондор, 2006. — 661 с.

4. Пивоваров М.Г. Малий бізнес в Україні та шляхи його розвитку // Держава та регіони. – 2007. — №3.- с.181-185.

5. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2157-14

6. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/sze/sze_ric/mp/mp_u/2005.htm