referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

Технологічний цикл товарів, стадії та етапи

Вступ.

1. Теорія життєвого циклу товарів.

2.Стадії технологічного циклу.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Товар займає особливе місце в комплексу маркетингу. Саме він має задовольняти реальні потреби людини, а маркетинг повинен допомогти кожному виробнику в розвиненні його товару.

Підприємницька діяльність є ефективною, коли товар або послуга, які виробляє або надає фірма, знаходять попит на ринку, а задоволення певних потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток. Для того, щоб товар або послуга були завжди конкурентоздатним і мали попит, необхідно здійснювати безліч підприємницьких і, звичайно, маркетингових рішень.

В маркетинговій діяльності такі рішення торкаються, як правило, чотирьох напрямів: товарної політики, цінової політики, розподільної і збутової політики, комунікативної політики. Товарна політика — це маркетингова діяльність, пов'язана з плануванням і здійсненням сукупності заходів і стратегій по формуванню конкурентних переваг і створенню таких характеристик товару, які роблять його постійно цінним для споживача і тим самим задовольняють ту або іншу його потребу, забезпечуючи відповідний прибуток фірми [1, с. 203].

Рішення в області товарної політики є очолюючими в рамках загальної маркетингової стратегії підприємства. Це зв'язано з тим, що товар служить ефективним засобом дії на ринок, головною турботою підприємства і джерелом отримання прибутку. Крім того, він є центральним елементом комплексу маркетингу, оскільки ціна, збутова і комунікативна політики ґрунтуються на особливостях товару. В цьому і актуальність даної теми курсової роботи

1. Теорія життєвого циклу товарів

Завданням маркетингової товарної політики є підтримання продуктивної сукупності (товарної суміші) завжди в оптимальному вигляді. Можливі найрізноманітніші підходи до оцінки та вибору того, що виробляється і пропонується.

Спинимося детальніше на основній залежності між обсягом продажу та розвитком ринку (попитом та пропонуванням) у період, який зветься «життєвим циклом товару».

У більшості товарів життєвий шлях аналогічний людському: вони народжуються, ростуть, досягають зрілості і вмирають. Проте необхідно розрізняти окремі товари та товарні групи або параметричні ряди. Сіль, хліб, взуття — ось приклади товарних груп, які навряд чи коли-небудь помруть. Однак окремі моделі та марки товарів часто потрапляють під типову схему життєвого циклу: стадія виведення на ринок, стадія зростання, стадія зрілості та стадія спаду.

Хоча існують різні види життєвих циклів, більшість товарів характеризує уповільнене зростання в період їх виведення на ринок, далі швидке зростання, період стабільності, а наприкінці — період спаду. Основна трудність у використанні життєвого циклу як планового орієнтиру — крім відхилень від традиційної кривої життєвого циклу товару, які часом виникають, — полягає в тому, що ми іноді не знаємо, скільки часу мине з моменту закінчення стадії зростання до початку спаду. Спад може настати через 1 -2 місяці або через багато років. Тільки в галузях високих технологій, де перспективи розвитку виробництва та наукових досліджень широко відомі, тривалість життєвого циклу може бути оцінена з певною мірою точності. Деякі товари дуже швидко, просто стрімко, проходять стадію зростання, а потім так само швидко настає спад. Графік життєвого циклу такого товару більше схожий на піраміду. Це стосується, наприклад, комп'ютерних ігор. Важливо визначити, в якій стадії життєвого циклу нині перебуває товар, оскільки це визначає, яку маркетингову тактику слід застосувати.

Життєвий цикл товару (ЖЦТ) має різні темпи, кожний з яких вимагає від підприємства відповідної стратегії й тактики ринкової поведінки. Завдання маркетингу: подовжити тривалість життєвого циклу товару на ринку.

На рис. 1 показано різні періоди життя товару з урахуванням залежності збуту і прибутку від віку товару. Розглянемо детальніше етапи життєвого циклу товару.

Етап перший — дослідження та розробка. Життя товару починається задовго до його народження як продукту — в ідеях, задумах, розробках. Роль маркетингу на цьому етапі полягає в супроводі процесу створення товару від ідеї до її втілення у виріб. Для підприємства даний етап — це тільки затрати і можливі майбутні доходи. Завдання маркетингу полягає ще й у тому, щоб роз'яснити потенційним споживачам, яку користь їм може принести нова ідея, втілена у створюваному товарі.

Етап другий — впровадження. Товар починає надходити у продаж. Для підприємства даний етап означає найвищі затрати на вихід товару. Нова технологія вимагає доопрацювання. Виробників товару мало, і вони прагнуть випускати тільки основні варіанти товару. Споживач повинен одержати максимальну кількість найрізноманітнішої інформації про корисні властивості, переваги та користь для себе. За допомогою маркетингу розв'язуються проблеми: як краще донести до потенційних покупців переваги нового товару, якими каналами збуту скористатися для його реалізації, як обрати оптимальний момент виходу на ринок з новим товаром, передбачити варіанти відповідної поведінки конкурентів.

Етап третій — зростання. Якщо новий товар задовольняє потреби споживачів, то обсяги продажу починають зростати. До активних покупців, які повторно купують новий товар, приєднується велика кількість інших покупців, інерція яких змінилась на увагу до даного товару. Реклама допомогла розповсюдити відомості про те, що на ринку з'явився новий доброякісний товар. У процесі опрацювання технології висока якість товару стала стійкою. З'являються модифікації товару всередині фірми, чому сприяє поява товарів-конкурентів. Ціни або продовжують залишатися високими, або підвищуються, якщо на початку були помірними. Попит на ринку зростає. Підприємство починає одержувати значний прибуток, який зростає і досягає максимуму на кінець цього етапу. Одержання високого прибутку є невід'ємною ознакою етапу зростання. Фірмі вигідно продовжити цей етап, тобто всі зусилля слід спрямувати на збільшення часу зростання обсягу реалізації. Продовження етапу зростання можна добитися за допомогою поліпшення якості товару, посилення активності реклами, переконуючи надалі споживача у перевагах рекламованого товару.

Етап четвертий — зрілість. Товар випускається великими партіями за опрацьованою технологією, підвищеної якості. Іде більш повільне, ніж на третьому етапі, але неухильне зростання продажу до його максимального значення. Стає гострішою конкуренція в галузі цін, аналогічних товарів, з'являються оригінальні розробки конкурентів. Для утримання конкурентних позицій потрібні поліпшені варіанти товару, що здебільшого відволікає значні кошти. Усе це призводить до скорочення прибутку. Попит став масовим, товар уже наситив масовий ринок, люди купують його повторно і багато разів. У рекламній роботі необхідний акцент на масового покупця-консерватора. Форма реклами повинна стати максимально масовою і інтенсивною. Необхідний пошук додаткових ринків для нового товару і нових користувачів. Підприємство розробляє систему заохочення більш частих повторних купівель товару тими покупцями, які його вже одноразово придбали. Паралельно проводиться робота щодо знаходження способів різноманітнішого продовження використання товару та нових сфер застосування[6, c. 95-98].

Різні способи ЖЦТ показано на рис. 2.

Етап п'ятий — спад. Коли-небудь обсяги продажу товару все-таки почнуть зменшуватися. Це свідчить про старіння товару, коли він вступає у завершальну стадію існування — спад, яку характеризує «вихід» товару з ринку. Цьому сприяють успішна діяльність конкурентів, зміни технології, інші уподобання споживачів. У підсумку прибуток різко скорочується, товари можуть продаватися навіть зі збитком. Даний етап є невід'ємною складовою всього ЖЦТ. Однак кожне підприємство прагне віддалити його настання, використовуючи для цього різні способи та прийоми. Так, наприклад:

можна спробувати продовжити життя товару, що старіє, завдяки інтенсивній рекламі, упаковці, маневреності цін, реорганізації системи збуту;

можна використати прихильність до цього товару споживачів, допродати товар і «вижати» решту прибутку, різко скоротивши витрати на виробництво і збут;

можна припинити випуск товару, зняти його з продажу. Проте не треба поспішати. Спочатку знімаються з продажу найбільш неходові модифікації даного товару, так би мовити, «розчищається прилавок для виграшного показу залишків товару».

Основі чинники маркетингу, які враховуються на різних етапах ЖЦТ і є дуже корисними для формування асортименту будь-якої фірми, представлено в табл. 1.

Як видно із запропонованої таблиці, дуже важливою умовою підтримання оптимальної маркетингової товарної політики є дотримання певної процедури аналізу й прийняття рішень. Неможливо розпочати прийняття відповідальних господарських рішень, пов'язаних з витрачанням значних ресурсів, без того, щоб цьому не передував професійний маркетинговий аналіз, а йому — відповідна дослідна робота[3, c. 125-129].

Вище було наведено класичну криву ЖЦТ, яка включає п'ять стадій. Ф. Котлер, наприклад, пропонує в ЖЦТ включити чотири стадії:

1) виведення на ринок;

2) зростання;

3) зрілість;

4) спад.

Д. Борманн підходить до характеристики ЖЦТ з погляду на стадії упродовж терміну служби:

1) початкова;

2) зростання;

3) дозрівання;

4) насичення.

Фази ЖЦТ з точки зору виробництва, що запропоновані В.Н. Самочкіним, включають:

1) впровадження (від початку виробництва до точки беззбитковості);

2) зростання (від точки беззбитковості до середини ЖЦТ);

3) зрілість (від середини ЖЦТ до початку освоєння виробництва нової модифікації);

4) падіння (від початку освоєння нової модифікації до зняття з виробництва базової моделі).

Таким чином, немає універсального типу кривої ЖЦТ, у кожному випадку вона має специфічний характер. Проте всі згадані моделі ЖЦТ орієнтовані на фірму, яка акумулює в єдиному комплексі й виробничі, і збутові операції. У зв'язку з цим розгляд ЖЦТ починається зі стадії розробки або початку виробництва. Нам хотілося б спинитися на життєвому циклі товарів з точки зору збуту, тобто торговельного підприємства.

Так уже склалось у часи єдиного народногосподарського комплексу і так є досі, що підприємства в Україні та інших країнах СНД орієнтовані на виконання або виробничих, або збутових функцій, відірваних одне від одного територіально або організаційно. Правда, останнім часом спостерігається певна тенденція до злиття цих функцій у рамках господарської діяльності єдиних підприємств, наприклад, відкриття фірмових магазинів при хлібо- або м'ясокомбінатах, фірмах «Взуття», «Одяг», «Меблі» та ін. Проте більшість фірм залишаються або «чистими виробничниками», або «чистими збутовиками». Враховуючи цю специфіку, ми пропонуємо розгляд ЖЦТ з точки зору «чистого збутовика», тобто торговельного підприємства, оснований на моніторингу поведінки покупців, що зближує ЖЦТ з рівнями сприйняття товарного знака. Вважаємо це цілком виправданим, оскільки саме дослідження поведінки покупців, так би мовити, «чорна скринька» їх свідомості, мотивації здійснення купівлі мають вирішальне значення для комерційного успіху торговельного підприємства.

ЖЦТ при цьому, так само як і класична модель, має 5 стадій, проте їх наповнюваність інша:

• перша стадія — первинної зацікавленості (від надходження товару у торговельний зал до перших покупок). На цій стадії головним завданням маркетолога є створення інформованості про корисність і переваги товару;

• друга стадія — зростання зацікавленості (від перших покупок до все більшого упізнавання товару та віддання йому переваг). На цій стадії маркетолог повинен за допомогою чинників маркетингу настійно переконати покупця в доцільності вибору саме даної продукції та вигоди від її придбання;

• третя стадія — лояльності (стійка перевага). Маркетолог повинен підтримувати переконання покупця в необхідності задоволення конкретної потреби через придбання даного товару як носія максимальних вигод;

• четверта стадія — дискретної переваги (від середини життєвого циклу до стадії спаду). Ця стадія характеризується погано прогнозованими переходами короткочасного пожвавлення та згасання інтересу до товару. На підставі даних журналу обліку попиту, анкетування й опитування споживачів маркетолог повинен прийняти рішення про підтримання переваг за допомогою системи СТИЗ, реклами, пропаганди, РКабо про заміну даної продукції більш новою;

• п'ята стадія — сталого падіння зацікавленості. Ця стадія характеризується падінням переваг і зміщенням інтересів споживача в біктоварів-аналогів[2, c. 44-47].

Поряд із розглянутими ЖЦТ, у маркетинговій практиці зустрічаються й інші, які відображають особливості сприйняття продукції, їх ми бачимо на рис. 3.

Крива, зображена на рис. 3, а, має назву «бум» — це коли за допомогою різних чинників маркетингу ще на першій стадії ЖЦТ фірма добивається високих обсягів продажу і прибутку, а на пізніших стадіях також підтримуються значні обсяги збуту.

Крива, зображена на рис. 3, б, зветься «захоплення»: коли обсяги продажу за короткий час різко зростають і за той же короткий час різко падають.

Крива, зображена на рис. 3, в, зветься «тривале захоплення»: як і в попередньому випадку, обсяги продажу за короткий час різко зростають, а потім різко падають до середнього рівня.

Крива, зображена на рис. 3, г, зветься «мода», вона показує життя товарів, які зазнають на ринках періодичних і коротчасних вибухів та падіння обсягів продажу.

Крива, зображена на рис. 3, д, — «відновлення», являє собою окремий випадок моди. Особливо вона характерна для товарів, що вже існують, на нових ринках.

Крива на рис. 3, є — «провал». Найнебезпечніша ситуація, пов’язана з несприйняттям споживачами виставленого на ринок товару-новинки через прорахунки в маркетинговій політиці.

Оскільки дана ситуація загрожує фірмі банкрутством і слід вживати всіх заходів до її недопущення, ми розглянемо детальніше питання, пов'язані з новим товаром.

Концепція життєвого циклу свідчить, що для успішного руху в ринковому просторі фірмі-виробнику необхідно включати в планування виробничої програми питання розробки товарів-новинок, фірмі -«збутовику»,у свою чергу, слід у розробку асортиментної політики включати питання розширення та поглиблення, нарощування пропонованого асортименту.

У зв'язку з цим постає питання про саме поняття нового товару в маркетингу. Нові товари з точки зору маркетингу слід класифікувати таким чином:

• товар, принципово новий, який не має аналогів;

• товар, який має вагомі якісні вдосконалення порівняно з аналогом;

• товар, який уже обертався на ринку, після чого був удосконалений так, що його характеристики істотно не змінились;

• товар ринкової новизни, тобто новий тільки для даного ринку;

• старий товар, який знайшов нову сферу застосування.

Процес планування нової продукції включає в себе вісім основних етапів (рис.4)[5, c. 103-105].

Недоліки на будь-якому з них можуть призвести до комерційного провалу новинки на ринку. Які ж чинники можуть спровокувати провал? Заданими зарубіжних маркетологів, найчастіше до провалу приводить помилкове визначення місткості ринку та потенційного попиту, далі йдуть низькі реальні характеристики товару, невміле використання засобів маркетингової комунікації, завищена ціна та відповідні дії конкурентів.

Невдачі під час виходу на ринок можуть визначатися в абсолютних та відносних показниках. Абсолютний провал настає тоді, коли товар-новинка повністю відкидається ринком і фірма зазнає істотних непоправних витрат. Відносний провал настає тоді, коли товар-новинка має більш млявий збут, ніж планувалося, і фірма не одержує наміченого цільового прибутку. До найвагоміших причин невдач маркетологи зараховують: недостатню якісну перевагу, низький рівень планування, прорахунки у період виходу на ринок і деякі суб'єктивні чинники.

Для недопущення комерційних невдач маркетолог мусить постійно вивчати та планувати споживчі вимоги до товару, які полягають у наступному:

• надійність товару та наявні гарантії;

• модульність товару;

• поєднання в одному виробі кількох складників. На цю вимогу

орієнтована реклама багатьох імпортних товарів під формулою

«два водному»;

• регіональна підгонка товару, тобто доопрацювання базового

виробу відповідно до потреб місцевих територіальних ринків;

• постійне вдосконалення товару;

• глобалізація товару, тобто здійснення маркетингових заходів за

ланцюжком «товар-сервіс-супутні товари та послуги»[1, c. 52-54].

2. Стадії технологічного циклу

В кожному товарі втілюється праця, витрачена на його виробництво. Праця, втілена в товарі, має подвійний характер. З одного боку, це конкретна праця, тобто праця якогось певного виробника того чи іншого фаху. З другого боку, це абстрактна праця, тобто певна частка сукупної праці всіх членів суспільства. Конкретна праця створює таку властивість товару, як споживна вартість, абстрактна праця створює іншу властивість – вартість.

В маркетингу товаром є продукція у вигляді фізичного об'єкту, послуги або ідеї, яка запропонована ринку для продажу або обміну. Це означає, що кожне підприємство, перш ніж виходити на ринок, повинне створити і виготовити деякий продукт. Цей товар повинен бути призначений для певної потреби (на швейній фабриці шиємо жіноче плаття, а в магазині продаємо «надію» стати привабливішою).

Виготовлений продукт може бути запропонований ринку, якщо має відповідний рівень якості, ефективну упаковку, а так само марочну назву. Продукт, який представляється ринку і володіє вказаними вище властивостями, звичайно називається товаром в реальному виконанні. В житті існує безліч різних товарів.

Розглянуті фізичні властивості одиничних екземплярів і товарних партій формуються на різних стадіях технологічного циклу товаропросування. Так, маса, обсяг та інші розмірно-масові характеристики одиничних екземплярів створюються на передтоварній стадії, а такі самі характеристики товарних партій — на товарній стадії. Тому слід чітко уявляти основні стадії та етапи технологічного циклу, їх вплив на формування і збереження кількісних характеристик.

Основні стадії та етапи технологічного циклу складаються з:

1 — передтоварної стадії (проектування, матеріально-технічне забезпечення, приймальний контроль сировини, виробництво продукції, остаточний контроль готової продукції);

2 — товарної стадії (формування товарних партій, зберігання і транспортування, передреалізаційна товарна обробка, реалізація товарів, споживання (експлуатація), післяпродажне обслуговування при експлуатації або консультування);

3 — стадії утилізації відходів товарів (повторне використання або знищення відходів).

Не вся вироблена продукція стає товаром, частина її відбраковується при остаточному контролі як дефектна і відправляється на промпереробку або знищення[8, c. 75-77].

Приймання товарів за якістю здійснюється в торгових організаціях партіями. Незалежно від розміру партії приймальний контроль за якістю вибірковий. При цьому існує певна методика для окремих видів, але немає єдиних правил добору проб у стандартах.

Терміни "проба" і "вибірка" дають можливість виконати якісний контроль. Проба — це мінімально допустима частина товару. Вибірка — певна мінімально припустима кількість пакувальних одиниць, що характеризують партію.

Правила добору проб і вибірок установлюються стандартами на методи іспитів, при їх відсутності умови домовляються в контрактах купівлі-продажу.

Окремо існує норматив для добору проб і вибірки для тарного і безтарного товару. Ці показники мають вирішальне значення у разі спірних питань поставки, закупки товарів між суб'єктами господарської діяльності.

Життєвий цикл товару, як правило, включає декілька етапів (стадій):

· дослідження і розробку товару;

· впровадження;

· ріст об’єму продажу;

· зрілість;

· спад.

Перший етап – дослідження і розробка товару. Життя товару починається задовго до його народження як товару – в ідеях, розробках, експериментах. І це як мінімум на 50 % визначає подальший успіх або невдачі товаровиробника на ринку. Для підприємств данний етап створення товару – це тільки затрати і можливі майбутні доходи.

Другий етап – впровадження (виведення на ринок). Товар починає поступати в продаж. Процедура виведення товару на ринок вимагає часу, і збут в цей період росте повільно. Повільний ріст може пояснюватись такими обставинами:

· затримками з розширенням виробничих потужностей;

· технічними проблемами;

· затримками з доведенням товару до споживачів, особливо при налагодженні необхідного розподілу через різні роздрібні торгові точки;

· небажанням клієнтів відмовлюватись від звичних схем поведінки.

У випадках з дороговартісними новинками ріст збуту стримується і рядом інших факторів – таких як незначна кількість покупців, здатних сприймати товар і дозволити собі його придбати.

Для підприємств данний етап означає найбільш високі затрати на створення товару. На цьому етапі підприємство або несе збитки, або прибутки дуже невисокі із-за незначного продажу і високих витрат по організації розподілу товару і стимуляції його збуту. Затрати на стимулювання досягають в цей час найвищого рівня в зв’язку з необхідністю концентрованих зусиль по просуванню новинки, щоб: информувати потенційних покупців про новий, ще невідомий їм товар; забезпечити цьому товару поширення через підприємства роздрібної торгівлі.

Новая технологія потребує доробки. Виробників на цьому етапі небагато, і вони випускають тільки основні варіанти товару, оскільки ринок ще не готовий до сприйняття його модифікації. Підприємства фокусують свої зусилля по збуту на споживачах, найбільш підготовлених до здійснення покупки (як правило, на представників груп з високим рівнем доходів). Першими купують товар саме активні споживачі. Однак їх, як правило, не так вже й багато, і об’єм реалізації невеликий; нерідко він росте дуже повільно.

Підприємство на цьому етапі отримує незначну суму прибутку із-за високих затрат на виробництво.

Третій етап – ріст. Якщо новинка задовольняє інтереси ринку, збут починає значно рости. До активних покупців, повторно купуючих новий товар, приєднується велика кількість інших. Реклама допомогла поширити відомості про те, що на ринку з’явився новий хороший товар. У процесі обробки технології його висока якість стала стійкою. З’являються модифікації товару усередині підприємства, чому сприяє з’явлення товарів-конкурентів[4, c. 115-117].

На ринку з’являються нові конкуренти, залучені можливістю, що відкривається. Вони запропонують товар з новими якостями, що дозволить розширити ринок. Ріст числа конкурентів приведе до різкого росту продажу із заводів, щоб наситити товаром канали розподілу.

Затрати підприємств на стимулювання збуту зберігаються на колишньому рівні або трохи збільшуються, щоб протидіяти конкурентам і продовжувати інформувати публіку про товар.

Ціни або продовжують залишатися високими, або підвищуються. Попит на ринку росте. Підприємство починає отримувати значний прибуток, який зростає і досягає максимуму до кінця етапу росту. Прибутки на цьому етапі ростуть, оскільки витрати на стимулювання збуту розподіляються вже на більший об’єм продажу при одночасному скороченні витрат виробництва. Отримання прибутку і означає початок етапу росту.

Четвертий етап – зрілість. Товар випускається великими партіями по відробленій технології з підвищеною якістю. Йде більш повільне, ніж на етапі росту, але неухильне збільшення об’єму продажу до його максимального значення. По тривалості цей етап звичайно довший попередніх і ставить складні завдання в області управління маркетингом. Більшість наявних на ринку товарів знаходяться як раз на етапі зрілості. Стає більш гострою конкуренція в області цін, аналогічних товарів, з’являються оригінальні розробки конкурентів. Для утримання конкурентних позицій необхідні покращені варіанти товару, що у більшості випадків відвертає значні кошти.

Сповільнення темпів росту збуту означає, що у багатьох виробників накопичуються запаси непроданих товарів. Це веде до загострення конкуренції; конкуренти все частіше вдаються до продажу по зниженим цінам і цінам нижче прейскурантних. Поширюється реклама, збільшується число пільгових угод зі сферою торгівлі і споживачами. Ростуть асигнування на наукові дослідження з метою створення покращених варіантів товару. Все це означає зниження прибутків. Найбільш слабі конкуренти починають вибувати з боротьби. У кінці кінців в галузі залишаються тільки тривало закріплені суперники.Попит на товар став масовим, люди купують його повторно і багаторазово.П’ятий етап – спад. У кінці кінців збут певної різновидності або марки товару все-таки починає падати. Це свідчить про “поважний” вік товару, коли він вступає у завершальну стадію існування – спад, що характеризується його відходом з ринку. Падіння збуту може бути повільним або стрімким. Збут може впасти до нульової відмітки, а може опуститися до низького рівня і залишатися на ньому протягом багатьох років.

Падіння збуту пояснюється рядом причин: досягненнями в технології, зміною смаків споживачів і загостренням конкуренції з боку вітчизняних і зарубіжних суперників та ін. У підсумку прибуток різко скорочується, товари можуть продаватися навіть зі збитками. Як правило, ціни низькі, однак в кінці цього етапу вони можуть навіть підвищитись. По мірі падіння збуту і прибутку деякі підприємства йдуть з ринку. Ті, що залишилися, можуть скоротити асортимент товарної пропозиції, відмовитися від дрібних сегментів ринку і найменш ефективних торгових каналів, урізати асигнування на стимулювання і знизити ціни[7, c. 163-167].

Висновки

Об'єми і тривалість виробництва того або іншого товару зроджуються в часі циклічно. Це явище називається життєвим циклом товару. Життєвий цикл товару (англ. Life суcle product) — цей час існування товару на ринку, проміжок часу від задуму виробу до зняття його з виробництва і продажу.

Концепція життєвого циклу товару описує збут продукту, прибуток, конкурентів і стратегію маркетингу з моменту надходження товару на ринок і до його зняття з ринку. Концепція виходить з того, що будь-який товар рано чи пізно витісняється з ринку іншим, досконалішим або дешевим товаром. Вічного товару немає.

Поняття життєвого циклу товару застосовується як до класів товарів (телевізори), так і до підкласів (кольорові телевізори) і навіть до певної моделі або торгової марки (кольорові телевізори "Електроніка"). Конкретна модель товару більш чітко слідує традиційному життєвому циклу товару.

Життєвий цикл товару може бути представлений як певна послідовність стадій існування його на ринку, має певні рамки.

Життєві цикли товарів дуже різноманітні, але майже завжди можна виділити основні фази. В класичному життєвому циклі товару можна виділити п'ять стадій або фаз. Тривалість циклу і окремих його фаз залежить від самого товару і конкретного ринку .

Товар – це інструмент маркетингу, який являє собою продукт праці, призначений для продажу. Виготовлений продукт може бути запропонований ринку, якщо має відповідний рівень якості, конкурентоспроможності, ефективну упаковку, а так само марочну назву. Продукт, який представляється ринку і володіє вказаними вище властивостями, звичайно називається товаром в реальному виконанні.

Список використаної літератури

1. Ващенко В. Основи товарознавства продовольчих товарів: Опорний конспект лекцій/ Валентина Ващенко, Наталія Ясинська; Ред. В.Д. Римаренко; М-во освіти і науки України, Київ. нац. торг.-екон. ун-т. — К., 2002. — 131 с.

2. Вербій В. Основи товарознавства продовольчих товарів: Опорний конспект лекцій / В.П. Вербій,; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. торговельно-економічний ун-т. — Б.м., 2001. — 132 с.

3. Жук Ю. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів / Укоопспілка; Навчально- методичний центр "Укоопосвіта". — К., 2000. — 336с.

4. Маркетинг для магістрів / Національна академія управління ; ред. М. М. Єрмошенко, С. А. Єрохіна. — К.: Національна академія управління. – 2007. — Т. 1. — 2007. — 603 с.

5. Оснач О. Товарознавство: Промислове обладнання, прилади, інструменти/ Ольга Оснач; М-во освіти і науки України, Одеський державний економічний університет. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 303 с.

6. Сирохман І. Товарознавство продовольчих товарів: Підручник для студ. вищ. навч. заклад./ І.В.Сирохман, І.М.Задорожний, П.Х.Пономарьов. — К.: Лібра, 2000. — 366 с.

7. Сучасні проблеми товарознавства: Збірник наукових праць/ М-во освіти і науки України, Київський національний торговельно-економічний університет ; Ред.: Н.Я. Орлова, Н.К. Кисляк. — К., 2002. — 243 с.

8. Теоретичні основи товарознавства: Розділи "Споживчі властивості товарів", "Якість товарів": Опорний конспект лекцій/ Мін-во освіти і науки України, Київський нац. торговельно-економічний ун-т; Укл. Надія Кирилівна Кисляк,. — К., 2001. — 135 с.