Вступ

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — це система відносин, що виникають між суб’єктами з різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, послуг, капіталів, ідей в умовах обмеженості ресурсів і міжнародного поділу праці в рамках світового господарства.

Сучасні МЕВ є системою економічних зв’язків, які характеризуються:

— виходом за межі національних господарств;

— взаємодією фізичних і юридичних осіб, держав і міжнародних організацій;

— визначеністю форм;

— різними    рівнями    глибини    існування,    функціонування, здійснення.

Міжнародні економічні відносини своїм корінням сягають глибокої давнини. Початком їх розвитку вважають перші елементарні форми «міжнародної» торгівлі, що уособлювала у собі натуральний обмін між окремими особами, сім’ями, племенами тощо. Першими предметами «міжнародного» обміну були надлишки окремих товарів та засоби виробництва.

Уперше міжнародна торгівля проявилася як торгівля між країнами у період рабовласницького ладу. Тоді основними предметами обміну стали предмети розкоші, деякі види сировинних матеріалів, а також раби.

У період капіталізму міжнародна торгівля набула особливого розвитку. Перехід від натурального виробництва до товарно-грошових відносин, поява великого машинного виробництва, покращення умов транспортування, розвиток ринкових відносин стимулювали поширення зовнішньої торгівлі. На цьому часовому проміжку до торгівлі були залучені майже всі країни світу. Формується світовий ринок, а наприкінці XIX ст., з переходом до монополістичного капіталізму, утворилася світова система господарства. Саме в цей період міжнародні відносини перестають обмежуватись лише торгівлею. Їх об’єктом стають також фактори виробництва.

Суть та структура міжнародних економічних відносин

Рівні МЕВ можна традиційно розбити на макро-, мета- й мікрорівні, де макрорівень — це рівень державних і міждержавних міжнародних процесів, метарівень — це міжнародні зв’язки галузевого й регіонального значення, мікрорівень — це, відповідно, рівень зв’язків між фірмами різних країн. Рівні МЕВ також розглядають і за ступенем розвитку стосунків між суб’єктами МЕВ, за ступенем тривалості дії угод і переплетеності економік. При цьому виділяють такі чотири рівні:

1. Міжнародні економічні контакти — найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юридичним і фізичним особам.
2. Міжнародна економічна   взаємодія       налагоджені   стійкі економічні зв’язки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, залучених на доволі тривалий період часу.
3. Міжнародне економічне співробітництво — міцні й тривалі зв»язки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені    й    узгоджені    наміри,    закріплені    в довгострокових економічних договорах і угодах. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ.
4. Міжнародна економічна інтеграція ~ вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин,  який  характеризується переплетенням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Кожен вищий рівень не протиставляється нижчому, а є його усталеним і розвиненим продовженням, тобто вищий рівень містить у собі більшість ознак нижчого.

У структурі МЕВ традиційно та узагальнено виділяють такі їх наступні форми:

1) міжнародна торгівля товарами і послугами;

2) міжнародна кооперація та науково-технічне співробітництво;

3) міжнародні валютні відносини;

4) міжнародний рух капіталів;

5) міжнародна міграція робочої сили.

Висновки

На сучасному етапі головними суб’єктами міжнародних економічних відносин є національні господарства, регіональні інтеграційні угруповання країн, транснаціональні корпорації, міжнародні організації.

Основними формами міжнародних економічних відносин, через які здійснюється функціонування системи світового господарства, є:

• міжнародна торгівля товарами,
• міжнародна торгівля послугами,
• міжнародна міграція робочої сили,
• міжнародна міграція капіталу,
• міжнародні валютно-фінансові відносини,
• міжнародні кредитні відносини,
• міжнародні науково-технічні відносини,
• міжнародні інтеграційні процеси та інші.

Однак, чіткого, єдиного та точного розмежування форм міжнародних економічних відносин не існує, адже існує безліч змішаних форм (так званих «субформ»), які включають елементи двох і більше форм. Тому відношення такої «субформи» до якоїсь із «чистих» (основних) форм є дуже умовним, і відбувається за домінуванням ознак певної однієї з цих основних форми. 

Список використаної літератури

1. Гурін В. Економіка та зовнішньоекономічні зв`язки України: навч. посібник для студ. спец. 7.050201 «Міжнародні економічні відносини» / Міжнародний Слов`янський ун-т. Харків. Факультет економіки та менджменту. Кафедра міжнародних економічних відносин / Г.А. Носирєва (ред.). — Х., 2007. — 400c.
2. Єфремов В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. — Ніжин : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2006. — 380с.