1. Предмет і завдання курсу "Гроші та кредит".
2. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей.
3. Гроші як загальний еквівалент.
4. Функції грошей.

1. Предмет і завдання курсу "Гроші та кредит".

Наукове розуміння проблем грошей, грошового обігу, кредитних відносин, банківської справи є необхідним компонентом становлення професійних економічних знань студентів.

Підвищення ролі грошей та кредиту у народному господарстві України, в свою чергу, обумовлюється розвитком ринкових відносин. Усе це визначає місце цього курсу в загальноекономічній підготовці бакалаврів і спеціалістів з економіки та підприємництва, закладає основу для вивчення наступних фахових предметів з банківської справи.

Предметом курсу «Гроші та кредит» є детальна характеристика базових категорій теорії грошей і кредиту, банківської справи. Така деталізація загальнотеоретичних питань необхідна для переходу до характеристики конкретних проблем розвитку грошово-кредитної системи в сучасних умовах.

Цей курс органічно поєднаний із такими економічними курсами, як економічна теорія, теорія фінансів, макроекономіка, прогнозування та державне регулювання економіки, інвестування, міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини.

Завдання курсу — дати майбутнім фахівцям з економіки знання щодо сутності та механізму функціонування таких категорій, як гроші, кредит, грошовий ринок, процент; сформувати в них теоретичну та методологічну базу, необхідну для наступного оволодіння практикою використання грошово-кредитних інструментів, а також уміння оцінювати й аналізувати грошово-кредитну політику, що проводиться в країні.

2. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей.

Гроші — складна економічна категорія. Їх особливість полягає у системному багатофункціональному характері. Наведемо такі характерні ознаки грошей:

Гроші – це:

• "товар товарів", бо кожний товар у процесі реалізації відображає свою вартість у грошах;
• специфічний товар, що виконує роль загального еквіваленту;
• "головна діюча особа" в ринковій економіці;
• "мова ринку".

Раціоналістична- гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

Еволюційна-гроші виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грошима лише в межах певної особливої суспільної форми товарного виробництва і обігу.

Гроші як загальний еквівалент.

Гроші – це загальний еквівалент для всіх видів інших товарів, тобто вони служать засобом вираження вартості товарів.

Гроші є специфічним товаром, тому що вони не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано — через витрачання їх на купівлю різних товарів та послуг.

Грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність.

Ліквідність визначається як:

1) можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;

2) здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Абсолютна ліквідність — здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага. Вона є важливим показником, який характеризує відмінність грошей від інших активів.

4. Функції грошей.

Гроші виконують ряд функцій.

1) Функція міри вартості є центральною у системі грошових відносин.

Міра вартості — це грошова одиниця, що використовується для вимірювання та порівняння вартостей товарів та послуг.

На основі міри вартості встановлюєтьсяціна, що є грошовим виразом вартості товару. Ціни на товари змінюються прямо пропорційно до вартості товарів і обернено пропорційно до вартості грошей.

Гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін. Масштаб цін — рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях.

З масштабом цін пов'язані девальвація і ревальвація грошових одиниць.

Девальвація(від лат. de– префікс, що означає рух вниз, і valeo– коштувати, мати вартість) — це офіційне зниження, а ревальвація — збільшення курсу грошової одиниці щодо валют інших країн.

Між сукупною товарною масою і окремими товарами встановлюється цінове співвідношення. Саме це співвідношення і визначає рівень цін.

2) Функція засобу обігу

Процес товарного обігу виражається формулою:Т – Г – Т₁, тобто продаж здійснюється заради купівлі. У цьому процесі гроші відіграють роль посередника між продавцем та покупцем.

Основою функціонування грошей як засобу обігу є рух товарів. Роль грошей тут тимчасова. Виконавши свою функцію гроші переходять від одного суб'єкта до іншого.

Кількість грошей, що повинна бути в обігу (М), визначається сумою цін товарів та послуг, що підлягають реалізації протягом певного періоду.

Цю залежність можна представити за допомогою формули:

М = Р_і х q_і

Р_і –ціна і-ого товару,

q_і – кількість і-ого товару.

Кількість грошей мала б дорівнювати цій величині за умови, що кожна грошова одиниця використовувалася лише один раз. Але кожна грошова одиниця використовується більше одного разу. Тому суму цін товарів необхідно поділити на середнє число оборотів кожної купюри (V).

2) Функція засобу платежу – відображає особливості кредитного господарства, тобто купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати. Гроші у цій функції – це засіб погашення боргу.

Цю функцію можуть виконувати лишереальні гроші. Для ефективного виконання цієї функції вони повинні бути стійкими.

3) Функція засобу нагромадження обслуговує нагромадження вартості, що знаходиться в розпорядженні суб'єктів економіки у процесі відтворення.

Для виконання цієї функції гроші повинні бути реальними.

Нагромадження грошей — необхідна умова безперервного розвитку товарного виробництва.

Формування нагромаджень та збережень призводить до певних втрат для їх власників (не отримують доходів від своїх грошей). Такі втрати називають зумовленими витратами зберігання грошей.

Зумовлені витрати зберігання -це сума доходу, який власник грошей не одержує тому, що зберігає їх у ліквідній формі, а не вкладає у фінансові активи.

5) Світові гроші

Розвиток міжнародних політичних і економічних відносин обумовлює функціонування грошей на світовому ринку.

У такому разі за виразом К. Маркса "гроші скидають з себе національні мундири".

В середині окремої країни можуть обертатися не тільки повноцінні гроші, а й неповноцінні. На світовому ринку знаки вартості, які є обов'язковими до прийому в даній державі, за виключенням грошових одиниць провідних держав світу, втрачають свою силу.

Світові гроші спочатку виступали у вигляді злитків благородних металів.

Сучасний розвиток ринкових відносин у світі призвів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунків. Одним з таких засобів є національні валюти економічно найсильніших країн світу — долар США, німецька марка, англійський фунт стерлінгів, японська ієна та ін., тобто вільно конвертовані валюти.

Золото також залишається досить надійним резервним активом центральних банків провідних країн світу. Не зменшуються масштаби приватноїтезаврації (нагромадження приватними особами золота як скарбу). Золото сьогодні — досить високоліквідний актив.

Виявляється, що існувало багато різновидів дерев'яних грошей — не лише паперових, а й з картону та бамбука. Останній здавна замінював гроші.

Засобом платежу була і звичайна солома. Наприклад, в Англії до кінця XVII століття розраховувалися маленькими рогожками з рисової соломи.

Або ось "мінеронська валюта" — каміння завбільшки з млинівські жорна. І не в якомусь кам'яному віці! Світовий друк обійшли фотографії цих "монет" величиною на зріст людини, які зроблені поряд з туристами на острові Яп, що належить до групи Каролінських островів. Такий "гріш" при оборудках (угодах) не треба було навіть рухати з місця, просто на кожному ставити позначку "Належить такій-то особі". Для розрахунків на острові досить зручно, а от у дорогу не візьмеш…

Проте камінь від каменя відрізняється. Наприклад, у Китаї довгий час, майже до минулого століття, грошима служили шматки білого та зеленого нефриту, а народи стародавньої Африки розраховувалися мініатюрними сокирами з цього гарного мінералу.

Найбільшого розповсюдження серед твердих грошей після металу отримали каурі. Цю блискучу барвисту мушлю добували в тропічних морях не лише для прикрас. Вона здавна служила грошима для багатьох народів Африки, Азії та островів Тихого океану, а в деяких районах Індії та Індонезії, Китаю та Африки — навіть на початку нашого століття.

Інша "монета" з моря — перлина. Вона і сьогодні бере участь у великих платежах. Океан постачав гроші у вигляді коралів мешканцям Багамських, Антільских островів та Мадагаскару. Інший цінний матеріал для прикрас — янтар -також використовувався як валюта.

Коли людина навчилась виробляти скло (це відбулося в Стародавньому Єгипті приблизно за чотири тисячоліття до нашої ери), з нього почали відливати "монети". Наприклад, у мешканців Нової Гвінеї навіть у нашому столітті роль монет виконувало намисто зі скла. І в Європі в XV столітті Східна Словаччина спеціально карбувала скляні монети.

Хто вважає, що гроші друкували тільки на папері, глибоко помиляється. Праобраз кредиток — купюри, які були намальовані або надруковані на шкірі. Одним з перших матеріалів, на яких писали боргові розписки на Русі, була березова кора — береста. Шовкові асигнації перебували в обігу і в Китаї, і в Середній Азії навіть у нашому столітті. Шовк і в натуральній формі служив засобом платежу.

До речі, товари витісняли валюту досить часто. Так, в Африці, коли на початку цього століття в район Табору завезли 150 тисяч залізних сапок, ціни перевели в сапки. Та що там Африка! На півдні Англії, в селах Шотландії, платили залізними цвяхами.

Західний Судан, Тібет для сплати використовували штани, плащі та чоботи. До речі, якщо ці товари набували функції грошей стихійно, то відомі і зовсім інші випадки. Так, в Середній Америці Гудзонівська компанія перенесла на чотири типи ковдр різної вартості функції грошей. Напевно, вона врахувала, що тут серед індіанців авторитетом користувалися вашпу — шкіряні пояси з нашитими на них каурі. Навіть переселенці з Європи ними розраховувалися. Такому поясу, який став атрибутом ковбоя, дали офіційний курс — 40 доларів за штуку.

В історії багато надзвичайних ситуацій, коли не замислювалися над тим, за яким товаром закріпити роль грошей. Призначені за таких умов замінювачі валюти отримали в істориків назву "гроші надзвичайних обставин".