Після дослідження всіх існуючих доказів суддя господарського суду (головуючий у судовому засіданні) з’ясовує в осіб, які беруть участь у справі, чи є у них додаткові докази у справі. У разі відсутності додаткових доказів суддя господарського суду (головуючий у судовому засіданні) оголошує дослідження доказів у справі закінченим і переходить до судових дебатів.

Під час судових дебатів особи, які беруть участь у справі, та їхні представники в усних виступах обґрунтовують свою позицію у справі.

Судові дебати — значуща частина судового розгляду, в якій сторони підбивають підсумки судового дослідження доказів у справі, кожна зі своїх переконань. Сторони аналізують та оцінюють досліджені в суді докази, представляють на розгляд суду свої міркування про доведеність чи недоведеність фактів, вносять свої пропозиції щодо інших питань, які вирішуються судом.

Черговість виступів осіб, які беруть участь у справі, та їх представників визначається суддею господарського суду (головуючим у судовому засіданні).

Нерідко в судових дебатах першим виступає позивач, його представник, потім відповідач і його представник. Після сторін та їх представників виступає третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судових дебатах виступає після позивача або відповідача, на боці яких ця третя особа бере участь у справі. Що ж стосується прокурора, представників державних органів, органів місцевого управління та самоврядування, громадських організацій та інших осіб, які звернулися до господарського суду за захистом прав і законних інтересів інших осіб, то вони виступають, як правило, у судових дебатах першими.

Судовим дебатам, як одному із засобів відшукання істини в суді, завжди надавалося велике значення.

«У монографіях і дисертаціях дебати розглядаються як наданий учасникам процесу засіб вплинути на внутрішнє суддівське переконання, як можливість послідовно, красномовно і переконливо викласти свою позицію, а виступам сторін надається не тільки юридичне значення, а й також публіцистичне звучання, виховна роль і естетичні якості. За словами знаменитого дослідника російського суду присяжних і знавця судового красномовства А. Бобрищева-Пушкіна, «у результаті… судового турніру істина повинна так всебічно з’ясуватися, як ніколи не досягти б цього одиничними зусиллями неупереджених суддів» [1].

Щоправда, цей «турнір» повинен мати мирний і цивілізований характер. На відміну від середньовічного судового поєдинку, коли доказування здійснювалося сторонами або їх представниками у збройному єдиноборстві перед судом.

Варто погодитися, що правильно організовані судові дебати можуть допомагати в систематизації та концентрації всіх досліджених доказів.

«При дослідженні та перевірці доказів під час судового слідства перед судом постають у тій або іншій послідовності десятки (іноді сотні) доказів. У суду з’являється необхідність привести всі ці фактичні дані в певну цілісну систему, визначити справжнє місце і значення кожного доказу. Після завершення судового слідства… у суддів завжди є потреба систематизувати отримані дані, осмислити їх, розібратися в тому, що виявилося безперечно встановленим, а що спростовано. У цій аналітичній праці велику допомогу суду надають судові дебати, мета яких полягає у донесенні до суду правових позицій сторін, що остаточно сформувалися… за результатами всіх досліджених у судовому засіданні доказів. Виступаючи з промовами, учасники судових дебатів піддають аналізу зібраний у справі доказовий матеріал, висловлюють суду свої міркування щодо правильності та обґрунтованості… » [2].

Судові дебати є також наочним проявом принципу змагальності, публічності в господарському процесі.

«Судові дебати є частиною судового розгляду, а також складовою принципу змагальності. У цій частині судового розгляду сторони підбивають підсумки проведеного дослідження фактичних обставин справи, аналізують зібрані докази, висловлюють і обґрунтовують кожен свою думку з приводу питань, що підлягають розгляду судом, і про те, як загалом має бути вирішена справа» [3].

Не можна не враховувати і виховне значення судових дебатів, яке вони справляють на осіб, які перебувають у залі судового засідання.

Судові дебати в господарському процесі полягають у висловлюваннях осіб, які беруть участь у справі, та їх представників, щодо того, як має бути розглянуто господарським судом справу по суті. Ними повинні наводитися аргументи і факти, що відповідають їх правовій позиції, які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Часом у судових дебатах представник сторони може принципово змінити свою початкову позицію.

Так, господарський суд Б-ської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «А» до закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Б» та товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) «В» про встановлення факту нікчемності правочину, встановив таке.

У судовому засіданні представники позивача підтримали свої вимоги.

Перший відповідач — ЗАТ «Б» — спочатку позов не визнав. Під час розгляду справи, на стадії судових дебатів, відповідач змінив свою первинну процесуальну позицію і заявив про визнання позову. У позові, однак, було відмовлено за необґрунтованістю*.

В іншій справі сторона у судових дебатах надала додаткові обґрунтування своїх заперечень.

«Відповідач письмовий відгук на позов не надав. Присутній у судовому засіданні представник відповідача визнав наявність заборгованості по відвантаженню масла. При визначенні строку виконання зобов’язання по відвантаженню просив урахувати ту обставину, що після приєднання ВАТ «В» до ВАТ «Б» останнє зобов’язане виконувати зобов’язання як перед своїми контрагентами, так і перед контрагентами приєднаного суб’єкта господарювання. Як реальний строк виконання зобов’язання по відвантаженню представник відповідача назвав термін до 1 червня поточного року. Виступаючи в дебатах, представник відповідача додатково обґрунтував необхідність застосування зазначеного терміну, вказавши на те, що індикативні ціни на масло селянське у травні поточного року будуть у межах цін, передбачених контрактом. Примушування до відвантаження продукції в більш ранні строки спричинить необхідність застосування нині діючих цін, які значно перевищують контрактні. У результаті відвантаження за вищими цінами товариство зазнає додаткових збитків.

У результаті позов був задоволений частково. ВАТ «Б» судовим рішенням зобов’язано виконати договірні зобов’язання перед ВАТ «А» (Російська Федерація). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено».

Будь-який учасник дебатів може відмовитися від дебатів. І така відмова не повинна розглядатися як згода з другою стороною у справі.

Законодавство не обмежує осіб, які беруть участь у справі, та їх представників певним часом виступу в судових дебатах. Однак учасники дебатів повинні викладати свою думку про фактичні обставини справи. Вони не можуть робити посилання на докази, які не були предметом дослідження у цьому судовому засіданні.

Практика господарських судів показує, що коли в судових дебатах озвучуються важливі для справи обставини, тоді в судових рішеннях робляться посилання на судові дебати.

Все це свідчить про те, що в нормах ГПК Білорусі про протокол судового засідання (ст. 189 та ін.) недостатньо відображені положення про судові дебати, в яких можуть бути зроблені відповідні заяви сторонами (визнання позову повністю або частково, згода укласти мирову угоду, інші заяви, що впливають на суть справи). Іншими словами, протокол судового засідання набуває значення не тільки фіксатора всього, що відбувалося в судовому засіданні, а й доказового значення. Тому є необхідність вносити відповідні зміни і до норм ГПК Білорусі про доказування і докази.

Нині існує думка, що «…протокол судового засідання — це основа висновків суду, на яку суд може і повинен спиратися в нарадчій кімнаті» [4]. Більше того, «…суд не має права посилатися на підтвердження своїх висновків на зібрані у справі докази, якщо вони не були досліджені судом і не знайшли відображення у протоколі судового засідання»[5].

Але в такому випадку протокол судового засідання має бути виготовлений до відходу суду в нарадчу кімнату. Однак така точка зору має право на життя. Тим більше, що сучасні технології дають змогу виготовити аудіо-, відеопротокол саме до відходу в нарадчу кімнату. І у складу суду при підготовці судового рішення будуть наявні всі докази, аналіз яких зафіксовано в офіційному протоколі судового засідання. Тобто протокол судового засідання став би в такому випадку процесуальним документом, у якому зафіксовані й систематизовані всі досліджені докази. У тому числі викладені в судових дебатах погляди сторін на докази.

В іншому випадку (коли протокол судового засідання виготовляється через певний час після оголошення судового рішення) значення протоколу судового засідання зводиться до мінімуму.

Після завершення усіх виступів кожна особа, яка бере участь у справі, та (або) її представник має право повторно виступити з короткою усною реплікою щодо обґрунтувань, висловлених у виступах інших осіб, які беруть участь у справі.

Репліка — право учасників судових дебатів на вторинний виступ з приводу фактичної та правової позиції другої сторони, що прозвучала, як правило, в судових дебатах (позивача, відповідача, третьої сторони, прокурора).

У репліці можливий виклад додаткових обґрунтувань по суті справи, що розглядається. Право репліки надається один раз. Черговість виступу з реплікою визначається також суддею.

«Судові репліки — короткий усний виступ осіб, які беруть участь у справі, та їх представників щодо того, що прозвучало у судових дебатах. Це можуть бути заперечення, додаткова аргументація своєї правової позиції тощо. Виступи з репліками відбуваються в тому ж порядку, що і судові дебати. Але право останньої репліки завжди належить відповідачеві та (або) його представнику» [6].

Як і дебати, репліки не можуть бути обмежені господарським судом у часі.

Після завершення судових дебатів і реплік розгляд справи закінчується, і господарський суд виходить до нарад- чої кімнати для прийняття рішення, про що зазначається у протоколі судового засідання (ст. 187 ГПК).

Якщо господарський суд після його виходу для прийняття рішення у справі визнає необхідним додатково досліджувати докази або продовжити з’ясування обставин, що мають значення для справи, він відновлює судовий розгляд, про що виноситься ухвала, яка заноситься до протоколу судового засідання.

Судове засідання після відновлення судового розгляду продовжується зі стадії дослідження доказів (ст. 188 ГПК).

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

1. Волькенштейн Ф. А., Бобрищев-Пушкин А. В. Прения сторон в уголовном процессе. — СПб., 1903. — С. 12-13; Пашин С. А. Психология судебных прений. — М., 2008. — № 1.
2. Моисеева Т. В. Прения сторон — условие, обеспечивающее объективность присяжных заседателей // Российская юстиция. — 2010. — № 11. — С. 36-40.
3. Шакитько Р. В. Роль судебных прений в российском гражданском судопроизводстве : исторический аспект // Арбитражный и гражданский процесс. — 2005. — № 9.
4. Васяев А. А., Пальчикова М. В. Протокол судебного заседания — доказательство? // Современное право. — 2010. — № 4. — С. 116-119.
5. Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 29 апреля 1996 г. № 1 (ред. от 6 февраля 2007 г.) «О судебном приговоре» // Бюллетень Верховного Суда РФ. — 1996. — № 7.
6. Комментарий к Арбитражному процессуальному кодексу Российской Федерации (постатейный) / Т. К. Андреева, С. К. Загайнова, А. В. Закарлюка и др. ; под ред. П. В. Крашенинникова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М., 2009. — 1117 с.